Пеларгонія (Герань): догляд, пересадка, розмноження

Пеларгонія – багаторічна трав’яниста, кущиста рослина з гарними квітами різного кольору з родини геранієвих. Пеларгонію в народі також називають калачики а на західній Україні – мушкателька. Декілька рекомендацій по догляду за пеларгонією.

На сьогоднішній день налічується 250 видів пеларгоній. У природному середовищі пеларгонія росте у Південній Африці на гірських схилах і сухих неродючих землях.

В Європі ця квітка з’явилася у кінці ХVII ст. і вирощується як кімнатна рослина. Пеларгонія вважається зовсім непримхливою рослиною, за нею дуже легко доглядати. Це одна і небагатьох квітучих рослин, яка не боїться прямих сонячних променів і добре себе почуває улітку на південних вікнах, балконах чи дахових терасах Вашого будинку.

Пеларгонію можна без труднощів вирощувати як у кімнатних умовах, так і на дворі. Початківцям слід починати саме з цієї квітки. Пеларгонія себе прекрасно почуває і рясно цвіте з весни аж до пізньої осені у садах, як в горщиках так і у відкритому грунті в тіні на сонячних, напівсонячних місцях. В результаті багаторічної роботи селекціонерів з’явилися багато сортів кімнатної герані. Існують сорти різних кольорів, з двоколірними, махровими квітами, двоколірними листками також виведені карликові види пеларгоній.

Види пеларгоній

Пеларгонію можна поділити на групи кущові і ампельні. Кущові бувають квітучі (P.Hortorum, P.Springtime., P.Modesty , P.Electra….) і запашні (P.Capitatum, P.Graveolens…).

Ампельні пеларгонії можна поділити на звичайні і махрові.

Завдяки безлічі гібридних видів ми можемо обрати рослину за кольором і формою квітки. При правильному догляді ці красиві квіти будуть милувати Ваше око своїм рясним довготривалим цвітом.

Догляд за пеларгонією

Пеларгонія дуже легка у догляді ці квіти себе прекрасно почувають і рясно цвітуть з весни аж до пізньої осені у садах, як в горщиках так і у відкритому грунті в тіні на сонячних, напівсонячних місцях на підвіконниках, терасах…

Температура повітря

Спеціального клімату для пеларгонії створювати непотрібно. Пеларгонія витримує температуру повітря до +8( ампельна +12 градусів), що дозволяє нам значно швидше на весні виносити її на відкрите повітря ніж інші квіти. Цвісти герань почне при температурі +15 С. Улітку витримує температуру 25 – 30 градусів С ( до 35 С у відкритому грунті). Пізньої осені пеларгонію викопують і заносять у прохолодне приміщення(+10 С), де тримають до ранньої весни.

Яскравість світла

Пеларгонія добре себе почуває і рясно цвіте на сонці, в тіні і напівсонячних місцях. Якщо у літні спекотні дні герань стоїть на південному підвіконні, вона буде гарно цвісти але нижні листки почнуть сохнути краще переставити рослину у яскраве місце без прямих сонячних променів. Запашні пеларгонії (P. Capitatum, P. Graveolens…) надають перевагу легко притіненим місцям.

Полив пеларгонії та вологість повітря

Поливати пеларгонію улітку потрібно часто, у спекотні дні підливаємо 2 рази, увечері і зранку. Зимою підливають по мірі висихання землі. Вода підходить будь яка дощова, з під крану… Обприскування листків не потребує. У сильну жару краще переставити у тінь.

Пересадка пеларгоній та грунт

Для щорічного цвітіння пересаджувати пеларгонію необхідно кожної весни. Грунт можна купити у квіткових магазинах,вибирайте для квітучих, або ж зробити самостійно.

Підживлення пеларгоній

Починати підживляти пеларгонію потрібно в період бутонізації і протягом весни – осені один раз на 14 днів. Добрива використовуйте для квітучих. Для запашних підійде добриво з вмістом азоту. Азот активізує ріст листя і сповільняє цвітіння.

Обрізання та прищипування пеларгоній

Щоб отримати пишні кущі пеларгонії варто їх обрізати, як кущові так і ампельні краще це робити весною, або восени перед занесенням їх до будинку залишаючи від 10-20 см. висоти, відрізані пагони укорінюються.

Для посилення гіллястості стебел можна також прищипувати молоді пагони. Робити це можна в будь-який час року при необхідності. Відщипуємо новоутворені вершечки (1-2 верхніх листочка).

Розмноження пеларгоній

Розможується пеларгонія насінним і вегетативним способом розділенням куща та живцями.

