Соняшник: вирощування з насіння, посадка у відкритий ґрунт і догляд

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 10 серпня 2023 Опубліковано: 05 лютого 2019 Перша редакція: 05 квітня 2017 🕒 20 хвилин 👀 40686 разів 💬 0 коментарів

• Посадка й догляд за соняшником
• Рослина соняшник – опис
• Вирощування соняшника з насіння
  • Посів насіння соняшника
  • Вирощування розсади соняшника
  • Пікірування соняшника
  • Коли садити соняшник у ґрунт
  • Грунт для подсолнечника
  • Як садити соняшник у відкритий ґрунт
  • Що садити після соняшника
  • Як виростити соняшник
  • Полив соняшника
  • Підживлення соняшника
  • Хвороби соняшника
  • Шкідники соняшника
  • Обробка соняшника
  • Коли і як збирати соняшник
  • Способи зберігання соняшника
  • Корисні властивості соняшника
  • Насіння соняшника – протипокази
  • Коментарі

  Соняшник (лат. Helianthus) – рід родини Складноцвіті, що налічує близько п’ятдесяти видів, які ростуть у природі в Північній, Центральній Америці та в Перу. Обробіток соняшника здійснювали ще індіанці, які використовували рослину для зняття болю в грудях і лікування лихоманки, пекли з неї хліб, а пилок і пелюстки рослини слугували в ті часи сировиною для пурпурно-фіолетової фарби, якою аборигени робили на тілі татуювання. Олією соняшника змащували волосся, а суцвіттями прикрашали вівтарі й храми.

  Деякі види роду, що представляють олійні або декоративні рослини, в XVI столітті були вивезені в Іспанію, потім потрапили у Францію та Італію, а до кінця століття їх уже вирощували в Бельгії, Швейцарії, Німеччині, Голландії та Англії. На території України ця рослина, котра незабаром стала її народним символом, з’явилась у середині XVIII століття – спершу як декоративна культура. Сьогодні рослина соняшник є найціннішою сільськогосподарською культурою і вирощується по всьому світу.

  Посадка й догляд за соняшником

  • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – у кінці квітня або на початку травня, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 8-12 ˚C.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: будь-які, окрім кислих, болотистих і засолених, але більше підходять родючі ґрунти з умістом глини.
  • Полив: частий і рясний. Найбільше потрібна волога до того, як рослина сформує 4 пари листя, а потім під час бутонізації, цвітіння й наливу насіння. У спеку полив має бути щоденним, а в посуху ділянку потрібно поливати 2-3 рази на день.
  • Підживлення: регулярні впродовж усього періоду вегетації із застосуванням як органічних, так і мінеральних добрив. Спосіб унесення основних елементів – кореневий, мікроелементами рослина забезпечується при позакореневих підживленнях.
  • Розмноження: насіннєве – розсадне та безрозсадне.
  • Шкідники: степові цвіркуни, довгоносики, підгризаючі совки, піщані смерди, лугові метелики, дротяники, хрущі та їхні личинки, рослиноїдні блішки, попелиці.
  • Хвороби: пероноспороз (несправжня борошниста роса), ембелізія (чорна плямистість), фомопсис (сіра плямистість), фомоз стебла, вугільна (попеляста) гниль, суха гниль, вертицильозний вілт, сіра гниль, альтернаріоз (бура плямистість), склерозатінкуоз (біла гниль), аскохітоз, борошниста роса, іржа, вовчок, бактеріоз, вірусна мозаїка та позеленіння квіток.

  Рослина соняшник – опис

  Культура соняшник олійний (лат. Helianthus annuus) є однорічною рослиною заввишки до 2,5 м зі стрижневою кореневою системою, що проникає на глибину 2-3 м. Стебло у соняшника прямостояче, вкрите жорсткими волосинками, не гілкується, з пружною і м’якою серцевиною. Листки чергові, довгочерешкові, причому верхні сидячі, а нижні супротивні, овально-серцеподібні, з загостреними верхівками. Довжина листової пластини з пильчастими краями, опушеної жорстким ворсом, сягає 40 см. Квітки зібрані в дуже великі кошики, оточені обгортковим листям. Бутони і молоді кошики повертаються за сонцем, змінюючи упродовж дня орієнтацію зі сходу на захід, але з дозріванням рослина фіксує положення кошика, хоча листя, як і раніше, повертається за сонцем. Крайові квітки кошиків завдовжки від 4 до 7 см язичкові, безплідні, а численні внутрішні – трубчасті, двостатеві.

  Зазвичай олійний соняшник утворює тільки одне суцвіття, але іноді виникають додаткові відростки з маленькими кошиками. Цвіте соняшник місяць – із липня по серпень, запилюється перехресно за допомогою вітру та комах. Плоди – довгасті, злегка стислі сім’янки зі слабо вираженими гранями, завдовжки від 8 до 15 і завширшки від 4 до 8 мм, зі шкірястим насінником і сірою, білою, смугастою або чорною шкіркою (лушпинням). Усередині насіння розташовані білі ядра в насіннєвий оболонці. Соняшник є чудовим медоносом.

  Вирощування соняшника з насіння

  Посів насіння соняшника

  Вирощувати соняшник через розсаду не має сенсу, оскільки його сходи здатні зносити невеликі заморозки. Але якщо ви все-таки вирішили виростити розсаду соняшника, то сійте насіння за 20-25 днів до висадки на город відразу в окремі посудини – в горщики або, наприклад, в обрізані пластикові пляшки заввишки 28-30 см із проробленими в дні дренажними отворами. Змішайте родючу землю з перегноєм у рівних пропорціях, наповніть вологою сумішшю посуд, посадіть у кожну посудину по одній або дві насінини на глибину 3-4 см і обов’язково притисніть ґрунт, щоб він охопив насіння зусібіч. Помістіть посіви в тепле місце і накрийте їх плівкою.

  Вирощування розсади соняшника

  Щойно з’являться сходи, посіви переміщують на світле підвіконня. Догляд за сіянцями полягає в зволоженні субстрату, обережному розпушуванні ґрунту і регулярному провітрюванні. За тиждень до висадки у відкритий ґрунт сіянці загартовують, виставляючи їх щодня на відкрите повітря і поступово збільшуючи тривалість процедури.

  Пікірування соняшника

  Річ у тім, що соняшник погано зносить пересадку, тому пікірування сіянців краще не проводити. У відкритий ґрунт розсада соняшника висаджується на початку червня разом із земляною грудкою способом перевалки. Схема посадки соняшника передбачає розміщення сіянців на відстані метра один від одного. Будьте дуже обережні й не ушкодьте при пересадженні кореневу систему.

  Посів соняшника у відкритий ґрунт

  Коли садити соняшник у ґрунт

  Висівають соняшник у кінці квітня або на початку травня, коли ґрунт прогріється до 8-12 ºC. До умов вирощування культура невибаглива – сходи можуть витримувати і заморозки до -5 ºC, і посуху. Однак є кілька застережень:

  • не вирощуйте соняшник кілька років на одному місці, робіть перерву 3-4 роки;
  • не саджайте соняшник там, де в минулому сезоні росли помідори, буряк або бобові культури;
  • найкращими попередниками для соняшника є кукурудза і зернові;
  • висаджуючи соняшник, майте на увазі, що в діаметрі його кореневої системи не зможе повноцінно рости жодна культура.

  Грунт для подсолнечника

  Оптимальними для соняшника будуть родючі ґрунти з деякою кількістю глини в коренях і вологою під ними. Взагалі ж соняшник здатен пристосуватися до будь-яких видів ґрунту – і до легких, і до важких. Зовсім не підходять культурі кислі, болотисті і засолені ґрунти.

  Перед посівом соняшника слід підготувати ділянку: звільніть її від бур’янів і внесіть під перекопування комплексні мінеральні добрива. Деякі городники не вважають за необхідне удобрювати ґрунт спеціально під цю культуру, вважаючи, що якщо на ділянці добре ростуть інші овочі, то виросте і соняшник.

  Як садити соняшник у відкритий ґрунт

  Насіння соняшника перед посівом потрібно відкалібрувати, а потім протруїти упродовж 14 годин в одновідсотковому розчині марганцівки або потримати ніч у часниково-цибульному настої, для приготування якого 100 г часнику подрібнюють, змішують із цибулевим лушпинням, заливають двома літрами окропу, добу настоюють і проціджують через марлю. Використання для протруєння насіння часникового настою не тільки вбиває всі хвороботворні мікроорганізми, а й попервах відлякує від насіння шкідників і гризунів.

  Посів соняшника здійснюється в вологий ґрунт на глибину близько 8 см, залишаючи в гнізді по 2-3 насінини. Між великими соняшниками дотримуються дистанції близько метра, а між сортами середньої висоти – близько 60 см. Що більшою буде відстань між рослинами, то більшим буде насіння нового врожаю.

  Що садити після соняшника

  Вирощування соняшника сильно виснажує ґрунт, тому садити після нього овочі безглуздо, краще посадити якусь бобову культуру – сою, квасолю, горох, вику, люпин. Бобові дозволять ґрунту відпочити і наситять його азотом. На наступний рік після бобових на цьому місці можна вирощувати огірки.

  Догляд за соняшником

  Як виростити соняшник

  Якщо ви хочете отримати велике насіння, доведеться за соняшником доглядати. Що це означає? Необхідно регулярно проводити поливання, видаляти бур’яни і розпушувати ґрунт навколо рослин і в міжряддях, вносити підживлення, захищати рослини від хвороб і шкідників.

  Полив соняшника

  Поливають соняшник у міру необхідності. Особливо рослина потребує вологи до моменту формування 4 пар листя. Наступний етап підвищеної потреби у волозі припадає на формування суцвіть, а потім – у період цвітіння і наливу насіння. При зволоженні соняшника важлива не тільки частота поливань – необхідно просочувати ґрунт на глибину залягання коренів рослини. У літню спеку соняшник поливають щодня, але якщо настає посуха, то доведеться зволожувати ґрунт двічі або навіть тричі на день – соняшник дуже вологолюбний.

  Підживлення соняшника

  Оскільки соняшнику необхідна велика кількість поживних речовин, після формування третьої пари листя його слід підживити: на кожен м² ділянки вносять по 20-40 г суперфосфату, розкидаючи сухе добриво по поверхні. Потім гранули закладають у ґрунт на глибину 10 см, після чого ділянку поливають.

  Тільки-но сформуються кошики, внесіть у ґрунт калійно-азотне підживлення: додайте в відро розчину коров’яку (1:10) столову ложку сульфату калію. Повторно удобріть рослини таким же розчином у період дозрівання насіння.

  Іноді на листках соняшника з’являються пухирчасті викривлення, на стеблах утворюються тріщини, і він стає ламким. Це ознаки нестачі в ґрунті бору. У такому випадку потрібно провести обробку рослини по листю борвмісним препаратом.

  Шкідники і хвороби соняшника

  Хвороби соняшника

  Соняшник при неправильному догляді і недотриманні агротехніки може вразити безліч хвороб.

  Пероноспороз, або несправжня борошниста роса – грибкове захворювання, збудником якого є гриб Плазмопара. Хвора рослина виглядає недорозвиненою, її стебла стають тонкими й тендітними, а листя – маленьким і хлоротичним, із білим нальотом на споді пластини. Але існує форма захворювання, при якій стебла коротшають і товщають. За один сезон можливе повторне зараження пероноспорозом соняшника, що вже майже завершив свій розвиток. У цьому випадку на листках з’являються невеликі маслисті плями неправильної форми, на їхній нижній стороні утворюється білуватий наліт, а стебла стають світло-зеленими. Потім інфекція проникає в кошик, який унаслідок ураження перестає розвиватися.

  Ембелізія, або чорна плямистість – шкідлива хвороба, що вражає не тільки соняшник, але навіть дуже стійкі бур’яни. Ознаки захворювання з’являються на рослинах у стадії розвитку 5-6 листків: на пластинах виникають темні некрозні плями розміром 3-5 мм, які розростаються і зливаються, утворюючи плями завбільшки 4-5 см, обведені жовтою облямівкою. На черешках з’являються темні витягнуті плями неправильної форми, в місці кріплення черешка до стебла виникають численні тріщини, а на стеблі навколо черешка утворюються чорні некрози. На уражених ембелізією кошиках теж можна розгледіти темно-коричневі цятки.

  Фомопсис, або сіра плямистість – одна з найнебезпечніших грибкових хвороб, що вражає всі частини рослини. На листках з’являються темно-коричневі некрози кутастої форми, як від опіку, і листя разом із черешками всихає і відмирає. На стеблах навколо уражених черешків теж утворюються коричневі некрози з чітким контуром, які з часом сіріють і вкриваються пікнідами. Стебла стають крихкими і легко ламаються. Прогресує хвороба при підвищеній вологості в теплу погоду.

  Фомоз стебла викликається грибком і проявляється на молодих рослинах у стадії розвитку у них 6-8 листків. На листі виникають коричневі плями з яскраво-жовтим обідком, вони збільшуються, охоплюючи весь листок і навіть черешок. Потім грибок вражає тканини стебла, а якщо зараження відбувається під час цвітіння, то незабаром на кошику утворюються коричневі плями неправильних обрисів, насіння розвивається погано, виявляється напівпорожнім, а потім теж буріє.

  Вугільна, або попеляста гниль – грибкова хвороба, що вражає також буряк, картоплю і кукурудзу. Збирається інфекція на шийці кореня і, розвиваючись, просувається вгору по стеблу, блокуючи надходження по ньому корисних речовин, через що листя і верхівка починають в’янути, засихати, і рослина може загинути. Прогресує хвороба в спеку при тривалій відсутності опадів.

  Суха гниль викликається грибком і поширена повсюдно. На передній стороні кошики виявляються гниючі темно-коричневі плями, які поступово всихають і тверднуть. При сильному ураженні осередки з зернами легко відходять від основи цілими пластами. Насіння виглядає плоским, недорозвиненим, злиплим, а смак у нього гіркий. Найчастіше хвороба розвивається в затяжну посуху і після ураження соняшника градом.

  Сіра гниль теж викликається грибком, який може довгий час зберігатися в ґрунті, на насінні, коренях рослин і в післяжнивних рослинних рештках. Активною інфекція стає у вологу погоду на тлі зниження температури. На молодих рослинах з’являються коричневі плями, що незабаром вкриваються сіруватим нальотом. На стеблах утворюються темні штрихи з таким же нальотом. Уражає грибок і кошики, що зріють, від чого на їхній тильній стороні виникають маслисті плями, тканина в цих місцях розм’якшується, вкривається нальотом, гниє і відмирає. За сприятливих для грибів умов він може негативно вплинути на врожайність соняшника.

  Вертицильозний вілт може призвести до поступового в’янення тканин і навіть до відмирання рослин. Збудником хвороби є грибок, що вражає судинну систему соняшника. Перші ознаки хвороби помітні вже при цвітінні, потім вертицильоз проявляється на листках, які втрачають між жилками тургор, після чого листя викривлюються і відмирають, але ще довго можуть не опадати. Інфекція вражає судини стебла, погіршуючи якість генеративних органів – якщо зробити зріз стебла ураженої рослини, то можна побачити м’якоть, що стала коричневою. Активізується грибок під час тривалої посухи і спеки.

  Альтернаріоз, або бура плямистість, що викликається грибком, вражає стебла, листя і насіння соняшника. Спочатку на листках з’являються коричневі некрозні цятки, які збільшуються і набувають неправильні форми. Іноді альтернаріоз проявляється тільки в кінці вегетації. Розвивається захворювання на тлі високої вологості і температури повітря.

  Склеротініоз, або біла гниль вражає соняшник протягом упродовж вегетаційного періоду, але проявлятися може по-різному. Характерна для цього захворювання стрімкість розвитку. Сходи, уражені білою гниллю, гинуть відразу. У молодих рослин із 5-6 листками при температурі повітря 16-18 ºC на тлі підвищеної вологості на листках утворюється білий повстяний наліт. При розвитку захворювання хворі тканини відмирають, стебла ламаються і рослини гинуть. На тильній стороні кошика з’являються мокрі світло-коричневі плями, тканина під якими стає м’якою. Прикореневе ураження соняшника білою гниллю скорочує надходження в листя і стебла поживних речовин, що наближає загибель рослини.

  Аскохітоз може проявитися у будь-який момент періоду вегетації, але більш явними симптоми стають у другій половині літа: на листках, стеблах і кошиках виникають дуже темні, майже чорні плями округлої або неправильної форми, діаметром 1-2 см, а згодом у центрі плям з’являються пікніди. Інфекція має грибкове походження.

  Борошниста роса поширена в південних районах. Проявляється вона білим борошнистим нальотом на поверхні листя, який поступово темніє і перетворюється на щільну буру плівку. При інтенсивному розвитку захворювання знижується врожайність рослин і зменшується вміст олії в насінні.

  Іржа – грибкове захворювання, поширене у всіх місцях, де вирощується соняшник. Навесні на нижній, а іноді і на верхній стороні листя з’являються опуклі помаранчеві утворення в формі подушечок – пустули, при розтріскуванні яких розсипається іржавий порошок, який є спорами грибка. Іржа викликає загибель листя, а при сильному зараженні потерпають і інші органи. В уражених рослин спостерігається втрата вологи, порушення обміну речовин і відставання в розвитку.

  Вовчок є одностебловим паразитом із квітками світло-фіолетового відтінку і плодами у формі коробочки. Росток вовчка прикріплюється до кореня соняшника, вживається в нього і розвивається за рахунок рослини, сильно знижуючи його врожайність.

  Бактеріоз, як зрозуміло з назви хвороби, має бактеріальну природу. Уражені хворобою тканини соняшника гниють і стають слизовими, в’януть і сохнуть.

  Мозаїка викликається вірусом кучерявої смугастості тютюну і проявляється зміною листя соняшника – воно стає строкатим, потім деформуються та відстає у рості та розвитку.

  Позеленіння квіток проявляється хлорозом листя, карликовість, утворенням тонких вторинних пагонів і стерильністю квіток, які набувають зеленого забарвлення. Захворювання викликають мікоплазмові тіла, які переносять цикадки;

  Шкідники соняшника

  Вплинути на урожай соняшника можуть не тільки хвороби, а й шкідники. Наприклад:

  • степові цвіркуни – дорослі комахи, які пошкоджують рослину в період появи перших листків і знищують точку росту. Велика частина шкідників зосереджується на краях ділянок;
  • підгризаючі совки – небезпеку становить перше покоління шкідників: гусінь, що перебуває у ґрунті, підгризає стебло у кореневої шийки;
  • піщані смерди – ці жуки перегризають сходи і з’їдають їх;
  • довгоносики – найбільшу небезпеку представляють види південний сірий, сірий і сірий буряковий довгоносики, які поїдають сім’ядольне листя, перекушують стебла і завдають шкоди паросткам, які ще не з’явилися з-під землі;
  • лугові метелики вирізняються великою ненажерливістю і всеїдністю: личинки можуть з’їсти всю листову поверхню, залишивши лише великі жилки, знищують вони також епідерміс у кошиках і стеблах;
  • рослиноїдні блощиці висмоктують із рослини соки. Найнебезпечніше ураження шкідниками сім’янок, яке призводить до їхньої загибелі;
  • попелиця пошкоджує молоде листя, від чого пластина зморщується, жовтіє і буріє. Рослини, уражені попелицею, відстають у розвитку;
  • дротяники – личинки жука-ковалика (лускуна) – виїдають посіяне насіння, паростки, підгризають під землею сходи. Небезпечні дротяники доти, доки у соняшника не розвинеться 2-3 пари листя;
  • хрущ – його личинки, перебуваючи в землі, пошкоджують соняшник та інші культури, харчуючись на першому етапі свого розвитку корінням рослин.

  Обробка соняшника

  Аби захистити посіви соняшника від хвороб і шкідників, необхідно:

  • дотримуватися сівозміни;
  • вибирати для вирощування стійкі до хвороб і шкідників сорти соняшника;
  • перед посівом обов’язково проводити протруєння насіння соняшника фунгіцидами та інсектицидами;
  • дотримуватися термінів і схеми посіву;
  • регулярно знищувати бур’яни на ділянці;
  • проводити профілактичні обробки рослин фунгіцидами та інсектицидами;
  • видаляти з ділянки після збору врожаю рослинні залишки;
  • проводити восени глибоку оранку або перекопування ділянки.

  Якщо упродовж вегетації на рослинах з’являються ознаки грибкових хвороб, знищувати інфекцію слід розчинами фунгіцидів системної дії, наприклад, Апрон або Круйзер. Припиняють обробки як мінімум за місяць до збору врожаю. Вірусні хвороби невиліковні, тому екземпляри, уражені мозаїкою, слід негайно видалити і спалити.

  Обробка насіння перед посівом інсектицидами захищає сходи від шкідників упродовж 5-7 тижнів, але потім слід час від часу проводити профілактичне обприскування соняшника розчинами інсектицидів і акарицидів широкого спектра дії, як-от: Залп, Акарін, Актеллік або Агравертін. Особливо небезпечними є сисні комахи – попелиці й блощиці, оскільки вони не тільки ушкоджують рослини і висмоктують із них соки, а й є переносниками невиліковних вірусних хвороб.

  Збирання і зберігання соняшника

  Коли і як збирати соняшник

  Забирають соняшник у період його повної стиглості, коли листя та кошики підсихають і буріють – саме в цей час у насінні завершується процес накопичення олії, ядра насіння тверднуть, шкірка набуває характерного для сорту забарвлення, а насіння розколюються при стисненні з обох боків. Коли на ділянці залишиться не більше 15 % соняшників із жовтими язичковими квітками, можна братися до збирання.

  Але іноді дозрівання насіння збігається з початком сезону дощів, і кошики не встигають висихати на корені. Не можна збирати на зберігання насіння з підвищеною вологістю. У таких випадках напередодні початку дощів рослини в суху погоду обробляють десикантами, що забезпечують швидке дозрівання – насіння в кошиках достигає на тиждень раніше. Цей захід підвищує врожайність соняшника, насіння виходить якісним, і його вологість не перевищує 9 %.

  Збір урожаю соняшника має завершитися за шість днів, інакше насіння почне обсипатися. При збиранні головки зрізають на 2-3 см нижче по стеблу, потім із них за допомогою тертя витягують насіння і здувають сміття.

  Можна, не зрізуючи, нахиляти головки над відром і вибивати з кошиків насіння, постукуючи з тильного боку чимось важким. Зріле насіння саме вислизає з гнізд у посудину.

  Третій спосіб збирання дозволяє зберегти урожай зовсім без втрат: кошики зрізують із 10 см стебла, коли дозріло тільки 2/3 насіння. На головки надягають тканинні або паперові мішки і підвішують їх на 2-3 тижні під стелею в добре провітрюваному приміщенні, після чого з легкістю вилущують стигле і сухе насіння з гнізд.

  Решту стебел на ділянці необхідно висмикнути і спалити, а ділянку зорати або перекопати на глибину штиха лопати.

  Способи зберігання соняшника

  Лежкість насіння соняшника залежить від цілісності його оболонок – зерна з пошкодженою шкіркою не захищені від проникнення інфекції і швидко псуються. Скорочують термін зберігання насіння й органічні домішки, оскільки мають підвищену порівняно з насінням гігроскопічність.

  На тривале зберігання можна закладати тільки очищене від сміття і провіяне насіння з вологістю не більше 7 %, охолоджене до 10 ºC. Сушать насіння в сухому приміщенні з гарною вентиляцією. Якщо вологість перевищує 12 %, необхідно при просушуванні посилити вентилювання.

  Сухе насіння може зберігатися півроку. Тримають його у чистому, сухому неопалюваному приміщенні в мішках із тканини в підвішеному до стелі положенні.

  Види і сорти соняшника

  У комерційних цілях соняшник класифікують за кольором лушпиння. Наприклад, сорти соняшника з чорним лушпинням відносять до олійних, оскільки вони містять до 50 % олії, а сорти зі смугастою шкіркою використовують для виробництва продуктів харчування, зокрема кондитерських виробів. Олійні сорти, своєю чергою, залежно від кількості та якості кислот, що містяться в насінні, поділяються на поліненасичені, мононенасичені і середньоолеїнові.

  За тривалістю вегетаційного періоду сорти та гібриди соняшника поділяються на ранньостиглі, середньоранні, середньостиглі та середньопізні. Пропонуємо вам знайомство з найкращими сортами соняшника:

  • Люкс – високопродуктивний, великоплідний, стійкий до захворювань, посухи й бур’янів кондитерський сорт раннього терміну дозрівання. Рослини цього сорту сягають у висоту 185 см, діаметр їхнього кошика 25-27 см, великі ядра прилягають до стінок сім’янок нещільно;
  • Горішок – високоврожайний ранньостиглий універсальний сорт, стійкий до погодних умов, бур’янів та деяких хвороб і шкідників. У рослин заввишки до 170 см великі овально-довгасті чорне насіння зі шкіркою в подовжню темно-сіру смужку;
  • Ласунка – великоплідний середньостиглий урожайний універсальний сорт, стійкий до бур’янів, посухи, деяких хвороб і шкідників. Рослина сягає у висоту майже 2 м, кошик у нього опуклий, опущений, насіння велике й витягнуте;
  • Олівер – високопродуктивний скоростиглий олійний гібрид сербської селекції, стійкий до хвороб і посухи. Рослина невисока – до 145 см, не гілляста, з могутнім корінням. Середніх габаритів кошики мають плоску форму, яйцеподібне темне насіння теж середніх розмірів;
  • Форвард – стійкий до різних гнилей, склеротинії, фомопсису, пероноспорозу та бур’янів високоврожайний олійний гібрид середньораннього терміну дозрівання заввишки до 190 см, із випуклої форми опущеними вниз кошиками діаметром 15-20 см і темними смугастими сім’янками;
  • Рімісол – стійкий до вилягання середньоранній олійний гібрид, що вирізняється імунітетом до деяких хвороб і шкідників. Це рослини заввишки до 160 см із товстим, густо облистяним стеблом, розвиненою кореневою системою, нахиленими опуклими кошиками діаметром до 22 см із подовженими чорними насінинами;
  • Флагман – ранньостиглий урожайний олійний сорт, стійкий до борошнистої роси і бур’янів, але вражається фомопсисом. Рослини цього сорту заввишки до 2 м із подовженим овальним насінням;
  • Прометей – надранній і високопродуктивний олійний сорт, стійкий до посухи, бур’янів, іржі та борошнистої роси. Висота рослин цього сорту не більше 140 см, а діаметр їхніх кошиків 18-22 см;
  • Аттіла – теж надранній і високоврожайний олійний сорт, стійкий практично до всіх грибкових захворювань і несприятливих умов. Рослини заввишки до 165 см із напівсхиленими плоскими кошиками діаметром до 24 см;
  • Вранац – високоврожайний кондитерський середньопізній гібрид, стійкий до хвороб, посухи, вилягання та осипання. Рослини цього сорту високі й потужні, кошики середнього розміру, дуже опуклі, загорнуті донизу, сім’янки широкояйцеподібні, великі, чорні з темно-сірими смужками по краях;
  • Алмаз – ранньостиглий урожайний кондитерський сорт, відносно стійкий до вилягання, посухи та грибкових хвороб. Стебло у нього заввишки до 190 см, кошики опуклі, великі, нахилені, сім’янки великі, чорні з сірими смужками;
  • Запорізький кондитерський – середньостиглий високопродуктивний сорт, стійкий до бур’янів, осипання, вертицильозу і пероноспорозу. Висота стебла сягає 210 см, кошики діаметром 20-25 см плоскі або ледь опуклі.

  Властивості соняшника – шкода і користь

  Корисні властивості соняшника

  До складу насіння соняшника входять такі речовини:

  • каротин, що підвищує захисні сили організму за рахунок нейтралізації шкідливого впливу вільних радикалів;
  • бетаїн, що активізує ліпідний обмін, що сприяє виробленню енергії, нормалізує кислотність шлунка, поліпшує діяльність травної системи і перешкоджає відкладенню жиру;
  • холін, що сприяє засвоєнню жирів, знижує вміст холестерину, зміцнює центральну нервову систему, стимулює серцеву діяльність і уповільнює старіння;
  • смоли, які надають бактерицидну, бактеріостатичну, в’яжучу й антигнильну дію;
  • жирні олії, які беруть участь у регенерації тканин, усувають вогнища запалення, прискорюють процес загоєння ран, захищають організм від впливу канцерогенів;
  • флавоноїди, які зміцнюють і покращують еластичність капілярів та стінок судин, нейтралізують дію вільних радикалів і знижують артеріальний тиск;
  • органічні кислоти, що підвищують апетит та імунітет, активізують обмінні процеси, виводять токсини і нормалізують травлення;
  • дубильні речовини, які мають бактерицидну, бактеріостатичну і в’язку дію;
  • глікозиди, які мають сечогінну, седативну, відхаркувальну, судинорозширювальну, протимікробну і дезінфікуючу дію;
  • антоціани, що знижують ламкість капілярів і судин, уповільнюють процес старіння, зупиняють кровотечу, зміцнюють серцевий м’яз, нормалізують обмін речовин і роботу центральної нервової системи, знімають запалення;
  • гіркоти, що стимулюють апетит, нормалізують травлення, зміцнюють імунітет і допомагають відновлювати організм при слабкості, втомі, виснаженні, занепаді сил і неврастенії;
  • фітин, що стимулює роботу печінки, знижує рівень холестерину, нормалізує стан нервової системи й активізує жировий обмін;
  • лецитин, що прискорює окислювальні процеси, забезпечує жировий обмін, поліпшує роботу мозку, нормалізує роботу серцево-судинної системи, стимулює жовчовиділення;
  • пектин, який виводить радіонукліди і солі важких металів, пригнічує гнильну флору в кишківнику;
  • сапоніни, що розріджують мокротиння, виводять слиз із бронхів і легень, запобігають синтезу ДНК в пухлинних клітинах.

