Лобелія: посадка й догляд, вирощування з насіння

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 листопада 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 січня 2015 🕒 8 хвилин 👀 72430 разів 💬 1 коментар

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за лобелією
• Квітка лобелія – опис
• Вирощування лобелії з насіння
  • Посів лобелії
  • Розсада лобелії
  • Лобелія ерінус (Lobelia erinus)
  • Лобелія сильна (Lobelia valida)
  • Лобелія найтонша (Lobelia tenuior)
  • Лобелія блискуча (Lobelia fulgens)
  • Лобелія Дортмана (Lobelia dortmanna)
  • Лобелія Герарді (Lobelia gerardii)
  • Лобелія пурпурова (Lobelia cardinalis)
  • Лобелія синя (Lobelia siphilitica)
  • Коментарі

  Незважаючи на те, що лобелія родом з субтропічного пояса Землі, сьогодні вона поширена практично по всьому світу. У середній смузі лобелію культивують переважно як однорічник, але в більш теплих регіонах можливо її вирощування і в багаторічній культурі

  Лобелія має не тільки зовнішню привабливість, а й цілющими властивостями, які застосовують під час задухи, отруєннях та теплових ударах, а також для лікування легеневих захворювань.

  Про те, які види і сорти лобелії представлені в садівництві, як можна виростити цю культуру з насіння, як доглядати за нею у відкритому ґрунті, ви зможете дізнатися з матеріалу, розміщеного на нашому сайті.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за лобелією

  • Посадка: посів насіння на розсаду в перших числах лютого, висадка сіянців у ґрунт через 8-10 тижнів, у середині травня.
  • Цвітіння: з травня по вересень.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: пухкий, не дуже родючий, суглинний або супіщаний.
  • Полив: частий, особливо в спеку. Ампельну лобелію поливають двічі на день.
  • Підживлення: комплексним мінеральним добривом для квітучих рослин: уперше – через 2 тижні після посадки, вдруге й утретє – у період цвітіння. Органіку вносити небажано.
  • Розмноження: насінням, поділом коренів, махрові сорти – тільки живцюванням.
  • Шкідники: павутинний кліщ, попелиця, слимаки.
  • Хвороби: біла цвіль, іржа, листовий і стебловий бактеріози, вірус бронзовості листя.

  Лобелія (лат. Lobelia) – рід багаторічних і однорічних напівчагарників, чагарників і трав’янистих рослин родини Дзвоникові, хоча деякі вчені відносять їх до однойменної родини – Лобелієві. Рослина лобелія отримала свою назву на честь ботаніка з Нідерландів Маттіаса де Л’Обеля, який був директором королівського ботанічного саду при Якові I. Квіти лобелія ростуть майже в усіх частинах світу, але найбільше їх у субтропіках і трохи менше в зонах помірного клімату. Всього сьогодні налічують близько 300 видів лобелії. Деякі з них є сировиною для виробництва препаратів, що застосовуються при хворобах легень. У культурі використовується близько 20 видів лобелії. Вирощування лобелії і догляд за нею вас не обтяжать, тому сміливо купуйте насіння і прикрашайте свій сад цими милими й невибагливими квітами.

  Квітка лобелія – опис

  Лобелія багаторічна в наших садах вирощується зазвичай як однорічна рослина – кулястий компактний кущик 10-20 см заввишки, хоча є види і сорти, що досягають у висоту півтора метра. Стебла у лобелії тонкі, розгалужені від самої основи, густо вкриті черговим цілісним ланцетовим листям. Пазушні двогубі квітки на коротких квітконіжках 2 см у діаметрі залежно від сорту бувають забарвлені в білий, пурпуровий, темно-синій, фіолетовий або блакитний кольори. Цвітіння зазвичай починається в червні і триває по вересень, залишаючи рясні плоди, у вигляді коробочки-багатосім’янки. Насіння лобелії зберігає схожість до трьох років. У культурі рослина з 1861 року.

