Склад та характеристика фінансових ресурсів підприємств. Реферат

При цьому власні джерела фінансування підприємства формуються за рахунок власного капіталу, тобто частини капіталу в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов’язань.

Позичені джерела фінансування підприємства формуються в основному за рахунок довго- та короткострокових кредитів банку.

Залучені джерела фінансування підприємства формуються за рахунок усіх видів кредиторської заборгованості.

Усі перелічені джерела беруть участь як у формуванні активів підприємства, так і у здійсненні його виробничо-фінансової діяльності з метою отримання доходу, прибутку.

Отже, фінансові ресурси підприємств — це їх власний, позичений та залучений грошовий капітал, який вони використовують для формування власних активів і здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання доходу, прибутку.

Таким чином, фінансові ресурси підприємств — це не грошові кошти підприємств, як це стверджують деякі економісти, а джерела підприємств, спрямовані на формування активів.

Фінансові ресурси як джерела формування активів підприємства відображаються у пасиві балансу, а засоби, у тому числі й грошові кошти, — у активі балансу.

Зв’язок між фінансовими ресурсами і грошовими коштами виявляється у тому, що грошові кошти є матеріальним вираженням фінансових ресурсів.

Сума джерел формування активів підприємства, зафіксована у пасиві балансу, є капіталом підприємства.

Власний, позичений та залучений капітал, з одного боку, формує фінансові ресурси підприємства і бере участь у фінансуванні його активів, з іншого боку, становить зобов’язання перед конкретними власниками — державою, юридичними та фізичними особами.

Зобов’язання — це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок подій, що сталися, і погашення якої, ймовірно, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що визначаються як економічні вигоди.

Зобов’язання бувають довгострокові та поточні. Довгостроковими є зобов’язання, які мають бути погашені підприємством після операційного циклу або через 12 місяців з дня їх виникнення (довгострокові позики банків, відстрочені податкові зобов’язання, довгострокові векселі видані, довгострокові зобов’язання з оренди та ін.).

Поточними називаються зобов’язання, які необхідно погасити протягом операційного циклу підприємств або протягом 12 місяців з дня їх виникнення (короткострокові кредити банків, усі види кредиторської заборгованості та ін.).

Фінансові ресурси формуються у процесі створення підприємств і реалізації їх фінансових відносин при здійсненні господарсько-фінансової діяльності. Це виявляється насамперед у формуванні статутного капіталу при створенні підприємств, а у процесі їх діяльності — у формуванні відповідних джерел грошових коштів.

Джерела формування фінансових ресурсів різноманітні. Вони залежать від форми власності, на основі якої створюється підприємство. Так, при створенні державних підприємств фінансові ресурси формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів вищих органів управління, інших аналогічних підприємств під час їх реорганізації тощо. При створенні колективних підприємств вони формуються за рахунок пайових (часткових) внесків засновників, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб тощо. Усі ці внески (кошти) є статутним (первинним) капіталом і акумулюються у статутному фонді створеного підприємства.

Таким чином, статутний капітал — це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, яка є внеском власників у капітал підприємства.

Статутний капітал є основною частиною власного капіталу та основним джерелом власних фінансових ресурсів підприємства. За рахунок його коштів формуються основні фонди і оборотні активи підприємства. Отже, власний капітал — це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення терміну повернення внесені його засновниками або залишені ними на підприємстві з чистого прибутку.

До складу власного капіталу (власних фінансових ресурсів) крім статутного (пайового) включають також додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний, нерозподілений прибуток, цільове фінансування та ін.

Додатковий вкладений капітал відображає суму перевищення вартості реалізації випущених акціонерним товариством акцій над їх номінальною вартістю.

Інший додатковий капітал включає суму дооцінки позаоборотних активів, вартість активів, отриманих підприємством безоплатно від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Резервний капітал відображає суму резервів, створених за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або засновницьких документів.

Нерозподілений прибуток — це сума прибутку, що залишився на підприємстві та реінвестований у його господарську діяльність, а цільове фінансування — це сума цільових надходжень, отриманих з бюджету.

Крім власного капіталу фінансові ресурси підприємства формуються також за рахунок залучених і позикових коштів.

До складу залучених фінансових ресурсів включають кредиторську заборгованість за товари (роботи, послуги), а також всі види поточних зобов’язань підприємства за розрахунками:

• суму авансів, отриманих від юридичних і фізичних осіб у рахунок подальших поставок продукції, виконання робіт, надання послуг;
• суму заборгованості підприємства з усіх видів платежів до бюджету, включаючи податки, утримувані з доходів працівників;
• заборгованість за внесками в позабюджетні фонди, фонд соціального страхування, до Пенсійного фонду, зі страхування майна підприємства та індивідуального страхування його працівників;
• заборгованість підприємства з виплати дивідендів його засновникам;
• суму векселів, які видало підприємство постачальникам, підрядникам у рахунок забезпечення поставок продукції, виконання робіт, надання послуг тощо.

До складу позикових фінансових ресурсів входять довго- і короткострокові кредити банків, а також інші довгострокові фінансові зобов’язання, пов’язані із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та ін.

Усі види фінансових ресурсів відображаються у відповідних розділах пасиву балансу підприємства.

Склад і обсяги фінансових ресурсів залежать від виду та розміру підприємства, роду його діяльності, обсягів виробництва.

При цьому обсяг фінансових ресурсів тісно пов’язаний з обсягом виробництва, ефективністю діяльності підприємства. Зі збільшенням обсягу виробництва і підвищенням ефективності діяльності підприємства збільшується обсяг власних фінансових ресурсів, і навпаки.

Достатній обсяг фінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають стійкий фінансовий стан підприємства: платоспроможність, фінансову стійкість, ліквідність. У цьому зв’язку найважливішим завданням підприємств є пошук резервів збільшення власних фінансових ресурсів і найбільш ефективне їх використання з метою підвищення ефективності роботи підприємства загалом.

1. Павлова Л. Н. Финансы предприятия. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.
2. Податкова система України / За ред. В. М. Федосова. — К.: Либідь, 1994.
3. Суторміна В. М., Федосов В. М., Рязанова Н. С. Фінанси зарубіжних корпорацій. — К.: Либідь, 1993.
4. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб. -К.:Вид-воКНЕУ, 2003.
5. Філімоненков О. С Фінанси підприємств: Навч. посіб. — К: МАУП, 2003.
6. Финансы /Под ред. А. М. Ковалевой. — М.: Финансы и статистика, 1996.
7. Фінансова діяльність підприємств: Підручник / О. М. Бандурка та ін. — К.:Либідь, 2002.
8. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. — К: Вид-во КНЕУ, 2002.

Фінансові ресурси підприємства: поняття та джерела формування. Реферат

Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них засобів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку і надходження коштів від фінансово банківської системи в порядку перерозподілу.

Первісне формування фінансових ресурсів відбувається в момент становлення підприємства, коли утвориться статутний фонд. Його джерелами в залежності від організаційно-правових форм господарювання виступають: акціонерний капітал, пайові внески членів кооперативів, галузеві фінансові ресурси (при збереженні галузевих структур), довгостроковий кредит, бюджетні засоби. Величина статутного фонду показує розмір тих коштів – основних і оборотних, – які інвестовані в процес виробництва.

Основним джерелом фінансових ресурсів на діючих підприємствах виступає вартість реалізованої продукції (наданих послуг), різні частини якої в процесі розподілу виторгу приймають форму грошових доходів і нагромаджень. Фінансові ресурси формуються головним чином за рахунок прибутку (від основного й іншого видів діяльності) і амортизаційних відрахувань.

Поряд з ними джерелами фінансових ресурсів також виступають:

• виторг від реалізації вибулого майна,
• стійкі пасиви,
• різні цільові надходження (плата за перебування дітей у дошкільних установах і т. д.),
• мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві й ін.

Поряд з перерахованими вище важливу роль грає ще одне джерело фінансових ресурсів – пайові й інші внески членів трудового колективу.

Значні фінансові ресурси, особливо по знову створюваним і реконструйованим підприємствам, можуть бути мобілізовані на фінансовому ринку. Формами їхньої мобілізації є: продаж акцій, облігацій і інших видів цінних паперів, що випускаються даним підприємством, кредитні інвестиції.

