Озима пшениця та кукурудза на Чернігівщині: оптимізація технології під конкретний результат

У ПрАТ «Чернігівеліткартопля» , незважаючи на назву, сівозміну будують на цілому спектрі сільгоспкультур. Зокрема, тут, біля Седнева Чернігівської області, на кислих, дерново-підзолистих ґрунтах навчилися успішно вирощувати кукурудзу та озиму пшеницю. Ми дізнались, що є запорукою гарних результатів та непоганих прибутків господарства.

Продуктивна пшениця без хвороб та з надійним захистом

Ми відвідували підприємство 9 вересня. І саме в цей день тут якраз сіяли озиму пшеницю. Перед сівалкою ходив трактор МТЗ з причіпом і розкидав по полю крейду. Адже господарство вирощує культури біля Седніва, що в Чернігівському районі, а ґрунти тут мають рівень кислотності pH 5,0-5,1. Тож мусять їх розкислювати.

Сіяли сорт Патрас ( DSV ), який у господарстві вирощують уже не перший рік.

«Цей сорт ми вже випробували давно і дуже ним задоволені. Минулого року отримали по ньому максимальний урожай — 8,2 т/га, зерно ІІ класу. Окрім стабільно високої врожайності, сорт вирізняється тим, що не осипається, якщо трохи десь перестояв, не боїться спеки. А ще дуже важливо, що він стійкий до багатьох хвороб, які дошкуляють озимим зерновим у нашому регіоні. Загалом же до 80% площ пшениці у нас займає селекція німецької компанії DSV», — розповів Ігор Шкурко, керівник ПрАТ «Чернігівеліткартопля», кандидат економічних наук, заслужений працівник сільського господарства України.

Правда, цьогоріч погодні умови не дали змоги досягнути ще кращих результатів. Починалося наче все непогано. Як зазначив Володимир Кальмуцький, менеджер зі збуту по Чернігівській області компанії «Ерідон» , затяжна й волога весна позитивно вплинула на розвиток ранніх зернових (пшеницю, ячмінь, жито) й озимого ріпаку (він мав можливість гарно розгілкуватись). Але у період наливу зерна встановились рекордно високі температури і повітряна посуха, що вплинули на врожайність. В середньому по пшениці отримали 5,6 т/га, хоча деякі сорти дали й по 7 т/га; по ячменю середній показник становив 5,1 т/га. При цьому, як додав Ігор Шкурко, вологість зерна була значно нижчою, ніж зазвичай: пшениці — десь на рівні 7-8%, а ячменю — 5%.

Та які б погода не приносила сюрпризи, потрібно планувати і розраховувати на кращий результат. У господарстві завжди намагаються дотримуватись визначених технологій. А визначають їх комплексно, не шкодують вкладати кошти у ті ж живлення чи захист (хоч і намагаються оптимізувати витрати — таку змогу їм дає, за словами директора, співпраця з компанією «Ерідон»), якщо бачать, що отримають більшу віддачу.

Кінець першої декади вересня — якраз оптимальний термін для сівби озимої пшениці в цьому регіоні. Тож у терміни вкладаються. З 2300 га зембанку під цю культуру відводять десь п’яту частину площ (під урожай 2021, наприклад, сіяли 557 га). Загалом намагаються до 1 жовтня посіяти усі заплановані озимі зернові.

«У пшениці всі генеративні органи закладаються з осені. Якщо вона не розкущилась, не заклала кількість пагонів, то навесні вже потрібні будуть лише ідеальні умови, аби закласти високу врожайність. Але й зарано сіяти не варто. Бо якщо пшениця рано проросте, то доведеться робити зайві фунгіцидні обробки. Загалом у сорту Патрас такої проблеми немає, він стійкий до багатьох хвороб, але все одно краще сівбу проводити вчасно. Він не любить пізніх термінів посіву, бо куститься лише восени. От сорт Самурай, який теж сіють у господарстві, можна сіяти й пізніше, він обов’язково докуститься навесні», — пояснює Володимир Кальмуцький.

