ВАЖЛИВІ ДЕТАЛІ В РОМАНІ НАБОКОВА “ЛОЛІТА”

Важливі деталі в романі Набокова «Лоліта», які часто не помічають навіть уважні читачі.

Здавалося б, хто не знає історії Лоліти й Гумберта? Але більшість начебто пропустили повз очі ряд моментів, які радикально змінюють сприйняття цієї книги. Адже в романі Набокова немає жодного зайвого рядку — кожна деталь в романі грає за його задумом.

В романі Набокова – не про маленьку спокусницю

Набоков дуже сильно наполягав на тому, щоб на обкладинку не виносили дівчаток, тим більше з сексуальним підтекстом. Він вважав, що фокус повинен бути не на привабливості дівчаток-підлітків для багатьох чоловіків, а на тому, що в нинішньому суспільстві у них є всі можливості реалізувати свої небезпечні для дівчаток фантазії.

В основі історії, як вважається — викрадення і насильницьке утримання дівчинки-підлітка, яке реально сталося в США в середині століття. Гвалтівник всюди представлявся батьком дівчинки. Він залякував і маніпулював нею, так що вона не сміла покликати на допомогу. Набоков додав деталь: навіть якщо дівчинка фліртувала з дорослим чоловіком, навіть якщо вона вже не незаймана, це не означає, що нормально затягувати її до себе в ліжко.

Набоков планував написати книгу про трагедію дорослого чоловіка — якого квітуча красуня, звичайно, ніколи не полюбить. Але в підсумку написав навіть для нього самого важкий роман про трагедію дівчаток, чиє життя зламав дорослий чоловік.

Все дуже ясно

Щоб уникнути двозначності, в романі Набокова постійно протиставляється опис від Гумберта (порочна дівчинка, сама лізе, така спокуслива) і реакція Лоліти на тілесний зв’язок з дорослим чоловіком і його насильницьке утримання її в «відносинах». Вона відчуває фізичний біль, нервує, стає похмурою, погано поводиться в школі, нарешті, починає вимагати гроші за кожен сексуальний епізод — це не розвиток любові, вона не сприймає те, що відбувається між ними, як відносини, а «турботу» Гумберта — як турботу, а не полон.

В кінці історії Лоліти навіть виведена мораль для найбільш неспостережливих: найстрашніше, що Гумберт позбавив Лоліту безпечного, безхмарного дитинства. Багато хто пам’ятає цю мораль, або книга до сих пір подається як історія справжньої, просто складної любові всупереч заборонам суспільства?

В романі Набокова ім’я Лоліта — тільки скорочення

Повне ім’я дівчинки — Долорес. Це іспанське ім’я було дуже популярне на початку століття на півдні США. Долорес скорочується до Лоли або Лоліти. Після виходу книги матері стали думати про це ім’я як те, що провокує чоловічий інтерес і перестали так називати дочок. Часто Долорес, що вже існували, представлялися як Доллі замість Лоли та Лоліти.

З одного боку, використовувати таке популярне ім’я було все одно, що в російському романі назвати дівчинку Настею. З іншого — повне ім’я Лоліти перекладається як “Страждання”. Швидше за все, Набоков відмінно знав це.

Набоков дуже по-різному відгукувався про роман

Він розповідав, що хотів його знищити, злякавшись того, що вийшло (рукопис буквально витягла з вогню дружина), то називав його «романом нестримних веселощів».

«Це найскладніше, що мені доводилося писати у своєму житті»,

говорив він в інтерв’ю БіБіСі.

В той самий час відношення його до тексту було трепетним — він сам переклав свій роман російською на випадок публікації в Радянському Союзі, тому що боявся, що його ідеї, образи, стиль спотворять.

Точно так же по-різному роман сприймають і читачі. Одні досі пишуть на стінах Будинку-музею письменника «Педофіл», інші рекомендують книгу тим, хто хоче зрозуміти, чому «роман» дорослого і дитини — це про владу, маніпуляцію, а не про почуття.

За романом дійсно можна вивчати реальні техніки педофілів

Дуже часто чоловіки, спокушають дітей, спочатку прагнуть зачарувати їх мати й навіть одружитися з нею. Потім вони роблять спроби усунути її. Гумберт подумував про вбивство, але частіше педофіли зачинають ще одну дитину, оскільки немовля забирає багато часу, сил і уваги — і першій дитині уваги починає гостро не вистачати … А тут і педофіл з ласкавими словами, міркуваннями про чуттєвість й подарунками.

