М'язи райдужної оболонки Вони регулюють розмір зіниці і відповідно кількість світла, що попадає на сітківку. М'яз-звужувач зіниці отримує парасимпатичну іннервацію від окорухового нерву (ІІІ пара черпно-мозкових нервів). Розташований біля зіничного краю райдужки, має циркулярну форму.
Райдужна оболонка розташована спереду судинної оболонки і містить пігмент меланін, який зумовлює її забарвлення — від блакитного до темно-коричневого, має вигляд диска з круглим отвором всередині — зіницею. Завдяки гладеньким м'язам зіниця здатна змінювати свій діаметр, регулюючи кількість світла, що потрапляє в око.
Райдужна оболонка, райдужка або ірис (лат. iris) — тонка рухома діафрагма ока у хребетних тварин з отвором (зіницею) в центрі; розташована за рогівкою, між передньою і задньою камерами ока, перед кришталиком. Практично світлонепроникна.
Рогівка (зовнішня оболонка ока) складається з клітин епітелію та забезпечує захист очного яблука від негативних факторів зовнішнього середовища. Завдяки цьому структурному елементу зберігається стабільність зору та забезпечується проникнення потоку світла на кришталик.
Зображення, яке утворюється на сітківці ока, — дійсне, зменшене, обернене. Світлочутливі клітини сітківки перетворюють зображення на нервовий імпульс, який по зоровому нерву передається в головний мозок, де формується зображення у неперевернутому вигляді.
Радужку складають три листки, або шари: передній прикордонний, стромальный і задній пігментно-м’язовий. При погляді спереду на райдужці можна помітити якісь деталі. На найвищому місці розташовуються так звані брижі, ділять її на дві частини: меншу внутрішню – зрачковую …