Під час сівби сорту Патрас, за якою ми спостерігали, агрегатом Kverneland одночасно вносили добриво Росаферт NPK 8-24-24 у нормі 150 кг/га. Обрали таку формулу, бо в тутешніх дерново-підзолистих ґрунтах спостерігається дефіцит багатьох поживних елементів, зокрема калію. А стійкість до хвороб посилили, обробивши насіння фунгіцидним протруйником Вітавакс 200 ФФ в.с.к .

Стійкість: до хвороб, посухи та весняних морозів — напрями німецької селекції озимих зернових для південних регіонів

Раніше до системи живлення озимих входила аміачна селітра . Але потім відмовились від цього добрива, адже воно закислює і так кислі ґрунти. Відтоді вже тривалий час застосовують КАС-32 . А декілька років тому поліпшили схему – почали застосовувати разом із КАСом Thio-Sul® (розчин тіосульфату амонію) .

По-перше, таким чином забезпечили рослини сіркою, при цьому уникнувши додаткового виходу в поле. По-друге, підвищили ефективність засвоєння азоту з КАСу — цьому сприяє наявність двох форм сірки — чистої S та оксиду SO 3 . Плюс Thio-Sul® дещо зменшує кислотність ґрунту. Вносять ці добрива по мерзлоталому ґрунту, обприскувачем, в баковій суміші у нормі: КАС 250 кг/га, Тіосульфат амонію 30 кг/га.

Система захисту озимої пшениці в господарстві заснована переважно на продуктах бренду IFAGRI .

Перше внесення під урожай 2021 року проводили в середині — кінці кущення. Застосовували гербіцид Дифлейм, СЕ ( 2,4-Д-2-етилгексиловий ефір , 452,42 г/л + флорасулам , 6,25 г/л) у нормі 0,5 л/га, плюс інсектицид Еванс , КЕ ( лямбда-цигалотрин , 50 г/л) у нормі 0,15 л/га від зимуючих шкідників. До бакової суміші додають також мікродобриво Розасоль 15-45-10+МЕ у нормі 2,5 кг/га — для кращого розвитку рослин, зміцнення продуктивних пагонів а також додаткового розвитку кореневої системи.

«Цієї весни спостерігалося значне насичення хворобами, такими як септоріоз і борошниста роса. Що могло негативно впливати на розвиток культурних рослин. Тому крім того, що загалом підбираємо сорти, максимально стійкі до цих хвороб, ми також плануємо надійний захист від них», — зауважив експерт компанії «Ерідон».

Фунгіцидне внесення проводили десь на початку виходу в трубку. Застосовували Мегнер , КС ( тіофанат-метил , 500 г/л) у нормі 1,2 л/га та Кларк , ВГ ( азоксистробін , 500 г/кг) у нормі 0,3 кг/га. Також до бакової суміші додали інсектицид Інстрайкер , КЕ ( ацетаміприд , 150 г/л + лямбда-цигалотрин , 50 г/л ) у нормі 0,15 л/га. Під час цієї обробки внесли також 3 кг/га спецдобрив Розасоль 18-18-18+МЕ . За словами Володимира Кальмуцького, це добриво забезпечує дуже гарний грін-ефект, пшениця швидко зеленіє і добре почувається упродовж не менше 1-2 тижнів.

«Продукти від компанії ROSIER S.A ми використовуємо вже не один рік. Практично на всіх вирощуваних культурах. І вибираємо формулу під кожну із них — відповідно до потреб. Наприклад, застосовуючи лінійку препаратів Розалік, для картоплі робили акцент на фосфорі, для кукурудзи — на азоті, фосфорі, сірці, цинку, застосовували Розалік Zn, P, N, S, і для протруювання пшениці також. Так само і з лінійкою Розасоль — підживлюємо культури необхідними елементами у відповідні фази розвитку», — додав зі свого боку Ігор Шкурко.

Ще один фунгіцидний захист здійснили під час цвітіння — від фузаріозу та септоріозу колоса. Вносили Букат , КС ( тебуконазол , 500 г/л) у нормі 0,5 л/га + Вето , КЕ ( пропіконазол , 250 г/л) у нормі 0,5 л/га.

«Тут важливо не пропустити фазу внесення. А саме початок цвітіння. Пшениця цвіте 5-7 днів, і за цей період потрібно якомога швидше внести необхідний захист», — додав Володимир Кальмуцький.

