«Божественна комедія»: аналіз, проблематика та паспорт твору Данте Аліґ’єрі

Відома «Божественна комедія» Данте Аліґ’єрі зображує потойбічну подорож самого себе. Цей твір наповнений християнською міфологією, вченням про пекло і рай, але трошки інакше переосмислені ці думки, більш творчо, більш художньо. Головний герой твору опиняється у різних дивакуватих місцях, такі як: пекло, в якому знаходить 9 кіл, чистилище та рай. Данте охоче зустрічається із ангелами у раю, із душами грешників, із самим Богом.

Композиція твору вражає з перших хвилин читання, бо якщо дивитись у загальному сенсі – це подорож головного героя у потойбічний світ. Поема налічує у собі 3 частини, кожна з яких містить власну кількість пісень. У першій частині розповідають про «Пекло», яка містить у собі 34 пісні, а «Чистилище» та «Рай» по 33 пісні. Такий вибір був зроблений автором недарма, бо саме у такий спосіб Данте намагався показати те, що гармонія у пеклі відсутня.

Паспорт твору «Божественна комедія» Данте Аліґ’єрі

Автор: Данте

Жанр: поема

Віршовий розмір поеми: терцина

Тема: зображення уявної мандрівки поета у потойбічний світ.

Ідея: любов, моральність і добро — це основа, на якій тримається світ.

Композиція: 3 частини — «Пекло», «Чистилище», «Рай».

9 кіл пекла:

• перше коло — душі безвинних, але не гідних світла людей: античні поети (Гомер, Горацій, Овідій) та «великі нехристияни» (Демокрит, Сократ);
• друге та третє кола — «грішники плоті»: ненажери та порушники шлюбної вірності;
• четверте коло — єретики;
• дев’яте коло — зрадники.

Риси середньовічної культури і прояви ренесансного світосприйняття в «Божественній комедії» Данте:

• оцінка людини відповідно до її земного життя та земної мети;
• гуманність як новий елемент моралі.

Тематика твору «Божественна комедія» Данте Аліґ’єрі

Уявна мандрівка у потойбічний світ самого автора у супроводі поета Вергілія та Беатріче. Окрім цікавої тематики твору, «Божественна комедія» має певні особливості стосовно написання та художнього обрамлення.

«Божественна комедія» написана терцинами або трирядковими строфами, що означає римування першого вірша з третім, а другого римування з першим та третім рядком наступної трирядкової строфи. У своєму творі письменник спирається на есхатологію та вчення про рай і пекло, проте за допомогою свого твору значно обрамлює його власні уявлення про потойбічний світ.

Особливу увагу слід звернути на здатність поета художньо обрамлювати думки щодо пейзажу. Данте висвітлює пейзаж за допомогою яскравої образотворчості, пронизуючого світла, ліричної забарвленості та природної мінливості.

Ідея написання поеми «Божественна комедія» Данте Аліґ’єрі

Відвернення людини від гріха і провести її до життя праведного, а порятунок людей від ганебного стану призведе їх до щасливого життя. Данте завжди мріяв духовно врятувати і людину, і весь світ.

Окрім ідеї у творі також наявна мета, яка демонструє здатність звільнити людину від гріхів і привести їх на блаженний шлях. Мета полягає у тому, аби звільнити думки від усього нечистого і почати жити щасливо.

У створенні поеми відігравали важливу роль різні аспекти, проте саме біблійні сюжети дають змогу відчути тематику та мотиви написання «Божественної комедії». У творі використовують християнські легенди, такі як: легенда про 7 юнаків, котрі спали, а також стародавні розповіді про 7 чудес світу, 7 мудреців, 7 міст. Вони постійно сперечаються між собою за честь стати єдиною Батьківщиною Гомера, про тих самих 7-ох, які воюють проти Фів.