Багато дітей, з якими педофіли дійшли до сексуального контакту, розчаровуються в піснях про чуттєвість й особливому значенні таких контактів між дорослими та підлітками — і тоді педофіл переходить до складного коктейлю з залякування, задобрювання і показною турботою. Він також робить все, щоб навколо дитини залишалося якомога менше людей, яким дівчинка або хлопчик може довіритися. Поведінка дитини, яка піддається насильству, теж помітно змінюється, і це ретельно описано в романі Набокова.

Ми у FACEBOOK
Приєднуйтесь до нас

Лоліта. Сторінками світових шедеврів VІІІ

Коли кохання знищує ( “Лоліта”). Є книги, від знайомства з якими стає страшно. Починаєш думати, що автор продав “самі знаєте, кому” душу, щоб її написати. Бо він з таким розумінням показує людину, ніби сам займався її створенням. А це вже – за межею. “Не людського розуму то справа”. А письменник усе-таки – людина. Тому й страшно.

Роман провокаційний. Роман шокувальний. Суперечливий роман. Але хіба не суперечлива людина? Та й світ узагалі? Історія, розказана американським письменником Набоковим, – це сповідь чоловіка, місцями огидного, іноді приємного й навіть симпатичного, а в певні моменти його просто шкода. Гумберт Гумберт переживає яскраве й шалене почуття. І в цьому не було б нічого злочинного, якби почуття дорослого чоловіка не були спрямовані на юну дівчинку.

Гумберт Гумберт – людина, що зробила крок за межу дозволеного. У його єства є дві протиборчі сторони. Як, наприклад, і в не менш відомого Доктора Лектера. Трепетна оголена душа й маніакальні нахили. Але він їх не помічає. Хоча сам Володимир Набоков назвав “Лоліту” історією “сумної дівчинки в ще більш сумному світі”. І ця дівчинка практично не пізнала дитинства. Їй довелося рано подорослішати. І приміряти долю дорослої жінки. І вона їй на диво підійшла. Виявляється, таке теж буває.

Глибока в своєму психологізмі книга. Про що вона – знають практично всі. Навіть ті, хто її не читав. І хто така “лоліта” (коли це слово написане з маленької літери), теж усі знають. Але треба бути внутрішньо готовим до неї. Інакше – годі й шукати в ній усе те, що в ній є. А є багато. І застереження в тому числі.

Прекрасна мова Набокова. Картини сповнені обсягу та глибини, яскравої рельєфності, вони дихають, живуть, звучать. І в цьому – величезна художня сила твору.

Твір включений у 100 найкращих романів (версії Modern library і “Time”), а також у 100 книг століття (Le Monde). У 1962 і 1997 роках роман екранізували; 1970 і 1992 – театральні постановки. 1992 року – “Лоліта” ожила на сцені як опера. Цікаво, що роман написаний і вперше опублікований англійською мовою (1955) в Парижі, і тільки через 12 років він зʼявився російською (Нью-Йорк, 1967).

Афоризми: “Немає нічого ближчого до спростування основних законів фізики, ніж умисна їзда не тим боком”; “Жахливе у смерті те, що людина зовсім полишена сама на себе”; “Зміна обстановки – традиційна помилка, на яку покладають надії приречена любов і невиліковні сухоти”; “Він розбив моє серце, ти всього лиш розбив моє життя”.

Фото: Кадр із екранізації роману Володимира Набокова ”Лоліта”

• Одвічна чарівливість детективу І
• Одвічна чарівливість детективу ІІ
• Постійно стаєш новим Гераклом…
• Сторінками світових шедеврів І
• Сторінками світових шедеврів ІІ
• Сторінками світових шедеврів ІІІ
• Сторінками світових шедеврів ІV
• Сторінками світових шедеврів V
• Сторінками світових шедеврів VІ
• Сторінками світових шедеврів VІІ
• Сторінками світових шедеврів VIII
• Сторінками світових шедеврів ІХ

Сподобався матеріал? Підтримай Український інтерес. І на оновленій землі врага не буде! Слава Україні! Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]