Історія Стародавньої Греції поділяється на 3 великих етапи: 1) етап крито-мікенської цивілізації; 2) полісний етап античної Греції; 3) елліністичний період.
Південна частина Балканського півострова, острови Егейського та Іонічного морів й узбережжя півострова Мала Азія – землі, які населяв цей народ. Терени Давньої Греції, розташовані на півдні Балканського півострова, поділяються на три частини: Північну, Середню та Південну (півострів Пелопоннес).
Елліністичний період в Греції – останній період, перш ніж грецька культура стає підмножиною римської гегемонії. Цей період відбувається від смерті Олександра Македонського в 323 році до н. е., до грецької поразки в битві при Актіумі в 30 до н. е.
У цей час з'являється специфічна форма державності – поліс (місто-держава), який стає політичним, військовим і релігійним центром. Найбільш великими полісами були: Афіни, Спарта, Корінф, Фіви. Архаїка принесла багато своєрідних культурних досягнень.
Схили круті, перерізані ущелинами, порослі вічнозеленими чагарниками, широколистими та сосновими лісами. Найвища вершина Олімпу — пік Мітікас, 2918 м, є також найвищою вершиною Греції.
Старода́вня Гре́ція — цивілізація в історії Греції, яка існувала на Балканському півострові від III тис. до н. е. до початку Середньовіччя бл. 600 р. нашої ери. Найбільший її розквіт припав на класичний період V—IV ст. до н. е, який позначився численними суспільно-політичними та …