Як розрахувати норму висіву?

Сьогодні ми дамо відповідь на питання : Як розрахувати норму висіву?

Мені дуже часто задають питання типу: а скільки цієї пшениці мені треба посіяти?

5 мільйонів насінин, відповідаю я. Та нє, в кілограмах скільки сіяти? І тут люди, що займаються сільським господарством дуже давно, дізнаються нові терміни: посівна придатність насіння, маса 1000 насінин, схожість. І справді, агрономи почали потихеньку забувати, що один з головних факторів урожайності саме норма висіву та сіють наугад 150, 200 або 250 кілограм зернових або 5-7 кілограм ріпаку. Керуючись рекомендаціями сусіда або некомпетентного менеджера зі збуту.

Як визначити норму висіву? В першу чергу треба обчислити посівну придатність насіння.

Посівна придатність розраховується за формулою:

де Ч – це чистота насіння, показник, що вказує наскільки чисте насіння від домішки, С – схожість насіння

Посівну придатність обчислювати обов’язково, адже не знаючі % схожості та енергії проростання – неможливо правильно розрахувати норму висіву для забезпечення необхідної густоти стояння тієї чи іншої культури.

Якщо говорити про гібридне насіння, наприклад соняшника або кукурудзи то тут вже все вказано у сертифікаті і насіння в мішку вже пораховане, тож треба тільки порахувати насіння в рядку на погонний метр.

Якщо це насіння насипом, то вам доведеться вираховувати норму висіву самостійно!

Норму висіву обчислюємо також по формулі:

де К – рекомендована норма висіву в мільйонах штук зерен на гектар, М – маса 1000 насінин в грамах, П – посівна придатність у %.

Таким чином потрібно розраховувати норму висіву під кожну партію насіння. Саме тому агрономи у великих господарствах слідкують за поставками від дистриб’юторів весною!

Також існують коефіцієнти, що впливають на збільшення норми висіву. Це такі як: строки посіву, консистенція ґрунту та наявність вологи в ньому та інші, про них ми поговоримо у наступних відео.

Переконливо рекомендуємо Вам вираховувати норму висіву і не сіяти наугад бо так сказав сусід чи менеджер!

Розрахунок норми висіву насіння озимої пшениці

Нижче передрукована стаття В. Лихочвора, д-р с.-г. наук, професор, завідувач кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету, яка була ще опублікована в 2010 році на сайті Пропозиція. В цій статті він проаналізував існуючі формули розрахунку норм висіву насіння, їх переваги та недоліки.

Ми в свою чергу розробили калькулятори для розрахунку норм висіву, які базуються на цих формулах.

Для всіх грунтово-кліматичних зон (з урахуванням сортових особливостей), згідно з даними дослідних станцій, сортодільниць установ-оригінаторів, встановлюються орієнтовні норми висіву озимої пшениці в мільйонах схожих насінин на гектар.

Щоб розрахувати норму висіву озимої пшениці в кілограмах на гектар, користуються найбільш поширеною формулою.

Як розрахувати норми висіву пшениці озимої

• де Н – норма висіву, кг/га;
• К – млн насінин на 1 га;
• В – маса 1000 насінин, г;
• Г – посівна або господарська придатність, %;
• А – чистота насіння, %;
• Б – схожість насіння, %.

На нашому сайті Ви можете використати калькулятор розрухунку норми висіву, в основі якого лежить ця формула.

Використання цієї формули норми висіву показує, що норма висіву озимої пшениці залежить від коефіцієнта висіву (К), маси 1000 насінин (В) і посівної придатності (Г). Інші чинники не враховуються. За умови одержання польової схожості на рівні лабораторної і відсутності загибелі рослин під час вегетації дана формула була б дуже зручною для розрахунків.

Проте за недостатньо якісної передпосівної підготовки грунту і насіння польова схожість може не перевищувати 70-80%. Розрахунок норми висіву за даною формулою враховує це і передбачає висів страхового запасу насіння, який становить близько 20-30% норми висіву.

