Напівлегендарний Рюрик, його син Ігор, його онук Святослав Ігорович і правнук Володимир Святославич є спільними предками всіх Рюриковичів, князівського, а потім царського та королівського родів, що правили на Русі, в Московії, Галицько-Волинських землях, Угорсько — Хорватському королівстві, Литві, Болгарському і …
Рю́рик, Рюрик Ладозький (близько 830—879) — легендарний літописний князь-засновник династії Рюриковичів, згідно з «Повістю минулих літ» князь ладозький (862—879), батько київського князя Ігоря.
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. РЮРИКОВИЧІ РЮРИКОВИЧІ — князівський рід нащадків Рюрика в Київській Русі; узагальнююча назва для споріднених спільним походженням князівських та дворянських династій країн Східної та Центральної Європи.
Початок Родоначальником династії є міфологічний Рюрик (871—879) — князь ладозький (862–879); часто називається новгородським князем, проте за його життя Новгорода ще не існувало. Навколо персони Рюрика і його походження точаться дискусії.
Проте самого Рюрика й близько не було біля Києва. Він постійно боровся з которами новгородських купців, які й запросили нормана на престол його діда по матері – ободрицького князя Гостомисла.
І́гор Рю́рикович (близько 877 — 944) — київський князь з 912 або 922 по 944 рік. Фактичний засновник руської княжої династії Рюриковичів. Згідно з «Повістю временних літ» — син варязького князя Рюрика.
Родоначальник: Рюрик: Гілки роду: Ізяславичі, Ростиславичі, Ольговичі, Мономаховичі та інші: Релігійна діяльність: Хрещення Русі (988) Rurik Dynasty у Вікісховищі