Верлібр (фр. vers libre – вільний вірш) – неримований, нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії).
ВЕРЛІ́БР (франц. vers libre – вільний вірш) – назва специфічної, структурно наближеної до прози форми віршованого твору (а також його рядка); неримований і нерівнонаголошений твір, вільний від таких особливостей класичного вірша, як симетричність наскрізної будови, система римування, поділ на строфи тощо.
В українській літературі 20 ст. верлібр поширювався у творчості поетів-модерністів: Павла Тичини, Ігоря Калинця, Грицька Чубая, Василя Ґерасим'юка, Ігоря Римарука, Миколи Воробйова, Василя Голобородька та ін.
ВІ́ЛЬНИЙ ВІРШ – вірш, рядки якого мають різні метричні виміри (ямб, хорей, дактиль та ін.) і різну кількість стоп.
Верлібр, або Вільний вірш Вірш, побудований на відносно однотипній синтаксичній організації рядків, на ритмі синтагм (змістових частин (речення). Рядки вільного вірша мають різну довжину, не поділяються на стопи; в них різна кількість наголосів і розташування їх довільне.
Верлі́бр (фр. vers libre — вільний вірш) — неримований, нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії). Верлібр є одночасно і ліричним жанром. Верлібр — форма, утвердження якої є закономірним і водночас новим етапом у розвитку …