Як зазначив директор господарства, на сорті Патрас потреби у подальших обробках уже не було — для нього цілком достатньо двох фунгіцидних.

«І в цьому році, і в минулому, ми уже використовували препарати під маркою IFAGRI. І переконалися в їхній ефективності. А девіз у мене — навіщо платити більше, якщо ціна-якість збалансовані й продукти працюють. Тому й далі плануємо схеми захисту із включенням до них гербіцидів, фунгіцидів та інсектицидів від цього бренду», — каже Ігор Шкурко.

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

За його словами, незважаючи на не дуже сприятливі для озимих зернових умови, що склалися цьогоріч, добре вибудувана технологія — починаючи з вибору генетики — дала можливість по сорту Патрас отримати 6,6 т/га.

Загалом же господарство націлюється на середній показник по пшениці 8 т/га. Через постійні погодні «сюрпризи» в останні роки поки що цю відмітку не стабілізували, але свої середні 6-7 т/га мають завжди. Враховують досвід, випробовують новинки, тож поставлена мета — цілком реальна.

Холодостійка кукурудза — нові гібриди, посилені інокулянтом

Окрім поля пшениці, Ігор Шкурко продемонстрував також 29 демо-ділянок гібридів кукурудзи. У господарстві, перш ніж ввести будь-який новий гібрид у товарні посіви, його спочатку випробовують на власних ділянках. Цьогоріч на демо висіяна лінійка продуктів брендів IFAGRI ( Сканер , ФАО 250; Староф , ФАО 290; Вархол , ФАО 300; Блекрок , ФАО 340; Мітинг , ФАО 380), DSV (Пятов, ФАО 350) і RAGT ( РЖТ Гекксагон , ФАО 370, РЖТ Екксклам, ФАО 270, РЖТ Інедіккс , ФАО 320, РЖТ Ліпеккс (ФАО 290) та інші.

«Більшість гібридів, і на цих демо-ділянках, і у нас в товарних посівах, мають ФАО вище 300. Минулого року, наприклад, ми по гібридах із ФАО 360 отримували урожайність 11 т/га за вологи 24%. Хоч загалом це трохи ризиковано, бо останніми роками не знаєш, чи вистачить вологи у ґрунті, щоб кукурудза вегетувала потрібний для дозрівання термін. Але, як бачите, зараз майже середина вересня, а зерно ще визріває, перебуває у фазі кінця молочної стиглості. Хоча цьогоріч влітку були такі температури, що кукурудза могла й не вижити», — каже Ігор Шкурко.

Володимир Кальмуцький зауважує, що в останні роки рекомендує господарствам звертати увагу на холодостійкі гібриди кукурудзи, адже площі під культурою постійно розширюються і засіяти усі поля в оптимальні терміни вдається не завжди.

«Має бути градація за ФАО, холодостійкістю гібридів. Щоб можна було розтягнути збирання кукурудзи у часі і при цьому вона не перестоювала в полях, якщо увесь масив дозрів одночасно. В лінійці IFAGRI наразі маємо гібриди з ФАО від 250 до 370, це оптимальний діапазон для зони, в якій розташоване господарство. Крім того, саме в цій зоні себе чудово проявляють гібриди RAGT з ФАО 370, але частка таких гібридів від загальної площі посівів кукурудзи повинна становити не більше ніж 15-20%. Варто наголосити і про густоти рослин кукурудзи на момент збирання. Кожний наступний рік відрізняється від попереднього, тобто шаблонів густоти посіву не може бути. Ті густоти, які ми раніше сіяли, — в межах 80-95 тис./га, все частіше негативно впливають на врожайність. Адже в умовах несвоєчасного забезпечення вологою, особливо в критичні періоди вегетації, дані густоти спричиняють неповноцінне формування качана або взагалі його відсутність. Наше бачення — густота посіву в Чернігівській обл. має бути в межах 60-72 тис./га, залежно від гібриду», — каже фахівець.

Пан Володимир акцентує увагу на гібриді ДСВ Пятов (ФАО 350), який було зареєстровано в Україні тільки цього року.

