Лимон

Лимон (Citrus limon) є представником роду Цитрус і частиною родини Рутові. Лимонне дерево є вічнозеленим низькорослим багаторічником. Його потужні гілки вкриті колючками. У молодих пагонів верхня частина має фіолетово-пурпурне забарвлення. Зелені листові пластини шкірясті на дотик, мають довгасто-овальну форму, а на кромці розташовуються зубці.

На сьогоднішній день це дерево поширене в культурі, причому вирощують його в місцях з м’яким і теплим субтропічним кліматом. Річний урожай плодів лимона – приблизно 14 млн тон. Домашній лимон дуже гарний, а ще у частини сортів формуються ароматні та дуже корисні плоди, які за смаковими якостями нічим не поступаються тим, що зібрані з дерев, вирощених у відкритому ґрунті.

1. Особливості домашнього лимона
2. Природна зона де росте лимон
3. Догляд за лимоном у домашніх умовах
4. Світлолюбний чи тіньовитривалий
5. Температурний режим
6. Скільки разів потрібно поливати лимон
7. Вологість повітря
8. Коли вносити добрива
9. Обрізання крони
10. Як доглядати кімнатний лимон під час цвітіння
11. Як прищеплювати лимон
12. Розмноження в домашніх умовах
13. Як правильно виростити лимон з кісточки
14. Догляд за сіянцями
15. Живцювання
16. Різновиди кімнатного лимона
17. Проблеми при вирощуванні і способи їх вирішення
18. Властивості лимона: шкода та користь
19. Протипоказання

Особливості домашнього лимона

На поверхні листя є безліч залоз, усередині яких знаходиться ефірна олія. Тривалість життя однієї листової пластини – від двох до трьох років.

Процес формування бутонів займає приблизно 35-40 днів. При цьому квітка після розкриття не в’яне протягом 7-9 тижнів. Від квітучого деревця дуже приємний аромат. З моменту формування зав’язей до повного визрівання плодів може пройти більше дев’яти місяців.

У домашнього лимона форма плода яйцеподібна. Він покритий шкіркою жовтого кольору, поверхня якої горбкова або ямчаста. Від плоду виходить різкий специфічний аромат, характерний для лимонів. Соковита м’якоть поділена на 9–14 часточок, вона забарвлена в жовтувато-зелений відтінок і має кислий смак. Усередині часточок плода знаходиться кілька насіння білого кольору яйцеподібної неправильної форми. Зверху вони вкриті пергаментною оболонкою, що відрізняється високою густиною.

Природна зона де росте лимон

Родом ця рослина з Індії, Китаю та тропічних тихоокеанських островів. На думку фахівців, це дерево – гібрид, який випадково утворився в природних умовах. Лимон розвивався і зростав як окремий вид роду Цитрус. Вперше культивувати його почали на території Пакистану та Індії у 12 столітті.

Через деякий час цей вид набув широкого поширення на території Близького Сходу, Північної Африки та Південної Європи.

Лимонне дерево так само досить поширене і в кімнатній культурі різних країн. При цьому вирощувати в домашніх умовах його почали понад 300 років тому.

Догляд за лимоном у домашніх умовах

Виростити лимон у кімнатних умовах досить складно, перше, на що потрібно звернути увагу – це створення відповідних умов для цієї рослини.

Світлолюбний чи тіньовитривалий

Лимонне дерево є рослиною короткого світлового дня. Тому воно цілком нормально переносить нестачу світла. Якщо світловий день буде довгим, це може стати причиною активного зростання рослини, але через це може статися затримка плодоношення.

Ця культура найкраще почувається на вікні східної чи південної орієнтації. Але не забувайте захищати кущ від палючих променів сонця.. Щоб крона була охайною та привабливою, слід раз на 1,5 тижня повертати деревце навколо своєї осі на 10 градусів. У тому випадку, якщо взимку кущ перебуватиме в теплі і у нього спостерігається активне зростання, то для нього слід забезпечити щоденне освітлення від 5 до 6 год.

Температурний режим

Під час інтенсивного зростання листя рекомендується, щоб деревце перебувало у прохолоді (близько 17 градусів). Під час бутонізації рослина комфортно почувається при температурі повітря від 14 до 18 градусів.

Якщо в кімнаті буде тепліше, це може стати причиною облітання бутонів і зав’язей.

Зате в період активного зростання деревце рекомендується переставити в тепліше місце (від 22 градусів і вище). Після того, як на вулиці встановиться тепла погода, рослину можна перенести на балкон, в сад або на терасу. Однак будьте обережні, тому що деревце негативно реагує на різку зміну температур. Саме тому його рекомендується вкривати або загортати щовечора, або заносити до будинку.

Взимку найкращою температурою для лимонного дерева вважається 12-14 градусів. Причому його ставлять подалі від працюючих приладів опалення. У цьому випадку рослина зможе увійти до стану спокою і добре відпочити перед наступним періодом вегетації.

Скільки разів потрібно поливати лимон

Домашній лимон з травня та до початку осені слід поливати щодня. Зволожувати ґрунтосуміш в інший час потрібно приблизно 1 раз на 3-4 дні. При поливі земля має добре насититись вологою, а перед наступним зволоженням її поверхня повинна обов’язково злегка підсохнути.

Підходяща для поливу вода повинна добре відстоятися (не менше 24 годин), але краще пропустити її через фільтр.

Її температура має бути близька до кімнатної. Слідкуйте за тим, щоб у ґрунті не відбувалося застою води. У тому випадку, якщо коріння деревця регулярно страждатиме від застою в них вологи, то може знадобитися термінова пересадка з повною заміною землі.

Вологість повітря

Дерево потребує регулярного зволоження листя з пульверизатора. Причому вода має бути заздалегідь кип’яченою та теплою. Якщо взимку кущ знаходиться в теплі, та ще й у такій кімнаті, де повітря пересушене працюючими приладами опалення, то обприскувати його листя слід частіше.

Але не перестарайтеся, тому що зайва волога може спричинити розвиток грибкової хвороби. У тому випадку, якщо в зимовий час рослина перебуває в стані спокою і стоїть у прохолодному місці, тоді зволожувати її не потрібно.

Коли вносити добрива

Горщиковому лимону необхідні систематичні підживлення. Для цього чудово підходять комплексні мінеральні добрива. Поки кущ молодий, добриво в грунт вносять регулярно 1 раз на 6 тижнів. Доросле дерево потребує більш частого підживлення: навесні та влітку поживну суміш вносять у ґрунт 1 раз на 15–20 днів.

За пару годин до підживлення грунту суміш у горщику слід обов’язково добре зволожити звичайною водою, придатною для поливу.

З другої половини жовтня внесення добрив обов’язково скорочують. Якщо в зимовий час доросле деревце так само активно росте, як і влітку, тоді його слід підгодовувати 1 раз на 4-6 тижнів. Однак якщо воно перебуває в стані спокою, тоді вносити добрива в грунт не потрібно.

З органіки лимонне дерево найкраще відгукується на підживлення зольною витяжкою, а також настоєм свіжого гною, який розводять водою у пропорції 1:5 або 1:6. Вносити органічні добрива в суміш потрібно з такою ж частотою, що і мінеральний комплекс.

Нерідко у квітникарів виникає така проблема: деревце активно нарощує зелену масу і при цьому не зав’язує плодів. У цьому випадку слід замінити добрива. До його складу має входити мінімум азоту та максимум фосфору.

Обрізання крони

Рослину необхідно систематично обрізати. Сформувати крону можна по-різному, це залежить від того, для чого його вирощують. У тому випадку, якщо він потрібен лише для прикраси кімнати, тоді формування крони проводять таким чином, щоб вона була невеликою та компактною. Однак, якщо ви хочете отримати від деревця ароматні плоди, тоді його крону формують по-іншому.

У дерева, що плодоносить, необхідно залишати певну кількість основних гілок і відростаючих пагонів. При цьому більшість цих пагонів повинні бути з плодової деревини.

Щоб надати кроні правильну форму, слід вдатися до способу прищипування. Коли перший пагін досягне в довжину від 20 до 25 сантиметрів, його треба буде прищипнути. Через деякий час пагін прищипують, відступивши від старої прищипки від 15 до 20 сантиметрів. При цьому зверніть увагу на те, що між двома прищипками на має бути чотири добре розвинені бруньки. Через деякий час з них з’явиться 3 або 4 головні стебла, які мають рости в різні боки.

Прищипування стебел першого порядку проводять через 20-30 сантиметрів. А після завершення визрівання цих пагонів їм знадобиться обрізка, при цьому від місця прищипки потрібно буде відступити приблизно на 50 мм.

Також слід запам’ятати, що кожне попереднє стебло має бути довшим за подальше приблизно на 5 см.

Закінчити формування крони потрібно на пагонах четвертого порядку. Якщо обрізка не буде проводитися, тоді у деревця виростуть дуже довгі гілки, при цьому формування стебел третього і четвертого порядку відкладеться на невизначений час, а саме на них утворюються зав’язі, а надалі виростають плоди.

Обрізають лимонне дерево як для формування крони, а й у санітарних цілях. У цьому випадку потрібно вирізати всі ослаблені гілки, а також ті, що спрямовані всередину крони.

Як доглядати кімнатний лимон під час цвітіння

Під час цвітіння важливо дотримуватися деяких правил догляду, щоб ваша рослина розвивалася здоровою:

1. Під час цвітіння лимону необхідно більше вологи, але уникайте переливу. Намагайтеся поливати рослину, коли верхній шар грунту став сухим.
2. Вазон потребує багато світла для цвітіння і росту. Розмістіть рослину на вікні на південному або західному боці, щоб вона отримувала достатньо сонячного світла.
3. Застосовуйте добрива для цитрусових рослин. Вони потребують добрив з високим вмістом калію для цвітіння і плодоношення. Застосовуйте добрива для цитрусових рослин за інструкціями на упаковці.
4. Якщо на вашій рослині з’являються зав’ялі або хворі гілки, то їх необхідно видалити, щоб забезпечити нормальний ріст і розвиток куща.
5. Дерево любить вологе середовище, тому можна використовувати зволожувач повітря або розпилювати воду на листя рослини.
6. Під час цвітіння особливо важливо забезпечити належний догляд і перевіряти рослину на наявність шкідників та хвороб.

Як прищеплювати лимон

Щоб щеплення кімнатного лимона пройшло успішно, слід знайти якісну підщепу. Їй має бути 2-3 роки, при цьому стовбур у поперечнику повинен досягати не більше 15 мм. Для щеплення можна використовувати підщепи інших цитрусових рослин.

Для зрізання щепи вибирають повністю здорове доросле лимонне дерево. Для цього зрізають однорічний пагін, який не встиг здерев’яніти. Обріжте з прищеп всі листові пластини, при цьому залиште їх черешки, а також постарайтеся не травмувати бруньки в пазухах.

При необхідності зберігати зрізані щепи можна в прохолодному місці від двох до трьох діб, попередньо замотавши їх у зволожену ганчірку. А якщо покласти їх у холодильник на полицю для овочів, вони зможуть пролежати від 15 до 20 днів. Однак фахівці рекомендують заготівлю проводити перед щепленням.

Щеплять лимон у період вегетації, причому найкращим часом для цього вважається весна. Для проведення процедури вам знадобиться ніж, який слід попередньо продезінфікувати.

1. Для початку на стовбурі підщепи роблять надріз кори Т-подібної форми. Дуже акуратно відігніть куточки кори.
2. З щепи слід вирізати бруньку разом з черешком і щитком (це невелика частина кори з тоненьким шаром деревини). Щиток має бути такої величини, щоб він легко вмістився у зроблений на стовбурі надріз.
3. Візьміть щеплення за черешок і вставте його щиток усередину Т-подібного надрізу. При цьому торкатися руками місць зрізу не можна.
4. Кору дуже щільно притискають і фіксують місце щеплення під ниркою і над нею за допомогою звичайного пластиру.

Багато квітників перестраховуються і прищеплюють відразу 2-3 бруньки. Якщо все піде нормально, то вона повинна прижитися приблизно через 20 днів. Якщо ви помітили, що черешок у щепи став жовтим і відвалився, то це означає, що щеплення пройшло успішно. Укоротіть стовбур щепи, відступивши від місця щеплення вгору 10 см. Потім приберіть пластир і обірвіть всі ті стебла, які виросли на стовбурі нижче місця щеплення.

Розмноження в домашніх умовах

Розмноження кімнатного лимону можна здійснити декількома способами. Незалежно від обраного методу, для успішного заростання рослин потрібно створити оптимальні умови догляду.

Як правильно виростити лимон з кісточки

Для цього слід вибрати плід, що добре визрів, забарвлення якого має бути однорідним і жовтим. При цьому слід вибрати ті кісточки, які добре сформувалися та повністю визріли.

Для посадки насіння слід підготувати необхідну суміш. Для цього береться готовий квітковий грунт, придбаний у магазині, і з’єднується з торфом (1:1). Готовий субстрат має бути легким і добре дренованим, а його рН від 6,6 до 7,0.

Візьміть невелику ємність і зробіть на дні хороший шар дренажу. Потім заповніть його підготовленою ґрунтосумішшю. Витягніть кісточки з плоду і відразу ж заглибите їх у грунт на 10-20 мм. Поставте ємність у добре освітлене місце, оптимальна температура повітря – від 18 до 22 градусів. Слідкуйте за тим, щоб субстрат весь час був трохи вологим. Перші сходи повинні з’явитися приблизно через півмісяця після посіву.

Догляд за сіянцями

Для поливу сіянців лимона, що з’явилися з насіння, використовують воду кімнатної температури. Не забувайте регулярно розпушувати поверхню субстрату в горщиках, але дуже акуратно. Після того як у сіянців сформується по 2 справжні листові пластини, вибирають найбільш розвинені і міцні рослини, і висаджують їх в індивідуальні горщики, що в діаметрі досягають 10 см.

Не забудьте накрити їх згори банкою зі скла для підтримки необхідного для кращого вкорінення мікроклімату.

Сіянцям влаштовують щоденні провітрювання, для цього 1 раз на добу на нетривалий час з них слід прибирати укриття. Наступну пересадку в більші ємності проводять тільки після того, як їх висота дорівнюватиме 15-20 см. Пересаджувати кущі слід дуже акуратно, намагаючись зберегти ком землі цілим. Для цього чудово підходить спосіб перевалки.

При виборі нового горщика слід пам’ятати, що він повинен бути в діаметрі більше старого приблизно на 50-60 мм. Якщо взяти більшу ємність, то в субстраті, який не буде зайнятий корінням, почне накопичуватися волога, що призведе до його закисання. На дні ємності зробіть хороший дренажний шар, для цього можна використовувати шматочки пінопласту, керамзит, гальку або деревне вугілля.

Для пересадки можна взяти готовий квітковий грунт, куплений у спеціалізованому магазині, а також підійде і садовий грунт, змішаний з невеликою кількістю перегною. Пересаджуючи кущ, стежте, щоб його коренева шийка залишалася тому ж рівні, що у старому горщику. Якщо ж вона буде заглиблена, це може стати причиною появи на ній гнилі.

Живцювання

Спочатку їх слід заготовити. Для цього зріжте стебла завдовжки близько 10 см і товщиною не менше 0,4 см. Верхній зріз роблять над брунькою, а нижній – під.

Також зверніть увагу, що на кожному відрізку має бути по 3 або 4 бруньки, що повністю сформувалися, і дві або три листові пластини.

Відрізки піддають обробці засобом, що стимулює зростання коріння. Після цього їх на ½ висоти занурюють у ємність з водою. Через три доби їх потрібно буде висадити в горщики, наповнені субстратом, до складу якого увійшли: перегній, крупнозернистий пісок і квітковий ґрунт (беруть у рівних частках).

Заглиблювати живці у субстрат слід на 30 мм. Так як у висаджених відрізків немає коренів, то вони не можуть вбирати вологу із субстрату. Саме тому їх слід зволожувати з пульверизатора по кілька разів на добу, використовуючи для цього воду, що відстоялася, температура якої трохи вище кімнатної.

Також слідкуйте за тим, щоб грунт в ємності був весь час трохи вологим.

Найшвидше формування корінців у живців відбувається при температурі повітря від 20 до 25 градусів. Якщо все зробити правильно, то живці укореняться через 30-45 днів. Після цього їх висаджують у індивідуальні невеликі горщики.

Різновиди кімнатного лимона

Для культивування в кімнатних умовах, як правило, вибирають середньо- і низькорослі сорти. Вони відрізняються формою та величиною крони, якістю плодів, пристосованістю до умов вирощування, зовнішнім виглядом. Плоди можуть бути кислі та солодкі. Про різноманіття видів ми розповіли в окремій статті «Кімнатні сорти лимону».

Проблеми при вирощуванні і способи їх вирішення

Домашній лимон може стати жертвою хвороб, які зазвичай пов’язані з поганою гігієною рослини та несприятливим оточуючим середовищем. З найпоширеніших хвороб, які здатні впливати на рослину можна виділити: напад шкідників (щитівка, павутинний кліщ), різноманітні проблеми з листям (опадання, пожовтіння, плями, липкість). Детальніше про те, як боротися з цим, розписано в статті «Проблеми при вирощуванні лимона».

Властивості лимона: шкода та користь

До складу плодів лимона входить безліч корисних речовин: яблучна та лимонна кислота, пектини, калій, марганець, залізо, мідь, йод, цукру, фітонциди та флавоноїди, вітаміни A, B, P, D, C та групи B (B2, B1, B9), а також клітковина. Завдяки такому багатому складу лимон відрізняється освіжаючим, антимікробним, тонізуючим, жарознижувальним, а також зміцнюючим ефектом.

