Скільки українців не повернуться з-за кордону і чим це загрожує Україні

Від того, чи вдасться повернути українців додому після війни, залежить майбутнє економіки України та її відновлення. “Це мегаважливий фактор”, – каже голова НБУ Андрій Пишний. Дедалі частіше про це говорять в уряді, у бізнес-колах і серед експертів.

Проте нові дослідження дедалі очевидніше показують: що довше триває війна, тим більше причин залишитися за кордоном з’являється у значної частини українських біженців. Вони знаходять роботу, відкривають свій бізнес, а діти, особливо старшого шкільного віку, отримують реальну перспективу вільного доступу на європейський ринок праці із європейською освітою.

Хтось наголошує, що опитування все ще свідчать про наміри більшості українців, які після початку війни опинилися за кордоном, повернутися в Україну.

Але інші зауважують: тих, хто реально планує це зробити найближчим часом, не так вже й багато. Натомість на порядок більше тих, хто не визначився чи лише “сподівається” повернутися після війни. І поступово зростає кількість українців, які вже зараз чітко кажуть про неповернення.

Скільки українців може не повернутися додому навіть по завершенні війни, як це вплине на економіку, що можна зробити для їхнього повернення і чи варто це робити?

Колективні портрети

Автор фото, Getty Images

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), від початку війни за кордон виїхали понад 6,2 млн українців (цією ж цифрою оперує українське мінекономіки). Із них понад 5,8 млн опинилися у Європі. Кількість внутрішніх переміщених осіб (ВПО) в самій Україні оцінюють у 5 млн людей.

Хоча суперечки щодо точних масштабів міграції, спричиненої російською агресією проти України, тривають, дані ООН вважають найбільш повними, адже вони грунтуються на доступі до інформації з багатьох країн.

Серед тих, хто загалом залишив домівки з початком війни, близько половини – це жінки. Під час воєнного стану чоловікам віком 18-60 років заборонено залишати Україну, тому серед переселенців всередині країни чоловіків значно більше, ніж серед українців за кордоном. Там в українських біженців родини є частіше неповними та розірваними.

Інша значна група – це діти. За даними УВКБ ООН, понад третина із усіх українських біженців за кордоном – це неповнолітні.

Відсоток дітей серед українських біженців за кордоном є вищим, ніж серед внутрішніх переселенців в самій Україні.

Натомість серед ВПО значно більше людей похилого віку, – навіть якщо вони залишили свій дім, Україну залишати вони наважуються рідше.

Тож якщо ми говоримо про українців, які перебувають за кордоном, то це швидше жінка працездатного віку з дітьми, а якщо мова про внутрішніх переселенців – це радше повна родина з жінки і чоловіка, в якій є як діти, так і літні люди.

Але найбільш відчутною різниця між біженцями за кордоном та внутрішніми переселенцями є, коли йдеться про економічні чинники.

Якщо серед біженців понад 40% вже мають роботу, то серед тих, хто залишився в Україні, таких близько третини.

Відповідно, різною є й відповідь на питання, чи вистачає на життя: тим, кому вдається покривати усі свої головні потреби, серед біженців удвічі більше, ніж серед переселенців.

Як біженці, так і переселенці покладаються на соціальну допомогу та одноразові грошові виплати. Але серед ВПО таких значно більше, ніж серед біженців за кордоном.

Особливо вражає різниця у тому, скільки українців перепрофільовуються, щоб знайти роботу, – серед біженців таких вже 11%, тоді як серед переселенців всередині країни – лише 0,2%.

Частково це може пояснюватися тим, що серед переселенців більше літніх людей. Але, зазначають оглядачі, такі розбіжності в цифрах також багато говорять і про загальну налаштованість, і про об’єктивні можливості знайти роботу чи здобути інший фах – в Україні та за кордоном.

Повернення: хто, коли і чому

За останнім опитуванням УВКБ ООН, більшість біженців з України у майбутньому все ще сподіваються повернутися додому, але поки що залишатимуться там, де вони є зараз.

