Кукурудза та соняшник. Як підвищити ефективність КАС та РКД

Попит на зернові та олійні, як основу для базових продуктів харчування буде залишатися високим і у постпандемічній економіці. Отже, посіви кукурудзи та соняшнику не втратять лідерських позицій на українських полях. Отримати кращий урожай допоможуть рідкі добрива. А що буде, якщо їх дію посилити за рахунок мікроорганізмів?

Рекомендуємо

Ріпак озимий: готуємо ґрунт до посіву

Озима пшениця. Сіяти пізно не буває

Ринок голосує за кукурудзу та соняшник

За даними Мінекономіки, в Україні у 2020 році зібрано 13,1 млн тонн соняшнику з площі 6,4 млн га. Для порівняння, у 2019 році площа під культурою становила близько 6 млн га, а урожай перевищив 15 млн тонн. У минулому сезоні урожайність соняшника була однією із найнижчих. В середньому, зазвичай, цей показник складає 2,25 т/га, а в 2020 він впав до 2,06 т/га.

За прогнозами, у 2021 році посівні площі під цією олійною, як мінімум, залишаться на тому ж рівні. «Соняшник виріс у ціні більше, ніж у 2,5 рази, порівняно з минулим роком, у гривні. Ціна соняшнику у березні сягнула 900 доларів за тонну, і ніхто не знає, це „стеля“ чи ні», — розповідає Олексій Єрьомін, аналітик Agritel.

«Цариця полів» принесла найбільші несподіванки сезону. За результатами осінньої кампанії кукурудзи зібрали 29,8 млн тонн з площі 5,3 млн га у 2020 році. В 2019 з 5 млн га було зібрано 35,8 млн тонн, врожайність впала з 7,2 т/га в 2019 році, до 5,4 т/га в 2020 році.

У новому сезоні 2021 кукурудза та соняшник є лідерами по очікуваній прибутковості. Площі під цими культурами залишаться значними. «Додаткового збільшення посівних площ під соняшником та кукурудзою складно очікувати, бо Мінекономіки наприкінці року відзвітувало про рекордні посіви озимини. В той же час учасники ринку свідчать, що весняний попит на насіння кукурудзи та соняшнику з боку аграріїв є дуже високим», — каже Олексій Єрьомін.

На тлі зниження показників врожайності зростає роль технологій живлення соняшника і кукурудзи. Не менш важливо враховувати і погодний фактор.

Клімат на боці РКД та КАС

Останніми роками зміни клімату супроводжуються загостренням питання дефіциту вологи, особливо у період цвітіння та наливу зерна. Зважаючи на це, змінюватися повинні і базові інструменти контролю продуктивності рослин.

Аграрії дедалі більше звертають увагу на рідкі добрива. Господарства переобладнують сівалки для внесення РКД одночасно із посівом та відмовляються від гранульованих азотних добрив на користь КАС.

Вікторія Олійник, агрохімік-ґрунтознавець компанії «АСТАРТА-КИЇВ» зазначає:

— Агропромхолдинг «Астарта-Київ» йде в ногу із часом та активно випробовує і впроваджує інновації у технології вирощування різних культур. Це стосується і сфери живлення. Численні дослідження показали, що припосівне внесення мінеральних добрив є виправданим агроприйомом. Тривалий час ми користувалися мікрогранульованими стартовими добривами. І це давало позитивний результат. Але зміни клімату все більше штовхають нас у бік рідких формуляцій, зокрема РКД під час посіву.

Якщо говорити про КАС, то це добриво вимагає особливих умов поводження із ним, отже перевага у тих господарств, які мають ємності для зберігання і можуть купити КАС завчасно по кращих цінах.

— Приблизно третина від загального об’єму КАСу в нашій країні використовується для підживлення кукурудзи та соняшнику. До основних переваг КАСу можна віднести його економічну привабливість та високу ефективність навіть за умов низького вологозабезпечення. За рахунок комбінації трьох форм азоту КАС задовольняє, як стартові потреби рослин у азоті, так і потреби у період активної вегетації, — вважає Дмитро Породзинський, агроном із розвитку технологій компанії Agrinos. Схожої думки дотримуються і в «АСТАРТА-КИЇВ»:

— КАС належить до найбільш ефективних азотних добрив. Зазвичай ми вносимо його перед посівом та під час позакореневих підживлень. Норма повністю залежить від результатів агрохімічного аналізу ґрунту, запланованої врожайності та конкретних умов підрозділів компанії «АСТАРТА-КИЇВ», — ділиться Вікторія Олійник.

