Православні вірші гурянова

Публікуємо ваші вірші / реклама – @virsh_onlinebot

Залишаємо за собою право, не все публікувати. Публікація віршів – БЕЗКОШТОВНО!

About

Blog

Apps

Platform

Що для служіння і єдності,
Нам необхідно сьогодні? —
Більше любові і ревності
В праці на ниві Господній.

Ворог нас хоче розсіяти,
Щоб не були ми єдині,
Легше тоді йому діяти,
В церкві, сім’ї і родині.

І, якщо ми не пильнуємо,
Про чистоту свого серця,
Божого Слова не чуємо, —
Це йому легко вдається.

Значить ми в темряві ходимо,
Сил в нас духовних немає,
Все, що для Господа робимо,
Цінність для Нього втрачає.

Хочеться голосно крикнути,
Вам, дорогі християни,
Ненависть треба відкинути
Та, що панує між вами.

Нащо над ближнім знущатися,
Носячи в серці образи?
Треба любов’ю єднатися,
Зло розганяючи разом.

Спільно до неба підносимо,
Ми наші щирі благання,
Боже, Тебе ми всі просимо,
Більше пошли нам єднання!

Кличе Бог до спасіння кожного.
Лине клич цей по всьому світі.
Люди! Йдіть до ковчегу Божого,
Поки двері для вас відкриті!

Місце в ньому для вас вготоване,
Ви ще маєте добру змогу,
Т прекрасний вам час дарований.
Душу й серце віддати Богу.

Скоро час цей на інший зміниться,
Промине благодаті літо,
Дух Святий непомітно візьметься,
Від гріховного цього світу.

Буде плач під дверми закритими.
Стануть явними всі провини,
Справедливо Господь судитиме,
Тих, хто милість Його відкинув.

Та сьогодні ще Бог спасаючий,
Закликає людей до Себе,
Він, провини людей прощаючи,
Відкриває їм двері неба.

Тож для чого без Бога гинути,
В цих проблемах життя земного?
Вам потрібно спастися встигнути,
Примирившись душею з Богом.

Бог можливість дає для кожного,
В його Церкву святу вступити,
Люди! Йдіть до ковчегу Божого,
Поки двері для вас відкриті!

Рідний край. Неосяжні простори,
Нескінченні ліси та поля.
І степи, і озера і гори, —
Це моя українська земля.

Унікальна, багата, родюча,
Ти вже вирвалась з рабства і пут,
Зерно правди святе й невмируще
Прабатьками посіяне тут.

Але топчеш його ти нещадно,
І народ твій живе без мети,
Так нелегко йому, і так складно
До Христа з покаянням прийти.

Я молюсь, Україно, за тебе,
Щоб твій нарід в добрі проживав,
Щоб з вершини безхмарного неба,
Промінь щастя для Тебе сіяв.

Щоб крізь тебе завжди протікала,
Благодаті святої ріка,
І завжди на тобі пробувала,
Всемогутня Господня рука.

А найбільше прошу, щоб до Бога,
Залишивши неправду і гріх,
Поки є ще можливість і змога
Твій народ навернутися зміг.

Ласки час не триватиме вічно,
Про майбутнє подумай своє.
Прокидайся, моя Україно,
Поки Бог ще свободу дає!

Голгофський хрест. Ісус там помирає.
Стікає кров з пробитих ніг і рук.
Чоло повисло, серце біль стискає,
Душа страждає від жахливих мук.

Останній подих, завмирає тіло,
“Для чого, Отче, Ти Мене лишив?” —
Уста Його тихенько шепотіли,
А ворог лиш сміявся і радів.

Свою всю лють Він вилляти старався,
Через запеклих ворогів Христа,
І так, як міг, він з Нього насміхався,
Його благаючи зійти з хреста.

Але ворожі плани не здійснились,
Зоря спасіння освітила світ,
І переможне слово: “Завершилось!”
В Небесне Царство нам відкрило вхід.

Голгофський хрест став символом спасіння,
Він і тепер звершає чудеса,
Дає серцям надію воскресіння,
І направляє душі в небеса.

Пролита кров гріхи людей змиває,
Через прості молитви каяття,
Для них блакитне небо відкриває,
Дає надію вічного життя.

Я до хреста Голгофського спішу.

А без крові нам прощення немає,
Немов би скарбом, нею дорожу.
І коли віра часом знемагає,

На свете белом старец жил,

Добра просил у Бога много.

Вокруг молились люди тоже,

“Прости, помилуй, Святый Боже”.

Под солнцем силу набирает.

И в чём причина – он не знал,

И снова к Богу он взывает:

И видит сон, какой-то дивный.

Спустился Ангел в дом его

И взял с собою в небо старца.

Спросил он Ангела несмело.

Что в небо к Богу улетают.

Так Ангел старцу отвечает.

“Но почему же звук так тих,

Сейчас народ собрался вместе,

И должен сонм звучать молитв,

Сливаясь в звуки чудной песни?”

На старца Ангел посмотрел

И вниз с ним тихо опустился.

Наш старец, очень удивился.

И в зале множество народа.

Но странно, звук не долетал

И даже пот на лбу блестит,

Но звуки вверх не долетают.

Но звук не слышит небосвод,

Что здесь за странное молчанье?”

А Ангел старца в зал спустил

К плечу какой-то христианки,

И старец слышит мысли той:

А деньги – так гребёт лопатой.

С чего бы это петь ей, право?

Муж – алкоголик, пьёт и бьёт,

А ей бы петь всё – Богу слава…”

А мне они так кстати были…”

Подходит к парню молодому,

А взгляд того блуждает там,

Где девушки взывают к Богу.

Озвучил мысли Ангел старцу, –

Жениться я б не отказался.

Касался тех, других и пятых.

А зал молчал…, а зал молчал…,

И вместе с Ним – Иисус распятый.

Но долетел до старца вдруг,

Какой-то детский, чистый голос.

А по щекам катились слёзы.

“Спаси его, – просил он, – Боже,

Меняешь Ты, Господь , сердца,

Мой папка пьёт, но он хороший”.

И лёгкий звук молитвы той

Летел, летел под свод, и выше.

И знал, что Бог его услышит.

“Одна молитва средь молчанья

Прекрасной музыкой звучит –

Любовь в ней есть и состраданье.

А зал молчал…, а зал молчал…,

Могильным саваном укрытый.

“Я страждав на Голгофі за тебе,

На хресті в страшних муках томився

Щоб ти міг примиритися з небом,

Щоб тобі шлях спасіння відкрився.

Я Себе мусів в жертву принести,

Кров’ю власною хрест оросити,

І розлуку з Отцем перенести,

Щоб тебе від гріха відкупити.

Ради тебе терпів бичування,

На шматки розривалося тіло,

Страшні муки, нестерпні страждання,

Переносив, бо серце любило.

Та Мою ти любов відкидаєш,

В рабстві зла і ворожих обіймах,

Ти про душу свою забуваєш, —

А вона без Голгофи – загине.

Підійди до хреста, зупинися,

Вилий біль, що так душу тривожить,

Ними душу вздоровити можеш.

Я гріхи твої хочу простити,

Грішну душу з кайданів звільнити.

Так сьогодні Христос промовляє,

Він продовжує грішних спасати,

На Голгофу Він їх закликає,

Щоб спасіння для душ їхніх дати.

Не відкинь ти цей заклик, мій друже,

Подивись на долоні пробиті,

І не будь до спасіння байдужим,

Поки двері до неба відкриті.

Хочу з Христом там зустрітися,

В хори відкуплених влитися,

Смуток там радістю зміниться,

Мій там Спаситель знаходиться,

О, як ввійти Іуди хочеться,

Дай мені, Господи, мудрості,

Щоб, крізь невдачі і трудності,

Коли ж почався день П”ятидесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.

І нагло вчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила весь

той дім, де сиділи вони. І з”явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й

на кожному з них по одному осів. Всі ж вони сповнилися Духом Святим, і

почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав. Перебували

ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом. А коли

оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них

тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!

Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного :” Хіба ж не

галилеяни усі ці, що говорять? Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми

в ній народилися?… Усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі

мовами нашими” Дії Апостолів 2:1-11. Свято Трійці або П”ятидесятниця – є одним

з найважливішим і найвеличніших християнських свят нарівні з Різдвом та Великоднем.

І не дивно, бо воно нам нагадує про третю особу Божественної Трійці – Духа Святого.

Ту особу, Яка згідно обіцянки Ісуса Христа, сьогодні перебуває поміж нами!

Йду вперед я стежкою земною,

Бо не сам я, поруч йде зі мною

Над гріхом дарує перемогу,

Той вогонь мою холодну душу,

Наче землю у серпневу сушу,

Він струмочком зрошує живим.

Цей струмок святої благодаті,

Дух Святий! Живи в мені постійно,

Вірю, що з Тобою неодмінно

Підкріпляй тоді, коли безсилий,

Щоб я віру до кінця зберіг,

Проти ворога боровся сміло,

Як зустріти труднощі прийдеться,

На дорозі важкій і сумній,

Більше й більше сповнюй моє серце,

О Дух Святий! Ти трудишся без міри
У цьому світі зла і марноти.
Невірству відчиняєш двері віри
І грішних до хреста приводиш Ти.

Вогнем святим жертовної любові,
Яку явив на ділі нам Господь,
Прийнявши з грішних рук вінець терновий,
Ти змінюєш мій дух і душу, й плоть.

Провадиш до Голгофського підніжжя,
Показуєш Спасителя-Царя
І залишити хибне роздоріжжя
Гріха й невірства кличеш ще здаля.

І близько-близько грішників нещасних
Підводиш до розп’яття, до хреста,
Щоб у Христі навіки дати щастя
Тим, хто із рук Його прийняв життя.

О дух надії, мудрості та світла,
Дух збудування, істини і сил!
Твоїм промінням й неживе зігріте —
Ти піднімаєш мертвих із могил.

Крізь морок проникаєш у темницю,
В пишноту замків, в хижок бідноту.
Скрізь викриваєш гордість, гріх і ницість,
Велиш до ніг схилитися Христу.

Відвідай тих, хто мається в пороках,
Живущу воду вилий і на них.
Хай повняться Твої святі потоки,
У душах миром чистим, неземним!

О, забери всі сумніви й тривоги,
Зрости в нас віру, гордість спопели,
Щоб підійшли ще ближче ми до Бога
І мир собі в Його руках знайшли.

Дай нам звіщати істину щоднини
Безстрашно, як Христос заповідав.
Хай будуть з нами, Боже Триєдиний,
Твої любов, єднання, благодать!

Дух Святий
Як дозріває в чистім полі
Налитий колос молодий,
Так сповнює мене поволі
Своєю міццю Дух Святий.

Пориви вітру гнуть колосся,
Дощ прибиває до землі.
І вже в ту мить мені здалося:
Тече сльозою сік в стеблі.

Цілюще сонце благодаті
У полудень своїм теплом
Зігріє колоски прим’яті
І випрямить назад стебло.

І Дух Святий поллється в серці
І буде сповнювати ще.
І не сльоза вже по стебельці,
А сік невпинно потече.

Стрункі, вусаті колосочки
Шепочуться до самих жнив.
Як неба синього шматочки,
Цвітуть волошки поміж них.

Це краплі Божої любові
У полі нашого життя.
Не мислю іншої я долі,
Як тільки? Божеє дитя!

Росою правди вмитись вранці,
Боротись з вітром, що є сил.
І затискати серп у пальцях,
Щоб вижинати бур’яни.

Зерном багатий буде колос,
Як Дух Святий його зростить.
Нехай пречистий Божий голос
В тобі лунає кожну мить:

Що це життя, як довга нива,
Яку нелегко перейти.
І доля в того лиш щаслива,
Хто став колоссям золотим.

Тою чистою водою, що стікає із небес,

Дай торкнутись того Царства,

“Прийміть Духа Мого”
«Дух Господній на Мені. », Лук. 4:18,

«Вони сповнилися Духом Святим», Дії 2:4

Над Йорданом громи гриміли,
З неба голос могутній линув.
Цілий Всесвіт вставав з могили:
Бог давав обітницю Сину.

Але в цій демонстрації сили
І у величчі Бога
Ніжним подихом білі крила
Говорили гучніше слова.

Дух Святий, немов голуб миру,
На Ісуса з-за хмар спускався.
Як проміння в погоду сіру,
День за обрієм новий займався.

І пішов по землі Месія
Із натхненням Святого Духа,
Що несчасним несло надію
І спасало людей з розпуки.

Просіяло лице промінням
Неземного відтінку слави.
Його святість, як добре насіння,
Проростала у плідні справи.

Свідкували слова та вчинки
Про той Дух, що спочив на Ньому:
Він спасав перелюбну жінку,
Він до митника йшов додому.

Дух Святий керував Ісусом,
Керувала любов Отцівська.
Через бурі життя й спокуси
Прокладав Він стежину в вічність.

Та пішов із життя Спаситель —
Душі людськії мучила спрага:
Де ж слова Твої, мудрий Вчитель?
Де ж той Дух, що давав наснагу?

Нам бракує Твоєї сили,
Що вела б нас усіх до бою.
На Йордані Бог Духа вилив,
А тепер Він іде з Тобою.

Але вірний Син Божий слову:
«Не залишу одних вас, діти,
Не дозволю в безсиллі скніти,
Дух Святий подарую знову.

Дам вам силу творити чудо,
Дам натхнення спасати душі.
Він ознакою з неба буде,
Що ваш батько — Єдиносущий.

І той Дух, що зійшов на Мене
Там, на плесах, поміж верболозу,
Залікує душевні рани,
Захистить серед хуг й морозу.

З нетерпінням Земля чекала
Обітниці земного Сина.
І Йорданом новим постала
П’ятдесятниці ждана днина.

Затремтіли гріха основи,—
Сатани не збулася мрія:
Бог давав для людини нову
Силу й владу, що мав Месія.

І зціляла та сила хворих
Від меча захищала вчасно.
Рятувала від бур на морі
Та надію несла нещасним.

Оцей Дух, що зійшов у храмі
У вогні та у нових мовах,
Нині також живе між нами
І хитає земні основи.

Розбиває зчерствілі душі,
Піднімає калік, безсилих,
Дає віру серцям байдужим
Бог, що Духа Святого вилив.

Вже немає вагань та страху,
Не страшні на землі спокуси,
Бо веде і дає наснагу
Цей же Дух, який вів Ісуса.

Християнські вірші на Різдво для дітей

Різдво – це свято, яке приносить радість, надію та світло. Християнські вірші на Різдво грають важливу роль у вираженні цих почуттів. Дитячі християнські вірші є джерелом натхнення для вірян та дітей, які святкують народження Ісуса Христа. Вони відображають глибокий зміст свята та допомагають нам зосередитися на його духовних аспектах. У цій статті ми розглянемо християнські вірші на Різдво для дітей, які допоможуть нам відчути цю особливу атмосферу свята.

Значення Різдва для християн

Перш ніж ми розглянемо вірші, важливо поговорити про значення Різдва для християн. Різдво відзначає народження Ісуса Христа в Віфлеємі. Це свято символізує прихід Спасителя у світ, який прийшов, щоб приносити людям світло, надію та вічне спасіння. Таким чином, Різдво є часом радості, миру і віри в рятувальну місію Ісуса.

Християнські вірші на Різдво

Збуваються слова пророчі:
Родився Цар царів, Месія!
Та в світлі зоряноі ночі
Чомусь не вся земля радіє.

Лиш пастухи прийшли до ясел,
Де Бог Дитям у світ явився.
Яка була ця мить прекрасна!
І кожен з них Йому вклонився.

І мудреці прийшли зі Сходу,
Марія, Йосип теж раділи.
Та все ж із Божого народу
Не всі цей прихід зрозуміли.

Не всі могли вмістити ясла,
Убогий хлів, просту родину.
Хіба не в пишнім домі царськім
Родитись треба цій Дитині?

Та Божі плани несумісні
З людськими думками й словами.
Його мета — людині грішній
Відкрити неба вічну славу.

Щоб кожен, бідний і багатий,
Зумів прийти до Його Сина,
Із рук Його спасіння взяти,
До ніг зложивши всі провини.

Чи знав Отець про ті страждання,
Голгофський хрест, вінок терновий?
О так, Він знав. Та без вагання
Дав Сина, сповнений любовю

До всіх людей — Свого творіння.
О, це була велика Жертва!
Ісус, як паросток з насіння,
Зійшов у світі, щоб померти.

Щоб ми могли до ран Христових
Серцями вбогими торкнутись,
І стати вже творінням новим,
Й життям прославили Ісуса.

Христос живий. Йому вклонитись
Спіши без сумнівів й вагання,
В твоєму серці народитись
Бажає Він в цей час останній.

Бо вдруге не малим Дитятком
Прийде Господь на землю грішну,
Та згідно діл щоб всім віддати,
Прийде Він, як Володар грізний.

В цей добрий час прийми Месію
До свого серця, наче в ясла,
Нехай й твоя душа радіє,
Йдучи у вічне Боже Царство.

Як прекрасне свято це
І радіємо всі ми.
Сяє радістю лице –
Спас явивсь поміж людьми.

Бог спасіння спланував
Всього людства на землі.
Й щастя нам подарував,
Тож радіємо всі ми.

Всі вставайте та підемо
Поклонитися Христу,
Хоч малятком появився,
Силу мав Він не просту.

І про інших не забудьте,
Завітайте і до них.
Різдвяні пісні співайте,
І молітеся за всіх.

В цей чудовий день Різдва
Богові хай лине
Щира слава і хвала
У земній долині.

Тож сьогодні хочу й я
Його привітати,
Повне серденько хвали
Господу віддати.

Для тебе, малий мій друже
Є чудовий нині час.
Поспішити не байдужо –
Розказать, що родивсь Спас.

Він родився не в паласі,
І не в хаті, а в хліві,
Щоб могли прийти до Нього
І дорослі і малі.

Духом Божим я сповняюсь,
Коли згадую Різдво.
Своїм серденьком вклоняюсь,
Як би сумно не було.

Відчуваю Божу силу,
Як співаю ті пісні,
Що нагадують про Спаса,
Він родивсь тобі й мені.

Я щасливий, бо сьогодні
День народження Христа.
Піду з татом в Дім Господній –
Це подія не проста.

Буду там псалми співати,
Й віршик також розкажу.
Буду Спаса прославляти,
Бо давно Його люблю.

Христос народився-славімо Його,
Надію та радість принесло Різдво.
Велична подія,знаменна для всіх,
Хай в кожній оселі живуть спів і сміх.
І ми в милосерді даруймо тепло,
Для ближнього, того, кому невелось.
Забудьмо всі кривди,образи та злість,
У гніві не зайде нам сонячний диск.
Згадаймо про наших і менших братів,
Що мерзнуть безслівно у холоді днів.
Подаймо їм їжі в півмиску сповна,
І птахам небесним дещицю зерна,
Христос народився-славімо Його,
Надію та радість принесло Різдво.

Популярні християнські вірші на Різдво

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака!
Як не дасте п’ятака,
Візьму вола за рога
Та виведу на моріг,
Та викручу правий ріг.
Буду рогом трубити,
А воликом робити.

***
Ми ялинку прикрашали,
З кухні пахли пироги.
Свічечки на гілки стали
Аж до зіроньки з фольги!
Сніг пушинками кружляє,
Біле міряє шитво.
Раз на рік таке буває:
Свято! Сніг! Зима! Різдво!
(Іван Франко)

Від села до села
в кожушку йде Коляда.
Красень місяць угорі
ясно світить Коляді.
Сніг блискітками блистить,
мідно дзвоник дзеленчить.
“Бог предвічний” – чути краєм –
ми Ісусика вітаєм!

Коли на небі перша зірка
Всміхнеться лагідно до гір.
Від снігу сяє наша гірка
І кличе вийти нас надвір.
У вікнах світяться ялинки,
Стежки синіють до воріт.
І сипляться, ряхтять сніжинки
І засипають сріблом світ.

Під образом – сіно,
На образі – свічка.
На всю хату пахне
Смачна паляничка.
На радість дорослим,
На втіху малечі
Іде до вас в гості
Святий добрий вечір.
Христос ся рождає!

На столі — свята вечеря,
вся родина за столом.
Відчиняє ангел двері
позолоченим крилом.
Благу вість нам сповіщає
про народження Христа.
В хаті свято розцвітає,
гріє душу доброта.
Пахне сіном і кутею.
Сяє зірка. Сніг скрипить.
І колядка над землею
з білим ангелом летить.
(Надія Гуменюк)

Дочекалися ми свята
І для серця, й для душі:
На столі кутя багата,
Пиріжки, узвар, книші.
В хаті ладан в’ється димно,
В пасмах затишку й тепла.
Тільки перша зірка блимне,
Посідаєм до стола.
Й тих згадаєм, хто бідує
У неволі та нужді.
Хто і в цей рік не скуштує
Святвечірньої куті.
Ми надіями ясними
Обдаруємо сумних
І пожуримося з ними,
І помолимось за них.

Piздво для мeне зoвсім нe ялинкa,
Нe пoдарунки i нe Дiд Мopoз.
Piздво для мeне – paдісна нoвина:
В цeй дeнь для мeне нapoдивсь Xpистос.
Вiн нapoдився нe в цapських пaлатах –
В xліві, у яcлах (вiвці тaм були),
Щoби дo Ньoго нe лишe бaгаті,
Aле і бiдні вci пpийти змoгли.
I цeй дapунок Бoг нaм дaв iз нeба,
Щoб нa Piздво вci paдісні були.
Тo ж cумувати у цeй дeнь нe трeба –
В Icусі ж ми cпасіння вiднайшли.
Для нac, дiтей, Piздво – цe нe ялинкa,
Нe пoдарунки і не Дiд Мopoз.
Нaйкращий подaрунок – це новинa:
Для нaс в цeй дeнь нapoджений Xpистос!

Дитячі християнські вірші на Різдво

Вcя Укpaїна cпіває,
Нинi кpугом тopжество…
Дpузі, i ми вac вiтаєм
З cлавним Гocподнім Piздвом!
В нeбо xaй линe xваління –
Нaм нapoдилось Дитя.
В Ньoму ми мaєм cпасіння,
Мaємо вiчне життя!
Тiштеся! Щирo cпівайте
cлаву Icусу Xpисту!
Миp нa зeмлі cповіщайте,
Бoг дacть вaм paдість cвяту!

Cвятість, paдість i oбнова
Для людeй — Piздво Xpистове.
Ми Piздво Xpиста шaнуєм
i щopoку кoлядуєм.
Cлавте Бoга у xвалі
Вci вeликі тa мaлі!

Xoчу пpивітати вac з вeликим cвятом,
Paдісним, чудoвим — iз Piздвом Xpистовим!
Будeмо paдіти i бaтьки, i дiти,
Дiдусі, бaбусі у Xpисті Іcусі!
Гoлосно cпіваймо, Бoга пpославляймо
Зa cвятий дapунок, зa нaш пopятунок.

Яскравa зipoчка нa нeбі
Гopить, гopить i не згaca.
A дiтвори вeceлий щeбіт
Дзвiнкий, пpoзорий, як pocа,
Дo нeї линe в цi xвилини —
В нiм cлава Гocподу Xpисту,
Щo нapoдився, як людинa,
В цю нiч, вoicтину cвяту.
Гopить зopя – нe пoгасити,
Вoна нaгадує для вcix,
Щo нapoдився Caм Cпаситель
I cмерть любoв’ю пepeміг.

У зимову світлу днину
Народилася дитина.
Чиста-чиста, мов сльозина,
Божий Син, свята зернина.
І донині нам сія
Вифлиємськая зоря.

Ніч Різдвяна світла й чиста,
Небо — в зорянім намисті.
Щастя й радості багато
Нам несе Різдвяне свято.
І щоразу воно нове —
Свято свят — Різдво Христове!
М. Пономаренко

Йдемо спішною ходою
Ми від хати і до хати
Голосною колядою
Сина Божого вітати.

Я маленький пастушок,
Загорнувся в кожушок,
На скрипочку граю,
Вас усіх вітаю.
А ви, люди, чуйте,
Коляду готуйте –
Яблучка, горішки
Дітям для потішки.

Сьогодні Різдво,
Все місто в чеканні таємниці,
Він дрімає в інеї кришталевому
І чекає: звершиться чари.

Хуртовини заволоділи ним,
Схожі на сновиденье.
У соборах трепет свічок і спів,
І ладану сребристый дим.

Під передзвін дзвонів
Заб’ється серце дзвоном.
Та від долі своєї не дітися –
Від різдва чарівних слів.

Джерело небес – тих слів витік,
Вони з полум’я і світла.
І в світі, і в душі поета,
І в слові відродиться Бог.

Чаклуй ж, завірюха-чарівник,
Твоя чарівна стихія
Перетворить в інші світи
Всю землю, місто, і людей.

Зустрічатися будуть чудеса,
Так запросто, у натовпі перехожих,
І раптом на музику схожі
Людські голоси стануть.

Сніг лягає білий-білий
На пагорби і вдома;
Іскрою-інеєм одяглася
Староруське зима.

Нерухомість синьої річки…
І не треба нічого —
На розписаному ганочку
Причаїлося Різдво.

Колисочку похитає
І віджене хмари геть…
Всі сумніви розвіє
Та Різдвяна ніч.

Різдвяна зоря зазирає до хати.
Хай буде на радість ця хата багата!
Даруй нам, Ісусе, любові у серце,
Нехай вона рясно на ближніх поллється!
Зміцни нашу віру, Спасителю в яслах,
Щоб світло Твоє в наших душах не згасло!
Очисти від злого, навчи пильнувати,
У кожному дневі Тебе шанувати!
(Зоряна Живка)

Висновок

Християнські вірші на Різдво мають особливий духовний зміст, який дарує нам натхнення та радість свята. Ці вірші виражають нашу віру і надію у народження Ісуса Христа та нагадують нам про справжню суть Різдва – це дарунок миру та спасіння. Дитячі християнські вірші також допомагають дітям зрозуміти значення цього свята та запам’ятовувати його назавжди.

Нехай ці вірші стануть частиною вашого святкового співу та принесуть вам радість і внутрішній спокій у цю особливу пору року. Разом з ними ми можемо святкувати Різдво як духовне свято, яке дарує нам благодать і світло.