Опуклі форми рельєфу називають додатними. Це гори, височини, пагорби на суші та дні океанів. Угнуті форми — улоговини морів і озер, яри, балки — називають від'ємними формами рельєфу. Планетарні форми рельєфу — це материки та западини океану.
Горб — це невелике підвищення, висота якого над земною поверхнею не перевищує 200 м. Місце, де починається підйом, називають підніжжям горба. Вершина — це найвища точка горба.
вододерина) — флювіальні форми рельєфу; глибокі, широкі й достатньо протяжні крутосхилі долини V-подібної форми, які виникають внаслідок ерозії пухких гірських порід тимчасовими лінійними водотоками під час потужних опадів, танення снігу, льоду чи льодовиків.
Балка — суха або з тимчасовим водотоком долина із задернованими схилами.
Підвищення на рівнині називають горбом. Він має вершину, схил, підніжжя. Вершина – найвища частина горба. Підніжжя – найнижча частина горба, яка переходить згодом у рівнину.
Пагорб, горб, пагорок, пригір — форма рельєфу, що піднімається над навколишньою поверхнею, але лише на обмеженій площі.
Пагорб, горб, пагорок, пригір — форма рельєфу, що піднімається над навколишньою поверхнею, але лише на обмеженій площі. Найчастіше горби мають чітко виражені вершини, хоча, у разі ескарпів та меси, пагорбом може називатися височина з плоскою поверхнею. Також часто пагорбами вважаються височини з похилими схилами, на відміну від скель, а інколи, …