Нематоди — підступні шкідники, з якими складно боротися

Нематода добре відома аграріям, які займаються цукровими буряками і картоплею. Хоча насправді ці паразити полюбляють найрізноманітніші рослини й культури. Але шкода помітна лише, якщо їх кількість перевищить критичні межі. Щоб ця проблема не стала несподіваною, варто дізнатись про неї детальніше.

Передусім нагадаємо, що нематоди — це тип двобічно-симетричних червовидних тварин, який налічує близько 20 тис. видів. Вони живуть у різних середовищах — морських і прісних водах, ґрунті, органічних речовинах. Без мікроскопа побачити цих «черв’ячків» неможливо. Їхні розміри приблизно 0,3-1,0 мм. Вони легко розселяються за допомогою вітру, переносяться знаряддями праці, транспортом, посадковим матеріалом, а також насінням і рослинними залишками.

Сільськогосподарські культури вражають близько 4 тис. видів паразитичних нематод. Із них є приблизно десяток, через які агровиробники зазнають значних збитків.

Тіло у нематоди коротке, біле, не поділене на частинки, і складається з шкірно-м’язового мішка, вкритого щільною кутикулою. Її ротова порожнина зазвичай забезпечена колючим органом, схожим на спис. Ним нематоди проколюють тканини рослин, щоб ввести отруйні ферменти і висмоктати соки. Дорослі особини помітно крупніші, ніж личинки, і відкладають до 2500 яєць, з яких в короткі терміни з’являється нове покоління нематод. І, наприклад, бурякова нематода за вегетаційний період розвивається у двох-трьох поколіннях.

За словами Тетяни Бондар, к.б.н., завідувачки лабораторії нематології Інституту захисту рослин НААНУ, фітопаразитичні нематоди (фітогельмінти) паразитують в різних органах і тканинах сільськогосподарських культур. Уражують практично всі види рослин. Урожай польових, овочевих, технічних, кормових і плодово-ягідних культур в разі ураження нематодами знижується в середньому на 6-25%, а в окремих випадках втрати врожаю сягають 70-90%. Зокрема, спричинені цим шкідником втрати можуть становити: 15-17% врожаю озимої пшениці, 10-20% — ріпаку, 15-25% — коренеплодів цукрових буряків, 15-55% — врожаю картоплі, до 70% — квіткових рослинах (і навіть повну загибель їхньої розсади).

«Шкідливість посилюється тим, що багато видів нематод є переносниками бактеріальних, грибних і вірусних хвороб культурних рослин. Нематоди живляться вмістом рослинних клітин. Механічне пошкодження клітин та продукти метаболізму паразитівпризводять до виникнення некротичних зон та відмирання коренів, що сприяє вторинному заселенню їх грибами і бактеріями», — додає Тетяна Бондар.

Особливості поширення нематод в Україні

Поширення різних видів нематод та рівень ураження ними культур і посівів залежить від декількох чинників. Зокрема, від регіональних особливостей.

«У кожному регіоні України надають переваги вирощуванню окремих культур. Саме вибір культури і формує комплекс найбільш поширених фітонематод у певній зоні», — стверджує Тетяна Бондар.

Так, за її словами, в районах зерновиробництва, де питома вага зернових перевищує 60%, на коренях злакових рослин паразитує вівсяна нематода (Heterodera avenae Wollenweber, 1924). Відповідно, поширена вона в Сумській, Харківській, Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Житомирській, Київській, Миколаївській, Хмельницькій та Одеській областях.

У традиційно старих районах буряківництва, а зараз і в районах вирощування ріпаку, основним патогеном є бурякова нематода (Heterodera schachtii Schmidt, 1871). На сьогодні вона поширена у 18 областях. Поля з найсильнішими вогнищами гетеродерозу (хвороби, спричиненої цистоутворювальною нематодою) зустрічаються у Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій та Черкаській областях.

«Втрати врожаю буряків залежать від чисельності бурякової нематоди у ґрунті. Тобто чим вищий цей показник, тим втрати будуть більшими. Наприклад, якщо їх чисельність не перевищує 200 яєць і личинок на 100 см 3 ґрунту, то можна очікувати втрат до 5%. Але візуально на полі цього не буде видно. А якщо чисельність шкідника вища, то втрати вже можуть досягати 50–65%, а іноді і 100% — до повної загибелі рослин», — зауважує Катерина Калатур, к.с-г.н., провідний науковий співробітник Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААНУ.

Наприклад, за її словами, минулого року в одному з господарств Вінницької області на полі площею 70 га з цукровими буряками було виявлено зараження буряковою нематодою. Співробітники Інституту здійснили нематологічний аналіз і встановили, що у вогнищах кількість яєць і личинок сягала 40 тис. особин на 100 см 3 ґрунту. Звісно, рослини буряка в цих вогнищах повністю відмерли.

У посівах картоплі найбільш шкідливими є золотиста картопляна нематода Globodera rostochiensis (Wollenweber, 1923) Behrens, 1975, та бульбова картопляна нематода Ditylenchus destructor. Вони поширені в 16 областях України, але потенційно можуть зустрічатися в усіх зонах картоплярства. Найбільшу кількість районів, заражених картопляними нематодами, зафіксовано у Волинській, Житомирській, Сумській та Чернігівській областях. Що стосується блідої картопляної нематоди G. pallida (Stone, 1973) Behrens, 1975, то, за словами Тетяни Бондар, в Україні вона не зареєстрована, і є об’єктом зовнішнього карантину. Її вважають більш агресивним видом, бо уражує сорти картоплі, стійкі до G.rostochiensis.

Як розпізнати ураження посівів нематодами?

Звісно, чим раніше аграрій помітить проблему на полі, тим ефективніше можна буде з нею боротися. Підступність нематоди полягає в тому, що «діяти» вона може з самих початків розвитку рослини, тоді як ознаки цієї дії проявляються на рослинах значно пізніше.

Як зауважує Тетяна Бондар, єдиний спосіб розпізнати ураження посівів на більш ранніх стадіях, — здійснювати нематологічний моніторинг. Але провести його можуть лише відповідні фахівці у лабораторних умовах.

Якщо, наприклад, говорити про буряки, то свою шкодочинну дію нематода починає відразу після сівби.

«Тільки-но температура ґрунту буде стабільно вище 10 0 С, тоді личинки виходять із цист і починають уражувати буряки. Але візуально симптоми ураження, які проявляються на полі вогнищами, можна побачити десь в середині літа. І потім вже до кінця вегетації ці вогнища не зникають. Адже бурякова нематода розмножується і живиться буряками аж до збирання врожаю», — уточнює Катерина Калатур.

Оцінити стан посівів різних культур на пізніших стадіях можна саме за наявності вогнищ нематодозів. За словами Тетяни Бондар, рослини в них мають такі ознаки ураження:

• на тих же цукрових буряках і на ріпаку (schachtii), на злакових культурах (H. avenae) і на картоплі (G. rostochiensis) проявляються у вигляді відставання у рості і розвитку, листя стає блідо-зеленим, а в подальшому листки жовтіють і відмирають. Живлення нематод на кореневій системі порушує провідну функцію, внаслідок чого рослини недоотримують необхідні поживні речовини і воду. Частина коренів відмирає, замість них утворюються нові, а коренеплід у цукрового буряка набуває «бородатого» вигляду;
• на картоплі дитиленхоз (destructor) проявляється лише на бульбах. Спочатку у вигляді дрібних плям, які під час зберігання поширюються та заглиблюються, а кірочка поступово відшаровується;
• на овочевих та декоративних культурах прояв нематодозів (р. Ditylenchus, Aphelenchoides, Meloidogine тощо) дуже різноманітний, і залежить від виду уражуваної рослини та патогена. Це і відставання у рості, і пожовтіння листя, а також різноманітні деформації та утворення галів (паразитичних новоутворень) на кореневій системі.

До слова, раніше в Україні нематод не розглядали як загрозу кукурудзі. Однак фахівці із захисту рослин починають пильніше придивлятися до цього шкідника в контексті саме цієї зернової культури. Спонукала їх ситуація в США. Як відомо, у Сполучених Штатах кукурудза — одна з основних культур, вирощується там дуже інтенсивно, багато років на одному місці. Сучасні технології дають змогу це робити. Але є зворотний бік. Накопичення хвороб, зокрема і нематод.

«Цей шкідник розвивається на корінні, а потім на рештках рослини. Всі ці рештки залишаються в ґрунті й з кожним роком накопичуються. Оскільки у США практикують вирощування монокультур, то у їхніх ґрунтах нематоди накопичилися раніше. Але й у нас поступово все до того йде», — стверджує Сергій Петренков, менеджер відділу маркетингу компанії «Байєр Україна».

В різних точках України було зібрано зразки ґрунту і проведено аналіз. В усіх зразках знайшли нематоди, причому виявлено 3 основні види цих шкідників, які найбільше шкодять саме кукурудзі.

Найпоширеніші види нематод на кукурудзі в Україні*

Нематоди працюють досить швидко. Блокують потрапляння необхідних речовин у рослину, через них можуть проявитися некрози. А фахівець підприємства навіть не здогадується — звідки проблема. Начебто обробку від хвороб зробив, а на рослинах некроз. Отже, виробникам кукурудзи варто в такому разі подумати про можливість ураження посівів нематодами.

Загалом же проведені досліди показали, що наразі в українських ґрунтах (принаймні в тих місцях, де були взяті проби), кількість нематод поки що не досягла критичного порогу шкодочинності для кукурудзи. Звісно, до певної міри розростання популяції нематод пригнічують інсектицидні засоби, які застосовують аграрії. Але специфічної дії вони не мають. У будь-якому разі знати про таку загрозу потрібно. І подбати про неї заздалегідь.

Заходи боротьби з нематодами

Фахівці зазначають, що на сьогодні ринок нематоцидів України обмежений лише одним препаратом для захисту кукурудзи, який зареєстрований у 2018 р. Тому система контролю чисельності паразитичних нематод включає передусім профілактичні, агротехнічні, хімічні та біологічні заходи.

Зокрема, за словами Тетяни Бондар, на озимій пшениці агротехнічні елементи передбачають: обмеження в сівозміні частки зернових культур 50%, вибір кращої культури-попередника (кукурудза на силос), спосіб обробітку ґрунту (звичайна оранка), оптимально відрегульовані дози і терміни внесення мінеральних та органічних добрив. До біологічних способів контролю чисельності паразитичних нематод належить використання стійких та толерантних сортів.

«Це питання ще потребує доопрацювання, але вже зараз відомо, що деякі з досліджених вітчизняних сортів виявились відносно стійкими до нематодозів. Це, зокрема, Миронівська 27, Крижинка та Дон 85», — зауважує вчена.

Протинематодні заходи на цукрових буряках зводяться до впровадження науково обґрунтованої сівозміни, використання пожнивних посівів капустових культур та винищення бур’янів. Певний, неспецифічний, захист від цього шкідника дають інсектицидні протруйники. Також на ринку України вже з’явилися комерційні нематодостійкі сорти іноземної селекції, наприклад, компаній KWS та SESVanderHave.