«Ми ще самі його випробовуємо, адже для України це абсолютна новинка. Тож разом з партнерськими господарствами, такими, як «Чернігівеліткартопля», висіяли цей гібрид і тепер придивляємося, оцінюємо його. Можу сказати, що на всіх цих демо-ділянках є досить непогані види на врожай, але все, звичайно, покаже бункер», — зазначив Володимир Кальмуцький.

Прогнози на продуктивність кукурудзи у господарстві роблять досить оптимістичні, враховуючи, що цьогоріч тут вперше застосували інокулянт для кукурудзи. Про такі препарати в Україні вже чули і дехто навіть встиг їх випробувати в себе на полях, проте тема інокуляції кукурудзи поки що залишається досить новою.

«У цьому році ми вперше завезли в Україну продукт МайкроСорч Плюс Кукурудза N + P Мобілайзер — якісний інокулянт із вмістом азотофіксуючих та фосформобілізуючих бактерій», — каже Володимир Матраєв, менеджер з агрономічних питань компанії «Ерідон».

За словами фахівця, фосфор є одним з основних поживних макроелементів для рослини, а його достатня наявність у ґрунті в доступній для рослин формі є обов’язковою умовою для успішного вирощування сільгоспкультур. Однак

ґрунтові запаси доступного для рослин фосфору знижуються через винос цього елементу з ґрунту рослинами, а після внесення фосфорних добрив у ґрунті швидко формуються сполуки, які рослини не здатні засвоювати. Перспективним підходом у вирішенні зазначеної проблеми є використання фосформобілізуючих бактерій, які здатні мобілізувати фосфор з ґрунту шляхом його мінералізації та розчинення і перетворити недоступні для рослин сполуки у форми, що є оптимальними для рослинного метаболізму . Вони стають доступні для розвитку кореневої системи кукурудзи. Оскільки у кукурудзи коренева система стрижнева, на перших етапах вона слабо засвоює поживні елементи, поки не перейде на автотрофне живлення, і треба їй у цьому посприяти.

«Ми не впроваджували цей препарат 2 роки, приглядатися до нього, випробовували у своїх господарствах, і дійшли висновку, що він справді ефективний. Тому що, наприклад, в 2019 році ми випробували його в Житомирській області, в нашому дослідному господарстві. Прибавка урожаю тоді становила 0,85 т/га на кукурудзі порівняно з контролем. А минулого року в цьому ж господарстві за тих посушливих умов отримали прибавку 1,29 т/га порівняно з ділянкою, яка було необроблена. Тепер ми почали його пропонувати сільгоспвиробникам. У цьому році вже є позитивні результати випробування даного продукту на інших культурах — одне з господарств області використало його для обробки посівного матеріалу соняшнику в товарних посівах. Отримані результати вселяють оптимізм — урожайність плюс 0,5 т/га до контролю та натура зерна вища на 20 г», — розповів Володимир Матраєв.

Директор господарства Ігор Шкурко взявся перевірити ефективність інокулянта на власних посівах, щоб розуміти, наскільки він буде працювати в умовах його господарства.

«Моє завдання — досягти середньої урожайності 13 т/га, щоб було не гірше, ніж в США. Тож шукаю нові рішення та підходи, зокрема, випробовую інокулянт для кукурудзи. Якщо ми спробували і побачили, що є результат, ми вводимо в технологію цей продукт. Я ще завжди дивлюся на рентабельність і роблю аналіз по кожному полю. Адже якщо витрати будуть захмарними, то і врожайність 13 т/га не таке вже досягнення», — каже Ігор Шкурко.

Комплексний підхід, гарні партнери, вміння рахувати — основні секрети успіху господарства «Чернігівеліткартопля», в якому, незважаючи на назву, вміють отримувати прибутки з широкого спектру вирощуваних культур.

Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.

Комплексні підходи в технології вирощування пшениці, кукурудзи і соняшнику: з досвіду аграріїв Київщини

Комплексний підхід в агровиробництві — завжди спрацьовує. Незалежно від того, чи це велике підприємство, чи мале фермерське господарство. Ми відвідали декілька господарств Київщини, аби дізнатися, як вони впроваджують сучасні методи виробництва за допомогою технологічного супроводу фахівців компанії CHEMISCHE GUTER .

Кукурудза, соняшник, пшениця — це одні з основних культур, якими займаються аграрії Київської області, зокрема східних районів. Тож у поле нашого зору потрапили саме ці культури.

Соняшник у ФГ «Статок»

Фермерське господарство «Статок» розташоване у Згурівському районі. Мають в обробітку 600 га землі. Основною культурою тут є кукурудза, під яку цьогоріч відвели 400 га. Сіяли ще 50 га пшениці та 150 га соняшника. Ми якраз відвідали посіви останнього. Зацікавили вони нас тим, що товарний соняшник у господарстві посіяли вперше — раніше займались насінницькими. Про це нам розповів головний агроном Борис Шепетюк.

За його словами, для товарних посівів вони обрали гібриди НК Бріо, НК Конді та високоолеїновий Мугллі КЛ (ІМІ-стійкий). Сівбу соняшників розпочали 12 квітня і всі площі під цією культурою засіяли до 18 квітня. Система живлення соняшнику загалом відпрацьована. Перед основним обробітком дають калій 60 кг/га в д.р., при сівбі по 150 кг/га нітроамофоски. Єдине що — в цьому році спробували додатково перед сівбою. Дати по 100 кг/га КАСу. Результат загалом господарям сподобався.

Що стосується захисту, то посіви класичних гібридів обробили ґрунтовим гербіцидом із д.р. S-метолахлор і тербутилазін, який внесли через 3-4 дні після сівби. А Мугллі, оскільки він стійкий до імідазолінів, обробили препаратом Гермес, МД.

«По стійких до імідазолінів соняшниках ми працюємо нашим препаратом Гермес, МД. Зазвичай застосовуємо його в нормі 1,2 л/га. Ефект завжди 100%. Особливо він показав себе цього року. Адже через температурні режими гербіцидний захист ускладнювався. Спочатку було холодно, потім спека і доводилось ловити сприятливі моменти для внесення гербіцидів. І якщо раніше ми працювали Гермесом десь у фазу 4-6 листків, то цьогоріч не звертали уваги на фазу соняшника, а передусім дивились на фазу бур’янів. І препарат у цих умовах показав себе якнайкраще. Бур’яни прибрав, а на культурні рослини практично не вплинув», — розповів Олександр Чорний, регіональний представник CHEMISСHE GUTER.

Далі в фазу 8 листків вносили 1 кг/га бору і фунгіцид Титул Дуо, ККР в нормі 0,4 л/га. Як ми пересвідчилися, препарат спрацював чудово — на рослинах ознак ніяких хвороб не спостерігалося, незважаючи на те, що погодні умови для них складались цілком сприятливі. Як зауважив Борис Шепетюк, співпраця з CHEMISСHE GUTER дає свої переваги. Адже вона заснована не на простій операції купи-продай, а на системних підходах, де співробітництво спрямоване на загальний результат, який отримує господарство.

Кукурудза в ДП «Малоберезанське» ТОВ «СГП ім. А.Г. Кравченка»

Землі Дочірнього підприємства «Малоберезанське» розташовані у Згурівському районі. Обробляють тут 400 га (землі ж самого ТОВ «СГП ім. А.Г. Кравченка» розташовані у Яготинському районі, загалом господарство має 2000 га). Вирощують пшеницю (100 га), ячмінь, кукурудзу (182 га), соняшник (38 га, сіяли цю культуру після рекультивації саду). За словами директора ДП «Малоберезанське» Віталія Цятковського, підприємству пощастило — недалеко від них знаходиться Березанська птахофабрика, тож в останні 5 років активно застосовують підживлення посівів органічним добривом із курячого посліду.

«Наприклад, на кукурудзу, під оранку, вносимо від 8 до 10 т/га курпосліду. Плюс навесні безводний аміак по 130 кг/га. Це і все основне живлення. Так само під пшеницю, ячмінь — 8 т/га «курпомету», плюс сульфат амонію. Хіба що позакореневе ще практикуємо», — розповів директор підприємства.

У свою чергу, Олександр Чорний додав, що «Малоберезанське» — єдине в районі працює з безводним аміаком. Така практика, за його словами, досить вдала. Адже тут достатньо опадів і разом ці чинники дають хороший результат. Минулого року, наприклад, господарство по кукурудзі отримало в середньому 117 т/га. Правда, цьогоріч певний несприятливий вплив має спека. Але правильно обрані технології за супроводу фахівців CHEMISСHE GUTER допомагають нівелювати погодні загрози.