У найближчі три місяці планують повернутися додому приблизно однакова частка біженців та внутрішніх переселенців – лише 14-15%.

Сподівання на повернення “колись одного дня” також є цілком співставними – 62-67%.

А от далі відповіді біженців за кордоном та внутрішніх переселенців розходяться. Серед переселенців удвічі більше тих, хто вже вирішив не повертатися туди, де був їхній дім, – 12% проти 6% серед біженців. Натомість серед біженців утричі більше тих, хто не визначився, – 18% проти 6% серед переселенців.

Можливо це пов’язано з тим, що багатьом переселенцям, які переїхали з півдня та сходу, просто немає фізично куди повертатись. А от у біженців може бути цілим житло далеко від зони бойових дій.

Серед тих, хто заявив про плани повернутися, – найближчим часом або “колись” після війни, – переважають ті, хто стикнувся із побутовими та іншими труднощами у нинішньому місці перебування. Вони продовжують жити в притулках, покладаються на соціальні виплати як основне джерело доходу, мають проблеми із мовним бар’єром.

Є й ще одна категорія – це ті, хто хочуть возз’єднатися із членами своєї родини в Україні, а їхнє житло не зазнало руйнувань.

При цьому у сусідніх з Україною державах частка тих, хто готовий або сподівається повернутися, є вищою. Що далі від України живуть біженці, тим меншою є готовність повертатися. При цьому більшість біженців у сусідніх з Україною країнах є вихідцями зі сходу та півдня країни, тоді як в інші країни потрапили більше біженців з Києва та Харкова.

В УВКБ ООН також відзначають, що ті, хто хоча б раз тимчасово повертався і відвідував свою домівку, більше налаштовані на повернення.

Ті, хто повертався до України на короткий час, кажуть, що головними причинами було бажання побачитися з рідними та друзями, а також сходити до лікарів чи оформити документи. Причини для повернення “на зовсім” – бажання возз’єднатися з родиною та жити у своєму культурному середовищі.

Якщо все це узагальнити, то найменше прагнуть повернутися українські біженці працездатного віку без членів родини на утриманні, частіше з країн, що не є сусідами України, і виїхали понад рік тому, на початку війни.

А найшвидше хочуть повертатися люди літнього віку та біженці з дітьми, які значною мірою покладаються на соціальні виплати.

Умови повернення

Зрозуміло, що завершення війни – головний чинник повернення чи неповернення. 90% українських біженців за кордоном кажуть, що на їхнє рішення повернутися впливає безпекова ситуація вдома. Серед ВПО таких ще більше – 95% опитаних.

Надзвичайно велике значення і біженці за кордоном, і переселенці в Україні надають умовам життя – наявності роботи у місці, яке до війни було їхнім домом, а також стабільності водопостачання, електрики, базових послуг.

Умови для життя та роботи, але вже у нинішньому місці перебування, також є важливими для трьох чвертей українців за кордоном та понад половини переселенців в Україні.

Цікавою є також і географія повернення чи неповернення. Конкретні плани – повернутися впродовж найближчих трьох місяців – мають переважно жителі Миколаївської та Чернігівської областей, а найменш готові повернутися вже зараз жителі Луганської, Донецької та Житомирської областей.

Найбільшу невизначеність загалом щодо повернення в Україну мають полтавці (40%), за якими йдуть жителі Донецької, Луганської, Вінницької, Житомирської, Львівської, Київської областей та Києва.

Серед тих, хто не має надії на повернення, найбільше жителів двох прикордонних областей по різні боки України – майже повністю окупованої Луганської та прикордонної з Польщею Львівської.

Час перебування поза домівкою також має значення. Ті, хто залишив її навесні 2022-го, менш схильні до повернення, ніж ті, хто, наприклад, виїхали восени минулого року.

Такі загальні спостереження підтверджують і менші, “точкові” опитування. Наприклад, за даними польського міграційного порталу EWL, понад третина українців, які отримали тимчасовий захист у Польщі через війну, нині вже хочуть змінити його на посвідку на проживання. Серед довоєнних трудових мігрантів таких близько 60%.

А в Німеччині липневе офіційне опитування українських біженців показало, що 44% із них мають намір залишитися в країні на кілька років або назавжди. Це на 5% більше, ніж минулого літа.

А що, як вони не повернуться?

Уряд називає своїм пріоритетом створення умов для повернення українців додому. А у мінекономіки будують свої прогнози, зокрема, і для наступного бюджету, на тому, що з-за кордону повернуться близько 3 млн українців. Вони мають підтримати як виробництво, так і споживання в країні після війни.

Проте поки що масового повернення не відбувається. За прогнозами НБУ, цьогоріч його не варто очікувати, хоча останніми місяцями різниця між відтоком українців за кордон та поверненням є близькою до нуля. Втім, до осені цей тренд може змінитися.

Тим часом українські аналітичні центри та економісти вже почали підраховувати не лише кількість тих, хто виїхав, але й чим це загрожує економіці.

За даними Європейської Бізнес Асоціації (EBA), нині серед найбільших спільних викликів підприємці називають саме проблеми із людським капіталом: крім питань мобілізації та бронювання критичних для бізнесу працівників багато хто вже зіткнувся із негативними наслідками відтоку робочої сили за кордон.

За підрахунками Центру економічного відновлення та ГО EasyBusiness, тільки в країнах Європи близько 1,42 млн з українських вимушених мігрантів належать до робочої сили.

“Якщо вже зараз не почати створювати умови для повернення вимушених мігрантів, Україна може втратити до 113 млрд доларів ВВП за 10 років, що також може означати недоотримання близько 45 млрд доларів податкових надходжень”, – каже Дмитро Ливч, керівник аналітичного напрямку Центру економічного відновлення.

Але навіть якщо до України повернуться усі біженці, цього буде недостатньо, аби підтримувати темпи росту ВВП вищі за 7% на рік, а без цього вибратися із повоєнної економічної прірви буде неможливо. За оцінкою мінекономіки, у наступні 10 років Україні доведеться додатково залучити 4,5 мільйона людей на ринок праці. Деякі українські науковці та експерти вже певний час говорять про можливість залучення на український ринок праці мігрантів з інших країн. Без повернення біженців ця потреба буде ще актуальнішою.

Керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що до проблеми повернення українців додому варто підходити з урахуванням всього того, що вже відомо про біженців: причини від’їзду кожного з них і умови, які вони самі називають для свого повернення.

У своєму дослідженні “портрету” біженців раніше цього року експерти ЦЕС припускали, що неповернення українців матиме суттєвий вплив на українську економіку, яка може втратити від 2,5 до 7,7% свого ВВП.

Про “точковість” політики повернення біженців та переселенців говорять і в ООН. Там радять спрямувати зусилля і кошти передусім на вирішення проблем із безпекою, житлом, роботою саме в тих регіонах, куди люди готові повертатися швидше.

У Центрі Разумкова вважають, що якщо український уряд хоче повернути якомога більше українців додому, треба вже зараз розробляти кроки “симетричні” до того, що запропонували українцям в Європі. Йдеться не лише про безпеку та житло, але й про сприяння зайнятості у тих регіонах, до яких найчастіше повертатимуться, а також відновлення професійної перепідготовки для тих, хто хоче знайти нову роботу.

Це сприятиме перерозподілу робочої сили у сектори, які, ймовірно, будуть найбільш активними у післявоєнний період – будівництво, машинобудування, охорону здоров’я, інформаційні технології, “а тому й будуть добре фінансуватись”, вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. Він також звертає увагу на певний парадокс: у створенні умов для повернення вимушених мігрантів має взяти участь і ЄС, де ці мігранти нині перебувають.

“Повернення доречно розглядати як один з видів допомоги ЄС Україні, – вважає економіст. – Чим більше людей повернеться, тим швидше зростатиме українська економіка, що, своєю чергою, сприятиме безпеці в Європі та зменшуватиме витрати на міграційну політику”.

З іншого боку, треба враховувати, що після війни перспектива членства України у ЄС, а відтак, і у європейському ринку праці, є цілком реальною. Тож варто вже зараз замислитися, що дозволить Україні конкурувати на цьому ринку, незалежно від повернення мігрантів.

Парадоксом є також і те, що й сама міграція вже приносить і далі приноситиме користь, – і не лише у вигляді грошових переказів з-за кордону, які були найбільшими інвестиційними потоками в Україну до війни.

“Ставлення до українців як до освіченої, цивілізованої, працелюбної нації, напевне, невдовзі стане чинником ділової та інвестиційної привабливості країни”, – впевнений економіст.

А виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук взагалі вважає, що міграційна криза під час війни показала недооціненість українських трудових ресурсів, що накопичувалися роками:

“В один момент наша дешева робоча сила у великих масштабах виїхала до країн з високою “капіталізацією” і стала дорогою робочою силою”.

І саме під цим кутом, вважає економіст, треба підходити і до повернення біженців, – шукати шляхи, “як конкурувати за нашу, але тепер вже дорогу робочу силу”.

Тому ще до повернення українців з-за кордону, зазначає Дмитро Боярчук, варто було б зробити переоцінку робочої сили в самій Україні і збільшити її вартість.

“Нам потрібно повертати українців, але для початку потрібно “капіталізувати” тих, хто вже тут, кого ні в чому не потрібно переконувати, і хто за будь-яких умов планує своє життя в Україні”.

Також на цю тему

Скільки разів можна робити повернення

Не потребує реєстрації, не збирає персональні дані користувачів або дані про геолокацію. Надсилає максимально гучні критичні повідомлення про повітряну, хімічну, техногенну або інші види тривог системи цивільної оборони навіть у беззвучному або сплячому режимі смартфона.

Щоб отримувати сповіщення необхідно:

1. Встановити додаток через Google Play Market або AppStore;

2. Надати йому дозвіл надсилати сповіщення та важливі попередження;

3. Вибрати область, у якій хочете отримувати повідомлення;

4. Відстежувати початок і кінець повітряних тривог.

Змінити область або вимкнути сповіщення можна в будь-який момент.

ВИЇЗД ЗА КОРДОН:
ВАЖЛИВЕ

Дотримуйтесь наших рекомендацій, щоб ваша подорож була вдалою та безпечною
• Республіка Польща: Ягодин, Устилуг, Угринів, Рава-Руська, Грушів, Смільниця, Краківець, Шегині.
• Словацька Республіка: Малий Березний, Ужгород, Малі Селменці (працює з 09:00 до 21:00).

• Угорщина: Тиса (пропуск пішоходів не здійснюється), Дзвінкове (працює з 08:00 до 19:00), Косино (працює з 08:00 до 20:00), Лужанка, Вилок.

Усі пункти пропуску на західному кордоні, крім вказаних, працюють у цілодобовому режимі.

Для перетину кордону потрібен мінімальний перелік документів, які дозволять встановити вашу особу (закордонний паспорт, український паспорт, ID картка, свідоцтво про народження). Виїзд дітей до 16 років можливий у супроводі одного з батьків без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, а також у супроводі баби, діда, повнолітніх брата або сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки.

Для виїзду з України радимо оформити поліс медичного страхування, який діє по всьому світу.

Нагадуємо, що з України не випускають чоловіків-українців віком від 18 до 60 років (крім переліку винятків).

На кожному пункті пропуску працюють волонтери, у яких можна дізнатися про транспорт/житло/меддопомогу тощо.