Вегетативним способом пеларгонію можна розмножувати цілий рік.

Шкідники та хвороби

Насправді у пеларгонії мало ворогів. Це білокрилка, попелиця, цикламенів кліщ, білокрилка. Перед тим як занести рослину у будинок восени необхідно використати хім. препарати і ніякі шкідники рослині не будуть загрожувати.

Не забувайте що хім. препарати дуже шкідливі і токсичні для людини, потрібно вжити всіх необхідних заходів безпеки.

Хворобами пеларгонія хворіє дуже рідко, а саме їй загрожує чорна ніжка.

Пеларгонія – як доглядати за геранню щоб вона цвіла, вирощування та обрізка, хвороби та шкідники

Pelargonium – трав’янистий багаторічник, напівчагарникова рослина. У природі пеларгонія зростає переважно в тропічному та помірному кліматі, багато видів цієї рослини родом з Південної Африки. Незважаючи на своє походження, квітка досить швидко поширилася по всьому світу і любимо квітникарів. Його використовують в оформленні ландшафту на прибудинкових ділянках, а також вдало вирощують у домашніх умовах.

У пеларгонії є одна дуже цікава властивість – специфічний аромат, який по-різному сприймається різними людьми. Комусь він приносить спокій та умиротворення, а когось вводить у стан стресу та погіршує самопочуття.

Квітка пеларгонія не надто вибаглива до умов утримання та у догляді. Впоратися з вирощуванням квітки зможе навіть новачок у рослинництві.

Фото автора Zuzanna Musial: Pexels

У чому подібність і відмінність пеларгонії та герані

Незважаючи на сильну зовнішню подібність, пеларгонія та домашня герань – різні рослини. Плутанина виникла ще у XVIII столітті і продовжується досі. Причиною стала неправильна класифікація Карла Ліннея, який об’єднав їх у одну спільну групу. Голландський ботанік Йоханнес Бурман виправив цю помилку, але популярність квітки була настільки високою, що викорінити невірні знання з народу стало справжньою проблемою.

Подібності пеларгонії та герані:

• плодова коробочка, маточка якої нагадує своїм зовнішнім виглядом дзьоб журавля. У назвах рослин ця схожість позначена – Pelargos перекладається як лелека, а Geranium – журавель.
• прямостоячі стебла, на яких по черзі розташовуються листя.
• листя покриті дрібними світлими волосками.
• невибагливі до умов та догляду, а також легко розмножуються.

• ареал проживання герані – північні широти.
• Герань більш холодостійка і добре переносить зимівлю на вулиці, за винятком північних регіонів. Догляд за геранню та догляд за пеларгонією відрізняються.
• квітки герані правильної форми, мають 5 або 8 пелюсток. Квітки пеларгонії мають неправильну форму — 2 верхні пелюстки великі, 3 нижні меншого розміру.
• квітки герані найчастіше поодинокі, у пеларгонії збираються в суцвіття.
• квітки герані не можуть бути червоного, яскраво-червоного забарвлення, а у пеларгонії – синього.

Пеларгонія та кімнатна герань об’єднані в одне сімейство — геранієві, але однією рослиною вони все ж таки не є.

Вестдейський яблуневий цвіт

Цвіте рослина дуже пишно весь сезон чудовими великими шапками, що складаються з безлічі суцвіть. Білі бутони з ніжно-рожевою окантовкою нагадують маленькі трояндочки.

На початку вегетації кущам необхідно надати форму, здійснивши обрізку пагонів. А коли «трояндочки» почнуть поступово відцвітати, їх потрібно видаляти, у цьому випадку вся грона продовжить цвітіння.

Крім квіточок, у пеларгонії дуже ошатне декоративне листя. Кожен листочок має темно-зелену серединку та білу окантовку по краю.

Цей вид любить розсіяне світло та тепло. Квітка дуже вибаглива: не переносить сухість повітря та ґрунту, не терпить перезволоження та протягів.

Квітку слід вирощувати у просторих горщиках, але не у відкритому ґрунті. У невідповідних умовах прагне скинути листя.

Основні види пеларгонії опис з фото

У роді пеларгонії налічується близько 250 різних видів. Залежно від виду разюче відрізняються і особливості вирощування пеларгонії, та її зовнішні дані. Унікальність кожного виду та їх широка різноманітність дозволить кожному підібрати квітку під свій смак, можливості та інтер’єр.

Пеларгония ароматная (Pelargonium graveolens)

Photo by jam343 on Foter.com
Дуже ефектний сорт, культивований ще 1805 року. За формою рослина нагадує кущик, що добре гілкується і легко піддається формуванню.

