2 ступінь — гіпотрофія середньої тяжкості, за якої у дитини зниження маси тіла становить 21—30%; 3 ступінь — тяжка гіпотрофія, встановлюється за дефіциту маси тіла понад 31%.
При гіпотрофії ІІ ступеня втрата маси тіла становить 25-30%. Підшкірний жировий шар на животі значно зменшений, помітно його стоншення на тулубі та кінцівках. Дитина млява, відстає у зростанні та нервово-психічному розвитку. При гіпотрофії ІІІ ступеня втрата маси тіла становить понад 30%.
Діагностика гіпотрофії Внутрішньоутробну гіпотрофію можна виявити за допомогою УЗД. Після народження педіатр може діагностувати гіпотрофію на основі вимірювання антропометричних показників (зріст, вага і т. ін.). Крім того, можуть призначатися УЗД, ЕКГ, ЕХО серця, енцефалограма, біохімічні аналізи крові.
Гіпотрофія – це недостатня трофіка дитини, котра проявляється зникненням підшкірної основи, порушенням пропорцій тіла, функції травлення, обміну речовин, зниженням специфічних і неспецифічних захисних сил організму, схильністю до розвитку інших захворювань, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку.
Яка потенційна проблема буде у дитини з гіпотрофією І-ІІ ступеня при несвоєчасному лікуванні? Затримання фізичного і нервово-психічного розвитку.
Види гіпотрофії 2 ступінь — гіпотрофія середньої тяжкості, за якої у дитини зниження маси тіла становить 21—30%; 3 ступінь — тяжка гіпотрофія, встановлюється за дефіциту маси тіла понад 31%.
Гіпотрофія (грец. υποτροφια, лат. hypotrophia) — хронічний розлад трофіки тканин, що належить до дефіцитних станів та характеризується зменшенням ваги щодо зросту. Найбільш властива дітям перших двох років життя. Є симптомом багатьох хвороб, які перебігають зі значною втратою ваги. Причини: