Словник фразеологізмів

черво́ний пі́вень. Пожежа. — Чи не Левко .. Подарував пану червоного півня? — розгадували деякі дядьки.— Може, й Левко. Пан почастував його свинцем, а він віддячує вогнем (М. Стельмах); Сигналом для захоплення влади має бути червоний півень над панським палацом (Д. Бедзик); — Червоні півні тоді здіймалися не тільки над панськими маєтками, але й до хуторів залітали (А. Шиян). вогня́ни́й пі́вень. Ріс, грізним ставав гнів каховців, танцювали вогняні півні над білими панськими маєтками (З газети).

до дру́гих пі́внів. За північ, до середини ночі. Розтривожена звечора Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк); Просиділи до других півнів. Діти давно вже спали покотом (Василь Шевчук).

до [пе́рших] пі́внів. Близько до півночі. Перший раз засиділись хлопці до півнів (С. Васильченко); Докія прокидається до перших півнів (М. Стельмах); Він міг завести старого, що так зганьбив його, чорта, у твань і протримати до перших півнів, щоб скрутило його в клубок, міг би наслати на нього безум (В. Дрозд); Може, тому, що стояла хата над шляхом, чи тому, що в дворі був колодязь, єдиний на весь куток Гасанівку. вона стала найзручнішим місцем для посиденьок, — “закурацій”, а отже й для балачки часом аж до перших півнів (Григір Тютюнник).

до [пе́рших] пі́внів. Близько до півночі. Перший раз засиділись хлопці до півнів (С. Васильченко); Докія прокидається до перших півнів (М. Стельмах); Він міг завести старого, що так зганьбив його, чорта, у твань і протримати до перших півнів, щоб скрутило його в клубок, міг би наслати на нього безум (В. Дрозд); Може, тому, що стояла хата над шляхом, чи тому, що в дворі був колодязь, єдиний на весь куток Гасанівку. вона стала найзручнішим місцем для посиденьок, — “закурацій”, а отже й для балачки часом аж до перших півнів (Григір Тютюнник).

до тре́тіх пі́внів. До ранку, до світанку. За вечерею ми [члени делегації] засиділися, як то кажуть, до третіх півнів, потім усім товариством поїхали в аеропорт і в літак сіли, не спавши (П. Козланюк); Пізніми вечорами хлопець сідав за книги. і він до третіх півнів просиджував над такими книгами (М. Стельмах); Якщо ж, бувало, засиджувались [дівчата й хлопці] аж до третіх півнів, то це були досвітки (О. Воропай).

пуска́ти (лови́ти) / пусти́ти (злови́ти) пі́вня. Видавати фальшиві звуки під час співу чи декламації. Один соліст у хорі торгівців зірвався і пустив “півня” (М. Ю. Тарновський).

з [пе́ршими] пі́внями. Надзвичайно рано, відразу після півночі. Що Божий день ми встаємо з півнями; Ще світяться по мосту ліхтарі (П. Грабовський); — Тільки в чорні ночі злі Я встаю так само; як і в нашому селі — з першими півнями (Г. Гайворонська).

з [пе́ршими] пі́внями. Надзвичайно рано, відразу після півночі. Що Божий день ми встаємо з півнями; Ще світяться по мосту ліхтарі (П. Грабовський); — Тільки в чорні ночі злі Я встаю так само; як і в нашому селі — з першими півнями (Г. Гайворонська).

з тре́тіми пі́внями; у тре́ті пі́вні. Надзвичайно рано, вдосвіта. Схоплювався [Тимко] разом з третіми півнями, приходив до матері, що топила піч. скаржився, що йому марилося вночі (Григорій Тютюнник); Стукне гость [гість] в перші чи в треті півні,— Встанемо, кинемо сон і роботу, Встанем, відчинимо гостю ворота (Укр. поети-романтики..). тре́ті пі́вні не співа́ли, нар.-поет. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів. Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко).

пуска́ти (лови́ти) / пусти́ти (злови́ти) пі́вня. Видавати фальшиві звуки під час співу чи декламації. Один соліст у хорі торгівців зірвався і пустив “півня” (М. Ю. Тарновський).

пі́вень убрі́д перехо́дить. Дуже мілко. Там, куди раніше можна було загнати цілий табун коней, тепер у липневу спеку півень переходив убрід (М. Руденко).

