Інокуляція та протруювання насіння сої. Коли? Як? Навіщо?

АгроЗнавці продовжують відповідати на запитання читачів Kurkul.com. Цього разу тема стосувалася інокуляції та протруювання насіння сої, а за відповідями ми звернулися до менеджера з препаратів для обробки насіння та біопродуктів BASF, агронома, кандидата сільськогосподарських наук та автора 26 наукових публікацій Євгена Качури.

Нагадаємо, що надалі тематика запитань не обмежиться лише агрономією. Ми збиратимемо запитання і про юриспруденцію, бухгалтерію, інженерію та подекуди навіть менеджмент, тому пропонуйте свої теми, запитуйте, слідкуйте за оновленнями і ми не залишимо вас без відповідей!

Детальніше про проект можна прочитати за посиланням, а усі відеовідповіді на запитання про інокуляцію та протруювання насіння сої можна переглянути на YouTube-каналі HliborobTV.

1. Ви запитували: Чи потрібно додатково протруювати насіння, якщо воно протруєне виробником. Наскільки це збільшує ефективність?

Відповідь: Питання у тому, що ми хочемо отримати в результаті? Як правило, виробник обробляє насіння якимось базовим протруйником і забезпечує вирішення проблеми найпоширеніших хвороб. Якщо ми хочемо протруювати від якоїсь специфічної хвороби або додати, наприклад, компонент проти шкідників — інсектицид, то ми робимо це додатково. У даному випадку необхідність такої операції є. Але потрібно пам’ятати, що обробка насіння протруйником є додатковою технологічною операцією. Тому насіння, особливо таке як бобові (горох, соя), може зазнати додаткового травмування. Тому тут важливо одноразово вибрати протруйник чи комплекс протруйників, який буде вирішувати всі ваші проблеми — тобто комплексний багатокомпонентний препарат. Якщо є необхідність, щоб одразу була інсектицидна складова.

2. Ви запитували: Інокуляцію коли проводити краще? За скільки до посіву? Чи залежить це від препаратів?

Відповідь: Ми знаємо, що більшість інокулянтів забезпечують часовий проміжок 24 години від нанесення препарату на насіння до висіву обробленого насіння в ґрунт. Тому для звичайних інокулянтів працює принцип «чим швидше — тим краще». І, звичайно, треба дотримуватися всіх умов безпеки, оскільки бактерії дуже тендітні. Тобто, сонячне світло – потрібно мінімізувати його вплив на оброблення насіння, дотримуватись відповідних температурних показників тощо. І, відповідно, тоді інокуляція буде успішною. Якщо ми з вами говоримо про інший клас препарату – пре-інокулянти, то тут вже часовий фактор не настільки важливий і ви можете висівати насіння в тих часових межах, які зазначені виробником.

3. Ви запитували: Чи є переваги в інокулянтів довготривалої дії (які можна використовувати за 1-1,5 місяці)? Чи є там живі бактерії, чи тільки маркери для мутації місцевої біоти, як часто говорять?

Відповідь: Є різні групи препаратів. Одні містять лише бактерії, інші бактерії та маркери, третя група препаратів містить тільки маркери. Звичайно, що найбільш ефективним буде той препарат, який містить найбільшу концентрацію живих бактерій на насінні саме в момент потрапляння насіння в ґрунт. Відповідно, пре-інокулянти потрібні виробникам, у яких великі площі посіву сої, великий вал насіння, який важко обробити за один день і, тим більше, висіяти його в ґрунт. Якщо площі великі, це неможливо або дуже незручно. Тому тут пре-інокулянти — це вже як обов’язковий елемент технології вирощування. У принципі, навіть при невеликих об’ємах насіння пре-інокулянт може мати перевагу перед звичайними інокулянтами, адже містить додатковий компонент, який, по-перше, захищає бактерії на поверхні насіння від впливу всіх шкідливих факторів навколишнього середовища, а, по-друге, може надавати додаткове живлення самій насінині, забезпечуючи краще проростання, схожість і енергію проростання.

4. Ви запитували: Якщо сою на полі не сіяли, проте незадовго до введення у сівозміну сої на полі вирощували люпин та вико-овес, чи потрібно проводити інокуляцію?

Відповідь: Звичайно, ми знаємо, що використання сидератів позитивно впливає на накопичення азоту в ґрунті. Але від тих теоретично можливих показників (як ми знаємо, наприклад, люпин може накопичувати від 200 до 300 кг азоту за вегетаційний період) тільки певна їх частина, у кращому випадку — половина, потрапить в ґрунт і безпосередньо буде доступна наступній культурі. Як правило, при використанні сидератів це залежить від самого сидерату, від часу його заорювання в ґрунт, від якості самого заорювання. Накопичення азоту, як правило, складає від 20 до 60 кг діючої речовини на гектар. Звичайно може бути більше, може бути менше. Якщо ми з вами говоримо про інтенсивну технологію вирощування сої, коли ми орієнтуємося на врожаї більші, ніж 2 т/га, ми повинні пам’ятати, що на кожен центнер свого врожаю соя виносить від 6 до 8 кг азоту. Відповідно, тієї кількості азоту, яка забезпечується тільки сидератами, їй буде недостатньо. Тому, звичайно, доцільно буде провести інокуляцію.

5. Ви запитували: У сівозміні іде еспарцет, потім озима пшениця, потім гречка, потім знову пшениця, а далі планується соя. Чи потрібна інокуляція, враховуючи велику насиченість сівозміни сидератами та наявність зернових культур.

Відповідь: Це питання дещо перегукується з попереднім. Не дивлячись на насиченість сівозміни сидеральними культурами, інокуляція буде необхідна для забезпечення азотного живлення сої. Також треба згадати, що, не дивлячись на те, що в сівозміні є бобові культури, ми знаємо, що інокуляція і, відповідно, ураження рослин бульбочковими бактеріями відбувається тільки видо-специфічними штамами. Кожна рослина має специфічний вид бульбочкових бактерій, який уражує саме цю рослину — сою чи то горох. Наприклад, для сої це Bradyrhizobium Japonicum, для гороху — Bradyrhizobium Leguminosarum. Відповідно, та бактерія, яка уражує горох, не буде уражувати сою і навпаки. Єдиним позитивним моментом у цьому є те, що коли в ґрунті є вже досить велика кількість бульбочкових бактерій, які відносяться до іншого виду або штаму, то для них, скажімо так, створюються якісь сприятливі умови. І це буде сприятливим і для того виду бактерій, які будуть уражувати сою, але замінити одну бактерію іншою в даному випадку не можна, тому інокуляцію проводити доцільно.

6. Ви запитували: Дехто з агрономів використовує замість фірмового інокулянта додавання до посівного матеріалу сої «інокулянтів» власного виготовлення на основі торфу та землі з-під люпину. Цей метод має якусь дію чи це «ефект плацебо»?

Відповідь: Я б сказав, що більшою мірою це ефект плацебо. Ми знаємо, що природнім середовищем для існування бульбочкових бактерій є ґрунт, багатий на гумінові чи фульвокислоти, — торф чи земля після такої бобової культури як люпин, який залишає по собі багато азоту. Відповідно, він буде сприяти більш інтенсивному заселенню тими ж аборигенними бульбочковими бактеріями, які, можливо, містяться в ґрунті, у який буде висіватися насіння (а, можливо, і не містяться). Тобто, це буде невеличкий позитивний ефект, але, звичайно, замінити собою сам процес інокуляції така операція не може.

7. Ви запитували: Часто чув, що протруйники знижують схожість насіння сої або підвищують її. Що є правдою?

Відповідь: І одне, і друге є правдою. Все залежить від діючої речовини, яку містить протруйник. Ми знаємо, що для більшості зернових культур, як компонент протруйника виступає якийсь – триазол. Якщо ми з вами говоримо про триазоли, наприклад, то всі вони тією чи іншою мірою негативно впливають на схожість і енергію проростання насіння. Одні більше, інші менше. Наприклад, тебуконазол впливає більшою мірою, значно знижує схожість насіння, протіоконазол менше, тритіконазол ще менше, але всі вони будуть зменшувати схожість насіння. Якщо ми будемо говорити про другий клас хімічних речовин — стробілурини, які також часто містяться в протруйнику, вони навпаки підвищують схожість. Теж різною мірою, але позитивно впливають як на схожість, так і на енергетичне проростання насіння. Отже, протруйник може як знижувати схожість насіння, так і підвищувати, в залежності від того, що міститься в його складі.

8. Ви запитували: Чи впливає протруювання на енергію проростання насіння?

Відповідь: Звичайно, що протруювання пливає на енергію проростання насіння, оскільки енергія проростання насіння і схожість взаємопов’язані. Як я вже казав, триазоли будуть негативно впливати, а якщо брати інший популярний клас – бензимідазоли — то це буде або нейтральний вплив, або більше до позитивного, якщо брати стробілурини, то більшість із них буде здійснювати позитивний вплив на енергію проростання насіння. У нашій компанії ми проводили внутрішні досліди і при використанні протруйника Стандак®Топ, який містить піраклостробін, ми бачили, що енергія проростання насіння покращується, залежно від варіанта, до 30% порівняно з необробленим контролем (це були лабораторні дослідження).

9. Ви запитували: Яким протруйником контролювати летючу сажку кукурудзи? Діюча речовина.

Відповідь: Збудник летючої сажки кукурудзи — це Sorosporium Reilianum, який належить до базідіоміцетів. Найкращою діючою речовиною для контролю даних видів грибів є азоли. Якщо брати саму летючу сажку, то основне зараження відбувається від теліоспор, які присутні в ґрунті і на насінні, які безпосередньо вивільняються при розриванні цих сорусів, що ми можемо бачити як на качані, так і на волоті. Більшість протруйників не контролює в повній мірі цю хворобу. Проконтролювати її можна тільки тим протруйником, який містить високу концентрацію сильних азолів — це протіоконазол, тритіконазол і тебуконазол. Є певний досвід використання тебуконазолу, але, оскільки препарат для контролю летючої сажки має містити високу кількість діючої речовини, у даному випадку використання тебуконазолу досить-таки складне, оскільки буде негативно впливати на схожість насіння. Сьогодні на ринку України є два препарати, які безпосередньо працюють проти пухирчастої і летючої сажки кукурудзи, – це Аліос® від компанії BASF, який містить тритіконазол в дозі 300г/л (з нормою 1 л/т), а також це протруйник на основі протіоконазолу, де також концентрація 300 г/л (0,9 л/т). Якщо ж взяти інші протруйники, там концентрація азолів може складати від 20 до 80 г/л, а тут ми маємо 300 г/л і тільки при такій великій концентрації діючої речовини ми можемо на високому рівні забезпечити контроль цієї хвороби.

10. Ви запитували: Мені пропонують біологічні протруювачі сої, чи дієві вони?

Відповідь: На сьогодні, мабуть за біологічними препаратами і є наше майбутнє, оскільки використовувати хімічні сполуки для контролю хвороб стає дедалі важче і важче. Але на сьогоднішній день повністю замінити хімічні засоби захисту рослин біологічні препарати просто не здатні. І це питання не лише ціни, бо, як правило, вони дещо дорожчі, ніж хімічні препарати, а і їх ефективності. Якщо ми візьмемо ефективність біологічного протруйника, то вона буде складати від 20% до 40%, максимум — 60%, у той час, коли більш-менш якісний хімічний протруйник забезпечує контроль хвороб на рівні 60-80% — до 90%. Відповідно, це може бути як складова технології захисту, але повністю замінити хімічне протруювання насіння на сьогоднішній день біопрепарати не зможуть.

«За» і «проти» протруювання насіння

Сьогодні в інтернеті можна прочитати про багато цікавих прийомів різних агротехнологій, які навіть можуть суперечити одні одним. Зокрема часто практики і теоретики полюбляють сперечатись довкола питання протруювання насіння перед сівбою.

Давайте розберемось детальніше з протруюванням посівного матеріалу: зважимо всі «за» і «проти», а також поговоримо про нюанси, бо, як відомо, диявол криється в дрібницях.

То що ж таке протруювання?

У підручнику з фітофармакології читаємо:

Протруювання. Це спеціальний спосіб застосування препаратів для знешкодження збудників грибних і бактеріальних хвороб, які поширюються через насіння, садивний матеріал і ґрунт.

При проведенні фітопатологічного аналізу насіння можна зустріти збудників таких хвороб: летюча сажка, тверда сажка, стеблова сажка, карликова сажка, ріжки злаків, альтернаріоз, фузаріоз, церкоспороз, гельмінтоспоріоз, офіобольоз, борошниста роса, септоріоз, чорний бактеріоз, базальний бактеріоз та багато інших, які розташовуються як на зовнішній оболонці насінини, так і всередині неї. Переважна кількість патогенів ― грибного походження, і поки що немає ефективнішого засобу у промислових масштабах попередити захворювання майбутніх посівів, ніж обробка посівного матеріалу спеціальними фунгіцидними препаратами, які називають протруйниками.

Протруювання сучасними препаратами дає змогу знезаразити насіння і садивний матеріал від зовнішньої і внутрішньої інфекції, захистити його і майбутні проростки від ураження збудниками хвороб із ґрунту, а також послабити негативну дію травмування насіння за рахунок активізації його захисних властивостей, щоб запобігти розвитку патогенів.

Але від досвідчених агрономів можна деколи почути, що протруєння знижує польову схожість насіння, а посіви практично нічим не хворіли і без протруйника.

Так, сукупність різноманітних факторів (добре збалансована сівозміна, відсутність патогена на полі та в прилеглих ареалах, несприятливі погодні умови для розвитку хвороб, підвищена генетична стійкість самого сорту чи гібрида до наявних патогенів тощо) може скластись на користь посівів з не протруєним посівним матеріалом або й ні.

Але жодного разу від «досвідчених» агрономів я не чула нарікань на самого себе, що, мовляв, і знав що треба протруїти, і препарат був, а тепер урожай зерна із сажкою нікуди здати не можу, навіть на спирт за ціною сміття. Про такі «досвіди» зазвичай мовчать, підраховуючи збитки…

Але «темний бік» у протруйників дійсно є. Так, препарати триазолової групи за умов низької чи підвищеної вологості, високої температури повітря, заробки насіння на глибину більше 5 см можуть затримувати появу сходів. Тому при використанні протруйників на основі азолів глибина заробки насіння не повинна перевищувати 3-4 см. В умовах посухи, при високій температурі, нестачі вологи у посівний період або при значному травмуванні зерна необхідно застосовувати протруйники, які не тільки ефективні проти фітопатогенів, але й протистоять стресовим умовам.

Серед різноманіття діючих речовин є багато таких, що проявляють стимулюючу дію на проростання зерна. Навіть ретардантні властивості триазолів в умілих руках агронома можуть бути використані для підвищення зимостійкості сходів.

То який протруйник вибрати?

Конкретна відповідь можлива лише після фітосанітарної експертизи. Якщо такої немає, тоді беремо універсальні препарати з кількома компонентами, які мають системну та контактну дію і широкий спектр захисту від патогенів.

Слід вивчити властивості як препаратів, так і діючих речовин окремо, а також витримати всі рекомендації щодо застосування, техніки безпеки тощо. Слід пам’ятати, що на ефективність протруєння буде впливати якість підготовки зерна, його кондиційність, вологість, схожість, травмування, кількість домішок і пилу.

Зменшення норм внесення протруйників, мікроелементів, стимуляторів росту, плівкоутворювачів може призвести до значного зниження ефективності протруювання. В той же час застосування норми, більшої від рекомендованої – до зниження схожості насіння, утворення аномальних проростків, загибелі сходів. Це особливо небезпечно для посівного матеріалу з високим відсотком травмованого насіння.

Купити препарати Океан Інвест на SuperAgronom.com

Ефективність протруювачів значною мірою залежатиме від ґрунтово-кліматичних зон та метеорологічних умов, у яких їх використовують. В першу чергу – від вологозабезпеченості.

Вартість протруювання посівного матеріалу буде співставна з вартістю 1-2 ц зерна, а втрати, без його проведення, можуть сягнути 30-50% урожаю.

На моє переконання, протруювання посівного матеріалу є обов’язковим технологічним заходом при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Протруювання дає можливість:

• знезаразити насіння від збудників хвороб рослин, що передаються через насіннєвий матеріал;
• захистити насіння і проростки від ураження фітопатогенними організмами;
• знизити пошкодження сходів кореневими гнилями, а також шкідниками, що живуть у ґрунті;
• зменшити негативний ефект від травматичного пошкодження насіння за допомогою активації його захисних властивостей і запобігання розвитку мікроорганізмів;
• стимулювати ріст і розвиток рослин завдяки впливу препаратів на деякі фізіологічні процеси пророслого насіння і рослин;
• підвищити зимостійкість озимих культур.

© Оксана Собченко, менеджер із продажу компанії «Океан Інвест» у Черкаській і Кіровоградській областях, Kurkul.com, 2019 р.

Протруйник насіння захистить урожай ще до посіву

Підвищити захисні здатності молодих рослин допоможе протруйник насіння. Здоров’я майбутнього врожаю закладається ще на ранніх етапах розвитку. Однак через низку факторів нині відмічається значне збільшення ураження саме молодих рослин хворобами, зокрема кореневими гнилями. Серед причин називають глобальне потепління, яке призводить до більш ранньої активності збудників захворювань. Також впливає недотримання сівозміни і набуття шкідливими організмами резистентності до постійно застосовуваних ЗЗР. У результаті вже від самого початку вирощування маємо «запрограмоване» зменшення врожайності зернових культур. У цій статті ми розповімо про захист насіння сільськогосподарських культур протруйником.

Навіщо протруювати насіння

Протруювання насіння не лише захищає рослини від самого початку вегетації від хвороб, а й має кілька переваг перед обприскуванням сходів відразу після проростання:

• Найперше, це економічна вигода. Використання якісного системного протруйника на насінні значно дешевше обробки великих масивів полів.
• Рослини, оброблені протруйником, дають більш дружні сходи, що спрощує подальший догляд за ними і не призводить до вимушеного порушення агротехнологічних заходів.
• Рослини, що захищені від хвороб на ранніх етапах розвитку, ще з насіння, мають вищу стійкість до ураження іншими захворюваннями на більш пізніх етапах розвитку. Адже не секрет, що одна хвороба тягне за собою іншу.
• І, насамкінець, екологічна складова. Порівняно з обприскуванням, при протруюванні насіння в ґрунт потрапляє значно менше сторонніх хімічних речовин.

Як вибрати якісний протруйник

Вимоги до сучасного протруйника вже не обмежуються лише захистом рослини від однієї чи двох хвороб на одній культурі.

• Сучасні препарати такого спрямування мають бути націлені на захист різних сільськогосподарських культур. Протруйник також повинен бути широкого спектру дії.
• Мати довготривалий ефект впливу.
• Сприяти розвитку кореневої системи рослини і мати стимулюючий зростання ефект.
• Мати змогу рівномірно вкривати захисним шаром насіння.
• Бути простими у використанні.
• Мати мінімальну норму витрати на тонну насіння.
• Мати сумісність з іншими ЗЗР, зокрема протруйниками-інсектицидами.
• Бути малотоксичними для людини.

Протруйник широкого спектру дії Життєдар

Саме таким показав себе протруйник Життєдар. Цей препарат від компанії Презенс може використовуватися на низці сільськогосподарських культур, що вирощуються з насіння. Це, зокрема, пшениця, жито, овес, соя, горох і соняшник. Відповідно широка і кількість контрольованих захворювань рослин: хвороби, що спричиняються сажковими грибами (летюча сажка, тверда сажка, кам’яна сажка), кореневі гнилі (біла та сіра), гельмінтоспоріоз, фузаріозна гниль, пероноспороз, септоріоз, фомоз і пліснявіння насіння.

Водночас Життєдар має економну норму застосування: до 1 л на тонну насіння і, за класифікацією ВООЗ, належить до третього класу за небезпечністю для людини, тобто малотоксичний. Крім того, протруйник відразу готовий для використання, без потреби додавання поверхнево активної речовини.

Системний протруйник насіння

Може скластися враження, що один препарат не в змозі захистити рослини від такої великої кількості захворювань. Проте у випадку з Життєдаром це стало можливим завдяки поєднанню в препараті відразу двох діючих речовин.

Сажковим грибкам, фузаріозним захворюванням і гельмінтоспоріозам протистоїть контактно-системний тіабендазол. Ця хімічна речовина вже добре себе зарекомендувала в обробці приміщень для зберігання врожаю, що говорить про її безпечність для використання при протруюванні насіння.

Флутріафол – системний фунгіцид, – відповідає за боротьбу з пліснявінням насіння, різноманітними гнилями.

Системна дія обох діючих речовин дає їм змогу проникати всередину рослини і захищати не лише насіння, але й молоді паростки.

Найголовніше у взаємодії цих двох речовин те, що вони мають різний механізм контролю патогенів:

• Флутріафол просто не дає жити патогенним організмам, перекриваючи їм процес вироблення незамінних для життєдіяльності речовин.
• А тіабендазол на додачу ще й не дає їм змоги розмножуватися, блокуючи поширення міцелію та спор хвороботворних організмів.

Взаємодія в одному препараті цих двох компонентів, які можуть діяти за різних погодних умов, контролює і кореневі, і надземні хвороби рослини, не залишає шансів захворюванням вразити ваші посіви у молодому віці.

Препарат можна змішувати з більшістю інсектицидних протруйників насіння після проведення тесту на сумісність. Водночас його рекомендовано застосовувати разом з інсектицидом Святогор.

Бережіть рослини з насіння. Великих вам урожаїв!