Що трапилося із Салман КханомЩо трапилося із Салман Кханом

0 Comment

Економіст Ігор Ліпсіц: Із Росією відбувається приблизно те саме, що трапилося з Кубою

З початку 2023 року російський рубль подешевшав більш ніж на 30% щодо долара. Таке різке падіння востаннє спостерігалося дев’ять років тому, коли проти Росії було запроваджено санкції за окупацію Криму та частини Донбасу. Однак у ті часи російська економіка відносно швидко адаптувалася до не дуже жорстких санкцій. Сьогоднішнє падіння має довгострокові перспективи: механізмів порятунку рубля, вважають незалежні експерти, не залишилося, він продовжуватиме падіння.

Українців найбільше цікавить, як курс російської валюти і стан економіки країни-агресора позначиться на перспективах фінансування війни. В інтерв’ю «Главкому» доктор економічних наук, експрофесор Вищої школи економіки у Москві Ігор Ліпсіц назвав головні причини падіння рубля, напророкував Росії галопуючу інфляцію, оцінив ефект санкцій і спробував відповісти на головне для нас запитання: коли у Путіна закінчаться гроші на війну.

«Падіння рубля продовжиться…»

15 серпня Центробанк підняв ключову ставку до 12%, після чого рубль зі 101 зміцнився до 95. На який час це допоможе зупинити падіння?

Сам по собі цей інструмент Центробанку допомогти зміцнити курс не може. Уряду обов’язково доведеться грати двоходівочку. Другим ходом буде примус експортерів до додаткового продажу валютної виручки. 16 серпня відбулася закрита нарада у президента, де збирався весь економічний блок. За її підсумками зважилися на дуже смішну річ. Не можна було ухвалити пряме рішення і зобов’язати експортерів продавати виручку. Тому що президент напередодні підписав указ, що дозволяє залишати виручку на рахунках зарубіжних банків за міжурядовими угодами. І вийшло б, що президент скасовує свій указ, це було б втратою обличчя.

Тому домовилися, що прямої вказівки продавати 100%, або 80% не буде, але експортери добровільно продадуть додаткову масу виручки. Тобто вони (експортери) свідомі пацани і додатково масу виручки продадуть. Тоді відбудеться збільшення валютних торгів на біржі, що зможе збити курс до 90 руб. за $1, може навіть ще більше. На такому рівні якийсь час його намагатимуться тримати. Може, десь із місяць, можливо, трохи довше. Потім він, звісно, знову почне зростати. Тільки так.

Назвіть головні причини, чому рубль стрімко дешевшає?

1. Скорочення експорту, який продається за вільно конвертовану валюту.

2. Збільшення частки експорту за погано конвертовану валюту. Зараз пішла розмова, що вони спробують усі рупії перевести в рублі. Але механізм абсолютно не зрозумілий

За минулий рік Росія стала найбільшим постачальником нафти в Індію. Імпорт сировини зріс у 14 разів і склав $162,2 млрд. Експорт Росії в торгівлі з Індією набагато перевищує імпорт. Через стагнацію імпорту Росія зіткнулася з надлишком рупій, які російські компанії не можуть репатріювати через валютні обмеження: конвертувати рупію можна тільки всередині Індії на біржі або в уповноважених банках, і обмін валюти у великих обсягах вимагає дозволу місцевого регулятора.

3. Вкидання державою грошей окремим групам населення, які працюють на військових заводах. Також тим, хто пішов воювати і сім’ям загиблих. Це «живі» гроші, які негайно потрапляють на ринок. І це підживлює попит на імпортні товари.

4. Імпортери хочуть купувати більше валюти, біжать на валютний ринок, а конвертованої валюти мало.

5. Вкидання державою грошей в оборонно-промисловий комплекс. Ці гроші течуть на промисловий ринок, зокрема збільшуючи попит. Водночас пропозиція невійськової продукції не зростає. У Росії несподівано для уряду виник жахливий дефіцит робочих рук, бо хтось пішов воювати, хтось загинув, хтось інвалід, хтось втік з країни, щоб не воювати. У підсумку виник досить серйозний, усіма визнаний дефіцит робочих рук, тому доводиться підвищувати зарплати. Але через підвищення зарплат більше грошей викидається на ринок, як я вже вище говорив.

Це цілий комплекс причин і всі вони грають проти стабільності рубля.

Друкарський верстат запущено?

Він уже активно працює. Досить сильно зростає агрегат М2. Це індикатор, який вимірює кількість вільних, високо ліквідних грошей в економіці. За минулий рік він досить сильно зріс, на 25%. Емісія – це не про те, що просто надруковано папірці, а про те, що Мінфін продає ОФЗ (облігації федеральної позики) комерційним банкам, від яких отримує гроші для фінансування бюджету. А в комерційних банків гроші звідки? Їм дає кредити Центробанк. На ці кредитні гроші вони купують облігації, які закладають для погашення свого кредиту того ж Центробанку. У підсумку виходить, що закачування Центробанком грошей у бюджет є чистої води емісією. Хоча формально Центробанк безпосередньо не кредитує уряд. Уряд кредитують банки. Усе це давно вже відбувається. Дійсно, економіка накачується грошима, це обов’язково викличе інфляцію. Вона вже зростає і Центробанк з цього приводу, відповідно, смикається.

Який курс для Центробанку був би прийнятним, щоби не допустити галопуючої інфляції?

За 100 руб. за $1 ми виходимо на галопуючу інфляцію. За 90 руб. – ще ні. Принаймні, за такого курсу, як кажуть розрахунки Центробанку, річна інфляція становитиме 12%. А за 100 руб. вона піде під 20%. У споживчому кошику в Росії імпорт становить 40%. Якщо з початку цього року долар подорожчав на 36%, ми маємо зростання вартості споживчого кошика тільки за рахунок цього фактора. Але ж ще зростають витрати виробників через зростання зарплат в певних галузях, інакше людей не втримати, дорожчають імпортні складники, які купують для цивільних виробництв. Ось так інфляція підповзає до 20%, тобто навіть за курсу 90 руб. за $1.

Економіка накачується грішми, це обов’язково викличе інфляцію

Горезвісне імпортозаміщення відбувається, кількість імпортних товарів зменшується?

Це дуже спірна тема. Імпортозаміщення було б реальним, якби не було альтернативи. Але це не так, оскільки йде величезний потік імпорту з Китаю, існує паралельний імпорт європейських та американських товарів. Тому імпортозаміщення не таке сильне. Я бачу масу оптимістів, які кажуть, що буде все добре із заміщенням, але за фактом іде імпорт із Китаю.

У 2014 році, коли почалися санкції через окупацію Криму, російська економіка опинилася у важкій ситуації. Стрімко дешевшав рубль. Але тоді економіка відносно швидко адаптувалася, подолала кризу. Чим відрізняється сьогоднішня ситуація і з рублем, і з економікою?

Глобальна відмінність полягає в тому, що Росія вперше за кілька століть порушила торгівлю з Європою і США. У 2014-му не було настільки жорстких санкцій. Вони були, скоріше, косметичними. Зараз вони жорсткі. Зараз Росія втратила головне джерело доходу – експорт нафти і газу в Європу. Тому розраховувати, що буде потік валюти, євро і долари легко відновляться, як це було у 2014 і 2015 роках, не доводиться за жодних умов.

«Понад 60% нового житла у найбільших містах Росії не продано»

Які інструменти у Центробанку ще залишилися для зміцнення рубля? І якими будуть результати їхнього впровадження за місяць, два, три?

Майже ніяких уже не залишилося. Якби у нього були якісь більш спокійні, м’які, технічні інструменти, він би їх уже задіяв.

