Центральний державний історичний архів України, м. Київ
(ЦДІАК України)

У зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України, введенням воєнного стану в Україні, припиняються будь-які комунікації з архівними та іншими установами, а також громадянами Республіки Білорусь, яка є пособником агресії, щодо опрацювання та надання відповідей на запити громадян цієї країни, що надходять на адресу ЦДІАК України.

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 30 справ №№ 321-352 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як “Рум’янцевський перепис”) включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

На сайті ЦДІАК України презентовано документальну онлайн виставку до 190-річчя з дня народження Володимира Боніфатійовича Антоновича.

Обмін досвідом між українськими і шведськими архівістами та музейниками

Із 13 до 20 лютого 2024 р. директор Центрального державного історичного архіву України, м. Київ Ярослав Файзулін у складі української делегації взяв участь у відкритті міжнародної музейної виставки «Перехрестя: Швеція – Україна (1000 років)» та заходах із обміну досвідом між українськими і шведськими архівістами й музейниками у м. Стокгольм (Швеція).

Міжнародна музейна виставка «Перехрестя: Швеція – Україна (1000 років)» – це один із наймасштабніших виставкових проєктів часів незалежності України. Її авторами є генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук та генеральна директорка Музею шведської армії Гелен Ронлунд. Організаторами – Національний музей історії України у Другій світовій війні, Національні шведські музеї військової історії та Національні архіви Швеції. В експозиції представлено унікальні артефакти із майже 30 музеїв, архівів і бібліотек України та Швеції.

Відкриття музейної виставки «Перехрестя: Швеція – Україна (1000 років)» відбулося 15 лютого 2024 р. у Музеї шведської армії (Armémuseum, м. Стокгольм). Відкривав виставку Король Швеції Карл ХVI Ґустав у присутності Королеви Швеції Сільвії. У форматі відеозвернення до заходу долучився Президент України Володимир Зеленський. У своїй промові він навів приклади багаторічної співпраці двох європейських країн і наголосив на важливості побудови сьогодні міцних альянсів задля мирного майбутнього.

Виставка «Перехрестя: Швеція – Україна (1000 років)» висвітлює багатовимірні україно-шведські взаємини від доби вікінгів до сучасності і складається з чотирьох експозиційних розділів, які відображають українсько-шведські відносини упродовж тисячоліття: «Доба вікінгів», «Козацька доба», «Українсько-шведські культурні меридіани» та «Період повномасштабного російського вторгнення». Центральний державний історичний архів України, м. Київ підготував перелік документів, що зберігаються в фондах архіву і відображають історію українсько-шведських відносин: донесення судді Олексія Турянського на Дмитра Куницького із згадками про розорення м. Зінькова під час наступу шведських військ від 18 січня 1714 р.; донесення борисівського мешканця Якова Стефанова на полковника Івана Левенця із скаргою про втрату майна під час шведської «баталії» від 1716 р. (містить згадки про дії шведських військ на території України), а також виготовив копії листування між українським і шведським істориками Михайлом Грушевським і Альфредом Єнсеним за 1909-1913 рр.

Під час перебування в Стокгольмі директор ЦДІАК України Ярослав Файзулін взяв участь у візиті до нового сховища для артефактів у Музеї шведської армії (Арландастад), зустрічі з представниками Wikimedia Швеція, круглому столі «Міжнародна співпраця на ниві культурної спадщини – регулювання та практики у Швеції в порівнянні з Україною (закони Швеції про архіви та музеї, державні гарантії та ін.) інших заходах.

Автори фото: Marina Trattner, Maksim Blakitny, Тетяна Самсонюк

З нагоди 140-річного ювілею від дня народження видатного історика, археолога та архівіста Наталі Полонської-Василенко презентуємо невеличку підбірку документів (фотографій, листів та газетних статей з нагоди ювілею) з життя Наталі Полонської-Василенко на еміграції (з її листування з донькою останнього гетьмана України Павла Скоропадського – Єлисаветою Скоропадською –Кужим), яке свідчить про її сумління, завзятість та беззаперечну відданість своїй справі.

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 30 справ №№ 289-320 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як “Рум’янцевський перепис”) включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 30 справ №№ 259-288 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як “Рум’янцевський перепис”) включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

21 лютого 2024 р. в Музеї видатних діячів української культури відбулося відкриття виставки «Українська книга в Бахмуті» за участі Голова Укрдержархіву Анатолія Хромова та першого заступника Голови Тетяни Шевченко.

Виставка присвячена українському поетові, уродженцю Донеччини Миколі Чернявському. Микола Чернявський (1868-1938) – український поет, народився в с. Торська Олексіївка Бахмутського повіту Катеринославської губернії. Творчість митця поціновували Іван Франко та Михайло Грушевський, а Микола Зеров зараховував його до літераторів, що визначали український поетичний вектор поряд із Лесею Українкою, Агатангелом Кримським і Михайлом Коцюбинським. У 1898 р. опублікував у Бахмуті першу українську поетичну збірку «Донецькі сонети».

У виставці «Українська книга в Бахмуті» представлені цифрові копії документів із фондів Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, такі як Лист М. Чернявського до М. Грушевського про збірку оповідань, Лист до М. Сумцова про збірку віршів «Зорі», Розпорядження Головного управління у справах друку та Київського окремого цензора про заборону і дозвіл видання рукописів М. Чернявського.

21 лютого 2024 року Центральний державний історичний архів України, м. Київ, у рамках співробітництва з Історико-меморіальним музеєм Михайла Грушевського (філія Музею історії міста Києва), взяв участь презентації англомовного перекладу «Історії України-Руси», здійсненого Центром досліджень історії України імені Петра Яцика при Канадському інституті українських студій Університету Альберти. Під час заходу були представлені оригінали документів, що зберігаються в архівній установі – окремі томи фундаментальної праці видатного українського історика Михайла Грушевського «Історія України-Руси» ( фонд 1235 «Грушевські», оп. 1, спр. №№ 128, 135, 136, 137, 138, 139).

Директор ЦДІАК України Ярослав Файзулін під час виступу розповів про історію надходження, кількісний склад і короткий зміст документів зазначеного фонду.

Захід відбувся за участі першої леді України Олени Зеленської, представників Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Посольства Канади в Україні, освітніх та наукових інституцій України, Канади США, Історико-меморіального музею Михайла Грушевського у Будинку Митрополита на території Національного заповідника «Софія Київська».

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 30 справ №№ 229-258 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як “Рум’янцевський перепис”) включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 30 справ №№ 198-228 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як “Рум’янцевський перепис”) включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 30 справ №№ 168-197 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як “Рум’янцевський перепис”) включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

6 лютого 2024 року закінчилась земна дорога колишнього співробітника нашого архіву Петра Петровича Найденка – людини з надзвичайно добрим серцем. Життєвий шлях Петра Петровича не був простим, однак його врівноваженість, доброта і здатність до навчання допомогли вибрати ту стежину, якою він йшов весь час.

Народився Петро Петрович 2 січня 1951 року у селищі Клавдієво Бородянського району Київської області, де проживав разом з мамою Євгенією Матвіївною. Маючи природні здібності до каліграфічного писання після закінчення школи чотири роки працював креслярем і оформлювачем в Тресті Київоргтехбуд Міністерства промислового будівництва УРСР. Однак, своє справжнє покликання він знайшов в історії та архівістиці – вступив до університету ім. Тараса Шевченка на історичний факультет. Студентом Петро Петрович був сумлінним і допитливим, тому закінчив університет з відзнакою.

1 серпня 1978 року почалось архівне життя Петра Петровича Найденка – чотири роки роботи в Київському обласному державному архіві (Державний архів Київської області) та 28 років життя і роботи у великій і дружній родині тоді ще Центрального державного історичного архіву УРСР, а нині Центрального державного історичного архіву України, м. Київ. Майже три десятиліття Петро Петрович пропрацював в одному відділі – використання інформації документів (інформації, публікації, наукового використання документів; публікації та використання документів). Обіймав посади архівіста, археографа, старшого і провідного наукового співробітника, був державним службовцем.

Неквапливий, поміркований співробітник роботу виконував прискіпливо, детально – виконував запити, готував виставки документів, писав статті, приймав участь у підготовці збірників документів. Не зважаючи на його небагатослівність усі колеги знали про його тверді переконання, які він непохитно обстоював.

Основні роки роботи Петра Петровича припали на докомп’ютерну «еру», коли довідки писали руками на відповідних бланках. Звичайно, це було складно і незручно, але довідки Петра Петровича були бездоганні – написані рівнесеньким каліграфічним почерком. Він був справжнім архівістом, доброю і порядною людиною. Крім того, завдяки його піклуванню вижило багато покинутих та безхатніх тварин, яких він годував зі своєї скромної пенсії. Давайте запам’ятаємо його таким.

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 20 справ №№ 148-167 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як “Рум’янцевський перепис”) включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

Що малювали Потоцькі?

Потоцькі – один із найдавніших і найвідоміших українсько-польських шляхетських родів.

Перші згадки про Потоцьких датовані серединою XIII століття, але найбільшого розквіту рід набув у XVII-XIX століттях. Володіючи сотнями сіл і десятками міст й містечок у Правобережній Україні та Галичині.

В Центральному державному історичному архіві України, м. Київ зберігається один із найбільших фамільних фондів Потоцьких, налічує 6450 архівних справ. В одній із них, під назвою «Малюнки Станіслава», ми бачимо унікальні малюнки, зроблені представниками Потоцьких. Очевидно не тільки Станіславом.

Більшість із них виконані простим олівцем і відображають зовнішній вигляд і повсякдення Потоцьких. Це портрети окремих осіб, зображення духовенства, військових, сімейних пар. Деякі підписані французькою мовою. Ці малюнки є унікальним джерелом, яке передає «всесвіт» Потоцьких і атмосферу епохи в якій їм довелося жити.

Запрошуємо до знайомства!

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 15 справ №№ 133-147 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як “Рум’янцевський перепис”) включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 15 справ №№ 118-132 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як “Рум’янцевський перепис”) включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

На сайті ЦДІАК України презентовано документальну виставку до 175-річчя із дня народження Богдана Івановича Ханенка.

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 15 справ №№ 103-117 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як “Рум’янцевський перепис”) включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 15 справ №№ 28, 45-47, 52, 93-102 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як “Рум’янцевський перепис”) включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

Шановні користувачі!

До уваги користувачів!

До переліку додано 8344 нових записи, зокрема інформація по фондам 51, 63, 72, 75, 80, 127, 2007.

Для зручності користування переліком додано можливість переходу за DGS на вебресурс FamilySearch.

Сьогодні, 23 січня 2024 року, з нагоди 160-річчя з дня народження видатного художника України Івана Сидоровича Їжакевича в межах освітнього проєкту Державного науково-методичного центру змісту культурно-мистецької освіти в Національній історичній бібліотеці України відбулося відкриття пересувної банерної виставки “Живописні поеми І. С. Їжакевича”. У підготовці матеріалів та дослідженні життя митця було використано окремі справи з ф. 128, Києво-Печерська Свято-Успенська лавра, пов’язані з роботою Івана Сидоровича Їжакевича викладачем іконопису в Лаврській іконописній майстерні та над розписом Трапезної церкви та церкви Всіх Святих.

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 17 справ №№ 1-18 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як “Рум’янцевський перепис”) включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 15 справ №№ 77-92 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як “Рум’янцевський перепис”) включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

Державною архівною службою України затверджено Галузеві норми часу і виробітку на основні види робіт, що виконуються в архівних установах (наказ від 16 січня 2024 року № 10-НОД, погоджений Першим заступником Голови СПО об’єднань профспілок Олександром Шубіним 12 січня 2024 року), які були розроблені на основі актуалізованого протягом серпня – листопада 2023 року Збірника Типових норм часу і виробітку на основні види робіт, що виконуються в державних архівних установах, який є результатом наукової роботи “Вивчення та науковий аналіз технологічних процесів, норм організації праці у державних архівних установах з метою визначення раціональних прийомів виконання робіт з технологічно регламентованим змістом та обсягами”, здійсненої Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства (далі – УНДІАСД) протягом 2018-2019 років.

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 10 справ №№ 66-76 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як «Рум’янцевський перепис») включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

5 січня 2024 р. пішла з життя Галина Іванівна Кулеба, історик-архівіст, багаторічна співробітниця Центрального державного історичного архіву України, м. Київ.

Галина Кулеба народилася 25 квітня 1949 р. у м. Барвінкове Харківської обл. У 1974 р. закінчила Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка. У тому ж році розпочала роботу у ЦДІА УРСР у м. Києві як молодший науковий співробітник відділу науково-довідкового апарату. Відтоді все її професійне життя було пов’язане з нашим архівом. Від 1990 до 2009 р. була головним зберігачем фондів архіву (від З січня 2003 р. – заступник директора – головний зберігач фондів).

Працювала над створенням та розвитком довідкового апарату до документів архіву. Нею складено “Методичні вказівки по каталогізації документів ф. 692, Правління Київського округу шляхів сполучення”, “Методичні вказівки по каталогізації документів ф. 442, Канцелярія київського, подільського, волинського генерал-губернатора”, “Методичні вказівки по удосконаленню описів ф. 486, Київська палата цивільного суду”. Була співавторкою “Тематичного огляду документів архіву з історії містобудування, архітектури і охорони пам’яток історії і культури”, “Покажчика документів з історії Києва”, автором ряду статей та повідомлень у періодичній пресі. Була однією з тих, хто стояв біля початків грандіозної роботи з описання та впорядкування новонадходжень фонду Скоропадських, отриманих архівом у 2000-х роках. Була дослідницею історії втрат архіву в роки Другої світової війни, була членом авторського колективу з підготовки Національного реєстру втрачених і переміщених архівних фондів. За багаторічну і плідну працю неодноразово відзначалася подяками керівництва та державними нагородами.

Ми ж, її колеги, пам’ятаємо її людиною, з якою було легко працювати, на яку завжди можна було в усьому покластися. Не маючи власної сім’ї вона була членом сім’ї архівної. Всі, хто знав Галину Іванівну, згадують її лише з теплом і пошаною. Спочивайте в мирі, Колего! Ми не забудемо Вас.

Некролог підготувала
Начальник відділу довідкового апарату та обліку документів ЦДІАК України у 2008-2023 рр.
Ганна Путова

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 10 справ №№ 56-65 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як «Рум’янцевський перепис») включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

До уваги науковців, дослідників історії України та широкого кола зацікавлених осіб, архів представляє цифрові копії 30 справ №№ 19-27, 29-37, 39, 40, 42-44, 48-51, 53-55 з 1 опису фонду 57, Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. – документів, які є унікальним джерелом з історії економічно-соціального розвитку Гетьманщини другої половини XVIII ст. Перепис (знаний в історіографії як «Рум’янцевський перепис») включав в себе докладні відомості по десяти полкам, й не лише особові відомості про родину (прізвище, ім’я, вік, стан здоров’я, іноді – місце та соціальний стан походження), але й детальне описання їх майна (наявність і кількість хат, будівель господарського призначення, наявність та кількість орної землі, сіножатей, лісів, млинів, пасік, винниць, а також худоби); також до всіх відомостей додавалися копії документів на право власності на землі та маєтності – копії купчих та дарчих записів, універсалів гетьманів, царських грамот тощо.

На сайті ЦДІАК України презентовано документальну виставку до 150-річчя з часу заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва – Літературне товариство імені Шевченка).

Урочистості з нагоди професійного свята – Дня працівників архівних установ

Сьогодні – 26.12.2023 керівництво Центрального державного історичного архіву України, м. Київ та співробітники архіву взяли участь в урочистих зборах з нагоди відзначення професійного свята українських архівістів – Дня працівників архівних установ. За сумлінну, якісну та ефективну працю, особистий внесок у розвиток архівної справи, високий професіоналізм Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов вручив Подяки архівістам. Серед нагороджених – працівники ЦДІАК України – начальник відділу давніх актів Ольга Вовк; начальник відділу інформаційних технологій та захисту інформації Анатолій Демченко; завідувач сектору зберігання давніх актів відділу давніх актів Вікторія Костенко; завідувач сектору зберігання фондів адміністративних, судових, релігійних установ відділу забезпечення збереженості документів Оксана Пантюхова; головний спеціаліст сектору звернення громадян відділу використання інформації документів Дар’я Каменєва. Також за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у забезпечення реалізації державної політики у сфері архівної справи грамотою Солом’янської РДА в місті Києві відзначено заступницю директора Ірину Ігнатенко.

Вітаємо колег із отриманими відзнаками!

Щиро вітаємо всіх колег-архівістів, наших воїнів-захисників, захисниць України,
користувачів-дослідників історії з Різдвом Христовим та Новим 2024 роком!
З прадавніх часів в Україні це свято символізує початок нового сонячного хліборобського року.
З прийняттям християнства святкують Різдво день народження Божого Сина, Спасителя світу. Це – одне з найбільш важливих християнських свят, яке символізує духовне очищення, віру в добро й диво.
Нехай прийдешні свята принесуть всім нові сили, натхнення, здоров’я, вдачу і велику перемогу Україні!

До Дня працівників архівних установ України презентуємо добірку документів, які відображають спроби реформування архіву на зламі XIX–XX ст.

До уваги науковців, дослідників історії України XVI–XVII ст. та широкого кола зацікавлених осіб повідомляємо про наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium” новими цифровими копіями 123 справ (№№ 2635-2755) з опису 1 фонду № 51, Генеральна військова канцелярія, які містять великий масив документів, які висвітлюють різнобічні сторони функціонування козацької держави – Гетьманщини. Це універсали українських гетьманів, а також грамоти та укази царів та імператорів (копії XVIII ст.) про підтвердження попередніх привілеїв, про надання ґрунтів, про надання посад козацькій старшині, справи про збір податків, про оподаткування різних товарів, про суперечки за ґрунти, про розподіл спадщини, захоплення рухомого майна, стягнення боргів, про постачання продовольства та відрядження козацьких команд на Українську лінію, про наїзди гайдамаків, про пожежі, про торгівлю з Кримським ханством, про виплату жалування службовцям Генеральної військової канцелярії, послужні списки козацької старшини, книги перепису (ревізії) козаків та посполитих в різних полках Гетьманщини, книги реєстрації вхідних документів, справи про спорудження у Глухові казенних будинків та палацу гетьмана Кирила Розумовського, про будівництво церков, справи про заснування та діяльність на Гетьманщині ґродських, земських та підкоморських судів, про будівництво та утримання поштових станцій, справи про контрабанду, ремонт мостів і доріг, селітроваріння тощо.

До уваги науковців, дослідників історії України XVI–XVII ст. та широкого кола зацікавлених осіб повідомляємо про наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium” новими цифровими копіями 100 справ (№№ 2535-2634) з опису 1 фонду № 51, Генеральна військова канцелярія, які містять великий масив документів, які висвітлюють різнобічні сторони функціонування козацької держави – Гетьманщини. Це універсали українських гетьманів, а також грамоти та укази царів та імператорів (копії XVIII ст.) про підтвердження попередніх привілеїв, про надання ґрунтів, про надання посад козацькій старшині, справи про збір податків, про оподаткування різних товарів, про суперечки за ґрунти, про розподіл спадщини, захоплення рухомого майна, стягнення боргів, про постачання продовольства та відрядження козацьких команд на Українську лінію, про наїзди гайдамаків, про пожежі, про торгівлю з Кримським ханством, про виплату жалування службовцям Генеральної військової канцелярії, послужні списки козацької старшини, книги перепису (ревізії) козаків та посполитих в різних полках Гетьманщини, книги реєстрації вхідних документів, справи про спорудження у Глухові казенних будинків та палацу гетьмана Кирила Розумовського, про будівництво церков, справи про заснування та діяльність на Гетьманщині ґродських, земських та підкоморських судів, про будівництво та утримання поштових станцій, справи про контрабанду, ремонт мостів і доріг, селітроваріння тощо.

14 грудня 2023 року на території комплексу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» розпочалася робота XXVIII Міжнародної наукової конференції «Могилянські читання»: «Християнські храми від Княжої Русі до сьогодення: науковий та релігійний вимір (до 950-річчя Успенського собору Києво-Печерської лаври)».

На ранковому засіданні було представлено доповідь «Проблемні питання з історії Великої Печерської церкви за документами XVIII – початку XX ст. ЦДІАК України», підготовлену спільно провідної науковою співробітницею заповідника к.і.н. Ольгою Крайньою та начальником відділу давніх актів архіву Ольгою Вовк.

До 950-річчя Успенського собору презентуємо спільну документальну онлайн-виставку Центрального державного історичного архіву України, м. Київ і Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Україна без бар’єрів

З ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» ухвалена Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.

«Безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім. До Плану заходів залучена потужна команда – це представники влади разом із представниками громадськості. Я б навіть назвала це не План заходів, а План змін. І це про зміни, які можуть бути втілені в найближчі два роки та мають сприяти тому, щоб безбар’єрність стала новою суспільною нормою», – наголосила перша леді України Олена Зеленська.

Ви можете дізнатись більше цікавої та корисної інформації у спеціально створеному «Довіднику безбар’єрності».

Директор ЦДІАК України Ярослав Файзулін взяв участь у програмі “Власні назви” з Мирослава Барчук на телеканалі “Еспресо”.

Тема розмови – український Київ початку XX століття та книга Я. Файзуліна, М. Майорова, О. Кучерука “Київські адреси Української революції 1917–1921”.

До уваги науковців, дослідників історії України XVI–XVII ст. та широкого кола зацікавлених осіб повідомляємо про наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium” новими цифровими копіями 100 справ (№№ 2435-2534) з опису 1 фонду № 51, Генеральна військова канцелярія, які містять великий масив документів, які висвітлюють різнобічні сторони функціонування козацької держави – Гетьманщини. Це універсали українських гетьманів, а також грамоти та укази царів та імператорів (копії XVIII ст.) про підтвердження попередніх привілеїв, про надання ґрунтів, про надання посад козацькій старшині, справи про збір податків, про оподаткування різних товарів, про суперечки за ґрунти, про розподіл спадщини, захоплення рухомого майна, стягнення боргів, про постачання продовольства та відрядження козацьких команд на Українську лінію, про наїзди гайдамаків, про пожежі, про торгівлю з Кримським ханством, про виплату жалування службовцям Генеральної військової канцелярії, послужні списки козацької старшини, книги перепису (ревізії) козаків та посполитих в різних полках Гетьманщини, книги реєстрації вхідних документів, справи про спорудження у Глухові казенних будинків та палацу гетьмана Кирила Розумовського, про будівництво церков, справи про заснування та діяльність на Гетьманщині ґродських, земських та підкоморських судів, про будівництво та утримання поштових станцій, справи про контрабанду, ремонт мостів і доріг, селітроваріння тощо.

