Своїм головним завданням алхіміки вважали перетворення («трансмутацію») неблагородних металів (міді, свинцю) на благородні (золото, срібло) за допомогою уявної речовини — «філософського каменю», а також створення «еліксиру життя», що дає людині безсмертя.
У прагненні знайти філософський камінь алхіміки досліджували різноманітні речовини, створюючи базу знань, яка розвинула хімію, фармакологію та металургію.
Алхі́мія — це загальна назва систем трансформації людини, що засновані на метафорі хімічних перетворень та використанні хімічних сполук, а також спроб отримання дорогоцінних металів, еліксирів, філософського каменю, універсального розчинника, питного золота та інших речовин, які начебто володіють дивовижними …
Внесок алхіміка в хімію Алхіміки заклали основу для багатьох хімічних процесів, таких як рафінування руд, виробництво пороху, виготовлення скла та кераміки, дублення шкіри, виробництво фарб, барвників та фарб.
Завданням алхіміка було винайти філософський камінь — речовину, яка прискорить "дозрівання" металу і перетворить його на золото. Той, кому це вдасться, нібито зможе не лише перетворювати метал на золото, але й виготовити з нього еліксир довголіття.
Важливою ідеєю алхімії була трансмутація – перетворення неблагородних металів на дорогоцінні. Вона не могла відбутися без гіпотетичного хімічного реактива – філософського каменю (еліксиру). Його пошуками займались численні покоління алхіміків.
Згідно з іншою думкою, корінь у слові алхімія — khem або kháme, chémi чи chúma, що означає і чорнозем, і свинець, і Чорну країну.