Крім того, Центробанк дуже сильно не може тиснути на банки. Зрозумійте ще таку річ. Банки в Росії державні. За останні роки дуже сильно зросла частка держави у банківській системі. Зараз, за різними оцінками, 65-67% усіх активів у банківській системі є державними. Якісь зміни запроваджувати в правилах валютних операцій, Центробанк не може, тому що він тоді «заріже» імпортерів. А це страшно. Оскільки якщо впаде імпорт, моментально спорожніють полиці в магазинах. А це сигнальний фактор для росіянина. Проста людина про економіку і фінанси мало що знає, мало що розуміє. Але для неї існує три параметри (індикатори благополуччя). Крім порожніх полиць, це ще курс долара, що є сакральною величиною, і ціни на продукти в магазині. Коли починають полиці порожніти, людина розуміє, що в країні почалася катастрофа.

Тому вони (уряд) намагатимуться всіма силами не допустити порожніх полиць у магазинах. Тоді не можна жодним чином обмежити допуск імпортерів до валюти. Те, що Центробанк зробив зі ставкою – це дуже нехороша для економіки Росії річ. Центробанк обрізав усі шанси на економічне зростання в РФ. Тому що буде дуже дорогий кредит. Ставка за іпотекою буде в районі 14-15% річних. Якщо Центробанк ще підніме ключову ставку, то і відсоток за іпотекою зросте до 16-18%. Це означає, що почнеться відкат на ринку нерухомості. Відповідно, під такий відсоток іпотеку ніхто брати не буде. А отже, зупиняться продажі. Уже зараз на російському ринку «висить» величезна кількість непроданого житла. Понад 60% готового нового житла, побудованого в найбільших містах Росії, не продано. Його і так за колишніх ставок іпотеки потрібно було продавати від двох до п’яти років. А якщо зараз відсоток іпотеки піднімається, це житло, найімовірніше, не буде проданим вже ніколи. Усе це потягне за собою величезні проблеми аж до банкрутства банків.

Ігор Ліпсіц: Запроваджувати зміни до правил валютних операцій, Центробанк не може, бо він тоді «заріже» імпортерів

Якщо буде зовсім погана ситуація, можна ж вдатися до крайнього кроку – заборонити, або значно обмежити можливість для населення і бізнесу користуватися валютою. Таке вже було торік (із серпня 2022 р. до 9 березня 2023 р. діяла заборона на зняття готівки понад $10 тис.). Це зможе зупинити інфляцію?

Що значить заборонити? Імпортер може вивезти валюту за кордон? Ви не забувайте, що в Росії є компанії, що забезпечують паралельний імпорт, човники. Економіка в такій ситуації, що ти намагаєшся залатати дірку в одному місці, але вирізаєш в іншому. Щойно ти обмежуєш вивезення валюти, ти створюєш порожні полиці в магазинах.

Який бізнес насамперед постраждає: дрібний, середній, чи великий?

Та важко сказати. Весь ритейл, уся роздрібна торгівля в Росії – це ж великі компанії, великі мережеві оператори. Вони тримають весь роздріб у Росії. За ними стоять великі оптовики, які привозять товар для дрібного роздрібного бізнесу.

Великий – це нафтогазовий бізнес. Ціна на нафту тримається приблизно на одному рівні, без різких стрибків протягом, принаймні, останніх місяців. Як на цей бізнес вплине новий курс рубля?

Є ближній горизонт, до одного року, і дальній горизонт. На ближньому горизонті від девальвації рубля експортери виграють, тому що вони свою валютну виручку перетворюють на більшу кількість рублів. Але далі через знецінення рубля зростають витрати, тобто починають зростати вже їхні (компаній нафтогазового бізнесу) витрати. Я просто це добре колись рахував, оскільки колись працював у системі Держкомцін (1971-89 р.р. – у Науково-дослідному інституті з ціноутворення при Державному комітеті цін при Раді міністрів СРСР – «Главком»). Ми моделювали всі ці перегляди цін.

