Аналіз симптомів та лікування зміщення сичуга у корів, таблиця складання раціону

Однією з хвороб шлунково-кишкового тракту у корів є зміщення сичуга, що характеризується зміною анатомічного положення вправо, частіше вліво, заповненого газами і рідиною. У період тільності матка зміщує сичуг. Після отелення він повинен встати в нормальне положення, через що ризик виникнення захворювання підвищується. Щоб діагностувати зміщення сичуга у корів, визначити симптоми і подальше лікування, слід розібратися в причинах виникнення хвороби.

Що таке сичуг у корови

Сичуг, або залозистий шлунок (лат. Abomasus) – відділ шлунка жуйних тварин, в якому відбувається травлення під впливом травного ферменту. У дорослих особин сичуг розташовується в правій нижній частині черевної порожнини під правим підребер’ям. Тонкої частиною сичуг з’єднується з тонкою кишкою, а широкою – з третім відділом шлунка (книжкою). Оболонка залозистого шлунка покрита епітелієм, які утворюють складки. Зсув сичуга (лат. Dislocatio abomasi) – стан рогатої худоби, коли сичуг, розширений газами, рідиною або їх сукупністю, змінює своє анатомічне положення. Зсув буває двох видів: лівосторонній і правосторонній.

• гіпотонія м’язового тонусу шлунка або кишечника;
• залеживанием;
• атаксія – порушення рухів м’язів;
• важкі пологи і ускладнення після отелення;
• недостатня енергія в кормі;
• гіпокальціємія;
• погана наповнюваність рубця.

Сичуг у корів найчастіше зміщується ліворуч

Зміщення сичуга у корів спричиняє низка чинників. Насамперед зоотехнічні – здебільшого умови утримання, склад раціону, зокрема різка його зміна.

Про це розповів лікар ветеринарної медицини ТДВ «Терезине» Ігор Іваниця, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Ще один чинник – технологічні недоліки, як-от відсутність індивідуальних боксів для отелення.

«Вважаю неправильним практикувати отелення серед сухостійної групи, як це роблять багато фермерських господарств, – зазначив Ігор Іваниця. – Адже визначити причину зміщення сичуга можна тільки за ретельного моніторингу й індивідуального підходу до тварини, а зробити це можна лише в індивідуальному боксі».

Також важливу роль відграє генетичний чинник, додав він. Наприклад, недостатня кількість гормону мотиліну, який виділяється у тонкому кишківнику й відповідає за правильну скоротливість сфінктерів сичуга.

«За дефіциту цього гормону в організмі виникає синдром Гофлюнда, що порушує моторику й функції передшлунків і сичуга, – пояснив ветлікар. – Через нерівномірне накопичення газів, які зазвичай виводяться відригуванням, кишківник змушений виводити діарею назовні. Сичуг лишається у центрі, тому закриває свої клапани – кардіальний і пілоричний, унаслідок чого переповнюється газами й зміщується».

Зміщення відбувається переважно ліворуч, хоча у новотільних корів фіксується і правостороннє.

Унаслідок гіпотонії (атонії) рубця у корів, які мають період лактації понад 60 днів після отелення, сичуг починає шукати собі місце, і, оскільки великий об’єм рубця заважає йому зміститися ліворуч, він зміщується праворуч.

«У нашому господарстві правостороннє зміщення сичуга реєструється у близько 3% випадків захворювання, до того ж у корів із тривалим періодом лактації», – зауважив Ігор Іваниця.