Листя середньо-зелене, із сірим відтінком. Мають сильно розсічену форму, щільні та бархатисті. Від листя виходить рожевий аромат із вираженою м’ятною нотою.

Квітки насиченого рожевого кольору з малиновими мітками на пелюстках, зібрані у суцвіття.

Пеларгония головчатая (Pelargonium capitatum)

Photo by 阿橋花譜 KHQ Flower Guide on Foter.com
Цей вид пеларгонії використовують у промисловому виробництві для отримання ефірної олії, що нагадує аромат троянди. Сама рослина є компактним кущем з прямими розлогими пагонами до 60 см завдовжки.

Листя пеларгонії головчастої складно-розсічені, щільні та бархатисті, покриті світлими короткими ворсинками. Колір насичений зеленим. Прожилки чіткі, особливо яскраво виражена серединна.

Цвіте рослина з травня до жовтня. Квітки невеликі, до 2 см у діаметрі, зібрані у суцвіття. Колір рожевий, із прожилками глибокого фіолетового відтінку.

Запашна пеларгонія (Pelargonium odoratissimum)

Photo by sa.nalisyan on Foter.com
Пеларгонія запашна – трав’яниста рослина родом з Південно-Африканської республіки. Кущик компактний, стебла до 22 см завдовжки, гіллясті, крона округла.

Листя складно-перисте, з хвилястим краєм, опушене і бархатисте, соковите. Прожилки чіткі. Колір середньо-зелений.

Цвітіння відбувається у літній період. Невеликі квітки зібрані в зонтикоподібні суцвіття до 10 шт. в групі. Відтінок білий або рожевий.

Пеларгонія клобучкова (Pelargonium cucullatum)

Photo by Derek Keats on Foter.com
Є сильнорозгалуженим чагарником. Пагони міцні, соковиті.

Листя ниркоподібне, м’ясисте, щільне, бархатисте і опушене. Мають хвилястий край. Прожилки явні, що добре читаються. Глибокий зелений відтінок.

Цвітіння починається з кінця літа чи початку осені. Квітки звичайні або махрові, рожевого кольору з насиченими фіолетово-малиновими прожилками.

Пеларгонія великоквіткова

Photo by douneika on Foter.com
Рослина родом із Південно-Західної Африки. Є сильнорозгалуженим напівчагарником, пагони якого виростають до 90 см у висоту.

Лорд Б’ют

Королівська герань з дуже гарним, оксамитовим темно-бордовим відтінком суцвіть і рожевою окантовкою пелюсток. Квітки великі, формою трохи нагадують братки: пелюстки нашаровуються друг на друга віялом.

Проте запах у рослини відсутня. Листя ж у виду щільна із зазубреним краєм. У висоту пеларгонія сягає 20-30 див.

У догляді цей сорт дуже примхливий і вибагливий. У невідповідних умовах може скинути всі бутони або загинути.

Швидкого цвітіння не варто очікувати, воно починається у рослин, що досягли дворічного віку.

Як доглядати за геранню в домашніх умовах

Доглядати за геранню в домашніх умовах нескладно, головне створити відповідні умови для активного росту та пишного тривалого цвітіння. Невибаглива рослина порадує своєю красою навіть новачка у квітникарстві.

Освітленість

Пеларгонія – світлолюбна рослина, яка любить приймати сонячні ванни. Знаходження в сонячних променях потрібне квітці для нормального здорового розвитку. При довгому світловому дні герань може жити на вікні з північної спрямованістю. У разі нестачі освітленості її стебла будуть негарно витягуватися.

У літню пору добре виносити горщик на свіже повітря — на балкон, лоджію або прибудинкову ділянку. Якщо можливості винести пеларгонію на вулицю немає – намагайтеся регулярно провітрювати приміщення, оскільки вона не переносить застій повітря. В решту часу провітрювання також потрібне, але без холодних протягів.

Температурний режим

Пеларгонія влітку потребує тепла, ідеально підійде температура від 20 до 25 градусів. У зимовий час варто перенести квітку в більш прохолодне приміщення – вона набереться сил для більш пишного цвітіння. Температура у приміщенні має бути 12-14 градусів. Сильні заморозки герань не перенесе, тому в гаражі або підвалі, що не опалюється, утримувати її не можна.

Полив

Герань в домашніх умовах не потребує частого поливу. У літній період досить раз на 3-4 дні, за цей час якраз підсохне субстрат з моменту попереднього поливу.

Уход за геранью

Садова герань здатна рясно і довго цвісти. Для цього доведеться приділити їй зовсім небагато уваги.

