Провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання. Викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги. Усунути причину виникнення шоку: зупинити кровотечу, знерухомити перелом, тощо.
Основним лікуванням порушень кровообігу при шоку є поповнення об'єму циркулюючої крові (ОЦК). Поповнюють крововтрату шляхом введення кровозамінних рідин (поліглюкин, гемодез, желатиноль), переливанням крові, розчинів глюкози та ізотонічного розчину хлорида натрію.
"больовий" шок, який згадувався, особливо раніше, в літературі, не існує, оскільки біль сам по собі не може викликати ГНК і шок, хоча перебіг шоку може і обтяжити. У той же час, сильний біль – завжди результат серйозного пошкодження (інфаркт міокарда, травма), що і є причиною шоку.
Шок (відповідно до визначення ESICM 2014) — це генералізована форма гострої недостатності кровообігу, яка становить загрозу для життя і пов'язана з недостатнім споживанням кисню клітинами.
за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення; вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою; забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття швидкої; при погіршенні стану постраждалого до прибуття швидкої зателефонувати до диспетчера.
Шок — гострий патологічний стан, що виникає через невідповідність перфузії потребам тканин та може призводити до смерті.
Причини розвитку шоку. До травматичного шоку, як відомо з назви, призводять травми. Необов’язково кровотеча буває відкритою, іноді вона розвивається всередині тіла, без ушкодження шкірних покривів. Основні причини: Відкриті переломи із пошкодженням …