Не чекали (картина)

«Не чека́ли» (рос. Не ждали) — картина видатного художника Іллі Рєпіна (1844—1930), написана у 1884—1888 роках. Належить до колекції Третьяковської галереї ( інв. 740). Розмір картини — 160,5 × 167,5 см [2] [3] .

Коротка інформація рос. Не ждали, Творець: .

Рєпін почав роботу над основним варіантом картини 1884 року на дачі в Мартишкіні під Петербургом (див. #Історія) [4] . Цього ж року картина експонувалась на 12-й виставці Товариства пересувних художніх виставок («пересувників»), яка проходила в Петербурзі, після чого це полотно входило до складу виставки, яка подорожувала по інших містах Російської імперії [5] .

1885 року Павло Третьяков викупив картину в автора. Згодом, у 1885, 1887 і 1888 роках, Ілля Рєпін вніс до неї зміни, які здебільшого стосувались обличчя чоловіка, що входить у кімнату [2] .

Картина зображає першу реакцію членів родини на повернення революціонера-народовольця із заслання (див. #Опис). Цей твір вважають «найзначнішим і наймонументальнішим із полотен Рєпіна на революційні теми» (див. #Відгуки та критика) [6] .

Історія

Картина «Не чекали» належить до так званої народовольчої серії Рєпіна, до якої входять також картини «Арешт пропагандиста» (1880—1889, 1892, ДТГ), «Перед сповіддю» (або «Відмова від сповіді», 1879—1885, ДТГ), «Зібрання» (1883, ДТГ) та інші [7] .

Рєпін почав працювати над картиною «Не чекали» на початку 1880-х років, перебуваючи під враженням від убивства імператора Олександра II, вчиненого 1 (13) березня 1881 року, а також від публічної страти народовольців-першоберезнівців, які до нього були причетні. Ця страта відбулась 3 (15) квітня 1881 року і Рєпін сам був на ній присутній.

У картини «Не чекали» є два варіанти. Перший розпочато 1883 року, і на ньому зображалась дівчина-курсистка, що повертається додому. Ця картина, написана олією по дереву, була відносно невеликого розміру, 45,8 × 37 см [2] [8] . П’ятнадцять років по тому, 1898 року, Рєпін взявся доробляти цей варіант картини, дещо змінивши образ дівчини, що входить [9] , яка своїм обличчям нагадує його доньку Надю [10] . Натепер цей варіант картини також є частиною колекції Третьяковської галереї [2] .

У 1884 на дачі в Мартишкіні під Санкт-Петербургом Рєпін починає писати другий, основний варіант картини, більший за розміром і значно змінений: до кімнати входить не дівчина, а чоловік. Позували художнику члени його родини та деякі знайомі. Зокрема, жінку чоловіка, що повертається, написано з Віри Олексіївни, дружини Рєпіна, і Варвари Дмитрівни Стасової; матір — з Євгенії Дмитрівни Шевцової, тещі художника; хлопчика — з Сергія Костичева, сина сусідів по дачі (потім — відомого біохіміка, професора та академіка); дівчинку — з Віри Рєпіної, доньки художника, а покоївку — з прислуги Рєпіних [6] . Вважається, що обличчя чоловіка, що входить, могло бути написаним зі Всеволода Гаршина, над портретом якого Рєпін працював 1884 року.

В одному з ранніх варіантів на картині зображався батько засланця, що попереджує решту про його прибуття. Крім того, критик Володимир Стасов згадував, що була ще фігура «якогось старигана». У кінцевому варіанті картини Рєпін залишив тільки тих персонажів, які, на його погляд, були необхідними для психологічного розкриття вибраної ним теми, а також для «збереження дієвості сцени» [6] .

Того ж 1884 року картину представлено на 12-й виставці Товариства пересувних художніх виставок, яка проходила в Петербурзі [5] . Спочатку Павло Третьяков не спішив купувати цю картину [11] . Він повідомив Рєпіну: «В картині Вашій багато переваг, але є й вади; її зміст мене не цікавить, але на публіку вона, схоже, дуже діє [5] ». Рєпін сам був не зовсім задоволений вирішенням художньої ідеї на картині, зокрема — концепцією головного героя, засланця, що повернувся.

Відтак картина «Не чекали» перебувала у складі виставки, яка подорожувала іншими містами Росії. Після цієї подорожі Павло Третьяков нарешті повідомив художника про свій намір купити цю картину. Рєпін, однак, відмовився її продавати, сказавши, що, по-перше, Федір Терещенко вже висловив бажання купити це полотно, а по-друге, він сам лаштується переписати головного героя твору. Коли цю роботу було завершено, Павлові Третьякову все ж вдалося долучити цю картину до своєї колекції, хоч для цього йому довелося заплатити більше — не п’ять тисяч рублів, про які йшла мова спершу, а сім тисяч [11] .

Після цього Рєпін доробляв картину 1885, 1887 і, нарешті, 1888 року. Здебільшого ці пізніші зміни торкнулись виразу обличчя чоловіка, що входить. Картину в тому вигляді, в якому вона була до змін 1885 року, сфотографував Андрій Деньєр і у жовтні 1884 року подарував це фото художньому критику Володимирові Стасову [2] .

За спогадами хранителя Третьяковської галереї Миколи Мудрогеля, одну з поправок до обличчя засланця Ілля Рєпін здійснив за відсутності Павла Третьякова, сказавши працівникам галереї: «Ви не хвилюйтесь. Я говорив із Павлом Михайловичем про поправку обличчя на картині „Не чекали“. Він знає, що я маю зробити». Третьякову ж ця поправка не сподобалась: він вважав, що вона псує картину [12] .

Опис

На картині зображено момент, коли в кімнату несподівано для присутніх заходить чоловік — політичний засланець, який повернувся з далеких країв. Очевидно, що його приходу не чекали, і тому різною є перша реакція членів сім’ї на його повернення. Безсумнівною є радість жінки за фортепіано (його дружини) і хлопчика, що сидить за столом. Дівчинка дивиться насторожено — можливо, що вона взагалі ще не зрозуміла, хто цей чоловік. У погляді покоївки, що стоїть у дверях, можна відчути недовірливе здивування. На передньому плані — жінка похилого віку, мати чоловіка, що повернувся. Її похилена постать передає глибоке зворушення від такої події [3] [13] .

Головним завданням художника було показати неочікуваність повернення засланого народовольця, а також усю гаму пов’язаних із цим переживань — як його особистих, так і членів його сім’ї. Вираз обличчя засланця, а також нахил його голови Рєпін переписував щонайменше тричі, ніби вибираючи між піднесено-героїчним і мученицьки-втомленим варіантами, і зрештою зупинившись на запитально-невпевненому виразі, який поєднував у собі героїзм і страждання [6] . У кінцевому варіанті вигляд чоловіка, що повернувся, викликає асоціації з притчею про «повернення блудного сина».

Головним психологічним вузлом композиції є динаміка фігур засланця та його матері, а також зустріч їхніх поглядів. У цей перший момент повернення фігура матері слугує єднальною ланкою між її сином, який поки що здається чужим у цьому світлому інтер’єрі, та рештою членів родини. Рух матері, викликаний несподіваним поверненням сина, підкреслено зрушеним кріслом на передньому плані картини [6] . Впевнено написані руки матері, а також руки жінки засланця, яка сидить за роялем [6] .

У період, коли багато революціонерів-народовольців було в тривалому засланні, повернення одного з них до рідної домівки можна було прирівняти до «нежданого чудесного явлення» або ж навіть «воскресіння». Мистецтвознавці відзначали: композиція картини — зокрема постать матері, що встає з крісла назустріч сину, який повернувся, — має аналогію з євангельськими сюжетами воскресіння Лазаря та вечері в Еммаусі, а також із картиною Олександра Іванова «Явлення Христа народу» [14] .

Багато подробиць, як-от фігури дітей, що сидять за столом у правій частині полотна, та деталі інтер’єру кімнати, — надають картині життєвості, жанрової впевненості й ліричної теплоти. До таких деталей належить образ дівчинки з характерно схрещеними під столом ніжками, а також уся з любов’ю написана обстава типового житла інтелігентної сім’ї того часу [6] .

Інтер’єр квартири прикрашено репродукціями, які мають значення для оцінювання політичних настроїв у цій сім’ї та символіки картини. Це портрети письменників-демократів Миколи Некрасова та Тараса Шевченка, зображення імператора Олександра II, вбитого народовольцями, на смертному одрі, а також Христос на Голгофі — символ співчуття та спокутування, який інтелігенти-революціонери пов’язували зі своєю місією [10] .

Твір по картині: Рєпін “не чекали”

Ілля Юхимович Рєпін – один з найбільших російських художників. Вершин у мистецтві він досяг не тільки завдяки своєму величезному таланту, але й постійному самовдосконаленню. З кінця сімдесятих років XІX століття однієї з головних тем картин І. Рєпіна стають типові моменти біографії російського революціонера. Їй присвячені багато полотен художника, одне йз яких – картина “Не чекали”.

Цей добуток відображає міркування про долю революціонера, що вернувся додому з посилання. Ми бачимо на картині сяючі особи жінки за роялем і хлопця-гімназиста,

що, мабуть, вихований у дусі любові й поваги до батька. Портрет Шевченко на стіні свідчить про те, що в цьому будинку зберігається дух інтелігентності й народництва. У всьому живописі картини виражене відчуття напоєного світлою блакиттю повітря. Все це дозволяє нам припустити, що замішання від першої хвилини зустрічі повинне змінитися обіймами й радісними

Вигуками. Але над всім цим домінує німий діалог двох головних фігур – матері й сина, що повернувся додому. Жінка похилого віку в чорному встала із крісла, вся її фігура виражає радісне здивування й прагнення скоріше обійняти сина. Вона ще коштує,

але корпус її злегка нахилений уперед, у чому видний її щиросердечний порив. Весь простір наповнений м’яким теплим, світлом, що передає дух сімейного затишку й любові, що панують у цій сім’ї. Композиція картини побудована так, що глядач перетворюється в не зримо присутнього свідка що відбувається, котрий може винести й своє судження ослучившемся.

Фігура героя злегка напружена, але ми розуміємо, що чекає жалю й прощення, тому що не відрікається від свого минулого, адже від сім’ї його повів громадянський обов’язок. Розглядаючи картину Рєпіна “Не чекали”, ми можемо зробити висновок, що тут зображена ситуація, повна драматизму й психологізму.