У Нідерландах закрили центральний пункт прийому українців: що відомо

Дізнайтеся детальніше, за яких умов можливо відкриття пункту прийому

Напередодні 14 лютого завжди виникає запитання: де провести День закоханих? На Visit Ukraine розповідаємо про три найромантичніші локації України.

Польща продовжила дію тимчасового захисту для біженців до 2025 року: деталі (оновлено)

Уряд Польщі прийняв рішення подовжити термін дії механізму тимчасового захисту для біженців ще на один рік. Дізнайтеся детальніше, як довго українці зможуть легально перебувати в країні

Дізнайтеся детальніше, чому наявність страховки є важливою для українців та переваги полісу

Поліс Зеленої картки закінчився за кордоном: відповіді на поширені питання

Багато водіїв, подорожуючи за кордоном, стикаються з ситуацією, коли термін дії Зеленої картки закінчився. Дізнайтеся детальніше, що робити у такому випадку та чому поліс Зелена карта є обов’язковим за кордоном

Які документи з ТЦК потрібно мати чоловікам для виїзду за кордон?

Дізнайтеся, чи змінилися правила виїзду з України та які документи потрібно мати, щоб чоловіка, що має право на виїзд, випустили за кордон

Отримайте відповіді на поширені питання про виїзд / в’їзд в Україну та оформлення страхового поліса

Якщо ви хочете стати страховим партнером або агентом, напишіть нам: [email protected]

Наразі перетин кордону можливий лише через наземні пункти пропуску на західному кордоні України – з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою.

Наразі виїхати з України без закордонного паспорта можуть лише жінки, особи з інвалідністю та діти, які евакуюються із районів ведення бойових дій.

Для всіх інших громадян, виїзд до іншої країни можливий за наявності закордонного паспорта.
Як можуть виїхати за кордон неповнолітні діти? Чи потрібний дозвіл?

В період дії воєнного стану виїзд дітей до 16 років можливий у супроводі одного з батьків без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, а також у супроводі бабусі, дідуся, повнолітніх брата або сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки. Дитині потрібно мати закордонний паспорт або свідоцтво про народження (за відсутності паспорта).

Діти, яким виповнилось повних 16 років, мають право на вільний самостійний виїзд за межі України відповідно до статті 313 Цивільного кодексу України.

Я виїжджав за кордон за внутрішнім паспортом, повертався на короткий термін в Україну. Чи можливо знову виїхати за кордон із цим документом?

Скоріш за все, Вас не пропустять за “внутрішнім паспортом”. Для повторного виїзду з України слід мати або оформити закордонний паспорт, оскільки саме цей документ необхідний під час перебування за кордоном.

При перетині державного кордону автомобілем Вам потрібно мати водійське посвідчення (міжнародного зразка), технічний паспорт, номерний знак із позначкою «UA» та обов’язково міжнародне страхування “Зелена карта”.

Для виїзду за кордон із тваринами, вам знадобляться такі документи:
• паспорт європейського зразка, виданий державними ветеринарними установами.

Згідно з Законом України “Про правовий режим воєнного стану” чоловіки від 18 до 60 років не можуть покидати територію України. Проте існують певні категорії чоловіків, яким дозволений виїзд за межі України:

• чоловіки, на утриманні яких перебувають троє чи більше неповнолітніх дітей;

• чоловіки, які супроводжують дитину з інвалідністю або дитину з важкими та рідкісними захворюваннями;

• чоловіки, зняті з військового обліку на підставі рішення військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;

• військовослужбовці, які їдуть на лікування внаслідок поранень на війні.
Чи може чоловік виїхати з України, аби повернути своїх дітей з-за кордону?

Виїзд чоловіків для повернення своїх дітей із закордону відбувається на загальних підставах виїзду чоловіків, які підлягають мобілізації. Тобто виїзд є обмеженим.

Що робити, якщо термін дії закордонного паспорта закінчується?

