Шипшина

Шипшина являє собою чагарник висотою до 2 м, стебла і листя якого покриті колючками. У рослини непарноперисте листя з прилистками, зібране з 5-7 яйцеподібних листочків. Квітки шипшини мають світло-рожеве забарвлення з червонуватим відтінком. Плоди рослини яскраво-червоні, м’ясисті.

Шипшина: лікувальні властивості, опис, склад, показання до застосування

Склад

Основними діючими речовинами, які містяться в плодах шипшини, є аскорбінова кислота, вітаміни B1 і B2, каротин, вітаміни PP і K, флавоноїди, пантотенова кислота. У ягодах рослини присутні пектинові речовини, феноли, органічні кислоти, солі заліза, магнію, кальцію і фосфору.

Фармакологічна дія

Шипшини лікувальні властивості включають різні ефекти. За рахунок високого вмісту аскорбінової кислоти і вітамінів групи B ягоди рослини мають антисклеротичну і протизапальну дію. Препарати на основі плодів шипшини активізують вироблення ферментів. Вони можуть використовуватися для профілактики цинги та інших вітамінно-дефіцитних станів організму. Плоди шипшини також збільшують вироблення жовчі в організмі.

Регіони проростання лікарської рослини

• Закарпатська область
• Херсонська область
• Хмельницька область

Зміст

Загальна інформація

В якості лікарської сировини застосовують шипшини плоди. Їхня форма може варіюватися від кулястої до овальної. При цьому розмір плодів різноманітний і може бути як менше одного, так і більше трьох сантиметрів. Визначити високовітамінний сорт шипшини можна за чашолистками. У рослин з високою концентрацією корисних речовин у складі чашолистки залишаються прямостоячими до моменту дозрівання. Низьковітамінні ягоди скидають чашолистки задовго до свого дозрівання.

Всі плоди шипшини мають гладку блискучу поверхню, колір якої може змінюватися в палітрі від червоного до бурого. Цвітіння рослини відбувається на початку літа, плоди дозрівають у період з серпня по вересень.

Заготівля сировини

Збір плодів рослини здійснюють при середньому або повному їхньому дозріванні. Заготівлю сировини проводять восени. Щоб ягоди не втратили корисні властивості, їх збір виконують напередодні заморозків. Плоди, які зазнали впливу морозів, мають низьку цінність, а також погано піддаються сушці. Для збору сировини необхідно убезпечити руки за допомогою рукавиць, оскільки відбирати плоди потрібно руками. Додатково може знадобитися захисний одяг. Зібрані ягоди перебирають для виключення невідповідного матеріалу. Потім плоди сушать за допомогою сушарки за температури 90 ℃ або залишають у сухому провітрюваному приміщенні, періодично помішуючи. Щоб визначити готовність, звертають увагу на стан плодів. При готовності вони набувають крихкості.

Готові плоди шипшини фасують у скляну тару, яка щільно закривається кришкою. Зберігати їх можна протягом 2 років.

Лікувальні властивості та застосування плодів шипшини

Плоди шипшини застосовують для лікування гіпо- та авітамінозів. Нерідко фітопрепарати на їхній основі використовують у системному лікуванні складних аутоімунних захворювань – таких як псоріаз та атопічний дерматит. При лікуванні нейродерміту і часто супутнього йому дисбактеріозу кишечника препарати шипшини допомагають відновити баланс мікрофлори. Трав’яні збори з включенням плодів шипшини сприяють пригніченню гнильних процесів, допомагають усунути запалення слизових оболонок. Завдяки прийому фітопрепаратів вдається позбавити пацієнта, який страждає на атопічний дерматит, від зайвого медикаментозного навантаження на органи шлунково-кишкового тракту та сечовидільної системи.

Плоди шипшини завдяки високому вмісту аскорбінової кислоти і вітамінів B1, B2, PP, K надають загальнозміцнювальну дію на організм. Це необхідно людям, які перенесли інфекційні та вірусні захворювання, а також операції. Плодів шипшини лікувальні властивості включають здатність впливати на кровотворення, оскільки вони підвищують згортання. Це дозволяє застосовувати їх у лікуванні геморагічного діатезу, внутрішніх крововиливів, а також при променевій хворобі та гемофілії.

Протипоказання до застосування шипшини

Не можна застосовувати шипшину людям з підвищеним згортанням крові. При серцево-судинних захворюваннях перед вживанням плодів шипшини необхідно проконсультуватися з лікарем. При надмірному використанні лікарських засобів на їхній основі можлива поява тахікардії і збоїв у роботі кровоносної системи.

Застосування в косметології

У косметології застосовується олія шипшини, яка використовується для підтримання вікової шкіри. Речовини, що входять до її складу, допомагають боротися з пігментними плямами, в’ялістю, сухістю шкіри, а також з появою рубців. Оскільки в олії шипшини присутні мінеральні речовини, її не рекомендують використовувати в догляді за молодою і проблемною шкірою, яка відрізняється надмірним виробленням жиру.

Користь плодів шипшини

Плоди шипшини відрізняються антиоксидантною дією. Їхнє застосування нормалізує окислювально-відновні процеси, гальмує старіння, підсилює вироблення гормонів, покращує еластичність капілярів. Загальнозміцнювальна дія на організм плодів шипшини не обмежується користю від вітамінів і макроелементів у їхньому складі. Прийом фітопрепаратів збільшує здатність організму чинити опір несприятливим факторам навколишнього середовища. При цьому вони сприяють регенерації тканин і прискорюють загоєння пошкоджень шкіри, сполучної тканини. Шипшина також може застосовуватися в якості засобу для схуднення, оскільки сприятливо впливає на вуглеводний обмін.

За матеріалами:

1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров’я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.

Вас також можуть зацікавити наступні рослини та трави:

Дата публікації: 14.07.2015

Шипшина звичайна (троянда собача)

Південна і Середня Європа, Північна Америка, Західна Азія.

Опис

Кущ 1,5-3,0 м заввишки, з негустою кроною і розлогими дугоподібно звисаючими гілками. Молоді пагони зеленуваті або зеленувато-червоні, з міцними шилоподібними, сильно зігнутими, гачкуватими, при основі сплющеними шипами.

Квітка

Квітки поодинокі, рідше зібрані (по 2-4 шт.) у шиткоподібні суцвіття, оточені приквітками. (Іноді можна зустріти подвійні або потрійні квітки). Чашолистків п’ять, вони перисторозсічені, після цвітіння звисають донизу, а незадовго до достигання плодів частково відпадають. Віночок (до 5 см у діаметрі) рожевий, білий або біло-рожевий, з п’ятьма вільними пелюстками. Квітколоже увігнуте, тичинок і маточок багато.

Квітка

Квітки поодинокі, рідше зібрані (по 2-4 шт.) у шиткоподібні суцвіття, оточені приквітками. (Іноді можна зустріти подвійні або потрійні квітки). Чашолистків п’ять, вони перисторозсічені, після цвітіння звисають донизу, а незадовго до достигання плодів частково відпадають. Віночок (до 5 см у діаметрі) рожевий, білий або біло-рожевий, з п’ятьма вільними пелюстками. Квітколоже увігнуте, тичинок і маточок багато.

Шипшина звичайна (троянда собача)

Плід

Плоди ягодоподібні (18–20 мм завдовжки), з гадкою поверхнею, різні за формою (округлі або видовжено-овальні) з численними волосистими сім’янками. Колір плодів залежить від клімату зростання рослини і буває від блідо-оранжевого до яскраво-червоного.

