Принцеса на горошині

Жив колись один принц, і захотілось йому одружитися з принцесою, та тільки з справжньою принцесою. Він об’їздив цілий світ, щоб знайти таку, але так і не знайшов собі нареченої. Принцес було скільки завгодно, та чи були вони зовсім справжні, цього він ніяк не міг добрати. Все йому здавалось, що щось не так. От він і повернувся додому зажурений — адже він так хотів знайти справжню принцесу і одружитись.

Якось увечері розгулялась страшна негода: гуркотів грім, спалахувала блискавка, а дощ лив як з відра! Страх та й годі!

Раптом хтось постукав у міську браму, і старий король пішов відчинити.

За брамою стояла принцеса. Матінко рідна! Який вона мала вигляд під дощем та вітром! Вода збігала по її волоссі і по платтю на носки її черевиків і витікала з-під каблуків, а вона казала, що вона справжня принцеса.

“Ну, про це ми вже самі дізнаємось!” — подумала стара королева, але нічого не сказала. Вона пішла до опочивальні, скинула з ліжка усю постіль, поклала на дошки горошину, потім узяла двадцять матраців і поклала їх на горошину, а тоді ще двадцять перин з гагачого пуху.

Тут мусила принцеса проспати ніч.

Вранці її спитали, як вона спала.

— Ой, дуже погано! — мовила принцеса.— Я цілісіньку ніч не стулила очей. Хтозна-що було в моєму ліжку. Я лежала на чомусь твердому, і від цього у мене все тіло тепер у синцях! Просто жах!

Тоді всі побачили, що це справжня принцеса, якщо вона крізь двадцять матраців і двадцять пухових перин відчула горошину! Такою ніжною могла бути лише дійсна принцеса.

Принц одружився з нею, бо знав тепер напевне, що знайшов справжню принцесу, а горошина потрапила до музею, де лежить і досі, якщо її ніхто не взяв.

От яка історія була насправді!

“Принцеса на горошині” – зміст казки Ганса Андерсена

Казка Ганса Християна Андерсена”Принцеса на горошині”, короткий зміст якої знайомить читачів з цікавими і добрими героями, стала одним з перших творів автора. У цьому оповіданні вперше піднімається тема справжнього благородства, властивого людям не за фактом народження в аристократичній родині, а є рисою характеру.

Історія створення

“Принцесу на горошині” написав данський письменник Ганс Християн Андерсен в 1835 році. Для автора вона стала одним з перших творів, в якому він кидає виклик сформованим уявленням про аристократичне знатне походження, стверджуючи, що за народженням справжнє благородство не може бути отримано. Особливістю казки є її сюжет. У ньому використовується простий текст, а також мінімум основних і другорядних героїв.

Андерсен опублікував “принцесу на горошині” в тематичному дитячому літературному журналі і отримав прекрасні відгуки критиків. Незабаром був виданий збірник його казок, який включав цей твір.

Письменник стверджував, що казка є одним з його улюблених творінь, саме вона принесла йому популярність і славу, відкривши двері в світ літераторів-казкарів.

Дійові особи

Головний герой твору – молодий принц, який бажає одружитися на справжній принцесі. Він благородний у своїх вчинках, але часто розчаровується через невдалу любов. До головних персонажів казки також відноситься принцеса – ніжна і прекрасна дівчина, що стала парою своєму обранцеві. Другорядні герої:

Батьки підтримали сина, коли він вирішив відправитися в далеку мандрівку в пошуках своєї любові, і запропонували йому свою допомогу.

Ганс Християн Андерсен спеціально вибрав лише чотирьох діючих персонажів, щоб спростити і зробити казку цікавою для маленьких діточок. Завдяки доступному викладу сьогодні “принцесу на горошині” коротко читають учні молодших класів. За допомогою цієї казки вони вчаться робити переказ літературних творів.

Короткий зміст

Казка “Принцеса на горошині” — простий і легкий для сприйняття твір. Її сюжет свідчить, що в одному королівстві жив молодий принц, який хотів одружитися на справжній принцесі. Він багато поїздив по Світу, але так і не знайшов своєї любові. Принцес було предостатньо, проте їх благородство і щиросердність вчинків завжди викликали сумнів. Принц після декількох років мандрів повернувся додому і сумував, що не зміг знайти справжню любов.

Одного разу пізно ввечері під час бурі в замок постукали. Старий король відкрив двері і побачив на порозі наскрізь промоклу красиву дівчину. Яке було його здивування, коли він зрозумів, що у воротах стоїть справжня принцеса. Король проводив гостю в замок, а його дружина вирішила перевірити, чи дійсно Дівчина та, ким себе називає.

Для незнайомки відвели кращі покої і зробили незвичайну постіль, поклавши на дошки горошину, а зверху — сорок матраців і м’які пухові перини. Це було випробування для принцеси. Вранці за сніданком у дівчини запитали, як їй спалося на новому місці. Юна красуня відповіла, що, попри втому, зімкнути око не змогла, тому що їй доводилося спати на чомусь твердому, а її тіло все в синцях.

Тепер старий король, його дружина і син були впевнені, що перед ними справжня принцеса, адже тільки людина благородного походження міг через сорок перин і подушок відчути маленьку горошинку. Принц закохався в дівчину і зробив їй пропозицію. Вони одружилися і жили щасливо протягом багатьох років.

Характеристики героїв

Старий добрий король уособлює в цій казці мудрих, чесних і благородних правителів, які дбали про свій народ. Він править вже багато років, зміг завоювати довіру і шану. Стара королева-любляча мати, яка бажає своєму синові виключно добра. Вона знає старовинний спосіб перевірки справжніх принцес і змогла визначити, що постукала в їх замок гостя має благородне походження.

Молодий принц уособлює образ благородного лицаря, який заради прекрасної дами готовий зробити неможливе. Він чимало постріляв по світу, сподіваючись знайти принцесу, яку міг би полюбити всім серцем. У казці розповідається, що він здійснив подвиги, гідні хороброго і чесного лицаря. Для принца характерні такі риси:

Про дівчину, що постукала в грозу у ворота замку, практично нічого не відомо. Вона смиренно попросила допомоги і дозволу переночувати в грозу, плануючи потім продовжити свій шлях. Підготовлене королевою випробування дозволило встановити, що в жилах гості тече блакитна кров. Саме її і шукав принц, щоб взяти в дружини.