пі́сля дру́гих пі́внів. Перед світанком. Кухти не спали, будучи стурбованими раптовим зникненням напівродича. Христя вже кілька разів до хвіртки виходила .. Після других півнів — знову до хвіртки прийшла (А. Іщук).

пі́сля тре́тіх пі́внів. На світанку. Не міг заснути Гнат. Після третіх півнів, скрадаючись, він бережно відчинив хатні й сінешні двері, вийшов з хати (М. Стельмах).

пуска́ти (лови́ти) / пусти́ти (злови́ти) пі́вня. Видавати фальшиві звуки під час співу чи декламації. Один соліст у хорі торгівців зірвався і пустив “півня” (М. Ю. Тарновський).

пусти́ти / пуска́ти черво́ного пі́вня кому. Підпалити що-небудь, викликати пожежу з метою розплати, помсти. — Хай-но тільки зачепить [пан], ми йому покажемо, що таке Дике Поле та сіверські козаки! — Червоного півня пустимо (З. Тулуб); Я згадав наш вираз по селах — “пустити червоного півня”. Смуги страшенно були похожі на хвіст червоного півня, тільки вітром розкуйовджений (В. Винниченко); Сокало мотався по селах, пильнуючи, щоб не лишилося в полях і клаптика хліба неспаленого.. “Німців ждете? Для ворога запасаєтесь?!” — кричав, скаженіючи, .. і пускав червоного півня під стріхи гамазеїв та стаєнь (А. Дімаров).

пуска́ти (лови́ти) / пусти́ти (злови́ти) пі́вня. Видавати фальшиві звуки під час співу чи декламації. Один соліст у хорі торгівців зірвався і пустив “півня” (М. Ю. Тарновський).

пусти́ти / пуска́ти черво́ного пі́вня кому. Підпалити що-небудь, викликати пожежу з метою розплати, помсти. — Хай-но тільки зачепить [пан], ми йому покажемо, що таке Дике Поле та сіверські козаки! — Червоного півня пустимо (З. Тулуб); Я згадав наш вираз по селах — “пустити червоного півня”. Смуги страшенно були похожі на хвіст червоного півня, тільки вітром розкуйовджений (В. Винниченко); Сокало мотався по селах, пильнуючи, щоб не лишилося в полях і клаптика хліба неспаленого.. “Німців ждете? Для ворога запасаєтесь?!” — кричав, скаженіючи, .. і пускав червоного півня під стріхи гамазеїв та стаєнь (А. Дімаров).

з тре́тіми пі́внями; у тре́ті пі́вні. Надзвичайно рано, вдосвіта. Схоплювався [Тимко] разом з третіми півнями, приходив до матері, що топила піч. скаржився, що йому марилося вночі (Григорій Тютюнник); Стукне гость [гість] в перші чи в треті півні,— Встанемо, кинемо сон і роботу, Встанем, відчинимо гостю ворота (Укр. поети-романтики..). тре́ті пі́вні не співа́ли, нар.-поет. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів. Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко).

з тре́тіми пі́внями; у тре́ті пі́вні. Надзвичайно рано, вдосвіта. Схоплювався [Тимко] разом з третіми півнями, приходив до матері, що топила піч. скаржився, що йому марилося вночі (Григорій Тютюнник); Стукне гость [гість] в перші чи в треті півні,— Встанемо, кинемо сон і роботу, Встанем, відчинимо гостю ворота (Укр. поети-романтики..). тре́ті пі́вні не співа́ли, нар.-поет. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів. Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко).

ходи́ти пі́внем. Триматися зверхньо, гордовито, хоробро або зухвало. Зовні Микола Васильович весь помолодів, ходив півнем у “піджачку наопашки” (М. Рудь). ходи́ти пі́вником. Серед другокласників ходив півником та козирився Володько Гречаний (М. Зарудний).

черво́ний пі́вень. Пожежа. — Чи не Левко .. Подарував пану червоного півня? — розгадували деякі дядьки.— Може, й Левко. Пан почастував його свинцем, а він віддячує вогнем (М. Стельмах); Сигналом для захоплення влади має бути червоний півень над панським палацом (Д. Бедзик); — Червоні півні тоді здіймалися не тільки над панськими маєтками, але й до хуторів залітали (А. Шиян). вогня́ни́й пі́вень. Ріс, грізним ставав гнів каховців, танцювали вогняні півні над білими панськими маєтками (З газети).

як пі́вень розмальо́ваний. Погано, без смаку, строкато вдягнений. — Чого це ти сьогодні вирядився як півень розмальований (З усн. мови); Ішов по вулиці хлопець. Як півень розмальований (Сл. В. Ужченка).

півень

Про того, хто навіть під час великої небезпеки не змінює своїх звичок.

Так півень піє, як уміє.

Без півня хата глуха.

Півень є ознакою, що хтось живе в хаті, що там не пустка. Давно півні своїм піянням звіщали опівніч, себто були природними годинниками, бо дньом час пізнавали по сонцю.

Два півні і дві господині, не згодяться ні взавтра ні нині.

Характеристичне спостереження з життя півнів і жінок.

Кому ведеться, тому і півень несеться.

Хто має щастя, тому користь навіть з того, з чого не сподівався.

Півень десять курок водить, а чоловік одної жінки не годен.

Півня десять курок слухає і іде за ним, а чоловіка одна жінка не хоче.

Пустив червоного півня.

Пустив вогонь. Підпалив, щоб вогонь знищив усе надбання.

Як уміє, так і піє.

Кожен робить, як знає, та по своїй уподобі.

Значення в інших словниках

1. півень — діал.: когут, кокош, (кастрований) каплун. Словник синонімів Полюги
2. Півень — Пі́вень прізвище Орфографічний словник української мови
3. півень — Когут, кокош, (кастрований) каплун, з. кур; (на даху) флюгер; (хто) ЗАДЕРІЙ; півник. Словник синонімів Караванського
4. півень — Будимир (у загадці), когут, когутик, кокош, кокошик, петя, петька, півник, півничок Словник синонімів Вусика
5. півень — [п’івеин’] п’іўн’а, ор. п’іўнеим, м. (на) п’іўн’і/п’іўнеив’і, мн. п’іўні, п’іўніў два п’іўн’і Орфоепічний словник української мови
6. півень — -вня, ч. 1》 Свійський птах із червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки. || Флюгер, прикраса і т. ін. у вигляді такого птаха. || Самець деяких інших птахів ряду курячих. Червоний півень — пожежа. 2》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. півень — ПІ́ВЕНЬ, вня, ч. 1. Свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки. Ходила квочка з курчатами, кури, і між ними, гордо задравши голову й виблискуючи на сонці своїм червоним гребенем, півень (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
8. півень — Вня, ч., див. пєтух. Словник сучасного українського сленгу
9. півень — (-вня) ч. 1. мол. Панківська зачіска. ПСУМС, 52. 2. крим., мол. Пасивний гомосексуаліст. Ну, а що таке півень — пояснювати не треба: це й на волі знають — чоловік з нестандартною сексуальною орієнтацією (А. Кудін, Як вижити у в’язниці); —
10. півень — до дру́гих пі́внів. За північ, до середини ночі. Розтривожена звечора Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк); Просиділи до других півнів. Діти давно вже спали покотом (Василь Шевчук). до (пе́рших) пі́внів. Близько до півночі. Фразеологічний словник української мови
11. півень — ЗАБІЯ́КА (той, хто заводить, починає бійку, любить битися), ЗАДИРА́КА, ЗАДИ́РА, ЗАДЕРИ́КА розм., ЗАДЕРІ́Й розм., ЗАВОДІ́Й розм., ЗАВОДІЯ́КА розм., ЗАЧЕ́ПА розм., ЗАДЬО́РА рідко; ПІ́ВЕНЬ розм., ПІ́ВНИК розм. (про хлопця, хлопчика). Словник синонімів української мови
12. півень — Пі́вень, пі́вня, -вневі; пі́вні, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. півень — ПІ́ВЕНЬ, вня, ч. 1. Свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки. Ходила квочка з курчатами, кури, і між ними, гордо задравши голову й виблискуючи на сонці своїм червоним гребенем, півень (Мирний, І. Словник української мови в 11 томах
14. півень — Пі́вень, -вня м. 1) Пѣтухъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. Въ селѣ время ночью, опредѣляется по пѣнію пѣтуховъ: перші півні приблизительно въ десять часовъ вечера, другі — въ двѣнадцать, треті — въ два часа ночи. о півнях. На разсвѣтѣ. Словник української мови Грінченка