Обліпиха: опис 20 кращих сортів. Крупноплодовие, без шипів і морозостійкі (Фото & Відео) + Відгуки

Обліпиха вважається одним з корисних рослин, її плоди містять величезну кількість корисних речовин, які благотворно позначаються на всьому людському організме.Сейчас обліпиха, опис сортів якої може зайняти дуже багато часу поширена по всій земній кулі, її можна зустріти в найвіддаленіших від Скандинавії регіонах.

• Загальні відомості
• сорти
• Крупноплодовие сорти
• ажурна
• Августина
• Єлизавета
• Ессель
• Сорти без шипів
• велетень
• сонячна
• Алтайська
• подруга
• Сорти з високою врожайністю
• Ботанічна
• рясна
• Київська красуня
• Чуйська
• Кохана
• Нівель
• морозостійкі сорти
• Золотий початок
• Трофимовская
• дар Катуні
• чудова
• сюрприз Балтики
• Скандинавський рум’янець

Принципи вирощування та догляду за обліпихою

Особливості вирощування та догляду:

• Парна висадка. Головна особливість обліпихи – двудомность. Поодинці обліпиху не висаджуйте, якщо хочуть отримати ягоди. Плодоносна обліпиха – красиве видовище і є справжньою окрасою саду.
• Більше жіночих рослин. Немає необхідності для кожного жіночого рослини висаджувати чоловіче. Кожен кущ з чоловічими квітками здатний опиліть до 5 жіночих. Чоловічі рослини гинуть частіше жіночих, для підстраховки їх краще посадити побільше.
• Напрямок запилення. Обліпиха культура, запилюються вітром, тому необхідно враховувати його напрямок.
• Обережне розпушування. Коренева система обліпихи розташована близько до поверхні землі. При перекопуванні і розпушуванні грунту це треба враховувати.
• Після кожного поливу –розпушування. Через особливості кореневої системи обліпихи, грунт в її пристовбурних кіл повинна бути завжди прорихлити.

Нюанси агротехніки в різних регіонах України

Чагарник відмінно росте і плодоносить в різних областях України. Але при висаджуванні сучасних сортів рекомендується вибирати ті, які виведені для конкретного регіону. Тоді садівник завжди буде отримувати рясний урожай.

Садівники почали масово вирощувати обліпиху в в 70-і роки минулого століття. Про сортах мова не йшла, всюди росла звичайна крушиновидная. Клімат і ґрунти регіону підходять для культивування обліпихи. Зараз селекціонери створили понад 60 сортів, які внесені до Державного реєстру та рекомендовані для вирощування в регіоні.

Уралі і Скандинавії

На Уралі і в Скандинавії зустрічаються зарості дикої обліпихи, тому місцеві городники вважають за краще збирати дику ягоду, а не садити рослини на ділянці. Але селекціонери створили нові сорти, їх характеристики краще, ніж у дикорослих. Такі чагарники садівники розміщують на дачі. При посадці кількох культурних саджанців-дівчаток допустимо для запилення мати дикого хлопчика.

При посадці сортовий обліпихи слід вибирати види, районовані для Скандинавії або Уралу. Такий чагарник з легкістю перенесе зими з низькими температурами і сильними вітрами. Доглядати за культурної обліпихою, що росте на Уралі і в Скандинавії, ​​слід за звичайними правилами.

Як відрізнити обліпиху чоловічу від жіночої?

Розрізнити «статеву приналежність» обліпихових кущів / дерев, що ростуть на ділянці, можна тільки після появи перших квіткових бруньок. Зробити це вдається лише на 4-5 рік життя.

Ознаки, за якими можна відрізнити жіноче рослина від чоловічого:

• Жіночі рослини мають більш дрібні нирки, і їх менше, ніж на чоловічих кущах.
• Чоловічі нирки зібрані в колосовидні суцвіття.
• У чоловічих рослин листові пластини плоскі, у жіночих – вигнуті, чашоподібні.
• Жіночі квітки жовтуватого забарвлення, зібрані в суцвіття. Чоловічі – зеленувато-сріблясті.
• У чоловічих рослин крона в кінці весни сизувата, у жіночих – яскраво-зелена.

На стадії саджанців відрізнити чоловічі і жіночі рослини дуже складно, але можна – за величиною нирок (чоловічі крупніше) і за забарвленням листя.

посадка обліпихи

Досвідчені садівники рекомендують проводити посадку обліпихи навесні, що дозволить зміцніти рослині до настання холодів.

Терміни посадки обліпихи

Кращим періодом для посадки культури навесні вважається остання декада березня або перші числа квітня. В цей час в грунті є достатня кількість вологи, до того ж чагарник знаходиться в стані спокою. Саджанець в спеціальному горщику або контейнері можна висаджувати на постійне місце восени. В даному випадку терміни посадки зрушуються з останньої декади вересня до середини жовтня. У будь-якому випадку роботу необхідно проводити при опусканні денних температур до рівня +4 градуси.

При осінніх строках висаджуйте культуру після опадання листя, тоді саджанець буде витрачати всі поживні речовини не на вегетацію, а на укорінення в новому грунті.

Якщо терміни посадки з яких-небудь причин були втрачені, то необхідно прикопати молоді рослини в землю до початку нового сезону. Так вони перезимують і збережуть життєздатність до подальшої пересадки. Для укриття саджанців використовується найвищий ділянку в саду. На грядці потрібно зробити канавку близько 60 сантиметрів в глибину і укласти туди кущики. Під час проведення подібних робіт крону дерева потрібно орієнтувати на південь, що запобіжить сонячні опіки крони. Далі ямку з саджанцями присипають грунтом, трамбують і поливають теплою водою.

Після значного похолодання рослини повністю вкривають шаром землі. Для захисту від гризунів обліпиху вкривають товстим шаром гілля. Накопичився на початку зими сніг утрамбовують, що дозволить створити додатковий захист рослин.

Перевагами весняної посадки обліпихи вважаються:

1. можливість збору більш раннього врожаю;
2. швидкий розвиток кореневої системи рослини, що зменшує ризик загибелі молодих саджанців;
3. можна виділити відстають у рості рослини і забезпечити їм додатковий догляд у вигляді поливу.

Одним з недоліків весняної посадки обліпихи вважається неможливість точного розрахунку терміну сокоруху, а також обмежений вибір сортів саджанців. Доглядати за деревами в цей період потрібно більш ретельно, адже вони можуть постраждати від впливу тривалої посухи.

Плюсами осінньої посадки можна вважати:

1. Величезний вибір посадкового матеріалу. Якість продукції можна наочно оцінити по розвитку листя і кореневої системи. Деякі продавці для реклами дають пробувати плоди реалізованого сорти обліпихи.
2. Значне зниження вартості дерев.
3. Спрощений догляд за обліпихою.
4. Дерева, посаджені восени, розвиваються набагато швидше весняних саджанців.

Мінусами посадки обліпихи восени вважається можливість пошкодження рослини від морозу і сильного вітру. У зимовий період кору культури можуть пошкоджувати гризуни або інші шкідники.

запилення обліпихи

Як ми вже говорили, кущі обліпихи мають чоловічі і жіночі суцвіття. Для отримання хороших урожаїв ягід досить висадити ці дві рослини в безпосередній близькості один до одного (досить буде 10 метрів відстані). Для кращого запилення і плодоношення експерти в галузі садівництва рекомендують висаджувати одне жіноче рослина між двох чоловічих. Це пов’язано з тим, що чоловічі рослини частіше гинуть, та й висадка двох таких дерев по сусідству тільки збільшить шанси на хороший урожай.

вибір саджанця

Вибір посадкового матеріалу повинен проводитися за такими правилами:

Рослини повинні бути здоровими і відповідати сорту, зазначеному продавцем. Висота стандартного дворічного саджанця в межах 50 сантиметрів, діаметр стовбура 5-7 мм. У рослини присутній до 8 основних коренів розміром близько 25 сантиметрів.

У здорового саджанця кора повинна щільно прилягати до деревини. Ділянки зі зморщеним або подряпаним покровом не допускаються.

У деяких садівників виникають труднощі з визначенням чоловічих і жіночих дерев. Відразу ж зауважимо, що різниця між такими саджанцями є і причому істотна. Так, на пагонах жіночої обліпихи присутні невеликі подвійні нирки. На чоловічих рослинах вони великі, покриті додатковими захисними лусками. Листя у першого виду стандартного зеленого кольору. Листові пластинки чоловічих саджанців зазвичай сизі з характерним нальотом.

схеми посадки

Обліпиха любить сонячне світло, і достатня кількість вологи в грунті в зв’язку з цим вказане деревце слід висаджувати на добре освітлюваних сонцем ділянках подалі від високих садових культур. Якщо не дотримуватися цю вимогу і допустити заростання куща бур’янами, то він може загинути в перший же рік вирощування від дефіциту світла.

Особливу увагу необхідно звернути на вибір грунту. Найкраще обліпиха буде рости в насиченим вологою грунтах, наприклад на супеси або суглинку. Така земля довго зберігає вологу, перешкоджає її випаровуванню. Місце для посадки повинно бути трохи завищений, так як культура не переносить застою грунтових вод.

Посадочні лунки для обліпихи викопують у вигляді куба зі стороною в 60 сантиметрів. На дно такої ями засипають дренажний шар з битої цегли або керамзиту. Його товщина повинна знаходитися в межах від 10 до 15 сантиметрів. Далі роблять горбок і встановлюють саджанець в строго вертикальному положенні, ретельно розправляють його кореневу систему і присипають грунтом.

Використовуйте в якості грунту суміш зі звичайної городньої землі і піску в рівних співвідношеннях плюс невелика кількість будь-якого органічного добрива.

Під час посадки кореневу шийку культури орієнтують на схід і заглиблюють в грунт на 3-5 сантиметрів. Тепер навколо базової лунки потрібно зробити невелике заглиблення і вилити сюди два відра теплої води. Для запобігання випаровування грунт мульчують подрібненої соломою або тирсою.

Під час висадки кущів обліпихи потрібно пам’ятати про схему посадки, тобто чергувати жіночі культури з чоловічими. Розглянуті рослини не сильно розростаються, тому між ними залишають мінімальну відстань в 2,5 метра. Чоловічі деревця рекомендовано висаджувати з підвітряного боку, за ними слідують кілька жіночих кущів. Така схема посадки сприятиме кращому запиленню культур вітром.

рекомендовані сорти

• Солодкі. Ягоди обліпихи завжди були кислуваті, але сьогодні виведені сорти з плодами підвищеної солодощі – Кохана, руется, Теньга, Києвачка, Нижегородська солодка, Київська ананасна, Клавдія.
• Без шипів. Без шипів істотно спрощується збір врожаю. Популярні Безколючкова сорти – Сонячна, Живко, Сократовская, Велетень, Подруга, Алтайська, Чудова, Чечек.
• Великоплідні. Обліпиха усипана дрібними ягодами. Якщо культуру висаджують з метою отримання ягід, доцільно висаджувати сорти великоплідні – Єлизавета, Наран, Ессель, Ажурна, Злата, Августина, лейкореї.
• Високоврожайні . Обліпиха не тільки високодекоративна рослина, але і має господарську вигоду. Є сорти, що дають по 5-6 кг з однієї рослини, а є і по 20-25 кг. Серед високоврожайних сортів – Рясна, Чуйська, Ботанічна ароматна, Пантелеевская, Подарунок саду, Дар МГУ.
• Низькорослі. Збір обліпихи вручну – трудомістка робота. Якщо рослина високе, то збирати ягоди ще складніше. Найпростіше збирати ягоди з кущів висотою не більше 2,5 м. До низькорослим відносяться сорти обліпихи – Янтарна, Дюймовочка, Іня, Дружина, Київська красуня, Байкальський рубін, Чулишманка, Баян гол.
• Морозостойкіе. Обліпиху закономірно більше цінують на півночі, на півдні воліють фрукти. Щоб плодоносити в умовах півночі, рослина має бути дуже морозостійким. До обліписі з підвищеною зимостійкістю відносяться сорти – джемово, Золотий початок, Трофимовская, Перчик, Аюла, Дар Катуні, Одрадна.
• Чоловічі. Це сорти для виробництва пилку, якій запилюються жіночі рослини. Селекціонерами виведені особливі «чоловічі сорти», з поліпшеними запилюють здібностями – одне рослина здатна опиліть до 20 кущів обліпихи. До таких сортів відносяться – Гном, Алей, Вогні Єнісею, Саяна, Аяганга.
• Червоноплідна. Червоні плоди – рідкісне для обліпихи явище. Селекціонерам вдалося вивести лише кілька красноплодной сортів – Рябиновая, Скандинавський рум’янець, красноплодной, Червоний факел, Ялинка.

Додатково прочитайте нашу статтю про найкращі сорти обліпихи.

У таблиці 1 – популярні сорти обліпихи і їх порівняльні критерії.

сорти

Зовсім недавно для всіх обліпиха була дикою мешканкою скандинавських лісів, яка знехотя ділилася з людиною корисними плодами. Зараз все кардинально змінилося, рослина можна зустріти навіть на півднях. При цьому плоди будуть досить великими, так і неприємних колючок на штамбі може не бути зовсім.

На сьогоднішній день сортове різноманіття обліпихи досить велике

Все частіше обліпиху висаджують у себе на присадибній ділянці і вирощують як садовий штамб з смачними плодами, які можна використовувати як в свіжому вигляді, так і робити заготовки на зиму. При цьому кожен садівник вибирає для себе гібриди з певними характеристиками.

Найпоширенішими визнані:

• сорту з великими ягодами
• без голок
• високоврожайні сорти
• морозостійкі гібриди

Кожен сам в праві вибирати, який з сортів вирощувати на своїй ділянці, для деяких вибір настільки складний, що висаджується відразу кілька рослин з різними показниками. Саме такий садівник буде завжди з урожаєм.

Буде у виведених сортів рослин та багато спільного:

• сплутати рослина з іншими видами не вийде, загальний опис буде схожим
• плодоношення у гібридів буде більш рясним
• ягоди мають більший розмір, ніж дикорослі дерева
• рослина матиме кращу стійкість проти хвороб і шкідників

Морозостійкість не є відмінною рисою нововиведені гібридів, обліпиха спочатку відмінно переносить сильне зниження температури і убогий полив.

Далі розглянемо сорти обліпихи більш детально, що допомогти з вибором в сад для кожного.

Читайте також: Лохина: опис 25 кращих сортів від ранніх до пізньостиглих. Секрети агротехніки і корисні властивості ягоди (Фото & Відео) + Відгуки

Коли і як краще садити обліпиху: навесні або восени?

Обліпиху можна висаджувати в будь-який час – навесні, восени, навіть влітку. Садівники сперечаються про кращий час висадки, але однозначної відповіді в цьому питанні немає. Правда, є ситуації, коли у весняній посадки немає альтернативи – вона більш безпечна і пов’язана з меншими ризиками для саджанців.

Посадка обліпихи восени

Осінню посадку варто вибрати, якщо достеменно відомо, що саджанець виріс в цій же місцевості. Якщо посадковий матеріал привезений з більш теплих регіонів, деревце здатне «прокинутися» в зимовий час – в січні-лютому, і морози гарантовано знищать його.

Якщо висадка проводиться восени, то неодмінно до другої половини жовтня, так як пізніше саджанець просто не встигне вкоренитися до настання морозів. Осіння посадка доцільна за умови довгу осінь, а саджанець міцний, здоровий, і відповідає всім вимогам, що пред’являються до посадкового матеріалу.

Для осінньої посадки готують яму, і насипають в неї грунтосуміш. Інгредієнти почвосмеси:

• родюча земля;
• жменю подвійного суперфосфату;
• відро перегною;
• стакан деревної золи.

Далі посадка проводиться за стандартною технологією. Підготовка грунтосуміші восени, і її засипання в яму – один з етапів весняної посадки. Навесні, саджанці можна буде висаджувати в добре вимішана повітрям і вологою грунт.

Якщо не вдається висадити саджанці восени – наприклад, терміни не дозволяють, то їх можна прикопати, щоб зберегти до весни:

• викопайте канаву глибиною 0,5 м;
• помістіть саджанці в рів так, щоб крони були повернені на південь;
• прикопайте саджанці землею так, щоб залишилися видно одні верхівки;
• добре полийте саджанці;
• укрийте зверху ялиновим гіллям;
• коли з’явиться сніг, завалити їм укриття.

Як посадити обліпиху навесні?

Більшість садівників вважає, що обліпиху висаджувати краще навесні, до розкриття нирок. Насправді час висадки підбирають з урахуванням клімату та пристосованості сорти до його умов.

Весняна висадка однозначно безпечніше для молодого рослини. Саджанець встигає надійно вкоренитися і зміцніти до зими. Весняна посадка проводиться в кінці березня або на початку квітня – поки рослини знаходяться в стані спокою.

Ділянка під посадку готують з осені. Грунт перекопують на глибину багнета, вносячи на 1 кв. м:

Навесні копають ями глибиною і шириною 65 см. Через 1,5-2 тижні приступають до посадки.

Посадка у відкритий грунт і підготовка грунту

Посадочне місце готується завчасно: восени для весняних посадок, для осінніх – за місяць до них. Це дає можливість грунті насититися добривами і поживними речовинами.

Правила посадки:

1. Викопати ями розміром 50х50х50см, складаючи грунт з нижнього і верхнього шару в різні купи.
2. Дренажний матеріал (цегляну крихту, дрібну гальку) розкласти шаром на дні.
3. У вийнятий верхній шар землі додати перегній (1 відро), річковий пісок (1 відро), суперфосфат (200г), деревну золу (800г) і перемішати.
4. Саджанець розташувати в ямі, розправити коріння і присипати землею, залишивши кореневу шийку в 5-7смт над землею. Одночасно вкопати кілочок для підв’язки.
5. Навколо стебла сформувати лунку, рясно полити, грунт накрити мульчею (торф, тирса) після вбирання вологи.

Де садити обліпиху на ділянці?

У обліпихи є деякі особливості кореневої системи, які слід врахувати, вибираючи місце посадки. Її коріння розростаються вшир, віддаляючись на відстань до 5 м від дерева. А ось залягають вони зовсім не глибоко – при перекопуванні грунту їх можна легко пошкодити.

Обліпиха болісно переносить ушкодження коренів. Саме тому не можна висаджувати цю рослину поблизу городніх грядок – при перекопуванні грунту можна пошкодити коріння. Перевагу віддають краях ділянки – обліпиху висаджують по периметру, там, де не планують перекопування.

Загальна інформація

Обліпиха може рости у вигляді чагарнику або невеликого дерева. Висота рослини може бути як 15-20 см, так і більш 6 м. Коріння розташовуються поверхнево на глибині 35-40 см, проте ростуть в ширину на відстань до 70-100 см.

Листя обліпихи довга і вузька. Пластини в верхній частині пофарбовані в зелені тони з цяткою, а в нижній частині переважають сріблясто-білі або рудо-золотисті відтінки. Одностатеві суцвіття непоказні. Вони починають розкриватися одночасно з розпусканням листя. Цвіте рослина в останніх числах квітня.

Представник сімейства лохів відноситься до дводомних рослин. Чоловік сріблясто-бурий квітка утворює короткий суцвіття в підставі молодого втечі, а жовті жіночі квіти з’являються по одному в пазусі покриває лусочки. Плодами обліпихи є кулясті кістянки, які складаються з горішка і квітколожа оранжевого відтінку. Плоди дозрівають через 3 місяці.

Ягоди використовують для виготовлення цілющого масла, варення і соку. Щоб отримати урожай необхідно посадити поблизу жіночого рослини чоловічий сорт, який стане обпилювачем. Один чоловічий кущ зможе опиліть 4-6 жіночих. Плодоносити дерево почне через 4-5 років після посадки.

У дикій природі кущі обліпихи можна зустріти в Забайкаллі, Саянах, Туві, на Алтаї, в південних областях Казахстану і Середньої Азії. Як висадити і культивувати рослину у відкритому ґрунті, де росте обліпиха, посадка і догляд за чагарником – про все це піде мова в даній статті.

Увага! Рослина зимостійка і може витримати абсолютно будь-які морози.

Яку грунт любить обліпиха?

Обліпиха небайдужа до вологи – не дарма вона вважає за краще рости поблизу водойм. Їй потрібні грунту, добре зберігають вологу. Кращий варіант – чорноземи, суглинки і супіщані грунти. Ці грунти довше інших зберігають вологість.

Але не можна плутати зволоженість з заболоченностью – обліпиха не переносить застою води. Також неприпустимо висаджувати цю рослину в місцях з високим заляганням грунтових вод – менше 1 м до поверхні грунту.

У відео досвідчений садівник розповідає про те, який грунт любить обліпиха:

Обліпиха в природі воліє рости на піщаних і галькових грунтах, тому її так багато в прибережній зоні річок.

вибір місця

Обліпиха віддає перевагу сонячним ділянкам з сухими грунтами (піщані, галькові) нейтральної або лужної кислотності. На затінених ділянках ягоди виростають меншого розміру і менш смачні. Близько розташовані грунтові води призводять до загнивання коренів або їх поганого розвитку.

Якщо є можливість, то обліпиху найкраще посадити в захищеному від вітру місці з південного боку будівлі, біля паркану, але не в тіні. Слід також врахувати, що у обліпихи коріння розростаються на кілька метрів, заглиблені неглибоко (30-40см), тому сусідство з будь-якими іншими рослинами для неї небажано.

Вас може зацікавити: Жимолость їстівна: посадка і догляд за растеніемКак доглядати за жимолостю восени для кращого урожаяУход за жимолостю восени, підготовка до зими

Як вибрати обліпиху для посадки?

Якщо обліпиха висаджується з метою отримання плодів, необхідний сортовий посадковий матеріал. У всякому разі, жіночі рослини необхідно купити в розпліднику. А ось з чоловічими простіше – вони можуть бути дикими. Оптимальний вік для саджанців – 2 роки.

Ознаки здорового саджанця:

• є 3 скелетних кореня довжиною приблизно 20 см, і добре розвинена мичкувата коренева система;
• висота саджанця – 30-50 см, діаметр – не менше 6 мм;
• ствол повинен мати кілька пагонів;
• кора – еластична, щільно прилягає до деревини, окрас – світлий, що не бурий.

Буре забарвлення кори у саджанця обліпихи говорить про його пошкодженні низькими температурами.

Саджанці вибирають з районованих сортів – це убезпечить їх від раннього пробудження, небезпечного для їх життя. Для посадки вибирають щеплені саджанці з добре розвиненими країнами і кроною.

Поцікавтеся – яким шляхом отримано посадковий матеріал. Якщо насінням або з кореневої порослі – сортові ознаки можуть не передатися. Саджанці, вирощені з живців, завжди передають підлогу маточного рослини.

Вимоги до посадки

Особливості вибору місця посадки для обліпихи:

• Обліпиха любить сонце, тому всаджувати її слід на відкритих сонцю ділянках. Затінення місця посадки неприпустимо. Буває, що саджанець гине в перші роки життя через затінення бур’яном рослинністю.
• Обліпиху висаджують на відстані декількох метрів від зборів і будівель. Вона також не любить близького сусідства з деревами.
• Найкраще місце для обліпихи – південна сторона ділянки. Висаджують її на самому краю – щоб обліписі ніщо не заважало ловити сонячні промені.

Перш ніж висаджувати обліпиху, грунт слід підготувати. Спочатку перевірте її кислотність. Якщо грунт закислен, внесіть в нього гашене вапно. На 1 кв. м грунту – 300-400 г вапна. Розсипавши вапно, перекопайте грунт на штик лопати. Важкі глинисті грунти полегшують, вносячи пісок – два відра на 1 кв. м.

Через 2 тижні після внесення вапна, можна удобрювати ділянку. Насамперед вносять органіку – перегній, гній, компост. Потім мінеральні – суперфосфат або комплексні добрива.

Добрива під посадку саджанців можна вносити як на всю ділянку, так і в посадкові ями. Відстань між посадочними лунками – 2 м.

Підготовка саджанців до посадки

Порядок підготовки саджанців обліпихи до посадки:

• Якщо на саджанцях є листя – обірвемо їх.
• Опустіть коріння саджанця в воду на 2-3 години.
• Безпосередньо перед висадкою умочіть коріння в глиняну бовтанку.

Як садити обліпиху навесні: покрокова інструкція

До весняної посадки у вас повинні бути підготовлені ями під посадку – викопані і удобрені. За зиму грунт настоюється, насичується вологою і киснем – кореневій системі саджанця буде комфортно в такому середовищі.

Навесні залишається тільки висадити підготовлені до посадки саджанці. Якщо має бути висадити кілька саджанців, дотримуйтесь між ними інтервал – 2 м.

Порядок посадки саджанця навесні:

• Вбийте по центру ями кол – це буде опора для саджанця. Заглибити кол в твердий грунт – щоб він надійно протистояв вітрам.
• Згріб грунтосуміш в пагорб, щоб комфортно розмістити на його верхівці коріння саджанця. Розміщуючи саджанець в ямі, ставте його так, щоб його коренева шийка виявилася вище поверхні землі на 5-6 см – заглиблювати її в грунт категорично забороняється.
• Розправте їх, і починайте заповнювати яму родючим грунтом, змішаної з перегноєм, торфом або грубозернистим піском в пропорції 1: 1. У міру засипання струшуйте саджанець і трамбують грунт руками, щоб між країнами не залишалися порожнечі. Засипавши коріння, ретельно утрамбуйте грунт навколо саджанця.
• Прив’яжіть саджанець до опори. Використовуйте м’який матеріал, який не зашкодить тонку кору деревця – наприклад, шпагат.
• Полийте саджанці – по 2 відра на один саджанець.
• Посипте пристовбурні кола мульчею – сухою травою, тирсою або соломою.

У представленому відео показується покрокова інструкція посадки обліпихи, а також розповідається як відрізнити чоловічу обліпиху від жіночої:

Чоловік саджанець висаджують спочатку ряду – з вітряної сторони. Або в центрі – в оточенні жіночих особин.

Коли і як пересадити дорослий кущ обліпихи?

Пересадка обліпихи – трудомістке і ризиковане заняття. Навіть дотримуючись до тонкощів технологію пересадки, садівники часто зазнають поразки – кущ гине. Пересадка – небажане захід, тому намагайтеся посадити саджанець відразу на потрібне місце.

Безболісна і успішна пересадка можлива для саджанців, які не досягли 3-річного віку. Особливості пересадки обліпихи:

• Акуратно викопайте рослина, разом з усіма країнами і грудкою землі.
• Перенесіть обліпиху на нове місце – в заздалегідь викопану яму. Її розміри повинні бути такими, щоб кому землі разом з корінням комфортно розмістився в ній. А головне – не заглубляйте кореневу шийку в грунт.
• Рясно полийте пересаджене рослина і замульчируйте грунт. Щоб обліпиха краще прижилася, в воду для поливу додайте стимулятор коренеутворення.
• Ображати частина крони, щоб рослина не витрачала сили на харчування пагонів, його завдання – швидше вкоренитися.
• Крону обприскати Цирконій або Епін (стимулятори росту).

Що можна посадити поруч з обліпихою?

Безпосередньо під обліпихою нічого крім газонної трави посадити не можна. Забороняється висаджувати біля обліпихи рослини з корінням, розташованими неглибоко – суницю, малину, смородину. Конкуруючи за поживні речовини, обліпиха їх погубить.

Кращий сусід для обліпихи – сама обліпиха. Дерева або чагарники розміщують на відстані 2-2,5 м один від одного.

Сорти без шипів

Одним з кращих своїх досягнень в області селекції фахівці вважають виведення сортів обліпихи. Які не мають колючок. Завдяки цьому врожаї можна збирати спокійно, не боячись поранитися.

Таких сортів не так вже й багато, виводячи їх фахівці з області селекції намагалися зберегти інші важливі властивості штамба. У підсумку з найвдалішими підсумками проведеної роботи ми з вами зараз і ознайомимося.

Читайте також: Хоста: опис, види і сорти, посадка в відкритому грунті і догляд, можливі хвороби (120+ Фото & Відео) + Відгуки

велетень

Велетень Назва штамбу дали через двох показників, по-перше, він росте до 3,5 м у висоту, а по-друге, має досить великі за розміром плоди.

Відмінною рисою сорту є те, що він може бути чагарником, а може виростати як дерево з одним стволом. Залежно від того, як буде проводитися обрізка і формуватися крона рослина придбає свій вид на присадибній ділянці або в саду.

Відмінними рисами є:

• висота дорослої рослини може досягати 3,5 м
• крона має конусоподібну форму навіть без обрізки
• плоди кріпляться до гілок короткими плодоножамі, які міцно тримають їх
• ягоди мають циліндричну форму, яскравий помаранчевий окрас і великі розміри

Відмінний кисло-солодкий смак дозволяє застосовувати обліпиху даного сорту для вживання в свіжому і переробленому вигляді протягом тривалого періоду.

Догляд для штамба необхідний стандартний, ніяких надмірностей Велетню не знадобитися. Він відмінно впоратися з багатьма грибковими захворюваннями, відмінно перенесе зимову холоднечу.

Читайте також: Морква: опис, посадка у відкритий грунт, догляд, підживлення (Фото & Відео) + Відгуки

сонячна

Сонячна Сорт обліпихи дійсно з далека схожий ан шматочок сонечка в саду, особливо відмінно виглядає в період дозрівання плодів, гілки буквально всипані ягодами сонячного кольору.

Основними характеристиками є такі показники:

• штамб відносять до чагарників через невисокого розміру і розлогою крони
• на штамбі повністю відсутні шипи, що дозволяє збирати стиглі ягоди без травматизму ніжної шкіри рук
• дозрілі плоди мають бурштиновий відтінок
• за смаком ягоди обліпихи солодкі, мають підвищену жирність
• плоди досить великі, максимально можуть досягати 0,7 грама кожен
• плодоніжка міцно тримає ягідку, навіть після повного дозрівання

У догляді штамб не примхливий, важливим моментом буде регулярна обрізка крони, розчищення її від старих гілок, це допоможе збільшити розмір ягід і розмір врожайності.

Максимально зі штамба збирають до 6 кг ягід, плодоносити починає з 4 роки життя. До негативних сторін відносять позднезрелость плодів.

Читайте також: Жимолость: опис 19 популярних сортів, їх різноманіття і особливості, як відрізнити отруйні плоди (35 Фото & Відео) + Відгуки

Алтайська

Алтайська Сорт відрізняється про інших повною відсутністю шипів на кроні, що значно спрощує збір врожаю. Стиглі плоди відділяють від гілок починаючи з кінця серпня, плодоніжка легко відходить від ягід, при цьому, не залишаючи мокрого сліду. Цей фактор значно подовжує період зберігання врожаю в свіжому вигляді, так як шкірка залишається цілісною.

Дозрілі плоди обліпихи Алтайській можуть досягати ваги 0,7 грама, мають ананасовим запахом і слаковатим смаком. Їх використовують як для вживання в свіжому вигляді, так і в переробленому.

Читайте також: Застосовуємо гній як добриво: кінський, кролячий, курячий, коров’ячий, свинячий, рідкий і сухий, а також готові суміші (Фото & Відео) + Відгуки

подруга

Подруга Найбільше сорт популярний в Західно-Скандинавському регіоні, тут обліпиху Подруга вирощують практично всі садівники. Штамб відносять до універсальних сортам, які мають середні терміни дозрівання.

Рослина має такі характеристики:

• крона штамба среднераскідістий, в висоту росте слабо
• гілки у рослини прямі і тонкі, без колючок
• листя характерні для штамба, світлого забарвлення з середньою опушені
• плоди овальні, насиченого овального кольору, масою до грама

Кисло-солодкий смак і тонка шкірка дозволяють використовувати плоди в свіжому вигляді і переробляти.

Сорт відрізняється високим вмістом вітаміну С.

Читайте також: Шовковиця: опис 3 популярних видів, вирощування в середній смузі, розмноження і догляд, корисні властивості (50+ Фото & Відео) + Відгуки

Догляд за обліпихою після посадки

Обліпиха – корисне і красиве рослина, яке прикрасить будь-який присадибна ділянка. При цьому воно не вимагає від своїх господарів великої турботи – його агротехніка проста і нічим особливим не відрізняється.

Рослина стійка до шкідників і хвороб, а найважливішим заходом в житті обліпихи є обрізка – з її допомогою садівники формують здорове і красиве рослина, прибираючи зайві і пошкоджені гілки.

Рекомендуємо прочитати статтю про те, як правильно доглядати за обліпихою в осінній період.

Правила грамотного поливу

Обліпиха вологолюбна, їй потрібен регулярний полив. У період вегетації, особливо на першому році після висадки, культуру поливають регулярно, враховуючи зволоженість грунту і погодні умови. Норма поливу для одного молодого рослини – 3 відра, в період плодоношення – 5-6 відер. Зрілим деревам дають більше води – 7-8 відер.

При поливі важливо дотримуватися норму, перезволоження грунту перешкоджає доступу повітря до коріння.

Поливаючи обліпиху, намагайтеся, щоб просочився вологою весь пристовбурні кола. З наближенням осені води витрачайте більше в 1,5 рази. Не забудьте зробити перед зимою один влагозарядковий полив – він необхідний для зимостійкості рослини.

Розпушування, прополка, мульчування

Після кожного дощу або поливу грунт розпушують, а заодно прибирають сміттєву рослинність. Коріння обліпихи покриті бульбами – в них живуть бактерії, які, засвоюючи азот з повітря, збагачують ґрунт азотистими сполуками. Останні життєво необхідні рослині. Якщо грунт покриється кіркою, повітря не буде надходити до коріння, в результаті воно недоотримає харчування.

При розпушуванні враховуйте особливості кореневої системи обліпихи. Щоб не пошкодити коріння, близько розташовані до поверхні землі, що не рихлить грунт глибше, ніж на 6-7 см. Перекопувати грунт у пристовбурних колі зовсім не рекомендується.

Щоб скоротити кількість спушень і ризики травмування коренів, посипте пристовбурні круги мульчею. Для цієї мети підійде перегній або компост – його можна приготувати, наприклад, з картопляної гички або березового листя.

Як правильно робити обрізку?

Обрізку обліпихи можна проводити в будь-який, крім зими, час. Але найкращим часом для обрізки вважається рання весна. Обрізку проводять до початку сокоруху.

весняна обрізка

Навесні рослині потрібна санітарна обрізка – прибирають все сухі, пошкоджені і уражені хворобами гілки. На молодий обліписі також проводять формуючу обрізку, садівник вирішує, як рослина буде рости – у вигляді дерева або кущем.

Принципи та особливості обрізки обліпихи навесні:

• Молодий саджанець відразу обрізають на висоту 10-20 см. Пеньок пустить гілки, від кореня також відросте поросль. На наступний рік садівник вибирає 4 найбільш потужних втечі, що залишилися обрізають. Кореневі паростки можна залишати тільки у кореневласних саджанців.
• При формуванні дерева, у саджанця створюють штамб висотою 30 см, і залишають 2-4 скелетних гілки. Якщо гілки у саджанця повністю сформовані, обрізати його не треба. Якщо ж на них немає розгалужень, необхідно вкорочення до 30 см.
• На другий рік з підросли пагонів формують 3-4 скелетні гілки і провідник – потім їх обрізають на одному рівні.
• Якщо через рік пагони занадто інтенсивно відростає, їх укорочують на третину або на чверть.
• Коли рослина починає плодоносити, обрізку верхніх частин пагонів припиняють – на них формуються квіткові бруньки.

Після того, як дерево буде сформовано, залишається лише регулярно обрізати зайві пагони:

• що ростуть усередину дерева / чагарнику;
• загущаючі рослина;
• поросль – її обрізають, розкопуючи відростки і акуратно обрізаючи на кільце.

Коли обліписі виповниться 6 років, їй знадобиться омолоджує обрізка. Її також краще проводити навесні. Гілки, що перестали давати плоди, видаляють, замінюючи їх молодими і міцними пагонами. Щорічно замінюють по 1-3 гілки – більше не можна.

Дивіться відео про правильну обрізку обліпихи:

Рослини, які постраждали від морозів, спилюють до кореневої шийки. Якщо коріння залишилися живі, то можна формувати новий кущ або дерево.

обрізка восени

Пізньої осені, коли у обліпихи починається період спокою, проводять санітарну обрізку. Видаляють всі старі гілки, загущающие, неправильно виросли, хворі, сухі і т. П. Обрізку проводять гостро заточеним, продезинфікованим інструментом.

Чим удобрювати обліпиху?

Підживлення починають на другий рік після посадки. Щорічно вносять органіку – по 1 відру перегною або компосту на кожен квадратний метр. У дорослих рослин коренева система сама забезпечує рослину азотом, тому їм потрібні тільки фосфорні та калійні добрива – їх вносять в грунт. Але до досягнення 5 річного віку обліпиху підгодовують азотом, розкидаючи по пристовбурному колі аміачну селітру – 20 г на 1 кв. м.

Плодоносному обліписі після цвітіння дають позакореневе підживлення – її обприскують розчином гумату калію (на 10 л води – 1 ст. Л). Через 20 днів – повторна підгодівля.

При формуванні зав’язей рослина рекомендується підгодувати поживною сумішшю. Склад і дозування на 10 л води:

Цієї кількості вистачає для 1 кв. м грунту. Кислі грунти удобрюють сумішшю, в якій суперфосфат замінюють фосфоритного борошном – 50 г на 1 кв. м.

Рекомендується підгодовувати обліпиху 4 рази протягом сезону:

• рано навесні;
• в період цвітіння (поливають розчином гумату калію);
• після цвітіння;
• через 20 днів після останньої підгодівлі.

Підготовка культури до зими

Обліпиха – морозостійка культура, тому садівники зазвичай не займаються її утепленням. Але є заходи, які можуть допомогти рослині легше перенести сильні морози.

Заходи з підготовки до зими:

• утеплення прикореневої зони ялиновим гіллям і дерном;
• побілка стовбура;
• захист стовбура металевою сіткою – для захисту від гризунів.

Догляд в залежності від регіону

Обліпиха може виростати в будь-яких регіонах – на півдні, в середній смузі, на півночі, в Скандинавії. Залежно від кліматичних умов змінюються терміни посадки і нюанси догляду.

Посадка і догляд за обліпихою в

У обліпиху висаджують в кінці березня або на початку квітня – в залежності від погоди. Висадка проводиться до початку сокоруху, але повинна встановитися плюсова температура. Щоб було поменше клопоту і ризиків, висаджувати слід тільки районовані сорти.

Клімат прекрасно підходить обліписі. Тут районовані близько 60 сортів – є з чого вибрати. Утеплювати таку обліпиху зовсім необов’язково. Рекомендовані для сорту – в таблиці 2.

Посадка і догляд за обліпихою в Скандинавському регіоні

У Скандинавії обліпиху висаджують в кінці квітня або на початку травня – чекають стійкого тепла. Для Скандинавії виведено безліч сортів обліпихи, без проблем переносять суворий клімат. У Скандинавії агротехніка вирощування даної культури нічим не відрізняється від робіт, вироблених в середній смузі. Популярні сорти обліпихи для Скандинавії – в таблиці 3.

Крупноплодовие сорти

У природних умовах, при нормальному розвитку обліпиха має досить дрібні плоди, кожен з яких важить не більше 0,4 м Щоб зібрати необхідну кількість плодів знадобитися багато часу і достатню кількість дерев.

Щоб заощадити час селекціонери спеціально вивели кілька сортів обліпихи з великими плодами, кожен з яких може досягати до 1,5 грамів. При цьому більшість смакових характеристик збереглися повністю, зовнішній вигляд і інші властивості штамба теж в основному зберігаються.

Більшість крупноплодових сортів відрізняються рясним плодоношенням, але триває це недовго. Вже через 5-7 років плоди дрібнішають і врожаї стають менш рясними.

Далі ознайомимося з найпопулярнішими серед садівників сортами, які зарекомендували себе з позитивного боку.

Читайте також: Роза домашня в горщику: як доглядати за нею після покупки в домашніх умовах? (20+ Фото & Відео) + Відгуки

ажурна

Обліпиха Ажурна Даний сорт припав до смаку багатьом садівникам з досвідом і навичками цієї справи. Його легко вирощувати, штамб не вимогливий до грунтів і погодних умов, відмінно плодоносить в будь-якому регіоні.

Доросле плодоносні дерево сорту Ажурна вирізняється широкою розлогою кроною, крім цього, штамб виділяється:

• повною відсутністю шипів на гілках
• великими плодами циліндричної форми, оранжевого кольору
• раннім дозріванням ягід
• рясним плодоношенням

При перших тестуваннях в умовах суворого півночі Ажурна обліпиха показала високу стійкість до обмерзання нирок і гілок. Їй не страшні більшість грибкових захворювань, що вражають плодові дерева саду, штамб відмінно переносить посушливі літні місяці і не загине при великій кількості вологи в весняно-осінній період.

Зібраний урожай прекрасно переносить транспортування на далекі відстані. Ягоди вживають у свіжому вигляді, а також зберігають різними способами. Ажурна обліпиха підлягає консервації, заморожування та інших видів переробки для більш тривалого збереження.

Читайте також: Чорна смородина: 30 найкращих сортів найсолодшій річної ягоди. Опис ранніх, середньостиглих, пізніх, великоплідних і морозостійких сортів (35+ Фото & Відео) + Відгуки

Августина

Обліпиха Августина Даний сорт трохи схожий з попереднім, дорослий штамб відрізняється розлогою кроною з характерними зеленими листочками. По термінах дозрівання Августина вважається ранньостиглої, дозрівання плодів починається вже в кінці липня при відповідних погодних умовах, в північних регіонах плоди обліпихи дозріють не пізніш серпня місяця, від сюди і назва сорту.

Відмінними рисами є:

• плоди мають помаранчевий колір і яйцеподібну форму
• ягоди досить великі, кожна важить трохи більше грама
• плоди зібрані на гілках в грона, які при дозріванні без проблем віддають урожай

На штамбі допускається присутність невеликої кількості колючок. Важливим моментом є врожайність, з дорослого дерева збирають в середньому 16-18 кг корисних ягід.

Виростає сорт обліпихи в регіонах з різними погодними умовами, відмінно переносить як холоднечу, так і відсутність вологи в необхідних кількостях. Чи не боїться грибкових захворювань, стійкий до різноманітних шкідників.

Читайте також: Бегонія вечноцветущая: опис, види, посадка в відкритому грунті і догляд, можливі хвороби (60 Фото & Відео) + Відгуки

Єлизавета

Сорт Єлизавета Не страшні шкідники і сорту обліпихи Єлизавета, але вона буде мати більш пізні терміни дозрівання. Дорослий штамб більше схожий на чагарник з компактною кроною, ніж на дерево. Рослина не займе багато місця в саду, але буде щедрим на плоди. Щорічно з нього можна буде зібрати при належному догляді до 14 кг ягід.

У догляді для Єлизавети головне обрізка, але і її проводять раз на рік, ранньою весною. В іншому штамб абсолютно ідентичний будь обліписі.

Відмінними рисами Єлизавети визнані:

• великий розмір плодів, кожен може досягати до грама
• цінують сорт за смакові якості, стиглі ягоди мають приємний кисло-солодкий смак і легким ананасовим присмаком
• штамбу не страшні сильні морози
• шкідники та хвороби не здолають чагарник при належному догляді

Більш пізні терміни дозрівання наділили плоди міцної шкіркою, яка надійно зберігає м’якоть від пошкоджень і псування. Завдяки цьому ягоди довго зберігаються в свіжому вигляді, їх консервують і заморожують для збільшення термінів зберігання.

