Що означає, якщо кошеня, кіт або кішка прибилася до будинку – народні прикмети, значення, можливі пояснення

Прикмети кажуть, коли приблудилася кішка — це хороший знак. За кольором шерсті можна визначити, що з собою принесла неждана гостя. Також потрібно звернути увагу на здоров’я звірка, воно може бути попередженням для господаря.

Що може підказати кішка?

Якщо приблудився кіт, прикмета говорить про те, що потрібно згадати, хто з родичів нещодавно помер. За повір’ям, покійні відправляють своїм близьким і коханим людям посланника, який повинен відвернути їх від жалоби і сумних думок. Якщо приблудився кошеня — це означає, що поки тварина буде жити в сім’ї, і про нього будуть добре дбати, ніхто з членів родини не помре.

Колір тварини також має значення. Якщо прибилася чорна кішка — слід чекати фінансового благополуччя, швидкого збагачення, везіння та удачі. Якщо біла — до поповнення в будинку. Це може бути як народження дитини, так і новий родич, наприклад, зять чи невістка. Рудий кіт — захистить будинок і його мешканців від псування і пристріту, а триколірна красуня — подарує господарям спокій і задоволення від своїх справ.

Прикмети, коли приблудилася кішка, дуже різноманітні. Наприклад, до пари, в якій жінка чекає дитину, пухнаста гостя загляне, щоб зняти тривоги і хвилювання про майбутні пологи. Котейку треба вдосталь нагодувати і напоїти — це буде запорукою легких пологів. Така кішка навряд чи залишиться, але якщо раптом таке станеться — то проганяти її ні в якому разі не можна. Адже якщо приблудилася кішка до такого дому — вона принесе родині любов і захистить малюка від будь-якого роду магії.

Знайдений біля будинку кошеня — прикмета

Якщо кошеня додому прийшов сам, йому потрібно надати теплий прийом, але що робити, якщо пухнастик сидить біля вхідних дверях або біля хвіртки, але в будинок не проситься і не заходить? Така поведінка означає, що Вищі сили намагаються попередити господаря про щось дуже важливе, доленосному. Щоб доля була прихильна до людини та не звалила на нього позову і гіркоти, блюдця з їжею і водою, ставлять за двері.

Якщо нежданий гість хворий і ледве стоїть на ногах — це поганий знак. Щоб мешканцям уникнути похорону когось із рідних, необхідно негайно відвезти його до ветеринара. Потім піклуватися про нього, усіма силами намагатися виходити. Тільки тоді смерть пройде повз. Якщо кошеня помер — чекати біди.

Також у цього марновірства може бути інша розшифровка — померла тварина взяло на себе смерть одного з членів сім’ї. Таке тлумачення доречно у випадку, якщо догляд і лікування вихованця не принесло результатів.

Забобон, коли приблудилася кішка краще сприймати з позитивної сторони. У будь-якому випадку кошеня краще залишити у себе. Хоча іноді це буває неможливо із-за алергічної реакції на шерсть. В цьому випадку, потрібно дати тварині корм і поговоривши з ним, вибачитися за те, що прийняти його у себе людина не в силах.

Oops! That page can’t be found.

It looks like nothing was found at this location. Maybe try searching?

Top 25 Relationship Blog Award

Recent Posts

• This Is Why You Get A Period Headache
• Do This If You Want To Get Married Women
• How to be a Fast Learner
• Basic Ovulation facts: A study guide
• Rent High-Quality LED Displays For Your Next Event
• How To Choose The Right Earrings For Your Wedding
• Best gifts to give your man on valentines day
• Choosing The Right Borrowing Options: Evaluating Terms And Conditions For Responsible Financing
• All you need to know about bra size Part 2
• All you need to know about bra size Part 1

Сиськи або пухнастик помре

Дурник, смочо́к, пи́пка, мізю́к (а не «пустишка»), брязкальце (а не «погрємушка»), пелюшка, сповито́к (а не «пельонка»), пляшечка (а не «бутилочка»), дитячий візочок (а не «дєтська каляска»), ліжечко (а не «кроватка»).

Коментарі ( )

З дитинства звик, що цю штуку називають «пустушка» (не «пустишка»!). Слово широко вживане в наш час. Проте, СУМ-11 чомусь його не фіксує, як і Грінченко. Пізнє нововведення? (Очевидно, що в побуті українських селян ХІХ ст. ніяких гумових сосок-пустушок ще не було).

Усі підібрані тут назви пустушки справляють враження чогось діалектно-архаїчного, жодна з них не сприймається як загальноприйнята. «Дурник», певне, гуглиться найкраще (але ж не в цьому значенні, яке, до речі, згаданий СУМ-11 також не фіксує — там лише димінутив від «дурень»…), тому взяли його.

Ну стосовно діялектно-архаїчности — якийсь сепаратизм, адже сама мова стоїть на основі говорів, а говори роблять мову різноманітнішою. Слово згучить цікаво, але не вельми влучно. Пустушка теж не добре. Треба ще щось

А чому не добре? Принаймні, «пустушка» однозначно ідентифікує пусту соску (а не когось іншого, як у випадку «дурника»), не будучи при цьому прямим запозиченням з російської (як «пустишка»), хоча й, імовірно, є утворенням під впливом російського зразка.

Про багатозначність «дурника» вже всі відповіли, хто міг. Інші запропоновані синоніми теж багатозначні («пипка» — в першу чергу, сосок на грудях, а вже потім соска чи пустушка; «мізюк» — теж у першу чергу пристосування для годування немовлят (соска чи її давніший аналог), а вже потім назву спробували перенести на соску без молока; «смочок» у Грінчека й СУМ-11 не згадується, не можу сказати, що воно означає достеменно — це точно не спроба «перекласти» слово «сосок» з російської?).

З чогось подібного ще згадується «кукла» (не плутати з російським фальшивим другом) — теж сурогат материнського соска, але зроблений з жованого хліба та ганчірки — в теорії, функціонально подібну (але зроблену з гуми та пластику) пустушку могли б назвати і «куклою», але в наш час, імовірніше, цієї назви уникатимуть — через зовнішню подібність до російської назви ляльки.

Так, діалекти живлять літературну мову. Але діалектизм з одного діалекту, вжитий в іншому діалекті, буде не на своєму місці і викличе лише здивування. В реальному житті люди використовують такі назви побутових речей, щоб інша людина могла їх зрозуміти, не звертаючись до словника — тобто, це буде або діалектизм з рідного діалекту, або широко вживане слово літературної мови, або інтиуїтивно зрозуміле утворення (скажімо, «смоктавка»), або, на жаль, суржик. Недоліком запропонованих варіантів назви пустушки є те, що треба бути або мовним спеціалістом, або носієм відповідного діалекту, щоб знати й розуміти їх. Текстів літературною мовою, де б ці слова описували реалії сучасного побуту, ви не знайдете — з діалектних ареалів вони, схоже, так і не вирвались. Звісно, можна заохочувати сучасних авторів вживати їх, але тоді дуже бажано, щоб автор повноцінно знав не саме лише слово «мізюк», а й діалект, де це слово вживається, розумів усі тонкощі його вживання, а не просто механічно замінював русизм незнайомим словом.