На боці КАС і цінова кон’юнктура ринку добрив. За даними аналітичної агенції «Інфоіндустрія», станом на 15 березня 2021 року, ціна КАС становила до 9700 грн/т, селітри — до 10 150 грн/т, а карбаміду — до 13 000 грн/т.

«У сезон добрива завжди дорогі, тому передбачливі господарі закупили їх ще влітку. Погодні фактори та економічні реалії сезону 2021 вимагають від аграріїв чіткого розуміння потреб рослин та виваженого підходу у плануванні норм та строків застосування добрив», — стверджує Олександр Гончаров, експерт з агрономії, кандидат біологічних наук.

Фаза має значення

Кукурудза та соняшник є дуже різними культурами, однак існує ряд ознак, що їх об’єднує, зокрема, це — особливості стартового розвитку, піки чутливості до дефіциту азоту та нестачі вологи у грунті.

-Після проростання насіння та отримання сходів спостерігається повільне наростання наземної маси та активне формування кореневої системи рослин. В цей період вкрай важливо забезпечити доступність фосфору, адже це той елемент, що відповідає за укорінення і, як наслідок, являється інструментом контролю доступу до вологи із більш глибоких шарів грунту. Водночас, доцільно мінімізувати надходження мінерального азоту, адже при його надлишку підвищуються ризики витягування стебла та закладки меншого урожаю.

Задовольнити ці вимоги можуть рідкі комплексні добрива. Вносити їх потрібно прямо у насіннєве ложе невеликою нормою 20−30 л/га. Цього досить для старту. Однак не слід розглядати РКД як альтернативу основному живленню, адже це підсилення основної технології, — вважає Дмитро Породзинський.

Починаючи від фази 4−6 листків кукурудза та соняшник повністю переходять на живлення із грунту. В той же час це є початком періоду інтенсивного росту наземної маси, що супроводжується постійно зростаючим апетитом рослин до азоту. Пік чутливості обох культур до нестачі елементу припадає на період цвітіння-наливу зерна. У цей самий час рослини найбільше страждають і від нестачі вологи.

-Схема азотного живлення має бути побудованою таким чином, щоб із одного боку попередити надлишок азоту на старті, а з іншого забезпечити достатню його кількість після запилення. Такими характеристиками якраз і вирізняється КАС. В залежності від регіону перед посівом кукурудзи його вносять 150−200 л/га, а під соняшник — 120−150 л/га. Суттєвим плюсом буде дробне внесення КАСу в міжряддя невеликими нормами до 100 л/га за раз. Деякі господарства практикують 2−3 заходи в поле протягом вегетації, — розповідає Олександр Гончаров.

Що стосується вологи, то за відсутності опадів у період наливу зерна єдиним інструментом контролю залишається корінь. То ж важливо ефективно використати період стартового розвитку рослин, коли, власне, і відбувається його гілкування та заглиблення. Експерти сходяться на думці, що в умовах дефіциту вологи рідкі формуляції добрив зберігають вищу доступність у порівнянні із гранулами.

Як посилити живлення? Просто додайте мікроорганізми

Ефективність добрив можна посилити за рахунок мікроорганізмів. Ця ідея не нова, але в силу різних причин у багатьох агровиробників склався певний стереотип щодо роботи біоти. Насправді ж вклад мікроскопічних мешканців грунту у продуктивність рослин складно переоцінити.

-Під час росту коренева система виділяє у грунт певні речовини — ексудати, що з одного боку містять атрактанти, які приваблюють та активізують мікроорганізми, а з іншого — є джерелом їхнього живлення. В свою чергу, мікроскопічні гриби та бактерії продукують власні речовини, зокрема гетероауксин, що стимулює гілкування та заглиблення кореневої системи.

В подальшому взаємодія лише посилюється. За рахунок виділення органічних кислот відбувається вивільнення фосфору, кальцію, калію із нерозчинних у воді сполук, а також фіксація атмосферного азоту. Весь комплекс операцій покликаний на те, щоб збільшити у грунті кількість доступних форм різних елементів живлення. Також варто відмітити мінералізацію пожнивних залишків, відновлення структури грунту та попередження розвитку грунтових патогенів, — каже Дмитро Породзинський.

Всі ці функції притаманні мікробіологічному препарату Агрінос, А — єдиному на сьогодні консорціуму мікроорганізмів. Сам термін «консорціум» свідчить про те, що мова йде про складну екосистему, яка включає велику кількість різних за своїм призначенням видів, які доповнюють функції один одного. «За рахунок процесу ко-ферментації даний мікробіологічний препарат об’єднує у своєму складі близько 100 штамів корисних та коменсальних бактерій із 10 різних родин. Власне, по диверсифікації складу даний препарат на сьогодні не має аналогів», — розповідає агроном із розвитку технологій компанії Agrinos.

Чим Агрінос, А відрізняється від інших мікробіологічних препаратів? Ключова відмінність полягає у тому, що бактерії знаходяться у стані цист і спор. За рахунок цього даний продукт можна вносити у бакових сумішах із КАС та РКД, що економить і час і кошти на додатковий прохід оприскувача. «Перебуваючи у стані спокою мікроорганізми являються не вразливими до згубної дії ультрафіолету, отже працювати можна навіть вдень. Зручно і те, що для заробки вже є не 2 години, як це буває зазвичай, а близько доби. Отже, продуктивність технологічних операцій по внесенню значно зростає», — ділиться досвідом Дмитро Породзинський.

Що ж стосується придатності, то на сьогодні Агрінос, А це чи не єдиний мікробіологічний препарат, що має гарантований термін зберігання 36 місяців у широкому діапазоні температур від +5°С до +25°С.

КАС та РКД у комбінації із Агрінос А

Господарства, що практикують використання КАС або РКД при вирощуванні кукурудзи та соняшнику, мають ряд причин підсилити їх дію за допомогою консорціуму Агрінос А.

КАС — це відмінне моноазотне добриво, але в цьому полягає і основний його недолік. Для повноцінного розвитку рослини потребують більш збалансованого живлення. Агрінос, А працює паралельно із КАС і, окрім азоту, збільшує вміст водорозчинних форм фосфору, калію, кальцію, сірки та ряду мікроелементів. За рахунок цього підвищується ефективність використання КАС та зростає продуктивність рослин в цілому.

Потенціал РКД реалізується у перші 2−3 тижні від сходів. Це стартове добриво із акцентом на доступний фосфор. «Своєю чергою, Агрінос, А включається у цикл фізіологічного розвитку рослин через 10−15 днів після проростання насіння. Це саме той час, який мікроорганізми потребують для нарощування власної колонії. Отже, при поєднанні обох продуктів досягається послідовна дія. На старті працює РКД, а, починаючи із третього тижня і до кінця вегетації – мікробіом, що створений завдяки Агрінос А.

Практика застосування Агрінос, А у суміші із рідкими добривами є вкрай позитивною. В середньому при одноразовому внесенні прибавка урожаю на кукурудзі коливається в межах 3,0−7,0 ц/га, на соняшнику — 2,5−4,0 ц/га. Статистика також свідчить про те, що ефективність буде тим вищою, чим раніше Агрінос, А потрапить у ґрунт”, — впевнений Дмитро Породзинський.

Візуально ефект від застосування Агрінос, А можна побачити на ранніх фазах розвитку рослин по кореневій системі: вона краще галузиться та має більшу кількість кореневих волосків.

Якщо раніше застосування мікробіологічних препаратів вважалося доцільним лише в органічних господарствах, то сьогодні – це вже норма і для тих, хто дотримується традиційної технології.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою “Розсилка” на [email protected] .

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Кращі гібриди року — кукурудза та соняшник

Український ринок гібридів кукурудзи та соняшнику має чималі обсяги, є перспективним, але проблеми з контрафактом суттєво гальмують розвиток.

Протягом останніх десятиліть в аграрному бізнесі України кукурудза та соняшник стали стратегічними культурами, впливаючи на надходження валюти в країну і даючи левову частку прибутку сільгоспвиробникам. Відповідно кожен елемент технології їх вирощування став критично важливим. Цьогоріч виробництво кукурудзи та соняшнику в Україні зросло у порівнянні з минулим роком. Обсяг валового збору кукурудзи становив 34,1 млн т, соняшнику — 13,8 млн т відповідно, що більше торішніх показників на 7,8 та 1,8 млн т. Паралельно розширюються посівні площі під ними. Для якісного розвитку виробництва аграрії мають використовувати відповідний посівний матеріал. Які гібриди цих сільгоспкультур сьогодні популярні серед українських господарств? Повністю об’єктивне бачення ситуації на вітчизняному насіннєвому ринку отримати складно, але наведемо дані окремих виробників насіння. У 2018 році найбільш популярними гібридами соняшнику та кукурудзи в Україні у компаній «Сингента», «Лімагрейн» та «Аспрія» були:

«Сингента» гібриди кукурудзи — СІ Феномен, НК Кобальт, СИ Фортаго, НК Термо, СИ Фотон; соняшник — НК Конді, НК Неома, НК Бріо, Суміко HTS, СИ Експерто,

«Лімагрейн» гібриди кукурудзи — Адевей ЛГ, ЛГ 3350, ЛГ 30352; соняшник — ЛГ 5377, 5478, 50635;

«Аспрія Сідз» соняшник за технологією Євролайтінг АС 33104, АС 33102, високоолеїновий АС 33108; за технологією Express — АС 33111СУ. На кукурудзі краще всього проявили себе гібриди з ФАО 250 — АС 33002, ФАО 270 — АС 13290 та з ФАО 320 — АС 34010.