Влада тепер намагається відмовлятися від імпортного обладнання, хоче купувати його в Росії. Але інфляція в Росії означає зростання всього, зокрема цін на виробничі товари.

Зараз доведеться підвищувати ціни на газ, інакше «Газпром» розориться. А якщо дорожчає газ – дорожчає й електроенергія, яку споживає промисловий сектор. Зараз у нас під загрозою буде вся промисловість азотних добрив, яка працює на газі. Будуть великі проблеми в секторі металургії, комбінатів, які споживають електроенергію, а не газ.

Але ж у великих компаній, ймовірно, є подушка безпеки, «жирок». На скільки його вистачить?

Це ж не нескінченно товстий шар «жиру». Він вичерпується. Не так уже й багато його залишилося. Тим паче, коли держава так багато забирає у бізнесу, прибуток дуже сильно забирає. Вони ж ввели цей надподаток на прибуток.

4 серпня Путін підписав закон про разовий податок у 10% на надприбуток великих компаній. Він запроваджуєеться із 1 січня 2024 р. для компаній, у яких середня величина прибутку за 2021-22 роки виявилася вищою за 1 млрд руб. За розрахунками влади, це принесе до бюджету 300 млрд руб.

Це означає, що в Росії з’явилася прогресивна шкала оподаткування прибутку. У нафтовиків і газовиків уже майже все відібрали. Їх навіть у цей надподаток не включили – нема чого забирати, обібрали вже. Зараз забиратимуть у металургів, виробників мінеральних добрив.

Зараз доведеться підвищувати ціни на газ, інакше «Газпром» розориться

Путін бере гроші на війну насамперед у великого російського бізнесу. Як довго він зможе продовжувати це робити?

Великий експорт дає доходи до державного бюджету. Відповідно, всякого роду проблеми з великим бізнесом скорочують доходи до бюджету, відбувається ослаблення фінансових ресурсів держави. Але крім великого бізнесу в Росії є мільйони громадян. Тому далі будуть просто відбирати гроші в населення. Підвищувати, скажімо, акцизи, приховані податки, зашиті в ціни.

Коли вичерпаються доходи від експорту, почнуть забирати гроші в населення, так було весь час у Радянському Союзі, так і знову буде. Це вже почалося, вже акцизи підвищують.

Є розмови, що рубль може «злетіти» до 200 за $1. У такому разі яка ймовірність колапсу в економіці вже цього року?

Дуже малоймовірно, щоб курс рубля опустився до позначки 200 щодо долара. Тому що в такому разі весь імпорт стане вкрай дорогим, його ніхто не купить, ним не торгуватимуть. Російські банки сьогодні говорять про те, що валюта стала настільки дорогою, що люди вже не йдуть в обмінники її купувати.

«Санкції знищили шанси Росії на нормальне майбутнє»

Курс можна досить довго підтримувати штучно, якщо у держави є золотовалютні резерви. Їх ще надовго вистачить?

Золотовалютні запаси заморожені, не будемо забувати. Особливо у Центробанку валюти і немає. Подивіться, він зараз юані продає (Китай – одна з ключових держав, які тепер купують російську нафту за юані. Відповідно, китайська валюта поповнює російський бюджет), у нього нічого більше не залишилося. Є якийсь запас у Фонді національного добробуту.

Фонд національного добробуту (ФНБ)державний резервний фонд. Він є частиною механізму пенсійного забезпечення громадян РФ на тривалу перспективу. ФНБ формується за рахунок додаткових доходів федерального бюджету від нафтогазового комплексу і доходів від управління власними коштами. Фактично, ФНБ наповнюється з коштів федерального бюджету, що підлягають відокремленому обліку та управлінню з метою забезпечення співфінансування добровільних пенсійних накопичень громадян, а також забезпечення збалансованості федерального бюджету і бюджету Пенсійного фонду Росії.