«Бажано робити нематологічне обстеження, щоб знати, чи взагалі наявна нематода на тому або іншому полі. Якщо вона є, то тоді слід принаймні запобігати її перенесенню на інші поля. Також у зменшенні загрози поширення цього шкідника значну роль відіграє сівозміна. Важливо, щоб буряки поверталися на одне поле не раніше, ніж через 5 років. При цьому слід враховувати, що бурякова нематода уражає також і ріпак. Вона є спільним для обох культур шкідником, тому у структурі сівозміни потрібно це враховувати. Насичення буряками не повинно перевищувати 20%», — додає Катерина Калатур.

Зараження нематодами картоплі називають відповідно до виду шкідника. Глободероз спричиняє золотиста картопляна нематода, а дитиленхоз — стеблова нематода.

«Зниженню глободерозної інвазії сприяє сівозміна з вирощуванням рослин-неживителів. Проте найбільш ефективним і дієвим способом контролю чисельності картопляної золотистої цистоутворюючої нематоди є застосування стійких до глободерозу вітчизняних сортів картоплі, кількість яких у Держреєстрі вже перевищила 30. Створені вони селекціонерами Інституту картоплярства та інших науково-дослідних установ країни за безпосередньої участі нематологів. Підбір сортів бажано виконувати з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов вирощування», — зазначає Тетяна Бондар.

Тож поки аграрії очікуватимуть появу в Україні зареєстрованого протинематодного препарату, їм варто прислухатись до фахівців-науковців і подбати про створення бар’єрів для цих шкідників іншими рекомендованими способами.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Нематоди — невидима загроза врожаю. Як зменшити популяцію за допомогою технології

Мікроскопічні розміри та прихований спосіб життя є основними чинниками, що суттєво ускладнюють своєчасне виявлення нематод, а унікальна здатність до утворення стійкої оболонки-цисти забезпечує виживання потомства протягом багатьох років за різних несприятливих умов.

Тож SuperAgronom.com дізнався, які особливості технології вирощування можуть сприяти зменшенню популяції нематод на полі та як впливає на це сівозміна.

Довідка: Нематоди — це тип двобічно-симетричних червовидних тварин. Їх існує понад 30 тис. видів, а 4 тис. видів паразитичних нематод завдають шкоди майже усім сільськогосподарським культурам. Сприятливими умовами для поширення нематод є сприятливі умови і для росту та розвитку рослин.

За низької вихідної чисельності ознаки ураження рослин візуально не проявляються, що дає змогу цистоутворюючим нематодам тривалий час перебувати в латентному стані, а за умови збільшення у сівозмінах частки сприйнятливих культур — масово розмножуватися, призводячи до значних втрат урожаю. Середні втрати продукції рослинництва від фітопаразитичних нематод становлять 10-20%, проте в осередках високої чисельності можуть перевищувати 50%.

Останніми роками тенденція до поширення цих шкідників є не оптимістичною.

«Загалом спостерігається підвищення шкідливості нематод на різних культурах, як у закритому ґрунті, так і у відкритому. Найбільш сприятливими регіонами для поширення нематод є південні та центральні області України. Через зміну клімату, глобальне потепління, відсутність низьких температур, морозів у зимовий період, нематоди добре перезимовують, тому збільшується кількість їхніх поколінь протягом сезону вирощування культур», — зазначив Володимир Салієнко, фахівець із розвитку препаратів FMC.

Життєвий цикл нематод включає такі фази: яйце, личинки (інвазійні другого, паразитуючі – третього і четвертого віку), дорослі особини (самець і самка), циста — відмерла самка, заповнена яйцями і личинками. В одній цисті може бути від декількох десятків до 300-600 яєць. Завдяки потовщеним, сильно пігментованим стінкам цисти, потомство нематод досить стійке проти несприятливих умов середовища і може залишатися життєздатним у стані спокою понад 10 років.

Проблема сівозміни у боротьбі з нематодами

Перехід в останні десятиліття на короткоротаційні сівозміни з обмеженим вирощуванням 4-5 найбільш рентабельних культур зумовив погіршення фітосанітарного стану агроценозів.

«За високої частки в нинішніх сівозмінах зернових колосових спостерігається тенденція до накопичення вівсяної нематоди та інших спеціалізованих фітофагів злаків. Розміщення у короткоротаційних сівозмінах споріднених рослин-живителів — буряків та олійних капустяних зумовлює суттєве збільшення рівня заселеності ґрунту буряковою нематодою. Тривале використання багаторічних бобових є однією з причин локального їх випадання з травостою в осередках поширення конюшинної та люцернової нематод. Вирощування картоплі переважно у монокультурі в індивідуальних господарствах сприяє масовому розмноженню та подальшому розселенню золотистої картопляної нематоди», — зауважує Анатолій Бабич, завідувач кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин НУБіП, кандидат сільськогосподарських наук, доцент.

З метою запобігання масовому накопиченню максимальна насиченість сівозмін рослинами-живителями не має перевищувати: зернові колосові — 40%, буряки, ріпак та інші олійні капустяні — 20%, багаторічні трави — 30% (посіви під покривом зернових + багаторічні бобові одно-дворічного використання), картопля — 20% (10% стійкі +10% сприйнятливі сорти).

Повне знищення нематод на полі — завдання легке в теорії, але на практиці цього досягти складно, додав Анатолій Бабич. Проте досягти зниження чисельності меншої, ніж економічний поріг шкодочинності, можна.

Для зниження потенційних втрат врожаю науковці рекомендують на слабозаселених вівсяною нематодою угіддях краще висівати ярі, а на середньозаселених — озимі колосові культури.

За витривалістю до фітопаразита хлібні злаки перебувають в такій послідовності:

«Заходи боротьби з золотистою картопляною нематодою регламентуються карантинними правилами. Дотримання сівозміни, повернення картоплі на попереднє місце через 4 роки, вирощування стійких сортів, використання здорового садивного матеріалу, очищення площ від післязбиральних решток, знищення бур’янів, які можуть бути рослинами-живителями, знезараження техніки, сховищ — все це базові заходи в боротьбі з нематодами на картоплі. Можлива також обробка бульб специфічними нематоцидами, але на даний момент на ринку України зареєстровано лише декілька препаратів», — наголошує Володимир Салієнко.

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Фахівець з розвитку продуктів компанії FMC зазначив, що для буряків заходи схожі, але за сильного ураження ґрунту їх потрібно повертати на попереднє місце вирощування через 9-10 років та використовувати надалі не пошкоджені рослини і такі, що провокують вихід личинок із цист.

Анатолій Бабич стверджує, що з метою коригування ротаційного чергування культур картоплю недоцільно вирощувати в монокультурі, а зернові колосові в повторних посівах. У зерно-просапних і плодозмінних сівозмінах замість злакових сумішок віддавати перевагу вирощуванню багаторічних бобових трав.

У короткоротаційних сівозмінах не слід розміщувати споріднені рослини-живителі бурякової нематоди: буряки й олійні капустяні на насіння. А в багатопільних слід дотримуватися 4-5-річної перерви між їх повторним вирощуванням.

Обробіток ґрунту, терміни сівби та контроль бур’янів з метою боротьби з нематодами

Для раціонального обробітку ґрунту з метою запобігання диференціації гумусового шару ґрунту на заселених вівсяною, буряковою, золотистою картопляною нематодами угіддях доцільно віддавати перевагу комбінованій системі, яка поєднує полицевий обробіток під технічні та просапні культури і безполицевий або поверхневий під інші культури.

«Основний обробіток ґрунту під буряки краще проводити за типом напівпару, а в разі вирощування проміжних культур на зелений корм чи сидерат», — додав Анатолій Бабич.

Для отримання рівномірних сходів та уповільнення заселеності початкових фаз росту та розвитку рослин личинками нематод ярі зернові колосові, буряки, багаторічні трави слід висівати, а картоплю висаджувати в ранньо-оптимальні стислі строки для кожної зони з корекцією на метеоумови поточного року.

Для досягнення високої протибур’янової ефективності слід дотримуватися оптимального ротаційного чергування, уникати повторних посівів споріднених культур та насичувати сучасні сівозміни проміжними культурами. Норму висіву насіння останніх доцільно збільшувати на 20-25 % від зонально-рекомендованої.

Система удобрень від цистоутворюючих нематод

Для вдосконалення традиційної системи удобрення слід оптимізовувати мінеральне живлення та водоспоживання уражених рослин і збалансувати органомінеральне живлення рослин. Науковці рекомендують вносити фосфорні й калійні добрива у нормах, що перевищують зонально рекомендовані на 10-25 % залежно від рівня вихідної чисельності цистоутворюючих нематод та вмісту гумусу. Для запобігання накопиченню нітратів у рослинній продукції азотні добрива застосовувати відповідно до рекомендацій для кожної культури.

Альтернативною системою удобрень задля збагачення ґрунту органічною речовиною, за істотного зменшення норм внесення традиційних органічних добрив, потрібно максимально використовувати рослинні рештки колосових, ріпаку, сої, гички буряків тощо в поєднанні з сидератами.

«Природним регулюяційним механізмом поширення усіх видів нематод з метою активації біологічних ворогів є систематичне використання традиційних органічних добрив, залучення в кругообіг побічної рослинної продукції, сидеральних культур та раціональне насичення сівозміни багаторічними бобовими травами», — розповів Анатолій Бабич.

Для оптимізації адаптивної системи удобрення просапних культур варто поєднувати внесення помірних норм підстилкового гною (10 т/га) із використанням побічної продукції зернових колосових (5 т/га) та сидеральними культурами на тлі повного мінерального живлення N 80 P 100 K 100 (буряків) та N 60 P 90 K 120 (картоплі).

Збирання врожаю та післязбиральний період

З метою переривання онтогенезу седентарних фітопаразитів в осередках поширення вівсяної нематоди зернові колосові на зелений корм збирати не пізніше третьої декади травня з наступним проведенням у стислі строки полицевого обробітку ґрунту.

«Вибіркове викопування бульб ранніх сортів картоплі треба здійснювати в мікроосередках найбільшого пригнічення глободерозних рослин. Локально, після скошування трав, заорювати у середині липня зріджені, сильно пригнічені посіви багаторічних бобових», — підкреслив завідувач кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин НУБіП.

Задля запобігання розмноженню цистоутворюючих нематод у післязбиральний період потрібно одразу після збирання врожаю зернових колосових культур та ріпаку на насіння провести дворазове лущення стерні. Періодично знищувати сходи падалиці ріпаку, зернових колосових культур, бур’янів — резерватів нематод (не пізніше трьох тижнів з часу їх виникнення) механічними знаряддями з подальшим проведенням звичайної чи глибокої оранки полів.

Шкодочинність нематод та особливості захисту сільськогосподарських культур

Значної шкоди у закритому ґрунті (теплицях) завдають галові нематоди, такі як Meloidogyne artiella і Meloidogyne naasi.

«Ці паразити пошкоджують багато видів культур закритого ґрунту, серед них томати, огірок, перець, баклажани. Розвитку цих нематод сприяє висока температура в межах від 16 до 40 °C. Тепличні культури з використанням ґрунту страждають найбільше. Хоч і за використання малооб’ємного субстрату (мінеральна вата, кокосовий субстрат, перліт тощо) можлива поява нематод під час вегетації», — розповів Володимир Салієнко.

Це, як правило, пов’язано з недотриманням карантинних та дезінфекційних заходів після завершення попереднього сезону вирощування культур та початком нового. Личинки з ґрунту, чи прикореневих зон (дренажних каналів, стічних лотків) потрапляють до коренів рослин, де живляться і перетворюються на статевозрілих особин. На коренях, де паразитують нематоди, утворюються здуття (гали) діаметром 3-5 мм і більше.

Пан Володимир наголошує, що у закритому ґрунті за сезон вирощування можливий розвиток до 10 поколінь за рік. Пошкоджені нематодами рослини, поступово, відстають у рості, а згодом рослина гине.

«На буряках поширена бурякова нематода — Heterodera schahtii Schmidt. У заселених рослин гальмується ріст основного кореня, водночас розвивається велика кількість бічних корінців. Рослини пригнічуються, жовтіють, в спеку листя лягає на ґрунт. Залежно від кількості личинок можливі втрати урожаю до 90%», — зауважив Володимир Салієнко.

Картоплі шкодять 2 види нематод — стеблова нематода картоплі ( Ditylenchus destructor Thorne) та золотиста картопляна нематода ( Heterodera rostochiens Woll.). Стеблова нематода живе в бульбах картоплі та живиться їх тканинами.

«Вона проникає з ґрунту через столон, іноді через продихи, вічка. На стеблах з’являються бурі плями з тріщинами, заповнені нематодами. Поширюється з бульбами та може зберігатися в ґрунті до трьох років. Золотиста картопляна нематода — карантинний об’єкт. Може пошкоджувати також інші рослини з родини пасльонові», — стверджує фахівець з розвитку продуктів FMC.

Зимують яйця і личинки цієї нематоди в цистах (зберігають життєздатність до 10-12 років у ґрунті). Вихід личинок із яєць і цист відбувається під дією кореневих

виділень рослин- живителів за температури 15-16 о С, вони проникають в дрібні корінці та молоді бульби. Стебел та листків на молодих рослинах утворюється менше, вони жовкнуть та в’януть. Личинки всередині коренів порушують надходження поживних речовин і води до рослини, внаслідок чого утворюються недорозвинені бульби.

Надійний захист від золотистої картопляної цистоутворюючої нематоди є одним з резервів підвищення врожайності картоплі в Україні. Дотримання основних положень вдосконаленого моніторингу забезпечує своєчасне виявлення вогнищ глободерозу, а впровадження в господарствах комплексу захисних заходів запобігає подальшому розселенню карантинного організму та значним втратам врожаю.

«За відсутності спеціальної нематологічної підготовки та обладнання, найбільш доступним методом діагностування глободерозу є візуальне оцінювання ступеня ураженості рослин-живителів. Обстеження сільськогосподарських угідь краще проводити в другій половині дня, особливо у посушливі спекотні дні, коли глободерозні рослини в’януть, навіть за середньої їх заселеності золотистою картопляною нематодою», — додав Анатолій Бабич.

Значно більше переваг, порівняно із загальноприйнятою методологією, має використання сучасного обладнання для технології точного землеробства, зокрема приладів GPS. Достовірне встановлення місць осередків цистоутворюючих нематод та їх географічна координатна прив’язка дають змогу локально й ощадливо застосовувати заходи захисту у чітко визначених межах поширення нематодозів не тільки в поточному, а й у наступні роки.

«Найдоцільніше обстежувати рослини-живителі у період масової появи самиць на коренях, коли візуальні ознаки (пригнічення росту і розвитку, хлороз, в’янення і засихання уражених рослин) найбільш помітні. В зоні Полісся й Лісостепу України осередки глободерозу візуально проявляються в теплі роки, починаючи з другої декади червня, близькі до багаторічних — на початку третьої, а у прохолодні — наприкінці червня — у першій декаді липня», — зауважив пан Анатолій.

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

За відсутності необхідного обладнання і практичних навичок із визначення цистоутворюючих нематод, рекомендовано застосовувати біотестування ґрунту, використовуючи як рослини-господарі типові для сівозміни сільськогосподарські культури.

У матеріалі частково використані дані з наукових доповідей А. Г. Бабича.

Наталія Демчук, SuperAgronom.com, 2020

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.