З чого почати вибір обладнання для сушіння зерна

Власний зерносушильний комплекс: усе про вибір обладнання

З чого почати вибір обладнання для сушіння зерна.

З точного розрахунку ваших потреб.

Існують різні «приблизні» варіанти підрахунку продуктивності сушіння, наприклад — тонн на годину чи добу. Що сушитиметься протягом доби та з якою вологою — історія замовчує.

Щоб точно розрахувати потужність зерносушарки треба обчислити потребу сушіння тонно-відсотків на добу. Це середня кількість зайвої вологи в кожній тонні, помножена на кількість тонн на добу.

Слід ураховувати, що потреба в сушінні часто має гостро терміновий характер. Зерно без сушіння за певних умов може дуже швидко зіпсуватися. Тому оптимальна продуктивність комплексу дорівнює добовій продуктивності одного сучасного комбайна — 300 т кукурудзи, або 3000 тонно-відсотків на добу.

КЕЙС

Сушимо кукурудзу з 24 до 14%. Отже, зайва волога становить 10 тонно-відсотків на тонні.

У разі збирання 300 т на добу х 10% = 3000 тонно-відсотків зайвої вологи на добу.

Така продуктивність є стандартом для зерносушильних комплексів «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР». Вони мають попит серед малих і середніх фермерських господарств. Багато хто з тих, кому такої продуктивності забагато для переробки власного врожаю, все одно беруть обладнання більшої продуктивності.

КЕЙС

Продуктивність зерносушильного комплексу «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» — 3000 тонно-відсотків на добу.

Вартість послуги сушіння у 2022 році – від 100 до 160 грн, собівартість на теплогенераторі NET 2000 — 30–35 грн. Прибуток чи економія з 1 тонно-відсотка становить 70–125 грн.

У сезон комплекс, що працює на таку послугу, приносить від 200 тис. до 300 тис. гривень прибутку на добу.

Для великих господарств і елеваторів «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» пропонує систему ТАНДЕМ 1 + 1. Це два послідовно з’єднаних стандартних комплекси, що дозволяє:

• знімати до 26% вологи за один прохід без перегрівання зерна;
• сушити 600–700 т/добу (6500 тонно-відсотків);
• 10% вище за продуктивність обладнання;
• сушити одночасно дві різні культури, чого не можна зробити на одній великій сушарці.

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ

Євген Романов, керівник ТОВ «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР»

Ми рекомендуємо придбати обладнання із запасом продуктивності. Більшість наших покупців до нас дослухаються. Ось кілька причин:

• розвиток технологій землеробства підвищує врожайність;
• зміни клімату призводять до підвищення вологості зерна в Україні;
• зерносушильний комплекс — це самостійний високорентабельний бізнес у господарстві. «Зайвих» потужностей не буває. Поцікавтеся: зазвичай завжди є сусіди, що готові скористатися послугами сушіння із середини літа до середини зими.

ЛОКАЦІЯ Й ІНФРАСТРУКТУРА

Вибираючи місце, слід ураховувати вимоги та рекомендації щодо вибору інфраструктури.

Проєкт — розробіть його із грамотними спеціалістами. Це безумовно заощадить вам час, гроші та нерви. Можливо, це будуть спеціалісти постачальника, а в середніх і великих проєктах із застосуванням обладнання різних виробників і підрядників наймають спеціалізовані проєктні компанії. Зауважте: тільки проєктні роботи можуть тривати від 3 до 12 місяців.

Локація

Найкраще буде розміститися поблизу розв’язок доріг і електромереж, але якнайдалі від житлової забудови. Можна уникнути скарг населення, але доведеться витратитися на додаткове на спеціальне обладнання.

Уведення електроенергії – 100 кВт.

Майданчик із твердим покриттям від 500 м² для приймання вологого зерна.

Склад або силос для зберігання сухого зерна — в ідеалі сушарка має стояти безпосередньо біля них: це заощадить витрати на транспортування.

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ

Владислав Болабко, керівник відділу розроблення проєктної документації ТОВ «Будмонтажсервіс 1»

Процес вибору ділянки, проєктування, будівництва та купівлі елеваторного обладнання розумно розпочинати за рік до введення в експлуатацію.

Детально опрацьований проєкт дозволить уникнути багатьох помилок і максимально оптимізувати технологічну схему вашого підприємства.

ВИБІР ОБЛАДНАННЯ – ВИБІР ПОСТАЧАЛЬНИКА

Перш ніж укладати угоду, насамперед уточніть у постачальника скільки років вони постачають своє обладнання на український ринок і контакти покупців, які ним уже користуються, а також ціну та характеристики обладнання. Відгуки інших покупців допоможуть вам з’ясувати реальну продуктивність обладнання, нюанси його покупки, обслуговування, витрати на експлуатацію, слабкі місця та як відгукується сервіс. Найкращий час для таких візитів — у процесі активної роботи обладнання.

Вартість обладнання може дуже відрізнятися через продуктивність, конструкцію та технології, дорогі компоненти та країни виробника. Тож ціна бюджетного зерносушильного комплексу на альтернативному паливі під ключ становитиме 200 тис. доларів, оптимальний варіант — від 300–400 тис. доларів і вище. Різниця між ними полягатиме в продуктивності, стабільності роботи, надійності, безпеці та економічності.

Краще придбавати весь комплект обладнання від одного виробника — щоб уникнути несумісності обладнання. Так, наприклад, не всі типи сушарок можуть коректно працювати з альтернативними теплогенераторами.

Уточніть у постачальника, які роботи та витрати, крім оплати самого обладнання, ще знадобляться. Постачальники можуть не додавати в ціну обладнання такі обов’язкові елементи, як норії, шафи автоматизованого керування, доставку, кваліфікований монтаж або навчання персоналу. У результаті приваблива ціна може значно збільшитися.

Вивчіть деталі гарантій виробника й умови надання сервісу. Адже ціна простоїв у розпал сезону надто висока.

ВИБІР ЗЕРНОСУШАРКИ

Розглянемо найпоширеніші в Україні види обладнання. Це шахтні та колонкові типи зерносушарок.

ШАХТНА ЗЕРНОСУШАРКА

Бренди: «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР», Strahl, Mepu, Riela, Stela, Bonfanti

Це найпоширеніший тип зерносушарок у Європі та Україні.

На думку фахівців, шахтна зерносушарка — це найкраще рішення і для фермерських господарств, і для великих елеваторів.

Найсучасніший, найбільш технологічний та економніший тип шахтної сушарки — двозонна змішаного потоку. Принцип її роботи: зерно просувається шахтою зверху вниз, мірою просування його обдувають гарячі й холодні потоки повітря.

Плюси

• Мінімальна витрата палива — перша перевага шахтної зерносушарки.

• Дозволяє працювати у змішаному потоці, досягаючи рівномірної кінцевої вологості.

• Потоки гарячого повітря максимально однорідно поширюються по всій шахті й товщині зерна, завдяки чому можна застосовувати вищі температури сушіння. Це підвищує продуктивність без втрати якості.

• Конструкція дозволяє встановити системи рекуперації та рециркуляції тепла, чого немає в інших типах сушарок. Це дає відчутну економію витрат на пальне.

• Порівнюючи з іншими типами зерносушарок, мінімально викидають пил і можна встановити додаткові пиловловлювачі — циклони або циклофени.

• Є можливість герметизації й утеплення. Це дозволяє економити витрату палива й підтримувати продуктивність сушарки в холодну пору.

• Низький рівень шуму проти інших типів сушарок, можливість додатково оснастити сушарку, щоб його зменшити ще більше.

• У двозонних сушарках охолодження відбувається у нижній зоні шахти — придбавати окреме обладнання не потрібно.

• Шахтні зерносушарки набагато легше поєднувати/переводити на альтернативні види палива.

Мінуси

• У зерносушарках шахтного типу технологічні недоліки практично відсутні — їх сконструйовано максимально універсально.

• Вони мають вищу ціну, ніж модульні сушарки. Проте ви швидко її окупите, заощаджуючи на паливі та вищій продуктивності.

• Шахтні сушарки потребують трохи довшого монтажу, як порівняти з модульними зерносушарками. «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» виконує монтаж зерносушильного комплексу в строк від 10 до 20 днів.

КОЛОНКОВІ ЗЕРНОСУШАРКИ ПОПЕРЕЧНОГО ПОТОКУ

Бренди: Sukup, FarmFans, GSI, Brock, Deluxe, Mathews Company, Сапфір

Раніше в Україні були дуже популярними модульні та баштові зерносушарки поперечного потоку. Це фермерський варіант зерносушарок, які також іноді називають американськими. Через свою дешевизну ними користувалися не лише фермери, а й великі елеватори.

Технологія сушіння в таких апаратах дуже недосконала, клопітна в обслуговуванні та неекономічна. Тому зерносушаркам поперечного потоку належить менша частка ринку в Україні — ними користуються переважно невеликі господарства.

Плюси

• Дешевизна конструкції та менша ціна проти шахтної зерносушарки.

Мінуси

• Нерівномірність сушіння через товщину продуваного шару (380–1500 мм), як правило, без функції його перемішування.

• Для рівномірності застосовується нижча температура агента сушіння, що призводить до підвищеної витрати палива та електроенергії.