До переходу на ринкові умови господарювання значні фінансові ресурси підприємства одержували на основі внутрішньогалузевого перерозподілу коштів і бюджетного фінансування. Однак принципи ринкового господарювання, упровадження комерційних початків у діяльність підприємств, природно, зажадали принципово інших підходів до формування фінансових ресурсів.

Орієнтація на ініціативу і заповзятливість, повна матеріальна відповідальність обумовили дві найважливіші зміни в області фінансових взаємозв’язків підприємств з іншими структурами:

• по-перше, розвиток страхових операцій,
• по-друге, істотне скорочення сфери безоплатно одержуваних асигнувань.

У цьому зв’язку при переході на ринкові основи господарювання в складі фінансових ресурсів, формованих у порядку перерозподілу, усе велику роль поступово будуть грати виплати страхового відшкодування, що надходять від страхових компаній, і все меншу – бюджетні і галузеві фінансові джерела.

Підприємства зможуть одержувати фінансові ресурси:

• від асоціацій і концернів, у які вони входять (лише в тому випадку, якщо це передбачено механізмом використання відповідних грошових фондів);
• від вищестоящих організацій – при збереженні галузевих структур;
• від органів державного керування – у виді бюджетних субсидій на строго обмежений перелік витрат.

Зате в умовах функціонування ринку цінних паперів з’являться такі види фінансових ресурсів, як дивіденди і відсотки по цінних паперах інших емітентів, а також прибуток від проведення фінансових операцій.

Використання фінансових ресурсів здійснюється підприємством по багатьом напрямкам, головними з яких є:

• платежі органам фінансово-банківської системи, обумовлені виконанням фінансових зобов’язань. Сюди відносяться; податкові платежі в бюджет, сплата відсотків банкам за користування кредитами, погашення раніше узятих позичок, страхові платежі і т. д.;
• інвестування власних засобів у капітальні витрати (реінвестування), зв’язане з розширенням виробництва і технічним його відновленням, переходом на нові прогресивні технології, використання “ноу-хау” і т. д.;
• інвестування фінансових ресурсів у цінні папери, що здобуваються на ринку: акції й облігації інших фірм, звичайно тісно зв’язаних кооперативними постачаннями з даним підприємством, у державні позики і т. п.;
• напрямок фінансових ресурсів на утворення грошових фондів заохочувального і соціального характеру;
• використання фінансових ресурсів на благодійні цілі, спонсорство і т. п..

В даний час надзвичайно зростає не тільки роль керівників підприємств, членів правлінь акціонерних компаній, але і фінансових служб, що грали другорядну роль в умовах адміністративно-командних методів керування. Вишукування фінансових джерел розвитку підприємства, напрямків найбільш ефективного інвестування фінансових ресурсів, операції з цінними паперами й інші питання фінансового менеджменту стають основними для фінансових служб підприємств в умовах ринкової економіки.

Суть фінансового менеджменту полягає в такій організації керування фінансами з боку відповідних служб, що дозволяє залучати додаткові фінансові ресурси на самих вигідних умовах, інвестувати їх з найбільшим ефектом, здійснювати прибуткові операції на фінансовому ринку, купуючи і перепродуючи цінні папери. Досягнення успіху в області фінансового менеджменту багато в чому залежить від такого поводження працівників фінансових служб, при якому головними стають ініціатива, пошук нетрадиційних рішень, масштабність операцій і виправданий ризик, ділова хватка.

Мобілізуючи кошти інших власників на покриття витрат свого підприємства, працівники фінансової служби насамперед повинні мати ясне представлення про цілі інвестування ресурсів і уже відповідно до них давати рекомендації про форми залучення засобів. Для покриття короткострокової і середньострокової потреби в засобах доцільно використовувати позички кредитних установ.

При здійсненні великих капітальних вкладень у реконструкцію і розширення підприємства можна скористатися випуском цінних паперів; однак, подібна рекомендація може бути дана лише в тому випадку, якщо фінансисти ґрунтовно вивчили фінансовий ринок, проаналізували попит на різні види цінних паперів, врахували можливу зміну кон’юнктури і, зваживши все це, проте упевнені в порівняно швидкій і вигідній реалізації цінних паперів свого підприємства.

1. Задоя А. О., Ткаченко І. П. “Структура та функції сучасного фінансового ринку” // Фінанси України №5,1999.
2. Павлюк К. В. “Фінансові ресурси держави. Монографія.”, – Київ: Ніос, 1998.
3. Паламарчук В. О. “Фінансові підвалини держави” // Фінанси України №2,1999.
4. Економіка підприємства: Підручник / За редакцією проф. С. Ф. Покропивного. -К.: У “Хвиля-Прес”, 1995.
5. Внутрішній економічний механізм підприємства: навч. посібник. / За редакцією М. Г. Грещака – К.:КНЕУ, 2001.
6. Руденко А. І. Стратегічне планування на підприємстві. КФ КІЕУ. Сімферополь, 1997.
7. Самоукин А. И. Потенциал нематериального производства – М.: Знание, 1991г.
8. Этимологический словарь русского языка. / Ред. Шаинского Н. М.. – М., 1994 г.
9. Словарь иностранных слов. / Ред. Васюкова. – М., 1972 г.
10. Словарь русского языка. / Ред. Ожегова С. И. – М., 1984г.
11. Большая Советская Энциклопедия. / Ред. Введенский Б. А. т. 34.

Управління фінансами підприємств

Управління в економіці — це свідоме спрямування економічних і соціальних процесів па досягнення збалансованості, пропорційності й оптимальності. Світовий досвід переконує, що в основі успіхів прогресу завжди лежать безпосередні економічні інтереси людини, дисципліна і порядок, чітка система організації та управління процесами капіталотворення, формування фондів нагромадження і споживання.

Зміст управління фінансами (фінансового менеджменту) полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей виробництва.

Фінансовий механізм — це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів із метою оптимізацїйного впливу на кінцеві результати виробництва.

Предметом фінансового управління є регулювання фінансових потоків. При цьому об’єктом управління фінансами є фінансові відносини у сфері грошового обігу, фонди фінансових ресурсів, що створюються і використовуються в усіх ланках фінансово-господарської роботи підприємства.

Суб’єктом управління фінансами підприємств є керівний та фінансовий апарат системи органів управління на підприємстві.

Головними завданнями управління фінансами є:

• • виявлення фінансових джерел розвитку виробництва;
• • визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів;
• • раціоналізація операцій з цінними паперами;
• • налагодження оптимальних відносин із фінансово-кредитною системою, суб’єктами господарювання.

Значення управління фінансами підприємств полягає в такій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залучали додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінансовому ринку.

Управління фінансами підприємств базується на об’єктивних та суб’єктивних законах суспільного розвитку, на знанні та використанні закономірностей розподілу готового продукту і валового доходу підприємства.

Сутність поняття фінансового управління можна трактувати як інструмент реалізації фінансів та фінансової політики, як сукупність методів впливу на організацію і використання фінансових відносин та фінансових ресурсів, як сукупність управлінських структур і фінансового апарату на всіх рівнях управління підприємством.

Фінансове управління має свою систему функцій, які пропонується визначати у такому складі:

• • взаємодія всіх елементів апарату управління підприємства;
• • створення ефективних організаційних структур управління;
• • аналіз фінансових ресурсів і фінансових відносин;
• • прогнозування, планування, регулювання фінансових процесів;
• • обґрунтування й прийняття оперативних фінансових рішень;
• • контроль за виконанням розроблених планів та прийнятих фінансових рішень.

Вплив на фінансові відносини здійснюється за допомогою спеціальних методів:

• • фінансового прогнозування;
• • фінансового планування;
• • фінансового регулювання;
• • фінансового контролю.

Побудова ефективної системи управління фінансами підприємства передбачає створення відповідної фінансової служби підприємства. Враховуючи обсяги і складність завдань, що вирішуються на підприємстві, його фінансова служба може бути представлена:

• — фінансовим управлінням — на великих підприємствах;
• — фінансовим відділом — на середніх підприємствах;
• — фінансовим директором або головним бухгалтером, який займається не тільки питаннями бухгалтерського обліку, а й питаннями фінансової стратегії, — на малих підприємствах.