І правда, кукурудза на полі, яке нам показали, виглядала міцною, здоровою. Посіяний тут гібрид Геліодор F1 (ФАО 360) на той час (25 червня) якраз збирався викидати волоть — готувався до запліднення. А ще ми помітили чистоту посівів і відсутність бур’янів.

«На цьому полі господарство почало сіяти кукурудзу одним із перших — десь 14 квітня. Тож гербіцидну обробку також провели в ранні терміни — 3-4 травня. Вносили наш препарат Прімадонна, СЕ в нормі 0,6 л/га, і д.р. нікосульфурон 1,25 л/га. При цьому все одно довелося чекати саме оптимальних погодних умов, поки пройде похолодання. Тим не менше, як бачимо, культурні рослини жодного фітотоксичного впливу не відчули. Зате бур’яни усі знищені», — пояснив Олександр Чорний, який саме й порадив господарству таку систему захисту.

І додав, що тут було іще проведено рихлення в міжряддях, а також позакореневе живлення — додали цинку 1 л/га, сульфату амонію 2 кг/га та карбаміду 5 кг/га. Тепер залишилося лише чекати бажаного результату.

Соняшник, кукурудза і пшениця в ПП «Галаган-Агро»

З господарством «Галаган-Агро», як і з попередніми, ми вже познайомилися минулого року, коли відвідували семінар із захисту рослин. Виявилося, що за цей час тут відбулися певні зміни. Як розповів власник підприємства, Сергій Галаган, разом із місцевою громадою довелося поборотися з недбайливими попередниками і зрештою справедливість перемогла, тож пан Сергій тепер узяв під свою відповідальність, крім турбот про власне приватне підприємство, ще й господарство «Жоравська Нива» — ставши його директором. І тепер загальні площі, якими відає Сергій Галаган, — більше 1000 га.

«Під урожай 2019 року ми загалом посіяли 220 га пшениці озимої, 30 га ярої і трохи більше 90 га га ячменю. Плюс 60 га сої, 2 га гречки. І найбільше — 250 га кукурудзи, та 300 га соняшнику. Є ще у нас своя овочева бригада, зокрема, садимо картоплю і загалом «борщовий набір», — розповів директор.

Зі збільшенням площ допомога Олександра Чорного стала ще більш доречною. Особливо на полях «Жоравської Ниви», адже багато з них були або занедбані, або оброблялись із порушенням технологій.

«З господарством Сергія Миколайовича ми почали працювати 3 роки тому. Тоді це, можна сказати, було рядове підприємство. Але ми чітко взяли ціль на поліпшення і наразі девіз у нас такий: найбільша ефективність, інтелектуально наповнена, з меншими затратами — до вищого результату», — приєднався до розмови Олександр Чорний.

І запропонував по дорозі до соняшнику й кукурудзи заїхати на поле пшениці, яке було своєрідною гордістю як для господарства, так і для консультанта. Адже вони зуміли «витягнути» його у найнесприятливішій ситуації.

Cистема захисту рослин по фен-шую

Минулоріч планували це поле засіяти озимим ріпаком (попередником була пшениця). Усе для цього було підготовлено. Але саме в серпні у регіоні була сильна посуха, тож не ризикнули.

«Готували тут усе під ріпак. Внесли 5 т курячого посліду під оранку й передпосівну культивацію. А також 200 кг/га добрива Прайм Еко — його виготовляють тут, в Березані, з лушпиння соняшнику. Плюс внесли 200 кг/га сульфату амонію. Ці три компоненти — два лужні і кислий — дуже добре між собою приживаються. Й коли вже було вирішено, що тут буде озима пшениця, а не ріпак, при сівбі було внесено 90 кг/га амофоски. Якість насіння трохи підвела, бо з такими «експериментами» вирішили не ризикувати і взяли 3-ї репродукції сорту Скаген. Але решта технології дотримана. Протруїли насіння нашими препаратами Скарлет, МЕ у нормі 0,4 л/т та Імідор Про, КС у нормі 1 л/т насіння», — деталізував Олександр Чорний.

За його словами, сіяли 15 вересня і при цьому земля була дуже суха. Тож сходи отримали аж у середині жовтня, але вийшли вони дружні. Перше весняне підживлення провели селітрою — тільки-но можна було вийти в поле. Вносили її у два прийоми — перший по 140-150 кг/га. А потім через те, що за кілька днів після внесення пішла велика злива і багато азоту вимилося, вирішили іще раз підживити посів, давши трохи більше попередньої норми. Піджививши, взялись за захист. Найперше застосували гербіцид Прімадонна, СЕ у нормі 0,8 л/га та pH-контроль. Останній додають завжди — з метою нормалізації кислотного балансу, що дуже важливо для підвищення ефективності препаратів. Також застосували Титул Дуо, ККР у нормі 0,25 л/га.

«Крім зазначених препаратів, застосували системний фунгіцид Беназол, ЗП (0,5 кг/га). Уже в оновленій «формі» — цей препарат був не дуже зручний для виготовлення бакової суміші, тому CHEMISCHE GUTER вивела на ринок новинку — Беназол у саморозчинних пакетах. Тепер аграрії не матимуть проблем у його застосуванні», — розповів Олександр Чорний.

Другу обробку робили по прапорцевому листку, застосували знову Титул Дуо, ККР, комплекс хелатованих мікроелементів X-Tra Power (1 л/га) і 5 кг/га карбаміду. По колосу, перед цвітінням знову внесли 5 кг/га карбаміду, 0,4 л/га Титул Дуо і гормональний регулятор росту X-Cyte. А проти шкідників, профілактично, Фаскорд, КЕ у нормі 0,2 л/га.

Незважаючи на всі «моменти», пшениця на показаному нам полі була таки гарна.

«Минулого року тут теж була пшениця і її також довелось «витягувати», бо поле перед тим було вкрай занедбане. На ранніх етапах та пшениця мала такий вигляд, що більше 3 т/га ніхто не прогнозував. Але завдяки нашій технології, нашим препаратам у тому числі, тут взяли 5 т/га. Це, звісно, не 7, як у середньому отримують в регіоні, але за таких умов і цим результатом можна пишатися», — згадав принагідно Олександр Чорний.

Так потроху господарство планує відновлювати занедбані попередниками землі. Й разом із технічним супроводом від CHEMISCHE GUTER їм вдається це робити досить швидко.

Наступною точкою призначення у нас була кукурудза.

Перше кукурудзяне поле було засіяне 21 квітня гібридом Геліодор F1. Незважаючи на досить спекотний день нашого приїзду, кукурудза тут стояла «струнко», жодного скрученого від спеки чи посухи листка ми не побачили. В чому секрет? За словами Олександра Чорного — у технології. У всьому її комплексі.

«Попередником тут був соняшник. Тож восени провели оранку, а навесні закриття вологи і під культивацію внесли по 5 т/га курячого посліду іта 150 кг/га карбаміду. А в рядки при сівбі внесли 100 кг/га діамофоски. Насіння було оброблене проти шкідників інсектицидним протруйником із д.р. тіаметоксам, плюс додали ще наш протруйник Скарлет, МЕ, адже тут, буває, зустрічається пузирчата сажка і летюча сажка. Крім цього, насіння було оброблене стимулятором росту від компанії Stoller. Тож уже на початковому етапі ми і захистили рослини, і дали їм поштовх до розвитку», — розповів він.

Далі, вже на посівах, по 3-му листку було внесено 0,5 л/га Прімадонна, СЕ і 1,2 л/га д.р. нікосульфурол. Ця суміш добре забрала бур’яни і падалицю соняшника.

«По внесенню гербіцидів на кукурудзі, я вважаю, основне завдання — зловити фазу 3 листка, але при цьому щоб культурні рослини не були у стресовому стані — через погоду тощо. Тут нам це вдалося. Крім того, ми ще додали у фазу між 3-м і 5-м листками цинк, 3 кг/га карбаміду і 300 г/га препарату TerraTarsa, чим додатково зняли стрес і допомогли процесу формування генеративних органів. Останній захід, який був проведений на цьому полі — це міжрядне рихлення», — продовжив опис технології пан Олександр.