«Живих» грошей там залишилося близько 7 трлн руб. Цей фонд зараз підросте, тому що рубль знеціниться. Був курс 1 юань – 10 руб., зараз 1 юань – майже 13 руб. Тобто на 30% гроші у ФНБ у рублевій масі збільшаться. Є ще якісь гроші, розкидані по різних рахунках, різних державних фондах: фонд ЖКГ, фонд кіно. Це не дуже великі гроші. Думаю, протягом наступного року їх витратять. Усі, хто аналізують ситуацію, розуміють, що на 2024-25 роки якісь резерви в Росії є. А до 2026 не залишиться більше нічого. Тоді єдиним джерелом залишиться населення, і гроші потрібно буде забирати тільки в нього. А якщо ти відбираєш гроші у населення, воно не може їх витрачати на покупки в магазинах. Відповідно, у тебе немає надходжень за рахунок ПДВ, торгівлі немає, надходжень від акцизів немає, оскільки ніхто нічого не купує. 2026 рік стає тривожною смугою для російської економіки.

Радикальне рішення Центробанку РФ підняти ключову ставку до 12% дало змогу зміцнити російську валюту із курсу 101 руб. за $1 до 93,2 руб. за $1

Коли проста людина через пів року або рік відчує на собі падіння економіки, чи варто сподіватися, що вона зрозуміє причинно-наслідковий зв’язок того, що сталося?

Не впевнений. Проста людина почне серйозно сприймати ситуацію, коли спорожніють полиці в магазинах, а зарплати і пенсії будуть затримувати. Але хто винен? «Вороги, які навколо нас стоять кільцем і тримають нас за горло». «Тільки наш президент нас рятує».

Принцип російської влади – вистоїмо, будемо розбиратися на уламках. Не вистоїмо – будуть розбиратися інші

На ваш погляд, населення Росії готове терпіти погіршення життя?

Так, готове. Люди кажуть, що в СРСР ми жили, були ж уже порожні магазини, але ми ж не вмирали. Нічого, якось викручувалися. На колгоспний ринок ходили, щось купували, щось самі вирощували. Тож населення триматиметься, у цьому сенсі якогось оптимізму для вас транслювати не можу.

А наскільки дієвими є вже запроваджені санкції проти Росії на різних рівнях у контексті можливості продовжувати війну?

Санкції працюють. Вони вкрай негативно впливатимуть надзвичайно довго. Цей вплив буде дуже сильним, і що далі, то сильнішим, просто тому що російська економіка старітиме, деградуватиме, втрачатиме можливості виробляти щось пристойне. Санкції, введені проти Росії, знищили шанси на її нормальне майбутнє. Це не означає, що вони вбили країну. І Куба живе, і Венесуела живе, і Іран живе. Тільки як живуть! Усі кажуть: як виблискує Москва! А ви знаєте, якою блискучою була Куба 1959 року? Шикарний курорт для американців, улюблене місце відпочинку, шикарні готелі, прекрасні набережні, чудові автомобілі, прекрасні магазини. А якщо подивитися на сьогоднішню Гавану – кошмарний вигляд. Приблизно так буде з Росією. Майбутнє буде злиденне, убоге, на застарілій продукції з низькою якістю. Щось можна буде дістати по блату, можна буде як у Радянському Союзі отоварюватися через знайомого товарознавця, як казав Аркадій Райкін. Мало хто знає, що Куба була передовою державою в Латинській Америці. Нам же завжди пояснювали, що Куба – це бордель і гральний дім для американців. Куба експортувала сигари, цукрову тростину. Але прийшли комуністи, і країна стала злиденною. Думаю, в Росії буде приблизно так само.

Для Росії Індія і Китай, яким вона продає нафту, є зараз ключовими партнерами. Чи розуміє Путін залежність від них: якщо щось піде не так, у нього не буде грошей, в тому числі на продовження війни?

Думаю, зараз у керівництва Росії немає взагалі ніякого стратегічного бачення. Тільки принцип: аби день простояти та ніч протриматися. Вони на кілька місяців уперед не дивляться взагалі. Ви намагаєтеся зазирнути в перспективу. А я вам кажу: керівництво Росії туди не дивиться. У них принцип простий: вистоїмо, будемо розбиратися на уламках, руїнах. Не вистоїмо, будуть розбиратися інші.

Михайло Глуховський, «Главком»

  • 100 рублей за доллар – это хорошо или плохо?
  • Курс рубля продолжает свой путь в ад
  • Економіка Росії починає зазнавати краху – WSJ
  • «Треба почекати». Санкції з часом ще сильніше вдарять по Росії

Урок “Кохання Остапа й Соломії як центральний мотив у повісті Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною». Непереможна сила кохання, що рухає вчинками, поведінкою і вибором героїв .»

Урок літератури у 8класі має на меті допомогти учням зрозуміти, що кохання- непереможна сила, яка допомагає героям здолати будь-які перешкоди на шляху до здобуття волі.

Тема: « Кохання Остапа й Соломії як центральний мотив у повісті Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною». Непереможна сила кохання, що рухає вчинками, поведінкою і вибором героїв .»

(Остапа, Соломії), дослідити, як кохання стає непереможною силою, гартує характер людини;

– розвивальна :розвивати навички роботи з тексом, спостережливість, логічне мислення, вміння робити висновки та аналізувати вчинки героїв;

– виховна : виховувати повагу до краси глибокого почуття кохання, любов до художнього слова.

Методи, прийоми та форми роботи: бесіда, робота з підручником, проблемний виклад, усна зв’язна розповідь, виразне читання, метод «Незакінчене речення», «Асоціативний кущ», Діаграма Вена.

Тип уроку : вивчення художнього твору.

Міжпредметні зв’язки: зарубіжна література

Обладнання: підручник, ілюстрації до твору, мультимедійна презентація, виставка книг.

Хід уроку

І . Мотиваційний етап

Пора настала справжньої любові,

Й прийшов той час, який буває раз.

Коли для двох все ніжне в кожнім слові,

І вірне, й тепле навіть від образ.

Їх почуття завжди такі гарячі,

А їх серця від радості тремтячі…

Так у житті буває кожен раз,

Коли приходить ніжності той час,

Що в небі хмурнім навіть сонце світить

Коли вони прощатися не хочуть

Що їм окремо вже й не існувати

Що в них в душі – то їм це тільки знати –

Про їх кохання, що прийшло ще на зорі,

У цій ранковій молодій порі.

Учитель. Впізнали цих героїв? Так, це – головні герої повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною»: волелюбні, чисті серцем і помислами.На цьому складному шляху до волі гартуються характери героїв, залежно від обставин вони роблять життєво важливий вибір. Придивімось, якими змалював своїх героїв автор, якими вони постали перед нами.

Прочитайте акровірш і дайте відповідь, що за слово-відгадка має незбагненну силу, яка керує нашими героями.

К оли приходить вірності той час,

О боє все прощатися не хочуть

Х ай у житті буває кожен раз,

А їх уста нехай завжди шепочуть:

Н авіки разом, крізь усе життя

Н ести крізь біль і радість ніжне почуття,

Я ке ми називаємо…

Отже, я думаю ви зрозуміли, що на уроці ми говоритимемо про щире і велике почуття – кохання та стосунки між Остапом і Соломією.

ІІ. Цілевизначення та планування

Протягом уроку ми з вами будемо:

  • удосконалювати навички характеризувати образи персонажів (Остапа, Соломії), досліджувати, як кохання стає непереможною силою, гартує характер людини;
  • розвивати навички роботи з тексом, спостережливість, логічне мислення, вміння робити висновки та аналізувати вчинки героїв;
  • виховувати повагу до краси глибокого почуття кохання, любов до художнього слова.

