Ковальство

Ковальство — обробка металів способом гарячого кування. На території України сформувалося ще у давньоруський період. З розвитком обробки металів у XV—XVI ст. від ковальства відокремилися більш вузькі спеціалізації по виготовленню голок, годинників, ювелірних виробів (золотарство), котрі зосередилися у містах.

У XVIII—XIX ст. майже в кожному селі були розташовані, як правило на околиці, кузні— звичайно зрубні, вкриті гонтом або дошками будівлі, у яких були горно, закріплене на вертикальній колоді кувадло, точило, корито з водою для гартування та охолодження виробів, стояк для підковки чобіт. Біля кузні влаштовувалось пристосування для шинування коліс, а також інколи стовп для прив’язування коней, коли їх підковували. Традиційний інструмент коваля складався з великих молотів та малих молотків, обценьків, рубил, пробійників та ін. Наприкінці XIX ст. з’явилися гайкові ключі, ключі для нарізання різьби, пили-ножівки, розточки, лещата, ножиці для металу тощо.

Процес кування відбувався так: коваль розігрівав до червоного кольору шматок металу в горні, де горіло деревне вугілля (горіння підсилювалося роздмухуванням полум’я за допомогою міхів), далі брав кліщами залізо, клав його на кувадло та бив по ньому молотом, падаючи предметові потрібної форми. Часто ковалеві допомагав помічник — звичайно підліток, що виконував обов’язки молотобійця. Викувавши річ, її кидали у корито з водою для загартування.

Ковалі здавна виготовляли зброю та різноманітні речі господарського призначення (сокири, ножі, молотки, лопати, сапи, лемеші, цвяхи, замки, клямки, залізні ворота й огорожі, стремена тощо). Важливими видами ковальства були підковка коней, а також оковка возів і особливо натягування залізних шин на колеса. Серед гуцулів поширеним були бляхарство — виготовлення прикрас та інших дрібних побутових речей із кольорових металів. Українські ковалі вміли плавити мідь та інші благородні метали, володіли майстерністю не тільки загартування металів із відпуском, а й цементації та зварювання.

Селяни з великою пошаною і водночас із певною упередженістю ставилися до ковалів як до чарівників-добродіїв, що володіють складним і таємничим мистецтвом перетворення металу на ті чи інші речі. В них бачили захисників від нечистої сили, “ковалів людської долі”. Кузня на селі звичайно була місцем зібрання чоловіків, своєрідним клубом.

Ковальський промисел на Україні існував аж до середини нашого століття.

Художнє ковальство

Ковальство як вид мистецтва – це виготовлення художніх виробів з заліза або іншого металу методом холодного або гарячого кування, тобто деформування під тиском. Кований виріб також можна поєднувати зі склом, деревом або іншими матеріалами, створюючи таким чином оригінальні дизайни.

Ковальська справа – це ремесло і мистецтво, яке дозволяє прикрасити будинки, подвір’я та ландшафт вишуканими речами з металу. За рахунок чіткості ліній та різноманіття форм ковані вироби легко вписуються в будь-які архітектурні та інтер’єрні стилі.

Ковані вироби з металу

Як і інші художні вироби з металу, ковані є міцними та довговічними, що робить їх найбільш популярними для використання на вулиці. Широке розмаїття форм дозволяє виробляти ковані вироби з металу для відтворення будь-яких ідей та польоту фантазії. Ажурні орнаменти з квітів, рослин, птахів, звірів, геометричних форм чи фантазійних сюжетів привносять відчуття легкості, витонченості та затишку. Своїми руками можна виготовити такі вироби з кованого металу:

• ворота, калитки, огорожі, паркани;
• навіси;
• перила на сходи та балкони;
• двері;
• решітки на вікна;
• вішалки, полиці;
• столи, крісла, лавки, ліжка;
• барні меблі;
• гойдалки;
• санчата;
• ліхтарі;
• альтанки;
• мангали;
• оформлення камінів;
• підставки для квітів;
• підсвічники;
• світильники, люстри;
• флюгери.

Ковальські інструменти

Кожному ковалю знадобиться таке обладнання та інструменти для кування:

• Пасивний ковальський інструмент: ковадло – це основа, на якій виконується кування металевої заготовки. Також є ковальська форма з отворами і борознами для надання заготовці визначених форм.
• Активний ковальський інструмент: одноручний молоток-ручник та дворучний молот або кувалда. Ручником вказують місце, по якому далі вдаряють молотом чи кувалдою. Гідравлічний прес допомагає та полегшує роботу коваля.
• Пробійники для пробивання отворів.
• Підбійки для нанесення канавок на поверхню виробу.
• Гладилка для вигладження поверхні.
• Обтискачі для надання заготовки різної форми.
• Кліщі для утримання оброблювальної деталі в процесі кування.
• Зубила для рубання та різання металу.
• Вимірювальний ковальський інструмент: сталеві лінійки, кутники, штангенциркулі тощо.
• Горно, ковальський міх та ємність з рідиною для гартування готових виробів.

Технологія кування

В художньому ковальстві використовується в основному вільне кування, при якому форму виробу надають різноманітними ударами, – на відміну від штампування металевих виробів шляхом вдавлення матеріалу у спеціальну форму.

Вільне кування в свою чергу поділяється на холодне та гаряче кування, а також на ручне та машинне. Для гарячого кування заготовку попередньо нагрівають до високої температури.

Технологія ручного кування – це виконання роботи вручну за допомогою молота або кувалди. Такий метод вимагає великої майстерності, сили та витривалості, але при цьому дає ширші можливості для виготовлення оригінальних кованих виробів з металу. Перш за все метал розділяють на мірні заготовки потрібного розміру за допомогою ножиць по металу, пили або газової різки. За потреби ці заготовки нагрівають в горні та починають процес кування: метал беруть кліщами, кладуть на ковадло та б’ють молотом для надання потрібної форми. Готовий виріб кидають в холодну рідину для гартування.

Машинне кування використовує спеціальні машини та гідравлічний прес, що полегшує роботу, але при цьому потрібно попередньо підготувати ескізи та креслення.

При куванні металу одночасно відбувається деформація та рекристалізація металу. Деформація – це зміна структури, форми та розмірів після кожного удару молота або тиску пресу. А рекристалізація – це утворення нових зерен металу, поліпшення його структури та механічних властивостей під дією високої температури.

Для надання металу потрібної форми використовують видовження, сплющування, висаджування, пробивання, гнуття, кручення та рубання, а для з’єднання деталей використовується ковальське зварювання. Застосовуючи ці операції у визначеній послідовності, можна виготовляти ковані вироби якої завгодно складної форми.

Україна відмовилася вилучити Raiffeisen Bank зі списку спонсорів війни

Про це повідомляє Reuters з посиланням на лист надісланий українськими чиновниками до Raiffeisen.

Зазначається, що у листі, надісланому Raiffeisen на початку лютого, українські чиновники поставили під сумнів, що робить банк, щоб покинути Росію, заявивши, що більшість його планів були розпливчастими та неповними.

Крім того, у листі українська сторона вказує на те, що досі залишається низка сліпих місць, які заважають вилученню банку зі списку.

«Графік продажу відсутній. залишається незрозумілим, коли, якщо взагалі, сценарій поділу може запрацювати», — йдеться в листі українських офіційних осіб.

«Райффайзен мав намір виділити свій російський бізнес минулого року, але цього ще не сталося. Представник Raiffeisen сказав, що банк не може назвати часові рамки виходу з росії, оскільки це залежить від схвалення регуляторів», – йдеться в повідомленні.

Також чиновники також висловили занепокоєння щодо схем надання кредитів Raiffeisen російським солдатам, підтримка яких, за словами банку, є обов’язковою в росії.

Раніше гендиректор австрійської групи Raiffeisen Bank International Йоганн Штробль заявив, що вона навряд чи встигне вийти з російського ринку у 2023 році.

Австрійська Raiffeisen Bank International (RBI) допускає зміну бренду своєї дочірньої компанії в росії після її виділення зі складу групи або продажу.

Раніше ми писали, що Національний антитерористичний центр Чехії розслідує діяльність австрійської групи Raiffeisenbank в росії.