На момент нашого візиту кукурудза і справді виглядала гарно, насичений зелений колір листя свідчив про здоров’я рослин. І господар, і консультант були задоволені. Результат їхніх зусиль побачимо восени.

Як зауважив Олександр Чорний по дорозі до наступного поля, політика компанії CHEMISCHE GUTER полягає в тому, що засоби захисту — це лише елемент технології. І по-справжньому він спрацьовує у поєднанні з рештою складових.

«Без насіння, без підготовки ґрунту, живлення тощо, результату ми не отримаємо. Тому почали співробітничати з усіма, хто може запропонувати нашим клієнтам ефективні й вигідні технології і хоче працювати разом із нами. Наступні поля господарства «Галаган-Агро» — якраз приклади такої співпраці», — анонсував Олександр Володимирович.

Ми знову на кукурудзі. Тепер це вже поле, частина якого — товарний посів, а частина — демо-ділянки гібридів компанії MAS Seeds.

Тут представлено 10 гібридів із ФАО від 180 до ФАО 400. А далі, в товарних посівах — три, можна так сказати, основні MAS 30, MAS 24 та MAS 25. Вони найбільше підходять до погодних умов регіону, тож господарство зупинилося на них. А на демо-ділянках компанія MAS Seeds випробовує й інші, які також можуть зацікавити аграріїв Київщини. Зокрема, це гібриди, які в цих широтах вчасно достигають, їх можна розпочати раніше збирати, вони прекрасно віддають вологу, мають зубоподібне насіння. Це зараз найбільше цікавить виробників.

За словами Олександра Чорного, тут було застосовано схожу з попереднім полем технологію живлення і захисту, запропоновану компанією CHEMISCHE GUTER.

Технологічний супровід — важливий чинник для ефективності виробництва фермерських господарств

Останнім відвіданим нами полем були посіви соняшнику. На 108 га товарного посіву виділено 25 га також під демо-ділянки гібридів. Усі товарні гібриди — імі-стійкі. А на демо — також і класичні. Попередником на цьому полі була кукурудза. Вносили той же курячий послід із тією ж нормою. Із добрив ще внесли 100 кг/га діамофоски у рядок при сівбі й на цьому основне живлення завершили. Провели рихлення міжрядь, а для гербіцидного захисту внесли препарат Гермес, МД у нормі 1,2 л/га. Соняшник без бору не обійдеться, тому внесли 0,6 кг/га в д.р. І захистили посіви від хвороб фунгіцидом Титул Дуо, ККР в нормі 0,4 л/га. Крім того, на полі проведений певний дослід із застосуванням препаратів компанії Stoller. Залишивши контрольну ділянку, решту посівів обробили X-Tra Power у нормі 1,5 л/га і X-Cyte у нормі 0,5 л/га.

«З господарством «Галаган-Агро» ми почали співпрацювати з весни 2019 року, тому для передпосівної обробки використати наші продукти ми не встигли. А по вегетації застосували згадані препарати і можна побачити чітку різницю між контрольною й обробленою частинами поля. Оброблені рослини мають потужніше стебло, краще розвинену фотосинтетичну поверхню, більш розвинений листковий апарат, і загалом на даному етапі вони виглядають краще», — розповіла Галина Павленко, технічний спеціаліст компанії Stoller Ukraine.

Тут же нам вдалося також побачити ще один приклад співробітництва компанії CHEMISCHE GUTER з іншими партнерами для впровадження в агровиробництво новітніх технологій. Саме під час нашого візиту проводився огляд поля за допомогою коптера.

Як зауважив Олександр Чорний, аби приймати правильні рішення, просто необхідно знати, що відбувається на всіх ділянках посівів, оцінювати, як спрацювали технології. Особливо, як на даному полі соняшнику, де є різні гібриди, контрольні ділянки тощо.

Загалом з усієї нашої поїздки можна зробити головний висновок — успіху можна досягти там, де технологія — це не просто набір розрізнених прийомів, де кожен «перетягує ковдру на себе». Працюють лише комплексні підходи. І в компанії CHEMISCHE GUTER зрозуміли це давно, вибудовуючи свій технологічний супровід саме на таких засадах. А аграрії Київщини вже оцінили такий підхід не лише на «теорії», а й відчули матеріальну вигоду.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.