Названо найкращі терміни збору яблук різних сортів

Показником спілості є те, що коли натиснути на плід, то виникає вм’ятина, водночас шкірка залишається цілою. Також яблука стають яскраво насиченого кольору – червоного або зеленого, залежно від сорту. Коли збирати яблука за сортами – розкаже 24 Канал.

Коли збирати яблука за сортами: терміни

• Літні сорти стають спілими вже в серпні, їх можна споживати одразу після збору. Вони довго не зберігаються, тому переважно з них роблять варення, компоти, соки.
• Осінні сорти яблук починають збирати з середини серпня й до початку вересня. Можуть стояти навіть й 4 місяці.
• Найдовше стоять зимові сорти: від середини вересня чи початку жовтня й аж до весни.

Визначити, чи дозріли літні сорти насправді неважко: спробуйте їх на смак, й ви усе зрозумієте.

А от спілість осінніх сортів важче визначити, тому що їх варто зривати з дерева швидше, поки вони тверді та кислі. Адже так вони довше зберігатимуться.

Урожай зимових сортів варто збирати, зважаючи на погоду та на сорти яблук. Зазвичай період починається у жовті.

• Яблука потрібно збирати в суху та теплу погоду. Після дощів, варто зачекати, поки плоди повністю висохнуть.
• Починайте зривати плоди з нижніх гілок, поступово рухаючись до верху. Також краще робити це спершу з південного боку яблуні, бо там плоди дозрівають швидше.

Кмин

Кмин являє собою дворічну рослину, стебло якої досягає 30-80 см у висоту. Має яскраво виражений характерний запах. Стебло рослини розгалужене, порожнисте, переважно голе, вкрите рідкісним черговим листям. Листя кмину довгасте, перисто-розсічене, нижнє росте на довгих черешках, верхнє — на коротких. Квітки рослини зібрані в парасольки, діаметр яких досягає 4-8 см. Суцвіття кмину складне, після дозрівання дає пахучі напівплідники з яскравим смаком. Кмину плоди застосовуються в лікувальних цілях і в косметології.

Кмин: Лікувальні властивості, опис, користь, показання, застосування в медицині

Склад

Плоди кмину містять від 12 до 22% жирної олії, до 7% ефірної олії, дубильні речовини, флавоноїди, тіамін, рибофлавін, фолієву кислоту, макроелементи кальцій, натрій, фосфор, калій, магній. До складу плодів рослини включені кумарини, пігменти, смоли, аскорбінова кислота й мінеральні солі.

Фармакологічна дія

Лікувальні властивості кмину різноманітні — плоди рослини мають бактерицидну, відхаркувальну, жовчогінну та потогінну дію. Препарати з його плодів посилюють лактацію у годуючих жінок.

Регіони проростання лікарської рослини

Зміст

• Загальна інформація
• Заготівля сировини
• Лікувальні властивості
  1. Кмин в косметології
  2. Кмин у кулінарії
• Кмин і його користь
• Протипоказання, особливості прийому

Загальна інформація

Кмин — морозостійка рослина, яку культивують переважно для отримання плодів. Рослина відрізняється дрібними квітками, зібраними в зонтичні суцвіття з блідими білими або рожевими віночками. Період цвітіння припадає на травень-липень, плоди дозрівають посередині або наприкінці літа. Після дозрівання вони розпадаються надвоє, формуючи напівплідники. Насіння кмину насичене біологічно активними речовинами — жирними кислотами, калієм, фосфором, магнієм і кальцієм, ефірною олією.

Заготівля сировини

Заготівля плодів кмину проводиться на другому році життя рослини, коли насіння дозріває. Збір сировини здійснюється в період дозрівання плодів, коли центральні парасольки буріють, а інші можуть залишатися зеленими. Заготівлю проводять з середини літа до початку осені, переважно вранці або ввечері.

Для зрізання стебел використовують ніж або серп. Після збору рослини пов’язують в пучки й підвішують у сухому провітрюваному приміщенні. Альтернативним способом є сушіння сировини на рівній поверхні, де парасольки укладаються рівномірним тонким шаром. В процесі висушування плоди дозрівають і осипаються. Після цього парасольки відокремлюють від насіння. Плоди просівають через сито або на вітрі. Підготовлену сировину додатково підсушують і за бажанням обмолочують перед фасуванням у скляні ємності або паперові пакети. Термін придатності плодів кмину становить 3 роки.

Лікувальні властивості

У фармацевтичних цілях плоди кмину застосовуються для виготовлення засобів для лікування метеоризму, хвороб шлунково-кишкового тракту, захворювань суглобів, цукрового діабету. Також кмин використовується в якості приправи до різних страв. Плоди рослини багаті на антиоксиданти, які тонізують організм і надають йому стійкість проти дії вільних радикалів.

Препарати на основі кмину застосовують для боротьби з паразитами. Рослина ефективно виводить токсини й уповільнює ріст пухлин за рахунок наявності в складі плодів антиоксиданту тімохінону.

Кмин є сильним засобом для боротьби з метеоризмом. Завдяки йому можна знизити інтенсивність кольок у немовлят.

Кмин має відхаркувальні властивості, тому застосовується для лікування простудних і вірусних захворювань. Настої та відвари з плодів рослини стимулюють виділення слизу.

Кмин у косметології

Матеріали дубильної речовини у складі плодів кмину чинять позитивний вплив на стан шкіри. Вони підвищують пружність і міцність покривів. Будучи потужними антиоксидантами, дубильні речовини уповільнюють процеси старіння шкіри. Масло кмину регулює роботу сальних залоз та запобігає появі розтяжок і целюліту. Наявність жирних кислот у плодах кмину робить їх корисною сировиною для виробництва зміцнювальних масок для волосся.

Кмин в кулінарії

Корисні властивості кмину поєднуються з його насиченим смаком. Плоди рослини використовують в якості добавки для приготування страв з овочів, круп, м’яса. Приправа стимулює травлення й підвищує апетит. Прийом плодів кмину підвищує працездатність і надає тонізуючу дію на весь організм.

Кмин і його користь

За рахунок вмісту ефірної олії, дубильних речовин, смол і цукру кмин використовується як ефективний засіб для стимуляції секреції травних залоз. Плоди рослини вживають для поліпшення апетиту. Препарати на основі кмину надають спазмолітичну й розслаблюючу дію на гладку мускулатуру кишечника. Вживання настоїв, екстрактів, відварів з нього сприяє виділенню сечі при набряках.

Бактерицидна дія кмину дозволяє застосовувати його в якості антисептика, тому він може використовуватися зовнішньо. Витяжки з рослини можуть також призначатися для боротьби з запальними процесами в суглобах. Масло кмину разом з антибактеріальним ефектом має потужні протигрибкові властивості.

Протипоказання для вживання кмину

Кмин протипоказаний людям з алергічними реакціями на рослину і окремі компоненти, які входять до його складу. Настоянки на основі кмину можна приймати вагітним, у період лактації. Перед вживанням лікарських засобів з плодів кмину необхідно проконсультуватися з лікарем.

За матеріалами:

1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров’я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.

Дата публікації: 12.08.2015