Полив рослині потрібен помірний, але регулярний. Якщо не варто спекотна тривала погода, то зволожувати герань варто рідше, ніж у регіонах із посушливим літом. Полив виробляють під корінь.

Якщо під час посадки в грунт був доданий перегній і торф, то додаткового добрива рослина не потребуватиме до середини літа. Інакше можна підгодувати садову герань напередодні вегетації мінеральними комплексами, до складу яких входить калій, фосфор і азот.

Бутони починають розпускатися в середині червня, і продовжується процес протягом одного місяця. Залежно від сорту та умов зростання, герань може цвісти весь літній сезон.

Для стимуляції утворення нових бутонів рекомендується обривати зів’ялі.

У герані коренева система з розгалуженням, що дозволяє повноцінно живити рослину. Пересадку вона переносить складно. З цієї причини необхідно ретельно підбирати місце зростання і не турбувати герань у середині сезону. На постійному місці багаторічна садова герань може зростати близько 10 років.

У серпні кущі припиняють удобрювати. Восени всі пагони зрізають на 1/3. Якщо зими в регіоні холодні, кущі рекомендується вкрити соломою.

Посадка и пересадка

Посадка або пересадка пеларгонії і подальший догляд за рослиною не складе особливих труднощів навіть при повній відсутності досвіду. Однак, не зайвим буде підготуватися до процедур заздалегідь, щоб бути впевненим у своїх силах і випадково не зашкодити квітці.

Як часто пересаджують герань

Зазвичай пеларгонію пересаджують щорічно, після закінчення періоду спокою і перед початком цвітіння. Як правило, цей час припадає на лютий-березень. В екстрених ситуаціях можна пересадити герань влітку, наприклад, якщо став малий горщик.

Восени та взимку, а також під час цвітіння – пересадка небажана. Якщо від процедури залежить життя герані, то його варто провести.

У деяких випадках пеларгонія не потребує щорічної пересадки. Якщо рослина здорова, а в горщику залишилося місце для подальшого розвитку кореневої системи, можна відкласти пересадку на рік.

Особливості ґрунтосуміші та горщика

Для пеларгонії підійде будь-який керамічний або пластиковий горщик із дренажними отворами на дні. Занадто великий за обсягом купувати немає потреби – квітка не любить простору. Ідеальний запас для розвитку кореневої системи на рік – не більше 2-3 см.

Іноді в одну ємність висаджують відразу кілька кущиків, так вони здаються більш пишними. У такому разі запас має враховуватися для кожної рослини.

Зверніть увагу на стійкість кашпо. Деякі види пеларгоній є отруйними, при падінні можуть отримати ранки і виділити сік, що позначиться на шкірному покриві при контакті.

До ґрунтосуміші особливих вимог немає – підійде будь-який якісний субстрат для квітучих рослин. Підійде будь-який живильний, не схильний до ущільнень ґрунт. Для покращення повітропроникності можна додати трохи крупнозернистого річкового піску або дрібного керамзиту.

Деніз

Зональна герань, що має чудові квітки з градієнтом від ніжно-рожевого на кінцях пелюсток до білого до серединки.

Зацвітає великими пишними шапками, а кожен бутончик формою нагадує напіврозкриту трояндочку.

Листя широке, яскраво-зеленого відтінку. Самі кущі не дуже високі, але досить сильні.

Даний вид пеларгонії дуже любить світло, тому розташовувати його слід на сонячному боці. В іншому випадку рослина скине листя і перестане цвісти. Полив потрібен регулярний, але не дуже рясний.

Розмноження кімнатної пеларгонії

Розмноження кімнатної пеларгонії теж нескладне завдання. Квітка досить легко, швидко і просто укорінюється і пророщується. Занадто кущі, що розрослися, можна розмножити діленням. Впоратися з будь-яким із способів зможе навіть недосвідчений квітникар, головне заздалегідь вивчити інструкцію.

Живцями

Найчастіше використовується спосіб розмноження герані – розмноження живцями. Як посадковий матеріал підійде черешок, зрізаний з не до кінця здерев’янілого неквітучого втечі. Живець зрізається разом з п’ятою в кінці літа-початку осені. Зріз обов’язково робиться стерильним гострим секатором чи ножем. Місця зрізу підсушують та обробляють деревним вугіллям.

Укоренити пеларгонію можна у воді, вологому субстраті, з використанням укривного матеріалу або без нього, а також одразу посадити у невелику ємність із універсальним ґрунтом. Найчастіше з укоріненням немає проблем.

Розмноження насінням

Герань можна виростити з насіння, найчастіше їх купують у спеціалізованих магазинах. Зібрати власне насіння на розсаду важко, а також не буде впевненості в сорті отриманої рослини, а, отже, і у зовнішньому вигляді квітки.

Сіяти насіння рекомендується навесні, їх злегка присипають ґрунтом і пророщують на сонячному підвіконні. Температура у приміщенні не повинна опускатися нижче за 21-22 градуси. Ємність можна вкрити поліетиленом за бажанням.

З появою повноцінного першого листка рослини необхідно пікірувати окремі ємності. Подальша пересадка у міру зростання, догляд як за дорослою рослиною.

Поділ куща

Кущ, що сильно розріс, можна поділити і отримати кілька нових рослин. Під час пересадки огляньте кореневу систему, її потрібно поділити на частини, залишивши на кожному ділянці мінімум одне стебло і точку зростання. Коріння розплутується, де це неможливо робиться зріз стерильним гострим секатором або ножем, місця зрізу обробляють вугіллям і злегка підсушують. Потім кожна ділянка висаджується в індивідуальний горщик.

PAC Viva Maria

Зональна герань з великими махровими блідо-рожевими квітками з яскраво-малинової серединкою у кожної пелюстки. Середнє за розміром листя має насичений зелений відтінок.

Зацвітає пеларгонія на п’ятнадцятий день. Цвіте рясно, зберігаючи у своїй акуратний зовнішній вигляд.

Герань не потребує себе постійної уваги. Догляд обмежується регулярним поливом, обприскуванням, а також правильно підібраним куточком у кімнаті. Найкраще себе квітка відчуватиме у тіньовій частині приміщення.

Крім того, частий полив не потрібний, інакше коріння може почати гнити. Досить злегка зволожити ґрунт, як тільки він почне підсихати.

Боротьба з хворобами та шкідниками

Кімнатна пеларгонія хворіє рідко, але часто піддається атакам шкідників. Сильний запах її листя приваблює різноманітних комах. Особливо часто зустрічаються напади під час зимівлі, коли рослина більш уразлива.

Часті названі гості герані — попелиця та білокрилки. За допомогою обмивання листя боротися з ними важко, тому що листя має опушення. Правильним рішенням буде негайно користуватися інсектицидами.

З хвороб пеларгонії найчастіше зустрічається гнилизна і борошниста роса. Причина захворювання – заболочування та закисання ґрунту. Ці хвороби квітки намагаються не лікувати, а просто зрізають пошкоджені ділянки та пересаджують у нову ємність.

Також пеларгонія може погано реагувати на:

• дуже низьку вологість повітря, спеку;
• пряме активне сонце;
• неправильні підживлення;
• отсутствие зимовок и обрезок.

При порушенні умов утримання герань може зав’янути, засохнути, покритися плямами, відмовитися рости та цвісти. Зазвичай проблема вирішується після коригування умов вирощування герані.

Унікальні властивості герані

Пеларгонія – не тільки красива ефектна рослина, але ще й корисна. Цілющі властивості мають всі його частини: і коріння, і стебло, і листя, і квітки.

• аромат герані здатний покращувати самопочуття і піднімати настрій, підвищувати фізичну та інтелектуальну активність, має бактерицидні властивості;
• у будинку з геранню домочадці менше хворіють, рідше піддаються вірусним захворюванням;
• вбиває шкідливі бактерії, виводить токсини, нейтралізує зміїну отруту;
• знімає набряклість, апатію, напругу та стрес;
• олія герані добре допомагає від розтяжок;
• знижує рівень цукру;
• допомагає прибрати сухі мозолі та натоптиші;
• сприятливо впливає на шлунково-кишковий тракт;
• виводить зайві солі з людини;
• підвищує згортання крові;
• допомагає у лікуванні хвороб очей.

Завдяки своїм антимікробним та бактерицидним властивостям пеларгонію використовують при лікуванні ГРВІ, ГРЗ, застудах, отитах, запалення будь-якого роду. Відвар здатний вгамувати сильний зубний біль.

У промислових виробництвах найчастіше застосовується при виготовленні косметики для проблемної шкіри, ефірних масел, протигрибкових мазей.

Незважаючи на всі свої корисні властивості, пеларгонію не можна використовувати для лікування без консультації з лікарем. Крім цього, квітка здатна викликати сильну алергію та посилювати астму.

В цілому, пеларгонія – красива кімнатна рослина, що не вимагає особливого догляду, прикрашає своїм виглядом будь-який інтер’єр і надає йому затишок, а також має безліч корисних властивостей. Дуже акуратним у поводженні з квіткою варто бути людям, схильним до алергій і хворіти на астму. У будинку, де є маленькі діти та домашні тварини, варто тримати герань у недоступному для них місці.