Було багато спроб розробити формулу для точнішого визначення висівних норм. Є з-поміж них менш вдалі, є більш придатні і зручні для проведення висівного нормування.

На перший погляд, заслуговує на увагу формула, запропонована В.А.Вржещ. Вона враховує обсяг польової схожості і зрідження від боронування:

Як недолік можна назвати те, що в формулі норм висіву озимої пшениці не враховано ту частину рослин, яка випадає під час вегетації. Однак основна її помилковість у тому, що доповнення за допомогою 100/П-З дублює саму формулу Н=К B 100/Г, яка якраз і розрахована на наявний рівень польової схожості і виживання рослин. Результатом застосування цієї формули буде необгрунтоване збільшення норми висіву озимої пщениці :

Як бачимо, різниця становить 73 кг/га.

Зовсім інший підхід для розрахунку норми висіву озимої пшениці було застосовано в поданих далі формулах. Тут за основу взято не кількість висіяних насінин озимої пшениці на гектар, а прогнозовану густоту продуктивного стеблостою і коефіцієнт кущіння, які, на нашу думку, є більш реальними чинниками.

Це формула, розроблена М.С. Хоменком зі співавторами:

• де Нм – норма висіву, млн насінин/га;
• Y – запланована врожайність, ц/га;
• Х – коефіцієнт продуктивного кущіння;
• а – виживання рослин: показник відношення кількості рослин, що збереглися до збирання, до кількості висіяних схожих насінин, %;
• б – очікувана кількість зерен у колосі, шт.;
• в – очікувана середня маса 1000 зернин, г.

Норму висіву озимої пшениці в кілограмах на гектар визначають за формулою, %:

Аналіз складників третьої формули норм висіву озимої пшениці показує, що тут враховано значно більше інформативних показників. Проте користування цією формулою виявило і певні її недоліки. Ріст планової врожайності, навіть за умови незмінності інших показників, спричинює збільшення норми висіву озимої пшениці . Такий зв’язок є нелогічним, оскільки один і той самий рівень урожайності можна одержати як за малих, так і за великих норм висіву. Все залежить від способу формування потрібної густоти продуктивного стеблостою: чи то збільшенням норми висіву і створенням одностеблових рослин, чи то інтенсифікацією кущіння з метою формування багатостеблових рослин.

Своєю чергою, загущення посівів унаслідок збільшення норми висіву не залишить незмінними показники, що розміщені у знаменнику цієї формули. Внаслідок скорочення простору життєдіяльності кожної окремої рослини потрібно прогнозувати зменшення польової схожості, коефіцієнта кущіння, виживання рослин, кількості зернин і маси 1000 насінин. Із урахуванням цих поправок норма висіву зростає ще більше і користуватися даною формулою для розрахунків стає неможливо. Так, за врожайності 60 ц/га норма висіву озимої пшениці становить 142,4 кг/га, а за 80 ц/га і зменшення через загущення рослин показників їхньої польової схожості, коефіцієнта кущіння, виживання рослин і кількості зерен – зростає до фантастичного розміру: 525,2 кг на гектар.

На нашу думку, найбільш близька до вимог інтенсивної технології формула висіву озимої пшениці , запропонована професором М.С.Савицьким:

• де С – оптимальна кількість продуктивних стебел на 1 м2 перед збиранням, шт.;
• Д – виживання рослин: показник відношення кількості рослин, що збереглися до збирання, до кількості висіяних схожих насінин, %.

У цій формулі є всі основні показники, від оптимальності яких залежить обсяг урожаю. Проте, на жаль, тут не враховано посівну придатність насіння, не диференційовано такі показники, як польова схожість, виживання рослин у певні періоди росту. Це дуже важливо для інтенсивних технологій, коли є можливість регулювати процеси формування окремих елементів продуктивності на різних фазах росту.

Не розв’язує проблеми точного розрахунку і формула, запропонована М.Є. Ніколаєвим:

У цю формулу норм висіву введено показник господарської придатності, що відсутній у формулі М.С.Савицького. Проте, замість кількості стебел і коефіцієнта кущіння, подано спрощений показник, що виражений лише кількістю рослин до збирання, тобто це недолік розрахунку, який ми розглядали у перших двох формулах.

Прості розрахунки показують, що якщо прийняти кількість рослин за 200 шт./м2, то норма висіву буде становити 159 кг/га, а за 400 шт./м2 – уже 319 кг/га. Враховуючи зниження виживання рослин (Д) під впливом загущення, норма висіву буде ще вищою, що нереально.

З іншого боку, заплановані 200 рослин можуть мати 200 продуктивних стебел за коефіцієнта кущіння, рівного одиниці, і 600 колосів за трьох пагонів на рослині. За цих двох варіантів норми висіву мають бути різними, а розрахунок дасть один і той самий результат.

Наявність у формулі (4) співвідношення C/X дає можливість регулювати норму висіву залежно від густоти продуктивного стеблостою і коефіцієнта кущіння, що неможливо за користування формулою висіву озимої пшениці (5). Тобто формула М.Є. Ніколаєва теж не бездоганна, дещо “штучна” і є гіршим варіантом формули М.С. Савицького.

У розробленій нами формулі враховано вказані недоліки попередніх. Зрозуміло, що неможливо передбачити всі складні процеси, які відбуваються в рослинному агробіоценозі. Проте вона дає можливість встановити реальну норму висіву:

• де З – загибель озимих за період зимівлі, %;
• М – маса зерна з одного колоса, г;
• г – загибель за весняно-літній період вегетації, %.

На нашому сайті Ви можете використати калькулятор розрухунку норми висіву, в основі якого лежить ця формула.

У формулі норм висіву озимої пщениці враховано густоту продуктивного стеблостою (С): що вона вища, то більшою має бути норма висіву. Збільшення коефіцієнта кущіння (Х) і маси зерна з одного колоса (М), навпаки, сприяють зменшенню розрахункової норми висіву. Включено у формулу також показники маси 1000 насінин (В) і господарської придатності (Г). Висівання крупнішим насінням, зменшення показника господарської придатності, натомість, передбачає збільшення норми висіву. Показник виживання рослин, під яким розуміється співвідношення кількості рослин, що збереглися, і кількості висіяних схожих насінин, диференційовано на три складові: польова схожість (П), втрата рослин за зиму (З) та випадання рослин за весняно-літній період вегетації (г).

За інтенсивної технології ці показники оптимальні, що сприяє зменшенню норми висіву. Таким чином, простежується взаємозв’язок між усіма складниками формули, вона охоплює практично всі основні елементи структури очікуваного врожаю, від яких залежить норма висіву.

Розрахунки норм висіву озимої пшениці за формулами (4) і (6) дають близькі результати, але остання формула більш диференційована щодо особливостей технології і гнучкіша у застосуванні:

Для об’єктивного порівняння: у всіх формулах показники приймались однаковими. Якщо підставити значення, які одержані в наших дослідахі з розробки ресурсоощадної технології, то норма висіву зміниться в бік зменшення:

У наших дослідах із вивчення норм висіву озимої пшениці, де досліджувались варіанти з 2,0; 3,0; 4,0; 5,0 млн насінин/га, найвища врожайність була за висівання 3,0 млн насінин/га, що за маси 1000 насінин 45 г становить 135 кг/га. Тобто оптимальна висівна норма, встановлена дослідним шляхом, і вирахувана за формулою, – практично однакові. А це головне і найважливіше підтвердження правильності пропонованої нами формули норм висіву озимої пшениці.

Розрахунки показують, що дана формула має універсальний характер і дає реальні цифри навіть за значного зниження польової схожості і кущіння:

В. Лихочвор,д-р с.-г. наук, професор, завідувач кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету