Порядок виплати страхового відшкодування за вкладами

Розмір відшкодування, що виплачується за вкладами кожному вкладнику, визначається ст. 11 Закону про страхування вкладів фізичних осіб. Протягом дії Закону дана сума неодноразово змінювалася. В даний час відшкодування за вкладами у банку, відносно якого наступив страховий випадок, виплачується вкладнику в розмірі 100% суми вкладів в банку, але не більше 700 тис. Руб. Якщо вкладник має декілька внесків в одному банку, сумарний розмір зобов’язань якого по цих внесках перед вкладником перевищує 700 тис. Руб., Відшкодування виплачується по кожному з внесків пропорційно їх розмірам.

Згідно ст. 7 Закону про страхування вкладів фізичних осіб вкладник, який отримав відшкодування за вкладами, розміщеними в банку, відносно якого наступив страховий випадок, зберігає право вимоги до даного банку на суму, яка визначається як різниця між розміром вимог вкладника до даного банку і сумою виплаченого йому відшкодування за вкладами в даному банку. Задоволення такого права вимоги вкладника до банку здійснюється відповідно до цивільного законодавства РФ.

Розмір відшкодування по внесках розраховується, виходячи з розміру залишку грошових коштів за вкладом (вкладами) вкладника в банку на кінець дня настання страхового випадку.

Якщо банк, відносно якого наступив страховий випадок, виступав по відношенню до вкладника також як кредитор, сума зустрічних зобов’язань банку і вкладника зачитуються. Відповідно, або вкладнику виплачується позитивна різниця між сумою зобов’язань банку за вкладом і сумою зобов’язань вкладника по кредиту, або вкладник зобов’язаний виплатити банку позитивний залишок суми своїх зобов’язань по кредиту.

Якщо страховий випадок настав у відношенні декількох банків, в яких вкладник має вклади, розмір страхового відшкодування обчислюється щодо кожного банку окремо.

Банк, щодо якої настав страховий випадок, в семиденний строк з дня настання цього страхового випадку представляє в АСВ реєстр зобов’язань банку перед вкладниками. Після подання зазначеного реєстру до дня винесення арбітражним судом ухвали про завершення конкурсного виробництва або про завершення примусової ліквідації кредитної організації, а при введенні Банком Росії мораторію на задоволення вимог кредиторів банку до дня закінчення дії зазначеного мораторію банк зобов’язаний вносити до реєстру зміни в наступних випадках:

• – При встановленні невідповідності включених в нього відомостей відомостями про фактичний стан взаємних зобов’язань банку і вкладника на дату настання страхового випадку;
• – При припиненні (повністю або частково) після настання страхового випадку зобов’язань, що містяться в реєстрі зобов’язань банку перед вкладниками;
• – При зміні відомостей про вкладника, підлягають відображенню в реєстрі зобов’язань банку перед вкладниками.

Агентство зі страхування вкладів має право запитувати і отримувати у банку, відносно якого наступив страховий випадок, додаткову інформацію, в тому числі копії документів, якщо представленої зазначеним банком інформації недостатньо для здійснення заходів по виплаті відшкодування за вкладами. Банк, щодо якої настав страховий випадок, зобов’язаний подати АСВ необхідну інформацію протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту АСВ.

Агентство зі страхування вкладів протягом семи днів з дня отримання з банку, відносно якого наступив страховий випадок, реєстру зобов’язань банку перед вкладниками направляє в цей банк, а також для опублікування в “Вісник Банку Росії” і друкований орган за місцем розташування цього банку повідомлення про місці, часу, форми та порядку прийому заяв вкладників про виплату відшкодування за вкладами. Протягом місяця з дня отримання з банку реєстру зобов’язань банку перед вкладниками АСВ направляє також відповідне повідомлення вкладникам банку, відносно якого наступив страховий випадок.

З дня настання страхового випадку у вкладника виникає право вимоги відшкодування за вкладом. Вкладник має право звернутися в АСВ з вимогою про виплату відшкодування за вкладами з дня настання страхового випадку до дня завершення конкурсного виробництва, а при введенні Банком Росії мораторію на задоволення вимог кредиторів – до дня закінчення дії мораторію.

При поданні вкладником в АСВ заяви про відшкодування суми вкладу та документа, що посвідчує особу вкладника, АСВ представляє вкладнику виписку з реєстру зобов’язань банку перед вкладниками із зазначенням розміру відшкодування за його вкладами і протягом трьох робочих днів з дня подання зазначених документів, але не раніше 14 днів з дня настання страхового випадку виплачує відшкодування за вкладами відповідно до цього реєстру зобов’язань банку перед вкладниками.

Виплата відшкодування за вкладами здійснюється у валюті РФ і може здійснюватися за заявою вкладника як готівковими коштами, так і шляхом перерахування грошових коштів на рахунок в банку, зазначений вкладником.

При виплаті відшкодування за вкладами АСВ представляє вкладнику довідку про виплачені суми і вклади, за якими здійснювалося відшкодування, і направляє її копію в банк.

Агентство зі страхування вкладів щотижня повідомляє банку, відносно якого наступив страховий випадок, інформацію про вкладників цього банку, які отримали відшкодування за вкладами, про суми, виплачені АСВ, а також про вклади, за якими здійснювалося відшкодування за вкладами.

Прийом від вкладників заяв про виплату відшкодування за вкладами та інших необхідних документів, а також виплата відшкодування за вкладами можуть здійснюватися АСВ через банки-агенти, які діють від його імені і за його рахунок. Порядок конкурсного відбору банків-агентів і порядок їх взаємодії з АСВ встановлюється радою директорів АСВ.

До АСВ, який виплатив відшкодування за вкладами, переходить в межах виплаченої суми право вимоги, яке вкладник мав до банку, відносно якого наступив страховий випадок.

В ході банкрутства (ліквідації) банку, відносно якого наступив страховий випадок, вимоги, які перейшли до АСВ в результаті виплати їм відшкодування за вкладами, задовольняються в першу чергу кредиторів.

Після виплати АСВ відшкодування за вкладами ФНС Росії вживає заходів щодо стягнення з банку сум заборгованості перед АСВ в порядку, встановленому законодавством РФ. Сума стягненої заборгованості підлягає зарахуванню до фонду обов’язкового страхування внесків.

Система страхування вкладів в Україні

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд є юридичною особою, має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Фонд є економічно самостійною установою, яка не має на меті одержання прибутку, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України.

Фонд має печатку із своїм найменуванням, веде облік і звітність відповідно до законодавства.

Місцезнаходження Фонду – місто Київ.

Учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є банки і філії іноземних банків, які включені до Державного реєстру банків, який веде Національний банк України, та мають банківську ліцензію на право здійснення банківської діяльності. Участь у Фонді банків і філій іноземних банків є обов’язковою.

Учасником Фонду є банк, який виконує встановлені Національним банком України економічні нормативи щодо достатності капіталу і платоспроможності та може виконувати свої зобов’язання перед вкладниками.

Учасники Фонду, які не виконують встановлених Національним банком України економічних нормативів щодо достатності капіталу, платоспроможності та/або яким за рішенням Національного банку України зупинено дію банківської ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльності, переводяться за рішенням адміністративної ради Фонду, прийнятим на підставі інформації Національного банку України, одержаної за результатами моніторингу діяльності банків, філій іноземних банків, до категорії тимчасових учасників Фонду.

Після переведення до категорії тимчасових учасників Фонду банк, філія іноземного банку, вклади фізичних осіб до яких залучені до дня їх переведення до цієї категорії, зобов’язані сплачувати збори до Фонду до повного виконання зобов’язань перед вкладниками по виплаті їхніх вкладів та нарахованих відсотків.

У разі відкликання банківської ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльності адміністративна рада Фонду за поданням Національного банку України приймає рішення про виключення банку, філії іноземного банку з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду.

Виключення банку, філії іноземного банку з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду не позбавляє вкладників, вклади яких були залучені до дня виключення банку, філії з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду, права на відшкодування таких вкладів у разі настання їх недоступності відповідно до цього Закону.

Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 150000 гривень по вкладах у кожному із таких учасників. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасників (тимчасових учасників) Фонду.

У разі розміщення вкладником в одному учаснику (тимчасовому учаснику) Фонду кількох вкладів Фонд гарантує відшкодування коштів за такими вкладами, включаючи відсотки, у розмірі загальної суми вкладів за станом на день настання недоступності вкладів, але не більше встановленого розміру.

Якщо вкладник має вклади у кількох учасниках (тимчасових учасниках) Фонду, які в подальшому реорганізувалися шляхом їх злиття, приєднання або перетворення в один банк – юридичну особу, Фонд гарантує відшкодування коштів за цими вкладами до закінчення строку дії договорів за цими вкладами на тих самих умовах, що й до реорганізації. Вклади, залучені після реорганізації учасників (тимчасових учасників) Фонду, гарантуються Фондом у загальній сумі.

Вклади, розмір яких становить менше 1 гривні, не підлягають відшкодуванню.

Відшкодування вкладів в іноземній валюті відбувається у національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день настання недоступності вкладів.

Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами, розміщеними:

• 1) членами наглядової ради, ради директорів і ревізійної комісії банку, іноземного банку, вклади яких у банку, філії іноземного банку є недоступними;
• 2) працівниками незалежних аудиторських фірм (аудиторами), які здійснювали аудиторські перевірки банку протягом останніх трьох років;
• 3) акціонерами, частка яких перевищує 10 відсотків статутного капіталу банку;
• 4) третіми особами, які діють від імені вкладників, зазначених у пунктах 1, 2, 3;
• 5) вкладниками, які на індивідуальній основі отримують від банку пільгові відсотки та мають фінансові привілеї, що призвели до погіршення фінансового стану банку;
• 6) вкладниками, які не ідентифіковані ліквідаційною комісією.

Джерелами формування коштів Фонду є:

• 1) початкові збори з учасників Фонду;
• 2) регулярні збори з учасників (тимчасових учасників) Фонду;
• 3) спеціальні збори з учасників (тимчасових учасників) Фонду;
• 4) кошти, внесені Національним банком України в розмірі 20 мільйонів гривень;
• 4 1 ) щорічні внески Національного банку України від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами у розмірі, встановленому законом;
• 5) доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України;
• 6) кредити, залучені від Кабінету Міністрів України, Національного банку України, банків та іноземних кредиторів;
• 7) пеня, яку сплачують учасники (тимчасові учасники) Фонду за несвоєчасне або неповне перерахування зборів до Фонду;
• 8) доходи від депозитів, розміщених Фондом у Національному банку України.

Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.

Фонд має право придбавати та орендувати майно, необхідне для виконання його функцій, у межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою і погодженого з Міністерством фінансів України та Національним банком України.

Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України.

Початковий збір до Фонду в розмірі одного відсотка зареєстрованого статутного капіталу банку (приписного капіталу філії іноземного банку) перераховується учасниками на рахунок Фонду протягом тридцяти календарних днів з дня одержання банківської ліцензії на здійснення банківської діяльності.

Банки, створені в результаті реорганізації шляхом їх злиття, приєднання або перетворення (в разі сплати початкового збору до Фонду банками, які реорганізувалися), звільняються від сплати початкового збору та набувають усіх прав і обов’язків реорганізованих банків щодо участі у Фонді.

Нарахування регулярного збору до Фонду здійснюється учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду двічі на рік по 0,25 відсотка загальної суми вкладів, включаючи нараховані за вкладами відсотки, за станом на 31 грудня року, що передує поточному, та 30 червня поточного року.

Перерахування нарахованого регулярного збору здійснюється учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду щоквартально рівними частками до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Встановлення спеціального збору до Фонду здійснюється, якщо поточні доходи Фонду є недостатніми для виконання ним у повному обсязі своїх зобов’язань щодо обслуговування та погашення залучених кредитів, спрямованих на відшкодування коштів вкладникам учасників (тимчасових учасників) Фонду. Рішення про встановлення спеціального збору приймає адміністративна рада за погодженням з Національним банком України.

Внесення спеціального збору учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду проводиться у строки та згідно з умовами, встановленими адміністративною радою.

Для виконання Фондом покладених на нього завдань, за умови, що його фінансові можливості вичерпані, Кабінет Міністрів України надає Фонду кредит у грошовій формі або у вигляді державних цінних паперів. Ліміт кредитування на наступний рік визначається щорічно як десятикратний розмір надходжень від учасників (тимчасових учасників) Фонду за перше півріччя поточного року і передбачається Міністерством фінансів України в проекті закону про Державний бюджет України в грошовій формі або в правах на здійснення цільової емісії державних цінних паперів.

Фонд подає Міністерству фінансів України заявку про розмір ліміту кредитування і отримує в місячний строк підтвердження про включення до проекту закону про Державний бюджет України відповідних положень. При отриманні Фондом кредиту від Кабінету Міністрів України у вигляді цінних паперів Фонд має право реалізувати їх на відкритому ринку, отримати кредит під заставу у банків, іноземних кредиторів, Національному банку України.

Національний банк України має право надавати Фонду кредити за обліковою ставкою, встановленою Національним банком України.

Вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в грошовій одиниці України з дня настання недоступності вкладів.

Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб затверджується адміністративною радою Фонду. Відшкодування за вкладами здійснюється в готівковій або безготівковій формі.

Фонд за запитом ліквідатора учасника (тимчасового учасника) Фонду у письмовому вигляді надає необхідну інформацію про розмір відшкодованих коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Виплата Фондом гарантованої суми відшкодування через визначені банки-агенти здійснюється протягом трьох місяців з дня настання недоступності вкладів. У разі ліквідації системо-утворюючого банку цей строк може бути продовжено до шести місяців.

Відшкодування за вкладами можуть сплачуватися іншим особам згідно з законодавством України (за довіреністю, заповітом тощо). Строк позовної давності по зверненнях вкладників становить три роки.

Література [2, 3, 8, 10, 15, 20, 21, 23-26, 29-32, 34, 99, 106, 115, 118]

Сума відшкодування за вкладами зросте: звідки візьмуть на це гроші

Чому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виступає за збільшення ставки та звідки буде брати гроші для покриття виплат у разі неплатоспроможності банку, у своїй колонці для ЕП розповіла Олена Нужненко, фінансовий директор Фонду.

Фонд на порозі змін

Упродовж останніх років ми активно відстоювали необхідність реструктуризації боргів системи гарантування, які залишилися у спадок після останньої банківської кризи 2014−2017 років, як передумову для підвищення суми відшкодування за вкладами.

Ці два ключові для розвитку банківської системи пункти закладено в норми законопроєкту 5542−1, який уже проголосований у першому читанні народними обранцями і з дня на день ми очікуємо на його остаточне прийняття.

Як Фонду гарантування вкладів одночасно вдається бути боржником, достроково виконувати свої зобов’язання за кредитом і підвищувати гарантії за вкладами? А головне, хто «оплачує» наші ініціативи і чому від спроб стягнути шкоду із пов’язаних з банками осіб жодна бюджетна гривня не постраждала?

Система гарантування вкладів сьогодні

Минула банківська криза 2014−2017 років призвела до банкрутства майже 90 банків — фактично половини банківської системи країни.

Загальна сума виплаченого відшкодування майже 1,5 млн вкладників сягнула 90 млрд грн. Очевидно, жодна система гарантування у світі не змогла б витримати таке раптове масштабне навантаження без додаткового фінансування.

Тоді, у найскладніші 2014−2015 роки, на підтримку Фонду прийшла держава, надавши під ринкові 9,99−14% майже 80 млрд грн запозичень.

Сьогодні 47,3 млрд грн ми вже повернули (із них 13,4 млрд грн — нараховані відсотки). І попри це, за рахунок високих відсоткових ставок, до 2031 року загальний розмір боргу Фонду перед Мінфіном сягне 108 млрд грн, із яких понад 62 млрд грн — нараховані відсотки.

Однак ми уже котрий рік поспіль наголошуємо: суму відшкодування за вкладами потрібно збільшувати.

Нарешті ми максимально наблизились до цього довгоочікуваного рішення: після прийняття народними обранцями законопроєкту № 5542−1 та його підписання президентом, сума гарантування за вкладами буде підвищена відразу вдвічі — до 400 тис. грн, а з 1 січня 2023 року — до 600 тис. грн.

Здавалося б, про яке підвищення суми відшкодування може йти мова, коли у Фонду десятки мільярдів боргів перед державою?

Окрім того, не на часі витрати на судові процеси за кордоном проти акціонерів банків, причетних до масштабного виведення активів з банків, що ліквідуються, скажуть скептики.

Утім, кожен із цих кроків — ретельно спланований. За рахунок чого Фонд планує покрити витрати на їх втілення?

Звідки беруться кошти Фонду: рахуємо разом

Одразу розчарую «експертів», які вже приготувалися звинуватити Фонд у «проїданні» бюджетних коштів: жодна бюджетна гривня на роботу Фонду не витрачається.

Основне джерело формування коштів Фонду — регулярні збори з банків-учасників (сьогодні це усі банки, що мають ліцензію, крім Ощадбанку).

Так системи гарантування працюють у всьому світі: банки здійснюють регулярні внески, натомість Фонд, у разі банкрутства будь-якого з цих банків, здійснює виплати гарантованої суми відшкодування його вкладникам.

Проте масштаби минулої банківської кризи внесли свої корективи у роботу системи. Зараз Фонд одночасно має формувати «подушку безпеки» для банківської системи і оплачувати шалені пост-кризові рахунки.

Чим це небезпечно? Такий стан покладає увесь фінансовий тягар останньої кризи винятково на систему гарантування вкладів і на діючі банки.

Позиція Фонду: за банківську кризу повинні платити, у першу чергу, причетні до її виникнення та загострення особи. Один із першочергових кроків відновлення справедливості — затвердження програми реструктуризації боргів Фонду.

Йдеться не про прощення і не про списання. А винятково про розподіл джерел надходжень для розрахунку: «тіло» кредиту повертатиметься за рахунок коштів Фонду (за умови накопичення передбаченої законодавством «подушки безпеки» на випадок можливих неплатоспроможностей банків), а нараховані відсотки — за рахунок стягнутих коштів із пов’язаних з банками осіб, причетних до неплатоспроможності банків.

Інвестиції у майбутнє

Тому не дивно, що топ-пріоритет на найближче майбутнє Фонду — робота зі стягнення шкоди, завданої клієнтам банків, менеджментом та власниками банків, що ліквідуються.

Один із акцентів — розшук та повернення активів, виведених через схеми за кордон. На сьогодні Фонд провів 12 процедур відбору іноземних юридичних компаній для представництва інтересів 17 неплатоспроможних банків щодо стягнення шкоди у іноземних юрисдикціях, на загальну суму виявлених збитків, що перевищує 28 млрд грн.

Очевидно, робота в іноземних юрисдикціях — задоволення не з дешевих. Може виникнути питання, чи не залазить Фонд у кишеню банків або держави для реалізації таких проєктів? Відповідально заявляю: кошти клієнтів банків на процеси проти акціонерів збанкрутілих банків не йдуть.

Наш принцип — орієнтація на власний інвестиційний (купонний) дохід, який завжди повинен перевищувати кошторисні витрати Фонду. Тобто витрати Фонду, у тому числі на реалізацію своїх стратегічних завдань, фінансуються виключно за рахунок власного інвестиційного доходу.

Навіть у скрутні кризові роки ми дотримувалися цього принципу. І сьогодні інвестиційний дохід повністю покриває витрати на стягнення шкоди з пов’язаних осіб банків.

Звичайно, у акціонерів банків-банкрутів завжди є опція повернути неправомірно виведені мільярди гривень, розрахуватися зі своїми колишніми клієнтами та державою, яка взяла на себе розрахунок із вкладниками їх банків, і зекономити найцінніший ресурс — час. Тому що ми переконані: повернення виведених коштів — лише питання часу.

Усі наші кроки сьогодні — спроба зробити кращим наше спільне «завтра». Ми переконані: мають бути чіткі, прозорі та зрозумілі правила для кожного суб’єкта банківського ринку.

Так само мають бути очевидні і невідворотні санкції за їхнє порушення. Відповідальність за вчорашні помилки — найкраща гарантія їх неповторення.