Проблематика поеми «Божественна комедія» Данте Аліґ’єрі

У поемі «Божественна комедія» Данте Аліґ’єрі можна виділити 3 основні проблеми, а саме:

1. Співвідношення реального та потойбічного. Багато людей, які жили, на думку письменника, який жив по законам божим, проте несправедливо жив, той опиняється у пеклі. В той же час мученики перебувають в раю, бо за все своє життя змогли прославитись чимось великим і корисним. Покарання та нагорода – концепція, яка розроблена християнською теологією, яка сьогодні існує як моральний орієнтир;
2. Боротьба за ідеальне. Письменник прагнув ідеального повсюди: як в житті, так і в написанні власного твору. Раніше він був активістом у сфері політики, потім постійно відстоював інтереси, тавруючи усіх, хто із ним був не згоден. Він не святий і таким себе не вважає, проте він вирішив взяти на себе відповідальність, аби розподілити усіх грішників на свої місця. Ідеал у поемі – це вчення Ісуса Христа та його погляди на людське життя;
3. Смерть. Написання «Божественної комедії» для автора – це можливість хоча б ненадовго з’єднатись із своєю померлою коханою.

Що означає назва твору «Божественна комедія» Данте Аліґ’єрі?

Комедія у роки, коли Данте писав свій твір, вважалась структурованим текстом, який починається сумно, а закінчується радощами, як в цьому випадку пеклом та раєм. Стиль написання був не «високий», а «середній». Данте почав писати поему «Божественна комедія», яку тоді він назвав просто «Комедія» наприкінці 13-го століття, а вже згодом переробляв її на початку 14-го сторіччя. Загалом поема писалась 14 років.

1555 рік став роком перевороту для поеми «Комедія», бо у цей самий час перший біограф Данте Джованні Боккаччо дає твору назва «Божественна комедія» з двох причини:

Любовні ідеали, справедливість, сила людського духу – усе це є основою людського буття, а у творі «Божественна комедія» автор Данте Аліґ’єрі зміг оспівати та показати їх у повній значущості. Саме твір «Божественна комедія» вчить людство завжди прагнути найвищого призначення, яке їм подарував Бог.

Історія написання твору «Божественна комедія» Данте Аліґ’єрі

Данте створив свій найвеличніший твір, перебуваючи у вигнанні. Він назвав його комедією, бо так називали будь-який твір із сумним початком і щасливим кінцем. А епітет «божественна» поемі був наданий пізніше, десь у XVI столітті, на позначення високого ступеня довершеності великого твору. Задум поеми з’явився в поета ще під час написання «Нового життя» і визрівав досить довго.

Поему «Комедія» Данте писав 14 років, розпочав писати в 1290 році, переробив у 1313 році, а закінчив 1321 року. Твір написаний на тосканському діалекті.

Переказ твору «Божественна комедія» Данте Аліґ’єрі

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Путівник по 9 колам пекла Данте

«Пекло» Данте є першою частиною його тричастинної епічної поеми « Божественна комедія », написаної в 14 столітті і визнаної одним із найбільших творів світової літератури. За «Пекло» йдуть «Чистилище» і «Парадізо ». Тим, хто наближається до “Inferno” вперше, може бути корисним короткий структурний опис. Це мандрівка Данте дев’ятьма колами пекла під керівництвом поета Вергілія. На початку оповідання жінка, Беатріче, просить ангела привести Вергілія, щоб він супроводжував Данте в його подорожі, щоб не спіткало його нічого поганого.

Дев’ять кіл пекла

Ось кола пекла в порядку входу та суворості:

1. Limbo: Де існують ті, хто ніколи не знав Христа. Тут Данте зустрічається з Овідієм , Гомером, Сократом , Аристотелем, Юлієм Цезарем та іншими.
2. Хіть: зрозуміло само собою. Данте зустрічає Ахілла, Паріса, Трістана, Клеопатру та Дідону, серед інших.
3. Обжерливість: де існують ті, хто зловживає. Данте стикається тут із звичайними людьми, а не з персонажами епічних поем чи богами з міфології. Автор Боккаччо взяв одного з цих персонажів, Чакко, і включив його до своєї збірки оповідань XIV століття під назвою «Декамерон».
4. Жадібність: зрозуміло само собою. Данте стикається з більш звичайними людьми, а також з охоронцем кола, Плутоном , міфологічним царем підземного світу. Це коло зарезервовано для людей, які накопичили або розтратили свої гроші, але Данте та Вергілій безпосередньо не взаємодіють з жодним із його мешканців. Це перший раз, коли вони проходять по колу, ні з ким не розмовляючи, це коментар до думки Данте про жадібність як вищий гріх.
5. Гнів: Данте та Вергілію загрожують Фурії, коли вони намагаються проникнути крізь стіни Діса (Сатани). Це подальший розвиток Данте в оцінці природи гріха; він також починає сумніватися в собі та своєму власному житті, усвідомлюючи, що його дії та природа можуть призвести його до цих постійних тортур.
6. Єресь: відмова від релігійних і/або політичних «норм». Данте зустрічається з Фарінатою дельї Уберті, полководцем і аристократом, який намагався завоювати італійський престол і був посмертно засуджений за єресь у 1283 році. Данте також зустрічається з Епікуром , папою Анастасієм II та імператором Фрідріхом II.
7. Насильство: це перше коло, яке далі сегментується на підкола або кільця. Є три з них — Зовнішнє, Середнє та Внутрішнє кільця, де містяться різні типи жорстоких злочинців. До перших належать ті, хто жорстоко ставився до людей і майна, як -от гун Аттіла . Кентаври охороняють це Зовнішнє кільце і розстрілюють його мешканців стрілами. Середнє кільце складається з тих, хто чинить насильство над собою (самогубство). Цих грішників постійно поїдають гарпії. Внутрішнє кільце складається з богохульників або тих, хто насильницький проти Бога та природи. Одним із таких грішників є Брунетто Латіні, содоміт, який був наставником самого Данте. (Данте ласкаво розмовляє з ним.) Лихварі також тут, як і ті, хто хулив не тільки Бога, але й богів, як-от Капаней, який хулив проти Зевса .
8. Шахрайство: це коло відрізняється від своїх попередників тим, що воно складається з тих, хто свідомо та добровільно вчиняє шахрайство. У восьмому колі є ще один під назвою Malebolge («Злі кишені»), в якому розміщено 10 окремих bolgias («ровів»). У них існують типи тих, хто вчиняє шахрайство: поступники/спокусники; підлабузники; симоніаки (ті, хто продає церковні переваги); чаклуни/астрологи/лжепророки; баратори (корумповані політики); лицеміри; злодії; фальшиві радники/порадники; схизматики (ті, хто відокремлює релігії для створення нових); і алхіміки/фальшивомонетники, лжесвідчення , імітатори тощо. охороняється різними демонами, а мешканці зазнають різних покарань, як-от симоніаки, які стоять головою вперед у кам’яних чашах і терплять полум’я на ногах.
9. Зрада: найглибше коло пекла, де живе Сатана. Як і у випадку з останніми двома колами, це далі поділено на чотири раунди. Перша — Каїна, названа на честь біблійного Каїна, який убив свого брата. Цей тур для зрадників родини. Друга, Антенора — від Антенора з Трої, який зрадив греків, — зарезервована для політичних/національних зрадників. Третя — Птоломея для Птолемея, сина Абуба, який відомий тим, що запросив Симона Маккавея та його синів на обід, а потім убив їх. Цей раунд для господарів, які зраджують своїх гостей; їх карають суворіше через переконання, що мати гостей означає вступати в добровільні стосунки, а зрада добровільних стосунків більш підла, ніж зрада зароджених стосунків. Четвертий раунд — Юдека, після Юди Іскаріота, який зрадив Христа. Цей раунд призначений для зрадників своїх лордів/благодійників/господарів. Як і в попередньому колі, кожен підрозділ має своїх власних демонів і покарання.

Центр пекла

Пройшовши через усі дев’ять кіл пекла, Данте і Вергілій досягають центру пекла. Тут вони зустрічають Сатану, якого описують як триголового звіра. Кожен рот зайнятий тим, що їсть певну людину: лівий рот їсть Брута, правий їсть Кассія, а центральний рот їсть Юду Іскаріота. Брут і Кассій зрадили і стали причиною вбивства Юлія Цезаря, тоді як Юда зробив те саме з Христом. Це найголовніші грішники, на думку Данте, оскільки вони свідомо вчинили зраду своїм панам, призначеним Богом.