Військовий вертоліт

Військовий вертоліт або військовий гелікоптер — спеціально побудований або перероблений для використання військовиками вертоліт. Військове використання залежить від конструкції або переробки. Загальне використання військових вертольотів — це транспортування військ, але транспортні вертольоти можна використовувати і для інших завдань, таких як пошуково-рятувальні операції (CSAR), евакуювання поранених (MEDEVAC), командний центр десант або озброєні вертольоти можна використовувати як штурмовики. Спеціалізовані військові вертольоти використовуються для особливих завдань. Прикладом таких вертольотів є ударні вертольоти, розвідувальні і мисливці за субмаринами.

Типи і ролі

Військові вертольоти відіграють важливу роль у морських, наземних і повітряних операціях сучасних армій. Загалом виробники випускають планери у різній вазі/розмірах, які можна адаптувати для виконання різних завдань шляхом встановлення різного оснащення для операцій. Для зменшення вартості розробки основні планери можуть вкорочувати і подовжувати їх, можуть встановлюватися нові двигуни й електроніка, а також цілі механічні і льотні системи разом з новими фюзеляжами для створення нових машин. Наприклад, на базі UH-1 було створено велику кількість подовжених і перероблених машин, в тому числі AH-1.

Сучасні вертольоти являють собою модульну систему, яка допомагає використовувати машини для різних завдань, наприклад, EH-101 Королівських ВПС можна швидко перетворити на мисливця зі субмаринами або на транспорт за кілька годин. Для того щоб зберегти гнучкість і ліміти вартості, є можливість встановлення систем у той же корпус, наприклад, варіанти AH-64D усі можуть бути оснащені радарними системами Longbow, але недостатність комплектів не дає змоги оснастити всі вертольоти. Системи можна встановити на ті планери, які цього потребують, або коли фінанси дозволяють придбати достатньо комплектів.

Обладнання

Більшість вертольотів броньовані до певної міри, проте все обладнання обмежене потужністю і вантажопідйомністю, і інколи обладнання встановлюється, займаючи корисне навантаження. Найбільше бронювання встановлено навколо місць пілотів, двигунів, трансмісії і паливних баків. Паливопроводи, кабелі керування та силова передача для хвостового гвинта також вкриті кевларовою бронею. Найбільш броньованими вертольотами є ударні, штурмові вертольоти і вертольоти спеціальних сил. У транспортних вертольотів відсік екіпажу може бути броньований повністю або частково, компромісом є встановлення кевларових сидінь, але залишити іншу частину відсіку без бронювання. Живучість покращена завдяки резервуванню і розташуванню компонентів таким чином, щоб вони захищали один одного. Наприклад, родина вертольотів Blackhawk має два двигуни і може продовжити політ на одному двигуні (при певних умовах), двигуни розділені трансмісією і розташовані таким чином, що при атаці з будь-якого борту двигун захистить трансмісію і двигун на іншому борту.

Авіаційна електроніка або авіоніка, така як системи зв’язку і навігації є загальними для більшості військових вертольотів. Спеціалізована авіоніка, така як радіоелектронна протидія і система радіолокаційного розпізнавання, є специфічними військовими системами, які також можна встановити на військові вертольоти. Інші системи можна встановити постійно або тимчасово, в залежності від специфічних завдань; оптичні і ІЧ камери для розвідувальних вертольотів, спускні гідролокатори та пошукові радари для мисливців за субмаринами, додаткові радіопередавачі і комп’ютери для вертольотів, які є повітряними командними постами.

Броня, система пожежогасіння, покращені динамічні та електронні системи зазвичай непомітні, тому для зменшення вартості деякі країни використовували у військових цілях цивільні вертольоти. Наприклад, повідомлялося, що КНР збільшує чисельність своїх штурмових вертолітних полків цивільною версією Мі-17. [1] Ці вертольоти не мають броні й засобів електронної протидії, годяться для тренувань і фотографування, але не на роль ударних в умовах сучасного бою. Китай має намір модернізувати ці вертольоти електронікою і бронею місцевого виробництва, вишукуючи кошти для швидкого створення полків для оснащення своїх армійських груп. Це дозволяє накопичити досвід в експлуатації вертольотів.

Ударні вертольоти

Ударні вертольоти — це вертольоти, які використовують для боротьби з танками і авіапідтримки. Першим сучасним ударним вертольотом став AH-1 Cobra, на ньому вперше було використано тандемне розташування пілотів у вузькому фюзеляжі, з підфюзеляжними гарматами і НАР та ракетами, які були встановлені на підкрильних пілонах. Для пошуку і ідентифікації цілей, деякі сучасні ударні вертольоти оснащені дуже складними датчиками [2] такими як міліметрові радарні системи.

Мі-2, Мі-8, Мі-17, Мі-24: основні бойові вертольоти української армії

Якщо наземна компонента Збройних сил України все більше і більше переходить на західну техніку, то авіаційна компонента – переважно все ще радянського походження. Це стосується не тільки тактичної авіації – винищувачів та штурмовиків – але й авіації армійського рівня, тобто, вертольотів на озброєнні українських військ; майже всі вони є спадщиною радянської епохи, а західні зразки (британські Westland WS-61 Sea King та американські UH-60 Black Hawk) буквально можна перерахувати на пальцях. Розповідаємо про те, які бойові вертольоти є у ЗСУ.

Мі-2

Мі-2 – радянський багатоцільовий легкий вертоліт, який масово вироблявся з 1965 по 1992 роки. Що цікаво, його основним виробником був не СРСР, а соціалістична Польща. З моменту початку виробництва вертольотів і до його зупинки в 1992 році було випущено понад 5,4 тисячі Мі-2, які потрапили в десятки країн світу.

Цей вертоліт невеликий і в пострадянський час застосовується переважно в мирних цілях. Однак його можна озброїти та спрямувати в бій; як вертоліт підтримки, він мало на що здатен, але провести розвідку, висадити розвідгрупу, забрати невелику кількість поранених – на це він цілком спроможний.

Богуслаєв у 2022 році блокував постачання бойового вертольота для розвідки – СБУ Богуслаєв у квітні минулого року заблокував виконання держзамовлення на постачання бойового вертольота МІ-2 Головному управлінню розвідки. 28 березня 2023, 10:17

В Україні на озброєнні ЗСУ, Національної гвардії, Державної служби з надзвичайних ситуацій та інших структур сил забезпечення безпеки стоять вертольоти Мі-2 та Мі-2МСБ – останній, це модифікація, розроблена підприємством «Мотор Січ» та виробляється з 2011 року; загалом цих вертольотів в Україні до початку війни налічувалося не більше 20 одиниць.

Несподіване поповнення вертолітного парку Мі-2 в Україні сталося вже під час бойових дій. У жовтні 2022 року співробітники ДБР, проводячи обшук на Одеській митниці, виявили неврахований контейнер, а розкривши його, були вкрай здивовані – у контейнері зберігався вертоліт Мі-2. Скільки він простояв там, невідомо; вертоліт був негайно переданий на потреби ЗСУ.

Також парк Мі-2 був поповнений завдяки зусиллям Латвії – у серпні 2022 чотири Мі-2 були передані Латвією у розпорядження ЗСУ.

ТТХ вертольота Мі-2:

• Екіпаж: 1 людина;
• Пасажиромісткість: до 10 осіб;
• Вантажопідйомність: 800 кг;
• Максимальна швидкість: 210 км/год;
• Крейсерська швидкість: 190 км/год;
• Дальність польоту: 360 км;
• Максимальна висота польоту: 2-4 км;
• Озброєння (при необхідності): 23-мм автоматична гармата, до 6 кулеметів 12,7-мм, блоки некерованих ракет С-5 (2х16), до 4 протитанкових або зенітних ракет;
• Бронювання: відсутнє;

Мі-8

Багатоцільовий середній вертоліт, розроблений в СРСР в 1961 році. Виробляється з 1965 року і по теперішній час, випущено понад 17 тисяч примірників, що зробило Мі-8 наймасовішим дводвигунним вертольотом у світовій історії. У середовищі пілотів одне з неофіційних назв Мі-8 – «корова», за характерний звук двигунів, розміри та велику вантажопідйомність.