Кохання двох. Таємниця життя. Сумна чи весела, історія кохання – найзахоплююча з усіх історій. Тарас Шевченко теж шукав свою таємницю кохання і писав:

Подай любов, сердечний рай!

А П’єру Абеляру, відомому французькому філософу і поету, його кохана Елоїза ще на початку 12 століття писала у листі: «Сказати : «Я тебе кохаю» – означає сказати: «Ти не вмреш». Саме ці слова я обрала, епіграфами до сьогоднішнього уроку, а який з них більш доречний, з ’ ясуємо наприкінці нашої розмови.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

Учитель . Перевіримо ті знання, уміння і навички, яких ми набули на попередніх уроках.

1) Тема повісті «Дорогою ціною — . (боротьба проти кріпацтва, нездоланне прагнення здобути волю, і вічна тема кохання).

2) У творі порушено проблеми. (людської свободи, волі, вірності, справжньої дружби).

3) Остап утік із села, тому що. (пан мав віддати його в некрути).

4) Соломія пішла з Остапом через те. (що кохала його).

5) Перша спроба потрапити за кордон була. (зірвана).

6) Під час другої спроби перетнути ріку Остап був. (поранений).

7) Коли Соломія пішла шукати дорогу й людей, до Остапа. (прийшов вовк).

8) У цей час у плавнях трапилася. (пожежа).

9) Соломія знайшла циган і. (врятувала Остапа).

10) Цигани виявилися. (злодіями).

11) Остап потрапив у в’язницю, тому що. (через поранення дізнались, що він втікач).

12). Головна думка твору — . (уславлення самовідданої боротьби українського селянства за волю).

2. Гра «Так – ні».

3.Вправа «Встанови сюжетний маршрут героїв твору»

4. Літературна вікторина«Пізнай героя за його висловлюванням»

  1. «Втечу… Піду за Дунай, може, ще там люди не пособачились…». (Остап)
  2. «Бунтар… гайдамака! Він мені людей баламутить!». (Пан)
  3. «…Тікаймо звідси, бо ті хлопи заб’ють нас, як мого дідуся в Умані». (Панночка)
  4. «Ну, хай тебе боронить і хова од лихого мати божа… Прощавай!». (Соломія)
  5. «Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що…». (Остап)
  6. «З живого шкуру здеру, чисто оббілую… Я ж йому пригадаю, гайдамаці, Кодню…». (Пан)
  7. «За Дунай, у Січ із тобою… Приймаєш товариша чи не приймаєш?». (Соломія)
  8. «Пропадай воно все пропадом… Піду і я світ за очі… Вже ж за тобою, хоч серцеві легше буде…». (Соломія)
  9. «Шукай тепер, пане, парубка з молодицею… ніхто не бачив, лиш двох парубків стрічали». (Соломія)
  10. «Хіба я боюся смерті? Сохрани боже. Пошли, господи, й завтра.. Раз вмирати — не двічі. Вмер — і край, більш не встанеш». (Іван)
  11. «Бодай ти, запалася, треклята країно, з твоїми порядками. ». (Остап)
  12. «Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном…». (Остап)

5. Робота з текстом твору.

А зараз звернімося до змісту повісті.

  • Якими ж були Остап і Соломія, ці молоді люди, які так віддано і щиро кохали?
  • Як ви вважаєте, хто головний герой повісті — Остап чи Соломія?
  • Що‌ таке кохання?( щастя,радість, родина, діти, серце, вірність, самопожертва)

Хмарка слів.

  • Чому‌ Соломія покинула свого чоловіка й пішла за Остапом? Зачитайте цей уривок.
  • Чи можна виправдати Соломію, адже вона зрадила свого чоловіка?
  • На які вчинки йде Соломія заради кохання?

( перевдягається в чоловічий одяг, обстригає своє волосся,/ уривок /,ховає Остапа в плавнях, шукає вихід із ситуації, щоб урятувати Остапа, гине у водах Дунаю, рятуючи Остапа).

– Охарактеризуйте думки Соломії, коли вона залишила Остапа самого й пішла шукати виходу з плавнів.

– Виразно прочитайте уривок , як Соломія заблукала в плавнях (Голос її прогучав глухо…до І вона заплакала.

– Про кого думає Остап, коли залишився на самоті ?

Як проявляються почуття Остапа до Соломії? (Більш скупо, але він кохає Соломію)

Чи відчував у душі Остап, що Соломія його кохала?

– Зачитайте цитату, де зображено думки Остапа, коли він думає про смерть. Чому він хоче жити?

– Знайдіть і зачитайте епізод, коли до Остапа прийшов вовк .(Уривок) Прокоментуйте майстерність Коцюбинського в змалюванні цієї напруженої сцени.

– Що давало сили героям долати такі великі труднощі?

– Який спосіб придумала Соломія, щоб сповістити Остапа про їхній напад на турецький човен?

– Дійсно, кохання – це вірність і відданість, взаємодопомога і

взаєморозуміння, саме вони допомагають долати будь – які перешкоди. Багато з цих рис притаманні і нашим героям. І зараз я пропоную вам обрати із запропонованих рис ті, які притаманні кожному з героїв, а також ті, що є для них спільними.

6. Характеристика образів Остапа та Соломії

Учні характеризують образи Остапа і Соломії, наводячи цитати з тексту.

7. Діаграма Вена

Отже, ви помітили, що у Остапа і Соломії багато спільного. Мабуть тому їм так добре було разом, а їхнє почуття було таким щирим.
Можливо, почуття героїв Коцюбинського вам не до кінця зрозумілі, але у світовій літературі є приклади, коли справжнє почуття кохання переживають і ваші однолітки, саме воно допомагає закоханим долати усі перешкоди, і хоч і дорогою ціною, але здобувати перемогу. Здогадалися, про кого я говорю? … Так, це славнозвісні Ромео і Джульєтта Шекспіра.

Давайте пригадаємо закохані пари літературних творів зі світової та української літератури, виконавши інтерактивну вправу « Знайди пару».

8. Інтерактивна вправа « Знайди пару»

Остап – Соломія

Ромео – Джульєтта

Гриць – Маруся

Мирослава – Максим

Ассоль – Грей

Мавка – Лукаш

Підібрати підписи до малюнків

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Вправа «Фішбоун»

(Ні, адже не були разом, а така жадана воля дісталася Остапові занадто «дорогою ціною»)

  • Фінал повісті трагічний. Гине Соломія, Остап залишається самотнім. Але чи обривається зі смертю Соломії їхнє кохання?

(Кохання залишається жити в Остапові)

– Чи до кінця свого життя Остап зберіг вірність? Зачитайте останні монологи

Остапа. Чим він живе? ( Уривок)

– Що чує в душі все своє життя Остап?(Поклик Соломіїної душі)

– Назвіть три ключових слова, які можуть презентувати повість «Дорогою ціною».

Відповідь: воля, кохання, боротьба.

Отже, ми можемо зробити висновок , що кохання непереможне, воно виявляється сильнішим за смерть.

ІV. Рефлексивно – оцінювальний етап

Експрес-мікрофон

Продовжте думку : «На уроці я переконався (переконалася), що кохання…»

Домашнє завдання.

У кожного з вас на парті лежить «Картка самооцінки учня». Оцініть свою роботу на уроці, виставивши бали в цих картках. Загальний бал і буде вашою оцінкою.

Карта самооцінки учня

1. Підготовка до уроку (опрацювання змісту повісті «Дорогою ціною»)

2. Активна участь на уроці

3. Увага до нового матеріалу, запам’ятовування

4. Виконання всіх поставлених завдань

Загальна оцінка: