Смородина — характеристика сортів, переваги, недоліки

Середньопізній сорт чорної смородини інтенсивного типу плодоношення . Селекція Інституту садівництва УААН, автори сорту К.Н. Копань, В.П. Копань отримали його в 1974 році від схрещування гібридної форми (Юність-Зоя) і сорту Минай Шмирьов.

Сорт є найбільш невибагливим до грунтово-кліматичних умов, має підвищену посухостійкість і середню стійкість до грибкових хвороб. Кущ сильнорослий , слоборозлогий, відзначається високою урожайністю.

Ягоди округлі, середніх розмірів, вагою від 1.2г до 2.6г, неодномірні, густо розміщені на пагоні і мають коротку плодоніжку, тому пагін схожий на качан кукурудзи.Шкірка тонка, але міцна,смак приємний — солодкуватий, транспортабельність хороша. Продукти переробки, варення, джеми виходять високоякісні.

Сорт Альта може вирощуватись і любительських ягідниках, і придатний для промислових плантацій.

Вернісаж

Сорт чорної смородини ранньосереднього терміну достигання. Селекція Інституту садівництва УААН. Автори сорту К. Н. Копань, В. П. Копань отримали його від схрещування в 1985році сортів Клусонівська і Тритон.

Сорт відзначається стійкістю до грибкових хвороб, шкідників, підвищеною засухостійкістю.

Ягоди овальні, блискучі, вагою 1,6-2,2г., відрив сухий. кислуватий. Цукрів містить до 10%, кислот до 3,5%, вітаміну С до 190мг. на 100г. сирої ваги.

Достигання одночасне, інколи достигла ягода може розтріскуватись після дощів, тому зі збором зволікати не треба. Ягоди Вернісажу необхідно збирати на 10 днів раніше ніж Ювілейну Копаня. Перезріла ягода втрачає транспортабельність, тече, хоча стає солодшою. Осипання ягоди не спостерігалось. Придатний для комбайнового збору ягід.

За нашими спостереженнями сорт не перспективний для ручного збору через дрібнувату ягоду, також підтікання ягоди, і як для раннього сорту — кислуватий. В нашому господарстві відмовилися від вирощування даного сорт

Середній сорт чорної смородини російської селекції, виведений А.І. Астаховим від схрещування сорту Ізюмна і гібридної форми 42-7.

Пагони міцні, прямостоячі , добре тримають урожай, середньо рослі. До ґрунтів сорт вибагливий, добре росте і плодоносить при високій агротехніці. До грибкових хвороб середньо стійкий, борошнистою росою не пошкоджується.

Ягоди великі 2.8-6,0 гр. чорні, блискучі, відзначаються високими смаковими якостями, дійсно смачні, дійсно солодкі ягоди, можна подавати на десерт. Достигають дуже рано — з 18-20 червня в наших умовах. А от відрив може бути мокрим, тоді рвати треба гронами.

Добриня стійкий до весняних заморозків, які завжди бувають під час цвітіння ранніх сортів, тому урожайність висока і стабільна – 2 — 3кг. з куща. Сорт погано розмножується здерев’янілими живцями.

Козацька

Сорт чорної смородини середнього строку достигання, інтенсивного типу плодоношення, виведений К.Н Копань і В.П Копань в 1974році, від схрещування гібридної форми А-1-14(Юность х Зоя) і сорту Мінай Шмирьов). Кущ середньорослий, компактний, пагони товсті прямостоячі, придатні до комбайнового збору урожаю. Стійкий до грибкових хвороб, і шкідників, бруньковим кліщем не пошкоджується. Сорт не вибагливий до умов вирощування, родить щедро стабільно.

Ягоди округло-овальні, великі, вагою 1,6-2,0г, найбільші до 2,5г , кислуваті (4,25-4,5 балів), дозрівають одночасно, неосипаються.

Сорт цінується за стійкість до хвороб і шкідників. Через дрібнувату ягоду не підходить для ручного збору.

Краса Львова

Пізній сорт чорної смородини, інтенсивного типу плодоношення, отриманий в Львівському філіалі Інституту садівництва УААН від схрещування в 1985 році сортів Загадка і Ледар. Селекціонери З.А.Шестопал, Г.С. Шестопал.