Структура фінансової служби представлена на рис. 1.3.

На бухгалтерію покладаються обов’язки вести бухгалтерський облік підприємства та формувати його відкриту фінансову звітність відповідно до встановлених вимог і положень.

Рис. 1.3. Структура фінансової служби підприємства

Аналітичний відділ зобов’язаний аналізувати й оцінювати фінансовий стан підприємства, виконання планових завдань щодо прибутку, обсягів виробництва та реалізації, підтримувати ліквідність та рентабельність підприємства.

Відділ фінансового планування розробляє плани та бюджети підприємства (баланс доходів і видатків, бюджет руху грошових коштів, баланс активів і пасивів тощо).

Оперативний відділ збирає рахунки, накладні, простежує їх оплату, забезпечує ефективні взаємовідносини з банками з приводу безготівкових розрахунків та отримання готівкових коштів; з контрагентами — з приводу оплати товарів, послуг, вирішення спірних питань; з державою — з приводу сплати податків, обов’язкових платежів, штрафів, пені та інших заходів економічного впливу на підприємство.

Відділ роботи з цінними паперами займається формуванням й управлінням портфелем цінних паперів, забезпечує його ефективність з позиції дохідності і ризику.

Важливими напрямками у процесі управління фінансами є:

• • мобілізація коштів інших власників для покриття витрат на підприємстві на основі ґрунтовного аналізу попиту фінансових ресурсів;
• • маркетингові дослідження підприємства, що вирішують такі проблеми: які товари, роботи, послуги слід виробляти і в якій кількості; які мають бути вироблені товари; хто буде купувати і чи зможе використовувати ці товари;
• • визначення обсягу та джерел фінансових ресурсів;
• • процес виробництва, придбання МТР, потреба в засобах, оборотних коштах, виробничих запасах та інше;
• • сфера фінансового забезпечення капітальних вкладень і технічне переобладнання, реконструкція та розширення підприємств;
• • забезпечення формування та правильного розподілу виручки від реалізації для відновлення оборотних коштів, формування амортизаційного фонду, валового та чистого доходу;
• • забезпечення виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, державними цільовими фондами, банками, страховими компаніями, дотриманням встановлених строків платежів з кожного виду податків та інших внесків;
• • сфера формування, розподілу та використання прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

Функціонування будь-якої системи управління фінансами здійснюється в рамках чинних законодавчих актів і нормативної бази. У вітчизняній теорії та практиці питання стратегічного управління діяльністю підприємства до цього часу недостатньо розроблені. Частково це пояснюється тим, що функція стратегічного управління тривалий час належала державі. Крім того, дається взнаки недосконалість правового, законодавчого, економічного регулювання в державі, а також нестабільність законодавчої бази, відсутність практичного досвіду у фахівців.

Враховуючи, що ринок передбачає роботу підприємства в умовах конкуренції, сьогодні ділова стратегія підприємств націлена на досягнення стратегічних конкурентних переваг. Отже, стратегію можна визначити як узагальнюючий план управління, який орієнтовано на досягнення основних цілей підприємства шляхом виявлення та реалізації довгострокових конкурентних переваг на певному ринку.

Таким чином, управління фінансами підприємств (фінансовий менеджмент) забезпечує його господарську діяльність фінансовими ресурсами, вирішує існуючі фінансові протиріччя у фінансових відносинах, здійснює контроль за дотриманням фінансової дисципліни і націлене на подальший розвиток підприємства, досягнення його стратегічних цілей.

Контрольні запитання і завдання

• 1. Розкрийте загальні і специфічні риси фінансів підприємств.
• 2. Назвіть умови, за яких грошові відносини можуть перетворюватися на фінансові.
• 3. Сформулюйте визначення фінансів підприємств.
• 4. Дайте характеристику функцій фінансів.
• 5. Охарактеризуйте поняття грошових коштів, грошових фондів і фінансових ресурсів.
• 6. Назвіть джерела формування фінансових ресурсів підприємств.
• 7. Що включається в поняття “організація фінансової діяльності підприємства”?
• 8. Як впливають галузева специфіка та форми власності на особливості організації фінансів підприємств?
• 9. Поясніть суть фінансової роботи на підприємстві.
• 10. Розкрийте зміст і завдання у правління фіна псами підприємства.
• 11. У чому полягає сутність фінансового механізму та його структуру на підприємстві.

Тести до теми

Як ви вважаєте, що можна віднести до фінансових ресурсів?

• 1) Сировину і основні матеріали;
• 2) робочі машини і обладнання;
• 3) прибуток і банківські кредити;
• 4) виробничі запаси;
• 5) цехову собівартість.

Назвіть основні функції фінансів підприємств:

• 1) розподільча, контрольна;
• 2) розподільча, позикова, контрольна;
• 3) розподільча, контрольна, поточна;
• 4) розподільча, відтворювальна;
• 5) розрахункова, позикова.

Який із наведених видів контролю здійснюється після завершення господарських операцій з метою виявлення негативних і позитивних сторін діяльності підприємства?

• 1) Попередній;
• 2) поточний;
• 3) послідовний;
• 4) основний;
• 5) державний.

Назвіть джерело формування фінансових ресурсів підприємства, яке належить до фондів позичених коштів:

• 1) інвестиційний фонд;
• 2) факторинг;
• 3) фонд споживання;
• 4) фонд для виплати дивідендів;
• 5) інноваційний фонд.

Яке з наведених визначень фінансових ресурсів є правильним?

• 1) Кошти, вкладені у виробництво і які приносять прибуток після завершення одного обороту;
• 2) грошові фонди цільового призначення, які формуються у процесі розподілу і перерозподілу національного багатства сукупного суспільного продукту, національного доходу та використовуються у статутних цілях підприємства;
• 3) грошове вираження вартості і зносу основних фондів, нематеріальних активів;
• 4) сукупність доходів від реалізації виробничого товару, доходів, від виконання робіт, надання послуг тощо;
• 5) система грошових відносин, які відображають формування, розподіл та використання грошових коштів і доходів підприємства.

Яке з наведених визначень фінансів підприємств є правильним?

• 1) Грошові відносини, які виникають у результаті виробничо-господарської діяльності і відображають формування й використання фондів грошових коштів;
• 2) виручка від реалізації, а також інші надходження грошових коштів, у результаті яких створюється прибуток;
• 3) грошові відносини між підприємством і бюджетом із приводу сплати податків, отримання асигнувань з бюджету;
• 4) грошові відносини підприємства з його працівниками з приводу сплати заробітної плати та інших виплат з оплати праці;
• 5) гроші в русі.

Які, на вашу думку, джерела формування фінансових ресурсів підприємства належать до фондів власних засобів?

• 1) Статутний фонд;
• 2) факторинг;
• 3) комерційний кредит;
• 4) собівартість продукції;
• 5) прибуток.

• 1) Форма організації фінансування господарської діяльності за рахунок власних коштів підприємств;
• 2) метод забезпечення господарської діяльності з використанням не тільки власних коштів, а також фінансових ресурсів за рахунок випуску і реалізації цінних паперів;
• 3) метод організації фінансування господарської діяльності підприємства за рахунок власних коштів, залучених фінансових ресурсів від реалізації цінних паперів та банківських кредитів;
• 4) використання власних бюджетних коштів та банківських кредитів;
• 5) функція управління підприємством.

Капітал — це фінансові ресурси, спрямовані на:

• 1) споживання;
• 2) розвиток суб’єктів невиробничої сфери;
• 3) створення резервного фонду;
• 4) розвиток виробничо-торговельного процесу;
• 5) сплату податків.

Дайте правильне визначення грошових фондів:

• 1) гроші у русі;
• 2) частина грошових коштів, які мають цільове спрямування;
• 3) грошові кошти, що є в розпорядженні підприємств;
• 4) фінансовий результат діяльності підприємств;
• 5) сплачений податок на прибуток.

Що не можна віднести до суб’єктів фінансових відносин?

• 1) Підприємства та організації;
• 2) грошові фонди;
• 3) банківські установи;
• 4) страхові компанії;
• 5) аудиторські організації.