1. Твір по картині І. Шевандроновой “У сільській бібліотеці” Картина І. Шевандроновой “У сільській бібліотеці” відкриває перед нами куточок невеликої сільської бібліотеки. Весело потріскують дрова, поширюючи тепло. Тут затишно і тепло, а за вікном видно засніжена сільська вулиця, хати з пухнастими білими шапками зі снігу, холодне зимове небо. У бібліотеці зібралися хлопці. Видно, що це їхнє улюблене місце збору, все їм тут звично і […].
2. Весна на картині (твір-опис за картиною К. Білокур “Напровесні”) Відому українську художницю Катерину Білокур ми знаємо за картинами “Сніданок”, “Привіт урожаю”, “Напровесні” та іншими. Усі полотна художниці пройняті глибокою любов’ю до рідного краю. Мабуть, саме тому природа, відображена митецьким пензлем, наче жива. На картині “Напровесні” художниця зобразила нічим, на перший погляд, не привабливий пейзаж. Але це тільки на перший погляд. Придивившись уважними очима, помічаєш […].
3. Твір по картині: Івана Івановича Шишкіна “Жито” Мене завжди дивувало неповторну майстерність художників, яким чудово вдається передавати не тільки різні явища, але й ту атмосферу, що їх оточує. І найбільше, на мою думку, це ставиться до зображення природи. Один з таких чудових пейзажів зараз перед нами – це картина великого російського художника Івана Івановича Шишкіна “Жито”. І. І. Шишкін – один з […].
4. Твір по картині Васнецова “Царівна Несмеяна” Чудовий художник-реаліст В. М. Васнецов першим подарував живопису казку. Пісні, билини, легенди, сказання оживають на його картинах. У яскравий, барвистий мир теремів і палаців веде нас і ілюстрація до російської народної казки “Царівна Несмеяна”. Писані царські палати, розкішне оздоблення, високі візерункові зводи… Веселиться народ, намагається. Отут і купці, і бояри, і іноземні гості, сказители-музиканти, танцюристи, […].
5. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […].
6. Твір за улюбленими картинами Існує багато творів образотворчого мистецтва, що залишились в пам’яті людства назавжди. Це і «Джоконда» Леонардо Да Вінчі, і «Сикстинська мадонна» Рафаеля, і портрети Ван Дейка, і пейзажі Левітана. З усім цим можна ознайомитися по репродукціям, або прийшовши у відповідні музеї. Мене ж дуже вразила картина І. Ю. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Ця картина […].
7. Портрет Шевченка роботи Рєпіна З картини І. Рєпіна постає образ людини великої сили волі, великого розуму й могутніх почуттів. Це виявляється, перш за все, в погляді поета, в тому, як змалював художник його очі. В них світяться й розум, й глибока любов до людей; погляд митця виражає й сум, біль; в ньому – тяжка мука, мука від пережитого, скорбота […].
8. Твір-опис картини Іллі Рєпіна. “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” Твір-опис картини Іллі Рєпіна. “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” Гордістю Слобожанщини є художник І. Ю. Рєпін, наш славетний земляк. Центральне місце в зібранні Харківського художнього музею посідає його картина “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” (1889-1896). Це полотно належить до періоду розквіту творчої діяльності художника. У результаті натхненної праці над цією патріотичною темою з історії запорозького […].
9. Твір за картиною Васильківського «Козача левада» Для своєї картини С. Васильківський вибрав найбільш типовий для України краєвид. Безкраї простори нив, луки, вкриті густою травою, ліси та переліски, насичені яскравими барвами. У центрі картини – воли, які пасуться на зеленому лузі біля озерця. Праворуч – високе розлоге дерево, під яким спочивають люди. Для них віл – показник достатку родини, своєрідний символ землеробства. […].
10. Твір з англіської мови The House of My Dream Кожна людина має своє уявлення про ідеальний будинок. З незапам’ятних часів люди завжди хотіли, щоб будинком було місце, де можна почувати себе зручно і затишно, куди завжди хочеться повертатися. Житло моєї мрії – це не будинок, а двоповерховий особняк. І як справжня господарка, я хочу облаштувати усе на свій смак. Тепер давайте я розповім вам […].
11. Твір-Опис картини Пластова “Улітку” На уроці російської мови вчителька познайомила нас із дивно гарною картиною Пластова “Улітку”. На передньому плані картини художник зобразив дівчинку в білому платті, червоній хустці й з намистом з ягід. Поруч із нею лежить собака. Дівчинка відокремлює ягоди від гілочок і листів і складає їх у кухоль. А на задньому плані картини ми бачимо відпочиваючу […].
12. Славні запорожці (Твір-опис за картиною Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”) Яке чудове українське сонце! Які веселі в Нас люди! Нічого не змінилося в українському характерові за кількасот років. Щоб упевнитися в цьому, не треба подорожувати машиною часу. Досить ще раз поглянути на картину видатного художника Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Так, славні запорожці були великими дипломатами. Проте їхня дипломатія завжди лишалася веселою та […].
13. Твір за картиною Білокур «Цар-колос» Відома українська художниця Катерина Білокур залишила нащадкам неперевершені картини, що були визнані у світі. Одним з чудових полотен є «Цар-колос», над яким Катерина Білокур працювала у повоєнні роки. У центрі картини – налиті стиглим зерном колоски жита, пшениці, ячменю й вівса на червоному тлі. До них тягнуться троянди й півонії, бузок, безсмертники, хризантеми й кручені […].
14. Історія створення картини “Запорожці пишуть листа турецькому султану” Пропоную здійснити уявну екскурсію в майстерню художника Рєпіна і ознайомитись з історією створення картини. Над картиною Рєпін працював близько 13 років. Існує два варіанти твору. Перший, що був написаний у 1891 році, й зараз зберігається у Державному Російському музеї в СанктПетербурзі, другий – трохи не завершений (датується 1893 роком), нині перебуває у Харківському художньому музеї. […].
15. Твір за картиною Рафаеля «Сикстинська мадонна» Рафаель – живописець, архітектор – один із титанів Високого Відродження, представник флорентійсько-римської школи. Народився майбутній митець в Урбіно у родині художника, вчився у відомого Пьєтро Перуджино. У 1504 році Рафаель приїхав до Флоренції. Тут він швидко досяг творчої зрілості. Слава Рафаеля була настільки великою, що у 1508 році папа Юлій II запрошує його до Рима […].
16. Твір за картиною Самокиша «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневеньким» Полотно «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневеньким» належить до батального жанру. Коли ми дивимося на що картину, перше, що впадає в око, – це дві постаті – Максим Кривоніс і Ярема Вишневенький. Максим Кривоніс нападає на польський табір, шаблею прокладає собі шлях до шатра Вишневенького. Ось її вже занесено над головою ката українського народу – […].
17. Твір за картиною Ракши «Незабутнє» Художник Юрій Ракша відзначається чистим, життєстверджуючим сприйняттям народної долі. Картина «Тил» – пам’ять воєнного дитинства митця. Скупий графічний пейзаж, картопляне поле, діти, що допомагають жінкам – основа картини. У центрі – образ матері художника. Жінка стомлено спирається на лопату, бо саме на її плечах і турбота про майбутнє дітей, і важка праця за чоловіка, який […].
18. Твір за картиною Білокур «Напровесні» Твори Катерини Білокур пройняті щирою любов’ю до рідного краю. На передньому плані картини «Напровесні» – дві молоді верби, що виросли із старого пня. Їх оточують вербові пагони. Авторка змогла майстерно передати і мереживо їхніх тоненьких гілочок» і шорсткість гнучких стовбурів. Неподалік -білокора красуня-берізонька. А далі, на другому плані картини, все губиться в ніжному серпанку вранішнього […].
19. Твір на тему “Опис картини І. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” План: 1) Картина про історію українського козацтва. 2) Образ козацького війська (представники різних народів). 3) Яскравий барвистий одяг. 4) Козацька зброя. 5) Різні пози й характери козаків. 6) Вираз очей. 7) Жести козаків. 8) Писар ловить кожне слово. 9) Загальний настрій картини-козацька звитяга і життєлюбство. Відомий російський живописець І. Ю. Рєпін писав одну із своїх […].
20. Твір за картиною Попова «Мати» Переді мною репродукція з картини «Мати» М. Т. Попова – сучасного українського художника і графіка. На першому плані малюнка – молода жінка, яка тримає дитину і замішувано дивиться їй у вічі. Малюк спостерігає за своєю матусею і, здасться, хоче їй щось сказати. Вони, мабуть, відпочивають у альтанці, яка розташована в саду. В материнських очах можна […].
21. Твір-опис за картиною О. Мурашка “Похорон кошового” О. О. Мурашко – український художник кінця XІX – початку XX століття. Для центральної постаті картини позував актор М. Старицький. У центрі цієї картини (1900) ми бачимо старого козака, що несе булаву – символ влади кошового. Ліворуч від нього – молодий козак, високий, кремезний, занурений у свої думки. Позаду несуть труну на дерев’яних ношах, чорний […].
22. Твір на тему: “Шедеври народного живопису” Всі люди дуже люблять різні види мистецтва, при цьому далеко не у кожного є талант займатися чимось конкретним, будь то музика, література чи малювання. Але чомусь так складається, що практично всі діти тягнутися саме до малювання. Це підтверджує особливе місце образотворчого мистецтва в житті людини. Різні види образотворчого мистецтва поширені в нашій країні, але особливо […].
23. Твір-опис за картиною Т. М. Яблонської “Хліб” Ця картина створена 1949 року і зберігається у Третьяковській галереї в Москві. Це дуже жива картина, хоч, можливо, зображене на ній не зовсім сучасне. Та не в цьому річ. Художниця відтворила яскравий сонячний день у селі. Це дуже щасливий день – і це відчувається у яскравості картини. Вона золота: жовті, червоні фарби, яскраво-білі хустки на […].
24. Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” І. Франко – активний громадський і літературний діяч. Був організатором багатьох суспільних і літературних угруповань. Активність і боротьба була основними принципами його життя, що відбилося і в творчості. Поезія “Гімн” є прологом до першої частини збірки “З вершин і низин”. У поезіях цієї збірки І. Франко намагався показати, що час, коли прості люди терпляче корилися, […].
25. Твір за картиною Паладія «Коні на вигоні» На картині зображені коні і мале лоша. З любов’ю виписане художником лошатко. Пильні очі дивляться на глядача, маленькі вушка вловлюють кожен звук, маленьке копитце правої ноги почесує тендітну з білою плямою мордочку. Воно спокійне, грайливе, ніякої уваги не звертає на хвилювання дорослих. Лошатко впевнено і затишно почуває себе біля своєї матері – білої красуні. Не […].
26. Твір на тему: ” Яку людину можно назвати красивою” По справжньому красивий та людина, при погляді на якого, завмирає подих, а серце починає битися злегка швидше і коли розмовляєш з ним, то це відчуття не зникає! Кожне слово висловлюється десь у серці, а від кожного погляду стає тепло… Красаце не тільки те що бачиш, але й те що при цьому відчуваєш… Людину, яка приваблює […].
27. Твір-опис процесу праці (у художньому стилі) Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я спостерігаю, як моя мама вишиває “хрестиком” картини. […].
28. Мое путешествие в США – My trip to the United States of America I went to the US when I was 15 years old. I and my mom met with my dad in the Germany. We spent there a week. It was the first time when I went abroad. When we got out of airplane we saw beautiful building of Frankfurt Airport. It was impressing. People there didn’t […].
29. Твір з англіської мови Fireplaces In English Homes, the fireplace has always been, until recent times, the focal point in the room. В англійських будинках аж до недавнього часу камін завжди займав центральне місце в кімнаті. Людям може подобатися сидіти біля вікна в літній день, але в довгі холодні місяці року вони люблять сидіти біля вогню і спостерігати, як танцюють […].
30. Твір-роздум: Випадок на зупинці Теплого літнього вечора ми з подругою поверталися з концерту. Людей на зупинці було багато, всі поспішали додому, хотіли першими зайти в автобус. Люди штовхалися, деякі навіть ображали інших, повчали. А осторонь від натовпу стояли дві бабусі. Вони дивилися на нас, молодих, і спокійно чекали, коли зможуть поїхати з цієї зупинки. У їх погляді було німе […].
31. Твір опис картини Левитана “Березовий гай” Опис теми: Художній опис картини Левитана “Березовий гай”? опис літньої природи березового лісу, опис літніх фарб у живописі на прикладі відомої картини. Березовий гай Художник Исаак Левитан любив зображувати російську природу. Вона є головною темою багатьох його картин. “Березовий гай” – один із кращих добутків цього великого живописця. Береза – надзвичайно гарне дерево, йому присвячене […].
32. Матері не куняти, не заслужити (твір-мініатюра) Найближча людина для кожного – це його мати. Любов до матері закладена в нас самою природою. Мати допомагає нам робити перші кроки у житті, вона – і порятунок у скрутну хвилину, і допомога у нещасті, і радість у добрий час. Матір не вибирають. її нам дає доля – єдину і неповторну у своїй любові. У […].
33. Мурчик, твір-розповідь У найзатишнішому куточку нашої трикімнатної квартири на різнокольоровій підстилці лежить улюбленець родини – кіт Мурчик. Частенько спостерігаю за поведінкою тварини, яка може бути і сумною, і грайливою, навіть виступати в ролі синоптика. А зараз він вирішив спочити після довготривалого сидіння на підвіконні та біганини за бантом на ниточці. Примруживши очі, закривши пухнастою лапкою ніс, злегка […].
34. Прогулянка до зимового лісу (твір-опис природи) Настала зима. Ми вирішили піти до лісу. Ось переді мною казковий ліс. Лісова красуня стоїть посеред галявини, а на її гілочках лежить сніг. А ось молода берізка стоїть біля старого дуба з могутніми гілками. Білими шапками вкрилися яблуньки. Ось зі старого дуба на молоду берізку стрибнула маленька пухнаста білочка. Вона одягнена в сіру шубку. А […].
35. Твір опис картини Кримова “Зимовий вечір” Опис теми: Холодний зимовий час, коли на вулиці тріскотить мороз, а віконця будинків пропускають затишне тепле світло. Художній опис картини Кримова “Зимовий вечір”. Картина Кримова “Зимовий вечір” – тепло в зимовому пейзажі Микола Петрович Кримов – росіянин художник-пейзажист. Його зачаровувала непомітна краса рідної російської природи. Особливо він любив сніг, мороз, спокійну величавість зими. Хоча картина […].
36. Твір на тему: Образ Рахметова Роман Миколи Гавриловича Чернишевського “Що робити?” Був написаний ним у Петропавловській фортеці. Він створювався в епоху підйому революційного руху. Рахметов – один з головних героїв цього роману, який постає перед нами в главі “Особливий людина”. За походженням Рахметов – дворянин, є представником знатної особи, в чиєму роду були бояри, генерал-аншеф, окольничі. Але Привольная і забезпечене […].
37. Твір-опис за картиною В. М. Костецького “Повернення” Цю картину можна було б назвати “Зустріч”, можна було б – “Дочекалися”, а можна – “Щастя”. Справді, мить, показана художником, – це незабутні хвилини невимовної людської радості. На порозі квартири, де в розчинені двері виглядає жінка (мати? родичка? сусідка?), – троє: він, вона і хлопчик. Чоловік і татусь повернувся з війни! Він у військовому одязі, […].
38. Твір на тему: “Високий сенс почуття любові в житті людини” Якщо ви поставите питання про те, що найважливіше в житті окремих людей, то напевно багато з них скажуть, що головним для них є любов. Чому ж це почуття так важливо в житті людини? Що в ньому настільки особливого? Відповісти на ці питання далеко не так просто, як хотілося б, деякі люди відчувають з цим складність. […].
39. Твір з англіської мови Our Classroom Наш клас знаходиться на другому поверсі будинку нашої школи. Він дуже світлий, тому що в ньому три великих вікна і стіни, обклеєні світло-зеленими шпалерами. Вікна виходять на південь, тому навесні і ранньою осінню буває дуже спекотно. З вікон нам видний шкільний сад. Коли на вулиці тепло, ми відкриваємо вікна для провітрювання. На підвіконнях у нас […].
40. Козак Мамай (твір-опис за картиною) “Козак Мамай” – картина невідомого художника. На передньому плані ми бачимо портрет козака. Мабуть, він відпочиває після довгої дороги. Надворі вечір, тільки світла смужка над обрієм свідчить про те, що сонце сіло нещодавно. І степ вкриває синє вечірнє небо. Втомився козак, зліз з коня, прив’язав його до списа, сів на землю, підібгавши ноги, взяв у […].