Зміст:
Що треба знати про російські гіперзвукові ракети “Кинджал”
Росія вже неодноразово застосовувала для обстрілів України свою гіперзвукову зброю. Такі ракети летять з надзвичайною швидкістю та можуть довше, ніж звичайні балістичні бути непомітними для радарів.
Ракети “Кинджал” на літаку МіГ-31 за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення РФ, лютий 2022Фото: Russian Defense Ministry Press Service/AP/picture alliance
Цього тижня Росія знову здійснила ракетну атаку на цілі по всій Україні. В українському міноборони згодом підтвердили, що під час останнього ракетного удару армія РФ використала, зокрема, й гіперзвукові ракети “Кинджал”. Москва застосовує гіперзвукові ракети ще з перших тижнів війни у 2022 році. Чому їх вважають особливим видом зброї?
Чи можна вважати гіперзвукові ракети непереможною зброєю?
“Непереможні” – саме так у 2018 році президент Росії Володимир Путін назвав гіперзвукові ракети, представляючи цей арсенал.
Можливо, ця характеристика перебільшена, призначена для пропагандистських цілей, але є у ній і частка правди. Гіперзвукові ракети відрізняються від звичайної балістичної зброї тим, що системам протиракетної оборони складніше їх виявити. Справа у швидкості та висоті.
Гіперзвукові ракети літають у п’ять-десять разів швидше за швидкість звуку – від 5 до 10 Махів. Фіксованої швидкості звуку немає, адже вона залежить від низки змінних, а саме від середовища та температури середовища, через яке рухається об’єкт або звукова хвиля.
літав приблизно вдвічі швидше за швидкість звуку. Він був надзвуковим літаком з максимальною швидкістю 2180 км. на годину, або 2,04 Маха. Таким чином, гіперзвукова швидкість є вищою принаймні на три ступені.
Гіперзвукові ракети, які Росія використовувала під час ударів по Україні, відомі як “Кинджал”. Їхня довжина становить 8 метрів. Деякі експерти кажуть, що цей тип ракети летить зі швидкістю 6000 кілометрів на годину, а це приблизно 5 Махів. Інші кажуть, що вони літають зі швидкістю 9 або навіть 10 Махів.
У будь-якому випадку, це швидкі ракети. Навіть настільки, що “повітряний тиск перед зброєю утворює плазмову хмару під час її руху, поглинаючи радіохвилі”, пояснюють експерти зі зброї на американському сайті Military.com.
Через це “Кинджал” та іншу гіперзвукову зброю дуже важко виявити радіолокаційними системами, тим більше через політ на низькій висоті.
Низька висота
Гіперзвукові ракети літають на набагато нижчій висоті, ніж звичайні балістичні ракети.
Цей МіГ-31 також оснащений ракетами “Кинджал” Фото: Vadim Savitsky/Russian Defence Ministry/picture alliance
Вони рухаються так званою низькоатмосферно-балістичною траєкторією. Це означає, що до того моменту, коли радар системи протиракетної оборони зафіксує їх, вони вже настільки близькі до цілі, що в багатьох випадках перехопити їх уже занадто пізно. Крім того, гіперзвукові ракети можуть змінювати траєкторію під час польоту.
Гіперзвукові ракети, які використовує Росія в Україні, запускаються з літаків. Гіперзвукова зброя також може бути морського базування і встановлюватися на кораблях і підводних човнах. Ці ракети можуть бути оснащеними ядерними боєголовками.
“Кинджал” може вражати цілі на відстані до 2000 кілометрів. Інші гіперзвукові ракети мають радіус ураження близько 1000 кілометрів.
З розміщенням гіперзвукових ракет на території ексклаву Калінінградської області, у радіусі ураження опиняється низка європейських столиць. Калінінград відділений від материкової частини Росії і межує з Польщею, Литвою та Балтійським морем. До столиці Німеччини Берліна менше 600 кілометрів.
Але деякі аналітики кажуть, що, незважаючи на переваги гіперзвукових ракет перед звичайною балістичною зброєю, Росія не використовуватиме їх безрозбірно. Генерал ВПС США Глен Д. Ван Херк у травні 2022 року заявив на засіданні підкомітету з питань збройних сил Сенату США, що Росія має “проблеми з точністю деяких своїх гіперзвукових ракет” в Україні.
США вперше запустили повністю боєздатну гіперзвукову ракету. Що це за зброя
BBC розповідає, що це за ракети та чим відрізняються програми їхньої розробки у різних країнах.
Випробування відбулося ще 9 грудня у Тихому океані біля берегів південної Каліфорнії. Його провело 412 випробувальне авіакрило, яке базується на авіабазі Едвардс.
Під час тестового запуску виріб AGM-183A ARRW (Air-Launched Rapid Response Weapon – зброя швидкого реагування повітряного базування) запустили з бомбардувальника B-52H Stratofortress.