• Призначені для зняття невеликої кількості вологи.

• Часті чищення та обслуговування перфорації стінки (сітки) від залипання легкими домішками — ефективність сушіння знижується або повністю припиняється.

• Необхідність встановлення додаткового завантажувального бункера до модульної зерносушарки. Це обладнання має бути забезпечене додатковими фундаментами, норіями, транспортерами, металоконструкціями, які не входять у вартість зерносушарки.

• Через конструктивні особливості неможливо застосовувати системи рекуперації та рециркуляції тепла.

• Дуже пилко: у зерносушарках поперечного потоку не можна застосовувати жодну із систем подавлення та уловлювання пилу.

• У разі зміни культури потрібно замінити сітки (стінки) зерносушарки.

ТЕПЛОГЕНЕРАТОРИ

Теплогенератори класифікуються за типом палива:

Класичне паливо: природний газ, зріджений газ (пропан-бутан), ДИЗЕЛЬНЕ паливо.

Альтернативне паливо: деревна пелета, щепа, відходи.

Сьогодні в українських господарствах найбільш розповсюджені теплогенератори на природному газі, трісці (пелеті) та соломі.

Пальники на зрідженому газі та дизелі менш популярні. Їх недоліки — дуже висока собівартість сушіння, необхідність організації та ведення паливного господарства, а нині — ризик виникнення дефіциту або стрибків цін.

Собівартість роботи

Насамперед теплогенератори оцінюють з економічного боку — які витрати ви матимете на вироблення тепла для сушіння 1 тонно-відсотка. Розрахунки показують, що обладнання для альтернативного палива окупається за один сезон роботи:

ГАЗОВІ ПАЛЬНИКИ

До 2010 року газовим пальникам належала левова частка ринку. Вони підходять до всіх типів сушок і прості в експлуатації, була тільки одна умова — дороге та складне приєднання до газопроводу.

Проте робота на них стала непомірно дорогою, і будівництво нових зерносушильних комплексів на газу практично припинилося. За останні роки було реалізовано одиниці таких проєктів. В основному це великі елеватори із сушарками продуктивністю від 1000 т, тому що є певні ускладнення встановлення їх із сучасними моделями альтернативних теплогенераторів.

Плюси

• Зручність в експлуатації. Щоб почати працювати, достатньо відкрутити пару вентилів.

• Безінерційність — можна швидко змінювати температуру теплового агента.

• Трубопровід дозволяє обійтися без місткостей/місць для зберігання палива.

• Чисте зерно без теплообмінника.

Мінуси

• Ціна. Сьогодні це найдорожчий вид палива для сушіння: за сезон перевитрата роботи на газу може сягати десятків мільйонів гривень.

• Низька доступність: магістральні труби найчастіше розташовано далеко, брак потужності газової системи.

• Політичні ризики та фізична неможливість диверсифікації постачання газу.

ТЕПЛОГЕНЕРАТОРИ НА СОЛОМІ

Через свої особливості їх можна побачити в основному в малих господарствах, що мають невеликі обсяги сушіння й не мають ресурсів для придбання іншого обладнання.

Імпортні технологічні котли, що знижують недоліки цих теплогенераторів. Але вони в рази дорожчі за інші типи котлів, і тому трапляються вкрай мало. Робота на них все одно трудомістка, і навіть встановлення двох котлів на одну шахту не дозволяє вийти в безперервний режим потокового сушіння.

Солома зі своїх полів для сільгоспвиробників начебто безплатна, але ця економічність ілюзорна. Нижче докладно описано, на що ви натрапите, вибравши сушарку на соломі.

Плюси

• Достатня теплова калорійність сушіння на невисоких температурах. Калорійність соломи становить 2500–2700 ккал/кг.

• Як побічний продукт збиральної кампанії солома — найдоступніше паливо для сільгоспвиробника.

• Існує хибна думка, що солома безплатна, але це не так.

Мінуси

• Солома не безплатна. Збирання, пресування в рулони, упакування та транспортування до місця зберігання все ж таки потребує витрат.

• Важливо розуміти, що системне збирання соломи з полів веде до підриву родючості ґрунту.

• Питома щільність соломи дуже низька, а калорійність нижча, ніж у деревини. Через це такі теплогенератори мають відносно низьку потужність і дуже великі розміри.

• Щоб сушити соломою, обов’язково потрібен теплообмінник. Отримати з теплообмінника на соломі чистий сушильний агент температурою 120 °C — практично неможливо.

• Повністю автоматизувати процес сушіння на соломі практично неможливо або дуже дорого. Вам знадобиться більше персоналу та трудомісткого обслуговування, ніж у разі іншого теплогенератора.

• Солома має високий уміст золи, що кристалізується на стінках теплогенераторів. Це призводить до зниження продуктивності, ризиків поломок і потребує непростого очищення обладнання.

• У процесі різних стадій згоряння рулон соломи віддає різну кількість тепла (під час розпалювання, у процесі горіння, під час згасання). Це ускладнює підтримання постійної температури теплового агента.

• А нестабільність температури призводить до неможливості роботи в потоці через ризик отримати нерівномірну вологість зерна. Тому сушарки на соломі зазвичай працюють тільки в режимі порційного завантаження, що звичайно значно знижує продуктивність обладнання.

• Процес роботи теплогенератора на соломі циклічний: завантаження — робота — чищення. Через це відбуваються постійні зупинки в роботі обслуговування.

• Для скорочення перерв у роботі в деяких господарствах приєднують два теплогенератори на соломі до однієї сушарки. Це називається спарений режим: один — працює, другий — обслуговується. Такий проєкт стає досить дорогим, щоб уважно розглянути інші варіанти.

ТЕПЛОГЕНЕРАТОРИ НА ДЕРЕВНОМУ ПАЛИВІ

До цієї категорії належить обладнання, що працює на деревній трісці та різних видах пелет (деревної й агро). Це найдоступніше для безперебійного постачання по всій Україні вид палива.

Сучасні технології та матеріали цього типу теплогенераторів дозволяють досягти разючої економії, забезпечуючи безперебійну роботу за великих навантажень у будь-яких погодних умовах.

Варто звернути увагу, що існує багато різних типів і виробників цього обладнання, і не все воно однаково добре. Дуже різне виконання та комплектація — від примітивної дров’яної груби до високотехнологічних автоматизованих комплексів із віддаленим керуванням. Якісне обладнання коштує не дешево, але воно окупається в перший сезон.

Фахівці «НОВОГО ЕЛЕВАТОРА» рекомендують саме цей тип теплогенераторів.

Плюси

• Швидка окупність. Незважаючи на пристойні інвестиції, продуктивність і рентабельність дозволяють окупити таке обладнання за один сезон (і навіть неодноразово).

• Такі теплогенератори економічні, не витрачають багато палива, яке поступово горить, дозволяючи максимально використовувати все тепло.

• Дерево та пелети горять дуже сильно й рівномірно, що дозволяє стабільно підтримувати високу температуру сушильного агента.

• Невибагливість до сировини. Можна застосовувати навіть вологе паливо до 35% вологи, з тим ККД буде стабільним.

• Повна автоматизація. У сучасних теплогенераторах стабільну роботу забезпечують спеціальні датчики та системи безпеки. Це унеможливлює надзвичайні ситуації в роботі обладнання, автоматично зупиняючи роботу. Автоматичний режим дозволяє задати потрібну температуру на виході, і система дотримуватиметься встановлених параметрів

• Сучасні теплогенератори за використання якісної сировини не вимагають великих витрат і сил на обслуговування. Це гарантує тривалу безперебійну роботу устаткування в інтенсивному потоковому режимі.

Мінуси

• Дорого. Тому що не «безплатно, як солома», і не просто у конструктивному виконанні, як газовий пальник.

• Інерційність: зміна та підтримання заданої температури повітря відбувається з певним затриманням.

• Для цього типу теплогенераторів теплообмінник є обов’язковим! Це допоможе забезпечити якість зерна після сушіння (від продуктів горіння), пожежну безпеку та безперебійну роботу.

• Періодичні обслуговування та очищення. Системи на альтернативному паливі вимагають періодичного очищення й технічного обслуговування. Частота залежить від конструкції топки та виду палива, що використовується.

• Підходять не до всіх типів зерносушарок. У деяких типах сушарок це призводить до зниження продуктивності, підвищення неоднорідності кінцевої вологості зерна або викидів великої кількості пилу. Наприклад, приєднання такого теплогенератора до модульної «американської» сушарки поперечного потоку раніше було дуже проблематичним. Проте фахівці «НОВОГО ЕЛЕВАТОРА» провели низку успішних випробувань й анонсували приймання заявок на переобладнання таких типів сушарок.

ДО СКЛАДУ ТЕПЛОГЕНЕРУЮЧОГО КОМПЛЕКСУ ВХОДЯТЬ:

1 Бункер автоматичного завантаження палива;
2 Кришка бункера;
3 Шнеки подачі палива;
4 Пальник;
5 Штовхачи золи;
6 Система вентиляції пальника;
7 Каскад чавунних колосників пальника;
8 Камера допаління;
9 Оглядовий люк зони горіння;
10 Люк ревізії камери допаління;
11 Люки ревізії теплообмінника;
12 Утеплення корпусу сендвіч-панелями;
13 Теплообмінник.

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ

Дмитро Запорізький, експерт точного землеробства, СЕО «СД-АГРО»

Для розвитку процесів ґрунтоутворення найдоцільніше повертати солому в ґрунт як добриво та енергетичний матеріал. Збільшується вологоутримувальна здатність ґрунту, покращуються фізичні характеристики ґрунту, вона стає пухкішою, що призводить до покращення умов життєдіяльності як рослин, так і ґрунтових мікроорганізмів. Солома є одним з основних будівельних матеріалів для гумусу ґрунту.

ВАЖЛИВІ ДЕТАЛІ

Додаткове обладнання і витрати

Урахуйте, що крім придбання зерносушильного обладнання для побудови повного технологічного ланцюжка виробництва вам може знадобитися ще дещо.

Монтаж — найчастіше врахований у вартості, оплачують окремим рахунком.

Завальна яма — необхідна для подачі зерна в норію.

Очисне обладнання — допомагає позбутися сміття та шкідливих домішок, наприклад амброзії.

Транспортувальне обладнання — це норії, зернопроводи та транспортери, які замикають ваш виробничий цикл.

Циклофен — уловлює вихлоп дрібних відходів із вентиляторів.

Іскрогасник — застосовують з альтернативними теплогенераторами для уловлювання іскор димаря.

Глушники — значно скорочують шум вентиляторів.

Лабораторія чи професійне обладнання для визначення вологи.

Телескопічний навантажувач.

Автоваги.

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ

Олексій Голуб, інвестор, власник ТОВ «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР»

Одинадцять років ми надаємо послуги сушіння зерна та розробляємо зерносушильне обладнання. Наші підприємства висушили мільйон тонн зерна, ми ретельно вивчили й протестували всі сучасні технології сушіння. Наш вибір однозначний — це шахтне сушіння з теплогенератором на трісці. Такий комплекс обладнання дозволяє досягти максимальної рентабельності й стабільної роботи в українських природно-кліматичних умовах. Попит на послугу сушіння зерна великий і ще зростає. Ми охоче ділимося своїм досвідом, допомагаючи підприємцям успішно входити у цей бізнес.

ГАРАНТІЇ

Загальна гарантія обладнання зазвичай становить 1 рік.

Окремі вузли й агрегати можуть мати власні гарантійні строки — наприклад, вентилятори та двигуни інших виробників. До прикладу, «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» дає 10 років гарантії на колосники пальника та 3 роки — на капсулу теплообмінника.

Важливо знати, що деякі постачальники можуть знімати обладнання з гарантії й обслуговування. Це може статися в разі його самостійного перероблення або за приєднання до сушіння котла без теплообмінника. Рекомендуємо дослухатися до порад виробника.

Загалом за належних експлуатації та обслуговуванні строк експлуатації роботи сушіння може досягати 20–30 років, теплогенератора — 10.

СЕРВІС І ПОСТГАРАНТІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Важливий момент — наявність у постачальника оперативного сервісу, кваліфікованих спеціалістів і фонду запасних частин.

Очевидно, що кожен простій через поломку коштуватиме власнику сотні тисяч гривень.

Окрім регулярного обслуговування працівниками власника «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» також рекомендує робити щорічний огляд обладнання спеціалістами наприкінці сезону перед консервацією. Це дозволить виявити слабкі вузли, агрегати й запобігти поломкам у процесі майбутньої роботи.

ФІНАНСУВАННЯ

Крім самофінансування, є ще кілька варіантів отримати фінансування або істотно скоротити витрати на покупку.

Гранти — Міністерство економіки України пропонує програму щодо фінансування проєктів переробляння продукції сільського господарства. Ви можете безповоротно отримати 50% вартості від держави.

Компенсація 25% — у довоєнний час працювала програма компенсації купівлі обладнання українських виробників. На час війни ця програма була припинена, але в перспективі працюватиме й дозволить значно скоротити інвестиції аграріїв у свій бізнес.

Кредити – банки залюбки кредитують сільське господарство. Уточніть у постачальника, чи є у них партнерство з банками — це дозволить спростити процес отримання кредиту.

Олександра Остап’юк: «Козівництво – незаповнена ніша, але вчитися доводиться на власних помилках»

Козівництво – незаповнена ніша, і в ній є де розвернутися, але замало інформації. Вчитися доводиться на власних помилках. Починали з 40 тис. грн на придбання перших кіз та закупівлю кормів. Загальні інвестиції за 4 роки склали приблизно 1,5 млн грн на будівництво ферми і придбання стада.

Про це Агробізнесу Сьогодні розповіла Олександра Остап’юк, співвласниця козиної міні-ферми “Козійдень” (Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Закриничне).

На рішення остаточно поїхати з Києва у безпечніше місце на Хмельниччину вплинула військова агресія. Олександра змінила офісну роботу в столиці на власну справу у сільській місцевості. Перших кіз почали закуповувати ще в 2019 році. Утриманням кіз вона займається разом із мамою та братом. Родина має власну земельну ділянки до 3 га, а також доступ до територій під громадський випас.

Козівництво – це, в першу чергу, про стиль життя, і він вам або підходить, або ні. Маєте стати і зоотехніком, і ветеринаром, і сироваром, і ще й уміти продавати продукцію та шукати клієнтів. Весь час треба навчатися. Якщо маленький сімейний бізнес чи міні-ферма, то взяти всіх у найм не вийде», – каже власниця.

Отож, щоб відкрити козину ферму потрібне приміщення для утримання тварин біля 2 м. кв. на одну дорослу особину. Кози найбільше бояться протягів і вологості – основна вимога. Якщо приміщення є у власності, то це знижує витрати, інакше потрібно орендувати або купувати. Далі корма: якщо є територія для випасу, то вам потрібно або знайти хто буде їх пасти, або ж загороди територію. Вартість і першого, і другого залежить від регіону. Далі треба купити зернові із розрахунку 350 грам на кожну дорослу козу + 350 грам на кожен літр молока, що вона дає (3,5-4,5 л. на піку лактації). Склад зерносуміші змінюється в залежності від періоду лактації: основні – овес, ячмінь, кукурудза. Додаткові – макуха, грис, пшениця. Ще треба купити, або заготовляти самому лугове сіно. Додатково можна давати і вівсяну солому. Краще відразу купувати від 10 кіз, адже потрібен час, поки виростуть і даватимуть молоко. Якщо брати маленькою козу, то це буде тільки через 2 роки. Можна купувати дорослих кіз, або уже навіть вагітних. Але з одного господарства навряд чи вдасться придбаєте відразу таку кількість гарних, здорових, дорослих кіз. Далі можна поступово робити ремонти, вдосконалювати під себе кормушки, поїлки, придбати доїльний апарат.

За словами Олександри Остап’юк, зараз у стаді до 50 кіз англо-нубійської (чистокровність 50-87.5%) та зааненської (50%) породи та 2 чистокровні цапи.

В подальшому від зааненських кіз будемо відмовлятися на користь англо-нубійських. У них жирніше і смачніше молоко для виготовлення сирів, та вражаючий екстер’єр, що краще для зеленого туризму. Поголів’я не плануємо розширювати. Наша будівля не передбачає утримання більшої кількості тварин», – розповіла пані Олександра.

Для здоров’я кіз дуже важливо мати доступ до якісних кормів, сонця і свіжого повітря.

Наші кози пасуться на волі двічі в день (ліс і луг) протягом всього року. Навіть всю зиму, окрім днів, коли великі морози та йде сніг. Взимку кози їдять хвою, молоді пагони кущів і листя ожини. Це значно знижує витрати на корма, а також дозволяє урізноманітнити раціон кіз, що сприяє утриманню їх здоровими. Для тварин важливо знаходитись на сонці та свіжому повітрі. Коли козі комфортно, і забезпечені всі її потреби, вона менше хворіє. Лікування дуже дороге, і є проблеми з фахівцями, які можуть надати допомогу. Окрім випасу кози мають вільний доступ до сіна та вівсяної соломи. Також в раціоні три види зернових: овес, ячмінь і кукурудза. Кількість залежить від періоду лактації. Сіно та зернові мають бути гарної якості, добре висушені та, бажано, на органічних добривах», – додає власниця ферми.

На разі у ферму вкладено 1,5 млн грн власних заощаджень. Кошти витрачено на закупівлю кіз, корма і будівництво самої ферми. Співвласниця каже, що говорити про окупність ще зарано, адже попереду лише вкладення.

Раніше весь сир продавали клієнтам з Києва, але з початком війни майже всі вони виїхали за кордон і клієнтська база була втрачена. Напрацьовуємо нових клієнтів через Instagram. Добре працюють рекомендації, людям сир подобається, вони діляться нашими контактами», – радіє господиня.

Наразі господарі мають сироварню об’ємом 50 літрів. Виготовляють м’які, напівтверді та витримані сири. Планують вийти на об’єм переробки молока 100 л/день і зупинитися.

В нас невеличка ферма і хочемо її такою залишити. Порахували, що саме при таких об’ємах можемо якісно забезпечити наших кіз простором, кормами і увагою. А ось з приводу зеленого туризму, то плануємо розширюватися. В планах побудувати кав’ярню, спортивні майданчики під бадмінтон, волейбол, посадити невелике лавандове поле і зробити кінотеатр під відкритими небом. На таких об’ємах як у нас на одному сирі багато заробити не вийде», – підсумувала вона.

Людям, які хотіли б займатися козівництво, Олександра Остап’юк радить в першу чергу побачити на власні очі як живе маленька ферма. Можна зателефонувати і домовитись приїхати в гості та приміряти на себе фермерське життя. Оскільки сама пройшла шлях спроб і помилок, то не проти поділитися інформацією та показати все без прикрас. Ейфорія пройде, і якщо цінності не співпадуть, то чекатиме втрата коштів та розчарування у справі.

Розмовляла Тетяна Ковальчук

Склад зерносуміші для цесарок

В домашних условиях цесарок содержат для получения диетического нежирного мяса и высочайшего качества яиц, которые долго хранятся и пригодны для употребления в пищу аллергикам. Эта птица очень красива и послужит настоящим украшением сада, а также не допустит во двор чужого, тут же оповестив хозяев характерным звучным криком.

Мясной выход при забое высокий и достигает 68%, что выше, чем у мясо-яичных кур. Грудные мышцы — самая ценная часть тушки, хорошо развиты и составляют около 1/5 части всей живой массы и до 40% от мышечной массы. Мясо цесарок – настоящая качественная дичь, полученная в домашнем хозяйстве. Оно обладает великолепным вкусом и характерно высоким содержанием белка – до 23% и малым количеством жира – всего около 5%.

Яйца отличаются сверхплотной толстой скорлупой – около 0,5 мм и мельчайшими порами, поэтому хранятся долго, несколько месяцев и более без потери качества, лишь усыхая при хранении более полугода. Состав яйца подобен куриному, но белки гипоалергенны и потому яичные блюда можно без опаски потреблять людям, страдающим аллергией.

Яйца домашних цесарок

Владельцы цесарок делятся на две категории – тех, кто очень доволен своей птицей и всегда готовы создать условия для содержания пусть даже нескольких особей и тех, кто категорически не хочет с ними связываться после первого знакомства.

Цесарки любят летать, исследовать местность, при этом держаться все вместе. Они отличные фуражиры, а про способность этой птицы подчистую собирать всяческих вредителей сада и огорода, включая гусениц, хрущей, долгоносиков и колорадского жука, ходят легенды.

Несмотря на развитые стадные инстинкты, цесарки достаточно независимы и даже в домашних условиях станут выстраивать иерархию и проявлять территориальную агрессию, особенно на ограниченной площади.

Новых особей в сформированное стадо лучше не вводить, а если такая необходимость все же возникнет, нужно зорко следить за новичком, отсадив при необходимости, иначе новый жилец может погибнуть. При этом к другим домашним видам птицы – индейкам, курам или уткам цесарки довольно терпимы.

Цесарка крайне неусидчивая, пугливая и часто вздорная птица, которая все время чем-то обеспокоена и норовит передвигаться одновременно всем стадом из одного конца вольера в другой, при этом постоянно издавая громкие звуки, ведя своеобразную перекличку. Потерявшаяся цесарка будет отчаянно голосить, пока не воссоединится со своими товарками. Если вдруг из птичника не доносятся традиционные назойливые звуки, значит птица заболела.

Содержание цесарят во многом похоже с выращиванием индюшат или цыплят, но все же имеет свои особенности. Как и взрослая птица, маленькие цесарки пугливы, заслышав резкий звук, могут начать биться о стены, кормушки или сбится в угол, нечаянно задавив несколько особей. Поэтому обращаются с ними осторожно, стараясь не испугать, а если стрессовая ситуация произошла, нужно проверить, все ли в порядке.

Несмотря на неумеренную беспричинную пугливость, малыши крайне любопытны и обязательно обследуют любой предмет, и если его можно проглотить – съедят. Полы для маленьких птенцов застилают газетами. Опилки, стружки или мелкая солома недопустимы.

Цесарки известные летуны, как только подрастут, тут же начинают садиться на любые возвышенности – от поилок и кормушек, до нагревателей и проводов. Это нужно учитывать и накрывать ящик или вольер сеткой.

Эта характерная птица, не успев опериться, тут же начинает устанавливать отношения субординации, выстраивая иерархию. Между особями постоянно вспыхивают драки – это естественный процесс и выяснив отношения, они будут сосуществовать более-менее мирно, пока одна из особей не ослабеет, и порядок не нужно будет устанавливать заново.

Молодняк цесарок возрастом 25 дней

Для содержания молодняка подойдет любое сухое помещение без сквозняков. Чтобы избежать скученности и возможной давки их сажают не плотнее чем 10-12 особей на 1 кв. м. пола.

Вылупившиеся цесарята, как и другие птенцы, больше всего нуждаются в тепле, и в первые пять дней возле обогревателя (под лампой или грелкой) температура должна быть в пределах 31-32 °C, в отдаленном от обогрева углу не менее 22-25 °C. В дальнейшем температурные показатели уменьшают, к возрасту 20 дней доводя до 19-20 °C.

Наседка цесарка или курица способна обогреть до 16 цесарят, индейка – до 22 особей, при этом выводку обеспечивают температуру в помещении не менее 19-20 °C. В теплую безветренную погоду уже с недельного возраста молодняк с наседкой выпускают на улицу, где птенцы будут греться на солнышке, учиться фуражировать и станут крепнуть на глазах.

Требования к содержанию молодняка цесарок

Для молодняка старше двух месяцев, находящегося на мясном откорме, достаточный световой день – 8-10 часов, в дальнейшем для стимуляции яйцекладки длительность светового дня увеличивают. Однако уменьшение светового дня ‒ обязательная мера, влияющая на продуктивные циклы птицы и дальнейшую яйценоскость.

Для кормления молодняка цесарок нужны лотки с невысокими бортиками, затем стандартные длинные кормушки с перемычками сверху. В качестве поилок удобны автоматические, которые используют при содержании любой домашней птицы.

Обязательна установка насестов, уже начиная с двухнедельного возраста. В качестве насестов используют рейки сечением 3х4 см, которые располагают на высоте 45-50 см от пола, на расстоянии между насестами не менее 40 см. Птица, сидящая на возвышении, будет всегда чистой и сухой, оперение при этом сохранит тепло, а наблюдая за всем сверху, молодые цесарки будут чувствовать себя более уверенно.

Цесарки в домашних условиях

Уход и содержание взрослых особей

Для содержания взрослых цесарок сгодится любой, даже не утепленный сарай или птичник – птица достаточно устойчива к зимним условиям. Единственные требования к помещению – сухость, изоляция от сквозняков и грызунов. При должном уходе и хорошем питании цесарки хорошо выносят понижение температуры, включая минусовые отметки. И все же оптимальной температурой является показатели 15-20 °C.

Для стимуляции яйцекладки с возраста семи месяцев или с января, световой день увеличивают, постепенно доводят до 16-18 часов в сутки.

Для зимнего содержания цесарок нужна глубокая подстилка из соломы или опилок, толщиной до 15-20 см, которую освежают по мере надобности внося новый слой. Полностью убирают грязную подстилку по весне.

Эта подвижная птица способна поднимать облака пыли, вдыхая которую, станет болеть. Сажают взрослых особей с минимальной плотностью не более 4-5 голов на 1 кв. м. По причине высокой подвижности, кормушки и поилки располагают вдоль стен, что даст птице возможность свободно передвигаться и без труда совершать брачные ритуалы.

Для успешного содержания цесарок важно достаточное количество насестов, которые сооружают из деревянных реек сечением 4х6 см и длиной на каждую особь не менее 25 см. Расстояние между рейками 40-50 см, от пола – не менее полуметра.

Для ухода за перьями оборудуют зольную ванну, для чего устанавливают деревянный устойчивый ящик с высокими бортиками и насыпают смесь песка и древесной золы в равных частях. При появлении клещей в ванну вносят 200 г коллоидной серы на 10-14 дней, после чего вновь насыпают обычный состав.

Цесарки неохотно несутся в гнездах, и все же если расположить их в укромном затемненном углу и использовать подкладыши, вероятность кладки в гнезда увеличится. Гнездовья устанавливают из расчета одно на шесть голов, можно в два яруса – птица легко взлетает. Оптимальные размеры – ширина и глубина 30 см, высота 40 см, при этом гнездо должно быть накрыто крышей, а также иметь вход в передней стенке размером 20х25 см.

Стадная птица может выбрать одно гнездо и нестись в него всем поголовьем, дружно игнорируя остальные. Или может вовсе не замечать гнезда, несясь в полюбившемся углу.

Выгул для цесарок на улице огораживают высоким забором, не менее двух метров высотой или накрывают сверху сеткой. При возможности стадо выпускают на свободный выгул ‒ в поле, на луг или в сад, как отмечалось выше, они отменные фуражиры.

Опыт содержания цесарок – взвешивание полученных тушек

Уважаемые читатели, поделитесь своим опытом содержания и разведения домашней цесарок и пришлите свою историю нам, с помощью контактной формы. Если вы заводчик и реализуете молодняк или яйцо — вы можете поместить и эту информацию, при этом не забудьте указать регион проживания и контактные данные.