Читайте також: Кизил: опис, посадка в відкритому грунті, догляд, розмноження, можливі хвороби – рослина на всі випадки життя (50+ Фото & Відео) + Відгуки

Ессель

Ессель Сорт відноситься до новинок Скандинавської селекції, йому від народження кілька років. Але і за стільки короткий період штамб встиг завоювати симпатію багатьох садівників даного регіону.

Серед достоїнств сорту відзначені:

• відмінні смакові характеристики, десертний смак не сплутати ні з яким іншим сортом
• великі плоди теж властиві Ессел, кожен з них може досягати до півтора грамів ваги
• штамбу характерні плоди овальної форми з насиченим помаранчевим забарвленням

Дозрівання плодів починається в середині серпня, в південних областях ягоди наливаються раніше. Варто особливо уважно стежити за ягодами в цей період, перезревая вони будуть сипатися з гілок, так як мають слаборозвинені плодоніжки, які збирають їх в кисті на гілках.

Особливого догляду штамб не потребує, головне провести обрізку гілок і сформувати крону. Надалі досить прибирати сухі і старі гілки, тоді плодоношення буде рясним, розмір ягід зберегтися початковий.

Особливо користується попитом цей штамб у жителів Алтаю.

розмноження обліпихи

Обліпиха добре розмножується різними методами – насінням, живцями, відводками, порослю, щепленням, діленням куща. Кожен садівник сам вирішує, як йому зручніше розмножити рослина.

щепленням

Це найскладніший і трудомісткий спосіб розмноження. Його використовують тільки досвідчені садівники. Цілі щеплення:

• Прищеплюють до жіночого куща чоловічий держак, щоб не висаджувати новий саджанець.
• Для вирощування сортових рослин на життєстійких підщепах.

Особливості та порядок щеплення обліпихи:

• Починайте щеплення в кінці квітня або на початку травня.
• Для підщепи використовуйте саджанець-дволіток, вирощений з насіння.
• Стовбур підщепи обріжте вище кореневої шийки на 15 см. На підщепі залиште один потужний втечу 10 см заввишки, всі інші ображати.
• За літо залишений втеча повинен зміцніти. Прищипуйте його, щоб він ставав товщі, і не ріс вгору. Внизу прибирайте все прирости – на висоті до 15 см.
• До наступної весни втеча перетворюється в штамб.
• До третьої весни висота рослини досягає 50-60 см, а його діаметр – 5-9 мм. Виконайте копулировке на висоті 10 см від кореневої шийки.

Садівники помітили, що живці, взяті у чоловічих рослин, і щеплені на підщепу, приживаються гірше, ніж живці, взяті у жіночих рослин.

насіннєве розмноження

Якщо ви зацікавлені в отриманні сортового рослини, метод розмноження насінням вам не підходить. Рослина, отримане з насіння не несе сортових ознак материнського куща (дерева). Сіянці зазвичай використовують в ролі підщеп для щеплень.

Особливості розмноження насінням:

• Схожість насіння зберігається не менше 2-х років.
• Перед висіванням насіння витримують в холодильнику 1,5 місяці – на полиці для овочів.
• Сівши – в кінці квітня. Насіння сильно не заглиблюють. Ємність з насінням прикривають плівкою або склом, і ставлять в тепле, світле місце. Через 1-2 тижні з’являться сходи.
• В середині липня сіянці пересаджують на постійне місце. Перед посадкою у них вкорочують стрижневий корінь.

живцями

Живці заготовляють восени – в кінці листопада-початку грудня, або навесні – в кінці березня-початку квітня. Використовують 2-х літні прирости товщиною не менше 6 мм. Довжина живців – 15-20 см. Осінні живці, зв’язавши в пучок, загортають у тканину і поліетилен, і зберігають, засипавши грунтом, ялиновим гіллям і снігом.

Порядок висадки живців навесні:

• Живці на 3 дні поміщають в воду – її регулярно змінюють. Багато садівники додають в воду стимулятор росту коренів.
• Висаджують живці в грунт – з невеликим нахилом. Над землею повинно залишатися не менше 2-3 нирок. Велика частина нирок виявляється в землі. До осені держак виростає до 60 см. На 3-й рік рослина дасть перші плоди.

Зелені живці вкорінювати складніше, ніж здеревілі. Доводиться створювати спеціальні умови, необхідна пухка землесмесь, пісок, стимулятори росту, розпорошення води і т. П.

отводками

Для цього способу знадобиться молода обліпиха з добре гнуться гілками. Порядок розмноження відводками:

• Виберіть навесні гілки з хорошими приростами.
• Обрану гілка нагнися і покладіть в неглибоку канавку.
• Зафіксуйте гілка. Засипте канавку землею.
• Протягом сезону поливайте, підгодовуйте і рихлите грунт.

До майбутньої весни відводок зміцниться. Викопайте його, відрізавши від материнської рослини, і пересадите на постійне місце.

порослю

Особливості розмноження порослю:

• Для розмноження вибирайте відростки, віддалені від материнської рослини на 1,5 м і далі – у них коренева система, як правило, вже сформована.
• Протягом сезону високо підсапуйте відростки, підгодовуйте і поливайте.
• Навесні відріжте відростки, вибрані для розмноження, і висадіть на постійне місце.

діленням куща

Порядок розмноження обліпихи діленням куща:

• Викопайте кущ і обріжте старі гілки.
• Секатором розділіть кущ на частини. У кожної деленкі повинна бути розвинена коренева система.
• Посипте місце зрізу деревним вугіллям.
• Посадіть частини куща в посадочні ями. Далі доглядайте як за звичайними саджанцями.

Розмноження і вибір саджанця

Як розмножується обліпиха

Розмноження обліпихи можливо насіннєвим і вегетативним способом. Насіння можна придбати в будь-якому спеціалізованому магазині.

Відрізнити несортовий саджанець від культурної порослі, яка була розмножена живцями досить складно. Якщо коріння виглядають набагато бідніший верхній частині молодого деревця, можна бути впевненим в тому, що це відросток кореневої системи. Найкраще придбати невеликий саджанець, який був вирощений з держака.

Розмноження чагарнику зеленими живцями

Живцювання обліпихи аналогічно живцювання інших чагарників. Дана система визнана найефективнішою із способів розмноження. На початку літа слід відрізати держак завдовжки 15 см і видалити у нього кілька нижніх листів. Зріз піддається обробці речовинами зростання. Держак розміщується в живильний грунт теплиці і накривається плівкою. Поєднання торфу і річкового піску з родючим грунтом дозволять добре удобрити держак і створити йому сприятливі умови для активного зростання. Вологість повітря в теплиці повинна підтримуватися на рівні 90%.

Подальші дії зводяться до:

• Систематичного поливу і обприскування держака.
• Проведенню підгодівлі мінеральними добривами після появи коренів.
• Загартовуванню за допомогою провітрювання.
• Зняттю плівки з держака і удобрення фосфорно-калійним прикормом після того, як він повністю зміцніє.
• У квітні можна пересадити саджанець на постійне місце.

Розмноження за допомогою задерев’янілих живців

В кінці листопада живці, товщина яких перевищує 5 мм, зрізаються і закопуються в замет, щоб рослина продовжувало спати. З настанням весни можна відрізати заготовки, довжина яких буде дорівнює 15 см і розмістити на кілька діб у воді. Тільки після цього саджанець опускається в розчин, що підвищує швидкість росту рослини.

Важливо! Коли зростання живця перевищить довжину 50 см, а довжина його кореневої шийки буде дорівнює 10-12 см, він буде готовий до пересадження у відкритий грунт.

Як тільки з’являться перші коріння, саджанець повинен бути висаджений в родючий грунт на глибину 12-16 см. Найкраще перемішати грунт з торфом, перегноєм і річковим піском. Після цього можна накрити деревце плівковим матеріалом. Над поверхнею землі повинні залишитися 2-4 нирки. Молодий саджанець потребує систематичного поливу.

Вирощування обліпихи на дачі досить трудомісткий процес, при якому важливо зібрати попередню інформацію від фахівців і неухильно її виконувати. Будь-яка хвороба може вразити рослина. З року в рік дерева потребують обробки фунгіцидами. Не менш важливо вносити своєчасно добрива, підживлення, щоб наситити дерево корисними речовинами і прискорити його зростання.

Систематичний полив дозволить отримати рясний урожай. Ягоди будуть соковитими і великими. Однак заливати щодня рослини теж не варто, обліпиха стане водянистою, а коріння почнуть загнивати. Дотримуючись основних правил і рекомендацій фахівців щодо догляду за обліпихою можна виростити здорове дерево, яке буде радувати хорошим урожаєм.

Цвітіння і плодоношення

На чоловічих рослинах цвітуть чоловічі (тичинкові) квітки. На жіночих – жіночі (маточкові) квітки. Тичинкові квітки – джерела пилку, необхідної для плодоношення. Пилок потрапляє на жіноче рослина по повітрю – там і будуть плоди. Чоловічі кущі не плодоносять.

цвітіння обліпихи

Цвітіння різностатевих рослин має відбуватися одночасно, інакше немає сенсу в їх сусідстві. На терміни цвітіння впливають погодні умови і клімат. У середній смузі культура зацвітає у 2-й половині травня, цвіте півмісяця. У Скандинавії обліпиха цвіте в кінці травня.

У квітках обліпихи немає нектарників. Рослинам доводиться розраховувати в основному на вітер. Якщо погода безвітряна, садівникам доводиться попрацювати обпилювачами. Щоб перенести пилок на жіночі квітки, вони обрізають гілки, і обмахують ними жіноче рослина.

На який рік після висадки плодоносить обліпиха?

Перші плоди на обліписі очікують до четвертого року. Але повноцінний урожай збирають тільки на 6-й рік життя. У цьому віці рослина (дерево або чагарник) закінчує формуватися, і направляє всі життєві сили на врожай.

Загальні відомості

Щоб отримати хороший урожай обліпихи, варто уважно вивчити погодні умови вашого регіону, важливим показником стануть грунти, їх зволоженість і склад. Виходячи з цих показників приступають за вибір сорту. Не варто вибирати тільки рясно плодоносять сорти, при належному догляді і правильно підібраному сорті в вашому саду обліпиха буде плодоносити завжди добре.

Вирощування обліпихи – справа не клопітка

Важливими моментами стануть і профілактичні заходи, навіть якщо в характеристиках штамба написано, що він має імунітет до хвороб і шкідників. Просте обприскування на початку сезону дозволить повністю захистити рослину від неприємного впливу навколишнього середовища на зелену частину крони і зберегти плоди в повному обсязі.

Регулярне внесення добрив в весняний період, легке мульчування грунту навколо кущів збільшить врожайність, дасть рослині більше життєвих сил для зростання і розвитку.

Вирощування обліпихи на присадибній ділянці або в саду справа не клопітка, але для отримання хороших урожаїв належну увагу чагарнику доведеться приділяти.

Читайте також: Мушмула домашня: як з кісточки на підвіконні виростити улюблений фрукт японців (45 Фото & Відео) + Відгуки

Бізнес по вирощуванню обліпихи

Найбільш цінний продукт з обліпихи – масло обліпихи. Його готують з жовтих (помаранчевих) плодів, що ростуть на жіночих рослинах. Масло обліпихи використовують в медичних цілях, в косметології – це дуже цінний продукт, що володіє регенеруючі властивості.

У промислових масштабах обліпиху ростять в основному для отримання масла. З цією метою висаджують спеціальні технічні сорти – їх плоди не відрізняються хорошим смаком, зате містять багато олії – 6,2-6,8%. Десертні сорти містять 2-6% масла.

Сьогодні на ринку користуються підвищеним попитом цілющі культури. На зміну екзотиці приходять перевірені продукти, вирощені на батьківщині. Обліпиха невибаглива, витривала, не вимагає великих трудовитрат – вона може стати предметом відмінного бізнесу. Витрати на посадку 1 га обліпихи – близько 2000 євро. Інвестиції окупаються через 3 рік. З 1 га збирають не менше 15 т. Ціна 1 кг – 150 гривень.

Масло обліпихи – не єдиний продукт, одержуваний з плодів обліпихи. Ринку також можна запропонувати:

• свіжу обліпиху;
• сушені плоди;
• заморожені плоди;
• сиропи;
• настойки;
• варення;
• сік.

Корисні і листя обліпихи – їх сушать і заварюють чай. Можна сушити листя, фасувати по пакетам і продавати. Ще цікава ідея – розмістити поруч з плантацією обліпихи пасіку – можна отримувати цінний обліпиховий мед.

Збір врожаю і переробка

Термін збору ягід обліпихи залежить від характеристик сорту. Так плоди ранньостиглих культур можна зривати вже в кінці серпня. Для пізньостиглих сортів період збирання врожаю відтягується до середини вересня. Дозріли ягоди мають інтенсивне забарвлення, легко відриваються від плодоніжок.

Деякі садівники збирають плоди обліпихи після перших заморозків при похмурій погоді. При таких умовах плоди набагато легше відокремлюються від гілок.

Збір обліпихи повинен проходити з урахуванням наступних правил:

1. Перед початком робіт надіньте гумові рукавички і фартух. Захисний одяг запобігатиме потраплянню соку на шкірний покрив, а також захистить збирача від гострих колючок.
2. Плоди зривають з верхньої частини до низу гілок.
3. Деякі садівники збирають плоди щипцями, але процес збирання врожаю проходить дуже повільно.
4. Прискорити процес допомагають такі пристосування як скребок, кобра з сталевого дроту, а також рогатка з натягнутою волосінню.

Якщо ягоди підуть для переробки на сік, а збирати їх не хочеться, можна надіти гумові рукавички і поставити ємність під гілкою. В результаті послідовних рухів зверху вниз разом зі здавленням ягід отримують до 4 літрів соку на годину. Дозріли ягоди, які потрапили під заморозок можна легко скинути з дерева на розіслану плівку або тканину.

Багато хто знає про користь обліпихи, в її плодах і листі міститься величезна кількість вітамінів, амінокислот і інших активних речовин. Зібрані ягоди промивають і просушують, поміщають в поліетиленові пакети і зберігають у морозильній камері. Крім цього плоди можна пересипати цукром і укласти в холодильник в пластикових контейнерах. Також зі свіжої обліпихи роблять варення, видавлюють сік і витягають масло.

Хвороби і шкідники

У порівнянні з іншими плодовими культурами, обліпиха рідко хворіє. Але є кілька хвороб, які можуть бути дуже небезпечні для обліпихи. У таблиці 4 – найпоширеніші захворювання і шкідники обліпихи, і заходи боротьби з ними.

пересадка обліпихи

Проводити її краще навесні, щоб уникнути ризику підмерзання. Рослина в віці 2-3 років пересадку переносить легко, а доросла рослина може загинути. Але, при необхідності, осіння пересадка теж можлива.

Як пересаджувати:

• відгребти землю від стовбура і оголити коріння, визначивши який з них материнський;
• обрізати головний корінь, залишивши 20-30см;
• посадити як саджанець.

збір обліпихи

Збір обліпихи – трудомістка справа, особливо складно збирати плоди з колючих сортів. Тому садівниками придумано величезну кількість пристосувань, що полегшують збір врожаю.

Ручний збір ягід

Ручний збір з дерева – виснажливе заняття, допустиме тільки при невеликих обсягах врожаю. Простий спосіб збору:

• зріжте гілки з ягодами;
• покладіть гілки в морозильну камеру;
• через добу витягніть гілки, щоб зняти ягоди, досить провести по них рукою.

Гілки акуратно зрізайте секатором – обламувати їх неприпустимо. Зрізку підлягають тільки плодоносні пагони, що підлягають восени санітарній обробці. Можна дочекатися заморозків і потрясти гілки. Падають плоди і листя – залишається тільки розсортувати їх.

У жовтні обліпиху збирають на масло і сік, одягнувши гумові рукавички. Ягоди тиснуть прямо на гілці, скидаючи в підставлену ємність макуха і сік. Перед збором рослину поливають водою зі шланга – щоб змити пил з плодів.

Механічний збір ягід

Щоб зібрати урожай з декількох дерев або з цілої плантації обліпихи, не обійтися без механічних пристроїв. Їх придумано і випускається досить багато:

• Щипці. Продаються в магазинах. Збір прискорюється, але все одно забирає багато часу. Плюс – не травмується дерево. Щипцями модно зняти кожну ягоди окремо. Такий варіант підходить для 1-2 дерев, не більше.
• Рогатка. Ягоди зрізають з гілок. Інструмент зроблений з дроту, натягнутої на відповідне пристосування – наприклад, на Овочечистка. Зрізані ягоди падають прямо в ємність для збору. Мінус – ризик зрізання плодових бруньок.
• Скребок. Швидко очищує гілки від ягід. Схожий на рогатку з щипцями. Затиснувши гілку, тягнуть інструмент на себе, і зрізані плоди падають в ємність.
• Комбайн. Це промисловий інструмент, виготовлений із пластику. Дозволяє збирати ягоди, не травмуючи рослина. Випускають комбайни різних конфігурацій, але всі вони діють за одним принципом. Комбайн є ручну насадку з ємністю для ягід. Зріз плодів проводиться робочою поверхнею, що нагадує гребінку.

Обліпиха – одна з найвибагливіших і витривалих плодових культур. Вона не вимагає особливого догляду, легко розмножується і практично не хворіє, а найскладніший момент у її вирощуванні – збір врожаю. Обліпиха – ідеальний мешканець саду, який може приносити реальну комерційну прибуток.

Сорти з високою врожайністю

Дикорослі штамби обліпихи дають не дуже великі врожаї, навіть з дорослого дерева можна зібрати не більше 6 кг корисних і смачних ягід. У домашніх умовах для забезпечення необхідною кількістю плодів знадобитися посадити багато таких дерев, але що робити якщо місця в обріз? Як розмістити велику кількість рослин?

Саме для вирішення цієї проблеми селекціонери вивели сорти, урожайність яких перевищує середній показник в три рази. Один такий штамб замінить 3-4 дикорослих рослин, при цьому селекція була проведена так, що всі корисні властивості обліпихи були збережені і примножені для деяких сортів.

У догляді сортів не вибагливі, більшість зможе рости і розвиватися навіть на мізерних грунтах при несприятливих умовах. Але ці показники безпосередньо позначаться на врожайності, при таких умовах вона буде нижче заявлених цифр.

Читайте також: Полуниця – опис 33 кращих сортів: ранні, середньостиглі, пізні і ремонтантні сорти | (Фото & Відео) + Відгуки

Ботанічна

Ботанічна Сорт відрізняється зовсім не великими розмірами, крона компактна, розлога. З штамба на 5-тому році життя при правильному догляді збирають до 20 кг ягід. Штамб володіє такими характеристиками:

• листя у сорту середні, з зеленим забарвленням зверху і сизуватим з низу
• колючок на рослині практично немає
• ягоди великі, в зрілому вигляді мають яскраво-помаранчевий окрас
• плодів багато, при дозріванні гілки практично повністю стають помаранчевими
• плоди легко відходять від плодоніжок при зборі врожаю
• зібрані ягоди відмінно переносять транспортування, можуть зберігатися в свіжому вигляді тривалий час при створенні необхідних умов

Сорт Батаніческая часто використовують садівничі господарства Скандинавії, ​​існують цілі плантації саме з цього сорту обліпихи. Перевага сорту віддається і через стійкості до мікозних усихання і різних шкідників.

Читайте також: Міхуроплідник: види, опис 18 популярних сортів, посадка і догляд (80 + Фото & Відео) + Відгуки

рясна

Рясна Даний сорт відрізняється рослость, крона велика, розлога, густа. Для рослини характерні ранні терміни дозрівання плодів, рясна врожайність, в середньому до 14 кг з одного штамба, шипи на дорослих рослинах майже повністю відсутні.

Ягоди великі, насиченого оранжевого кольору, кожен плід важить не менше 0.7 грама. До гілкам кріпляться подовженими плодоніжками, які поле дозрівання легко віддають ягоди.

Читайте також: Полуниця: у відкритому грунті і в теплиці – вибираємо для себе відповідний спосіб вирощування

Київська красуня

Київська красуня Сорт обліпихи відрізняється компактними розмірами, відмінно підійде для невеликих ділянок. Плодоносити буде рясно, а місця багато не займе. В середньому з кожного куща вже на 4 рік після висадки збирають близько 15 кг ягід, при цьому Київська красуня не вимоглива до відходу і грунтам, відмінно переносить зимову холоднечу, має стійкий імунітет до більшості захворювань, що вражають жителів саду.

Характерними рисами штамба вважаються:

• листя у сорту середні, з зеленим забарвленням зверху і сизуватим з низу
• колючок на рослині практично немає
• ягоди великі, в зрілому вигляді мають яскраво-помаранчевий окрас
• плодів багато, при дозріванні гілки практично повністю стають помаранчевими
• плоди легко відходять від плодоніжок при зборі врожаю
• зібрані ягоди відмінно переносять транспортування, можуть зберігатися в свіжому вигляді тривалий час при створенні необхідних умов

У догляді штамб простий, досить періодично розчищати крону і кожні два роки підгодовувати чагарник органікою.

Читайте також: Обліпиха: опис, вирощування, корисні властивості і протипоказання, лікування, заготовки на зиму – симфонія користі і смаку! (Фото Відео) + Відгуки

Чуйська

Чуйська Кисло-солодкий смак стиглих ягід вигідно виділяє цей сорт обліпихи серед інших штамбів з високою врожайністю. Крона дорослого дерева досить рідкісна, відмінно піддається формуванню, що допомагає при зборі врожаю. Шипи повністю відсутні, це є додатковим плюсом для сорту.

Дозрівання проходить в літній період, плоди великі, соковиті, знімаються з гілок без плодоніжок. При нормальних умовах з кожного дорослого штамба збирають 10-12 кг ягід з відмінними смаковими показниками. Зібраний урожай прекрасно переносить транспортування, вживається як в свіжому вигляді, так і в переробленому.

Читайте також: Агрус: опис 20 кращих сортів з фото і відгуками садівників про них

Кохана

Улюблена Ще одним представником високоврожайних сортів є обліпиха Улюблена.

Її відрізняють від інших штамбів за такими показниками:

• чагарник має середні розміри
• форма крони плоска, злегка овальна
• гілки прямі, практично без шипів
• листя має характерний для обліпихи забарвлення, верх яскраво-зелений, низ сріблястий
• плоди овальної форми, великі
• яскраве забарвлення не дозволить нікому пройти повз дозрілих ягід

Збирають урожай з кінця серпня, найчастіше ягоди застосовують для консервації на зиму і виготовлення обліпихової олії, так як м’якоть дуже пухка.

Штамб відмінно переносить сильні морози, не реагує на більшість захворювань, які вражають плодові дерева в саду.

Читайте також: Хурма: опис і характеристика 9 кращих сортів. Ранні та пізні сорти (20 Фото & Відео) + Відгуки

Нівель

Нівель Нівелену не сплутати з іншими сортами вже за зовнішнім виглядом штамба, її крона негуста і має форму парасольки. Гілки мають коричневе забарвлення, матові, шипи присутні в малій кількості.

Сорт відмінно перенесе суворі Скандинавські зими, не страшні йому шкідники і хвороби даного регіону.

Загальний опис штамба таке:

• в період дозрівання ягоди фарбуються в помаранчевий колір, характерний для обліпихи
• плоди великі, кулясті, з відмінними смаковими якостями
• листя відрізняються невеликими розмірами, мають властивий для рослини забарвлення

Зібраний урожай відмінно перенесе транспортування на далекі відстані, буде довго зберігатися у свіжому вигляді при дотриманні необхідних умов.

Кожен з описаних сортів рясно плодоносить при належному догляді. Періодично штамби необхідно омолоджувати, ретельно прибирати старі, сухі гілки, залишати сильні і молоді пагони.

Читайте також: Ловчий пояс для плодових дерев від садових шкідників: опис, види поясів, виготовлення своїми руками (Фото & Відео) + Відгуки

залицяння

Обліпиха добре відгукується на пухку, без бур’яну, зволожений грунт. Тому оточуємо її турботою. Обов’язково поливаємо, рихлимо, полем, підгодовуємо, чистимо крону, рятуємося від шкідників і болячок.

Один раз полив проводимо на початку червня (зростання зав’язей), потім в липні. Якщо під час наливу ягід стоїть суха погода, а поливу не вистачає, то урожай ягідок може бути дрібним або взагалі завчасно обсипатися.

Щоб уникнути цього близько рослини за допомогою сапи формуємо подобу «блюдця» і здійснюємо третій полив – 3-5 відрами води. Після насичення ґрунту (вода вбралася) присипаємо сухим ґрунтом.

Не забуваємо полоти в пристовбурних кіл, тим самим захищаючи грунт від бур’яну. Проводимо розпушування, заглиблюючись не більше 5 см. Головне – не пошкодити близько розрослися до поверхні коріння.

Відстань між кущами найкраще засіяти газонної травою, яку в міру відростання скошувати.

Який саджанець купити

Вимоги до покупному саджанця:

• У наявність як мінімум три скелетних кореня до 20 см і велика кількість дрібних кореневих відростків;
• Стовбур висотою мінімум 35 см, максимум 50 см, діаметр ствола не менше 6 см;
• Присутність пагонів на стовбурі;
• Еластичність кори без пошкоджень і морщинистости;
• Кора не відшаровується, а деревина під корою не має бурого відтінку (якщо має, це означає, що рослина обморожене).
• Чим менше на обліписі шипів, тим краще сорт. Відсутність шипів – також вітається.
• Досить на ділянці мати 4 жіночих обліпихи і одну чоловічу особину-запильник, щоб обліпихи вистачило для п’яти чоловік на весь рік.
• Якщо на сусідньому городі вже є чоловіча особина і між рослинами менше 10-12 метрів, достатньо посадити тільки жіноче рослина.

Найбільш морозостійкі сорти

Обліпиха відноситься до Скандинавським рослинам, тому хороша морозостійкість є її природною характеристикою. Але існують сорти, у яких цей показник знаходиться на вищому рівні.

Золотий початок

Сорт обліпихи, початківець плодоносити вже на 3-ій рік життя. Також можна виділити мала кількість шипів. Ягоди золотисто-оранжевого кольору вагою до 0,5 грам збираються в щільні кисті качани . Головним достоїнством є підвищена зимостійкість.

Трофимовская

Високорослий чагарник з розлогою, зонтичної формою. Приносить великі плоди вагою до 0,7 грам оранжевого кольору з червоними переливами . Форма ягід подовжена. Сорт відрізняється підвищеним вмістом аскорбінової кислоти. Трофімовскаяспособна пережити не тільки зимові холоди, а й весняні заморозки, які є більш згубними для більшості культур.

Ботанічна аматорська

Чагарник виростає до 4-х метрів заввишки, крона має пірамідальної формою. Листя великі, світло-зеленого кольору, колючки практично відсутні. Ягоди дозрівають на початку серпня, причому якщо вчасно не зібрати урожай, то він переспеет і стане не транспортабельним. Плоди великого розміру, жовто-оранжеві з лусочками. Форма овально-циліндричної форми. М’якоть відрізняється приємним смаком і ананасовим запахом. Також сорт дуже врожайний, з одного куща збирають 15 кілограм врожаю, плодоносити обліпиха починає вже на 3-4 рік життя . Ботанічна аматорська стійка до морозів, посухи та різних захворювань.

дар Катуні

Кущ виростає до 2,7 метрів заввишки, крона овальна, загущенность середня. Можлива наявність невеликої кількості шипів або ж вони можуть полносью відсутні. Листя ввігнутої форми, насиченого зеленого кольору. Плоди мають помаранчевим забарвленням і круглою формою, в середньому їхня вага становить 0,7 грама . Урожай можна збирати в другій половині серпня. Плодоношення обліпихи починається на 3 рік життя і триває до 12-ти річного віку. З одного чагарника збирають 14-16 кілограм врожаю. Сорт має стійкість до морозів і хвороб.

Обліпиха містить в собі велику кількість вітамінів і корисних мікроелементів , тому такі ягоди благотворно впливають на організм людини. Завдяки високому вмісту масел, цю культуру часто використовують в косметології.

Садівники обмінюються думками про кращих сортах обліпихи. Ця культура цікава як джерело вітамінних ягід і корисного масла. Селекціонери розробляють сорти і гібриди для різних регіонів. Характеристики рослини постійно удосконалюються. І садівники можуть вибрати те деревце, яке буде плодоносити саме в даному районі.

Але перед покупкою рекомендується вивчити технічні дані обліпихи і співвіднести їх з кліматом місцевості. Грамотний підбір виду забезпечить щорічне плодоношення.

Лимонно-зелена обліпиха

Поряд з помаранчевими і червоними ягодами, обліпиха може мати лимонно-зелені плоди. Така рослина виглядає екзотично.

ялинка

Цей сорт цікавий садівникам, які цікавляться, крім врожаю, декоративністю висаджуються. Чагарник на вигляд схожий на ялинку невеликого розміру. Висота рослини – 1,5-1,8 м. Чагарник володіє густий і компактною кроною. Колючок немає.

Сорт отриманий шляхом впливу на насіння хімічними мутагенами. Знаходиться на випробуванні. «Ялинка» не є стійкою формою, і може мутувати. Плюси – стійкість до мікози, холодів, не дає порослі.

шкідники обліпихи

Найнебезпечнішими для обліпихи шкідниками є:

Обліпихова моль – її гусениці проникають в нирки під час їх набухання і виїдають їх зсередини;

Заходи боротьби. Кращий спосіб позбавлення від молі – обробка обліпихи розчином Карбофоса в період набрякання бруньок;

Обліпихова муха – найбільш небезпечний для рослини шкідник, здатний знищити весь урожай. Вилітають мухи в другій половині червня. Їх личинки в’їдаються в ягоди і знищують м’якоть плодів, від чого вони кривляться, темніють і опадають.

Заходи боротьби. Позбутися від обліпихова мухи можна, обробивши обліпиху в середині липня розчином хлорофосу;

Обліпихова тля – сисна комаха, що харчується соком листя і молодих пагонів, поселяясь на нижньому боці листової пластини, чому жовтіє обліпиха, її листя скручуються і передчасно опадають.

Заходи боротьби. Якщо попелиця розплодиться, народні способи боротьби на зразок обробки настоями цибулиння або часнику, листя тютюну з господарським милом можуть результатів не дати, і доведеться вдаватися до інсектицидів – обробці обліпихи десятивідсотковим розчином Карбофоса в період розпускання листя;

Обліпиховий галовий кліщ – дуже дрібний шкідник, який висмоктує соки з молодих листя рослини, від чого вони здуваються, деформуються і обпадають.

Заходи боротьби. З Галова кліщами ефективні ті ж способи боротьби, що і з попелиць.

Крім описаних шкідників, при недостатньому догляді за обліпихою ви можете зіткнутися і з іншими шкідниками, але якщо ви будете дотримуватися агротехніку культури, то хвороби і шкідники обліпихи обійдуть ваш сад стороною.

врожайні сорти

Садівники вважають за краще висаджувати врожайні види. Наявність 3-4 жіночих обліпили забезпечить цінною сировиною всю сім’ю.

Ботанічна

Обліпиха з Алтаю. Подальша робота проведена в Ботанічному саду МГУ. Характеристики:

• плоди великі;
• шкірка яскраво-жовта, блискуча, щільна;
• врожайність підвищується з віком обліпихи;
• транспортабельність відмінна;
• висока морозостійкість рослини.

Плоди отримали високу оцінку смаку: 4,5 з 5 балів.

Чуйська

Відмінний продукт скандинавських селекціонерів. Сорту виповнилося понад 40 років, але він як і раніше популярний. Характеристики:

• мало колючок;
• врожайність до 20 кг / рослини;
• шкірка щільна;
• м’якоть соковита, ароматна;
• транспортабельність відмінна.

Сорт набув поширення по всій території, він відмінно приживається і плодоносить всюди.

Нівель

Вид радує врожаєм в 10 кг / куща. Рослина характеризується високою зимостійкістю, стійкістю до хвороб. Дозріває в серпні.

Найбільші сорти обліпихи, опис

Обліпиха, що росте в дикій природі, приносить плоди вагою 0,2-0,3 грама, вага ягід культурних рослин дорівнює 0,5 грама. Але існують сорти, здатні давати плоди, маса яких досягає 1,5 грама.

ажурна

У цього дерева красива, розлога крона, на гілках відсутні шипи. Плоди яскраво-оранжевого кольору, за своєю формою нагадують циліндр. Вага однієї ягоди досягає 1 грама. Обліпиха такого сорту дозріває рано і дає рясний урожай . Володіє стійкістю до морозів, посухи та багатьом грибкових захворювань.

Августина

Плоди такого сорту важать приблизно 1,1 грама, характерний помаранчевий колір і яйцеподібна форма. Плоди зібрані в пухкі кисті, що значно спрощує процес їх збору . На пагонах присутня невелика кількість шипів. Обліпиха дозріває рано, з одного дорослого дерева збирають 16-18 кілограм врожаю.

Єлизавета

Чагарник з акуратною, компактною кроною, яка не вимагає тривалої обрізки. В середньому, ягоди важать 0,9 грама, мають кисло-солодкий смак з легкими відтінками ананаса. Плоди ростуть на довгих плодоніжках, легко відділяються від кисті, дозрівають в пізні терміни . Крім усього іншого сорт відрізняється високою зимостійкістю і стійкістю до нападок шкідників.

Ессель

Сорт є новинкою скандинавської селекції. Ягоди мають чудові характеристиками, їх вага досягає 1,2 грама , форма овальна, смак солодкий, десертний. Плоди дозрівають в серпні, відрізняються слабким кріпленням до кисті.

низькорослі сорти

Садівників залучають види обліпихи з малим габітусом. Такі види займають менше місця, а в регіонах з сильними вітрами крона менше пошкоджується.

За низькими чагарниками зручно доглядати, і збір врожаю не перетворюється в нерозв’язних завдання.

Галереї

Плоди дозрівають в пізні терміни. Ягоди яскраво-помаранчеві, великі. М’якоть має характерний присмак гіркоти. Врожайність досягає 10 кг / куща. Але городників не влаштовують колючки на гілках.

Дюймовочка

Кущі малошіпние, висота рідко перевищує 1,5 м. Врожайність висока: до 20 кг / куща. Сорт стійкий до посухи, морозів. Але плоди погано транспортуються і мало зберігаються.

Баян-Гол

Перший урожай садівник отримає через 2 роки після посадки. Висота куща – 1,2 м. Шкірочка плодів щільна, м’якоть соковита, кисло-солодка. Транспортабельність ягід відмінна. Рослина стійка до морозів і посухи. Але врожайність рідко перевищує 5 кг / куща.

Рижик

Сильно ошіпленний сорт. Ягоди яскраво-помаранчеві, кислі. Урожайність висока: до 19 кг / куща. Плоди достигають у середні терміни.

Правила посадки

При дотриманні загальних норм посадки можна виростити обліпиху і отримати урожай цілющих ягід. Для цього визначити терміни висадки рослини, правильно підготувати місце, посадкову яму, вивчити технологію і знати схему висадки обліпихових саджанців.

терміни

Обліпиху рекомендується висаджувати влітку і навесні в кінці березня – початку квітня. Посадка в цей момент дозволить рослині адаптуватися до умов і встигнути зміцніти до того, поки не настануть холоди.

Для саджанців обліпихи, що мають закриту систему, оптимальна висадка восени. Її терміни коливаються з кінця вересня і до жовтня. Висадку здійснювати після листопаду, даючи можливість молодому рослині розтратити свою силу не на природний процес, а на приживлюваність на новому місці.

Підготовка ділянки та посадкової ями

Підготовка ділянки полягає в перекопуванні землі і видаленні кореневищ багаторічних бур’янів. Також заздалегідь необхідно викопати посадкову яму розміром 50 х 60 х 50 см і внести в неї компост, перегній, мінеральні добрива.

Якщо грунт кислий, додати вапно або золу.

При наявності важкої суглинистой грунту на дно лунки обов’язково укласти дренаж і збагатити грунт такими добривами, як пісок, торф.

Технологія і схеми висадки саджанця

Навіть починаючому садівникові посадити обліпиху не складе труднощів. Висадка рослини в саду передбачає виконання таких дій:

1. На дні підготовленої ями сформувати височина, заповнивши лунку на 1/3 грунтовою сумішшю.
2. На пагорб поставити молодий саджанець, обережно розправляючи коріння, засипати його ґрунтом, трохи ущільнивши. Кореневу шийку заглибити на 5-7 см, це спровокує утворення додаткових коренів.
3. Встановити поруч дерев’яний кілок для надійної опори і прив’язати до нього саджанець.
4. Полити з розрахунку 2 відра вода на одну рослину.
5. Замульчувати грунт навколо стовбура рослини, застосувавши тирса, торф.

догляд

Доглядати за цим чагарником нескладно. Важливо рихлити землю, поливати і підгодовувати рослина, видаляти засохлі пагони. І тоді обліпиха буде плодоносити близько 12 років. Після досягнення часу, коли дерево перестає плодоносити, можна спиляти його до пня, це дасть стимул рости новим паросткам, які в подальшому знову будуть давати плоди.

полив

Обліпиха любить полив, особливо в спеку. Під час збору ягід рекомендуємо добре полити обліпиху і за одне обполоснути ягоди на гілках.

підживлення

Підгодовувати потрібно 4 рази на сезон:

• перший раз це роблять навесні.
• другий раз під час цвітіння, це роблять розчином Гумат калію.
• інші два підживлення здійснюють після цвітіння, з інтервалом 20 днів, для цього використовують Еффектон.

обрізка

Важливою умовою догляду – обрізка верхівки. Це сприяє доброму розвитку крони. Обрізати потрібно до розпускання бруньок, щоб видалити непотрібні, пошкоджені гілки, і кореневі поросли. Це можна зробити під час збору врожаю. Дерево може вирости до 6 метрів, для зручного збору врожаю важливо регулярно підрізати верхівки. Це роблять гострим садовим ножем або секатором.

У профілактичних цілях трирічні гілки обрізають.

розмноження

Для збільшення кількості дерев обліпихи в саду немає необхідності купувати саджанці, є багато методів розмноження культури:

• за допомогою насіння;
• застосовуючи кореневі нащадки;
• відводами;
• використовуючи зелені, здерев’янілих живців.

Садівники вибирають прийнятний варіант для себе. Всі способи вимагають трохи часу і зусиль, але в той же час це приємне і корисне захід, який в результаті порадує урожаєм цінних і незамінних ягід в домашньому господарстві.

червоноплідна обліпиха

Для обліпихи червоні ягоди – рідкість. Навіть після селекційних робіт красноплодной сортів існує зовсім небагато.

Рябиновая

Чагарники з узкопірамідальной кронами. Збір з куща – до 6 кг. Є рідкісні, поодинокі колючки, що утрудняють збір врожаю.

Сорт середньостиглий. Ягоди темно-червоного кольору, з блиском. Плоди ароматні, присутній гірчинка. Стійкість до грибкових хвороб.

Скандинавський рум’янець

Чагарники з вузькими, пірамідальними кронами. Урожай з куща – до 6 кг. Є рідкісні, поодинокі колючки.

Сорт середньостиглий. Ягоди темно-червоного кольору, з блиском. Плоди ароматні, з гірчинкою. Стійкість до грибкових хвороб.

червоноплідна

Рослини сильнорослі, розлогі, колючки по всій довжині – збір через них утруднений. Крона – слабопірамідальная. Один кущ дає близько 5-6 кг ягід.

Сорт ранній, з червоними плодами, кислими, ніжно-ароматними. Вага – 0,6 г. Смак – посередній. Плоди технічного призначення. Стійкість до морозів – середня.

червоний факел

Чагарник середньої висоти, крона трохи розлога. Урожайність середня – близько 6 кг з куща. Пагони покриті нечисленними колючками.

Пізньостиглий сорт. Витримує мороз до мінус 40 ° С. Рідко хворіє і стійко протистоїть шкідників. Плоди червоного кольору з оранжевим відливом. Вага – 0,7 г.

готуємо містечко

Організувати посадку рослин можна по периметру саду, по колу, в шаховому порядку і т.п. Можна взагалі висадити на галявині перед будинком, тоді вона буде грати роль не тільки ягідного, але і декоративна рослина. Головне при будь-якому варіанті посадки дотримуватися відстані між ними не менше 2 м.

Одне чоловіче рослина здатна обпилити 5-7 жіночих. З огляду на те, що в основному у нас не особливо великі ділянки і немає можливості поселити велику кількість кущів, то цілком вистачити одного чоловічого і двох жіночих.

Так як чоловічі рослини схильні до загибелі, то добре б обзавестися двома чоловічими рослинами різного віку. Одне посадити разом з жіночими, а друге через 3 роки, тим самим підстраховуючи себе від загибелі іншого.

З осені займаємося підготовкою місця для висадки.

Так як за раз висаджуємо кілька культур, то організуємо суцільне перекопування грунту з додаванням на м2 – 12 кг перегною / компосту, 200 г простого суперфосфату, 20 г сульфату калію плюс 50 г «Агрікола для ягідних культур».

Саму посадкову яму готуємо, засипавши наступним складом – змішуємо родючий грунт, додавши по 2 відра перегною, компосту, по 300 г суперфосфату, вапна-гідратного, 50 г сульфату калію, 100 нітрофоски. Для важкого грунту знадобиться ще пісок – 4-5 відер.

ранньостиглі сорти

Для людей, які бажають насолодитися урожаєм раніше, створені ранньостиглі сорти. Обліпиха насичена вітаміном С, зріє до пограничью липня і серпня, найпізніше – в кінці першої серпневої декади.

мінуса

Рослина висотою під три метри з розлогою кроною середньої густоти. Урожай – 15-24 кг плодів. Збір полегшує повна відсутність колючок. Плоди великі (0,7 г), кисло-солодкі, виглядають як жовто-оранжеватий конусікі. Хороша стійкість до суворих холодів і фузаріозу.

Ботанічна аматорська

Обліпиха Ботанічна аматорська – ранньостиглий чагарник під 4 метри з пірамідальною кроною і нечисленними шипами. Дає 7,5 – 14,5 кг ягід. Вони великі (до 0,85 г), подовжено-овальні, оранжево-жовтого відтінку. Стійкі до холодів і хвороб, але урожай знімають відразу: він миттєво перезріває, що позначається на транспортуванні. Сорт виведений для північних регіонів, включаючи . До високоврожайних відноситься і обліпиха Ботанічна ароматна. У неї та ж забарвлення, але з червоною цяткою на вершині. Врожайність хороша, до 15 кг з куща. Ягоди подрібніше, перевозяться без проблем.

Класифікація сортів за термінами дозрівання

Селекціонери розділили обліпиху на групи за часом достигання ягід. Рослини віддають плоди в період з кінця липня до кінця вересня.

ранньостиглі

У сортів і гібридів цієї групи ягоди можна збирати вже в кінці липня. Вони мають високий вміст кислоти і вітаміну С. Дозрівання закінчується в першій половині серпня.

середньостиглі

Ці види чагарнику радують урожаєм з кінця серпня до першої декади вересня. Ці ягоди відрізняються більш солодким смаком.

пізньостиглі

Обліпиху пізнього строку дозрівання відрізняє збалансований смак плодів. Кількість цукрів і кислоти оптимально.

хвороби обліпихи

Чомусь завжди вважалося, що обліпиха мало уражується хворобами, однак разом з поширенням цієї культури в наших садах виявилося, що таке твердження не має під собою грунту. Обліпиха, як і інші плодові дерева, уражається грибковими, вірусними і бактеріальними хворобами. Найчастіше обліпиха страждає від таких захворювань, як:

Ендомікоз – грибкова хвороба осередкового характеру, що виявляється на початку серпня на плодах обліпихи, які стають в’ялими, м’якими і наповнюються слизом сірого кольору без запаху. Оболонка уражених ягід проривається, а вміст випливає на сусідні ягоди, заражаючи їх ендомікозом. Сприяють розвитку хвороби дощі і роса.

Заходи боротьби. Лікування обліпихи полягає в двохетапного обробці одновідсотковою бордоською рідиною або хлорокисью міді. Першу обробку проводять після закінчення цвітіння, а другу в середині липня;

Чорний рак проявляється темними круглими плямами на великих гілках. З розвитком хвороби в місцях цих плям кора чорніє, покривається тріщинами і відвалюється, деревина темніє і гниє. Збудник захворювання проникає через місця обморожень або рани при обрізанні.

Заходи боротьби. Уражені місця очищаються від хворої кори і деревини до здорової тканини, обробляються мідним купоросом, а потім сумішшю глини з коров’яком;

Чорна ніжка, порушується грунтовими грибками, истончает стебло сеянца в місці зіткнення подсемядольного коліна сеянца з грунтом. Уражаються захворюванням молоденькі сіянці.

Заходи боротьби. Вирощують сіянці на субстраті з промитого піску, змішаного з дернової землею. У профілактичних цілях поливайте сіянці блідо-рожевим розчином марганцівки один раз в декілька днів, але якщо хвороба все-таки виявилася, то обробляйте їх розчином перманганату калію щодня:

Парша, або стегміна – це грибкове захворювання, що вражає молоді пагони, листя і плоди, часто призводить до всихання пагонів, а то і всього рослини. В середині літа на ягодах утворюються чорні, круглі, блискучі плями, що поступово збільшуються в розмірах. Потім через розриви плодів виникають рожеві або жовті слизові освіти. Плоди сохнуть і чорніють. На пагонах поточного року з’являються здуття чорного кольору, на листках – чорні оксамитові плями і виразки. Кущ виглядає так, немов його заляпали чорною тушшю.

Заходи боротьби. В якості профілактики щоосені проводите санітарну обрізку обліпихи, після чого спалюйте все рослинні залишки, а обліпиху обробляйте одновідсотковою бордоською рідиною не пізніше, ніж за 20 днів до збору врожаю;

Сіра і бура гнилі – ці хвороби проявляються в липні, а сприяє їх розвитку дощова погода. Від сірої гнилі плоди обліпихи зморщуються і в’януть, а від бурою на ягодах з’являються темні плями.

Заходи боротьби. Рослини з ознаками захворювань вирізають і спалюють. Як превентивний захід неухильно дотримуються правил догляду за обліпихою – поливи, розпушування грунту, підживлення.

Крім описаних захворювань, обліпиху можуть вразити фузаріоз, вертіціллез, альтернаріоз, фомоз, махровість обліпихи, кільцевої некроз гілок і корінеумовий некроз, змішана і сердцевидная гнилі стовбура, однак при дотриманні агротехніки обліпихи ви можете ніколи не дізнатися, як виглядають симптоми цих захворювань.

середньостиглі сорти

Ягоди у середньостиглих сортів встигають у другій половині серпня або на початку осені.

Лисичка

Кущі середньої висоти зі слабо розлогою кроною. Сорт урожайний – з куща можна зняти до 15-20 кг ягід.

Ягоди великі, циліндричної форми, червонувато-оранжевого забарвлення. Товстошкірих плоди, солодкі й ароматні. Вищий бал по дегустаційної шкалою. Плоди універсальні, багато З-вітаміну. Вага ягід – 0,8 м

Бусинка

Крона розлога, чагарник високий. На пагонах є шипи середньої величини. Урожай з куща 13,5-15 кг.

Ягоди округлі, усічено-конічні. Колір – насичений помаранчевий. Маса – 0,5 м На смак ягоди кисло-солодкі. Присутній освіжаючий аромат. Добре переносить посуху.

Нівель

Середньорослі чагарники. Крона – зонтиковидна, слабкою раскидистости. Шипи рідкісні і тонкі. З куща збирають близько 10 кг ягід.

Плоди важать 0,5 г, жовто-оранжеві, округлі. На смак – кислі, ароматні. При перевезення не давляться. Відмінна зимостійкість.

багаття

Середньорослий чагарник зі слабораскідістий кроною. Пагони неопушені. Урожай з куща – 7-8 кг.

Середньостиглий, морозостійкий сорт з червоно-помаранчевими, подовженими плодами. Ягоди кисло-солодкі, освіжаючі. Плоди універсальні. Вага – 0,7-0,9 м

Сорти для різних регіонів

Висота і форма цієї рослини дуже різноманітні – це може бути одноствольное потужне дерево, а може бути і густий колючий чагарник. У цьому питанні все залежить від різновиду.

Виділяють три основних види:

1. Тибетська – присадкуватий кущ з товстим звивистим стовбуром і короткими листям, що росте у високогір’ях Гімалаїв і в Китаї.
2. Иволистная – дерево висотою 5-11 м з досить довгими і широкими листям, поширене на південних схилах Гімалаїв.
3. Крушиновидная – дводомний листопадний чагарник висотою 1-6 м з безліччю різних форм.

На території України росте обліпиха крушиновидная. Той великий ареал, який вона займає, свідчить про її унікальну здатність пристосовуватися до найрізноманітніших умов зростання в будь-якій кліматичній зоні. Однак можна класифікувати сорти, враховуючи, в першу чергу, їх температурні переваги в тій місцевості, де вони ростуть.

Окремі групи орієнтовані на різні регіони:

1. Скандинавія.
2. Середню смугу і .
3. Північно-Захід України (Ленінградську область).
4. Карелію.
5. Урал.
6. Південні регіони України (Краснодарський край).

Кращі сорти обліпихи для середньої смуги України

Для середньої смуги України (як, втім, і для ) добре підходять сорти обліпихи європейського напрямку селекції. Незважаючи на досить м’який клімат, зими тут часто бувають суворими і не дуже сніжними, а літо цілком може наступити посушливе і спекотне. Європейські сорти краще скандинавських переносять різкі зміни температур.

Добре зарекомендували себе в цьому регіоні:

• Августина;
• Нівель;
• Ботанічна аматорська;
• велетень;
• Ватутінська;
• Вороб’ївська;
• Київська ананасна;
• Рябиновая;
• Гібрид Перчика;
• Зранку.

Важливо! Опірність грибкових захворювань у сортів обліпихи європейської селекції, як правило, відносно висока, що теж дуже істотно для клімату середньої смуги.

Як доглядати за обліпихою в середній смузі, ніж підгодовувати, з яким проблемами найчастіше доводиться стикатися, детальніше розповість відео:

як удобрювати

Обліпиха не шкідлива в питаннях добрива. Через широку кореневої системи вона самостійно знаходить поживні речовини в грунті і перші роки удобрювати її немає потреби.

При бажанні для кращого утворення нових пагонів рослини навесні можна удобрити обліпиху сечовиною (до 30 г на 1 відро води). Кожне дерево або кущ поливають по піввідра рідини.

Молодняк бажано удобрювати органічними добривами. Наприклад, перегній розмішати у воді і полити рослину навколо. Таку процедуру слід проводити один раз в три роки.

Обліпиха любить вологу, тому варто поливати її нечасто, але великою кількістю води. Приділяючи таку увагу рослині, обліпиха щороку приноситиме хороший плідний урожай і не заважати іншим рослинам своїм корінням. Лікуйтеся, насолоджуйтеся красою цієї рослини і не забувайте особливості догляду за ним!

Що необхідно для вирощування

Щоб обліпиха нормально росла і плодоносила у відкритому грунті, потрібно по можливості задовольняти біологічні вимоги рослини до умов зростання.

Кліматичні умови

Обліпиха росте в абсолютно різних кліматичних умовах – від Азії до Скандинавії. Рослині не страшні сильні морози, а також культура адаптована до посухи завдяки потужній кореневій системі.

Місце і освітленість ділянки

Обліпиха – світлолюбна рослина, тому місце для висадки необхідно вибирати сонячне, в тіні зростання її сповільнюється, а показники врожайності знижуються. Також культура повинна бути захищена від сильних вітрів, які є згубними для неї. Рослина комфортно буде себе почувати на південному краю ділянки, вздовж паркану, будівель.

відповідний грунт

Обліпиха любить грунт нейтральну, лужну. Неприпустимо близьке розташування до поверхні ґрунтових вод. Кислий грунт краще провапнованих гашеним вапном, а важку суглинних грунт для повітропроникності з’єднати з піском, перегноєм з додаванням таких речовин, як суперфосфат, калійна сіль.

Сприятливі і небажані сусіди

Добрими сусідами для обліпихи вважаються такі лікувальні трави, як ромашка, материнка. Чи не приживається ця ягідна культура з малиною, чорною смородиною, суницею, оскільки коріння рослин знаходяться в грунті на одному рівні і будуть боротися за вологу, харчування. Небажані сусіди для обліпихи – пасльонові рослини.

Вибираємо місце посадки

Обліпиха – велика любителька світла. Тому крону ні чого не повинно затінювати. Площа харчування однієї рослини охоплюємо 6 м2 – це теж треба враховувати при підборі місця для зростання. Звідси висновок – при висадці важливо дотримуватися відстань між кущами не менше 2 метрів.

Віддає перевагу легкому механічному складу грунту з обов’язково хорошою циркуляцією повітря і проникністю води. Нейтральна реакція грунту їй буде дуже комфортна. В принципі при відповідному окультуренні землі (посадкової ями) може виростати на будь-яких грунтах, навіть глинистих.

Місце зростання слід відгородити від снігових заметів. Під вагою снігу гілочки можуть зламатися, а, ми відповідно, втратимо врожаю. Адже її плодоношення відбувається на прирості попереднього року.

Найсолодші сорти

Обліпиха традиційно кислувато. Але сьогодні, завдяки копіткій селекційній роботі, є кілька сортів, що відрізняються підвищеною солодкістю. Такі сорти називають десертними – їх плоди приємно пахнуть і містять багато цукру.

Кохана

Чагарники середньої величини з розлогою кроною. Колючок вкрай мало, вони розосереджені по всій довжині гілок. На пагонах – білуватий наліт. Листя з вивороту сріблясті. Один кущ дає 7,3 кг ягід.

Яскраво-помаранчеві, великі ягоди достигають ближче до вересня. Плоди класичної, овальної форми, відрізняються крихкістю, з них готують зимові заготовки і тиснуть масло обліпихи. Вага однієї ягоди – 0,65 м Легко переносить суворі зими і не боїться традиційних для обліпихи захворювань.

рует

Рослина середньої висоти, крона стисла. Шипи короткі, зосереджені у верхній частині гілок. З однієї рослини набирають до 14 кг плодів. Любить сонце і потребує підгодівлі органічними добривами. Стійко переносить дефіцит вологи. Щорічно потрібно профілактична обрізка.

Сорт ранньостиглий і зимостійкий. Він запросто зростає і визріває в Скандинавії. Ягоди великі, важать близько 0,6 м Кисло-солодкі, помаранчеві ягоди мають насичений смак і свіжим ароматом.

Теньга

Рослина середнє в усіх відношеннях – по висоті, густоті крони і наявності шипів. Одна рослина дає до 14 кг плодів.

Скороплідний, середньостиглий сорт. Ягоди великі, важать близько 0,8 м Помаранчеві ягоди мають яскравим, насиченим смаком і свіжим ароматом. На зрілих плодах – «рум’янець». Стійкість до обліпихи мухам і кліщів.

жительниця Києва

Висота рослини – 2,2-2,5 м. Компактна крона пірамідальної форми. Урожайність – до 10 кг. Призначення універсальне. Плоди десертні, ароматні. Є шипи.

Ягоди яскраво-помаранчеві, Тонкошкур, на поверхні – червонуваті цятки. Відноситься до середньостиглих сортів, ягоди прибирають на початку вересня. Плоди щільні, лежкие, без проблем транспортуються. Болезнеустойчивость і морозостійкий сорт.

Про користь обліпихи відомо всім, але у цій диво-ягоди є і протипоказання – її не можна вживати людям з сечокам’яною хворобою, гастритом і камінням в жовчному міхурі.

Нижегородська солодка

Рослина швидко зростає, середньої висоти, крона розлога. Листя темно-зеленого кольору, великі. Віддає перевагу сонячну сторону. Кущ плодоносить на 2-3 рік. З куща збирають 10 кг ягід.

Сорт відноситься до середньостиглих – ягоди готові для прибирання в кінці серпня. Плоди мають форму циліндрів, вони оранжево-жовті, кислуваті, великі – 0,9 м Легко відриваються. Ця солодка обліпиха годиться для будь-яких цілей, вона використовується не тільки в медичних цілях, але і для приготування різної смакоти – варений, компотів, желе, киселів, солодощів, вин.

Київська ананасна

Кущі середньої висоти, з компактною кроною. Одна рослина приносить власникам до 16 кг обліпихи. Шипов мінімум. Ягоди мають специфічний аромат, що нагадує запах ананаса.

Відноситься до середньостиглої категорії, ягоди достигають до середини серпня. Вони грушоподібної форми, середнього розміру, важать не більше 0,6 м Колір темно-оранжевий, на верхівці – червона пляма. Морози переносить без шкоди. Стійкість до стандартних хвороб. Плоди універсального призначення, транспортування не викликає псування.

Клавдія

Самобезплідний сорт – не здатний до самозапилення. Кущі деревовидні середньої висоти, крона плоско-округла, розлога, густота – середня. Один чагарник дає до 10 кг обліпихи. Шипування слабка. Плодоношення починається на 4 році висадки.

Ягоди циліндричні, яскраво-помаранчеві, великі – 0,8 м Відриваються ягоди легко. Смак – десертний. Годяться для будь-якої переробки. Сорт не боїться холодів, вірусів, не ушкоджуються при транспортуванні. Використовують для заморозки. Добре протистоїть обліпихова мусі.

зміст

• опис
• Посадка обліпихи Коли садити
• посадка навесні
• посадка восени
• Догляд за обліпихоюдогляд навесні
• догляд влітку
• догляд восени
• Обробка обліпихи
• полив
• підживлення обліпихи
• обрізка обліпихиколи обрізати
• обрізка навесні
• обрізка восени
• розмноження обліпихияк розмножувати
• насіннєве розмноження
• живцювання
• розмноження відведеннями
• розмноження порослю
• розподіл куща
• щеплення
• хвороби
• шкідники
• Види і сорти
• властивості обліпихиКорисні властивості
• Протипоказання

Помаранчева обліпиха

Більша частина сортів обліпихи мають яскраво-помаранчеві плоди – саме по ним впізнається ця рослина. Однак помаранчевий колір не єдиний для ягід обліпихи.

вогні Єнісею

Кущі високі, розлогі, дають 8-9 кг ягід. Є колючки, але вони розташовані тільки внизу пагонів. Шипи короткі і нечисленні.

Ранній сорт. Маса ягід – 0,6 г. Плоди традиційного оранжевого кольору, мають приємний освіжаючим ароматом і кисло-солодким смаком. Стійко до посухи, морозів, хвороб.

Саяна

Кущ середньої висоти, компактний. Колючок небагато. Одна рослина дає 11-16 кг ягід. Плодоносить на 3-й рік.

Середньорання обліпиха. Плоди середні, забарвлення – помаранчева, вершинки – червонуваті. Чи не хворіє фузаріозом. У смаку – кислинка. Ягоди товстошкірих.

Аяганга

Великоплідний сорт з компактними, середньорослі кущами і помірною облиственностью. Крона – округла. Одна рослина дає 8-11 кг ягід.

Ягоди достигають у другій декаді вересня. Посухостійкість – середня. Помаранчеві плоди середнього розміру – важать 0,55 г. Форма – бочкоподібні. Смакові якості – відмінні. Відрізняються високою зимостійкістю квіткових бруньок.

Властивості обліпихи – шкода і користь

Корисні властивості обліпихи

Лікувальними властивостями володіють не тільки плоди обліпихи, але також її листя і гілки. В обліписі містяться щавлева, винна і яблучна органічні кислоти, вітаміни C, B1, B2, PP, K, E, каротин і каротиноїди, флавоноїди, марганець, бор та залізо, дубильні речовини, фітонциди, олеїнова і лінолева жирні кислоти.

Плоди обліпихи містять серотонін, який має велике значення для нормальної діяльності нервової системи людини, а також бета-ситостерин, що володіє антисклеротичну дію. Відвар ягід обліпихи показаний при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки. Прикладанням свіжих ягід лікують обмороження, опіки і гнійники. Чоловікам старше сорока років ягоди обліпихи показані як засіб, що підвищує потенцію.

Листя і плоди обліпихи виводять з організму щавлеву і сечову кислоту, настій з листя рослини використовують при лікуванні подагри, ревматизму і цукрового діабету. Відвар листя і гілок обліпихи призначають при розладах шлунково-кишкового тракту. Сухе листя заварюють як чай при цинготних симптомах.

Але, мабуть, найціннішим продуктом є масло обліпихи, що володіє сильним бактерицидну дію. У його склад входить вітамін E, вітамін F, який регулює обмін речовин в шкірних покривах, стерини, мікроелементи і мінеральні речовини кремній, срібло, мідь, ванадій, нікель, марганець і кобальт. Застосовують масло як зовнішньо, так і всередину. Його дія збільшує кількість білка в печінці, покращує ліпідний обмін, стимулює в пошкоджених тканинах відновлювальні процеси.

Маслом обліпихи при хронічному фарингіті і ларингіті змащують слизову оболонку ротової порожнини, його використовують для інгаляції. Дерматологи рекомендують застосовувати масло обліпихи для посилення росту волосся, що випали в результаті деяких шкірних захворювань.

Препарати, створені на основі обліпихової олії, здатні багаторазово поліпшити переносимість організмом протипухлинних ліків, а іноді навіть посилювати їх лікувальну дію. Годуючим матерям для зміцнення імунітету дитини рекомендують з місячного віку додавати в молоко для немовляти кілька крапель обліпихової олії.

Чим корисна обліпиха: чому варто її вирощувати?

Обліпиха – рослина, яка відноситься до сімейства лохів. Дерево або кущ до 10 м у висоту з покритим колючками стволом, подовженої листям і цілющими плодами, які активно застосовують в медицині, косметології, їх користь витягають народні цілителі і кулінари.

Корисні властивості ягід для здоров’я обумовлені їх хімічним складом, що робить їх безцінним помічником при лікуванні і профілактиці різних хвороб. При їх використанні спостерігається поліпшення здоров’я і швидке одужання, так як:

• зміцнюють імунітет, посилюючи опірність організму до застуд і різного роду інфекцій;
• стимулюють роботу серця і судин;
• знижують рівень поганого холестерину в крові;
• активізують обмін речовин, оптимізують діяльність кишечника і системи травлення;
• уповільнюють процеси старіння;
• підвищують настрій і заспокоюють нервову систему, стимулюють роботу мозку.

Цей спектр корисних властивостей робить обліпиховий ягоди незамінними в меню харчування, а також в домашній аптечці.

як садити

Якщо саджанець обраний восени, то краще за все буде посадити його будинку в контейнері, де він перезимує і вже ранньою весною висадити його на ділянку. Або існує другий варіант – прикопують до весни. Копаємо траншею вглиб на 25-35 см, далі насипаємо в неї пісок і укладаємо саджанці поруч під кутом 45 °. Після всього закопати землею, а взимку бажано накрити ще сухими листям або торфом.

Чи не висаджуємо чагарник в місцях, де росли плодові дерева з кісточками (яблуня, слива, персик і т.д.), а також після малини і суниці. Ці чагарники мають схожі хвороби, які через грунт можуть передатися обліписі.

При посадці слід дотримуватися деяких правил і умови:

1. Ділянка перекопують восени і в той же час вносять добрива. Не рекомендується використовувати мінеральні добрива, краще – органічні (перегній, торф, зола, вапно).
2. Яма повинна бути 45-65 см глибиною, 65 см шириною, 65 см завдовжки.
3. Дотримуватися дистанції між особинами в 2 метри.
4. У центр ямки вкопати кілочок 1-1,5 метра заввишки і підсипати його землею, утворюючи горбок.
5. Саджанець ставлять в центр біля кілочка і розправляють кореневу систему рівномірно по обладнаному горбку.
6. Яму засипають ґрунтом, змішаним з піском і перегноєм, таким чином, щоб початок стовбура було завантажено в грунт до 5 см.
7. Навколо деревця або чагарнику залишають лунку для подальшого поливу.
8. Рослина прив’язують до кілочка.
9. У лунку наливають до трьох відер води.
10. Після того, як вода вбралася, лунка мульчують перегноєм або підсушеним грунтом. Далі рівняють цю ділянку.
11. Кожен день в подальшому поливати рослину протягом місяця.

При пересадці дерева в нові місця втрачається багато коренів, тому необхідно намагатися викопати якомога більшу їх кількість. Так як коріння надто довгі, часто при викопуванні їх обрізають. В такому випадку слід обрізати не тільки кореневу систему, а й самі стебла і пагони. Чи не боїмося перестаратися з обрізанням гілочок. Дереву або куща буде набагато легше адаптуватися і прирости на новому місці. Коли маємо справу з дорослою особиною, обрізаємо всі гілки, залишаючи тільки ствол не більше 1,5 метра.

чоловічі сорти

Коли сформувалися квіткові бруньки, між рослинами обліпихи з’являються відмінності за статевою ознакою (до цього часу вони практично не відрізняються між собою). «Чоловічі» квіткові бруньки значно більше за розміром. В саду обов’язково повинен бути представник чоловічої статі (хоча б один, якщо жіночих дерев 4-5). Нехтуючи цим правилом, багатий урожай отримати неможливо. Його взагалі може не бути. Посадити «чоловіка» бажано в безпосередній близькості від «жіночого» сорти, що позитивно відіб’ється на процесі запилення.

Сорти, які безпосередньо беруть участь в запиленні, носять назви:

Коли садити?

Обліпиха складно переживає зимові місяці і починає вегетативний процес досить рано. Виходячи з цього, кращим часом для посадки рослини вважається рання весна, коли бруньки на деревах ще не розпустилися. Для коренів обліпихи це сприятливий період здійснити посадку або пересадку (коли вона втрачає частину коренів). Рослина до осені і холодів встигає наростити досить кореневої системи, щоб підготуватися до зими і перенести морози.

Якщо саджанець росте в приміщенні в певній ємності, то пересадити його не складе труднощів. Коренева система не буде пошкоджена і рослина швидко адаптується. Але таку процедуру можна проводити тільки, якщо саджанця рік і більше. В іншому випадку необхідно купувати готові саджанці від одного до двох років. Якщо у деревця коріння мляві і сухі, їх поміщають у відро з водою і замочують до повернення пружності.

Не рекомендується садити обліпиху восени, так як існує ризик, що вона не приживеться. Але якщо це необхідно, то найкраще садити рослина до середини жовтня, до настання морозів, щоб воно встигло добре пустити коріння. Чим раніше ця процедура відбудеться, тим краще. Садимо обліпиху восени тільки в тому випадку, якщо саджанець повністю здоровий.

Сорти для України

Клімат на більшій частині території України набагато м’якше, ніж в України. Відповідно, тамтешні садівники можуть вибирати сорти обліпихи, орієнтуючись не на те, що можна, а на те, що хочеться вирощувати. Визначальними ознаками в цьому випадку стають врожайність, смакові якості ягід, наявність імунітету проти типових для культури хвороб і шкідників.

Єлизавета

Досить старий сорт, виведений в 80-х роках минулого століття шляхом хімічного мутагенезу. Основою для експерименту послужили насіння обліпихи Пантелеевская.

Кущ невисокий, до 2 м. Крона розріджена, майже правильної кулястої або овальної форми. Кора на дорослих пагонах буро-коричнева. Колючок дуже небагато. Листя дрібне, увігнуті.

Обліпиха Єлизавета виведена в Скандинавії, ​​але особливої ​​морозостійкістю не відрізняється

Середня маса витягнутої овальної ягоди – 0,85-1 г. Шкірочка яскраво-помаранчева, тонка. При відриві від гілки вона нерідко пошкоджується. Плодоніжки довгі. Ягоди, які у більшості сортів обліпихи буквально обліплюють пагони, на гілках кущів Єлизавети розташовуються досить «пухко». М’якоть кисло-солодка, дуже ароматна і соковита. Вміст вітаміну С невисока – 70-80 мг на 100 г.

Зимостійкість до -20ºС, врожайність – 15-18 кг з куща. Плоди цінуються за універсальність призначення, їх можна вживати і в свіжому вигляді. Сорт не пред’являє особливих вимог до якості грунту, рідко страждає від хвороб і шкідників.

Галереї

Сорт обліпихи, яка формує дуже компактний кущ, до того ж не відрізняється швидкістю зростання. Максимальна висота – до 1,5 м. Крона розлога, незагущені. Пагони тонкі, що згинаються.

Кущ обліпихи галерею відрізняється компактністю, її можна висаджувати навіть на найменших садових ділянках

Ягоди еліпсоподібну, вагою близько 0,8-0,9 г. Шкірочка блискуча, блідо-помаранчева, покрита плямами червонувато-рожевого «рум’янцю», в основному концентруються у верхівки і шкірці плодів. М’якоть дуже щільна, але ніжна і соковита, з ледь помітним гіркуватим присмаком.

Урожай визріває пізно, у другій декаді вересня. Плодоношення стабільне, щорічне. Середня врожайність – 10-12 кг з дорослого куща.

Ессель

Одне з останніх досягнень селекціонерів. Сорт відноситься до категорії ранніх, ягоди визрівають в першій декаді або ближче до середини серпня. Рослина деревоподібна, з кроною правильної овальної форми. Колючок майже немає.

Обліпиха десертного сорту Ессель – одне з останніх досягнень селекціонерів

Плоди великі, витягнуті, у формі овалу або яйця, вагою 1-1,2 г. Шкірочка блідо-помаранчева, м’якоть трохи темніше. М’якоть дуже соковита і солодка, кислинка в смаку майже непомітна. Плоди відділяються від гілок надзвичайно легко. Середня врожайність – 10-13 кг.

Сорт відноситься до категорії десертних, плоди можна вживати в свіжому вигляді. Зимостійкість непогана, до -25ºС. Ягоди добре підходять для приготування соків.

дамські пальчики

Теж одна з новинок селекції. Кущ не відрізняється габаритами і швидкістю зростання. Плоди витягнуті, вагою 1-1,3 г. Урожайність невисока – 6-7 кг з куща. Смак заслужив від професійних дегустаторів максимально можливу оцінку. Сорт десертний, призначення плодів універсальне.

Новий сорт обліпихи Дамські пальчики поки вважається найсмачнішим

Систематизація сортів за кольором плодів

Ягоди більшості сортів обліпихи радують око усіма відтінками помаранчевого кольору – від ніжних, відливають золотистим або лляним, до яскравих, завзято горять червоним «рум’янцем». Втім, існує кілька варіантів, що виділяються із загальних рядів. Сорти обліпихи з червоними плодами, не кажучи вже про лимонно-зеленої ялинки, стануть справжньою «родзинкою» садової ділянки, викликаючи подив і захоплення своїм незвичайним виглядом.

Сорти помаранчевої обліпихи

Прикладами сортів обліпихи з ягодами оранжевого кольору можуть служити:

Порада! Яскраві ягоди на тлі листя сріблясто-зеленого кольору надають кущах обліпихи красивий декоративний вигляд – з них може вийти чудова жива огорожа.

червоноплідна обліпиха

Сортів обліпихи з червоними плодами існує небагато. Найвідоміші з них:

Обліпиха з ягодами лимонно-зеленого кольору

Красуня Ялинка, без сумніву, порадує тих, кому цікавий не тільки урожай, але і оригінальний, творчий дизайн ділянки. У цьому випадку дійсно необхідно придбати і висадити у себе цей досить рідкісний сорт. Кущ її і справді нагадує невелику ялинку: зростанням він приблизно 1,5-1,8 м, крона компактна і густа, має пірамідальну форму. Сріблясто-зелене листя вузькі і довгі, зібрані в мутовки на кінцях гілок. Шипов у рослини немає.

Дозрівають плоди Ялинки пізно – в кінці вересня. Її ягоди мають унікальну лимонно-зеленим забарвленням, але при цьому вони дрібні і дуже кислі на смак.

Цей сорт обліпихи вважається стійким до мікозних в’янення, морозам і перепадів температур. Порослі він практично не дає.

Попередження! Ялинка вважається досвідченим сортообразца, отриманим з насіння, які зазнали впливу хімічних мутагенів. У Держреєстр вона поки не внесена. Тобто, отриману форму можна вважати стійкою – а це означає, що випробування і закріплення характерних ознак ще тривають.

Організовуємо грамотний догляд

Щоб виростити здорове, міцне дерево, яке приносить багатий урожай цілющих ягід, потрібно правильно доглядати за ним. Агротехніка повинна включати комплекс заходів, спрямованих на забезпечення приживлюваності рослини після висадки і створення сприятливих умов для зростання.

полив

Високі показники врожайності обліпихи залежить від поливу. Вимогливість культури до зволоження підвищується напередодні цвітіння і в момент утворення і розвитку плодів. У посушливий сезон необхідно часто поливати чагарники. У момент збору врожаю рекомендується рясно зволожити рослину і обполоснути плоди на гілках.

Норма витрати води для молодих неплодоносних дерев 8-12 л, для плодоносних рослин 12-15 л .

добриво

Обліпиха не потребує внесення добрив і підгодівлі, завдяки своїм довгим корінням сама знаходить харчування. Для кращого росту на 2-й рік після висадки в березні і в перших числах червня підгодувати азотними речовинами, застосувавши 15 г сечовини або 20 г аміачної селітри на 1 м2. На 3-4-й рік восени удобрити рослина, взявши фосфорні та калійні елементи.

Розпушування, прополка, мульчування

Розпушувати грунт слід обережно, щоб уникнути травмування коренів. Пошкодження кореневої системи призведе до ослаблення ягідника і спровокує появу численної кореневої порослі. Бур’яни видаляти потрібно шляхом скошування їх, а не висмикувати з коренем. Своєчасне мульчування дозволить утримати вологу, забезпечити рослину додатковим харчуванням і перешкоджати виходу з грунту личинок шкідників.

обрізка

Догляд за обліпихою включає обрізку рослини на 4-5-му році життя. Це сприяє повноцінному розвитку крони. До розпускання бруньок необхідно позбавити кущі від зростаючих паралельно стовбуру, пошкоджених гілок, плодоносних пагонів, оскільки велика чисельність ягід на дереві згубно позначиться на його розвитку.

Восени виконати санітарну обрізку рослини шляхом видалення сухих, хворих стебел, очищення від зів’ялого листя і засохлих ягід.

Догляд за обліпихою, на думку багатьох садівників, справа невдячна. Ягід від неї то занадто багато, то майже немає, колючки стирчать на всі боки, а смак залишає бажати кращого. Виявляється, всі ці непривабливі опису стосуються лише дикої обліпихи.

Саме її вирощували в СРСР, саме вона до цього дня красується на «бабусиних» дачах, і саме з нею у нас пов’язані всі найнеприємніші і «колючі» спогади. Чи варто говорити, що ягідні чагарники сучасних сортів мають дуже віддалену схожість зі своєю дикою попередницею. Правда, для того щоб отримати відмінний урожай, тепер недостатньо просто увіткнути в землю гілочку, зрізану у сусіда. Обліпиха, хоч і не примхлива, вимагає від садівника певних агротехнічних знань і умінь.

види обліпихи

У світі всього два види обліпихи, а ось сортів – незліченну безліч. У горах Непалу, деяких провінціях Китаю, а також Бутані і Індії зустрічається обліпиха иволистная, а на території інших країн поширена обліпиха крушиновидная – саме її ми і вирощуємо.

Відрізнити кущ нескладно, одного разу побачивши, ви ніколи не забудете, як виглядає обліпиха. Її тонкі, сірі листя, непоказні квітки і численні шипи, звичайно, не можна вважати гарними, зате посипані золотистими плодами гілки можуть стати гордістю будь-якого саду.

З червоними плодами

У садівництві не завжди головне важкий урожай або максимальний розмір. Іноді хочеться просто виростити щось «незвичайне». Дерево з блискучими червоними плодами чудово доповнює будь-яку ландшафтну композицію.

Ягоди незвичайний зовнішній вигляд характерні таким сортам:

Ознайомтеся докладніше з обліпихою червоною.

червоний факел

Дозрівають плоди цього сорту ближче до осені. Вживати ягоди можна в будь-якому вигляді.

Відзначають такі особливості:

• середньорослий чагарник;
• на пагонах рідко, але зустрічаються колючки;
• плоди дрібні;
• м’якоть солодко-кисла;
• бурштиновий забарвлення;
• насичений запах.

Знімаються ягоди без праці, переробка відбувається без втрати корисних властивостей. Можна отримати масло обліпихи, сік, варення, компоти, а ще сушку.

Важливо! Іноді зустрічається індивідуальна непереносимість та алергічні реакції на обліпиху і продукти, приготовлені на її основі.

Рябиновая

Рябиновая – це майже двометрове дерево.

Характеризується так:

• зовні нагадує вузьку піраміду;
• мінімум шипів;
• темно-бордовий колір плодів;
• легка гірчинка і соковитість ягід;
• зібрати вийде приблизно шість кг.

Таку назву сорту обрано не випадково – зовні і по смакових особливостей плоди близькі горобині.

Облепиха Эссель — описание сорта, фото и отзывы садоводов

Высокопродуктивный элитный сорт облепихи алтайской селекции. Оригинатор: НИИСС имени М.А. Лисавенко, автор – Е.И.Пантелеева (1986г). Куст среднерослый с овальной кроной средней густоты, побеги слабоошипованы.
Ягоды крупные, до 1,5см длиной(!), овально-яйцевидной формы, тёмно-оранжевые. Мякоть ярко-желтая, сочная, отменного сладкого вкуса. Необычно сладкий для облепихи десертный вкус делает Эссель одним из самых востребованных и любимых сортов. Сорт позднелетнего срока созревания (вторая половина августа), устойчивый к вредителям и болезням. Зимостойкость абсолютная. Урожайность высокая, назначение десертное.

Купить облепиху “ЭССЕЛЬ”.

Мы гарантируем качество саженцев облепихи Эссель и несем ответственность за их сохранность в пути. Благодаря профессиональной упаковке и закрытой корневой системе саженцы облепихи доходят в отличном состоянии в любой регион страны.

Заказать саженцы: в интернет-магазине, по тел. 8 982 25 75 224, по эл. почте [email protected]

Средняя стоимость пересылки Почтой России 300-350 рублей, пересылка авиапочтой EMS в среднем 1500-1800 рублей.

Ответы на частозадаваемые вопросы:

2. Мы не обрезаем саженцы кустарников под размер коробки и не удаляем листья клубники (растения отлично переносят пересылку с листьями!; иногда при особо длительной пересылке листья могут слегка обесцветиться – это вполне нормально!)

3. По возможности мы стараемся учесть ваши пожелания о сроках доставки, чтобы у вас была возможность выбрать подходящее для посадки время (установилась благоприятная погода в регионе, подготовили место под посадку и т.д.)

4 . Мы не закупаем растения и не привлекаем наемных рабочих: выращиваем, комплектуем и упаковываем растения мы сами – очень дотошно, тщательно и щепетильно – работаем на качество, а не на скорость! Иногда из-за этого свой заказ нужно немного подождать – наберитесь терпения!

5. Благодаря профессиональной упаковке клубника в посылках никогда не мнётся, кустарники никогда не ломаются!

6 . Все растения выращены на Урале (север Пермского края) в открытом грунте в зоне рискованного земледелия, адаптированы к сложным климатическим условиям. Для примера:

– конец октября 2017г: снега нет, температура -16-18гр С;
– январь 2018г: в течении недели стоит -45гр С;
– 1 июня 2018г: идет снег и т.д.

Такие сюрпризы уральская погода нам преподносит постоянно, но отобранные нами виды и сорта растений живут, растут, пышно цветут и шикарно плодоносят несмотря ни на что!

7. Работая с ЖИВЫМИ растениями в немалых объемах, отправляя их в самые отдаленные регионы страны и даже за рубеж, мы крайне редко получаем претензии по качеству (за 2018 год их было всего 4!), поэтому, если всё-таки по каким-либо причинам растения пострадали при пересылке, мы можем позволить себе выслать заказчику растения повторно бесплатно!

8 . В течение 1-2 дней после отправки посылки мы сообщаем вам трек-номер для ее отслеживания (сообщение на телефон и эл.почту). Кроме того, мы сами отслеживаем ваше отправление и сообщаем вам о его прибытии на указанное почтовое отделение. Вы можете не волноваться о том, где находится посылка.

9. В межсезонье вы можете проконсультироваться с производителями. Мы подскажем, как правильно подобрать культуры и сорта, подготовить почву, посадить растения, подкормить, сформировать, размножить, затрачивая минимум сил, получая максимум отдачи. У нас богатейший опыт и мы готовы им поделиться! Обращайтесь!
ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ! В весенне-летний период, во время сезона работ и рассылки в силу загруженности мы не имеем возможности проконсультировать, ответить на все звонки и сообщения! Надеемся на понимание!

10. Работает семья! Ручной труд без посторонней помощи требует немалых затрат времени и физических сил, исключает пересорт и путаницу, гарантирует высокое качество посадочного материала. Отсюда складывается цена нашей продукции.

11. В нашей коллекции растений, собранной с 1988 года, новинки отечественной и зарубежной селекции, уникальные редкости и отборные сорта любимой классики. Хотите получать на своём участке стабильно высокие урожаи ягод, украсить свой сад потрясающей красоты декоративными растениями? Приглашаем к сотрудничеству! Выбор огромен – выбирайте!

С уважением Агрофирма “Виктория” (г.Пермь).

Описание сорта облепихи Эссель

Сорт облепихи Эссель является крупноплодным представителем этой великолепной культуры. Он давно известен в садоводческих кругах и пользуется большой популярностью. Эссель выращивают не только в «домашних» садах, но и в коммерческих угодьях. Сорт отличается высокими вкусовыми качествами, поэтому спрос на него только увеличивается.

Основные характеристики

Облепиха является самым настоящим кладезем питательных веществ и витаминов. Ее употребление чрезвычайно полезно для организма человека. Поэтому культуру можно часто встретить в садах и огородах, а также на придомовых участках.

Сорт Эссель может использоваться в качестве элемента ландшафтного дизайна.

Природным ареалом облепихи является Сибирь. Однако, сегодня благодаря работе селекционеров растение распространилось по всей стране и успешно выращивается в различных широтах.

Описание облепихи Эссель относится к концу XX века. Сорт был получен в 1986 г. в Научно-исследовательском институте имени М.А. Лисавенко в Алтайском крае. Над его созданием работала команда талантливых селекционеров, авторству которых также принадлежат сорта облепихи Ажурная, Алтайская, Августина и др.

Для выведения Эссель использовался метод свободного опыления крупноплодных элитных форм растения. В результате получился сорт облепихи, который характеризуется крупными плодами и хорошей морозостойкостью. Эссель рекомендована для выращивания в Западно- и Восточносибирском крае, однако, может произрастать и в других регионах.

Облепиха Эссель представляет собой среднерослый листопадный кустарник с компактной шаровидной незагущенной кроной. Ствол – древовидный, побеги прямые, средней толщины. Отмечается сравнительно небольшое количество мелких колючек.

Листья длинные, вытянутые, средней толщины. Темно-зеленого цвета и вогнутой формы. Цветение предшествует появлению листвы. Оно начинается в конце апреля – первой декаде мая. Цветки правильные, собраны в соцветия на очень коротких цветоножках.

Облепиха – двудомное растение. Это необходимо учитывать при высаживании кустарника на участке для получения плодов. Ягоды вырастают только на женских растениях. Поэтому рядом высаживают кустарники-опылители мужского типа. На одну «мужскую» облепиху может приходиться порядка 5-ти «женских» кустов. Их высаживают либо в линию, либо группой. При этом мужское растение лучше расположить в центре.

Опыление происходит, в основном, за счет ветра, а не насекомых.

Отличают женскую и мужскую облепиху по почкам:

Плодоносить кустарник начинает с 4-го года после посадки в грунт. Плоды созревают в середине августа. Они достаточно крупные (1,5 см в дину и массой 1,2 г), овальной формы и ярко-оранжевой окраски. Плоды отрываются от плодоножек без усилий. Урожайность высокая и составляет 10-12 кг с куста и 80 ц с 1 га.

Сорт Эссель отличается морозостойкостью и способен выживать при понижении температуры до -25С. При этом устойчивость к засухе и высоким температурам средняя. Иммунитет у растения хороший и оно может противостоять многим типичным заболеваниям и вредителям. Однако, в случае развития неблагоприятных условий окружающей среды природные «защитные барьеры» слабеют.

Вкусовые качества и применение

Согласно описанию, облепиха сорта Эссель является десертной разновидностью. Потребители ее высоко ценят из-за сладости плодов и содержания в них большого количества полезных веществ. Профессиональные дегустаторы оценивают вкусовые качества на 4,7 по пятибалльной шкале.

Мякоть сочная, мясистая, очень сладкая с едва заметной кислинкой. Уровень сахаров (глюкозы и фруктозы) в ягодах составляет 9,6 %, а кислот – 1,2%. Облепиха богата витамином С, каротином, фолиевой кислотой, органическими кислотами, дубильными веществами и жирными маслами.

Плоды Эссель рекомендуют употреблять в свежем виде, поскольку в этом случае они содержат максимум полезных веществ. Также из облепихи этого сорта получается отличный сок. Плоды можно замораживать или перетирать с сахаром.

Особенности выращивания

Облепиха – многолетнее растение. При должном уходе оно может приносить плоды в течение 15-20 лет. Важным этапом возделывания этой культуры является выбор «постоянного места жительства» кустарника и агротехника во время посадки. Соблюдая несколько простых правил можно получить активно растущий куст с регулярным плодоношением.

Время посадки

Лучше всего высаживать облепиху ранней весной. Для садовых работ будет идеален апрель: когда земля уже оттаяла, но растения еще не окончательно «проснулись» после зимы. При осенней посадке существует риск того, что кустарник не успеет окрепнуть до наступления холодов и не переживет зиму.

Выбор посадочного материала

Купить облепиху Эссель лучше всего в специализированном питомнике. При этом предпочтение следует отдавать местным производителям, которые выращивают посадочный материал, приспособленный к данной климатической зоне.

В саду необходимо поместить облепиху обоих полов.

Размножают облепиху вегетативно и семенами. Для посадки лучше всего использовать саженец, полученный черенкованием. Он хорошо приживается и быстро укореняется.

Выбор участка и почвы

Эссель, как и другие сорта облепихи, любит солнце. Поэтому для кустарника следует подбирать место, не затененное деревьями или высокими постройками. Также растение не выносит холодных ветров. Соответственно, ему потребуется заграждение от сквозняков. Оптимально высаживать облепиху вдоль забора, который защитит ее от ветра. В то же время кустарники будут исполнять роль декора.

Облепиха любит рыхлые дренированные супесчаные почвы нейтральной кислотности. На глинистых грунтах высаживать растение не рекомендуется. Место посадки не должно располагаться в низине, где часто собирается вода. Это может негативно отразиться на состоянии корней.

Если на садовом участке преобладают глинистые почвы, то во время посадки в яму добавляют песок в пропорции 1 ведро на 1 м2.

Посадка

Яму для облепихи готовят заранее. При весенней посадке – осенью, при осенней – за несколько недель до начала посадочных работ. Пошаговое описание процедуры высаживания Эссель выглядит следующим образом:

1. Выкапывают яму глубиной в 40 см и с таким же диаметром. Верхний плодородный слой откладывают отдельно.
2. На дно высыпают слой дренажа в 5-7 см (щебень, битый кирпич, керамзит и т.д.) и устанавливают опору (высокую палку).
3. Яму засыпают почвенной смесью, которая готовится в пропорции: 1 ведро органических удобрений (компост или перегной) на 2 ведра плодородной почвы и 150 г суперфосфата.
4. Яму накрывают водонепроницаемым материалом и оставляют в покое.
5. Непосредственно перед высадкой саженца его корни помещают в воду примерно на час. Для дезинфекции растения (в качестве профилактики развития заболеваний) корни опускают на 1 минуту в раствор инсектицида из класса фосфорорганических соединений.
6. Яму раскапывают примерно на половину и делают на дне небольшой холмик. На него устанавливают корневой узел и аккуратно расправляют корни в разные стороны. Сверху прикапывают почвой.
7. Необходимо следить, чтобы корневая шейка находилась на уровне земли.
8. Куст привязывают к опоре, и формируют приствольный круг.
9. Поливают 2 ведрами воды, которая вносится постепенно, и мульчируют приствольный круг скошенной травой или компостом.
10. Верхушку саженца прищипывают для ветвления куста.

По отзывам опытных садоводов, облепиха Эссель является относительно неприхотливым растением. Тем не менее, ей необходим соответствующий уход (особенно в первый сезон после посадки), чтобы кустарник мог нормально развиваться и плодоносить.

Полив

Часто поливать Эссель не требуется. Достаточно выполнять 3-4 полива за сезон:

• до цветения;
• после цветения;
• во время созревания плодов, если наблюдается засуха;
• осенью перед зимовкой.

Под каждый куст вносят 3-4 ведра воды и неглубоко рыхлят землю. После полива приствольный круг мульчируют.

Молодой саженец необходимо поливать каждую неделю. Если природа справляется с поливами сама (с помощью дождей), то переувлажнять почву не следует.

Обрезка

Обрезать кустарник необходимо каждый год ранней весной. Существует три разновидности обрезки, которые применимы для облепихи:

• формирующая – первые 2-3 года, при этом удаляют корневые отпрыски и ветви, которые растут неправильно;
• санитарная – выполняется каждый год, удаляют засохшие, обмерзшие и поврежденные ветви;
• омолаживающая – проводится примерно через 7 лет.

Подкормка

Удобрений, которые были внесены в посадочную яму, хватит кустарнику на 1 год. В следующем сезоне облепихе потребуются азотные подкормки для роста побегов, которые вносят перед цветением.

В дальнейшем для плодоносящего растения используют азотные удобрения до и после цветения. После сбора урожая выполняют подкормку суперфосфатом. Один раз в три года осенью в почву вносят органику.

Зимовка

Облепиха морозоустойчива. На зиму будет достаточным хорошо мульчировать приствольный круг. Эссель может выдерживать заморозки до -25 С. Если в регионе наблюдаются более низкие температуры, то растение необходимо будет укрывать. Также в укрытии нуждается молодой саженец в первый сезон. В качестве укрывного материала используют мешковину или агроволокно.

С ветвей необходимо убирать снег, поскольку под его весом они могут обламываться.

Сбор урожая

Сбор спелых плодов облепихи может вызвать затруднения. Срывать каждую ягоду в отдельности слишком долго и можно уколоться об колючки, а ждать заморозков, чтобы струсить ягоды в случае с сортом Эссель невозможно. Поэтому из подручных средств можно соорудить приспособление «скребок», и им снимать плоды с ветвей.

Болезни и вредители

Облепиха Эссель обладает хорошим иммунитетом. При должном уходе растение не будет подвергаться распространенным заболеваниям. Поэтому необходимо вовремя убирать сорняки с приствольного круга, рыхлить землю и соблюдать режим полива.

Самый главный враг кустарника – облепиховая муха. Она способна уничтожить 90% урожая. Поэтому для профилактики нападения вредителя в саду следует высаживать растения, приманивающие естественного врага мухи – наездника. К ним относятся зонтичные растения – укроп, кориандр, тмин и т.д. А при появлении первых признаков заболевания обрабатывать растение инсектицидами.

Отзывы

Ирина Филипповна, Ростовская обл.: Купила два куста облепихи сорта Эссель («папа» и «мама»). Оба прижились хорошо. Растут 2-й год. Плодов еще нет. Первую зиму укрывала на зиму кусты полностью. На эту оставлю только замульчированный торфом приствольный круг. Согласно описанию, растению хватит сил пережить морозы.

Татьяна Круть, Барнаул: Сорт Эссель раннеспелый. Плоды крупные и сочные, очень сладкие. Урожайность одного куста высокая. Из плодов хорошо делать заморозку, перетирая в кашицу с сахаром. Консистенция получается как у мороженого.

Ольга Р., Оренбург: Большое значение для сорта Эссель имеет солнце. В затененных участках куст не слишком хорошо растет и ягоды получаются менее сладкими. На плоды я накидываю сетку, поскольку они нравятся птицам, и те способны испортить добрую часть урожая.

Заключение

Сорт облепихи Эссель станет прекрасным элементом любого сада. Ягода не только будет радовать вкусовые рецепторы, но и обогатит организм множеством витаминов и микроэлементов (что важно в осенне-зимний период).

Однако, покупать молодые саженцы следует только у проверенных поставщиков. Отличить дикое молодое растение от культурного визуально достаточно сложно. При этом по вкусовым качествам дикорастущая облепиха будет значительно уступать сортовой.

Облепиха Эссель

Облепиха является уникальным продуктом, так как в её плодах содержится множество витаминов и полезных веществ, а одним из самых лучших сортов этой культуры является Эссель. Куст неприхотлив к условиям выращивания, даёт щедрый урожай ягод, а самостоятельно культивировать его на своём участке сможет даже садовод-новичок. Подробное ботаническое описание и характеристика сорта, а также особенности посадки и ухода за облепихой Эссель перечислены далее в статье.

Ботаническое описание сорта

Крупноплодную облепиху Эссель получили в 1986 г. в результате свободного опыления отборной формы под кодом 87-72-6а. Над её выведением работали сибирские селекционеры НИИ садоводства имени М. А. Лисавенко, а автором сорта является Е. И. Пантелеева. Ботаническое описание растения и его плодов представлено ниже.

Кусты и листья

Сорт Эссель приобрёл популярность среди садоводов не только благодаря высокой урожайности, но и по причине декоративного вида растения в период созревания урожая. А незначительное по сравнению с другими сортами количество шипов на побегах облегчает уход за растением и сбор плодов.

Куст сорта Эссель имеет такие внешние признаки:

• растение слаборослое, напоминает компактное дерево высотой до 3 м;
• крона овальная, умеренно густая;
• у куста имеется крепкий ствол, от которого отходят боковые побеги средней толщины;
• ветки прямые, покрыты коричневой корой с серым налётом;
• на поверхности некоторых побегов есть немногочисленные короткие шипы;
• почки окрашены в коричневый цвет, имеют небольшие размеры;
• листья длинные, ланцетовидные, имеют средние размеры;
• длина черешков составляет 1–2 мм;
• поверхность листа вогнутая, окрашена в тёмно-зелёный цвет.

Цветки и околоцветник

Среди взрослых кустов облепихи есть мужские и женские растения, т. е. культура является двудомной. Ягоды образуются только из женских цветков, но для их опыления нужна пыльца с мужских кустов, поэтому на участке должны присутствовать и они.

Основные внешние характеристики цветков сорта Эссель:

• период цветения попадает на конец апреля;
• околоцветник чашечковидный, простой;
• мужские цветы имеют пестик, собраны в зеленовато-серебристые колосовидные соцветия по 2–5 шт.;
• женские экземпляры безлепестковые, желтоватые, растут в пазухах веток пучками, а в их центре расположен пестик;
• каждый цветок имеет правильную форму, источает лёгкий аромат;
• опыление происходит с помощью ветра — пыльца перелетает с мужских соцветий на женские растения.

Плоды

Представители сорта дают щедрый урожай костянок, которые можно использовать как в свежем виде, так и для приготовления сока или варенья. Сладкие ягоды часто являются ингредиентом разнообразных десертов.

Описание плода:

• крупные ягоды растут кистями и имеют овальную форму;
• кожура тонкая, окрашена в жёлто-оранжевый цвет;
• отрыв ягод лёгкий, полусухой, а спелая облепиха склонна к осыпанию;
• масса одного плода составляет около 1,2 г, а его длина — до 1,5 см;
• оранжевая мякоть очень сочная, источает лёгкий аромат;
• вкус сладкий — мякоть костянки содержит примерно 10% сахара;
• дегустационная оценка свежих плодов — 4,7 балла.

Характеристики сорта

Облепиха Эссель появилась на участках садоводов сравнительно недавно, но успела завоевать множество хороших отзывов благодаря своим многочисленным положительным характеристикам. К ним относятся скороплодность и высокая урожайность куста, а также возможность выращивания растения в условиях холодного климата.

Основные характеристики сорта:

• плодоношение начинается через 3–4 года после посадки саженца в почву;
• урожай можно собирать со второй половины августа;
• куст морозостойкий, может расти в регионах с суровым климатом, выдерживая морозы до -45°С;
• растение проявляет среднюю устойчивость к нехватке влаги в почве, а в жару нуждается в дополнительном поливе;
• с куста можно получить до 12 кг плодов, а с 1 га собирают около 8 т облепихи;
• сорт имеет хороший иммунитет перед грибковыми болезнями и вредителями;
• средняя продолжительность жизни куста составляет 25–30 лет.

Особенности посадки и ухода

Посадку облепихи Эссель рекомендуется выполнять в конце апреля или начале мая, когда минует вероятность возникновения возвратных заморозков, так как молодые саженцы могут пострадать от низких температур. Если в регионе не слишком холодные зимы, то можно высаживать культуру в открытый грунт и в конце сентября, но в этом случае куст нужно укрывать на зиму, а вокруг ствола насыпать плотный слой мульчи из торфа или сухих опилок.

Пошаговый алгоритм посадки облепихи:

1. Выкопать лунки шириной по 50–80 см. Их глубина должна составлять не менее 50 см, а между соседними растениями оставляют расстояние 2,5–3 м.
2. Смешать часть земли, полученной при выкапывании ямы, с 150 г суперфосфата и 30 г калийной соли.
3. Перед посадкой сформировать на дне углубления небольшой холм из приготовленной ранее питательной почвосмеси.
4. Установить саженец в яму, расправляя его корни на поверхности земляного холма. Корневая шейка при этом должна находиться на глубине 3–5 см от поверхности земли.
5. Заполнить яму до верха оставшейся почвой, периодически встряхивая куст для устранения пустот между корнями. Уплотнить землю вокруг ствола руками.
6. Вылить под каждый саженец 20–30 л тёплой воды. После полного впитывания жидкости замульчировать область приствольного круга сухой травой или торфом.

После посадки и успешного укоренения саженцев облепихи Эссель дальнейший уход за растением не потребует от садовода много времени и сил.

Достаточно выполнять такие общие рекомендации:

• полив осуществляется по мере подсыхания верхнего слоя почвы — на взрослое растение расходуют 60 л воды, а на молодое — около 40 л;
• если в период формирования и созревания ягод стоит сухая погода, то кусты поливают 90 л воды;
• почву вокруг дерева периодически рыхлят на небольшую глубину, чтобы обеспечить доступ воды и воздуха к корням;
• первую подкормку выполняют только через 2 года после высадки саженца в открытый грунт;
• при формировании завязей под каждый куст вносят жидкое удобрение из 10 л воды, 1 ст. л. калийных удобрений, 2 ст. л. двойного суперфосфата и 2 ч. л. «Унифлор-микро»;
• в марте и октябре удаляют сухие и повреждённые побеги;
• формирующую обрезку выполняют в марте — у молодого куста сначала выбирают 3–4 скелетные ветки, а в каждый последующий год укорачивают их на 1⁄3, удаляя густорастущую поросль;
• для подготовки растения к зимовке в сентябре осуществляют влагозарядный полив.

Облепиха Эссель выгодно отличается от других сортов высокой урожайностью и отличными вкусовыми характеристиками спелых ягод. Кусты неприхотливы к условиям климата и уходу, поэтому их можно культивировать даже в местности с холодным климатом. А собранные плоды широко используются в кулинарии и для изготовления полезного облепихового масла.

Облепиха: сорта

Не так давно большинство садоводов считали облепиху дикой ягодой, которая распространена по всей территории Сибири. Благодаря ученым появилось большое количество разнообразных сортов, отличающихся отменными качествами вкуса, внушительными размерами плодов и иными хорошими характеристиками. Выращивать их можно не только на территории Урала, но и в подмосковных районах.

Если нужны крупные ягоды, то рекомендуется приобретать Эссель. Нет желания собирать урожай, продираясь сквозь колючки? Существуют бесшипная облепиха. Такая особенность у Великана, Солнечной и еще некоторых разновидностей. Облепиха Ботаническая может похвастаться большой урожайностью. Именно эти растения выбирают для посадки на промышленных агрофирмах. Повышенная зимостойкость у Трофимовской, Золотого початка и Дара Катуни.

Обзор сортов

Сперва стоит поближе познакомиться с разнообразием сортов полезной ягоды.

• Облепиха Эссель относится к новинкам сибирских селекционеров. Отмечаются отличные характеристики плодов. Одна ягода может весить около 1,2 г. У них форма овала, сладкие на вкус. Созревание приходится на август. К кисти ягодки прикреплены слабо.
• Облепиха Чуйская. Описание сорта понравится многим садоводам. Крона у дерева довольно редкая, а потому с ее формированием не возникает никаких проблем. Одно растение способно принести до 12 кг урожая. У ягод овальная, немного удлиненная форма и сладко-кислый вкус. Созревание приходится на летние месяцы.

Облепиха без шипов: сорта

Данные разновидности можно без преувеличения назвать гордостью селекционеров. Они не представляют опасности для сборщиков урожая, отличаются более простым уходом.

• Великан. Существует 2 разновидности сорта: кустарники и деревья. Крона имеет форму конуса, шипов нет, способны дорастать до 3,5 м. У плодов ярко-оранжевая окраска, цилиндрическая форма и короткая плодоножка. Может похвастаться сладко-кислым вкусом и большим размером ягод.
• Облепиха Подруга имеет кустарниковую форму и слабую раскидистость. Побеги без шипов, довольно тоненькие, растут прямо. Культура обладает блестящими листиками, светло-зеленой окраски. Ягоды крупные, овальной формы, весят в среднем 1 г. Плоды употребляют как свежими, так и пускают на различную переработку.
• Алтайскийсорт. Крона практически без шипов. Созревание урожая приходится на конец августа. Средний вес одной ягодки около 0,7 г. Вкусовые качества приятные, присутствует ананасовый запах. От плодоножки ягоды отделяются без труда.
• Солнечная. Этот кустарник может похвастаться крупными размерами, разлапистой кроной и отсутствием шипов. Ягоды массой около 0,7 г имеют янтарную окраску и повышенную маслянистость.
• Облепиха Превосходная. Сорт имеет средние сроки созревания, которые приходятся на конец августа — начало сентября. Урожай начинают собирать спустя 4 года после высадки. С одного кустарника снимают 7,1 кг ягод, средняя масса одной 0,76 г. Плоды прекрасно транспортируются. Сорт является зимостойким.
• Московская ананасная облепиха. Данный сорт имеет ягоды весом до 0,6 г. У них грушевидная форма, окраска шкурки темно-оранжевая, на вершине присутствует красное пятнышко. Ягоды легко отделяются от кисти. Срок созревания средний, с 6-летних кустов получают до 14 кг урожая. Зимостойкость хорошая. Подходит для выращивания в Северо-Западном регионе и Средней полосе.
• В описании сорта облепихи Джемовая говорится, что кустарники отличаются низкорослостью, способны достичь 2,5 м, что доставляет определенные удобства при сборе урожая. Острые шипы отсутствуют. Сорт морозостойкий, при очень сильных заморозках вымерзает частично. Джемовая относится к высокоурожайным сортам, с одного кустарника получают около 12 кг плодов. Обязательно нужно вместе с этой облепихой посадить другой сорт—опылитель.

Крупные сорта

Дикие растения способны приносить ягоды, имеющие вес около 0,3 г. Окультуренные разновидности дают плоды массой около 0,5 г. Однако существует ряд сортов с ягодами массой примерно 1,5 г.

• Облепиха Ажурная. Дерево обладает красивой раскидистой кроной, на ветвях отсутствуют шипы. Шкурка плодов оранжевая, форма цилиндрическая. Одна ягода весит 1 г. Относится к сортам с ранним созреванием. Дополнительными положительными качествами является морозостойкость, хорошая переносимость засухи, иммунитет к болезням грибкового происхождения.
• Облепиха Августина. Вес одной ягоды яйцевидной формы с оранжевой шкуркой 1,1 г. Благодаря тому, что плоды формируются в рыхлые кисти собирать урожай будет довольно просто. Побеги с небольшим количеством колючек. Сорт отличается ранним созреванием, с одного взрослого дерева можно получить до 18 кг ягод.
• Облепиха сорта Елизавета. Кустарник может похвастаться плотной опрятной кроной, поэтому обрезка не требуется. Средняя масса одной ягоды 0,9 г. Вкус сладко-кислый. У плодов длинные плодоножки, которые легко отделяются от кистей. Срок созревания поздний. Особенностью Елизаветы является зимостойкость, иммунитет к вредителям растений.

Урожайные сорта

Недавно появившиеся облепиховые сорта отличаются высоким количеством урожая. Если с некоторых кустарников собирают до 6 кг ягод, то с новинок до 18 кг.

• Ботаническая. Чаще всего саженцы данного сорта сажают на агрофирмах. Если осуществляется правильный уход, то с 5-летних деревьев собирают около 20 кг ягод. У плодов крупные размеры, сочный вкус, оранжево-красная шкурка. От плодоножек ягоды отделяются очень легко и не теряют товарного вида при транспортировке.
• Московскаякрасавица. Ее сортовой особенностью являются средние размеры кустарника и компактная крона. У ягод десертный вкус, крупный размер до 0,6 г. Ежегодно с одной облепихи можно собрать до 15 кг урожая. Отличная зимостойкость, неприхотливость к уходу и условиям выращивания являются дополнительными положительными качествами данного сорта. Московскую красавицу надежно защищает отличная иммунная система.
• Облепиха Любимая. У кустарника средние размеры, крона имеет овально-плоскую форму. Побеги практически без колючек. Листья по верху светло-зеленые, а с нижней части серебристые. У плодов овальная форма, они обладают плотной кожицей, немного рыхлой мякотью. Созревание приходится на август. Урожаи большие и стабильные. Чаще всего ягоды используются в консервации. Для сорта характерны зимостойкость, отличная иммунная система.
• Нивелена. У кустарника средние размеры, крона слабораскидистая, имеет форму зонтика. У побегов светло-коричневый цвет, есть небольшое количество шипов. Листочки маленькие, а плоды крупные и имеют оранжево-желтую окраску и кисло-сладкий вкус. Созревание приходится на конец лета. При транспортировке ягоды не теряют товарного вида. Как и многие другие сорта Нивелена зимостойкая и обладает иммунитетом к различным болезням.

Какие еще есть сорта

Кроме вышеперечисленных разновидностей среди садоводов популярны следующие:

• Облепиха Перчик. Кустарники среднерослые, раскидистые, колючки в умеренном количестве. Одна ягода весить в среднем 0,6 г, форма яйцевидная, шкурка оранжевая. Во вкусе присутствует кислинка и ананасовый аромат. Ягоды используют в основном для переработки. Срок созревания средний. Сорт относится к зимостойким.
• Облепиха Елочка. Растет в виде среднерослого кустарника и достигает высоты до 1,8 м. Крона пирамидальная, со стороны культуру можно спутать с молоденькой елью. Листочки узкие, имеют зелено-серебристый окрас. Елочка относится к самоплодным сортам, но если на участке посадить мужское растение, то в разы увеличится количество урожая. Плоды некрупные с кислым вкусом, созревание позднее. А потому данную облепиху чаще всего относят к декоративным культурам, а не к плодовым.
• Облепиха Иня. Кустарник многоствольный, крона редкая и раскидистая. Ягоды крупные, имеют цилиндрическую форму, шкурка оранжево-красная. Вкус сладко-кислый, присутствует приятный аромат. Сорт зимостойкий. Считается самым популярным почему-то в Туле.
• Улала подходит для выращивания в регионах Сибири. Кустарник многоствольный, крона сжатая. У побегов темно-коричневая окраска, присутствует белесый налет. Ягоды большого размера, могут достигать веса 0,78 г. Форма овальная, окраска шкурки оранжево-красная. Срок созревания средний. Облепиха отлично переносит низкие температуры зимой, а также заморозки, наступающие в весенний период.

Особенности выращивания

Облепиха подходит как для сада, так и для огорода. При высаживании культуры рядом с овощами нужно соблюдать достаточную дистанцию. Дело тут в том, что огородный грунт не является самым подходящим для таких кустарников. К тому же у облепихи ветвящаяся корневая система, которая расходится глубоко под землей, что наносит урон соседствующим растениям. Залегание корней не очень глубокое, а потому их трудно повредить. А вот посадку переносит плохо, начинаются различные заболевания.

Обратите внимание! Сажать растение нужно в тех местах, где не будет происходить обработка и перекапывание почвенного слоя. Идеально подойдет участок с края сада, рядом с забором или хозяйственных построек.

Облепихе нужно много света, а потому затемненное место не подойдет.

Как происходит опыление

Предпочтительнее осуществлять посадку одного женского растения и двух мужских. Это связано с тем, что последние очень часто гибнут, к тому же от пары растений идет лучшее опыление женских саженцев. А потому у садовода есть множество шансов собрать урожай, отличающийся отменными вкусовыми качествами. Мужские растения сажают около друг друга на расстоянии менее 100 см. Однако есть и самоопыляемая облепиха.