Під час випробувального польоту гіперзвукова ракета перевищила швидкість звуку більш ніж у п’ять разів, повністю виконала план польоту та самоліквідувалася. Згідно з попередніми оцінками, випробування було цілком успішним.
Однак Пентагон поки що не визначився з тим, яке місце посідатиме ця зброя в арсеналі засобів ураження та проти яких загроз її можна буде застосовувати.
Перегони на гіперзвуку
Програми гіперзвукової зброї розробляються у різних країнах, зокрема США, Росії та Китаї.
Вважається, що Росія та Китай у 2010-х роках випередили США у своїх програмах, і тепер Америка вкладає великі кошти, щоб скоротити відставання. Тепер США розробляють кілька програм створення гіперзвукової зброї.
Програма “Гіперзвукова зброя великої дальності” (Long-Range Hypersonic Weapon – LRWH) передбачає створення гіперзвукового планера. Її розробляє Lockheed Martin для американської армії та ВМС. На кінець 2023 року було заплановано серію випробувальних пусків.
Інший проєкт, який розробляється в Управлінні перспективних дослідницьких проєктів Пентагону (DARPA), називається Концепція гіперзвукової повітряно-реактивної зброї (Hypersonic Air-breathing Weapon Concept – HAWC).
Він передбачає створення крилатої ракети із прямоточним повітряно-реактивним двигуном. Це порівняно невелика ракета повітряного базування.
У Росії розробляють кілька проєктів гіперзвукових ракет. Одна з них – “Кинджал” повітряного базування
Ще одна програма називається Гіперзвукова ударна крилата ракета, яку для ВПС США розробить Raytheon Technologies. Подробиці програми поки що не розкриваються, але, ймовірно, вона також задумана як ракета для запуску з літака.
Існує ще кілька американських гіперзвукових програм у меншому ступені готовності – Conventional Prompt Strike та Hypersonic Air-Launched OASuW, які розробляє ВМС; Tactical Boost Glide та Operational Fires займається DARPA.
У Росії розробляють три програми гіперзвукової зброї. Серед них стратегічний плануючий боєприпас “Авангард”, який запускають міжконтинентальною балістичною ракетою, ракета “Циркон” морського базування та повітряний “Кинжал”.
Інформації про справжній стан цих програм у відкритих джерелах немає. Росія оголосила всі три комплекси готовими і навіть зазначила, що вони надійшли на озброєння.
У Китаї також існують програми створення гіперзвукової зброї, серед яких найпомітніша – DF-17. Відомо, що це плануючий боєприпас, який розганяється за допомогою твердопаливної ракети.
Хоча США, як вважається, і відстають від Росії та Китаю, випробування гіперзвукових систем вони ведуть давно. На знімку тест за програмою X-43A у 2004 році
Випробування цієї зброї у жовтні 2021 року дуже стривожило американців. Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі тоді порівняв цю подію із запуском Супутника – першим значним успіхом радянської космічної програми.
Хоча всі ці програми пов’язані з гіперзвуковою швидкістю, це дуже різні озброєння і за завданнями, і за технічними характеристиками.
Що таке гіперзвукова зброя?
Гіперзвуковим називають літальний апарат, який здатний переміщатися у просторі зі швидкістю у понад п’ять чисел Маха.
Число Маха зазвичай порівнюють зі швидкістю звуку, тому що воно дійсно до неї прив’язане, але з важливим застереженням: мається на увазі швидкість, з якою звук поширюється в тих же умовах і у тому самому середовищі, де відбувається рух.
Тому при розрахунку числа Маха величезну роль грає щільність середовища: що вона нижча, то вище швидкість польоту в махах. А тому під час висотних польотів вона завжди більша, ніж біля землі.
Існує два базові типи гіперзвукової зброї, які можна назвати умовно “ракети” та “планери”. Крім того, гіперзвукову швидкість здатні розвивати боєголовки балістичних ракет під час зниження, проте до гіперзвукової зброї їх не відносять.
Гіперзвукові ракети летять за допомогою роботи двигуна, причому підйомну силу у них може створювати аеродинамічна форма корпусу чи крило. Такі ракети зазвичай летять на дуже великій висоті – на межі стратосфери. У розрідженому повітрі простіше розігнатися до гіперзвукової швидкості у понад п’ять махів.
Гіперзвуковим планером зазвичай називають апарат, який стартує як балістична ракета, досягає певної висоти, а потім, розігнавшись, планує до цілі на швидкості, яка перевищує швидкість звуку у п’ять і більше разів.
Цінність гіперзвукової ракети або планера в тому, що таку ціль важко перехопити, насамперед якщо вона робить маневри. У цьому випадку перехоплювач повинен маневрувати з більшими навантаженнями, ніж його ціль.
Різні підходи
Гіперзвукові програми, які розробляють у Росії, Китаї та США, концептуально відрізняються одна від одної.
За словами Джеймса Ектона, у США ініціаторами гіперзвукових програм були розробники, а не військові
По-перше, йдеться про дуже різні озброєння. Наприклад, російський “Авангард” та американський LRWH – стратегічна зброя великої дальності. Це плануючі блоки, які розганяються до дуже великих швидкостей.
У Росії стверджують, що швидкість блоку може перевищувати 20 махів. Точних даних про швидкість планера LRWH немає, але, ймовірно, вона буде схожою. Це стратегічна зброя, дальність якої можна порівняти з міжконтинентальними ракетами.
AGM-183 ARRW, випробування якого відбулися біля берегів Каліфорнії, це зброя оперативно-тактичної дальності.
Боєприпас розганяється до швидкості у понад п’ять махів, але точні показники невідомі. У доповіді дослідницької служби Конгресу США йдеться про те, що його середня швидкість буде між 6,5 і 8 махами, що приблизно відповідає оцінкам російського “Циркона”, які в тому ж тексті позначені як 6-8 махів.
Дальність “Циркона” в тому ж джерелі становить приблизно 1000 кілометрів, тоді як у ARRW вона заявлена в 1600 кілометрів. При цьому “Циркон” поки що є ракетою тільки морського базування, а ARRW у ході випробувань запускали з літака, тож концептуально американський проєкт ближче до російського “Кинджала”.
У доповіді дослідницької служби Конгресу США швидкість “Кинджала” позначена як 10 махів, а дальність – майже 2000 кілометрів. Щоправда, не уточнюється, чи враховується дальність носія – винищувача МіГ-31.
Про китайські гіперзвукові ракети відомо набагато менше. У доповіді їхня дальність оцінюється приблизно в 1600-2400 кілометрів.
Дальність у разі гіперзвукової зброї відіграє дуже важливу роль. Оскільки збити ракету на швидкості вище п’яти махів, щонайменше, дуже важко, а фактично неможливо, то найважливішою ціллю стає носій такої ракети.
Тому дальність ракети 1000 кілометрів, як писав 2021 року російський військовий експерт Михайло Ходаренок, означатиме, що її носій під час пуску може перебувати в зоні дії винищувальної авіації супротивника.
Вважається, що Росія застосовувала ракету “Кинджал” під час війни в Україні. 18 березня Росія оголосила про успішне застосування цієї зброї по складу боєприпасів української армії в Івано-Франківській області.
Щоправда, відеозапис удару, який опублікувало міністерство оборони Росії, викликав у багатьох сумніви щодо його достовірності.
Навіщо США така зброя?
США традиційно розглядають гіперзвукові ракети та планери як неядерні озброєння, тоді як у Росії та Китаї до них ставляться не лише як до конвенційних боєприпасів, а й як до потенційних носіїв ядерних боєголовок.
Це важлива обставина, оскільки вона накладає додаткові вимоги щодо точності для неядерних засобів.
Як вважає експерт Фонду Карнегі з ядерної зброї Джеймс Ектон, підхід США в галузі створення гіперзвукових технологій складніший і вимогливіший, що, частково, пояснює затримку із введенням в дію подібних систем.
Американські військові поки що оцінюють потенціал застосування гіперзвукової зброї.
У липні помічник міністра ВПС із закупівель, технологій та логістики Ендрю Хантер заявив журналістам, що майбутнє програми ARRW залежить не тільки від того, як добре працює ця система.
Його відомство також вивчало, які озброєння будуть потрібні для протидії майбутнім загрозам і як добре гіперзвукова зброя може вписатися до цього арсеналу.
“Очевидно, що ти не станеш купувати те, що не працює. Але навіть якщо це працюватиме добре, то воно має бути правильно включене до загального набору озброєнь стосовно найпріоритетніших цілей. Ось що лежить в основі прийняття рішень”, – сказав він.
Про це ж писав і Джеймс Ектон у 2018 році. За його словами, ініціаторами розробки гіперзвукових систем у США були інженери, які радше бажали перевірити, як добре працюватиме ця технологія.
“Першочерговим завданням міністерства оборони, таким чином, стає визначити, для яких завдань потрібна така зброя. А потім нам слід обговорити, який спосіб досягнення цих цілей буде найбільш економічно виправданим, чи потрібно застосовувати гіперзвукову зброю, чи їй є краща альтернатива?” – йдеться у його статті.
Щоправда, з часу публікації цього матеріалу минуло вже понад п’ять років, і хоча слова Ендрю Хантера свідчать про те, що подібні міркування все ще актуальні, світ дуже змінився за цей час. І, судячи з випробувань ARRW, інтерес до гіперзвукової зброї в Пентагоні, щонайменше, не згас.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!