Шипшина звичайна (троянда собача)

Листок

Листки чергові, непарноперисті, з сімома, рідше дев’ятьма листочками (15–40 мм завдовжки і 6–12 мм завширшки). Останні з обох боків голі, овально-видовжені (іноді еліптичної форми), пилчасті, прилистки довгі, зрослися з коротким черешком. Характерною рисою рослини з цієї родини є наявність вигнутих шипів, розташованих при основі листка.

Шипшина звичайна (троянда собача)

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння у травні-червні (іноді продовжується до липня). Плоди достигають у серпні – вересні, але збирати їх можна і після настання перших морозів, однак, це погіршує їх корисні властивості. Після морозів вміст аскорбінової кислоти в плодах дещо знижується.

Розмножують її як насінням, так і вегетативно (зеленими стебловими і кореневищними живцями, відсадками, паростками та поділом куща).

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Шипшина звичайна зустрічається на території нашої країни практично повсюдно. Чагарник невибагливий, тому зустрічається і по річкових заплавах, і на заливних луках, трав’янистих схилах, по вирубках і ярах, на відкритих галявинах і по узліссях лісів, узбіччях доріг і на пустищах. Останнім часом часто зустрічається на присадибних ділянках, її культивують як декоративно-лікарську і вітамінну рослину через декоративні суцвіття і корисні властивості плодів.

Шипшина має важливе значення в декоративному садівництві для створення зеленої загорожі, а ще більше – як підщепа для вирощування садивного матеріалу культивованих сортів троянд.

Палеоботаніки встановили, що близько 40 млн. років тому шипшина росла на нашій планеті. Плоди цієї рослини люди ще близько 5 тис. років тому почали використовувати з лікарською метою. З усіх рослин шипшина містить найбільше вітамінів. У ній є вітамін С (500-4800 мг%), каротин, рибофлавін, вітаміни Вг, Р, К, £, солі кальцію, калію, магнію, заліза, фосфору, лимонна та яблучна кислоти, цукри, фітонциди, ефірна олія, дубильні речовини.

Плоди шипшини використовують також у харчовій промисловості та кулінарії – їх додають в страви для вітамінізації, з них готують пюре, пасту, джем, пастилу, повидло, безалкогольні напої, чайно-кавові сурогати. Деякі кондитерські фабрики додають плоди шипшини при виробництві мармеладу і цукерок. Але частіше вони використовуються при приготуванні компотів, киселів, морсів та квасу.

У науковій медицині плоди застосовують при хворобах печінки і жовчного міхура як полівітамінний засіб. З них виготовляють холосас (згущений водний екстракт плодів шипшини з цукровим сиропом). У народній медицині вживають при хворобах печінки, нирок, сечового міхура, серця, підвищеній кислотності шлункового соку, туберкульозі легень, гіпертонії. Пелюстки, зварені з медом, рекомендують при рожистих запаленнях шкіри, відвар коренів – при каменях у нирках і гіпертонії, гілки – при дизентерії та розладах шлунково-кишкового тракту. Витяжки з плодів призначені для скорочення різних кровотеч, таких як гемофілічні і геморагічні.

Листя шипшини звичайної містить фітонциди, які мають знезаражувальну дію. Тому компреси з них прикладають при гнійних ранах шкіри. Настоянки з листя шипшини використовують в косметології для тонізуючих процедур.

У медицині препарати на основі екстрактів шипшини, отриманих не тільки з плодів і листя, а й з коріння рослини, призначають при вірусних захворюваннях, таких як малярія. Виявляється, що в коренях містяться дубильні речовини, які, потрапляючи в організм, зв’язують і виводять токсини.

Насіння шипшини теж йдуть у справу. З них отримують олію, яка багата жирними кислотами та вітамінами. Масляні компреси прикладають до відкритих ран або гнійних виразок, а також при опіках і обмороженнях. Масло шипшини добре загоює невеликі ранки і порізи, а також активно застосовується в стоматології для зняття запалення ясен.

Таким чином, всім відома і поширена рослина, виявляється, без перебільшення, справжнім джерелом вітамінів і мінералів.