Після смерті люди точно знають, що померли, — вчені

Дослідники дійшли висновку, що зупинка серця не може вважатися остаточним моментом смерті.

Моментом смерті прийнято вважати зупинку серця, але вчені дійшли висновку, що це не зовсім так, оскільки людський мозок відключається не так швидко. Про це повідомляє Big Think.

Дослідники вивчали навколосмертні переживання, щоб спробувати зрозуміти, як смерть відключає мозок. Те, що вони виявили, виявилося досить незвичайним: хвиля електрики проникає в мозок за мить до його смерті. Дослідження, проведене в Мічиганському університеті, в якому вивчалися електричні сигнали усередині мозку щурів, показало, що їх мозок входив в стан підвищеної готовності незадовго до смерті.

Вчені вважають, що навколосмертні переживання викликані зниженням кровотоку у поєднанні з аномальним електричним явищем всередині мозку. Таким чином, стереотипний тунель з білим світлом може бути результатом сплеску нейронної активності.

Директор відділу інтенсивної терапії Медичної школи Нью-Йорка Сем Парніа і його колеги досліджують, як саме вмирає мозок.

У попередній роботі він проводив дослідження на тваринах, вивчаючи момент до і після смерті. Він також досліджував навколосмертні переживання.

“Часто ті, у кого був такий досвід, говорять про те, то що вони парили в кімнаті і бачили медичну бригаду над власним тілом. Вони нібито спостерігають за роботою медсестер і лікарів, і змогли повторити навіть розмови медперсоналу та інші нюанси, які не повинні були бачити або чути”, — говорить доктор Парніа.

За його словами, такі випадки підтверджують і медичні працівники. Парніа каже, що навіть після того, як дихання і серцебиття припиняються, людина залишається в свідомості приблизно на 2-20 секунд. Вважається, що саме стільки кора головного мозку може прожити без кисню. Це частина головного мозку, яка відповідає за думки і прийняття рішень. Вона також відповідає за розшифровку інформації, отриманої нашими органами чуття.

За словами вчених, в цей період люди втрачають всі рефлекси, які контролює стовбур мозку. Мозкові хвилі від кори головного мозку незабаром стають невловимими. Але навіть у цьому випадку людському мозку може знадобитися година, щоб повністю відключитися.

Зазвичай, коли серце перестає битися, медики виконують серцево-легеневу реанімацію. Такі дії дають близько 15% кисню, необхідного для нормальної роботи мозку.

“Якщо вдається запустити серце, мозок починає знову поступово функціонувати. Чим довше робиться серцево-легенева реанімація, тим повільніше відбувається відмирання клітин мозку”, — зазначає Парніа.

Останнє поточне дослідження доктора Парніа включає велику кількість європейців і американців, які пережили зупинку серця.

“Ми намагаємося зрозуміти певні особливості, які люди відчувають, коли переживають клінічну смерть. Наші дані зможуть відобразити універсальний досвід, через який проходять всі люди під час смерті”, — говорить дослідник.

Одна з цілей вчених — відстежити, як мозок діє і реагує під час зупинки серця, в процесі смерті і під час повернення до життя. Скільки саме кисню потрібно, щоб перезавантажити мозок? Як поводиться мозок після перезавантаження? Розуміння цих особливостей може поліпшити методи реанімації, яка врятує незліченну кількість життів.

“В цей же час, ми вивчаємо людський розум і свідомість в контексті смерті, щоб зрозуміти, чи знищується свідомість, чи вона продовжує існувати після смерті, протягом деякого періоду часу”, — підсумував учений.

• Читайте нас у:
• Читайте у Telegram
• Читайте у Facebook
• Читайте у Twitter

• Теги:
• мозок
• зупинка серця
• смерть
• реанімація
• свідомість
• клінічна смерть

• Поширити:
• відправити у Telegram
• поділитись у Facebook
• твітнути
• відправити у Viber
• відправити у Whatsapp
• відправити у Messenger

Потойбічне життя чи агонія мозку. Як наука пояснює загадкові видіння під час клінічної смерті

Люди, що пережили клінічну смерть або перебували у комі, однак повернулися до життя, розповідають про низку досить дивних вражень – у науковій спільноті їх називають близькосмертними враженнями.

Від людини до людини вони дещо різняться, проте свідчення про вихід свідомості за межі тіла, потрапляння до дивного позаземного світу та зустрічі зі спіритичними істотами або давно померлими родичами, є досить поширеними, пише The Atlantic.

Дехто вбачає у цьому доказ існування потойбічного життя. Дехто – усього-на-всього банальну агонію мозку, що помирає. Що відомо про загадкове явище – читайте у матеріалі ТСН.ua.

Близькосмертні враження

Близькосмертними враженнями називають ті, що виникають під час подій, які нерідко можуть призвести до смерті, проте унаслідок яких людина вижила. Наприклад, клінічної смерті або коми. Усі ці досвіди є дуже подібними та відчуваються для людей, що їх переживають не сном або галюцинацією, а чимось “більш реальним, ніж життя”.

Ранні свідчення про близькосмертний досід (або щось, що його нагадує) датуються ще добою перед Середніми віками. Також про подібний випадок у 18 столітті писав французький військовий лікар.

Також читайте

Перевернувся у могилі. Учені з’ясували, що після смерті людські тіла продовжують рухатися

Сучасна ера досліджень близькосмертного досвіду розпочалася 1975 року з праці Раймонда А. Муді Дж “Життя після життя”, у якій він проаналізував 50 подібних випадків. Саме вона стала поштовхом до появи усіх наступних наукових досліджень, телевізійних шоу та публікацій. Невдовзі після її публікації виникла й невелика група з психологів, психіатрів, кардіологів та інших спеціалістів, які поділяли уявлення Муді про те, що свідомість або душа можуть існувати у нематеріальній формі, незалежно від тіла, а близькосмертні враження є підтвердженням цьому.

Спіритичну теорію підтримує й низка опублікованих праць на кшталт книги Proof of Heaven нейрохірурга Ебена Александра, що пережив близькосмертні враження, перебуваючи у комі через менінгіт.

США провели випробування закритих імплантів у людський мозок для контролю емоцій

Науковець викладав та практикував у кількох престижних лікарнях та медичних школах, включно з Brigham and Women’s Hospital та Гарвардом. Він проаналізував свої медичні дані і дійшов висновку, що його мозок тоді не працював, а те, що з ним трапилося, можна пояснити лише тим, що його душа справді “вийшла з тіла”.

Примітно, однак, що Александр не опублікував своїх висновків у жодному медичному журналі. 2013 року видання Esquire поставило під сумнів кілька основних тез його статті, зокрема, те, що мозок нейрохірурга нібито був не здатний до будь-якої активності.

Наразі більшість науковців притримується точки зору, що близькосмертні враження пояснюються певними змінами у мозку, який перебуває у стані стресу або помирає. Серед цих змін – брак кисню через погану анестезію або нейрохімічні реакції організму на травму. Проте довести це проблематично.

Проблеми наукового погляду на речі

Більшість досліджень щодо близькосмертного досвіду є ретроспективними – науковці самі шукали людей, які хотіли б розповісти про свій досвід. Це означає, що вибірка була не надто репрезентативною.

Люди, які мали моторошний близькосмертний досвід, могли бути менш схильні розповісти про нього, ніж люди, у яких він був позитивним. До того ж, більшість інтерв’ю відбувалися за кілька років після самого досвіду, тож спогади могли бути нечіткими.

Проблема ретроспективних досліджень й у тому, що у випадку з ними важко отримати достовірні дані про те, що насправді відбуваються з тілом та мозком людини, коли її душа нібито перебуває деінде.

Також читайте

Вчений довів існування життя після смерті квантовою фізикою

Справжнім підтвердженням подібного досліду може стати лише підтверджений випадок, коли людина бачить та чує речі, які інакше ніяк не можна було б пояснити.Перебування свідомості поза межами тіла – лише одна з 16 можливих варіацій близькосмертного досвіду. Проте тільки їй під силу довести його справжність. Вона дає змогу сприймати не спіритичний, а фізичний світ.

Якби вдалося довести, що людина щось бачила або чула тоді, коли науково це було б неможливим – це, щонайменше, довело б, що людські уявлення про мозок є неповними, а щонайбільше – що свідомість справді здатна виходити за межі тіла, і потойбічне життя може існувати у тій чи іншій формі.

Реальні випадки близькосмертних вражень

Проте наразі подібних прикладів небагато і усі вони не надто надійні. Однією з найвідоміших є історія Марії – мігрантки, що мала близькосмертний досвід, коли 1977 року у неї зупинилося серце у госпіталі Сіетла.

Коли її реанімували, жінка розповіла соціальному працівнику, що під час операції її душа нібито вилетіла за межі будівлі, і вона побачила кросівок на виступі третього поверху.

Коли соцпрацівник підійшов до вікна, на яке вказала Марія, він не лише побачив взуття, а й зазначив, що спосіб його розміщення означав, що жінка ніяк не могла помітити усіх деталей з приміщення.

Однак історії з Марією суттєво бракує доказів. За кілька років потому вона зникла і ніхто не міг її знайти, щоб підтвердити історію.

Іншим прикладом є випадок, що стався з американською співачкою Пам Рейнольдс. 1991 року їй провели операцію, щоб усунути аневризму біля основи мозку. З побоювань щодо того, що аневризма може луснути і вбити жінку протягом операції, хірург вдався до “гіпотермічної зупинки серця”.

Він охолодив тіло Рейнольдс до 15,5 градуса за Цельсієм. Це спричинило зупинку серця і попередило відмирання клітин через брак оксигену. Проте щоб переконатися, що мозок Рейнольдс був повністю неактивним, медики вставили їй у вуха спеціальні навушники, що програвали різкі, безперервні клацання на 100 децибелів – цей звук еквівалентний тому, що виникає під час роботи газонокосарки.

Якби якась частина мозку жінки працювала, були б помітні електричні сигнали у стовбурі головного мозку, який хірурги контролювали на електроенцефалограмі. Вони були відсутні, однак після операції співачка розповіла, що пережила близькосмертний досвід, зокрема досвід поза тілом.

Також читайте

ТСН Stories. Мертві мільйонери: рейтинг прибутку зірок після смерті

Жінка точно пригадала кілька деталей про те, що відбувалося у операційній, зокрема, форму кісткової пилки, яка використовувалася на її черепі, уривки розмов між медичним персоналом та те, що лікарі слухали пісню “Hotel California”.

Примітно, однак, що близький до смерті досвід Рейнольдс мав місце не тоді, коли її серце зупинилося, а до та після, коли вона була під анестезією, але жива. А отже, могла чути уривки розмов, а деякі речі просто-напросто вгадати.

До того ж, 2015 року команда учених опублікувала у журналі Національної академії наук (Proceedings of the National Academy of Sciences) дослідження, у якому дійшла висновку, що після зупинки серця мозок не лише не вимикається, а навпаки: у передсмертному стані він починає працювати активніше.

Наразі у медичній історії не зафіксовано жодного беззаперечного випадку, коли хтось бачив щось, що міг бачити лише безтілесний дух.

Ймовірні пояснення

Науковці нерідко намагалися раціонально пояснити близькосмертні переживання, проте їхні обґрунтування видаються неповними порівняно з відчуттями тих хто справді мав справу з цим явищем.

Так, наприклад, брак кисню, що часто настає під час зупинки серця, може призвести до дезорієнтації, плутанини або галюцинацій. А збій у скронево-тім’янному переході (частині мозку, яка виступає своєрідним інтегратором даних від органів чуття) – до «позатілесних» відчуттів.

Існує також думка, що надмірна кількість вуглекислого газу (гіперкарбія) може викликати у людини відчуття відокремленості від свого тіла або перебування у тунелі, а нейрохімічні речовини можуть спровокувати галюцинації.

Також читайте

Фізики пояснили, чому годинник зупиняється після смерті хазяїна

Проте навіть якщо пояснення виглядають достовірними, нема жодного способу підтвердити, що вони правдиві. Багато близькосмертних досвідів трапляються без якогось з перелічених явищ. А самі ці явища нерідко відбуваються без близькосмертного досвіду. Щоб встановити кореляцію, наявних наразі даних замало. Не існує також пояснення, чому ці враження є такими систематичними та змушують людей бачити протягом них одні й ті самі сюжети.

Як би там не було, наразі межі між життям і смертю усе більше розмиваються. Так, у праці “Смерть і свідомість” Сем Парніа зазначив, що всупереч поширеній думці, те, що спричиняє пошкодження мозку, коли людина не дихає більше декількох хвилин, – це не лише брак кисню. Без нього мозкові клітини можуть розкладатися протягом багатьох годин – особливо якщо перебувають у холоді.

Значно більше збитків завдає раптове повернення кисню до клітин головного мозку, відоме як “синдром реанімації”. Нові медичні методи дозволяють уникати подібних випадків та повертати до життя людей, які у протилежному випадку загинули б.

Також читайте

Лікар розкрив таємницю “життя після смерті”, прокинувшись після коми

Для деяких людей це доказ того, що життя після смерті справді існує – адже куди б ще людина дівалася, якщо мозок мертвий? Для матеріалістів це доказ протилежного: що мозок нікуди не “зникає”, принаймні, не більше ніж зображення на проєкторі, коли проєктор вимикається.

Натомість розум та свідомість є особливостями мозку, тобто тісно пов’язаними між собою фізичними та хімічними процесами нервової системи. Проте як саме вони пов’язані –поки достеменно невідомо.