Перший астрологічний

Шашки – популярна гра, корисна для розвитку пам’яті та кмітливості. Вона знайома людству з часів староєгипетської епохи. В Україні перший задокументований опис шашок з’явилося в XIX ст. Завдяки простоті правил і користі у розвитку кмітливості, вони швидко стали всенародно улюбленою настільною розвагою. У цій статті описана детальна інструкція, яка допоможе розібратися, як грати в шашки.

Різновиди шашок

У кожній країні правила гри дещо відрізняються, але основа залишається незмінною. Ведучи партію, 2 суперника б’ються з допомогою чорних та білих фішок, які необхідно пересувати по клітинній дошці згідно з встановленими правилами. Переможцем стане той, хто першим витіснить всі фішки супротивника з поля.

Варіативність шашок, яка сьогодні налічує десятки видів, визначається або кількістю клітин на поверхні дошки, або особливими вимогами до ведення бою.

• Канадські;
• Бразильські;
• Англійські;
• Аспанські;
• Турецькі;
• Ставропольські;
• Алтайські;
• Пул;
• Стовпові;
• Піддавки і ін.

Окремо виділяють категорію настільних розваг шашкового типу – нарди. Але в них привнесені елементи, які відсутні у традиційних шашках. Наприклад, в нардах, крім розкресленого поля і фішок, використовуються кістки.

Серед різновидів шашок сьогодні найбільш популярні міжнародні і українські. Вони відрізняються тільки розміром дошки – в першому випадку величина поля становить 10х10 клітин, у другому – 8х8.

Правила гри в шашки

Щоб вигравати у шашкових партіях, необхідно добре засвоїти правила. Новачкам вони здаються нескладними, але в простоті криється ключ до перемог.

Що необхідно для гри

Для проведення шашкової партії буде потрібен ігровий набір – дошка з фішками. Якщо планується гра з обмеженням часу кожного ходу, як у справжніх турнірних партіях, то потрібен шаховий таймер. Замість нього можна використовувати годинник з секундоміром.

Кількість гравців

У грі завжди беруть участь 2 людини, які знаходяться на рівних стартових позиціях. Якщо ворога немає, можна провести партію з комп’ютерною програмою.

Скільки фігур у шашках

В українських шашках використовують комплект з 24 бойові одиниць – 12 світлих і 12 темних. Колір фішок для кожного гравця вибирається з допомогою жереба або за попередньою домовленістю.

Як правило, завжди проводиться парна кількість партій, щоб кожен учасник міг провести гру і білими, і чорними фігурами.

Як правильно розставляти шашки

Насамперед, необхідно розмістити дошку правильно, щоб кутова темна клітина знаходилася зліва щодо гравця. Потім кожен учасник повинен розставити свої шашки на темних клітинах найближчих до нього 3 рядів – по 4 штуки в кожному.

При цьому між арміями суперників залишається 2 незайнятих горизонтальних ряди, які і створюють простір для початку розгортання тактичних операцій.

Як ходять і б’ють шашки

На початку гри всі шашки на дошці прийнято вважати простими. Кожна фігура пересувається виключно по темних полях, здійснюючи діагональний рух вперед на найближчу клітку. При цьому хід що здійснюється може бути тихим або ударним.

У першому випадку шашка переміщається на вільне сусіднє поле, а в другому здійснює взяття фігури супротивника, перескакуючи через неї на вільну клітину. При цьому можна рубати і назад. По закінченню ходу биті фігури знімаються з дошки.

Якщо гравець торкнувся шашки, він повинен нею походити.

Якщо учасник доторкнувся до фігури, то зобов’язаний ходити нею. При цьому хід шашки вважається вчиненим, якщо гравець зробив переміщення і відпустив руку.

Хто ходить перший

Перший рух робить гравець, якому належать світлі фігури. Потім ходи здійснюються суперниками по черзі.

Вважається, що можливість зробити хід першим є перевагою.

Обов’язково бити шашки

Коли шашка супротивної сторони потрапляє під удар вашої, її необхідно бити. У ситуації, коли існує більше двох варіантів рубати фігури, вибір робиться на розсуд гравця, якому належить хід. Якщо супротивник не помітив можливості, що дозволяє зрубати ворожу шаблю, йому необхідно повідомити про це і повернути хід назад.

Правда, в народі існує правило, згідно з яким у цій ситуації можна видалити фігуру суперника з поля – «взяти за фук». Але в класичній грі таких вказівок не існує.

Як ходить і б’є дамка у шашках

Коли проста фігура доходить до чорного поля останнього ряду на протибічній стороні, вона перетворюються в дамку – саму сильну фігуру. Як правило, даний статус позначається її перевертанням, в рідкісних випадках – подвоюванням шашок.

Дійшовши до кінця дошки, шашка перетворюється в дамку.

Дамка набуває здатність пересуватися діагонально на будь-яку відстань і в якому напрямку. Точно так само вона б’є фігури суперника, навіть коли вони віддалені на відстань в один або кілька вільних полів. Взявши ворожу бойову одиницю, дамка може зайняти будь-яку вільну клітину за нею.

Що робити, якщо ходити нікуди

На завершальному етапі партії часто складається ситуація, коли неможливо зробити хід, оскільки всі шляхи заблоковані противником. Гравець, який потрапив у подібну пастку, оголошується переможеним.

Шашкова нотація і запис партії

Здійснюючи ходи, учасник орієнтується на поля. В українському варіанті гри позиції бойових одиниць прийнято позначати з допомогою алгебраїчних позначення – запису. З цією метою використовується метод координат, введений французьким математиком і філософом Рене Декартом.

Кожне поле є точкою перетину вертикального і горизонтального рядів, яким присвоєні власні позначення:

• Вертикаль позначається буквою латинського алфавіту з діапазону a, b, c, d, e, f, g, h;
• Горизонталь позначається номером з діапазону: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8.

Таким чином, кожне поле може бути ідентифіковане за допомогою короткого запису, що складається з адреси вертикалі і горизонталі. Наприклад, в залежності від положення дошки, кутова темна клітина для граючого може мати позначення a1 або h8.

Запам’ятайте позначення всіх клітин.

При веденні партії слід записувати кожен хід, дотримуючись наступного покрокового алгоритму:

1. Вказати порядковий номер кроку;
2. Позначити поле, на якому стояла фішка;
3. При вчиненні тихого ходу поставити тире, а при ударній атаці – двокрапку;
4. Позначити місце, на яку переміщена фігура;
5. Записати відповідь-хід, повторивши дії пунктів 2-4.

Наприклад, стандартний запис ходу може виглядати наступним чином:

Наведена нотація означає, що гравець зробив тихий хід з позиції a3 у b4, а суперник в свою чергу відповів ударом з поля c5 a3.

При записі партії можуть використовуватися додаткові типи позначень. Найбільш часто застосовують такі:

• ! – сильний хід;
• !! – сильний хід, який важко знайти;
• ? – легкий перебіг;
• ?? – хід, який веде до ураження;
• !? – хід з неясною оцінкою;
• Х – перемога;
• = – нічия.

Як грати в піддавки

Гра в піддавки схожа на традиційні шашки з тією відмінністю, що має протилежну мету: швидше позбутися своїх фігур. Переможцем оголошується суперник, який першим втратив або замкнув усі бойові одиниці.

Тактична схема будується на пошуку ходів, які б підставляли фігури під удар. Такі правила для початківців шашкістів здаються надзвичайно простими, але насправді тут міститься не менше можливостей для маневрування. Виявляється, що навчитися грі в піддавки складніше, ніж у класичні украхнські шашки.

Для піддавків шашки розставляють так само, як для звичайної гри.

Необхідно відзначити, що менша кількість шашок по відношенню до суперника не завжди є перевагою. Часто володар єдиної фігури проти повністю укомплектованої армії супротивника стає переможцем. Причина в тому, що єдина шашка не має широкого вибору варіантів для здійснення ходу і підставитися під удар їй набагато легше.

Гравець повинен прагнути до того, щоб знаходити такі комбінації, які б ставили під удар відразу кілька шашок, а бажано всі. В цьому випадку потрібно набагато більше розрахунку, ніж в класичному варіанті.

Необхідно як можна більш ретельно продумувати тактику, вибудовуючи хитрий і надійний план. Наприклад, на початку партії бажано прагнути брати ворожі фігури і іноді притримувати свої. Це необхідно, щоб забезпечити собі більше можливостей для тактичних кроків. Однак у другій частині гри ситуація кардинально змінюється, і тут уже переваги потрібно домагатися пошуком комбінацій, які сприяють втраті своїх фігур. Ретельно продумати і реалізувати такий хитромудрий план буває непросто.

Свої варіації піддавків існують і в інших видах шашок. Щоправда правила гри у них сильно ускладнені, тому непопулярні і рідко описуються в україномвній літературі.

Грати в шашки, як і в піддавки, набагато складніше, ніж може здатися з першого погляду. Завжди потрібно продумувати свої дії на кілька кроків вперед, і намагатися розгадати стратегію суперника. Такі навички з’являться тільки з досвідом, коли ви будете грати з хорошими гравцями або з комп’ютером.

Скільки важить бойова шашка

Вага бджоли надзвичайно мінлива. Вона залежить від віку бджоли, заповнення її медового зобика та вмісту задньої кишки.

Після обкурювання димом, коли бджоли наповнюють зобики, вага однієї бджоли досягає 0,136 грама і тоді число бджіл у кілограмі складає 7300.

Найважчі – ройові бджоли, так як вони вилітають з сильно наповненими медовими зобиками. Середня вага ройової бджоли може досягати 0,15 грама і таких бджіл в кілограмі буде 6600.

Тому, при посадці рою зазвичай складають гніздо з розрахунку – одну рамку на 400 грамів бджіл, хоча для покриття однієї рамки влітку досить 200-250 грамів бджіл з порожніми медовими зобиками.

Молоді бджоли, які тільки що вийшли з комірок, мають вагу, близьку до 0,1 грама. У перші дні вага бджоли зростає за рахунок посиленого живлення пилком, розвитку глоткової, воскових та інших залоз. З переходом до льотної роботи вага бджіл зменшується.

Найлегші бджоли – старі, льотні. Середня вага бджоли, яка вилітає з вулика за взятком, – 0,09 грама. В одному кілограмі – 11 100 таких бджіл.

Навесні загальна вага бджоли збільшується у зв’язку з накопиченням калу в задній кишці. Вага калу до виставки досягає 0,035 – 0,040 грама.

Однак вага самого тіла бджоли до весни зменшується: бджола стає легшою, так як за зиму витрачає частину запасів жіровоrо тіла.

В середньому ж можна вважати, що вага незанепокоєних бджіл в сім’ї становить 0,1 грама і, отже, в одному кілограмі міститься 10 тисяч бджіл. Матка в розпалі яйцекладки важить 0,23 грама, трутень – 0,20 грама.

Джерело: Журнал “Пчеловодство”, № 5, 1961 рік, с. 11.