Що ж завадило ще більшому зростанню виробництва кукурудзи та соняшнику? Це — поширення вовчка, нехтування дотриманням обґрунтованих сівозмін та засилля контрафакту насіння.

Із чим стикнулися аграрії минулого сезону?

Гострою проблемою для усіх господарств залишається вовчок, що далі поширюється по Україні. Цьогоріч хвороба розвивається і у тих областях, де раніше її не було. Зокрема, поширилися на Полтавщині і продовжує з’являтися у більш північних областях нашої країни.

У середньому урожайність соняшнику в Україні знизилася на 20-25%, що пов’язано з питаннями розвитком хвороби на багатьох полях, несприятливих погодних умов, а також недотримання науково обґрунтованих норм розміщення цієї сільськогосподарської культури в сівозмінах. Вітчизняні ґрунти не встигають «відпочити» після соняшнику необхідну кількість років, розміщення відбувається за рік-два і негативно випливає на продуктивність культури.

Із кукурудзою ситуація наступна. Більшість господарств на вітчизняному ринку висівають гібриди з ФАО 170 до 340, але при цьому ФАО, яке використовується — 250-310. Тому експерти ніколи не рекомендують аграріям сіяти кукурудзу одного виробника або з одним ФАО — це ризик, що господарство не отримає запланованого показника прибутку. Практика доводить потребу у використанні у різних кліматичних зонах гібридів з різним ФАО. Так, у Тернопільській області рекомендоване вирощування гібридів із ФАО 220, 250 та 290; для Харківської — 250, 290 та 310; але наголосимо, що це мають бути кілька гібридів із різним ФАО та різних виробників посівного матеріалу.

Необхідно підкреслити, що на Півдні України було мало опадів під час вегетації посівів, відповідно, всі виробники працювали на мінімумі вологи. Вихід у цих областях — застосовувати дощування. Це важко, дорого, але треба сіяти з поливом! Іншого шляху немає. На кукурудзі варто використовувати пізні гібриди з ФАО понад 300.

Відповідь: є варіант!

На українському ринку посівного матеріалу кукурудзи та соняшнику нинішнього року з’явилася нова компанія-дистриб’ютор «Преміум-насіння». Вона ставить за мету надавати клієнтам преміальне насіння: лише висока якість посівного матеріалу, протруєння фунгіцидами та інсектицидами, сертифікати і гарантії якості від виробників, щоб максимально захистити фермерів від підробок. До її пріоритетів входить тісна співпраця із виробниками. Обсяги виробництва зерна кукурудза та соняшнику зростають, тому потреба у посівному матеріали також велика. Будемо запитувати у виробників максимальний пакет документів для підтвердження якості посівного матеріалу. Компанія «Преміум-насіння» хоче змінити негативну ситуацію на ринку.

Серед найбільш проблемних факторів — нестача вологи у потрібний час розвитку сільгоспкультур, особливо для соняшнику. З іншого боку, проблеми з технологією вирощування товарного насіння. Як гарантувати якість насіння? Колишня державна насіннєва інспекція не працює. Фермер самостійно не може контролювати якість гібридів. Однак поки що той, хто хоче швидко продати товар і не мати жодної відповідальності за нього, демпінгує на ринку. Але не може якісний посівний матеріал коштувати дешево! Тоді, коли фермер або агроном зрозуміє, що він купив контрафакт, то часу на придбання, дійсно, якісного насіння просто не залишиться.

У Європі більш жорстко працюють інспекції, що перевіряють якість насіння, а правоохоронна система значно жорсткіша, ніж в Україні, і всіх порушників швидко виявляють та штрафують за їхню незаконну діяльність. Відповідно поширення насіння поза офіційними дилерськими мережами там мінімальне.

В Україні поки маємо «сірих» та «чорних» постачальників насіння. «Чорні» беруть насіння невідомого походження, некалібруючи, перефарбовують його та пакують у мішки і далі продають його. «Сірі» купують насіння відомих брендів або українських виробників, фасують його та продають як оригінал. Однак все це — контрафакт.

Як вберегтися від контрафакту

Перед продажем товару компанія-дистриб’ютор має отримати від виробника насіння пакети документів, що підтверджують їхню якість. Фермеру або агроному треба дивитися на ціну посівної одиниці, що йому пропонують. Уважно перечитати пакет документів для придбання посівного матеріалу, вивчити всі нюанси та врахувати кожен пункт. Ще раз подивитися на ціну — дешево ніхто не продаватиме! Потім, коли посівний матеріал вже отримали в господарстві, то відкрити один з мішків із посівним матеріалом і уважно подивитися фарбування насінин, якість їхнього калібрування. У випадку, коли побачите низьку якість цих робіт, то сподіватися на високий потенціал насіння не доводиться.

Якщо візуально видно, що насіння необроблене чи оброблене непрофесійно, то одразу зрозуміло, що це контрафакт. Якщо ж продавець насіння підтвердить, що воно протруєне інсектицидом та фунгіцидом, то це — вагомий плюс до якісних характеристик, що дозволить із більшою довірою ставитися до нього. Також із посівним матеріалом кукурудзи звертайте увагу на цілісність зерен, бо якщо вони мають пошкодження, то можна зробити висновок, що раніше пересихали.

Крім того, бажано не полінуватися і у власних умовах висіяти хоча б кілька десятків насінин (створити міні-лабораторію), щоб побачити схожість. Якщо у таких умовах виросте лише 3-4 насінини, то у полі буде те ж саме. Тому зробіть цей дослід, і побачите, що придбали.

Головна стратегія на наступні роки

Для компанії «Преміум-насіння», як повідомив керівник компанії Сергій Силін, протягом наступних п’яти років головним буде працювати з високоякісним посівним матеріалом сільськогосподарських культур, причому не лише соняшника та кукурудзи. Надалі пропонуватиме інший преміум-посівний матеріал, зокрема зернових культур. Підхід у кожному випадку наступний: гарантувати високу якість кожної посівної одиниці, що надаватиметься клієнтам. Ще варто підкреслити: — не буде дешеве насіння для тих агрокомпаній, хто хоче реально працювати з сучасними технологіями, щоб мати заплановані прибутки. Очікується, що частина насіння продаватиметься на зручних для клієнта умовах, можливо, і з певними відстрочками платежів.

Василь НАРІЗ, спеціально для газети “Агробізнес Сьогодні”

Інфографіка: урожайність кукурудзи, сої та соняшнику в Україні за 2021 рік

Цього року Україна має рекордні як показники врожайності, так і валового збору по кукурудзі. За попередніми оцінками Державної служби статистики станом на 1 грудня 2021 року, середня врожайність кукурудзи в Україні становить 80,1 ц/га, а загальний валовий збір склав 39,8 млн т. Однак необхідно врахувати, що станом на 1 грудня кукурудза була зібрана на площі 4,9 млн га, тобто 91% площі посіву. При цьому фінальні дані по врожайності будуть не надто різнитися, а повний валовий збір кукурудзи має скласти понад 44 млн т. Відповідно загальний збір зернових та олійних культур складе рекордні 112 млн т.

Якщо брати до уваги попередній сприятливий рік для зернових культур, а таким був 2019, то середня врожайність кукурудзи цього року на 11% вище. Найбільш високі показники врожайності були отримані в Хмельницькій (110,7 ц/га), Тернопільській (101,7 ц/га) та Вінницькій (100,2 ц/га) областях.

Також маємо найвищі показники за історію незалежності по врожайності сої. Врожайність сої за попередніми оцінками Державної служби статистики станом на 1 грудня 2021 року становить 26,8 ц/га. Це на 17% вище попереднього сприятливого 2019 року та на 4% вище попереднього українського історичного максимуму в 2018 році. В 2021 році найвищі показники врожайності були в Запорізький (36,2 ц/га), Херсонській (35,7 ц/га) та Тернопільській (35,3 ц/га) областях. Однак незважаючи на гарні показники врожайності сої, максимальних показників валового збору досягти не вдалося через скорочення посівних площ під даною культурою, і загалом цього року було зібрано 3,4 млн т цієї культури.

Хоча цього року Україна має максимальний валовий збір соняшнику в 16,4 млн т через збільшення посівних площ, проте врожайність була не найвища. За попередніми оцінками Державної служби статистики, середня врожайність соняшнику становить 25,2 ц/га, що на 2% менше показника 2019 року, коли були максимальні показники врожайності соняшнику. В 2021 році рейтинг областей з найвищими показниками врожайності соняшнику був наступний: Тернопільська (34,3 ц/га), Вінницька (33,1 ц/га) та Черкаська (32,5 ц/га).