Транскрипція (лат. transcriptio, від transcribo переписую), або транскрибування – спосіб запису усного мовлення з метою найточнішого передавання на письмі усіх відтінків вимови (звуків) з тими змінами, яких звук зазнає у процесі мовлення, за допомогою спеціальних графічних знаків.
усі слова при передачі транскрипцією, навіть власні назви, пишемо з малої літери: [украйіна]; букви я, ю, є, ї, ь, щ не вживаємо; ставимо наголос: [кол'іно], [криниця];
Фонетична транскрипція має призначення передати вимову якнайточніше, застосовуючи різноманітні додаткові знаки: наприклад, ненаголошене е, и — як [еи] чи [ие] (н-д, [неису]); варіанти фонеми в: [v] чи [w] [voda/woda] (де v, w подібні до англійських v, w), напівм'яке [в'] [в'ін]; [а] варіант /а/, як у [c'äd' сядь]; …
Стабільна версія була перевірена 18 січня 2021. Транскрипція — процес синтезу РНК з використанням ДНК як матриці, що відбувається у всіх живих клітинах, іншими словами, це перенесення генетичної інформації з ДНК на РНК. Схематичне зображення транскрипції РНК.
Основні правила й позначки транскрипції : У транскрипції немає великих літер, усі слова пишуться з малої літери. Текст чи слово, що транскрибується, береться в квадратні дужки [ ]. [' ] — скісна рисочка над голосним або після нього позначає наголос: [[лі'тера], [ду'мка].
Кожен звук пишемо окремо. ! Не використовуємо букви я, ю, є, ї, ь, щ та великі букви (ім'я Оксана у транскрипції виглядатиме [о к с а н а].
Англійська мова– це одна із західнонімецьких мов, близька споріднена з нідерландською, фризькою та німецькою мовами, значну частину лексики якої складають запозичення з французької, латинської, грецької та багатьох інших мов. В англійській мові вельми незвична орфографія, яка …