Ягоди великі округло-овальні, злегка каплевидні, вагою від 1,5 до 4,5г., містять цукрів до 7%, кислот від 1,8 до 3,1%. Достигання дещо розтягнуте, можливий збір в два етапи. Кущ

cередньорослий, прямостоячий, придатний для комбайнового збирання ягід. Відрив сухий, ягоди не розтріскуються, не осипаються.

До недоліків відносимо неодночасне достигання ягід, пагони сильніше від інших сортів пошкоджуються шкідником — склівкою. При сильній спеці ягоди, в незначній кількості, отримують сонячні опіки.

Сорт популярний в Україні, і цінується за високу урожайність, велику і смачну ягоду. Проявляє високу посухостійкість. Кращий сорт пізнього терміну достигання.

Селеченська -2

Ранньостиглий сорт чорної смородини, виведений А.И. Астаховим в Всеросійському НДІ люпина, від схрещування Сіянець голубки і гібридної форми 32-77. Характеризується високою стійкістю до грибкових хвороб, середньостійкий до брунькового кліща, краще вдається на помірнозволоженних, родючих грунтах. Кущі високорослі, пагони прямостоячі. Може більше від інших сортів пошкоджуватись попелицями.

Ягоди великі, округлі, вагою 1,7-3,3г, відмінного, солодкого смаку, дегустаційна оцінка – 4,8 балів. Достигання дещо розтягнуте, достиглі ягоди не осипаються, не розтріскуються, довго висять на кущі. Урожайність висока до 20т/га. Селеченська-2 цінується за десертний смак ягід і раннє достигання.

Софіївська

Софіївська — сорт чорної смородини середнього терміну достигання, інтенсивного типу плодоношення. Селекція Інституту садівництва УААН, автори сорту К.Н. Копань, В.П. Копань отримали її від схрещування в 1986 році сорту Білоруська солодка з гібридною формою С-106.

Сорт проявляє всі цінні господарські ознаки: велику і стабільну урожайність, стійкість проти грибкових хвороб, відносну стійкість проти шкідників, підвищену засухостійкість.

Ягоди великі, вагою від 1,7 до 3,2-3,6г., округлі, при достиганні не осипаються, не розтріскуються, відрив сухий, смак десертний, килувато-солодкий, придатні для споживання в свіжому вигляді. Вміст цукрів до 10%, кислот до 2,5%, вітаміну С до 250мг. на 100г. сирої ваги.

Кущ високорослий, прямостоячий, придатний для комбайнового збирання врожаю.

Сорт Софіївська популярний в Україні і за її межами. За нашими спостереженнями недостатньо стійка до плямистостей листя.

Сюіта київська

Сюіта київська – ранньосередній сорт чорної смородини інтенсивного типу плодоношення . Селекція Інституту садівництва УААН, автори сорту К.Н. Копань, В.П. Копань отримали її від схрещування в 1974році гібридної форми А-1-14(Юність-Зоя) і сорту Мінай Шмитьов.

Відзначається великою силою росту, пагони високі, прямостоячі, придатні для комбайнового збору урожаю. Сорт відносно стійкий до грибкових хвороб і шкідників, має високу самоплідність. Урожайність середня, з роками зростає.

Ягоди дуже великі, чорні, середня вага 1,7-1,8г, найбільші до 2.5г, достигають в третій декаді червня. Ягоди високотоварні, мають хорошу транспортабельність. На смак дещо кислуваті. Достигання дружнє, достиглі ягоди не осипаються, використовуються для різноманітних видів переробки, варення.

Даний сорт програє і розміром , і врожайністю, і смаком сорту-фавориту— Ювілейній Копаня.

Титанія

Сорт чорної смородини, отриманий шведськими селекціонерами при схрещуванні сортів Алтайська десертна і Kajaanin Musta-Tamas. Був самим поширеним промисловим сортом в Європі, популярний і в Україні. Кущ високий, прямостоячий, придатний для комбайнового збору урожаю. Відзначається високою стійкістю проти грибкових хвороб, відносною стійкістю проти шкідників. Найкраще вдається на родючих грунтах. Достигання з початку липня.

Ягоди великі, 1,5-2,5г, більші до 4г, чорні, блискучі, дещо кислуваті, довго висять на кущі, не осипаються і не розтріскуються, універсального призначення. Шкірка товста, відрив сухий, ягоди мають високу товарність і транспортабельність. Термін достигання середньопізній. Урожайність до 12т/га.

Черешнева

Середньопізній сорт чорної смородини, селекції Інституту садівництва УААН. Виведений 1975 році. К.Н Копань і В.П.Копань від схрещувань смородини черешчатої з (Юність Х Зоя) Х (Минай Шмирьов Х Білоруська солодка) Дуже крупноплідний сорт, середня вага ягід 1,9-2,2г, найбільші досягають 4,5г. Ягоди округлі, чорні, блискучі, смак звичайний, аромат слабкий, м’якоть зеленувата, густа, продукти переробки виходять відмінні.

Кущ в Черешневої високорослий, пагони міцні і прямостоячі, урожайність середня, стійкість проти грибкових хвороб підвищена. Як складний гібрид має середню самоплідність, тому краще розміщувати в змішаних посадках. До грунту не вибагливий, посухостійкість середня.

Сорт чорної смородини середнього терміну достигання, виведений К.Н Копань і В.П. Копань від схрещування в 1975 році сортів Новина Прикарпаття і Минай Шмирьов. Кущ компактний, середньорослий, пагони прямостоячі, придатний для комбайнового збору ягід. Сорт проявляє всі цінні господарські ознаки: високу і стабільну урожайність, відносну стійкість проти грибкових хвороб, високу самоплідність.

Ягоди середні, одномірні, округло-овальні, вагою від 1,5 до 2.5г густо розміщені на пагонах. Дозрівають дружно, можуть осипатись, зі збором не зволікати. Смак приємний кислувато-солодкий, можна споживати свіжими і готувати високоякісні продукти переробки.

За нашими спостереженями сорт не перспективний для ручного збору через дрібнувату ягоду, можливе підтікання ягоди. Від вирощування відмовилися.

Ювілейна Копаня.

Cередньопізній сорт чорної смородини інтенсивного типу. Виведений в Інституті садівництва УААН в 1983 році від схрещування сорту Новина Прикарпаття з гібридною формою С-106. Автори сорту відомі Українські селекціонери К.Н. Копань і В.П. Копань.

Ювілейна Копаня відзначається дуже високою і стабільною урожайністю, стійкістю до борошнистої роси і інших грибкових хвороб, підвищеною засухостійкістю.

Ягоди великі, круглі, іноді злегка овальні, блискучі, вагою від 1,7-1,9 до 3,5г., відрив сухий, транспортабельність хороша. При повному достиганні смачні, містять цукрів 10-11%, кислот 2-3%, вітаміну С 206- 232мг. на 100г. сирої ваги. Дозрілі ягоди не осипаються, не розтріскуються.

До недоліків можна віднести тільки те, що пагони під вагою великого урожаю завалюються, кущ напіврозлогий.

Серед середньопізніх сортів Ювілейна Копаня найкраща, особливо вражає урожайність, на експериментальних ділянках вона перевищує 25т /га.

Йошта

Гібрид чорної смородини і агрусу. Росте у вигляді високорослого куща. Висота до 2,5м. Пагони міцні, розгалужені, без колючок. Ягоди чорні, овальні, кислуватого смаку, вагою 2-3г, одномірні, при достиганні не осипаються. Відрив мокрий. Гібрид стійкий проти хвороб і шкідників, має дуже високу посухостійкість. Урожайність низька. Ягоди починають достигати з 20 липня.

Цінується за невибагливість до умов вирощування, мінімальний догляд, високу життєздатність. Може використовуватись як підщепа для аґрусу, при вирощуванні на штамбі.

Йошту ми не вважаємо ягідною культурою через низьку якість ягід. Детальніший опис йошти.

Mysad.ogr.ua В нас саджанці смородини можна купити по ціні від 7 до 15гр . Див. прайс.

Смородина червона Валентинівка: основні характеристики сорту

Червона смородина є відмінним ягідним чагарником для вирощування в саду – вона невибаглива і дає хороші врожаї смачних яскраво-червоних плодів. Радимо ознайомитися з сортом цієї ягоди Валентинівка і посадити його на своїй ділянці. Більше інформації

Опис сорту червоної смородини Валентинівка

Червона смородина Валентинівка – пізньостиглий і урожайний сорт, рекомендований для технічного використання. Плоди можна збирати в липні-серпні і приступати до їх переробки, коли сезон інших ягід (полуниці, малини, вишні, черешні) вже закінчився.

Рослина має середню несприйнятністю до шкідників і хвороб, що зменшує кількість застосовуваних хімічних препаратів і дозволяє отримувати екологічно чисті і безпечні ягоди. Сорт можна вирощувати і на невеликих приватних ділянках, і в фермерських господарствах, із забезпеченням високих показників ефективності.

Історія селекції

Існує багато сортів червоної смородини як зарубіжної, так і вітчизняної селекції. Одним з них і є пізній сорт Валентинівка. Заслуга в виведенні сорту належить селекціонерам Всеросійського НДІ селекції плодових культур (ВНІІСПК).

Цей різновид була отримана шляхом схрещування німецького сорту Роті Шпетлезе і голландського Йонкер ван Тетс, запатентована і включена до Держреєстру РФ рекомендованих до вирощування сортів в 2001 році. Регіон допуску – Центрально-Чорноземна область Росії. Авторство належить Л. В. Баянова.

Чи знаєте ви? У білій смородині відсутні червоні пігменти, і насправді це альбиносная форма червоної смородини.

Зовнішній вигляд, характеристики ягід, час дозрівання, врожайність

Кущ червоної смородини Валентинівка середньорослий (100-120 см), слабораскідістий, сильно облиственний. Молоді пагони товсті, прямі, рожеві по всій довжині, злегка опушені. Старі гілки здеревілі, прямі, неломкие, світло-коричневі.

Листя п’ятилопатеве, з дрібними вирізами (лопаті слабо виражені), середньої величини (3-5 см), темно-зелені, розташовані по спіралі на стеблах.

Черешок зелений, довжиною 3-5 см. Листова пластина матова, шкіряста, слабоморщіністая, знизу опушена.

Квітки невеликі (4-8 мм), жовто-зеленого забарвлення з відігнутими вгору чашолистками. Розквітають в травні на кистях по 15-20 штук. Кисті довжиною 15-17 см.

Ягоди щільні, вирівняні, яскраво-червоні, напівпрозорі. Вага ягід – 0, 6-1 г, близько 8-12 мм в діаметрі. Дозрівають в кінці липня через 100 днів після запилення. Відрив сухий.

Плодоніжка середня, світло-зелена, тонка. Ягоди розташовані на поникающих гронах і не обсипаються при дозріванні. При сприятливих умовах під час вегетації і з меншою кількістю плодів на кущах ягоди достигають більшими, оскільки виключається конкуренція за поживні речовини.

Шкірочка тонка, але щільна, м’якоть соковита, з високими желирующими властивостями (пектинових речовин – 10, 7%). Смак кислий, терпкий, освіжаючий, цукор – 6, 4%, кислоти – 2, 4%, аромат відсутній. Дегустаційна оцінка – 3, 5 бала.

Читайте також, чим корисна червона смородина для здоров’я.

Сорт скороплідний з одночасним дозріванням ягід. Урожайність – 3-5 кг ягід з кожного куща. Оригінатори прогнозують середню врожайність в товарному виробництві – 14-15 т / га. Іноді під вагою ягід гілки полегают і кущ розпадається, в таких випадках необхідні підпори і підв’язування стебел.

Смородина – самозапилюватися культура, тобто для отримання врожаю запильник не потрібно, і ягоди сформуються на кущі одного сорту. Втім, бджоли і комахи можуть поліпшити якість запилення і підвищити врожайність.

Для сорту характерна висока стійкість до низьких температур і середня – до хвороб і шкідників. Можливо опадання квіток і зав’язі після весняних заморозків.

Відео: червона смородина Валентинівка

Червона смородина високо цінується завдяки своїм хімічним складом.

Переваги і недоліки сорти

Смородина Валентинівка, як і будь-який інший сорт, має як достоїнствами, так і недоліками.

• Плюси культури:
• невибагливість і простота вирощування;
• скороплодность (на 2-й рік після посадки);
• врожайність і тривалий плодоношення;
• одночасне дозрівання і можливість збору ягід за один захід;
• зимостійкість;
• високі желюючий властивості.

• мінуси:
• вилягання нижніх гілок і розвал куща під вагою врожаю;
• висока кислотність ягід.

Агротехніка

Агротехніка вирощування червоної смородини проста, оскільки ця ягода не вимагає високих рівнів вологості і певних грунтових характеристик, як чорна смородина. Це означає, що для її вирощування підходять більш посушливі райони Чорнозем’я.

Дізнайтеся, на який рік смородина дає урожай.

Вибір місця і посадка

При виборі місця слід дотримуватися наступних правил:

1. Виділити достатньо простору для зростання чагарнику.
2. Вибрати прохолодне місце з хорошою циркуляцією повітря, але виключити холодні «кишені», де можливо підмерзання квітконосних нирок.
3. Смородина воліють частковий або повний сонячне світло, що забезпечує краще формування і дозрівання ягід, любить ранкове сонце і полуденне затінення.
4. Може рости в більшості типів ґрунту (супіщані і суглинисті краще), але ділянки повинні бути добре дренованих і не заболочені.
5. Слід виключити вітряні ділянки, тому що м’які плоди легко пошкоджуються листям і гілками, а сухі вітри можуть обпалити рослину.

Грунт під ягідник бажано підготувати за 2 роки до посадки.

Спочатку на місці ділянки слід посіяти як сидерат білу гірчицю, яка робить грунт більш вологоємність, покращує її структуру, збагачує органікою і знищує ряд шкідників і хвороб.

На наступний рік ділянку потрібно перекопати із закладенням гірчиці в грунт і внести біопрепарати – фунгіциди «Гаупсин» і «Тріходермін». Така підготовка ділянки виключає багато патогенні ураження.

Кущі червоної смородини можна висаджувати в період спокою пізно восени (листопад) або ранньою весною (березень). Контейнерні рослини можна садити протягом всього року, але уникати посадки в дуже жарку або дуже холодну погоду.

Посадкову яму треба викопувати під розмір кореневої системи саджанця. Схема посадки на садово-городній ділянці: 75-100 см між кущами і 1, 5 м між рядами. На промислових плантаціях роблять міжряддя в 3 м для зручності механізованої обробки. Можна також використовувати вирощування смородини на шпалерах з формуванням в 3 скелетних втечі.

Молодий саджанець після посадки слід обрізати трохи вище нирки, зверненої назовні, залишаючи 4-5 надземних нирок.

Це важливо для розвитку коренів і правильної форми куща – нирки будуть давати новий потужний приріст, який забезпечить хороший урожай в друге літо після посадки. Після обрізки потрібно замульчувати грунт під кущами шаром 5 см компостом, перегноєм або іншим органічним матеріалом.

догляд

При правильному виборі ділянки і оптимальному розміщенні догляд за кущами смородини досить простий. При сприятливих погодних умовах, при отриманні оптимальної кількості вологи і поживних речовин, належному догляді і захист від шкідників і хвороб, кущі принесуть хороший урожай великих ягід. ознайомтеся

Догляд за червоною смородиною Якщо ви садите смородину навесні, поливи повинні бути регулярними протягом перших місяців, тому що саджанця знадобиться більше води для розвитку кореневої системи в літні місяці.

Надалі поливи необхідні тільки в посушливі періоди 2-3 рази в тиждень з глибоким зволоженням ґрунту. Розподіл шару мульчі біля підніжжя куща збереже необхідну вологість грунту.

Оновлювати мульчу необхідно щовесни з розрахунку 2 відра на 1 м², щоб поповнити поживні речовини в грунті.

Крім цього навесні вносять по 30 г / м² сульфату калію і сульфату амонію. Кожен 3-й рік кущі підгодовують, додаючи по 60 г суперфосфату на 1 м².

Вносити підгодівлі потрібно на відстані 30-40 см від основи куща, щоб уникнути опіків коренів. Водорозчинні добрива можна вносити спільно з поливом.

Боротьба з хворобами і шкідниками

Зазвичай смородина стійка до ураження хворобами і шкідниками, але несприятливі кліматичні умови і зараження від сусідніх рослин можуть завдати шкоди посадкам. Профілактична обробка бордоською сумішшю навесні допомагає уникнути розповсюдження грибкових захворювань, а спостереження за рослинами – виявити комах і симптоми хвороби.

Слід проводити регулярну обрізку кущів з метою забезпечення гарної циркуляції повітря і видаляти проблемні частини рослин, а залишки рослинного сміття виносити за територію саду або спалювати.

Хвороби і комахи-шкідники, які вражають кущі червоної смородини:

1. Борошниста роса – біла оксамитова цвіль розвивається на всьому рослині або його частинах, особливо на листках.
2. Іржа – коричнево-помаранчеві плями і пустули з’являються на нижньому боці листків.
3. Попелиця – листя втрачають свій первісний колір і скручуються в трубки, де живуть личинки шкідника.
4. Жуки, метелики і їх личинки – харчуються соками рослини і вигризають на поверхні листя і стовбурах отвори і ходи, відкладають яйця в тріщинах молодої кори, близько нирок і на листі.
5. Почковий смородиновий кліщ – один з найнебезпечніших шкідників. Вражає нирки рослини, які деформуються і здуваються. Найчастіше боротьба не приносить успіху. Хворі гілки і кущі слід вирізати і спалювати.

Для боротьби з комахами-шкідниками застосовують інсектициди системної дії ( «Лепідоцид», «Актеллік КЕ», «Бітоксибацилін П», «Фитоверм»).

Від грибкових захворювань обробляють посадки мідним або залізним купоросом, біопрепаратами ( «Тріходермін», «Хом», «Фітоспорін», «Фітодоктор», «Топаз», «Тіовіт Джет») і стежать, щоб у грунті було оптимальний вміст мікроелементів.

Важливо! При використанні хімічних засобів в період плодоношення застосовуйте тільки органічні біопрепарати, тому що ягоди червоної смородини вживаються переважно в свіжому вигляді.

Обрізка і формування куща

Слушна нагода для обрізки кущів порічки:

1. Восени після збору врожаю і переходу рослин у стан спокою, але до настання морозів.
2. Ранньою весною (лютий-березень) до початку сокоруху. Погода повинна бути м’якою і сухою, без ризику поворотних заморозків.

Червона смородина плодоносить на старій деревині, тому нові пагони потрібно видаляти, щоб кущі були компактними і продуктивними:

1. Молоді пагони поточного сезону (вони м’якше, а листя світліше) після збору врожаю обрізати до 5 листя на основних гілках.
2. Розчистити центр куща для кращої освітленості і циркуляції повітря.
3. Видалити гілки, які перетинаються і заважають зростанню.
4. Бічні гілки підрізати на 1-3 нирки, щоб сформувати кущ у вигляді чаші і стимулювати бічний зростання і формування плодових гілочок.
5. Видаляти стару (старше 3 років) деревину, так як ці гілки вже не так продуктивні.

Рис.1. Обрізка смородини: а – однорічного саджанця; б – дворічного куща; в, г – укорочення пагонів. Рис.2. Кущ смородини до омолоджуючої обрізки (а), після неї (б) і обрізка запущеного куща (в)

Можна також вирізати молоду поросль біля основи куща і пониклі гілки, що розташовані близько до землі, щоб сформувати короткий в 10-15 см штамб. Спосіб обрізки залежить від того, чи хочете ви зберегти червону смородину в якості куща або вирощувати на шпалері.

Кущі виробляють більше ягід, але з рослин на шпалері легше збирати урожай і вони займають менше місця, що ідеально підходить для невеликого саду.

Літню обрізку смородини на шпалері можна проводити в липні. Для цього зрізують всі молоді бічні пагони до 5 листків і прив’язують зростаючий кінчик до шпалери по мірі зростання. Після переходу рослини в стан спокою пізно восени обрізають кінчик на одну третину, а бічні пагони – на 1-2 нирки.

зимівля

Після збору врожаю для забезпечення кращої зимівлі необхідно провести вологозарядні полив. За відгуками садівників, на зиму кущі не приховують, так як сорт Валентинівка – зимостійкий.

Смородина скидає свої листи на зиму і здатна протистояти зимових температур помірно континентального клімату до -5 . -8 ° С. Пізньої осені (жовтень-листопад) потрібно видалити всі опале листя та інші рослинні залишки і замульчувати посадки перед снігопадом перегнилого гноєм.

Чи знаєте ви? Перший сорт селекційної червоної смородини вивели в Голландії в 1665 році. Він називається Голландська червона. (Red Dutch) і застосовується до цих пір.

Збір і транспортування врожаю, лежкість ягід

Ягоди Валентинівка встигають в липні-серпні. Вони зібрані на довгих кистях, кожна з яких містить до 20 плодів. Часто їх обрізають з гілок ножицями, щоб не пом’яти самі ягоди. Потім можна використовувати вилку, щоб відокремити ягоди від гілочок. Намагайтеся збирати урожай в суху погоду, так як вологі плоди швидко псуються.

Червона смородина не зберігається довго в свіжому вигляді. Краще всього з’їсти ягоди відразу або пустити в кулінарну переробку. Охолоджені відразу після збору плоди зберігаються в холодильнику 2-3 дні. Їх можна також заморозити і укласти в герметичні пластикові пакети для подальшого використання в кулінарії або консервації. В умовах морозильної камери ягоди можуть зберігатися до 6 місяців.

Сорт Валентинівка володіє кислим смаком і хорошими желирующими властивостями. В період консервації огірків і томатів ягоди можуть послужити додатковим консервантом, поліпшать смак продуктів, а кисті з ягодами прикрасять банки.

Невибаглива і врожайна червона смородина Валентинівка завдяки своїй пухнастою формі і прозорого червоного кольору плодів стане прикрасою саду і відмінно впишеться в будь-який ландшафт. Її ягоди не так ароматні, як ягоди чорної смородини, але плоди не менш смачні і корисні. Вона незамінна для приготування рослинного желе за рахунок високого рівня пектинових речовин.

Сорт: Смородина красная, Валентиновка

Сорт позднего срока созревания, получен во ВНИИ селекции плодовых культур от скрещивания сортов Роте Шпетлезе и Йонкер ван Тетс. Автор Л.В. Баянова. В 2001 г. включен в Госреестр селекционных достижений, допущенных к использованию по Центрально-Черноземному региону.

Куст высокий, пряморослый, густооблиственный. Растущие побеги толстые, с легким розовым “загаром”. Почки крупные, прижаты к побегу, сидят на длинном, широком стебельке. След черешка листа широкий, полукруглый.

Лист трех-пятилопастный, крупный, серо-зеленый, среднеморщинистый, кожистый, снизу сильно опушен. Пластинка листа в верхней части побега сложена воронкой, направлена под углом 45° к побегу, в средней части побега пластинка ровная или слегка сложена по основным жилкам. Средняя лопасть намного превышает боковые, вытянута. Верхние стороны боковых лопастей лежат на одной прямой. Угол между средними жилками боковых лопастей острый или близок к прямому. Базальные лопасти слабо развиты. Основание листа сердцевидное, с мелкой выемкой. Зубчики крупные, тупые, с ясными “коготками”. Черешки листьев длинные, толстые, с антоциановой окраской.

Цветки мелкие, колокольчатые, валик отсутствует, цветоложе зеленое. Чашелистики с яркими вишневыми штрихами, не сомкнуты, лепестки мелкие. Пестики выше тычинок. Оси цветковых кистей с легким коричневым “загаром”, слегка зигзагообразные, толстые. Цветковые кисти длинные (более 10,0 см), плотные, свисающие, с длинным, толстым черешком. Черешок зеленый, опушенный.

Ягоды средние (массой 0,5 г), красные, округлые, одномерные, кислые, обладают высокими желирующими свойствами, технического назначения. Семена крупные. Отрыв ягод сухой. Кисть с равномерным расположением ягод. Чашечка неправильной пятиугольной формы, плодоножка короткая, слегка изогнутая. Химический состав ягод: растворимые сухие вещества – 9,6%, сумма сахаров – 6,5%, титруемая кислотность – 2,3%, аскорбиновая кислота– 48,6%, P-активные вещества – 351,0 мг/100 г, пектиновые вещества – 10,7%.

Сорт зимостойкий, высокоурожайный (до 2,0 т/га или 3,3 кг/куст при схеме посадки 0,5 х 2,8 м), характеризуется высокой самоплодностью, не поражается мучнистой росой.

Достоинства сорта: высокая урожайность и устойчивость к мучнистой росе, высокое содержание пектиновых веществ и качество продуктов переработки (желе).

Регионы, в которых данный сорт Смородина красная , Валентиновка , раскрывает на максимум все свои плодовые способности