Вертоліт дійсно універсальний і багатоцільовий: він може використовуватися в якості транспортного, евакуаційного, для висадки невеликих десантів і розвідувально-диверсійних груп, а також у якості вертольота підтримки; в останньому випадку його озброюють, на додаток до стандартної кулеметної установки, авіаційними бомбами ОФАБ-250, кулеметно-гарматними блоками або блоками з некерованими ракетами (С-5 або С-8), встановленими на зовнішній підвісці. Звичайно, навіть в такому варіанті його вогнева міць значно поступається тому ж Мі-24, але краще мати щось, аніж зовсім нічого.

Яку зброю з початку повномасштабної війни передали та обіцяли передати Україні – підрахунки Bloomberg З початку повномасштабної війни Захід надав Україні понад 4 тисячі одиниць бронетехніки, артилерійських гармат, літаків та іншого озброєння. 16 січня 2023, 11:18

Українська армія станом на початок війни мала до 70 одиниць Мі-8 різних модифікацій – переважно, Мі-8МСБ/Мі-8МСБ-В, української версії вертольота, розробленої підприємством «Мотор Січ». Частину вертольотів було втрачено під час бойових дій, зокрема, не менше трьох Мі-8 було збито під час вильотів в обложений російськими терористами Маріуполь.

Поповнити вертолітний парк Мі-8 Україні допоможе Хорватія: 25 лютого 2023 року країна оголосила про бажання передати Україні 14 вертольотів Мі-8, виведених зі складу хорватської армії. 29 березня міноборони Хорватії підтвердило цей намір, а також запевнило, що вертольоти будуть переправлені в Україну найближчим часом.

Крім того, вертольоти Мі-8 передають Україні країни колишнього соцтабору і колишні радянські республіки. Зокрема, 2 Мі-8 передасть Латвія, передавали вертольоти цієї моделі також Чехія, Польща та деякі інші держави.

Що цікаво, під час контрнаступу в Херсонській області українські військові захопили вертоліт Мі-8 в Чорнобаївці. Росіяни кинули його при відступі, навіть не вивівши з ладу.

ТТХ вертольота Мі-8МСБ:

• Екіпаж: 3 людини;
• Пасажиромісткість: до 24 осіб;
• Вантажопідйомність: до 4 тонн, до 3 тонн на зовнішній підвісці;
• Максимальна швидкість: 250-280 км/год;
• Крейсерська швидкість: 205 км/год;
• Дальність польоту: від 550 до 1210 км;
• Максимальна висота польоту: 2,4-7,3 км;
• Озброєння (при необхідності): 12,7-мм кулемет, блоки некерованих ракет С-5 або С-8 (х64), можливе встановлення додаткового озброєння у вигляді станкових гранатометів, гарматно-кулеметних контейнерів, зенітних або протитанкових ракет.
• Бронювання: захищає від вогню стрілецької зброї з землі та уламків.

Мі-17

Багатоцільовий середній вертоліт Мі-17 – це спроба конструкторів поліпшити вертоліт Мі-8; позбавити його від недоліків, зберігши та поліпшивши існуючі гідності. У росії Мі-17 позначається, як експортна версія вертольота Мі-8; на території рф цей вертоліт не застосовується, проте активно продавався в інші держави.

Спектр застосування у Мі-17 повністю аналогічний такому у Мі-8: висадка десантів, евакуація поранених, якщо вже зовсім припече – вогнева підтримка.

Сполучені Штати ще в червні 2022 року готувалися передати ЗСУ вертольоти Мі-17, призначені раніше для афганської армії. Іронія в тому, що США придбали ці вертольоти у росіян, а тепер гвинтокрилі машини допоможуть українським військам боротися проти російського терористичного режиму. Всього Україна отримала 20 машин Мі-17В-1.

Чотири вертольоти Мі-17 передала Україні Словаччина – також у червні 2022 року. І ці вертольоти свого часу також були закуплені в росії.

ТТХ вертольота Мі-17:

• Екіпаж: 3 людини;
• Пасажиромісткість: до 30 осіб;
• Вантажопідйомність: до 4 тонн, до 5 тонн на зовнішній підвісці;
• Максимальна швидкість: 250-280 км/год;
• Крейсерська швидкість: 210 км/год;
• Дальність польоту: від 550 до 1210 км;
• Максимальна висота польоту: 4-6 км;
• Озброєння (при необхідності): 12,7-мм кулемет, блоки некерованих ракет С-5 або С-8 (х64), можлива установка додаткового озброєння у вигляді станкових гранатометів, гарматно-кулеметних контейнерів, зенітних або протитанкових ракет.
• Бронювання: захищає від вогню стрілецької зброї з землі та осколків.

Мі-24

Один з найвідоміших у світі радянських ударних бойових вертольотів, Мі-24 в класифікації НАТО називається Hind («Лань»), а ось інше, неофіційне прізвисько, підходить йому куди як більше – «Крокодил». З 1971 року і до наших днів випущено понад 3500 одиниць Мі-24 і цей вертоліт досі залишається цілком актуальним на полі бою.

Це важкоброньований транспортно-бойовий спеціалізований вертоліт; він може перевозити піхоту, але його основне завдання-знищення броньованої та неброньованої техніки, захищених об’єктів, укріплених пунктів і позицій, майданчиків тактичних ракет і позицій ППО, що належать противнику. Взагалі, спектр застосування Мі-24 досить широкий – аж до вогневої підтримки оперативно-тактичних десантів, пошуку і порятунку екіпажів збитих вертольотів і навіть ведення повітряної розвідки.

Мі-24 відомий, як наймасовіший штурмовий вертоліт країн соцтабору. Після розпаду Варшавського договору, а трохи пізніше і СРСР, він у великій кількості залишився у колишніх республік, в тому числі в Україні.

На озброєнні України станом на початок війни перебувало до 140 одиниць Мі-24 різних модифікацій, в тому числі – Мі-24ПУ1, українська версія вертольота, розроблена «Мотор Січ», прийнята на озброєння у 2012 році. До повномасштабного вторгнення рф вертоліт активно використовувався українськими миротворцями в Конго (4 Мі-24 та 4 Мі-8). Також українські Мі-24 активно працювали на Донбасі, починаючи з 2014 року; поки росіяни не почали постачати місцевим терористам ППО, бойовики не могли боротися з ударними вертольотами ЗСУ.

З початком війни проти російських терористів в Україні Мі-24 так само активно використовуються у відбитті агресії росіян. Зокрема, українські вертолітники в ніч на 1 квітня 2022 року завдали удару по нафтобазі в російському Бєлгороді – вони змогли на наднизькій висоті пробратися до міста, вдарити ракетами по нафтових цистернах і піти без втрат (по вертолітниках навіть не відкрили вогню). Українські Мі-24 також активно допомагали обороняти Гостомель і аеропорт «Антонов».

Природно, що в ході боїв українські вертолітники, на жаль, зазнають втрат. Авіапарк Мі-24 армійської авіації ЗСУ поповнюється шляхом постачань від союзників – наприклад, Північна Македонія передасть Україні 12 Мі-24, які у неї ж колись і придбала. Крім того, дві одиниці Мі-35 (експортна версія Мі-24) передала Україні Чехія. Також постачання вертольотів цієї моделі були від кількох інших країн колишнього соцтабору.

ТТХ вертольота Мі-24:

• Екіпаж: 3 людини;
• Пасажиромісткість: до 8 осіб;
• Вантажопідйомність: 2,5 тонни, 1,4 тонни на зовнішній підвісці;
• Максимальна швидкість: 335 км/год;
• Крейсерська швидкість: 250 км/год;
• Дальність польоту: до 450 км;
• Максимальна висота польоту: 1,4 – 4,9 км;
• Озброєння: вбудоване гарматне (установки ГШ-23, ГШ-30К, ЯкБ-12,7), підвісне стрілецько-гарматне (контейнери КПК-23-250 або установки з кулеметами або установки з гранатометами), керовані протитанкові або зенітні ракети, блоки некерованих ракет С-5 / С-8 / С-13 / С-24, касетні та фугасні авіабомби 50-500 кг;
• Бронювання: захищає від вогню стрілецької зброї з землі, але крім цього, цілком може врятувати вертоліт від удару зенітної ракети та вогню великокаліберного кулемета. Один з найбільш броньованих ударних вертольотів у світі.

Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»