Мітоз, його фази та біологічне значення

Упродовж мітозу відбувається один поділ клітини, який складається з чотирьох фаз: профази, метафази, анафази і телофази. Набір хромосом у клітинах перед поділом і після поділу диплоїдний. Стан спадкової інформації після поділу незмінний. Мітоз у рослинних клітин був відкритий у 1874 році І. Д. Чистяковим, а у тваринних клітин мітотичний поділ відкрили дещо пізніше – у 1878 році – В. Флемінг та Π. І. Перемежко.

Фази мітозу

Профаза – фаза спіралізації двохроматидних хромосом. У профазі відбуваються такі процеси:

■ спіралізація (конденсація), тобто вкорочення і потовщення двохроматидних хромосом;

■ розходження центріолей до полюсів;

■ зменшення і зникнення ядерця (ядерець);

■ розпад на фрагменти ядерної оболонки;

■ формування веретена поділу – системи мікротрубочок у клітині, яка ділиться. Забезпечує розходження хромосом у мітозі і мейозі. У складі веретена поділу міститься два типи мікротрубок: ті, які відходять від полюсів (полюсні) і від центромер хромосом (хромосомні). Розходження хромосом відбувається в результаті скорочення хромосомних мікротрубок. Веретено поділу разом із центрами збирання мікротрубочок утворює мітотичний апарат.

Метафаза – фаза розташування двохроматидних хромосом на екваторі клітини. У метафазі хромосоми розташовуються на екваторі

I-III – профаза; IV – метафаза; V-VI – анафаза; VII-VIII – телофаза.

клітини на рівній відстані від полюсів ядра в одній площині, утворюючи так звану метафазну пластинку. Важливо відзначити, що вони залишаються в такому положенні протягом досить тривалого часу. У зв’язку з цим метафаза є найзручнішою для підрахунку кількості хромосом у клітині.

Анафаза – фаза розходження однохроматидних хромосом до полюсів клітин. В анафазі хромосоми поділяються на окремі хроматиди і розходяться до полюсів клітини.

Телофаза – фаза деспіралізації однохроматидних хромосом. її називають ще “профазою навпаки”, оскільки відбуваються процеси, що є протилежними до процесів профази: деспіралізація однохроматидних хромосом, розташування центріолей біля ядра, формування ядерця (ядерець), утворення ядерної оболонки та руйнування веретена поділу.

Біологічне значення мітозу: 1) забезпечує точний розподіл спадкового матеріалу між двома дочірніми клітинами; 2) забезпечує сталість каріотипу при нестатевому розмноженні; 3) лежить в основі нестатевого розмноження, регенерації, росту.

БІОЛОГІЯ+ Колхіцин – алкалоїд, який має сильну антиміоттичну дію. Ця сполука пригнічує утворення ниток мітотичного веретена поділу, перешкоджаючи його збиранню із субодиниць білка тубуліну. Колхіцин застосовують в біології для вивчення каріотипу та для клінічної діагностики хромосомних аномалій, в селекції для отримання поліплоїдних фори, в медицині для зменшення болю при подагрі та ін. Одержують колхіцин з бульбоцибулин пізньоцвіту осіннього (Colchicum autumnale L.), який належить до родини Мелантієві порядку Лілієцвіті. Пізньоцвіт дуже отруйна, але одночасно і важлива лікарська рослина й цікава декоративна рослина.

Мітоз

поділ ядра клітини, частина M-фази разом з цитокінезом / З Вікіпедії, безкоштовно енциклопедія

Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:

Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Мітоз?

Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини

Міто́з (рідше каріокінез або непрямий поділ) (від дав.-гр. μίτος — нитка) — найпоширеніший спосіб поділу ядер клітин. Під час мітозу два ідентичні набори хромосом, утворені внаслідок реплікації ДНК, розподіляються між двома новими ядрами. Мітозом діляться ядра всіх клітин багатоклітинних організмів, крім гамет [1] .

Мітоз у двох клітинах. Видно окремі хромосоми (рожеві) та волокна цитоскелету (сині). Верхня клітина знаходиться на стадії анафази, нижня — профази. Клітинний цикл. Хромосоми дуплікуються під час S-фази в період інтерфази, а їх розподіл та формування дочірніх клітин відбувається в період M-фази

Зазвичай після ядра ділиться й цитоплазма (процес цитокінезу), і в результаті материнська клітина повністю ділиться на дві дочірні. Проте в низці випадків цитокінез не відбувається, і утворені ядра лишаються в одній клітині. Прикладами можуть бути деякі клітини ембріона плодової мухи, гепатоцити та кардіоміоцити ссавців. Якщо ж цитокінез відбувається, він починається в анафазі й закінчується під час або одразу після телофази [1] .

Мітоз і цитокінез складають M-фазу клітинного циклу, завдяки якій зберігається сталий каріотип багатоклітинного організму і виду в цілому та відбувається збільшення кількості клітин.

У різних груп еукаріот мітоз відбувається дещо по-різному. Прокаріотичні клітини діляться бінарним поділом [en] , що відмінний від мітозу.

Мітоз — лише одна з частин клітинного циклу, але під час мітозу відбуваються значні клітинні перебудови, тому його ділять на п’ять фаз: профаза, прометафаза, метафаза, анафаза і телофаза. Іноді прометафазу не виокремлюють.

• У профазі відбувається конденсація хромосом, клітинний центр ділиться і продукти його поділу розходяться до полюсів ядра, руйнується ядерна оболонка, утворюється веретено поділу.
• У прометафазі каріоплазма і цитоплазма змішуються, хромосоми ще більше ущільнюються, на центромерах утворюються кінетохори, до них приєднуються мікротрубочки веретена поділу.
• У метафазі хромосоми розташовуються на екваторі (на рівній відстані від полюсів ядра) в одній площині, утворюючи так звану метафазну пластинку.
• У анафазі з’єднання подвоєних ідентичних хромосом у районі центромери руйнується, хроматиди розділяються і розходяться до різних полюсів клітини.
• У телофазі руйнується веретено поділу, утворюється ядерна оболонка навколо дочірніх ядер.

Подвоєння хромосом відбувається ще в інтерфазі, що не є частиною M-фази. В результаті цього в мітоз хромосоми вступають вже подвоєними, такими, що нагадують букву «X» (ідентичні копії материнської хромосоми, сполучені одна з одною в області центромери) (див. п. Мітотична хромосома)

Oops something went wrong: