Догляд за свиноматкою у періоди опоросу та лактації

Належний догляд за свиноматкою в періоди поросності, опоросу та лактації — це шлях до отримання великої кількості живонароджених здорових поросят, їх збереженості та швидкого зростання. Зі свиноматками слід поводитись обережно й доглядати за регулярним щоденним графіком.

Перед опоросом

Якщо є ознаки зараження свиноматки глистами, слід провести дегельмінтизацію приблизно за два тижні до їхнього переходу в загони для опоросу. Обробку від зовнішніх паразитів слід проводити двічі (відповідно до інструкції з використовуваного засобу), а також протягом кількох днів перед переміщенням свиноматок у приміщення для опоросу.

В ідеалі весь блок опоросу слід повністю очистити від органічних речовин, продезінфікувати й лишити на 5–7 днів, перш ніж у блок помістити нову групу свиноматок. Якщо не вдається очистити все приміщення, принаймні слід повністю очистити від органічних речовин і продезінфікувати всі індивідуальні загони для опоросу. Є багато якісних дезінфекційних засобів, зокрема сполуки четвертинного амонію, йодоформні сполуки тощо, які можна використовувати, коли робота очищення виконана добре. Деякі дезінфектанти, як-от ті, що містять кам’яновугільний дьоготь або луг, слід ретельно змити через кілька годин, особливо з поверхонь, які безпосередньо контактують зі свинями.

Перед тим як помістити свиноматку в станок опоросу, вимийте її соски й живіт теплою водою з м’яким милом, щоб змити бруд і фекалії, що містять численні бактерії і можуть викликати діарею в підсисних поросят. Ця процедура також усуває яйця глистів, які можуть бути джерелом інфекції для поросят.

Перед опоросом свиноматок можна годувати так, як їх годували впродовж поросності, тобто обмежити кількість корму до 1,8–2,7 кг на день залежно від погоди й умов утримання. Закрепам можна запобігти або вилікувати, перейшовши на дієту, що має проносну дію, додавши 9 кг солей епсома або 6 кг хлориду калію на тонну корму. Також можна додавати борошно льону як частину білка в раціоні, інгредієнти, які створюють ефект ситості. З раціону свиноматки незабаром після опоросу потрібно прибрати додаткові протизакрепні інгредієнти й наповнювачі. Вода має бути у вільному доступі, але не можна допускати її проливання, що може спричинити намокання загону.

Опорос і лактація

Температура в зоні для свиноматки має бути в межах +13…+24 °С, а в зоні поросят, яких утримують на суцільній або ґратчастій підлозі, — в межах +32…+35 °С протягом перших кількох днів, потім +21…+27 °С до відлучення.

Свиноматка повинна перебувати у станку не пізніше 110-го дня поросності. Це дає час звикнути до умов утримання в місці для опоросу та до розпорядку щоденного догляду ще до початку опоросу й уникнути втрат живонароджених поросят.

Наявність молока зазвичай свідчить про те, що опорос відбудеться протягом 24 год.. Молоко може бути сірува-__ тим на ранній стадії, але стає білим, коли наближається час опоросу. Опорос може тривати від 30 хв до 5 год. Поросята можуть народжуватися або головою вперед, або задніми ногами — і те, й інше нормально. Оболонки плода або послід можуть виділятися кілька разів під час опоросу, але, як правило, послід у більшій кількості виходить ближче до кінця опоросу. Іноді трапляється, що порося народжується в матеріалі посліду — в такому разі потрібно негайно його видалити, інакше порося швидко задихнеться.

Середній інтервал між народженням поросят становить приблизно 15 хв, але в окремих випадках може змінюватись до кількох годин. Застосування окситоцину для пришвидшення пологів корисно, якщо це зроблено правильно і якщо опорос перебігає повільно. Як правило, окситоцин уводять, коли протягом 30 хв після народження попередніх поросят наступне порося не вийшло або не вийшли всі плодові оболонки, які вказують на завершення опоросу. Окситоцин не слід застосовувати, доки не народиться хоча б одне або кілька поросят, а також якщо є потуги без пологів, що вказує на блокування поросям родових шляхів.

Іноді потрібна ручна допомога, але її не слід застосовувати доти, доки це не стане очевидним. Добре змащену, чисту кисть і руку в рукавичці слід уводити в репродуктивний тракт так далеко, як це потрібно, щоб дістати порося. Поросятко слід обережно потягнути, щоб полегшити опорос.

Важкі опороси часто посилюють виникнення симптомів ММА — маститу, запалення метриту вимені чи запалення матки й навіть агалактії чи браку молока. Щоб зменшити ймовірність виникнення ускладнень у результаті ручної допомоги, рекомендується антибактеріальний розчин, наприклад нітрофуразон. Він також слугуватиме мастилом. Вливання 50–100 см. такого розчину в репродуктивний тракт після закінчення опоросу часто сприяє зменшенню або запобіганню інфекції. Внутрішньом’язова ін’єкція антибіотика також може допомогти.

Дуже важливо, щоб кожне порося отримало молозиво, яке забезпечить негайний захист від звичайних бактеріальних інфекцій. Антитіла в молоці свиноматки — найкращий захист від шкідливих бактерій у новому для поросяти середовищі. Ще один спосіб отримання антитіл поросятами — годування їх молозивом із пляшечки або годування від іншої свиноматки, що тільки-но опоросилася. Для отримання молозива можна доїти свиноматок вручну, а потім заморожувати молозиво та використовувати пізніше для початкового штучного вигодовування поросят. Коров’яче молозиво, хоч і не таке ефективне, теж можна заморожувати й підгодовувати ним новонароджених поросят.

Тривалі потреби в підгодовуванні поросят можуть бути задоволені шляхом ротації поросят в інші гнізда або шляхом постійного переведення поросят до свиноматки-мачухи. Свиноматки з добрим темпераментом із послідом у віці від трьох тижнів можуть бути використані як прийомні матері для новонароджених поросят. Хорошим підстрахуванням є дати трохи молозива поросятам перед переведенням до такої свиноматки. Замінники молока свиноматок підходять для немовлят поросят, але в них відсутні антитіла, хоча справді містять антибіотики, які допомагають контролювати зростання несприятливих бактерій.

Свиноматок не потрібно годувати протягом 12–24 год після опоросу, але вода має бути доступною. Кількість корму слід поступово збільшувати до досягнення максимального рівня корму якомога швидше після опоросу. Через 24 год після опоросу можна успішно годувати свиноматок досхочу.

Свиноматок слід заохочувати вставати в зоні опоросу 2–3 рази на день. Це стимулює споживання корму та води, сприяє нормальному видаленню екскрементів і надає можливість для гарного спостереження за поголів’ям.

Молоко свиноматок не містить достатньо заліза для поросят. Тому залізо слід давати свиням протягом перших 3–4 днів, щоб запобігти анемії. Поросят можна забезпечити залізом, зробивши їм ін’єкції заліза (декстран заліза у стегенце або важкий м’яз шиї) або дати сполуки заліза, змішані з іншими мінералами, які поросята можуть їсти. Коли поросятам виповниться приблизно тиждень, почніть годувати їх престартером (близько 20% білка). Як тільки поросята почнуть їсти корм, перейдіть на стартовий корм (близько 18% білка) і годуйте ним, доки поросята не досягнуть ваги 10–14 кг. Після цього можна скласти дешевший (16% білка) раціон для поросят. Чиста прісна вода має бути доступною для поросят ще до того, як вони почнуть їсти сухий корм.

Протягом перших кількох днів після опоросу за свиноматками слід уважно спостерігати. Відсутність апетиту, млявість і відсутність позитивної реакції на годування поросят вказують на необхідність корегувального лікування. Профілактика цих станів знизить частоту виникнення та тяжкість синдрому ММА. Якщо ММА є поширеним, слід розробити програму профілактики та лікування за допомогою ветеринарних консультацій і програм керування. Те саме стосується таких захворювань, як атрофічний риніт, трансмісивний гастроентерит (TGE), парвовірус (SMEDI) та мікоплазмова пневмонія. Перевірка нормальної діяльності кишківника та вимірювання температури ректальним термометром для виявлення лихоманки можуть визначити необхідність лікування на ранніх стадіях захворювання.

Матеріал надала компанія «HOG SLAT Україна»

Свині у вашому господарстві. Вирощування поросят до відлучення

У попередніх статтях з цієї рубрики йшлося про те, як отримати молодняк свиней, як допомогти свині під час опоросу та уникнути можливих ускладнень чи як подолати їх у разі виникнення. Сьогодні продовжуємо обговорення теми розведення свиней і розглянемо особливості вирощування поросят з перших днів від народження і до відлучення. Отже, опорос відбувся успішно, і в вашому господарстві з’явились маленькі поросята.

Впродовж перших трьох днів поросята смокчуть молоко у свиноматки щогодини. Якщо у свинарнику холодно, або свиноматка налаштована агресивно до поросят, то перший тиждень їх краще тримати окремо, у ящику під обігрівачем, а до свині повертати лише на час годування. Проте переносити малюків з ящика й назад до 20 – 30 разів на добу не надто зручно, тому я рекомендую годувати залежно від їх поведінки. Якщо поросята тихо лежать у купці, то не варто їх чіпати. Годувати слід тоді, коли вони активізуються і починають виявляти занепокоєння.

Для поросят тижневого віку й молодших існує ще одна смертельна загроза: необережність їхньої матері. Нерідко трапляється, що коли свиноматка вкладається на підлогу для годування, то придушує своєю вагою поросятко. Дуже часто така ситуація спричинює загибель малюка, тому в перші дні необхідно стежити за безпекою поросят, навіть якщо свиноматка спокійна та пороситься вже не вперше. Пізніше, приблизно через тиждень, поросята стануть дуже рухливими і навчаться самостійно уникати такої небезпеки.

У цьому віці поросята вже можуть постійно перебувати поряд зі свиноматкою. Тримати їх окремо від свині триваліший час не рекомендується, бо в такому випадку вона може відвикнути від потомства і відмовитись приймати поросят, що додасть господарям неабиякого додаткового клопоту. Вирощувати й утримувати поросят без свині значно складніше.

Вже від початку третього дня життя поросят необхідно регулярно забезпечувати чистою питною водою, скільки молоко не може її замінити. На четвертий день поросятам потрібно поставити три неглибоких коритця з деревним вугіллям, шматочками крейди і підсмаженим ячмінним зерном.

Поросятам у віці шести-семи днів загрожує ще одне захворювання: залізодефіцитна анемія. Справа в тому, что порося росте надзвичайно швидко. Його вага за тиждень подвоюється, а за два місяці збільшується майже в 15 разів! Відповідно, дуже значними є витрати заліза молодим організмом. Поросятко народжується із запасом заліза близько 50 мг, щодоби з молоком матері воно отримує трохи більше 1 мг. А витрачає організм поросяти за добу до 10 мг заліза. Тобто, вже на шостий день життя у тварин виникає дефіцит цього елемента, що відразу негативно позначається на функціонуванні їхніх життєво важливих органів.

Насамперед сповільнюється процес утворення гемоглобіну та еритроцитів. Як наслідок, вміст гемоглобіну в крові, який відповідно до норми становить 12%, знижується до 5%. З цієї причини порушується дихання всіх тканин організму, що призводить до порушення окисних процесів у клітинах та насичення крові продуктами недоокислення поживних речовин. Зовні таке порося виглядає синюшним, млявим, перестає рости. У нього спостерігається втрата або послаблення рефлексу смоктання, прискорюються дихання і серцебиття, пізніше з’являються набряки повік. Іноді виникає пронос. Вуха, хвіст, кінцівки стають холодними. Без ветеринарної допомоги захворювання прогресує, і через 8 – 12 днів такі поросята гинуть.

Щоб уникнути цієї проблеми, поросятам чотирьох-, п’ятиденного віку слід давати один раз на день коров’яче молоко або ж спеціальний водний розчин (в 1 л води розчиняють 2,5 г залізного купоросу та 1 г мідного купоросу). Для попередження захворювання достатньо щодоби давати поросятам випивати розом зі звичайною питною водою 10 мл такого розчину.

Якщо попередити хворобу не вдалось, і вже помітні перші її ознаки у поголів’я, то в такому разі допоможе ін’єкція залізовмісних препаратів. Хороший лікувальний ефект можна досягти шляхом застосування препаратів «Суіферровіт», «Суіферростар», «Ферродекс», «Ферроглюкін» тощо. У власній практиці надаю перевагу «Суіферровіту». Кожному поросяті достатньо ввести внутрішньом’язово 4 – 5 мл цього засобу, щоб одночасно поповнити в організмі тварин запаси вітаміну В, заліза, міді, кобальту, селену і тим самим зупинити розвиток анемії на найближчі 8–9 діб .

Теплої пори року свиноматку з поросятами, що досягли недільного віку, потрібно відпускати на прогулянки. Тривалість таких прогулянок у перші дні не має перевищувати 10 – 15 хвилин, щоб запобігти сонячним опікам чи переохолодженню в поросят. Далі час прогулянок поступово збільшуємо до кількох годин.

З восьмого дня поросята вже не можуть забезпечити свій організм поживними речовинами споживанням виключно молока свиноматки, тому треба починати їх підгодовувати. Сучасний ринок пропонує достатню кількість різних передстартових та стартових комбікормів для поросят, які складені з урахуванням усіх потреб зростаючого організму різного віку. Такий спосіб підживлення є найпростішим. До того ж він дозволяє надалі уникнути проблем під час переходу від одного раціону до наступного, призначеного для поголів’я більш старшого віку.

Якщо ж можливість придбання готових комбікормів відсутня, або ж метою є вирощування органічної продукції, то можна варити ячмінну кашу, змішувати її зі свіжим коров’ячим молоком та згодовувати поросятам. Для годування одного поросяти віком до десяти днів достатньо 30 г каші та 50 г молока.

Добовий раціон поросятка віком від десяти до двадцяти днів виглядає приблизно так: 150 г свіжого коров’ячого молока, 50 г каші, 50 г вареної товченої картоплі, 30 г зеленого або соковитого корму. У цьому віці поросята схильні до переїдання, що призводить до розладу травлення, тому рекомендую контролювати ситуацію, аби запобігти такому порушенню. Якщо ж вберегти поросят від такої неприємності не вдалось, то в такому випадку допоможе ін’єкція одного з таких препаратів, як «Фармазин», «Дизпаркол» (одному поросяті вистачить 5 мл одноразового внутрішньом’язового введення), або таблетки «Левоміцетин», «Етазол», «Фталазол» тощо. Також дуже важливо стежити за свіжістю кормів і не допускати прокисання залишків корму та води в годівницях і напувалках.

Усім поросятам виводку на двадцятий день їхнього життя рекомендую повторне введення препарату «Суіферровіт» дозою 10 мл. Це поповнить запаси вітаміну В та макроелементів у їх організмах.

З досягненням віку двадцяти п’яти – тридцяти днів усіх хрячків, що не мають племінної цінності та призначені для відгодівлі, необхідно каструвати. Кастровані кабанчики краще ростуть, і така процедура в цьому віці є для них найменш чутливою.

Під час лактації свиноматку необхідно забезпечити якісним кормом. Залежно від ваги самої свині та кількості поросят у приплоді її раціон повинен містити від 6 до 7,6 кормових одиниць. Традиційно 70% цього раціону припадають на концентрати, а решта 30% складають трава (краще люцерна, амарант) і соковиті корми (буряк, морква, картопля, гарбуз, топінамбур та ін.). Під час вибору концентратів слід надавати перевагу тим, до складу яких входять зернові суміші, а не один, певний тип зерна. Якщо є можливість, то рекомендовано використовувати в харчуванні свиноматки комбінований корм, виготовлений з: 40% ячмінної дерті, 20% кукурудзяної, 10% пшеничної, 10% вівсяної, 10% бобової та 10% макухи. Крім того, раціон свині має містити трикальційфосфат або крейду. Для збільшення молочності свиноматки їй потрібно щоденно давати 2 – 3 літри молочних відвійок. Чим вищою є молочність свиноматки, тим краще ростуть поросята.

Поросят у віці тридцяти днів щепимо від хвороби Тешена. Ревакцинувати їх наступного разу потрібно буде через 3 місяці, а згодом ще раз – через 10 місяців.

З місячного віку поросят необхідно привчати до звичайного раціону і дозволяти їм з’їдати корм, призначений для свиноматки. Якщо ви не використовуєте спеціалізовані комбікорми, то в місячному віці раціон порося складається з: 300 г свіжих молочних відвійок або сквашеного молока (кисляку), 200 – 250 г концентратів, 100 – 150 г соковитих або зелених кормів і 2 г харчової солі.

На сорок п’ятий день вакцинуємо поросят від лептоспірозу, а через тиждень це ж щеплення проводимо повторно.

З досягненням поросят півторамісячного віку необхідно подбати про поступове скорочення лактації у свиноматки. Тому з її раціону виключаються молокогінні корми (соковиті, молочні відвійки, макуху). Водночас випускаємо її на прогулянку без поросят. Поступово час таких прогулянок збільшуємо, чим створюємо в поросят потребу вгамувати голод за рахунок поїдання кормів, а не за рахунок молока матері.

У віці п’ятдесяти п’яти днів поросята мають повністю перейти на самостійне живлення. В ідеалі, щоб одночасно з цим майже повністю припинилось вироблення молока у свиноматки. Також рекомендую всім поросятам у цьому віці зробити ін’єкцію «Суіферровіту» дозою по 15 мл кожному.

У віці шістдесяти днів поросятам необхідно зробити щеплення від бешихи (рожі). І вже через кілька днів після вакцинації їх відлучають від матері й вирощують окремо.

Окрім цих заходів іноді (за потреби) проводиться дегельмінтизація поросят та лікування від нашкірних паразитів. Але зазвичай такі хвороби трапляються у тварин старшого віку і до відлучення (в умовах дбайливого догляду за молодняком) не виникають.

Якщо у вас виникли питання за цією темою, їх можна вирішити в коментарях під статтею або на нашому форумі.

Поділитись в соцмережах:

Відлучення поросят: коли і як відлучати, в якому віці, свиноматка після відлучення

Відлучення поросят від свиноматки можна без перебільшення назвати одним із самих відповідальних етапів у діяльності свинаря. Від того, наскільки грамотно проведена ця процедура, залежить не тільки добробут приплоду, але і ефективність подальшого розмноження дорослої особини. Тому важливо заздалегідь вивчити деталі цього непростого процесу.

1. В якому віці відбивають поросят від свиноматки
2. В якому віці проводять надранній відлучення поросят
3. Як відлучити поросят від свиноматки
4. Підготовка до відбирання
5. Як грамотно здійснити відбирання
6. Догляд за поросятами-отъемышами
7. Годування
8. Зміст
9. Зміст свині після відлучення поросят
10. Годування
11. Зміст
12. Коли свиноматка готова до наступного опоросу
13. Висновок

В якому віці відбивають поросят від свиноматки

Серед досвідчених свинарів нерідко виникають дискусії, у якому віці доцільно відлучити поросят від свиноматки. Виділяють два основних способи відбирання:

Вибір оптимального способу відбирання поросят від матері залежить від цілей, які переслідує свинар, оскільки кожен з них має свої переваги і недоліки.

Рано називають відлучення поросят, здійснений до 2-місячного віку. Його найбільше активно використовують на великих фермах з великими поголовьями тварин. До плюсів методу варто віднести наступні аспекти:

• свиноматки вимагають менше часу на відновлення після відгодівлі поросят, так як вони виснажуються не так сильно, як при пізньому відлученні;
• від однієї свиноматки можливо отримати понад 2 опоросів в рік;
• через короткий час свиню знову можна злучати з кнуром;
• травна система поросят розвивається швидше за раннього введення твердого прикорму;
• свиноматка, від якої відлучили приплід, споживає менше корму за рахунок того, що їй не потрібно довгий час вигодовувати поросят, а це, в свою чергу, значно економить кошти.

Пізній відбирання проводять після того, як поросята досягли віку 2,5 місяців. Такий спосіб рідко використовують у господарствах, де свиней вирощують в промислових масштабах, оскільки він менш вигідний з економічної точки зору. Проте і у нього є певні переваги:

• при пізньому відлученні отримують більш міцний приплід, в якому менше ослаблених особин;
• поросята набагато рідше хворіють і мають більш сильну травну систему.

До недоліків цього методу відбирання зараховують:

• якщо не відлучити поросят до 2 місяців, у матері знижується вага в рази швидше із-за чого вона довше не входить до полювання;
• выкармливающей свиноматці потрібно більше їсти, що тягне за собою додаткові витрати;
• молодняк, який відлучили на пізніх етапах росту, важче переходить на тверду їжу і частіше прівереднічает;
• поросята важко переживають розставання з матір’ю, що негативно відбивається на їх здоров’ї.

З цих причин більшість свинарів воліють відлучати приплід від свиноматки до того, як поросята досягнуть 50 — 60 днів від народження. Однак у деяких випадках фермери практикують ще більш ранній відйом.

В якому віці проводять надранній відлучення поросят

Відлучити молодняк від свиноматки при правильному підході можна навіть до того, як поросятам виповниться 1 місяць. У такому разі говорять про сверхраннем відлученні. Він має всі переваги раннього відлучення, до того ж додатково скорочуючи витрати на утримання свиноматки і дозволяючи збільшити щорічне кількість опоросів. Тим не менше, подібний метод на просторах СНД практикують досить рідко у зв’язку з тим, що от’емишей у віці до 26 днів необхідна спеціальна дієта з молока і спеціалізованих концентратів, які є досить дорогими і важкодоступними.

Однозначної відповіді на питання, коли краще відлучити поросят від матері, не існує: кожен свинар повинен вирішувати, в які терміни проводити цей захід, для себе сам. Однак які б терміни не проводилося відбирання, необхідно підходити до такої процедури з усією уважністю.

Як відлучити поросят від свиноматки

Грамотний відлучення поросят від свиноматки – запорука подальшого здоров’я і приплоду, і матері. Цей процес вимагає обережності, оскільки будь-яке неправильне дію може травмувати психіку тварин і викликати у них проблеми зі здоров’ям. Пом’якшити наслідки відбирання допоможе ретельна підготовка.

Підготовка до відбирання

Для поросят розлука з матір’ю – це завжди великий стрес, тому необхідно підготувати їх до цього поступово. Умовно підготовку можна розділити на 2 етапи:

• введення твердого прикорму;
• зменшення кількості часу, проведеного з матір’ю.

Так, на етапі введення прикорму слід дотримуватися наступних правил:

Під час введення прикорму необхідно залишити поросятам можливість харчуватися молоком матері. При цьому потомство повинно міститися разом зі свиноматкою.

Рада! Якщо приплід неохоче сприймає нове харчування, варто додати в їжу годуючої свиноматки трохи ароматичного масла, щоб її молоко отримало характерний запах. Молодняк швидко навчиться асоціювати новий запах з матір’ю, після чого той же масло слід змішати вже з їжею для поросят. Вони охочіше будуть їсти їжу з запахом, до якого звикли.

Як грамотно здійснити відбирання

Як тільки поросята звикнуть до нового типу харчування, можна приступати безпосередньо до відібранню. Для цього:

Важливо! Сортування молодняку, його переміщення в інші загони і щеплення рекомендується здійснювати не раніше, ніж через 8 — 10 діб після відлучення.

Догляд за поросятами-отъемышами

Поросята-от’емишей потребують спеціального догляду, навіть якщо вдалося відлучити їх від матері без особливих ускладнень. Протягом 2 — 3 тижнів після відлучення слід приділити додаткову увагу самопочуттю молодняку.

Годування

Опинившись без матері, от’емишей можуть почати харчуватися інтенсивніше звичайного. Так проявляється реакція на стрес. У цьому випадку свинарям стоїть на 3 — 4 доби урізати щоденний раціон молодняку на 20%. Це допоможе виключити переїдання і попередити проблеми з ніжним шлунково-кишковим трактом тварин. У наступні 7 — 10 днів кількість корму слід поступово повертати до колишніх обсягів.

Важливо! У цей період не рекомендується втручатися в звичний режим життя поросят, щоб не загострювати нервове збудження от’емишей.

Годівля молодняку після відлучення здійснюють 5 разів на день, використовуючи тільки свіжу мелконарезанного їжу. Корм можна залишати в загороді на час, що не перевищує 1,5 — 2 години, так як травна система от’емишей ще недостатньо зміцніла і їжа, яка зберігалася довше, може спровокувати виникнення кишкових інфекцій. Раціон поросят після відлучення зобов’язаний включати:

• 20% соковитої зелені;
• 70% якісних концентратів;
• 5% продуктів тваринного походження (молоко, яйця);
• 5% зернових сумішей.

От’емишей нерідко схильні до анемії, тому необхідно збагачувати їх меню харчовими добавками і вітамінами, що містять залізо.

Якщо знадобилося відлучити поросят від свиноматки раніше 1 місяця, необхідно потурбуватися забезпеченням молодняку достатньою кількістю коров’ячого молока. Добова норма на 1 порося становить 20 л, при цьому, годування тварини повинно здійснюватися з інтервалами у 2 — 3 години. З двох місяців от’емишей переводять на тверду їжу, продовжуючи їх годувати молоком 5 разів на день.

Важливо! При правильному годуванні молодняк повинен стабільно додавати у вазі по 350 — 400 г за добу.

Зміст

Поросят, стан яких стабілізувався після відлучення, можна піддати угруповання. От’емишей, більш розвинених фізично, об’єднують у стада по 20 — 25 особин. Дрібних і ослаблених тварин розбивають на групи до 15 особин. Останнім забезпечують більш інтенсивне харчування для набору ваги.

Весь молодняк необхідно ретельно вимити та обробити складами від паразитів і вірусів. Це не тільки послужить профілактикою захворювань, але усуне сторонні запахи, які можуть нервувати поросят і провокувати виникнення конфліктів між тваринами з різних приплодів. В цей же час проводять вакцинацію от’емишей.

У приміщеннях, де утримуються поросята, яких відлучили від матері сверхранним методом, варто особливо ретельно підтримувати чистоту і стежити за температурними показниками. Температура повітря в таких загонах повинна залишатися в межах 20 — 25°С. Більш дорослі от’емишей повинні мати вільний доступ до годівниці і свіжої питної води.

Зміст свині після відлучення поросят

Свиноматка, від якої відлучили приплід, також вимагає підвищеної уваги. Правильне харчування і догляд допоможуть їй швидше відновитися після відгодівлі і увійти в нормальний режим в найкоротші терміни.

Годування

Час приходу свиноматок в охоту безпосередньо залежить від того, наскільки вони откормлены. За 2 місяці відгодівлі поросят самка може втратити до 30 кг, а якщо приплід відлучили пізніше, то і всі 50 кг. У виснажених самок значно знижується інтерес до розмноження, тому таким свиноматкам доцільно буде збільшити об’єм їжі на 15 — 20% до початку злучки. Це в рази підвищить ефективність запліднення. Деякі свинарі використовують для відгодівлі ослаблених свиноматок метод флашинга, який полягає у збільшенні кількості їжі на 25 — 30% за 1 — 2 тижні до осіменіння. Після злучки об’єм їжі зменшують до звичних показників.

Важливо! Категорично не можна допускати ожиріння свиноматок: це може призвести до зниження у тварин статевої активності і спровокувати переродження яєчників.

Зміст

Крім спеціального режиму харчування, догляд за свиноматкою мало чим відрізняється від догляду за іншими свинями. Найчастіше він зводиться до підтримання чистоти в загоні, регулярних гігієнічних процедур і стабільного питного режиму.

Свиноматку не слід тримати в одному загоні з поросятами, поки триває період адаптації після відлучення: краще надати їй окреме приміщення.

Варто також провести огляд самки, зокрема, її вимені, що необхідно для профілактики розвитку маститу. При наявності тривожних ознак слід негайно звернутися за допомогою до ветеринара.

Коли свиноматка готова до наступного опоросу

Після того як відлучили від свиноматки поросят, слід ретельно оцінити її стан. Самки, які не сильно схудли в процесі годування приплоду, як правило, приходять в охоту через 7 — 12 днів після відлучення, після чого їх можна злучати з кнуром. Злучку проводять 2 рази з перервою в 10 — 12 годин.

Худих свиноматок слід спочатку відправити на відгодівлю і дати їм час, щоб прийти у форму. Осіменіння ж організовують в період наступної тічки, через 20 — 25 днів.

Висновок

Коли б не проводився відлучення поросят від свиноматки, він вимагає від свинаря уважного ставлення до самопочуття тварин до умов їх тримання. Якщо точно дотримуватися нюанси процедури, цілком можливо відлучити молодняк від матері з мінімальними труднощами і без фінансових збитків.