Коники: найдавніші комахи на Землі

Коники – одна з найдавніших родин комах на Землі. Перші їх представники, ймовірно, з’явилися ще 250 млн. років тому, в тріасовому періоді. Відомо про існування 11 тисяч видів коників, які зустрічаються по всьому світу, крім Антарктиди.

Класифікація коників

Коники – представники типу Членистоногих, до якого також належать інші комахи, павуки, скорпіони та краби. Вони мають безліч родин, підродин та видів. Проте всі коники належать до ряду Прямокрилі. Вони є близькими родичами сарани та цвіркунів.

Усі існуючи коники мають спільну рису – здатність стрибати у набагато разів більше, ніж довжина їхнього тіла. Завдяки стрибкам вони втікають від хижаків або переміщуються з одного місця на інше, щоб відшукати їжу.

Найбільш відомою та поширеною є родина коників справжніх. Типовий її представник – коник зелений, який поширений у Європі, на Близькому Сході та у Північній Африці. Дибки – ще один відомий рід з родини справжніх коників.

Цікавий факт! У багатьох культурах коник є ознакою удачі. Він також символізує мир, радість, свободу та творчість.

Як виглядають коники?

Деякі коники можуть дивно відрізнятися один від одного. Наприклад, індо-малайські види, які живуть на деревах, можуть імітувати лишайники. Проте коники мають певні спільні характеристики.

Голова у цих комах розташована вертикально. Міцні щелепи дозволяють їм з легкістю кусати та жувати їжу. Коники мають два великих складних та троє простих очей і пару вусиків, які служать органами нюху та дотику.

Грудна клітка і черевце мають сегменти з хітину. Шість ніг і крила (якщо вони є) розташовані на грудях. Остання пара ніг потужна, з міцними «стегнами». На кінцівках розташовані шипи і шпори.

Цікавий факт! За довжиною вусиків легко розпізнати звичайного коника та сарану. У першого вони більш довгі. Сарана має досить короткі вусики.

Черевце коника має 11 відділів. Перший прикріплений до грудей і утримує слуховий апарат комахи. Останні чотири сегменти редуковані, а на останніх двох знаходяться органи розмноження.

Самки коників зазвичай більші за самців. Розміри дорослих комах варіюються залежно від виду у межах 1-8 см. Середня вага коника становить 0,28 г.

Найбільший коник у світі – валанга нерегулярна (Valanga irregularis), який мешкає в тропіках Австралії. Довжина тіла у нього сягає 8,8 см.

Яке забарвлення мають коники?

Більшість цих комах має зелене, коричневе або сірувате забарвлення тіла. Проте деякі види становлять виключення. Наприклад, західний та райдужний коники мають смугасте забарвлення, що надає їм подібність до оси. Колір цих комах допомагає їм маскуватися від хижаків.

Багато різновидів коників добре замасковані. Вони з легкістю зливаються з кольором трави. З іншого боку, коли їх турбують, деякі види розкривають крила й лякають потенційних хижаків яскравим спалахом кольору.

Цікавий факт! Коники відрізняються від богомолів меншими розмірами та раціоном, який переважно рослинний.

Поведінка коника

Коники можуть стрибати в 10 разів вище і в 20 разів довше за розмір свого тіла. Вони мають змогу виконувати такі стрибки завдяки потужним заднім лапам.

Більшість коників можуть літати принаймні на короткі відстані, хоча деякі з них цього не роблять. Спочатку вони використовують свої великі задні лапи як прискорювач, щоб піднятися у повітря, а потім розправляють крила та злітають.

Деякі коники видають шум або стрекотіння, тручись кілочками задніх ніг о частини передніх крил. Зазвичай самці роблять це, щоб привернути увагу самиць. Проте відомо, що останні також мають змогу так робити. Інші коники видають стрекотіння під час польоту, торкаючись задніми крилами до передніх.

Коники – здебільшого денні комахи. Вони, як правило, відпочивають вночі та активні вдень.

Це головним чином пов’язано з тим, що їм потрібно підвищити температуру тіла за допомогою сонця. Лише у такому разі вони будуть забезпечені достатньою кількістю енергії, щоб залишатися активними протягом дня. Проте зелені коники активні ближче до вечора та уночі.

Коники зазвичай поодинокі. Проте за сприятливих умов вони можуть утворювати групи. Іноді такі зграї нараховують до мільярду комах.

Коники не зазнають повного метаморфозу, як багато інших комах. Вони з’являються на світ як німфи, які просто виглядають як крихітні безкрилі дорослі особини.

Їм потрібно 5 линьок, щоб досягти дорослого розміру. Тривалість життя коника становить близько 12 місяців.

Де живуть коники?

Ці комахи зустрічаються там, де багато трави та інших рослин, які становлять основу їхнього раціону. Тобто будь-яке місце, де не дуже сухо або надзвичайно холодно, може бути придатним для існування коників.

Найчастіше вони зустрічаються на полях та луках, серед бур’янів та чагарників. Проте коники також можуть знаходитися у лісах помірного поясу, тропічних лісах та напівзасушливих регіонах світу.

Багато видів цих комах віддають перевагу місцям, де ростуть не дуже високі рослини. Проте деякі різновиди можна зустріти у вологих лісах або джунглях. Коники також можуть існувати в міських парках, заміських дворах та садках.

Що їдять коники?

Ці комахи їдять будь-які рослини, навіть ті, що вирощуються на фермах. Тому вони є значними шкідниками в багатьох регіонах світу. Коники з’їдають нові ніжні листочки, квіти та стебла.

Деякі різновиди можуть споживати навіть отруйні рослини. У такому разі їхнє тіло також стає отруйним, що відлякує від цих комах хижаків.

Коники також їдять насіння, а іноді й мертвих комах. Вони не вибагливі до рослинної їжі. Проте рослини, оброблені достатньою кількістю пестицидів, можуть вбити цих комах.

Цікавий факт! За один раз коник з’їдає кількість рослинності, яка в 16 разів більша за його власну вагу.

Цікаві факти про коників

1. Коники і сарана – майже однакові комахи

Коники і сарана належать до ряду Прямокрилих. Цих комах можна відрізнити за довжиною вусиків. У сарани вони менші, ніж у коника. При цьому останніх нерідко також звуть сараною, якщо вони мігрують гігантськими зграями.

2. Коники є багатим джерелом білка

Коників зазвичай їдять в Африці, країнах Центральної та Південної Америки, оскільки вони достатньо насичені білками та мають значну харчову цінність. Проте споживати їх у дикій природі не рекомендується, оскільки вони можуть бути обприскані пестицидами.

3. Коники плюють, щоб захиститися

Коники випльовують коричневу рідину на хижаків, щоб захиститися від них. Більшість людей вірить, що ці комахи випльовують «тютюновий сік», ймовірно тому, що в історії коники асоціювалися з тютюном і посівами.

4. Задні лапи коників виконують функцію мініатюрної рогатки

Коники стрибають, використовуючи задні лапи, як мініатюрну рогатку. Маленька кутикула в коліні цих комах функціонує як пружина і дозволяє їм катапультувати своє тіло в повітря. Це особливо корисно для німф, у яких ще не розвинені крила.

5. Органи слуху у коника розташовані на черевці, а не на голові

По обидва боки першого черевного сегмента, під крилами комахи, є пара мембран, відомих як барабанні перетинки, які вібрують у відповідь на звукові хвилі. Вони дозволяють чути звуки.

6. У коника 5 очей

Найбільші двоє з них розташовані з обох боків голови та забезпечують загальний огляд. Ще два ока розташовані біля основи кожного вусика-антени, а інше знаходиться трохи нижче, по центру між вусиками. Три прості ока дозволяють конику розрізняти світло і темряву.

7. Коники використовують для спілкування звук і зір

Кожен вид коника видає окремий ритм, який відрізняє його звук від інших. Саме завдяки цьому самці і самки одного виду можуть знаходити один одного. Більшість самців коників створює музику, потираючись о потовщені краї передніх крил задніми лапками, на внутрішній стороні яких є унікальні кілочки, що діють як ударні інструменти.

8. Коники існували задовго до динозаврів

Сучасні коники походять від давніх пращурів, які жили задовго до появи динозаврів на Землі. Знайдені окам’янілості доводять, що перші такі комахи з’явились ще більш ніж 250 млн. років тому. Більшість стародавніх коників збереглися у вигляді окам’янілостей, хоча коникові німфи іноді зустрічаються у бурштині.

Хижаки та загрози для коників

Ці комахи стають жертвами багатьох хижаків: мурах, павуків, птахів, котів та собак, гризунів та рептилій. Крім того, вони схильні до багатьох захворювань.

Більшість з коників навіть не встигають вилупитися з яєць, і майже всі гинуть протягом холодної зими. Навіть виживши взимку, вони гинуть влітку від хижаків або хвороб.

Зазвичай коники не завдають великої шкоди газонам і садам. Проте, коли ці комахи приходять на поля великими зграями, то вони здатні знищити продовольчі культури.

Скільки очей у павука?

Павуки належать до класу членистоногих, а це значить, що вони не є комахами. Основною відмінністю від комах – чотири пари ніг (у комах – три), голова і тулуб злиті в одне ціле.

На ній розташовані очі, величина яких безпосередньо залежить від розміру павука.

Зір у павуків

Далеко не у всіх павуків однакове зір. Деякі бачать практично так само як людина, навіть можуть розрізняти кольори. А ось печерні павуки взагалі не бачать. Втім, їм бачити в темряві і не обов`язково.

Очі у павуків

Якщо подивитися на те, скільки очей у павука, то тут існує багато варіантів. Деякі види павуків мають тільки два, а інші все 12. Але більшість павуків має вісім очей, які розташовані в два ряди. З них два основних темних очі, розташовані спереду – медіальні.

Всі інші є побічними. Вони мають блискучий відтінок за рахунок відбиття світла внутрішньою оболонкою. Вчені говорять, що павуки мають дуже велике зір і помічають рухому здобич на відстані до 30 сантиметрів, але не розрізняють за формою.

Вчені, які вивчали, скільки очей у павука і як вони функціонують у окремих видів, провели незвичайний експеримент. Під дослідження потрапили павуки-скакуни. Були відібрані декілька особин. Їх розділили на три частини, одним зафарбували спеціальною фарбою основні очі, іншим додаткові, а третє залишили без зміни.

Виявилося, що ті, у яких зафарбовані додаткові очі ніяк не реагували на наближення предметів. А ті, у яких були зафарбовані основні очі, реагували так само як повністю зрячі.

Цей експеримент підтверджує функцію додаткових очей.