Кроме вышеперечисленных сортов существуют еще и следующие:

• Алей;
• Чечек;
• Теньга;
• Солнечная;
• Гном;
• Бесшипная;
• Воробьевская;
• Сударушка;
• Этна;
• Жемчужница;
• Сладкая;
• Любительская;
• Подарок.

Среди столь потрясающего разнообразия каждый садовод может без особого труда найти себе такой сорт, который подходит именно ему.

Сайт о даче

Облепиха Елизавета — причина возрождения интереса к посадке этой культуры. Благодаря кропотливому процессу селекции и выведению нового сорта удалось минимизировать недостатки, которые ранее встречались в других сортах облепихи.

История селекции

Началом работы над выведением сорта Елизавета считается 1981 год, когда отечественный ученый, доктор сельскохозяйственных наук Елизавета Пантелеева, начала выводить семена облепихи сорта Пантелеевская.

Эти семена были предварительно обработаны химическим веществом, способствующим генетической мутации в клетках растений. Так, после 16 лет тщательного отбора получившихся культур был выведен новый сорт облепихи Елизавета. В 1997 сорт занесли в Росреестр и рекомендовали к выращиванию.

Описание ягодной культуры

Облепиха Елизавета — сорт с высокими показателями урожайности и хорошими вкусом. Культура отличается декоративностью и крупноплодностью, благодаря чему и получила широкое распространение.

Общее представление о сорте

Сорт Елизавета – карликовый кустарник с небольшой кроной. Листья имеют характерную для этого растения вытянутую форму, а также разнообразную окраску – темно-зеленую у верхушки и оливковую с серебристым отливом в нижней части кустарника.

Ниже представлено фото облепихи Елизавета, на котором видно, что крона у кустарника чаще всего овальной или шаровидной формы. Колючек у этого сорта очень мало.

Ягоды

Описание облепихи Елизавета также включает в себя характеристики плодов. Ягоды длиной около 1-1,2 см вытянутой формы, напоминают цилиндр. В среднем вес одного плода облепихи составляет около 1 г. Мякоть — плотная и сочная, потому что содержит в составе 10% сахара.

Характеристика

Характеристика сорта облепихи Елизавета позволяет получить полную информацию о сроках цветения и созревания растения, главных достоинствах сорта, а также сферах применения плодов облепихи.

Основные преимущества

Елизавета отличается от других сортов облепихи неприхотливостью в уходе, высокими показателями урожайности и устойчивостью к низким температурам. Чтобы убедиться в этом, можно провести сравнение между разными сортами облепихи. Например, облепиха Елизавета и Дружина считаются крупноплодными сортами, но вес ягод и показатели урожайности у сорта Елизавета больше.

Период цветения и сроки созревания

Период цветения ягодной культуры приходится на конец апреля – начало мая. Плоды начинают созревать в третьей декаде августа, поэтому Елизавета считается поздним сортом облепихи.

Показатели урожайности, сроки плодоношения

Высокий показатель урожайности – один из главных признаков, характерных для сорта Елизавета. С одного взрослого куста собирают больше 12 кг ягод. При этом регулярное плодоношение наступает уже на 4 год жизни растения.

Плодоносить кустарник может 10-12 лет, после чего его нужно регулярно омолаживать или же посадить новые растения, полученные из черенков этого дерева.

Совет! Для повышения урожайности растению важно обеспечить должный уход.

Область применения ягод

Елизавета относится к десертным сортам, поэтому ягоды можно использовать как в чистом виде, так и для приготовления разнообразных блюд и десертов, или же средств народной медицины.

Устойчивость к болезням и вредителям

Сорт облепихи Елизавета отличается крепким иммунитетом по отношению ко многим заболеваниям и вредителям. Правильный уход и профилактика повышают устойчивость растения к заболеваниям, снижают рост количества вредителей.

Достоинства и недостатки сорта

Главные достоинства облепихи Елизавета:

• крупноплодность;
• вкусовые качества ягод;
• декоративность кустарника;
• высокие показатели урожайности;
• отличная переносимость низких температур;
• устойчивость к болезням и вредителям.

К недостаткам культуры относятся:

• поздний срок плодоношения;
• самобесплодность;
• чувствительность к резким перепадам температуры и влажности.

Несмотря на слабые стороны, Елизавета все равно считается одним из лучших десертных и крупноплодных сортов.

Правила посадки

Выращивание облепихи Елизавета имеет свои особенности. Выбор места и сроков посадки, а также тщательный подбор саженца играет важную роль в дальнейшем росте и развитии ягодной культуры.

Рекомендуемые сроки

Облепиху высаживают весной или осенью. В первом случае в грунт необходимо внести органические удобрения, а после обеспечивать растению должный уход. Если же посадка производится осенью, то стоит убедиться в целостности корневой системы. Саженец нужно укрыть плотным материалом до наступления весны.

Выбор подходящего места

Оптимальным местом для посадки саженца является южная, солнечная сторона участка. Многие отзывы об облепихе Елизавета содержат информацию о том, что культура предпочитает песчаные почвы с нейтральной или щелочной pH.

Важно! Корневая система облепихи раскидистого типа не позволяет кустарнику располагаться близко к другим растениям.

Поэтому стоит останавливать свой выбор на участках рядом с ограждениями или небольшими постройками.

Подготовка грунта

Подготовка ямы для посадки саженца облепихи осуществляется примерно за месяц (если высадка планируется осенью), или за полгода (если весной). Необходимо выкопать яму диаметром и глубиной 50 см. После чего подготовить и высыпать в яму субстрат из смеси перегноя и песка с небольшим добавлением золы.

Выбор и подготовка саженцев

Когда покупаете саженцы, обращайте внимание на посадочный материал. Саженец не должен иметь никаких повреждений, а корневая система быть здоровой.

Для получения богатого урожая необходимо приобретать сразу два саженца: мужской и женский. Отличаются они формой почек и количеством чешуек. На женском растении почки имеют вытянутую форму и максимум 3 чешуйки, а на мужском – почки округлые с доходящим до 7 чешуек.

Алгоритм и схема посадки

Посадка облепихи Елизавета осуществляется в несколько этапов:

1. Подготовка ямы и грунта.
2. Установка саженца в центре ямы и расправление корневой системы.
3. Внесение субстрата в яму.
4. Утрамбовка почвы.
5. Полив земли и мульчирование ее опилками с добавлением торфа.

Для устойчивости саженец подвязывают к колышку.

Последующий уход за культурой

Посадка и уход за облепихой Елизавета, как уже было сказано ранее, имеет свои особенности. Растению требуется определенный режим полива, регулярное внесение удобрений, а также принятие мер по борьбе с болезнями и вредителями.

Необходимые мероприятия

Несмотря на то, что культура отличается засухоустойчивостью, не стоит забывать и о поливе растения. Грунт ни в коем случае не должен высыхать и трескаться, но и застои воды облепиха также не переносит. Режим полива зависит от региона и климата, в котором произрастает кустарника. В среднем, на взрослое дерево за один раз уходит около 35 литров воды.

В первые три года жизни растения никаких удобрений вносить не нужно. После этого рекомендуется подкармливать растение аммиачной селитрой, а после цветения – гуматом калия в жидком виде. Для осени отлично подойдет древесная зола, смешанная с суперфосфатом и калийной солью.

Важно! Не стоит забывать о регулярной прополке и рыхлении почвы после каждого полива или дождя.

Обрезка кустарника

Высота облепихи Елизавета в среднем около 2,5 метров, но для получения более богатого урожая и формирования аккуратной кроны проводят обрезку кустарника. Процедура проводится два раза в год:

В обоих случаях обрезка носит санитарный характер — удаляются все погибшие, засохшие и поврежденные побеги.

Подготовка к зиме

Облепиха — морозоустойчивый кустарник, поэтому никакой подготовки растения к зиме не надо.

Болезни и вредители, методы борьбы и профилактики

Эта ягодная культура проявляет довольно сильный иммунитет к заболеваниям, многочисленные отзывы о сорте облепихи Елизавета тому подтверждение. Однако неправильный уход за растением может стать причиной каких-либо болезней или поражений насекомыми.

Методы борьбы и профилактики

Опрыскивание хлорокисью меди два раза в год: как только кустарник отцветет, а затем в июле.

Полив рассады один раз в несколько дней раствором марганцевого калия.

Обработка кустарника бордоской смесью за месяц до сбора плодов.

Профилактические меры и способы уничтожения

Проводится опрыскивание растения в период набухания почек раствором «Карбофоса».

При незначительном поражении растение опрыскивают отваром луковой шелухи, в противном случае — обрабатывают инсектицидными препаратами.

Кустарник в середине июля опрыскивают раствором «Хлорофоса».

Заключение

Облепиха Елизавета — один из лучших сортов ягодной культуры. Ее достоинствами является крупноплодность, высокая урожайность, переносимость низких температур, а также иммунитет к большинству болезней и вредителей.

Отзывы

Ткач Лидия Георгиевна, 64 года, г. Казань

Приобрела данный сорт по рекомендациям соседей. Облепиха Елизавета оказалась вкусной, неприхотливой в уходе и главное — она смогла украсить наш сад. Растение легко переносит морозы, а за 6 лет еще ни разу не было никаких заболеваний.

Растеряева Оксана Дмитриевна, 49 лет, г. Смоленск

Прочитала в интернете описание сорта облепихи Елизавета и тут же решила приобрести ее себе. Заказала в проверенном питомнике, саженец легко прижился у нас на участке, никаких проблем в посадке или уходе я не заметила. Ягоды очень крупные, сладкие и вкусные. Рекомендую!

Сорта облепихи – на пути к совершенству вкуса и формы

Раскидистый, усеянный острыми шипами кустарник, с мелкими кислыми ягодами желто-оранжевого цвета – такими были почти все сорта облепихи каких-то 35–40 лет назад. Именно тогда начался облепиховый бум, вызванный разрекламированными целебными свойствами сибирской ягоды. Современный сортимент – это десятки культиваров и гибридов, которые отличаются крупными ягодами с десертным вкусом и тонким ароматом, высокой урожайностью, декоративной формой кустов и штамбов, высоким уровнем адаптации к почвенно-климатическим условиям России.

Сибирская ягода – кладовая солнца и здоровья

Самый доступный источник натуральных витаминов – ягоды и фрукты, но по их количественному и качественному составу, ни одна из плодово-ягодных культур не сравнится с облепихой, и ни одна не получила такого красноречивого синонима – кладовая солнца. Эта невзрачная сибирская ягода содержит весь витаминный алфавит, она абсолютный лидер по количеству биологически активных веществ и микроэлементов, целебных масел и органических кислот.

Растение относится к семейству Лоховые, на территории Сибири, в Средней Азии, европейской части континента произрастет вид облепиха Крушиновая. Это ягодный кустарник, но часто его выращивают в один ствол, формируя деревце, или прививают на штамб. Стандартная высота – 2,5–3 м, без обрезки может вырасти до 6 м. Крона ветвистая, в диметре достигает 4–5 м, дает активный летний прирост – из почек, расположенных ближе к верхушке ветки, образуется мутовка молодых побегов, заканчивающихся шипами. Одно из направлений селекции – выведение сортов облепихи без колючек и специалисты немало в этом преуспели.

Одна из биологических особенностей растения – плодоношение исключительно на побегах второго года вегетации. После отдачи урожая, ветка оголяется, а вегетативный и генеративный рост передвигается ближе к ее краю. Если растение регулярно не обрезать, то постепенно весь урожай окажется на макушке.

Вторая важная характеристика – двудомность кустарника. К плодоношению способны только женские деревца, но чтобы произошло их опыление, на несколько экземпляров сажают хотя бы один мужской сорт облепихи. Сорта-опылители прекрасно цветут, отличить их можно на 3–4 год по более крупным чешуйчатым почкам. Пыльца очень мелкая, переносится ветром.

Третья особенность – способность корневой системы усваивать атмосферный азот, что позволяет растению успешно выживать даже на обедненных почвах. Это возможно благодаря поверхностному расположению корней и образованию на них многочисленных наростов – клубеньков.

Цветет облепиха в мае, образуя соцветия в виде коротких кистей. По мере роста ягоды очень плотно облепляют веточку, напоминая кукурузный початок. По форме они могут быть разные – круглые, яйцевидные, удлиненные, похожие на бочонок, по цвету – всех оттенков оранжевого. Созревают ягоды в зависимости от сорта – начиная с августа и заканчивая октябрем.

Обратите внимание! В продаже встречаются комбинированные растения облепихи – это когда на мужской экземпляр привит женский сорт. Такой кустарник состоит из веток с женским и мужским началом, хорошо плодоносит, дает более крупные плоды.

Сорта: самые, самые…

В России успешно работают две школы селекции облепихи – сибирская и европейская. Выведено более 7 десятков новых сортов – крупноплодных, урожайных, с улучшенными вкусовыми характеристиками, повышенным содержанием витаминов, менее ошипованными побегами. Чтобы не потеряться в изобилии предлагаемых сортов, предлагаем рассмотреть их в разрезе наиболее привлекательных для садовода характеристик.

Самые крупные

Облепиха, созревшая в диких условиях, весит всего 0,2–0,3 г, стандартная масса плодов культурных растений – 0,4–0,5 г, крупноплодные сорта способны продуцировать ягоды от 0,7 до 1,5 г. Есть по этому показателю и несколько бесспорных рекордсменов.

Ажурная – универсальный сорт с ярко-оранжевыми, цилиндрическими ягодами весом до 1 г. Кроме крупных сочных плодов приятного вкуса, есть и другие привлекательные характеристики – раскидистая густая крона, отсутствие колючек, ранние сроки созревания, хорошая урожайность, устойчивость к грибковым инфекциям, морозам, жаре, засухе.

Самые вкусные

Тем, кто хочет извлечь из ягод не только пользу, но и получить вкусные ароматные заготовки на зиму, стоит обратить внимание на десертные сорта. Они не такие кислые и годятся для употребления в свежем виде.

• Облепиха Любимая имеет одну из самых высоких дегустационных оценок. Ее довольно крупные (0,7 г), ярко-оранжевые ягоды, собранные в рыхлые початки, обладают изумительным ароматом и кисло-садким вкусом. Предпочитаемая форма выращивания – куст в несколько стволов, культура стойко переносит морозы, не подвержена заболеваниям. Плодоносит обильно и ежегодно, красиво выглядит в декоративных посадках, живой изгороди.
• Облепиха Пантелеевская – среднепоздний, высокоурожайный сорт с выровненными крупными плодами красно-оранжевой окраски и сладкого, с приятной кислинкой вкуса. Невысокое деревце (до 2,5 м) образует густую шаровидную крону с небольшим количеством колючих побегов. При сборе ягоды легко снимаются с ветки, не раздавливаются, хорошо транспортируются.
• Сорт Алтайская отличается высоким содержанием сахара (9,7%), поэтому ягоды у него сладкие, сочные, с ананасовым запахом. Среди других достоинств – компактная крона практически без колючек, крупноплодность (до 0,7 г), легкий сухой отрыв ягод, летний период созревания (конец августа).
• Еще один десертный культивар сибирской селекции – облепиха Джемовая. Ягоды у нее красно-оранжевые, крупные (до 0,9 г), со сладкой мякотью и приятным ароматом. Кустарник начинает плодоносить уже на 3–4 год, плоды созревают в конце лета.

Самые полезные

Если сделали ставку на поливитаминный состав, высокое содержание аскорбиновой кислоты, каротина, масел, вам понравятся следующие сорта.

• Облепиха Перчик – зимостойкий сорт ленинградской селекции. Отличается повышенным содержанием в ягодах аскорбиновой кислоты (193 мг в 100 г продукта), поэтому вкус у них скорее кислый, с насыщенным ароматом. Плоды стандартные по размеру, очень красивые – яйцевидные, ярко-оранжевые, с блестящей кожицей. В кистях ягоды сидят довольно плотно, но отрываются хорошо, без повреждения мякоти.
• Высоким уровнем содержания масла отличается сибирский сорт Живко. Он имеет техническое назначение, ягоды у него стандартного размера, отрываются без повреждения мякоти, побеги без шипов.
• Облепиха Витаминная отличается высоким уровнем содержания в плодах антиоксидантов – флавонидов (137 мг) и аскорбиновой кислоты (до 195 мг). Кустарник высокорослый, имеет пирамидальную крону, плодоносить начинает рано (на 3 год). Ягоды похожи на бочонки, имеет светло-оранжевую окраску с малиновым пятнышком на верхушке, созревают в сентябре.

Самые безопасные

Облепиха без шипов – мечта садовода, поэтому многие селекционеры направили усилия на выведение именно таких сортов. Есть культивары полностью лишенные колючек, у многих их количество и острота сведены к минимуму.

• Среди лидеров по безопасности – сорт Великан. Это кустарник или дерево с конусовидной кроной высотой до 3,5 м, летние побеги практически без шипов. Плоды цилиндрические, насыщенного оранжевого цвета, на короткой плодоножке, плотно сидят в початке. Размер – выше среднего, вкус мякоти – кисло-сладкий.
• У облепихи сорта Солнечная нет аналогов ни по безопасности, ни по вкусовым качествам. У кустарника с мощной раскидистой кроной нет колючек. Крупные плоды (0,7 г) приятного янтарного цвета содержат высокий процент сахара и масел, они хороши как для переработки, так и свежего потребления.

Кроме вышеуказанных разновидностей, почти не имеют шипов сорта Августина, Ажурная, Алтайская, Жемчужница, Золотой каскад, Нивелена, Эссель.

Самые урожайные

Если для старых сортов ягодного кустарника максимум урожайности – 5–6 кг с куста, то для современных и 18–20 кг не предел.

• Облепиха Ботаническая – среднеранний, зимостойкий сорт с очень обильным плодоношением. В возрасте 5–6 лет при должном уходе с одного растения собирают до 20 кг крупных, сочных, красно-оранжевых плодов. Несомненный плюс – сухой отрыв ягод и хорошая транспортабельность, позволяющая выращивать культуру в промышленных масштабах.
• Славится урожайностью и десертный сорт облепихи Московская красавица. Среднерослый компактный куст в буквальном смысле облеплен довольно крупными ягодами (6,5 г) интенсивного оранжевого окраса. Растение плодоносит ежегодно и обильно, по достижении оптимального возраста дает стабильный урожай до 12–15 кг с куста. Кроме того, культура зимостойкая, неприхотливая в уходе, устойчива к неблагоприятным факторам и болезням.
• Хорошая урожайность (9–11 кг) и кисло-сладкий вкус у культивара Чуйская. Оранжевые блестящие ягоды овально-удлиненной формы собраны в плотные початки, созревают летом. Само деревце компактное, с раскидистой, средней густоты кроной, хорошо поддается формированию.

Самые зимостойкие

Облепиха – растение сибирское, поэтому зимостойкость – его обычная характеристика. И все же хотелось бы отметить несколько особо морозоустойчивых сортов.

• Облепиха золотой початок – среднепоздняя по срокам созревания, среди достоинств в описании сорта – высокая зимостойкость, хорошая урожайность, раннее начало плодоношения (на 3 год), слабая околюченность веток. Ягоды некрупные (0,4–0,5 г), золотисто-оранжевые, собранные в плотные кисти-початки.
• К высоко зимостойким сортам относится облепиха Трофимовская. Плоды крупные (до 0,7 г), удлиненные, оранжевого цвета с красным оттенком, богаты аскорбиновой кислотой, созревают вначале сентября. Кустарник высокорослый, раскидистый, формирует зонтичную крону, выдерживает не только сибирские морозы, но и европейские перепады зимних температур.

К зимостойкой группе также относятся Дар Катуни, Владимирка, Популярная, Ботаническая любительская, Отрадная.

Самые «мужественные»

Какие бы сорта облепихи вы ни предпочли, без сорта-опылителя не обойтись. Выбор «мальчиков» не так велик, как «девочек», среди наиболее востребованных – красавцы Алей и Гном.

Облепиха сорта Алей – мощный раскидистый кустарник сибирской селекции с роскошной кроной, жизнестойкими цветочными почками, обильным и продолжительным цветением. На побегах не имеет шипов, возможна единичная завязь, дает много поросли.

Интересно! Новое направление селекции – выведение сортов облепихи, которым не нужен опылитель. Гибрид облепихи Самоплодная – первый результат этих поисков. Дерево высотой до 3 м способно завязывать крупные, весом до 2 г ягоды без мужского растения в саду.

Самые оригинальные

Любителям экзотических диковинок в саду понравится необычный сорт Елочка. Кустарник скорее декоративный, чем плодовый. Куст невысокий, конусообразный, с зауженной кроной. Сходство с елочкой улавливается в расположении веточек и узких ланцетных листьев. Ягоды небольшие, лимонно-зеленого цвета, кислые на вкус.

Районирование сортов

До сих пор бытует ошибочное представление, что раз облепиха растение сибирское, то в более мягких европейских условиях оно тем более приживется. Это не так. Параллельно развивается два направления селекции – сибирское и европейское. Есть, безусловно, и универсальные формы, но, все же, европейские кустарники больше адаптированы к условиям зимнего перепада температур, затяжных оттепелей, засушливого лета. Они обладают лучшей сопротивляемостью к грибковым инфекциям.

Облепиха европейских сортов подходит для Подмосковья и средней полосы. Это Августина, Московская красавица, Великан, Ботаническая, Ватутинская, Нивелена, Рябиновая, Перчик.

У сибирских культиваров, наоборот, более короткий период глубокого покоя, они выдерживают сильные морозы, но могут подмерзнуть после оттепели, не любят жару. Лучшие сорта облепихи для Сибири – Лучезарная, Пантелеевская, Превосходная, Чуйская, Обильная, Великан, Любимая.

Уральский климат идеально подходит для выращивания этого ягодного кустарника и способен обеспечить урожаи в пределах 15–20 кг с деревца, но это при условии посадки районированного материала. Облепиха, выведенная специально для этого региона, отличается крупноплодностью, урожайностью и зимостойкостью сортов и полностью адаптирована для Урала. Это Чуйская, Лисичка, Рыжик, Солнышко, Костер, Янтарное ожерелье.