До уваги науковців, дослідників історії України XVI–XVII ст. та широкого кола зацікавлених осіб повідомляємо про наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium” новими цифровими копіями 100 справ (№№ 2340-2434) з опису 1 фонду № 51, Генеральна військова канцелярія, які містять великий масив документів, які висвітлюють різнобічні сторони функціонування козацької держави – Гетьманщини. Це універсали українських гетьманів, а також грамоти та укази царів та імператорів (копії XVIII ст.) про підтвердження попередніх привілеїв, про надання ґрунтів, про надання посад козацькій старшині, справи про збір податків, про оподаткування різних товарів, про суперечки за ґрунти, про розподіл спадщини, захоплення рухомого майна, стягнення боргів, про постачання продовольства та відрядження козацьких команд на Українську лінію, про наїзди гайдамаків, про пожежі, про торгівлю з Кримським ханством, про виплату жалування службовцям Генеральної військової канцелярії, послужні списки козацької старшини, книги перепису (ревізії) козаків та посполитих в різних полках Гетьманщини, книги реєстрації вхідних документів, справи про спорудження у Глухові казенних будинків та палацу гетьмана Кирила Розумовського, про будівництво церков, справи про заснування та діяльність на Гетьманщині ґродських, земських та підкоморських судів, про будівництво та утримання поштових станцій, справи про контрабанду, ремонт мостів і доріг, селітроваріння тощо.

• Ф. 1219, Скоропадські, оп. 2–3, (частково) оп. 4
• Ф. 220, Колекція документів, зібраних Київською археографічною комісією, оп. 1 (частково), 85 спр., 150 арк.
• Ф. 445,Управління військових поселень Київської та Подільської губерній, оп. 1 (частково), 146 спр., 169000 арк./копій.
• Ф. 972, Білоруська греко-католицька духовна консисторія, оп. 1–2, 297 спр., 2833 арк./копій
• Ф. 1137, Римсько-католицька духовна колегія, оп. 1, 10 спр., 1013 арк./копій
• Ф. 1040, Радомишльський деканат, оп. 1–2, 364 спр., 47228 арк./копій
• Ф. 1041, Сквирський деканат, оп. 1, 93 спр., 11053 арк./копій
• Ф. 1042, Таращанський деканат, оп. 1, 41 спр., 7687 арк./копій
• Ф. 1043, Звенигородсько-Уманський деканат, оп. 1, 108 спр., 6085 арк./копій
• Ф. 1044, Житомирський деканат, оп. 1, 37 спр., 3344 арк./копій
• Ф. 1045, Рівненський та Новоград-Волинський деканат, оп. 1, 1188 спр., 25233 арк./копій
• Ф. 1046, Липовецько-Бердичевський деканат, оп. 1, 241 спр., 27235 арк./копій
• Ф. 127, Київська духовна консисторія, оп. 1018-1063, 1078
• ф. 380, Сумська полкова канцелярія, оп. 1–2, м. Суми, 131 спр., 9000 арк.
• ф. 961, Переяславське духовне правління, оп. 1–3, 185 спр., 6000 арк.
• ф. 1721, Охтирська полкова канцелярія, м. Охтирка, оп. 1, 239 спр., 30000 арк.
• ф. 1722, Ізюмська полкова канцелярія, м. Ізюм, оп. 1, 66 спр., 3000 арк.
• ф. 1723, Острогозька полкова канцелярія, м. Острогозьк, оп. 1, 98 спр., 4000 арк.
• ф. 1725, Харківська полкова канцелярія, м. Харків, оп. 1, 1070 спр., 159000 арк.
• ф. 1130, Бориспільське духовне правління, оп. 1, 11 спр., 500 арк.
• ф. 1992, Кролевецьке духовне правління, оп. 1, 2 спр., 20 арк.
• ф. 1995, Київське духовне правління, оп. 1, 12 спр., 500 арк.
• ф. 1975, Охтирське духовне правління, оп. 1, 332 спр., 64000 арк.
• ф. 1976, Боромлянське духовне правління, оп. 1, 25 спр., 4000 арк.
• ф. 1977, Білопольське духовне правління, оп. 1, 72 спр., 16000 арк.
• ф. 1978, Богодухівське духовне правління, оп. 1, 67 спр., 30000 арк.
• ф. 1979, Бахмутське духовне правління, оп. 1, 81 спр., 10000 арк.
• ф. 1980, Біловодське духовне правління, оп. 1, 53 спр., 22000 арк.
• ф. 1981, Бєлгородське духовне правління, оп. 1, 120 спр., 4000 арк.
• ф. 1982, Вовчанське духовне правління, оп. 1, 99 спр., 5000 арк.
• ф. 1983, Валуйське духовне правління, оп. 1, 24 спр., 1000 арк.
• ф. 1984, Вольнівське духовне правління, оп. 1, 80 спр., 6000 арк.
• ф. 1985, Воронезьке духовне правління, оп. 1, 38 спр., 1000 арк.
• ф. 1986, Деркульське духовне правління, оп. 1, 19 спр., 8000 арк.
• ф. 1987, Зміївське духовне правління, оп. 1, 150 спр., 16000 арк.
• ф. 1988, Золочівське духовне правління, оп. 1, 10 спр., 100 арк.
• ф. 1989, Ізюмське духовне правління, оп. 1, 705 спр., 73000 арк.
• ф. 1990, Краснокутське духовне правління, оп. 1, 123 спр., 28000 арк.
• ф. 1991, Куп’янське духовне правління, оп. 1, 82 спр., 33000 арк.
• ф. 1993, Краснопольське духовне правління, оп. 1, 42 спр., 1000 арк.
• ф. 1994, Костянтиноградське духовне правління, оп. 1, 370 спр., 14000 арк.
• ф. 1996, Лебединське духовне правління, оп. 1, 56 спр., 29000 арк.
• ф. 1997, Миропільське духовне правління, оп. 1, 123 спр., 8000 арк.
• ф. 1998, Межиріцьке духовне правління, оп. 1, 20 спр., 4000 арк.
• ф. 1999, Недригайлівське духовне правління, оп. 1, 46 спр., 4000 арк.
• ф. 2000, Нижегольське духовне правління, оп. 1, 4 спр., 200 арк.
• ф. 2001, Печенізьке духовне правління, оп. 1, 38 спр., 8000 арк.
• ф. 2002, Старобільське духовне правління, оп. 1, 7 спр., 100 арк.
• ф. 2003, Салтівське духовне правління, оп. 1, 24 спр., 10000 арк.
• ф. 2004, Сумське духовне правління, оп. 1, 578 спр., 53000 арк.
• ф. 2005, Слав’янське духовне правління, оп. 1, оп. 1, 210 спр., 9000 арк.
• ф. 2006, Суджецьке духовне правління, оп. 1, 5 спр., 50 арк.