Крім цього, в соку міститься цитрин. Він разом з вітаміном С нормалізує окислювально-відновні та обмінні процеси, а також сприяє зміцненню судинних стінок. Цей плід сприяє оздоровленню організму при ураженні грипом. Але тільки в тому випадку, якщо його вживати разом з трав’яним чаєм з подорожника, шавлії, м’яти та хвоща.

Рослина допомагає привести в норму процеси травлення, очищаючи при цьому організм від шлаків та токсинів. А ще його використовують при інфекціях порожнини рота та дихальних шляхів. Також він допомагає очистити шкірний покрив від фурункулів та висипань, і повністю усунути або полегшити біль при мігрені.

Лимон має сечогінний ефект, знижує кислотність шлункового соку. І шкірка і сік мають потужну антимікробну властивість. У цьому листі нерідко застосовують зниження температури тіла.

Якщо полоскати лимонним соком рот, це сприятиме зміцненню емалі зубів і ясен. Ванни з таким соком допомагають при втомі ніг та сильної пітливості. Систематичні вживання в їжу цього цитрусу є профілактикою наступних захворювань: застуда, тонзиліт, ангіна, авітаміноз, сечокам’яна та жовчнокам’яна хвороби, подагра, атеросклероз та цукровий діабет, а також багатьох інших.

Протипоказання

Лимон не можна їсти при підвищеній кислотності шлунка, при гастриті, гепатиті, а також при запаленнях жовчного міхура, нирок та кишечника. Також слід бути обережним при панкреатиті та гіпертонії. Через хімікати, якими нерідко обробляють фрукти фірми постачальники, може розвинутись алергія. Іноді цей цитрус стає причиною нападу печії, а він може стати причиною роздратування при запаленні слизової носа чи горла.

Лимон: вирощування з кісточки

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 14 лютого 2019 Перша редакція: 14 червня 2016 🕒 18 хвилин 👀 68494 рази 💬 15 коментарів

• Посадка й догляд за лимоном
• Домашній лимон – опис
• Кімнатний лимон із кісточки
  • Як виростити лимон у домашніх умовах
  • Як посадити лимон
  • Як доглядати за сіянцями лимона
  • Умови вирощування кімнатного лимона
  • Температура для лимона
  • Полив лимона
  • Удобрювання лимона
  • Обрізування лимона
  • Лимон жовтіє
  • Лимон опадає
  • Лимон сохне
  • Шкідники лимона
  • Лимон із живців
  • Як прищеплювати лимон
  • Павловський лимон
  • Лимон Мейера
  • Новогрузинський
  • Лісбон
  • Дженоа
  • Лимон Майкопський
  • Ювілейний
  • Пондероза
  • Лунаріо
  • Вілла Франка
  • Іркутський великоплідний
  • Курський
  • Комуне
  • Корисні властивості лимона
  • Лимон – протипокази
  • Коментарі

  Рослина лимон (лат. Citrus limon), або цитрина – вид роду Цитрус родини Рутові. Батьківщина лимона – Китай, Індія і тропічні тихоокеанські острови. Найімовірніше, дерево лимон є випадково виниклою в природі гібридною рослиною, яка розвивалася як окремий вид роду Цитрус і в XII столітті була введена в культуру на території Індії та Пакистану, а потім поширилася по Північній Африці, Близькому Сходу та Південній Європі. Нині лимон широко культивується в країнах із субтропічним кліматом – щорічний урожай його плодів становить приблизно 14 мільйонів тонн. Серед лідерів із вирощування лимонів такі країни: Індія, Мексика, Італія і США.

  Рослина цікава також для кімнатного квітникарства – домашній лимон популярний у багатьох країнах світу вже понад 300 років. Вирощують лимон у кімнатній культурі не тільки через його декоративність: плоди домашнього лимона деяких сортів не менш смачні, ніж плоди лимонів, що зріють під південним сонцем.

  Посадка й догляд за лимоном

  • Освітлення: рослина короткого світлового дня. Найкраще місце в квартирі – південні та східні підвіконня, затінені від сонця в післяполуденні години. Щоб лимон розвивався симетрично, його потрібно кожні 10 днів повертати навколо осі на 10˚. Узимку знадобиться додаткове штучне підсвічування впродовж 5-6 годин щодня.
  • Температура: у період зростання – 17 ˚C, у період бутонізації – не більше 14-18 ˚C, під час росту плодів – 22 ˚C і більше. Узимку – 12-14 ˚C.
  • Полив: з травня по вересень – щоденний, потім не частіше 2 разів на тиждень.
  • Вологість повітря: рекомендуються періодичні обприскування листя теплою кип’яченою водою, особливо в літню спеку й узимку, коли працюють опалювальні прилади.
  • Підживлення: комплексними мінеральними добривами. У період активного росту молоді рослини підживлюють один раз на півтора місяця, дорослі – один раз на 3-4 тижні. Із середини осені підживлення поступово скорочують: якщо лимон узимку зростає в опалюваному приміщенні, його підживлюють один раз на півтора місяця, якщо дерево увійшло в період спокою, підживлення йому не потрібні. Розчин добрива вносять у попередньо зволожений субстрат.
  • Період спокою: узимку, але яскраво не виражений.
  • Пересадка: навесні, на початку активного росту. Молоді лимони пересаджують один раз на рік або два, зрілі – один раз на 2-3 роки, коли коріння покажеться зі зливних отворів.
  • Розмноження: насінням, живцями і щепленням.
  • Шкідники: павутинний кліщ, білокрилки, попелиці коренева та звичайна, борошнисті червці, щитівки.
  • Хвороби: хлороз, трістеза, рак цитрусових, гомоз, пархи, антракноз, листова вірусна мозаїка, коренева гниль, мельсеко.

  Домашній лимон – опис

  Кімнатний лимон – багаторічна вічнозелена низькоросла рослина з сильними колючими гілками. Верхівки його молодих пагонів пурпурово-фіолетові. Листя лимона шкірясте, зелене, довгасто-овальне, зубчасте, з великою кількістю залозок, що містять ефірну олію. Кожен листок живе 2-3 роки. Бутони рослини розвиваються близько п’яти тижнів. Розкрита квітка лимона живе від 7 до 9 тижнів, і весь цей час цвітіння лимона супроводжується чудовими пахощами.

  Дозрівання плодів із моменту утворення зав’язі до повної зрілості може тривати понад дев’ять місяців. Плоди кімнатного лимона мають яйцеподібну форму з соском на верхівці, вони вкриті жовтою ямкуватою або горбкуватою шкіркою з сильним характерним запахом. Зеленувато-жовта, соковита і кисла м’якоть плоду розділена на 9-14 часточок. Біле, неправильної яйцеподібної форми насіння лимона вкрите щільною пергаментною оболонкою.

  Ми розповімо вам про те, як створити умови для вирощування лимона в звичайній квартирі, як виростити лимон із кісточки в домашніх умовах, як поливати лимон, чому у лимона жовтіє листя, які шкідники та хвороби домашніх лимонів найбільш небезпечні, як прищепити лимон у домашніх умовах, які цінні властивості мають плоди лимона, і ви обов’язково захочете прикрасити свій будинок цією прекрасною й корисною рослиною.

  Кімнатний лимон із кісточки

  Як виростити лимон у домашніх умовах

  Найпростіше виростити домашній лимон із кісточки. Насіння для пророщування можна брати з плодів, придбаних у крамниці. Плоди мають бути стиглими, однорідного жовтого кольору, а насіння в них – зрілим, сформованим. Лимон із кісточки потребує субстрату певного складу: змішайте в рівних частинах торф і квітковий ґрунт із крамниці, щоб склад вийшов легким і водопроникним. Водневий показник ґрунту має бути в межах pH 6,6-7,0.

  Як посадити лимон

  Помістіть у підходящу посудину шар дренажного матеріалу, субстрат і посадіть у нього на глибину 1-2 см зерна лимона відразу після вилучення їх із плоду. Тримайте насіння в світлому місці при температурі 18-22 ºC, підтримуючи ґрунт у злегка вологому стані, і за два тижні воно проросте.

  Як доглядати за сіянцями лимона

  Лимон із кісточки в домашніх умовах поливають водою кімнатної температури, в горщиках обережно розпушують ґрунт, а коли у паростків розвинеться пара справжніх листків, найміцніші сіянці пересаджують в окремі горщики діаметром 10 см і для створення потрібного мікроклімату накривають скляною банкою. Раз на день банку ненадовго знімають, щоб провітрити сіянці. У цьому посуді лимончики можуть перебувати, поки не витягнуться в висоту до 15-20 см, після чого їх пересаджують у більш просторі горщики. Посадка лимона здійснюється способом перевалки. Перед тим, як пересадити лимон, запам’ятайте, що кожен наступний горщик для дорослого лимона має бути більшим за попередній у діаметрі на 5-6 см, оскільки в занадто просторій посудині не зайнятий корінням ґрунт починає прокисати від вологи. На дно горщика обов’язково укладайте товстий шар дренажу – керамзиту, ламаного пінопласту, деревного вугілля або гальки. Квіткова суміш із крамниці або садова земля, удобрена перегноєм – цілком підходяща суміш для домашнього лимона. При пересадці не заглиблюйте кореневу шийку в ґрунт – це може викликати її загнивання.

  Догляд за лимоном у горщику

  Умови вирощування кімнатного лимона

  Як виростити домашній лимон? Вирощування домашнього лимона – справа непроста, але вдячна. Передусім необхідно створити для нього оптимальні умови. Оскільки лимон – рослина короткого світлового дня, він мириться з браком освітлення. Довгий світловий день стимулює швидке зростання лимона, однак затримує настання плодоношення. Найкраще місце для рослини в квартирі – південні і східні підвіконня, проте в післяобідній час вікна потрібно притіняти. Щоб деревце не виросло однобоким, повертайте його кожні 10 днів навколо осі на 10º. Узимку, якщо лимон не відпочиває, бажано організувати для нього штучне освітлення щодня протягом 5-6 годин.

  Температура для лимона

  Для росту листя лимону досить 17 ºC. Найкомфортніша температура для лимона в період утворення бутонів – 14-18 ºC, у більш спекотних умовах лимон скидає зав’язі і бутони. А під час росту плодів температуру утримання бажано збільшити до 22 ºC і більше. Коли настануть теплі дні, лимон можна винести в сад, на балкон або на терасу, проте стежте за тим, щоб рослина не потерпіла від різкого перепаду температур – вкутуйте або вкривайте її на ніч. У зимовий час лимонові комфортно в приміщенні з температурою 12-14 ºC, подалі від опалювальних приладів, де рослина побуде в стані спокою, щоб набратися сил для наступного плодоношення.

  Полив лимона

  Лимон у кімнатних умовах потребує щоденного поливу з травня до вересня, в решту часу періодичність зволоження приблизно двічі на тиждень. Насичується субстрат вологою, але до наступного поливання давайте йому підсохнути. Воду бажано використовувати відфільтровану чи бодай відстояну упродовж доби. Температура води для поливу має бути такою самою, як температура в приміщенні. Якщо з якоїсь причини лимон тривалий час зазнаватиме перезволоження, доведеться повністю замінити субстрат, в якому він росте.

  Вирощування лимона в домашніх умовах вимагає обприскування листя рослини теплою кип’яченою водою, особливо в зимовий час, коли опалювальні прилади в кімнаті працюють на повну силу. Однак у цьому питанні необхідно дотримуватися помірності, інакше можуть виникнути проблеми, викликані грибковими захворюваннями. Якщо лимон узимку відпочиває в прохолоді, листя годі й обприскувати.

  Удобрювання лимона

  Лимон у домашніх умовах потребує регулярних підживлень. Добривами можуть слугувати комплексні мінеральні склади. Молоді рослини підживлюють один раз на півтора місяця, дорослі частіше: періодичність внесення добрив у весняно-літній період – один раз на два-три тижні. З середини осені підживлення скорочують: якщо ваше деревце росте без відпочинку цілий рік, узимку удобрюйте дорослий лимон один раз на місяць-півтора, а якщо рослина взимку відпочиває, підживлення зовсім їй не потрібні. За дві години до того, як внести добрива, обов’язково полийте субстрат у горщику чистою водою.

  З органічних добрив лимон воліє зольну витяжку, настій листя лободи або берези (півбанки з подрібненим листям заливають водою і настоюють 2-3 дні), розбавлений у 5-6 разів настій свіжого гною. Періодичність внесення органіки та сама, що і для мінеральних добрив.

  Якщо ви помітили, що відбувається інтенсивний ріст зеленої маси, а плодоношення не настає, видаліть із підживлення азотну складову, а фосфорну збільште.

  Обрізування лимона

  Догляд за лимоном передбачає його регулярне обрізування. Крону лимона формують залежно від того, для чого його вирощують. Якщо він цікавить вас як декоративна рослина, то крону формують компактною і невеликого розміру, але якщо вам потрібні плоди лимона, то формування крони здійснюють інакше. Плодоносний лимон потребує певної кількості основних гілок і необхідну масу відростаючих пагонів, причому більша частина цих пагонів має складатися з плодової деревини. Крону формують прищипуванням: щойно перший нульовий пагін витягнеться до 20-25 см, його прищипують, наступне прищипування пагона роблять на висоті 15-20 см від попереднього, залишаючи на відрізку між двома прищипуваннями 4 розвинені бруньки, які згодом утворюють 3-4 головні пагони, спрямованих врізнобіч. Пагони першого порядку прищипують через 20-30 см, а коли вони визрівають, їх обрізають приблизно на 5 см нижче місця прищипування. Кожен наступний пагін має бути коротшим за попередній приблизно на 5 см. Завершується формування крони на пагонах четвертого порядку. Якщо не обрізувати лимон, його гілки ростуть занадто довгими, а формування пагонів третього і четвертого порядку, на яких формуються плоди, затягується.

  Обрізування, крім формувальної функції, несе ще й санітарну: у міру необхідності слід видаляти слабкі пагони і ті гілочки, які ростуть усередину крони.

  Шкідники і хвороби лимона

  Лимон жовтіє

  Квітникарі-любителі часто запитують нас, чому жовтіє лимон. Причин цього явища кілька. Лимон жовтіє:

  • якщо в приміщенні сухе повітря;
  • якщо рослина відчуває нестачу харчування;
  • якщо взимку він перебуває в дуже теплому приміщенні;
  • при ураженні павутинним кліщем.

  Усі причини, крім останньої, можна легко усунути, а що стосується павутинних кліщів, то впоратися з ними допоможуть такі препарати, як Актеллік, Акарін, Кліщовит і Фітоверм. Не порушуйте правил догляду за домашнім лимоном, тримайте його взимку в прохолоді, не забувайте зволожувати повітря в приміщенні, де росте лимон, вчасно вносьте необхідні підживлення, і ваше деревце буде здоровим і зеленим.

  Лимон опадає

  На питання, чому опадають лимони, яке часто ставлять наші читачі, відповідь теж неоднозначна. Ми, звичайно, маємо на увазі не плоди лимона, які можуть висіти на дереві після дозрівання до двох років. Фраза «лимони обпадають» у листах читачів означає втрату листя рослиною. У лимона опадає листя, під’їдене павутинними кліщами, які харчуються клітинним соком рослин. Як боротися з цими шкідниками за допомогою інсектицидів, ми описали в попередньому розділі. Але можна, не вдаючись до отрутохімікатів, обробити лимон дводенним настоєм чайної ложки натертої цибулі в склянці води.

  Опадає листя, а іноді й бутони лимона від нестачі вологи в ґрунті і в повітрі навколо рослини. Не забувайте регулярно поливати й обприскувати дерево, особливо в жарку пору року.

  Лимон сохне

  Трапляється, що кінчики листя лимона сохнуть і набувають коричневого кольору. Причина цього – брак вологи або сухе повітря. А якщо листя засихає і скручується, це свідчення того, що ви неправильно за ним доглядаєте. Перегляньте ще раз правила догляду за рослиною: лимонові потрібне яскраве освітлення з притіненням у полуденний час, вологе повітря, частий, але помірний полив, регулярне підживлення і повноцінний зимовий відпочинок.

  Шкідники лимона

  Крім павутинного кліща, лимону можуть нашкодити білокрилки, попелиці, борошнисті червці і щитівки. Популярний народний засіб позбавлення від шкідників – використання настою 150-170 г подрібненого часнику в літрі води. Настоюють часник у щільно закритому посуді упродовж п’яти днів, після чого 6 г процідженого настою розводять в 1 л води і проводять обробку лимона. Ефективний засіб тільки в тому випадку, якщо комах небагато. Якщо ж лимон заселений великою кількістю шкідників, доведеться вдаватися до обробки інсектицидами.

  Кімнатний лимон – розмноження

  Лимон із живців

  Окрім насіннєвого способу розмноження лимона, в кімнатному квітникарстві використовують також живцювання та щеплення. Для живців беруть пагони завтовшки не менше 4 мм і завдовжки 10 см. Нижній зріз має проходити безпосередньо під брунькою, а верхній – над брунькою. На кожному живці має бути 2-3 листки і 3-4 сформованих бруньки. Обробіть живці стимулятором утворення коренів і опустіть їх нижнім зрізом на половину довжини в воду. Через 3 дні живці висаджують на глибину 3 см у горщики з ґрунтосумішшю, що складається з рівних частин ріні, перегною і квіткового ґрунту. Оскільки відсутність коренів у живців не дає їм змоги отримувати вологу з ґрунту, необхідно щодня по кілька разів обприскувати їхнє листя теплою відстояною водою. Ґрунт у горщику має бути злегка вологим. Оптимальна температура для вкорінення живців 20-25 ºC. При правильному догляді коріння у живців розвинуться через місяць-півтора, і тоді можна буде розсадити їх по окремих посудинах.

  Як прищеплювати лимон

  Для щеплення лимона важливо мати гарну підщепу. Такою є вирощений із кісточки дво-трирічний сіянець із діаметром стовбура не більше 1,5 см. Прищеплюють лимон і на підщепи інших цитрусових. Прищепні живці беруть із доспілих, але не здерев’янілих однорічних пагонів здорових дерев. Із заготовлених живців зрізають листя, залишаючи тільки черешки з бруньками в пазухах. Живці до щеплення можна зберігати загорнутими у вологу ганчірку 2-3 дні в прохолодному місці або 2-3 тижні в овочевому ящику холодильника, але краще зрізати їх безпосередньо перед процедурою.

  Проводять щеплення під час активного росту лимона, і найкраща пора для цього – весна. Найкращий інструмент – окулірувальний ніж, але якщо у вас його немає, можна обійтись і звичайним гостро наточеним і простерилізованим ножем. Як прищепити домашній лимон? Зробіть на стовбурі підщепи Т-подібний надріз кори й обережно відігніть його кутики. Зріжте з прищепного живця бруньку разом із черешком і щитком – частиною кори з тонким шаром деревини – такої довжини, щоб вона розмістилася в Т-подібний надріз. Узявши щепу за черешок і не торкаючись руками до зрізу, помістіть щиток під відвернуту кору в Т-подібний надріз, після чого щільно притисніть кору й оберніть стовбур підщепи над і під брунькою окулірувальною стрічкою або пластиром. Для страховки краще одночасно щепити дві або три бруньки. Приживлення триває протягом трьох тижнів. Якщо живець прищеплюваної бруньки пожовтіє і відпаде, значить, щеплення вдалося. В такому разі обріжте стовбур прищепи на 10 см вище місця щеплення, зніміть окулірувальну стрічку і видаліть пагони, що з’явилися на стовбурі нижче щеплення.

  Окрім щеплення брунькою, використовують такі способи окулірування: щеплення черешком і щеплення в бічній заріз.

  Види і сорти лимона домашнього

  У домашніх умовах зазвичай вирощують низькорослі і середньорослі сорти рослини. Відрізняються сорти лимонів, окрім розмірів і форми крони, ступенем пристосовності до умов зростання, а також якістю, зовнішнім виглядом і розміром плодів. Пропонуємо вам знайомство з найпопулярнішими сортами домашнього лимона:

  Павловський лимон

  – це сорт народної селекції, виведений понад століття тому в селі Павлово під Нижнім Новгородом. Павловський лимон – найпоширеніший сорт у кімнатній культурі. Деревця цього сорту досягають у висоту 1,5-2 м і мають компактну округлу крону до 1 м в діаметрі. Плоди, кількість яких сягає від 20 до 40 штук на рік, відрізняються високими смаковими якостями, що перевершують характеристики лимонів, вирощених у відкритому ґрунті. Часто плоди Павловського лимона не мають насіння або містять мало насінин, хоча бувають плоди з 10-20 насінинами. Товщина блискучої, гладкої і лише злегка горбистої або шорсткої шкірки плодів близько 5 мм. Її можна їсти разом із м’якоттю. Довжина плодів близько 10 см, діаметр від 5 до 7 см, вага 120-150 г, але в деяких випадках маса плода може досягати 500 г;

  Лимон Мейера

  або Китайський карлик завезений із Китаю спочатку в США, а після того, як завдяки своїй врожайності отримав визнання в Америці, став популярним і в Європі. Вважається, що походить він від червоно-помаранчевого кантонського лимона, хоча за іншою версією він є природним гібридом між лимоном і апельсином. Це невелика рослина заввишки 1-1,5 м з густо облистяною кулястою кроною і незначною кількістю колючок. Плоди масою до 150 г укриті тонкою помаранчевою або яскраво-жовтою шкіркою. М’якоть слабкокисла, злегка гірчить, соковита. Сорт вирізняється врожайністю і скоростиглістю;

  Новогрузинський

  – молодий урожайний високорослий сорт: висота дерева може досягати 2 м і більше. Крона розлога, з численними колючками. Жовті плоди круглої або еліптичної форми, вагою до 150 г, з тонкою блискучою шкіркою мають приємний смак. Щорічно при гарному догляді дерево може давати від 100 до 200 плодів, при цьому Новогрузинський лимон – один із найвибагливіших сортів культури;

  Лісбон

  – цей лимон родом із Португалії, а популярності він набув, тільки потрапивши в Австралію. Це швидкоростуче дерево, що досягає у висоту 2 м, зі щільною кроною, міцними гілками з великою кількістю колючок. У рік дерево здатне дати до 60 плодів вагою в середньому по 150 г, хоча трапляються плоди вагою до півкілограма. Плоди цього сорту мають класичну овальну форму зі злегка скошеною верхівкою, шкірка у них товста, злегка ребриста, жовтого кольору. М’якоть приємного кислого смаку. Сорт вирізняється гарною пристосованістю до умов утримання, що допомагає рослині нормально зносити низьку вологість повітря;

  Дженоа

  – завезений до нас з Америки продуктивний сорт італійської селекції. У висоту деревце цього сорту досягає всього 130 см. Крона густа, і в ній практично немає колючок. Дрібні плоди масою до 120 г витягнутої форми з шорсткою шкіркою зеленувато-жовтого кольору з ароматною, соковитою, приємною на смак м’якоттю з’являються на деревці кілька разів на рік. Усього ж за рік сорт дає до 180 плодів;

  Лимон Майкопський

  досягає у висоту 130 см, вирізняється невибагливістю і високою врожайністю, має кілька форм. Маса плодів 150-170 г, форма овально-довгаста, з невеликим потовщенням у нижній частині. Шкірочка плодів тонка, ребриста, блискуча;

  Ювілейний

  – цей сорт отримали узбецькі селекціонери в результаті схрещування сортів Новогрузинський і Ташкентський. Цей гібрид вирізняється невибагливістю, тіньовитривалістю і скороплідністю. Плоди сорту Ювілейний великі, округлої форми, з товстою жовтою шкіркою. Маса плодів досягає 500-600 г;

  Пондероза

  – природний гібрид цитрона і лимона. Це один із найменш вибагливих цитрусів, стійкий до посухи та спеки. У висоту рослини цього сорту досягають 1,5-1,8 см, крону мають розлогу. Плоди Пондерози овальні або округлі, масою до 500 г, з товстою яскраво-жовтою шорсткою шкіркою. М’якоть у них соковита, приємного кислого смаку, світло-зеленого кольору. Сорт вирізняється скороплідністю і вимогливістю до складу ґрунту;

  Лунаріо

  – декоративний і високоврожайний гібрид папеди і лимона, виведений у ХІХ столітті на Сицилії. Назва сорту пов’язана з тим, що зацвітає він на молодик. Лунаріо є деревом заввишки не більше півметра з великою кількістю дрібних колючок. Плоди яйцеподібної або довгасто-еліптичної форми з гладенькою шкіркою насичено-жовтого кольору містять слабкосоковиту, але запашну м’якоть зеленувато-жовтого відтінку з 10-11 насінинами;

  Вілла Франка

  – сорт американської селекції, що є деревом майже без колючок заввишки до 130 см із великою кількістю смарагдово-зеленого листя. Гладкі, довгасто-овальні з тупим соском плоди клиноподібної форми з соковитою, ароматною, приємною на смак світло-жовтою м’якоттю досягають у вазі всього 100 г. Шкірка плодів щільна, майже гладка на дотик;

  Іркутський великоплідний

  – недавно виведений світлолюбний російський сорт, що є середньої висоти деревцем із кроною, яка не потребує формування. Плоди з середньої товщини горбистою шкіркою дуже великі – вагою до 700 г, але деякі можуть досягати півтора кілограма;

  Курський

  – теж російський сорт, отриманий шляхом експериментів із сортом Новогрузинський. Сорт Курський відзначається скороплідністю, посухостійкістю, тіньовитривалістю, відносною холодостійкістю і високою врожайністю. Рослини цього сорту досягають у висоту 150-180 см. Вага тонкошкірих плодів досягає 130 г;

  Комуне

  – дуже популярний на своїй батьківщині сорт італійської селекції, що вирізняється підвищеною врожайністю. Ця рослина середнього зросту з густою кроною і невеликою кількістю дрібних колючок. Плоди великі, овальні, майже не містять насіння, з соковитою, ароматною, ніжною м’якоттю дуже кислого смаку. Шкірка середньої товщини, злегка горбиста.

  З успіхом вирощують у культурі також сорти лимона кімнатного Новозеландський, Ташкентський, Московський, Мезенський, Уральський кімнатний та інші.

  Властивості лимона – шкода і користь

  Корисні властивості лимона

  У популярній літературі корисні властивості лимона описані неодноразово. Але оскільки писати про хороше завжди приємно, ми готові ще раз детально висвітлити тему «Шкода і користь лимона». Отже, в чому користь лимона? Його плоди містять:

  • лимонну і яблучну кислоту;
  • мікроелементи: залізо, калій, мідь, марганець і йод;
  • цукри;
  • пектини;
  • флавоноїди і фітонциди;
  • клітковину;
  • вітаміни A, B, P, D, C і групи B – B2, B1, B9.

  Завдяки наявності в плодах лимона цих компонентів він має:

  • тонізуючу;
  • освіжаючу;
  • жарознижуючу;
  • бактерицидну;
  • загальнозміцнювальну дію.

  Окрім того, сік лимона є джерелом цитрину, який у поєднанні з вітаміном C благотворно впливає на окислювально-відновні процеси, обмін речовин і зміцнює стінки кровоносних судин.

  Маючи сильну бактерицидну дію, лимон допомагає організму впоратися з грипом, але для цього його потрібно вживати з чаєм із м’яти, подорожника, хвоща чи шавлії.

  Відновлюючи травні процеси, лимон сприяє виведенню токсинів і шлаків із кишківника, допомагає впоратися з інфекцією дихальних шляхів і ротової порожнини, знімає або полегшує болі при мігрені, усуває висипання і фурункули на шкірі. На додаток до зазначених переваг потрібно сказати, що лимон – гарний сечогінний засіб.

  Попри кислий смак, лимон здатний знизити кислотність шлункового соку. Сік лимона і його шкірка – прекрасні антисептики, а листя рослини з успіхом використовують для зниження температури. За рахунок великого вмісту вітаміну C лимон зміцнює імунну систему.

  Лимон входить до складу багатьох лікувальних препаратів, що знімають запалення, вбивають мікроби і гельмінтів, загоюють рани, зміцнюють організм і знижують прояви склерозу. Вживання лимонів у їжу показане при атеросклерозі, хворобах легень, отруєннях, авітамінозі і гіповітамінозі. Корисний він навіть для вагітних.

  Ванни з додаванням лимонного соку знімають пітливість і втому ніг, полоскання рота соком лимона зміцнює ясна і зубну емаль. Якщо ви будете регулярно вживати в їжу лимони, для вас не будуть становити небезпеки такі хвороби, як застуда, тонзиліт, ангіна, авітаміноз, сечокам’яна і жовчнокам’яна хвороби, подагра, атеросклероз і цукровий діабет. І це далеко не повний список проблем зі здоров’ям, від яких вас позбавить жовтий кислий плід. Хіба це не достатня причина для того, щоб вирощувати кімнатний лимон удома?

  Лимон – протипокази

  А в чому ж може проявитися шкода лимона, і для кого він може бути шкідливий? Протипоказаний лимон при гепатиті, підвищеній кислотності шлунка, гастритах, запальних захворюваннях нирок, жовчного міхура і кишківника. Помірності у вживанні плодів лимона слід дотримуватися гіпертонікам і хворим на панкреатит. У рідкісних випадках вживання лимонів може стати причиною алергічної реакції, оскільки фірми-постачальники обробляють плоди хімічними засобами, що подовжують термін зберігання. Для деяких лимон може стати причиною печії, а у людей із запаленням горла або слизової носа лимонний сік майже напевно викличе подразнення.