  Вирощування лобелії з насіння

  Посів лобелії

  Вирощування лобелії починається з посіву насіння, оскільки основний спосіб розмноження лобелії – насіннєвий. Зацвітає вона з моменту посіву через 8-10 тижнів. Зазвичай використовується розсадний спосіб насіннєвого розмноження. У перших числах лютого в касету для розсади з глибиною клітинок 5 см укладіть шар дренажу (керамзит або шматочки кори), насипте шар легкого, добре розім’ятого ґрунту, змішаного з кокосовим волокном і річковим піском, полийте ґрунт, щоб він наситився вологою й осів, і посійте на нього насіння, змішане з піском. Не потрібно закладати насіння в ґрунт, оскільки з-під ґрунту воно може не зійти, слід лише злегка присипати його тонким шаром піску, щоб волога не так швидко випаровувалася з ґрунту. Накрийте касету плівкою або склом і поставте туди, де на неї падатиме яскраве розсіяне світло.

  Розсада лобелії

  Сходам лобелії не страшна зайва вологість, набагато небезпечніші для них сухе, занадто тепле повітря і сухий ґрунт – вони відразу стоншуються і гинуть. Тому не залишайте касету без плівки, якщо в кімнаті 22 ºC і більше, і скрупульозно виконуйте графік поливань. Якщо ви боїтеся застудити або залити сіянці, поливайте їх у піддон розсадної касети. Прохолодне середовище вашій розсаді не нашкодить, оскільки вона витримує навіть температуру до -2 ºC. Перший місяць сходи ростимуть дуже повільно, майже непомітно для ока, але потім зростання прискориться. Як тільки сіянці виростуть до 3-4 см у висоту (а станеться це приблизно за два місяці після посіву), пікіруйте їх по 3-4 штуки в одноразовий стограмовий стаканчик, а при досягненні висоти 6-7 см прищипніть сходи для стимуляції розгалуження. Цвісти лобелія починає ще в розсаді.

  Посадка лобелії

  Посадка лобелії в ґрунт здійснюється зазвичай у другій половині травня, коли мине загроза нічних заморозків. Ділянка має бути сонячною, а ґрунт пухким і не дуже родючим – супіщаним або суглинним. Готуючи ґрунт під посадку, не зловживайте внесенням азоту, інакше отримаєте красиву зелень, але не побачите квітів лобелії. У кожну ямку способом перевалки висаджується вміст одного стаканчика – 3-4 маленькі лобелії, а відстань між ямками – 10-15 см.

  Вирощування ампельної лобелії теж починається з посіву насіння на розсаду і здійснюється в тому ж порядку, тільки висаджують вирослі сіянці не на садову ділянку, а в підвісні кашпо або кошики. Ампельна лобелія використовується в домашніх умовах для прикраси закритих і відкритих приміщень, балконів і лоджій та вікон із зовнішнього боку будинку.

  Як можна виростити лобелію інакше, не використовуючи насіннєвий спосіб розмноження? Деякі квітникарі восени викопують лобелію і залишають її зимувати в холодних теплицях, таким способом перетворюючи на багаторічник. Вносять до будинку на зимове зберігання і вподобані сорти лобелії: напередодні весни кущики лобелії, що перезимували в прохолодному світлому приміщенні, розбирають на живці та розсаджують для вкорінення в різні посудини. Як тільки укорінення відбудеться, можна висаджувати лобелію в ґрунт. Вегетативний спосіб розмноження використовують у випадку, якщо немає впевненості в тому, що лобелія, вирощена з насіння, збереже свої сортові ознаки.

  Догляд за лобелією

  Догляд за лобелією нескладний, а найважливішим пунктом є полив рослини, оскільки ґрунт потрібно весь час тримати у злегка вологому стані, особливо в спекотну пору. Ампельна лобелія вимагає поливу двічі на день. Другим важливим моментом у догляді за лобелією є обрізування, яке доцільно провести під кінець першого цвітіння. Стебла обрізають на висоті 5 см від ґрунту, після чого починається буйний ріст нових пагонів і повторне, часто більш рясне, цвітіння. Два-три рази за літо проводиться підживлення лобелії комплексним мінеральним добривом.

  Лобелія після цвітіння

  Коли лобелія відцвіте остаточно, можете вчинити з нею, як з однорічниками – позбутися залишків, зібравши за необхідності насіння. А можете залишити цю роботу на весну, але враховуйте, що лобелія легко розмножується самосівом, і при такому неорганізованому розмноженні вона зацвіте пізніше, ніж висаджена навесні розсада. Краще зберіть насіння і посійте його згідно з нашими рекомендаціями. Збирають насіння так: зріжте кущ лобелії, добре потрясіть його над газетою, і те, що на ній залишиться, просійте через сито, помістіть у сірникову коробку і, підписавши, покладіть на зберігання.

  Види і сорти лобелії

  Є види лобелії, які вирощуються лише як однорічники:

  Лобелія ерінус (Lobelia erinus)

  або лобелія бордюрна, лобелія їжаковидна або синя лобелія. Цей вид має п’ять форм: розкидисту, карликову, плетисту, прямостоячую і компактну. Популярні сорти: Реггата Роуз і Реггата блу – відповідно рожева і блакитна лобелія, лобелія Рів’єра Скай Блу – квітки небесно-блакитного кольору.

  Лобелія сильна (Lobelia valida)

  за зовнішнім виглядом схожа на компактну форму лобелії ерінус, тільки злегка грубіша: і стебла могутніші, і листя соковитіше, і квітки теж більші, пурпурного або синього кольору з білою плямою по центру.

  Лобелія ампельна Рікарді більша і грубіша плетистих сортів ерінус, вона є гібридною варіацією і розмножується тільки живцюванням.

  Лобелія найтонша (Lobelia tenuior)

  – заввишки вона 25-35 см, квітки до 2 см у діаметрі блакитного, білого або бузкового кольору.

  Як однорічник і як багаторічник вирощується вид лобелія прекрасна.

  Лобелія багаторічна представлена такими видами:

  Лобелія блискуча (Lobelia fulgens)

  або вогняна – росте у висоту до 75 см, листя, залежно від сорту, зелене або червоне. Найкращим сортом цього виду вважається Королева Вікторія заввишки до 1,5 м з червоними квітками.

  Лобелія Дортмана (Lobelia dortmanna)

  – зникаючий вид, занесений до Червоної книги. Росте на глибині 60-80 см на чистому піщаному дні у прибережних зонах. Дзвонові квітки зазвичай блакитні, іноді білі або темно-червоні.

  Лобелія Герарді (Lobelia gerardii)

  витримує мороз до -29 ºC, зростає до 125 см у висоту, квітки зібрані в колосоподібне суцвіття. Найвідоміший сорт – Ведраріенсіс.

  Лобелія пурпурова (Lobelia cardinalis)

  або лобелія кардинальська, що досягає метрової висоти, названа так за забарвлення квіток, яке в англійської королеви Генрієтти-Марії викликало асоціацію з кольором панчіх кардинала Рішельє.

  В отруйної лобелії сидячолистої блакитні або бузкові квітки зібрані в дірчасту верхівкову однобоку китицю. Вид зимостійкий, але в дуже холодні або безсніжні зими ділянку краще замульчувати.

  Лобелія синя (Lobelia siphilitica)

  або сифілітика, завезена в Європу з Америки. Синьо-фіолетові квітки цього виду зібрані в щільні колосоподібні суцвіття. Назва виду походить від слова «сифіліс», оскільки вважалося, що рослина виліковує цю хворобу, хоча з часом довелося переконатися, що це не відповідає дійсності. Сам вид поширення в Старому Світі не отримав, але став одним із батьків групи популярних гібридів, наприклад, такого, як Комплімент, який був результатом схрещування синьої, пурпурової і блискучої лобелії.

  Лобелія

  Лобелія (Lobelia), що є частиною сімейства Колокольчіковие, представлена чагарниками, напівчагарниками і трав’янистими рослинами, серед яких є як однорічники, так і багаторічники. Частина вчених вважає, що ця рослина є представником сімейства Лобелиевые. Назва лобелія квітці було дано на честь Маттіаса де Наповнююча Обеля ботаніка з Нідерландів, який при Якові I був директором королівського ботанічного саду. У природі ця рослина можна зустріти практично у всіх частинах світу, однак найчастіше вони зустрічаються в субтропіках і трохи рідше ― в областях з помірним кліматом. На сьогоднішній день цей рід об’єднує близько 300 видів. Частина цих видів використовується при виробництві ліки, якими лікують захворювання легенів.

  Садівниками вирощується приблизно 20 видів лобелії. Виростити з насіння ця квітка в своєму саду дуже просто, тому на нього слід звернути увагу новачкам в садівництві.

  • 1 Короткий опис вирощування
  • 2 Особливості лобелії
  • 3 Вирощування з насіння лобелії
    • 3.1 Посів
    • 3.2 Догляд за розсадою
    • 3.3 Висадка в сад
    • 4.1 Полив
    • 4.2 Обрізка
    • 4.3 Підживлення
    • 4.4 Догляд після цвітіння
    • 5.1 Однорічники
    • 5.2 Багаторічні

    Короткий опис вирощування

    1. Посадка. Насіння на розсаду висівають на початку лютого, а висадку розсади у відкритий ґрунт проводять через 8-10 тижнів (приблизно в середині травня).
    2. Цвітіння. Починається в травні, а закінчується у вересні.
    3. Освітленість. Потребує великої кількості яскравого сонячного світла.
    4. Грунт. Пухкий супіщаний або суглинистий не дуже поживний.
    5. Полив. Грунт зволожують часто, тим більше в спекотну погоду. При вирощуванні ампельних видів і сортів їх полив проводять двічі на добу.
    6. Добриво. Для підгодівлі використовують комплексне мінеральне добриво для квітучих рослин. Перший раз добрива вносять у ґрунт через півмісяця після висадки розсади в сад, а другий і третій ― під час цвітіння. Органічні добрива для підживлення використовувати не рекомендується.
    7. Розмноження. Поділом коренів і насіннєвим способом. Махрові сорти розмножують виключно живцями.
    8. Шкідливі комахи. Попелиці, павутинні кліщі і слимаки.
    9. Захворювання. Біла цвіль, черва, листової і стеблової бактеріози, вірус бронзовості листя.

    Особливості лобелії

    Багаторічна лобелія, як правило, у садах середніх широт культивується як однолетника. Вона являє собою компактний кущ кулястої форми, висота якого може варіюватися від 10 до 20 сантиметрів. Проте зустрічаються такі види і сорти, висота яких може доходити до 150 див. Тоненькі паростки лобелії починають гілкуватися від самого заснування. На стеблах зростає пишна очереднорасположенная листя, пластини у якій цілісні ланцетної форми. На коротеньких квітконіжках формуються двогубі пазушні квітки, в діаметрі досягають 20 мм. Забарвлення квіток залежить від сорту і може бути пурпурним, фіолетовим, білим, темно-синім або блакитним. Як правило, зацвітає лобелія в червні, а закінчується цвітіння у вересні. На місці квіток утворюється безліч плодів, що представляють собою багатонасінні коробочки. Насіннєвий матеріал лобелії залишається всхожим протягом трьох років. Культивується цей квітка з 1861 р.

    Вирощування з насіння лобелії

    Посів

    Найбільш часто лобелію розмножують насінням. Тому її вирощування починається з висіву насіння в грунт. Пройде всього-від 8 до 10 тижнів з моменту висіву, і молоді кущики почнуть цвісти.

    Садівники воліють ця квітка вирощувати через розсаду, при цьому посів проводять на початку лютого. Для цього візьміть касети для вирощування розсади, осередки у них повинні мати висоту близько 50 мм. На дні касет потрібно зробити дренажний шар, для цього можна використовувати дрібні шматки кори або керамзит. Зверху дренаж засипається шаром легкого ґрунту, яку треба добре розім’яти, перед цим її з’єднують з річковим піском і кокосовим волокном. Добре зволожите субстрат і почекайте, поки він осяде. Після цього рівномірно розподіліть насіння по його поверхні, попередньо їх потрібно з’єднати з піском. Заглиблювати насіннєвий матеріал в грунтосуміш не рекомендується, так як в цьому випадку сіянці можуть не з’явитися. Його зверху присипають тоненьким шаром піску, що захистить посіви від швидкого висихання. Зверху ємність слід накрити склом (плівкою), після чого її переносять на добре освітлений підвіконня, не забудьте захистити посіви від прямих променів сонця.

    Догляд за розсадою

    Зайва волога в субстраті сіянцям принесе значно менше шкоди, ніж пересохлий субстрат і надмірно теплий і сухий повітря. З-за цього спостерігається витончення рослинок, що призводить до їх загибелі. У зв’язку з цим, якщо в приміщенні температура повітря вище 22 градусів, тоді посіви потрібно обов’язково зверху накрити плівкою і не забувайте їх вчасно зволожувати. Для того щоб не залити сходи і не застудити їх, полив рекомендується проводити через піддон (нижній полив). У прохолоді молоді лобелії ростуть набагато краще, ніж у спеку, особливо якщо врахувати, що вони можуть витримати зниження температури повітря до мінус 2 градусів.

    Протягом перших чотирьох тижнів сіянці будуть відрізнятися вкрай повільним зростанням, проте потім вони почнуть рости набагато швидше. Після того, як висота рослинок досягне 30-40 мм (відбувається це через пару місяців після висіву насіння на розсаду), їх слід распикировать по стаканчиках об’ємом 100 мл, при цьому кожен з них висаджують по 3 або 4 сіянця. Коли висота молодих лобелій буде дорівнює 60-70 мм, їм знадобиться прищіпка, в результаті кущики будуть рости більш пишними. Квітки з’являються вже на розсаді.

    Висадка в сад

    Як правило, у відкритий грунт підрослу розсаду лобелії пересаджують з середини до кінця травня після того, як загроза поворотних заморозків залишиться позаду. Відповідний ділянка має бути добре освітленим, при цьому грунт необхідний пухкий, не дуже поживний суглинистий або супіщаний. Готуючи грунт до висадки розсади, в неї не можна вносити занадто велику кількість азоту, інакше кущики зростуть пишними, але цвісти вони дуже бідно. В одну посадочну лунку треба висадити всі сіянці, що знаходяться в одному стаканчику (3 або 4 штуки). При підготовці лунок дотримуйтесь між ними дистанцію в 10-15 сантиметрів.

    Якщо ви вирішили виростити ампельну лобелію, то почніть з посіву насіння на розсаду. За новими сіянцями доглядають так само, як було описано вище, однак підросли сіянці пересаджують в підвісні кошики або кашпо. Ампельні сорти стануть чудовою прикрасою лоджій, балконів, відкритих і закритих приміщень, а також вікон з зовнішньої сторони будівлі.

    Якщо ви не хочете щорічно вирощувати розсаду лобелії, тоді можна вдатися до такої хитрості. В осінній час викопайте кущі і перенесіть їх на зимівлю в холодну теплицю, це дозволить вам вирощувати рослину як многолетника. Також ті сорти, які вам дуже сподобалися, з настанням осені можна посадити в горщик і занести в будинок. Зимувати кущики повинні в добре освітленому і прохолодному місці. З настанням весни з кущів зрізаються живці, які висаджуються на укорінення в індивідуальні ємності. Після того як у живців з’являться корінці, їх можна буде пересадити в сад. Даний спосіб розмноження так само використовується і в тому разі, коли садівник боїться, що при розмноженні певного сорту насінням, виросли квіти можуть втратити сортові якості батьківської рослини.

    Догляд за лобели

    Полив

    Доглядати за лобелією досить просто, тому її легко зможе виростити на своїй ділянці і досвідчений садівник і новачок. Найголовніше для гарного росту і розвитку квітки ― це регулярний полив. Слідкуйте за тим, щоб грунт навколо кущів був завжди трохи влажноватым. Особливу увагу поливу слід приділити в посушливий літній період. При вирощуванні ампельних різновидів потрібно пам’ятати про те, що кущ доведеться поливати систематично двічі на добу.

    Обрізка

    Для того щоб зберегти декоративність кущів, їх слід своєчасно обрізати. Обрізати кущі рекомендується в кінці першого цвітіння. Пагони вкорочують до 50 мм від поверхні грунту. Через трохи часу виростуть нові стебла і кущ зацвіте вдруге, як правило, повторне цвітіння буває більш пишним і ефектним.

    Підгодівля

    Протягом літа підгодовують такі квіти двічі або тричі, для цього використовують комплексне мінеральне добриво.

    Догляд після цвітіння

    Відцвілі остаточно кущі можна викопати і утилізувати разом з іншими однорічними культурами, попередньо зібравши насіннєвий матеріал, якщо це треба. Правда кущі можна прибрати з ділянки і навесні, але в цьому випадку відбудеться самосів лобелії, при цьому виросли кущики почнуть цвісти значно пізніше тих, що вирощують через розсаду. Тому при бажанні восени проведіть збір насіння з вподобаних вам кущів, а навесні використовуйте їх для посіву. Збір насіннєвого матеріалу проводять наступним чином: обріжте кущ і потрясіть його над газетним аркушем. Все, що осиплеться на папір, просівають і складають насіння в паперовий пакет або коробок з під сірників на зберігання. Не забудьте підписати вид, сорт і дату збору.

    Види і сорти лобелії з фото і назвами

    Однорічники

    Існують такі види і сорти лобелії, які культивуються виключно як однорічних рослин. Наприклад:

    Лобелія эринус (Lobelia erinus)

    Або лобелія бордюрна, або лобелія ежевидная, або синя лобелія. У даного виду налічується 5 форм, а саме: карликова, прямостоячий, розлога, в’юнка і компактна. Найбільшою популярністю користуються наступні сорти: Рів’єра Блу Скай ― квітки забарвлені в небесно-блакитний відтінок; Реггата блу ― квітки блакитні; Реггата Роуз ― забарвлення квіток рожевий.

    Лобелія сильна (Lobelia valida)

    Цей вид дуже схожий на компактну форму лобелії эринус, проте він відрізняється більш міцними пагонами і соковитим листям, а також крупними квітками, які мають синім або пурпурним забарвленням з білою цяткою в серединці.

    Лобелія ампельна Рікарді. Кущ у неї більше і потужніше витких сортів эринуса. Ця рослина є гібридом, і для його розмноження використовують виключно живці.

    Лобелія найтонша (Lobelia tenuior)

    Висота куща варіюється від 0,25 до 0,35 м, а білі, блакитні або бузкові квітки в діаметрі досягають близько 20 мм.

    Багаторічні

    Як і багаторічної, і однорічної культури вирощують вид лобелія прекрасна (Lobelia speciosa). Як багаторічники культивують такі види і сорти:

    Лобелія блискуча (Lobelia fulgens)

    Або лобелія вогняна. В залежності від сорту кущ заввишки близько 0,75 м можуть прикрашати листові пластини червоного або зеленого кольору. Самий популярний сорт такого виду ― Королева Вікторія: кущ у висоту досягає до півтора метрів, а його прикрашають квітки яскраво-червоного забарвлення.

    Лобелія Дортмана (Lobelia dortmanna)

    Цей вид є зникаючим, тому він був занесений в Червону книгу. У природі його можна зустріти ростуть на глибині 0,6–0,8 м в прибережних зонах на чистому піщаному дні. Квітки дзвоникоподібної форми найчастіше пофарбовані в блідо-блакитний колір, але можуть бути темно-червоними або білими.

    Лобелія Герарди (Lobelia gerardii)

    Вид відрізняється високою стійкістю до морозів, він здатний витримати зниження температури до мінус 29 градусів. Висота куща близько 1,25 м, його прикрашають колосовидні суцвіття. Кращий сорт ― Ведрариенсис.

    Лобелія пурпурная (Lobelia cardinalis)

    Або лобелія пурпурова, або лобелія кардинальська. Висота куща близько 100 див. Вигляд так був названий за забарвлення квіток, його королева Англії Генрієтта-Марія порівняла з кольором панчіх кардинала Рішельє.

    Лобелія сидячелистная

    У цього виду отруйної під час цвітіння з’являються рідкісні однобокі верхівкові суцвіття, що складаються з квіток бузкового або блакитного кольору. Вид стійкий до морозів, проте якщо зима належить дуже холодна або малосніжна, тоді ділянка рекомендується засипати шаром мульчі.

    Лобелія синя (Lobelia siphilitica)

    Або лобелія сифилитика. До Європи цей вид потрапив з Америки. Щільні колосся, що прикрашають кущ, складаються з фіолетово-синіх квіточок. Назва виду походить від слова «сифіліс», тому що раніше вважалося, що ця квітка здатна виліковувати від даного захворювання, проте через деякий час з’ясувалося, що це не так. Вид не став популярним в Європі, однак його активно використовують селекціонери для отримання гібридів. Наприклад, популярний гібрид Комплімент був створений в результаті схрещування пурпурової, синьою і блискучою лобелії.