До уваги науковців, дослідників історії України XVI–XVII ст. та широкого кола зацікавлених осіб повідомляємо про наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium” новими цифровими копіями 100 справ (№№ 2246-2339) з опису 1 фонду № 51, Генеральна військова канцелярія, які містять великий масив документів, які висвітлюють різнобічні сторони функціонування козацької держави – Гетьманщини. Це універсали українських гетьманів, а також грамоти та укази царів та імператорів (копії XVIII ст.) про підтвердження попередніх привілеїв, про надання ґрунтів, про надання посад козацькій старшині, справи про збір податків, про оподаткування різних товарів, про суперечки за ґрунти, про розподіл спадщини, захоплення рухомого майна, стягнення боргів, про постачання продовольства та відрядження козацьких команд на Українську лінію, про наїзди гайдамаків, про пожежі, про торгівлю з Кримським ханством, про виплату жалування службовцям Генеральної військової канцелярії, послужні списки козацької старшини, книги перепису (ревізії) козаків та посполитих в різних полках Гетьманщини, книги реєстрації вхідних документів, справи про спорудження у Глухові казенних будинків та палацу гетьмана Кирила Розумовського, про будівництво церков, справи про заснування та діяльність на Гетьманщині ґродських, земських та підкоморських судів, про будівництво та утримання поштових станцій, справи про контрабанду, ремонт мостів і доріг, селітроваріння тощо.

Центральний державний історичний архів України, м. Київ отримав гуманітарну допомогу від Центру допомоги мистецтву України (Ukraine Art Aid Center), за сприяння голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова.

Архіву передали павербанк, ліхтар, гігрометри (прилади для вимірювання температури повітря та вологості в сховищах), обладнання для зберігання та переміщення архівних документів (металевий сейф-бокс, візок для переміщення експонатів, бокс для транспортування, конверти для зберігання архівних фото), пакувальні матеріали тощо.

Отримана гуманітарна допомога дуже важлива для збереження архівної спадщини.

Колектив архіву висловлює подяку Центру допомоги мистецтву України (Ukraine Art Aid Center) та особисто Ірині Нікіфоровій за надану підтримку.

До уваги науковців, дослідників історії України XVI–XVII ст. та широкого кола зацікавлених осіб повідомляємо про наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium” новими цифровими копіями 100 справ (№№ 2149-2245) з опису 1 фонду № 51, Генеральна військова канцелярія, які містять великий масив документів, які висвітлюють різнобічні сторони функціонування козацької держави – Гетьманщини. Це універсали українських гетьманів, а також грамоти та укази царів та імператорів (копії XVIII ст.) про підтвердження попередніх привілеїв, про надання ґрунтів, про надання посад козацькій старшині, справи про збір податків, про оподаткування різних товарів, про суперечки за ґрунти, про розподіл спадщини, захоплення рухомого майна, стягнення боргів, про постачання продовольства та відрядження козацьких команд на Українську лінію, про наїзди гайдамаків, про пожежі, про торгівлю з Кримським ханством, про виплату жалування службовцям Генеральної військової канцелярії, послужні списки козацької старшини, книги перепису (ревізії) козаків та посполитих в різних полках Гетьманщини, книги реєстрації вхідних документів, справи про спорудження у Глухові казенних будинків та палацу гетьмана Кирила Розумовського, про будівництво церков, справи про заснування та діяльність на Гетьманщині ґродських, земських та підкоморських судів, про будівництво та утримання поштових станцій, справи про контрабанду, ремонт мостів і доріг, селітроваріння тощо.

Версія сайту для людей з вадами зору

Дізнайся походження свого прізвища

Аналіз походження прізвищ онлайн – це етимологічне дослідження історії творення та походження прізвища. Така наука називається антропонімікою, а також ономастикою (від грецьких слів «антропос» – «людина» і «онома» – «ім’я»). Метою досліджень є виявлення інформації, яку несе в собі прізвище.

Прізвища – цінне джерело для відтворення історико-культурної спадщини народу , окреслення його характерних індивідуальних рис. Історія прізвищ нерозривно пов’язана з історією країни, у середовищі якої вони виникли, усталися та функціонують.

Генеалогія українців

Одне із завдань нашого сайту – дізнатися таємницю генеалогії українського народу, побудувати родове дерево.

Генеалóгія (від дав.-гр. γενεαλογία — «родовід», «сім’я» та дав.-гр. λόγος — «наука») — це наука, що вивчає походження та родинні зв’язки осіб, родовід людини або історію родів і сімей, іншими словами – це родознавство.

Вивчення генеалогії може надати чимало подробиць про життя наших пращурів:

• їх побут, вірування, звичаї і традиції;
• професія, чим вони займались;
• особливості менталітету і виховання;
• суспільний устрій тих часів;
• історичні події.

Функції генеалогії

• Дослідницька. Отримана інформація виступає складовим елементом, необхідним для таких наук, як етнографія і ономастика. Також цей напрямок є основою для історії, літератури, краєзнавства та інших суспільних і гуманітарних наук.
• Спадкова. Є основною функцією, яка дала початок генеалогії як науки. Її особливість полягає у встановленні факту спорідненості з попередніми поколіннями.
• Юридична. Завдяки фактам встановлення спорідненості, дозволяє довести право успадкування і розпорядження рухомим і нерухомим майном.
• Біографічна. Дозволяє сформувати біографію окремих особистостей роду і цілої династії сім’ї.
• Медична. Завдяки отриманню інформації про стан здоров’я предків можна своєчасно діагностувати захворювання, що передаються у спадок, і вжити необхідних заходів для збереження здоров’я.

Джерела для самостійного пошуку інформації, тлумачення прізвищ, вивчення родоводу

• Чучка П. П. Прізвища закарпатських українців: Історико-етимологічний словник. — Львів: Світ, 2005. — 705 с.
• Чучка П. П. Слов’янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. — Ужгород: Ліра, 2011. — 428 с.
• Худаш М.Л. З історії української антропонімії. – К.: Наукова думка, 1977 р. – 236 с.
• Редько Ю.К. Сучасні українські прізвища / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – Київ: Наук. думка, 1966. – 214 c.
• Редько Ю. К. Довідник українських прізвищ / За ред. І. Варченко. – К.: Вид-во “Радянська школа”, 1968. – 257 с.
• Українські прізвищневі назви XVI ст.
• Словний Бориса Грінченка Online
• Тлумачний Словник Володимира Даля.
• Словник України Online
• Словник української мови online в 11-ти томах
• Онлайн-бібліотека словників України – “Горох”
• Портал української мови та літератури
• ЕСУМ – Етимологічний словник української мови у 7 томах
• ССМ – Словник староукраїнської мови ХІV-ХV ст.
• СУІ – Трійняк І. І. Словник українських імен / І. І. Трійняк. – К., 2005. – 509 с
• ВТССУМ – Великий тлумачний словник сучасної української мови
• Унікальні документи НАФ
• Український мартиролог XX ст.
• Зведений каталог метричних книг, що зберігаються в державних архівах України (8 Томів)
• Центральний державний історичний архів України
• Центральний державний історичний архів міста Львів
• База емігрантів США
• База даних емігрантів-пасажирів, які прибули на потягу в США
• База даних прибувших в США
• Довідник родинних гербів
• База жителів України “Pra.in.ua”
• Форум “ГЕНЕО”
• Український Генеалогічний Форум
• Спільнота Facebook – “Українське прізвище”
• Шаблони біографічних карток (docx, pdf)
• База даних “Реабілітовані історією”

Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

• Давні імена кипчаків
• Давні імена кімерійців, скіфів, сарматів
• 10 заповідей свідомого українця про рідну мову
• Про українську мову і санскрит
• Цікаві факти з історії української літератури
• День української мови. Цікаві факти.
• 15 фактів про санскрит
• Іноземні дослідники і мовознавці про українську мову
• 100 загадок українською мовою з відповідями
• 108 синонімів українського дієслова ‘говорити’