  Крім перерахованих речовин, насіння містить білки, вуглеводи, вітаміни, кальцій і цинк.

  Насіння соняшника – протипокази

  Від уживання насіння соняшника може бути не тільки користь, а й шкода. Наприклад, від них потерпає зубна емаль, яку поступово руйнує міцна шкірка, що вкриває насіння. Зерна соняшника калорійні, тому у великих кількостях протипоказані тим, хто прагне знизити свою вагу. Крім того, в їжу використовують зазвичай смажене насіння, в якому вже майже не залишилося нічого корисного.

  Негативно позначається вживання насіння на голосових даних – у горлі утворюється жирна плівка, яка заважає співати й говорити. Якщо ви купуєте насіння для їжі, то маєте розуміти, що довге коріння соняшника вбирало не тільки корисні речовини, але також отрути і токсини, тому варто переконатися, що рослина вирощувалася в екологічно благополучному районі, а насіння перед смаженням очистили від пилу і бруду.

  Вирощування соняшника по соняшнику: які втрати будуть у фермерів

  Через перспективність і високу рентабельність соняшника розширюються посівні площі в Україні. Ринок підштовхує фермера до складних або не завжди обміркованих кроків, нарощувати виробництво соняшника за рахунок реорганізації своїх земель, збільшуючи частку цієї культури у структурі сівозміни. Це може призвести до виключення менш рентабельних культур зі структури сівозміни або, ще гірше, до вирощування соняшника як монокультури в невеликих фермерських господарствах.

  Така картина вирощування часто спостерігається в центральних, південних та східних областях України. Одноманітне виробництво вже веде до зниження до зниження продуктивності полів внаслідок втрати природної родючості ґрунтів та їх забруднення шкідливими речовинами, що виділяють вегетуючі рослини. Водночас є місце засміченню земельних ділянок падалицею, також можуть накопичуватися високі залишкові дози гербіцидів та створюються проблеми для вирощування культур надалі.

  Деякі фермерів діляться успішним досвідом повторних посівів соняшника, називаючи гібриди, які ніби дали непоганий урожай при сівбі після соняшника, розповідають про хороший рівень врожайності та інші здобутки.

  Чим обумовлені ризики повторної сівби соняшника, наскільки знижують урожайність такі посіви та чи можна прогнозувати вплив негативних факторів вирощування у конкретній ситуації – про це ми говорили з Дмитром Шацманом, генеральним директором та співвласником компанії «Євросем». А також публікуємо дані проведеного компанією дослідження щодо впливу соняшника як попередника на врожайність цієї культури. Статтю підготовлено за участі Олександра Корецького, кандидата с-г наук, директора дослідного полігону «Поле Знань».

  У чому полягала суть дослідження

  Неправильно запланована послідовність вирощування гібридів соняшника (класичних, стійких до імідазолінонів, стійких до сульфонілсечовин) може призвести до погіршення фітосанітарного стану ґрунту та збільшення кількості падалиці, зокрема стійкої до ефективних гербіцидів. Крім того, існують інші проблеми, як-от боротьба зі шкідливими організмами, зростання пестицидного навантаження на ґрунт, пошук нових препаратів для знищення стійких видів бур’янів та накопичення шкідливих речовин через циклічну вегетацію одного виду культури.

  Для більш детального дослідження можливих ризиків та негативних наслідків повернення соняшника на своє місце в «Полі Знань» було проведено наукові спостереження на ділянках, де культуру вирощували з порушенням принципу чергування, тобто сіяли соняшник після соняшника.

  Основною метою цих спостережень є аналіз, як спеціалізовані гібриди соняшника реагують на своїх попередників: класичний гібрид, гібрид, стійкий до імідазолінонів, а також на попередників, які є припустимими, як-от соя та кукурудза.

  Схема досліду

  Варі ант	Поперед ник	Наступна культура
  1	Кукурудза	Тор 7+ Сумо	Авалон 7+	Старк 7+ Сумо	Пегас ІМІ
  2	Соя	Тор 7+ Сумо	Авалон 7+	Старк 7+ Сумо	Пегас ІМІ
  3	Соняшник ІМІ** Грифон	Тор 7+ Сумо	–	Старк 7+ Сумо	–
  4	Соняшник класика Аякс	Тор 7+ Сумо	*Авалон 7+	Старк 7+ Сумо	Пегас ІМІ

  Примітка: * ручне прополювання;

  ** ІМІ мається на увазі гібрид під технологію Клеарфілд

  Результати досліджень

  Результати досліджень демонструють, що повернення соняшника на ту саму ділянку без дотримання принципу чергування мало негативний вплив на розвиток рослин та знижувало врожайність. Рослини гібридів соняшника, які були спеціально вирощені з порушенням чергування, мали меншу площу листової поверхні, різну висоту рослин, менший діаметр стебла та кошика, цвітіння починалось із затримкою

  Гібриди Тор і Старк за повторного вирощування їх після ІМІ соняшника розвивались неоднорідно разом із наявною падалицею до стадії «зірочка». Надалі в таких посівах відмічали ознаки біологічної конкуренції.

  Варіанти з повторними посівами соняшника Тор, Авалон, Старк, Пегас після класичного соняшника мали кращий стан рослин, оскільки у варіантах із Тор та Старк завдяки відповідному гербіциду з діючою речовиною трибенурон-метил вдалося знищити значну частку класичної падалиці після класичного соняшника.

  У варіанті з гібридом Пегас вдалося отримати чистий посів від класичної падалиці та бур’янів із застосуванням відповідного гербіциду з діючими речовинами імазамокс та імазапір.

  Водночас вирощування гібридів соняшника з дотриманням принципу чергування після допустимих попередників, зокрема сої та кукурудзи, показало кращі результати. Рослини соняшника мали кращі параметри висоти, діаметр кошика, а також у посівах була відсутня падалиця та менше бур’янів. Застосування відповідних гербіцидів допомогло знищити більшість класичної падалиці та бур’янів у посівах гібридів соняшника.

  В результаті експерименту виявили, що врожайність гібридів Тор та Старк була найвищою (3,15 та 3,89 т/га) після кукурудзи, при чому за вирощування після класичного соняшника урожайність була нижчою на 17 та 32% відповідно. Розміщення Тор і Старк після соняшника ІМІ дало змогу отримати врожай на 49% менший, ніж із кращим попередником досліду.

  Вирощування класичного стійкого до вовчка гібрида Авалон було більш вдалим після кукурудзи (4,3 т/га), аніж після сої (3,41 т/га). А через відсутність препаратів для контролю падалиці у класичному посіві Авалона показник урожайності (3,63 т/га) було одержано за умови штучного, ручного видалення небажаних рослин.

  Вирощування гібрида ІМІ Пегас було ефективним після попередників кукурудза та соя (3,99; 3,44 т/га), при чому у варіанті після класичного соняшника урожайність зменшувалась на 20%.

  Рослини соняшника мали кращі параметри висоти, діаметр кошика, а також у посівах була відсутня падалиця та менше бур’янів. Застосування відповідних гербіцидів допомогло знищити більшість класичної падалиці та бур’янів у посівах гібридів соняшника.

  Урожайність соняшника залежно від попередників, т/га

  Варіант	Попередник	Тор 7+ Сумо	Авалон 7+	Старк 7+ Сумо	Пегас ІМІ
  1	Кукурудза	3,15	4,30	3,89	3,99
  2	Соя	3,12	3,41	3,74	3,44
  3	Соняшник ІМІ	1,67	–	2,02	–
  4	Соняшник класика	2,63	3,63*	2,66	3,23

  Примітка: * ручне прополювання.

  Коментарі фахівця: чи варто пробувати сіяти соняшник по соняшнику

  Kurkul.com: Які фактори найбільше впливають на врожайність соняшника, посіяного по соняшнику?

  Дмитро Шацман: Головні проблеми, що впливають на врожайність соняшника, посіяного по соняшнику – це контроль падалиці та контроль хвороб. Коли сівозміна у нас перенасичена соняшником, всі основні хвороби розмножуються.

  І третій фактор по рахунку, але по важливості, я б сказав, що він перший, особливо на Півдні та Сході України — це вовчок соняшниковий. Тому що, висіваючи дуже часто соняшник по соняшнику, перш за все ми спонукаємо вовчок до розвитку, дозволяємо йому розмножуватись і отримувати стійкість до нашої системи вирощування.

  Kurkul.com: На скільки відсотків зростають витрати на систему захисту?

  Дмитро Шацман: Важко сказати. Тут навіть немає в Україні єдиної калькуляції витрат на гектар для всіх господарств. В когось у господарстві вони одні, в когось інші. Але я так скажу, більш-менш нормальний фунгіцидний препарат коштує сьогодні від $20/га. Це лише фунгіцид. Плюс внесення, обробка, плюс зарплата, плюс обприскувач. Як мінімум сьогодні це буде ще додаткових 400-500 грн/га.

  Тобто фактично ми говоримо, що маємо додатково понести $35-40 витрат на один гектар, аби внести цей фунгіцид.

  Зрозуміло, що будь-яка технологія вирощування соняшника, як на мене, вже має включати однократне внесення фунгіциду. Але коли це соняшник по соняшнику, то можна говорити й про дві обробки фунгіцидом.

  Kurkul.com: А як щодо виносу поживних речовин чи накопичення залишків гербіцидів? Це визначальні фактори при вирощуванні?

  Дмитро Шацман: Це також важливі моменти, адже ми знаємо, що з одного боку, соняшник для ефективної високої врожайності достатньо вибагливий до живлення. Але з іншого боку, якщо ми завжди працювали з добривами й один рік, як цей, ми їх не внесемо, то це не буде мати такого катастрофічного значення, ніж коли ми пропустимо хвороби чи якщо у нас з’явився вовчок.

  Щодо збільшення норми використання добрив я наголошую: сіяти соняшник по соняшнику ми не радимо взагалі. По-перше, тому, що це шлях до виснаження. А по-друге, тому, що добрива «підв’язані» під наявність вологи в ґрунті. Якщо ви вносите додаткову норму добрив, а у вас не буде опадів, немає вологи, то ефекту від добрив не буде ніякого.

  Тому треба розраховувати скільки внесено добрив, який урожай ви отримали торік, який урожай хочете отримати цього року, і до цього вже рахувати добрива. А не просто сказати: «Внесіть більше добрив, якщо хочете сіяти соняшник по соняшнику». Це неправильно. І взагалі немає прямого зв’язку між кількістю внесених добрив і кількістю отриманого врожаю.

  Kurkul.com: Дивлячись на результати вашого дослідження, можна зробити висновок, що все ж деякі варіанти в досліді мали непогану врожайність. А як при цьому змінилась якість насіння?

  Дмитро Шацман: Ми не проводили таких аналізів, бо у нас трохи інше стояло завдання. Більше планували подивитись, як воно впливає на саму врожайність, тому точно можу сказати, що вплив на врожайність є.

  Але, безумовно, якщо сіяти соняшник по соняшнику, ми боремося з падалицею, у нас є ситуації, коли на соняшнику важко поборотися з падалицею, і тоді частину поживних речовин забирає з соняшника вона. А це значить, що у вас є питання впливу на олійність. Будь-які рослини, які є конкурентами основній культурі, забирають вологу і поживні речовини.

  Kurkul.com: Судячи з таблиці, найбільше значення має тип соняшника, який був попередником?

  Дмитро Шацман: Знову ж таки питання ефективного контролю падалиці. Важко боротися з падалицею євролайтингового соняшника у посівах. Тому що вона є стійкою до гербіцидів. Через це є конкуренція, а значить, є суттєве зниження врожайності.

  Kurkul.com: Ви не рекомендуєте взагалі висівати соняшник по соняшнику. Але якщо уже склалася така ситуація, що немає іншого варіанту, мусить бути соняшник по соняшнику, то які заходи, крім боротьби з падалицею, обов’язково треба провести?

  Дмитро Шацман: Ну по-перше – це обробка насіння інсектицидом. Ми бачимо дуже часто, що фермери про це забувають.

  По-друге, подивитись і зрозуміти, який соняшник у вас був до цього посіяний, чи був у вас вовчок. І якщо ви посієте соняшник по соняшнику, чи буде цей гібрид стійким до вовчка.

  Третє питання – це контроль падалиці. Хоч комусь і здається, що соняшник у полі так само нам підвищить врожай, але ні. Він сходить нерівномірно, і це є насіння F2, другого чи третього покоління, треба ефективно його контролювати, щоб у гібрида, який ви посіяли, була рівномірна площа живлення.

  Євросем — прибуткове насіння від українського виробника

  І ще один момент – це контроль хвороб. Ми ж розуміємо, що фунгіциди на соняшнику — це не лікування. Це захист рослини від розповсюдження і проявів. Тому треба знати, що в такій ситуації, сіючи соняшник по соняшнику, слід обов’язково першу обробку проводити на стадії 3-4 листків. І вдруге, звичайно, якщо буде така можливість, обробити вже у фазі бутонізації. Адже соняшник через перенасичення хворобами буде вразливим точно.

  Пропустивши всі ці моменти, ви отримаєте 1,5 т/га соняшнику. Продавши їх за 15 000 грн/т, отримаєте 22 000 грн. Тобто ви фактично, дай Боже, щоб вийшли в нуль. А ні, то й спрацюєте в мінус.

  То чи був сенс працювати й отримати мінус, зекономивши при цьому 4 000 грн? Краще додатково ці гроші інвестувати, і як мінімум їх окупиш та ще щось заробиш. Бо сільське господарство – це бізнес. Значить, потрібно заробити. Не просто посіяти й зібрати.

  Концепція кожного фермера дуже проста. Заробити гроші з гектара. Все. Якщо він їх не заробить, оскільки старався зекономити, значить, він рік, по суті, пропустив.

  Після соняшнику якусь культуру сіяти

  Сонях любить вчасність! І тут головний орієнтир не календар, а на погоду. Для висівання соняшника необхідно щоб ґрунт прогрівся на глибину 5 -10 сантиметрів до середньодобової температури +12 градусів. Посієш зарано — чекай втрати сходів чи випрівання насіння, або зрідженості сходів. Не варто сіяти в посушливих умовах. Особливу увагу звертають на запаси вологи у верхньому шарі ґрунту. Якщо проґавити оптимальний час для висіву, то це затримає період вегетації і відповідно знизить врожайність.

  Я, як досвідчений аграрій, вважаю, що найкращий час для посіву — це не довше ніж 3-4 години після передпосівної культивації. До слова, селекціонери з кожним роком вдосконалюють створення нових морозостійких сортів. І цілком реально, що невдовзі соняшник вирощуватимуть, як озиму культуру.

  Як правильно сіяти соняшник?

  Густоту та спосіб сівби визначають відповідно до обраного гібриду. Але є загальні норми висіву. Проте прогресивні господартсва все частіше застосовують сівбу суцільним способом. Для цього мають сучасні посівні комплекси та збиральну техніку. Деякі агрокомпанії відзначають збільшення врожайності за такого методу на 10-15%.

  Норма висіву соняшника

  Для надранніх сортів	60-70 тис насінин на 1 га
  Для ранніх і середньоранніх	40-50 тис насінин на 1 га

  Крім того, на норми висіву впливає ще дуже багато індивідуальних чинників, наприклад, якість і стан ґрунту, його вологість, специфіку сорту чи гібриду соняха.

  Не менш важливі місцевість та клімат. Норма посівів у зонах Степу, Лісостепу чи на Поліссі буде різна:

  — 50-55 тис насінин з розрахунку на 1 гектар для Степу;

  — 60 тисяч насінин з розрахунку на 1 гектар для Лісостепу;

  — від 60 до 70 тисяч насінин на 1 гектар для Полісся.

  Як збільшити олійність?

  Олійність насіння соняшника залежить від сорту чи гібридності культури. Я вже казав, що є гібриди з більшою олійністю і меншою. Однак, є ще ряд інших факторів, які впливають на цей показник. Наприклад, дата посіву. Ранній посів позитивно впливає на олійність, адже збільшує життєвий цикл росту соняшника і відповідно вміст олії в насінині. А от посушлива погода в час наливу соняха може дуже негативно вплинути на олійність.

  Кількість опадів чи застосування поливу в період розвитку соняшника впливають на вміст жирів у насінні. Звісно, погодні умови коригувати складно, тому чи не єдиний вихід — збалансоване живлення добривами. Вони здатні коригувати якісний показник жирності насіння. Азот, фосфор та калій в комплексі добре впливають на налив сім’янок. А фосфор безпосередньо сприяє підвищенню вмісту жиру.