Поки в Україні діє воєнний стан, термін дії закордонних паспортів продовжено на п’ять років. Тобто якщо Ви перебуваєте за кордоном і ваш паспорт вже протермінований, новий оформляти не потрібно. Крім того, Ви можете вписати до свого паспорта дані дітей віком до 16 років. Щоб продовжити термін дії паспорта або вклеїти у нього фото дитини, треба звернутися до Державної міграційної служби або до найближчої консульської установи України, якщо ви перебуваєте за кордоном.

Я повертаюсь до України з-за кордону, чи потрібні якісь COVID-документи?

З 24 лютого 2022 громадяни України (і власники посвідки на постійне проживання) можуть безперешкодно повернутися з будь-якої країни світу без необхідності надання будь-яких “ковідних” документів.

Чи можу я повернутися в Україну за внутрішнім паспортом/ID карткою?

Якщо Ви виїжджали за кордон із внутрішнім паспортом/ID-карткою/іншим документом або без документу взагалі – ви зможете повернутися в Україну. Для цього потрібно звернутися до посольства/консульства України закордоном, щоб отримати посвідчення особи на повернення в Україну.

Наразі в’їзд в Україну з домашніми тваринами відбувається за спрощеною процедурою. Власники тварин повинні надати на митниці наступні документи:

• ветеринарний паспорт європейського зразка або сертифікат про стан здоров’я тварини;
Чи можу я в’їхати в Україну на власному авто з іноземною реєстрацією?

Українці мають право ввозити автомобіль на іноземних номерах для власного користування після письмового декларування та сплати митних платежів. Громадяни України, що перебувають на тимчасовому консульському обліку в інших країнах, мають право ввозити автомобіль на іноземних номерах для власного користування за умови письмового декларування, але без сплати митних платежів. Однак термін перебування такої автівки на території України не має перевищувати 60 днів протягом одного календарного року (безперервно або з перервами).

Для того, щоб перетнути кордон на автівці з іноземною реєстрацією потрібні наступні документи:
• свідоцтво реєстрації на автомобіль із дійсним страхуванням;
Чи потрібна медична страховка при виїзді за кордон під час війни?

Медичне страхування для українців – це must have для закордонних поїздок. Проте через війну, його наявність стала необов’язковою. Чимало громадян України наразі мешкають в країнах ЄС на підставі статусу тимчасового захисту, який передбачає безоплатне медичне страхування, яке має свої недоліки.

Якщо ж отримувати статус біженця не входить у ваші плани, настійно рекомендується придбати страховий поліс. Це гарантія вашої безпеки, спокою та уникнення непередбачуваних витрат.

В залежності від потреб клієнта перелік може бути розширений.

Однак придбання більш розширеного поліса дозволить убезпечити Вас від таких ситуацій, як затримка літака, втрата багажу або документів, а також надасть можливість отримати юридичну консультацію чи звернутись за послугами до адвокатів, забезпечить передчасне повернення додому або ж продовження перебування у готелі у разі необхідності та багато іншого.

Страхування передбачено для іноземців (нерезидентів України) та громадян України, в тому числі дорослих і дітей, без обмежень у віці.

Страховий поліс на нашому порталі можна оформити для будь-якого віку, включаючи дітей з народження та людей віком 60+.

Який алгоритм звернення за медичною допомогою, якщо я маю страховку?

Перш за все, у разі настання страхового випадку, зателефонуйте до страхової компанії якомога швидше. Контакти компанії завжди зазначені на страховому полісі. Саме ваш страхувальник буде зобов’язаний організувати виклик швидкої або надання амбулаторної медичної допомоги в клініці закордоном. Якщо ж трапилась екстрена ситуація, коли ви не маєте змоги сконтактувати зі страховою до госпіталізації, варто зберігати всі чеки і документи, і зв’язатися зі страховою за першої ж можливості для компенсації витрат.

Чи можна продовжити термін страхового поліса, якщо мої плани змінилися?

Так, продовжити страховий поліс можна або шляхом купівлі нової страховки онлайн, або зателефонувавши до клієнтського сервісу компанії з метою її продовження. У будь-якому випадку, завжди уважно читайте ваш договір зі страховою компанією. Там викладені всі деталі послуг, за які ви сплачуєте кошти.

Так, страховка “Зелена карта” обов’язкова для всіх, хто виїжджає за кордон на авто, в тому числі й для біженців. Поліс перевіряють під час перетину кордону України — на митному контролі або поліцією в країні перебування.

Принцип дії Зеленої Карти схожий з ОСАГО, тільки за кордоном. У разі аварії страховий поліс Зелена Карта винуватця покриє збитки, завдані з його вини іншим учасникам ДТП – витрати на лікування чи ремонт машини потерпілого.

Які необхідні документи потрібні для оформлення «Зеленої карти»?

Вам знадобляться: технічний паспорт з даними про автомобіль, документ для ідентифікації водія (паспорт закордонний або громадянина України, ID-картка, водійські права) та індивідуальний податковий номер.

Чи дозволено оформляти «Зелену карту» на автомобіль з іноземними державними номерами?
Ні, «Зелену карту» можна оформити тільки на автомобіль з українською реєстрацією.

Водії, які мають страховий поліс «Зелена карта», звільняються від обов’язку укладати національний договір страхування на кордоні країн-учасниць системи «Зелена карта». Поліс діє на території України та ЄС, в Африці та Азії. Дія «Зеленої карти», виданої в Україні, не поширюється на територію росії та Білорусі.

На сайті МТСБУ Ви можете дізнатись статус «Зеленої карти» за її номером.

– Зафіксувати місце ДТП, використовуючи фото чи відео (важливо до приїзду поліції не змінювати розташування транспортних засобів).

– Якщо Ви є винуватцем ДТП, Ви віддаєте копію страхового сертифікату іншому учаснику ДТП (потерпілому).

– Протягом п’ятнадцяти днів сповістити свою страхову компанію про настання ДТП.
Що робити, якщо при оформленні страхового поліса я вказав неправильні дані?

Ви завжди можете звернутися на гарячу лінію порталу і ми безкоштовно та оперативно внесемо необхідні зміни до страхового поліса.

Якщо у Вас не проходить оплата, рекомендуємо звернутися до Вашого банку, найчастіше вони не довіряють платіжним системам. Потрібно підтвердити, що саме Ви робите транзакцію.

В такому випадку радимо Вам перезавантажити сторінку, почистити кеш, поміняти мову на сторінці або використовувати інший браузер.

Що мені робити, якщо поліс не приходить мені на вказану пошту понад 30 хвилин?

Зверніться, будь ласка, на гарячу лінію та надайте дані, які були вказані при оформленні страхування.

Електронний страховий поліс не потрібно роздруковувати. Його досить зберегти на телефон або планшет, щоб завжди мати доступ до документа та пред’явити представникам прикордонного контролю.

Що робити, якщо я придбав поліс, але моя поїздка скасовується?

Будь ласка, повідомте на гарячу лінію порталу про причини скасування поїздки і ми з радістю перенесемо Вам дати.

The simultaneous stay of visitors in the hotel lobby not more than one person per 10 square meters of serviceable area is allowed.

Persons can visit hotels and stay there (outside hotel room) only if they wear respirator or face mask (including homemade mask), so that the nose and mouth are covered.

Hotel guests are obliged to keep the 1.5 meters distance.

Online check-in making in advance is recommended to avoid queues at check-in to hotel.

Meals in hotels are provided through meals delivery service to rooms upon prior order or at hotel restaurants situated inside or in open areas, provided the distance of at least 1.5 meters between seats at adjacent tables.

Not more than 4 clients are allowed to stay at the table (excluding children under 14 years old). Unless these tables are separated by a special partition;

Self-serve is not allowed.

Visit Ukraine – сервісний портал, де кожен користувач може отримати актуальну інформацію щодо вʼїзду в Україну для громадян 200+ країн світу, а також, придбати розширене страхування воєнних ризиків, квитки на потяг/автобус/літак, фірмовий мерч та замовити безпечний тур Україною.

Наразі у нас найбільший банк турів Україною і ми плануємо його розширяти!

Ми пропонуємо співпрацю гідам та туристичним операторам, які проводять тур Україною.
А саме безкоштовне розміщення Ваших турів на нашому сайті.

Щоб отримати додаткову інформацію щодо співпраці – прохання заповнити форму та наш менеджер з Вами зв’яжеться!

VisitUkraine.Today – це єдиний інформаційний портал для туристів, які подорожують Україною, та українців, які планують подорож за кордон.

• На порталі є необхідна та найбільш актуальна інформація:
• • Правила перетину українського кордону іноземними громадянами;
• • Правила в’їзду та транзиту українців до 220 країн світу;
• • Візова інформація;
• • Правила отримання тимчасового захисту та соціальної допомоги;
• • Можливості отримання фінансової підтримки в Україні та за кордоном для переселенців і біженців;
• • Контакти посольств, консульських служб та представництв України в іноземній державі.

Працює гаряча лінія (English speaking) – онлайн чати (цілодобово) та call центр (09:00-21:00 київський час) – якщо вам потрібні роз’яснення щодо зазначеної інформації або оперативна допомога у вирішенні проблем та непорозумінь, пов’язаних із перетином українського кордону.

На сторінці можна замовити медичний поліс провідних страхових компаній України – для в’їзду та виїзду з країни.

Ми пропонуємо поліс на в’їзд терміном від 3 діб, який повністю покриває лікування COVID-19 та обсервацію. А також поліс для виїзду за кордон із мінімальним терміном 2 доби. Для замовлення необхідно заповнити електронну форму та внести оплату, після чого готовий страховий документ протягом 30 хвилин надійде на вказану електронну пошту.

Доступний також юридичний супровід з питань нерухомості, відкриття бізнесу або ж з міграційних питань.

Вся інформація на ресурсі оновлюється щодня та викладається трьома мовами – українською, англійською та російською.

Портал розроблено всеукраїнською організацією Visit Ukraine.

VisitUkraine – громадська спілка, яка з 2018 року займалась просуванням та популяризацією українського туризму на внутрішньому та зовнішньому ринках, але війна внесла свої корективи. Тепер ми працюємо на інформаційному фронті.

Наш сайт VisitUkraine.Today – це інформаційний портал допомоги, де кожен український та іноземний громадянин може отримати необхідну інформацію про те, як та за якими документами перетнути державний кордон, безпечно в’їхати / виїхати з України чи евакуюватись із небезпечного регіону, як діяти в критичній ситуації, куди звертатися тощо.

1. Окрім порталу допомоги ми створили ще кілька проєктів:
2. Visit Ukraine Tours – це найбільша онлайн-база з турів Україною на будь-який смак.
3. Visit Ukraine Merch – патріотичний одяг та аксесуари з доставкою по всьому світу.
4. Cooperation– співпраця та рекламні інтеграції з проектами Visit Ukraine та Visit World.
5. Visit Ukraine Tickets – придбання квитків на декілька видів транспорту – автобуси, поїзди (по Україні та Європі) та авіарейси (по Європі)
6. Visit Ukraine Hotel – пошукова система, де можна легко та доступно забронювати готель у низці міст України.
7. Visit Ukraine Donate – це благодійний проект, де влаштовуються збори для підтримки українців та потреби військових. Кожен охочий може задонатити будь-яку суму зручним способом з будь-якого куточка світу. Наближаємо перемогу разом!

25% виручених коштів з продажу ми передаємо на ЗСУ та допомогу українським біженцям.

1. ГРОМАДСЬКА СПІЛКА «ВІЗИТ ЮКРЕЙН»
   1. 01012, м. Київ, Майдан Незалежності, 2, офіс 814-А