Закят і милостиня (аль-фітр)

Четвертим стовпом ісламу є закят. Виплата його було поставлено мусульманам в обов’язок в другому році хіджри, до того як пост в місяць Рамадан став обов’язковим. Закят – це поклоніння Творцеві майном.

Закят полягає в щорічному відрахування заможним мусульманином 1/40 частини свого майна на користь бідних.

Закят разом з намазом згадуються в Корані 27 разів. Цей факт підтверджує його важливу роль в Ісламі.

Закят – це поклоніння ( ‘Ібадов), яка позбавляє серце від скупості, очищає майно і пробуджує в душах людей милосердя. Завдяки закят заздрість покидає серця бідних і незаможних, зміцнюється єдність суспільства.

Закят не тільки очищає душу, але і сприяє її звільненню від приниження прихильності до багатства і підпорядкування його влади, а також від лиха рабської залежності від грошей. Іслам прагне до того, щоб мусульманин був рабом одного тільки Аллаха і звільнявся від підпорядкування всього іншого, будучи паном всього того, що є в цьому світі.

Закят збільшує стан віруючого і зберігає його благоденство (Баракят). Майно, з якого був виплачений закят, оберігається Аллахом. Пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «Бережіть ваше майно виплатою закята» [1].

Закят служить мірилом щирості віруючого. Відраховуючи закят, людина довіряє себе Аллаху, дякує Йому за даровані блага і милості. Він приносить користь суспільству і заслуговує любов оточуючих.

Завдяки виплаті закята бідна людина отримує можливість жити повноцінним життям і виконувати свої обов’язки, що мають відношення до прояву покори Аллаху. Також завдяки закят бідна людина відчуває на собі турботу і увагу інших членів суспільства, він відчуває, що знаходиться в гідному людському суспільстві, яке не забуває його і простягає йому руку допомоги, що не докоряючи і не ображаючи його. Потребує людина приймає допомогу з рук багатих, не відчуваючи себе приниженими, тримаючи голову високо піднятою і не втрачаючи почуття власної гідності, так як він бере ту частку, яка належить йому по праву.

Хто повинен виплачувати закят

Виплачувати закят зобов’язаний той, хто є:

1. мусульманином;
2. розумним;
3. повнолітнім;
4. вільним;
5. заможним (тобто він повинен володіти майном або грошима в розмірі «Нісаба» за вирахуванням боргів і предметів першої необхідності).

Нісаба – це міра багатства, встановлена ​​релігією, володіючи яким людина зобов’язана виплачувати закят. Нісаба становить суму грошових одиниць (валют), золота і срібла, яка в сукупності дорівнює вартості приблизно 80 грамів золота або 561 грама срібла.

Володіючи даними майном протягом одного повного місячного року, обов’язково (фард) виплатити 2,5% від загальної вартості майна на кінець року, якщо воно дорівнює або перевищує Нісаба.

Виплата милостиня «аль-фітр» в місяць Рамадан і вчинення жертвоприношення (курбан) в дні свята Курбан-байрам є необхідним (ваджіб) для володіють Нісаба майна або грошей, але при цьому не вимагається володіння майном повний рік і не потрібно, щоб майно було збільшується.

Також умовою правильної виплати закят є намір, яке повинен зробити виплачує при передачі закята. Вимовляти його вголос необов’язково.

МАЙНО, ЩО НЕ ВХОДИТЬ В Обчислення Нісаба

При обчисленні Нісаба в нього не включаються предмети першої необхідності, такі як будинки і квартири, в яких живуть, предмети домашнього вжитку, одяг і взуття, засоби пересування, книги, не призначені для торгівлі, інструменти ремісника, необхідна їжа, прикраси з алмазів, смарагдів і т.д. (Крім золота і срібла), які не призначаються для продажу.

Нісаба РОЗМІР закят З РІЗНИХ ВИДІВ МАЙНА

Зі збільшенням поголів’я худоби формула обчислення закята змінюється. За вищеперелічене майно можна платити закят як самим майном, так і грошима.

КОМУ ВИПЛАЧУЄТЬСЯ закят

У Священному Корані сказано:

«Воістину, милостиня (закят) належить бідним, жебракам, тим, хто займається збором і розповсюдженням закята, тим, хто близький до віри або ще слабкий в свою релігійність, для викупу і звільнення рабів, на виплату боргів тих, хто не в змозі розплатитися з ними, на шляху Господа (фі сабіліль-лях), подорожнім. Це обов’язково для вас, Господь Всезнающ і нескінченно мудрий »[2].

Таким чином, виділяють наступні напрямки виплати закят:

При виплаті закята перевага віддається в такій послідовності:

1. рідні брати і сестри, потім їхні діти;
2. дядько, тітка (по батькові), дядько, тітка (по матері);
3. інші родичі
4. сусіди;
5. бідняки свого району;
6. бідняки свого міста.

Слід намагатися, щоб кошти закята дійшли саме до нужденних, а не стали причиною гріха або марнотратства.

1. батькові і матері, дідуся і бабусі;
2. синові, дочці і всім їхнім нащадкам;
3. володіє Нісаба;
4. немусульман;
5. чоловікові або дружині;
6. Родині Пророка, мир йому і благословення Аллаха, і його роду;
7. 7. Дітям, молодше семи років і психічно хворим.

ПОЛОЖЕННЯ ТОГО, ХТО НЕ ВИПЛАЧУЄ закят

Ті, хто зобов’язані виплачувати закят, але не виконують даний припис релігії, будуть покарані Всевишнім Аллахом.

У Священному Корані сказано:

У Судний День мешканці Раю запитають у грішників:

Пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллаха, сказав: «Якщо той, кому Аллах дарував багатства, не виплачуватиме закят, то в Судний День перед його очима виникнуть дві чорні змії, які обовьются його шию і, взявши його за підборіддя, скажуть йому : «Я твоє багатство, яке ти накопичив» [6]. Після цього Пророк, мир йому і благословення Аллаха, прочитав з Священного Корану: «Нехай не думають жадібні люди, що прояв скупості щодо наданого імАллахом з Його милості з’явиться благом для них. Немає ж, це з’явиться лише злом для них. У Судний День вони будуть оперезані тим, на що скупилися. Творцеві належить всю спадщину (спадщина) небес і Землі. Він обізнаний абсолютно про все, що ви робите »[7].

Людина, яка не виплачує закят, але не заперечує його обов’язковості (фард), є грішником, але залишається вірним мусульманином. Заперечує обов’язковість виплати закят виходить з Ісламу.

Виплата милостині «аль-фітр» є необхідним (ваджіб) для мусульманина, який не має боргів і має Нісаба на день свята Ураза-байрам. При цьому не обов’язково володіти майном протягом року і його збільшення.

Милостиню «аль-фітр» роздають під час місяця Рамадан. Кращий час для її виплати – це день свята Ураза-байрам до святкового намазу. Можна також віддати його протягом усього місяця Рамадан і в день свята.

Для володіє Нісаба мусульманина необхідним (ваджіб) є виплата милостині «аль-фітр» за себе і за своїх дітей, що не досягли повноліття.

Зазвичай в якості милостині «аль-фітр» дається певна кількість одного з наступних продуктів:

Однак, милостиню «аль-фітр» можна виплатити і в грошовому еквіваленті. Краще дати те, що принесе велику користь нужденному.

Одна милостиня «аль-фітр» не ділиться, її віддають тільки одній людині. Можна дати одному біднякові більше однієї милостині «аль-фітр». При її передачі робиться намір, що це милостиня «аль-фітр». але говорити про це біднякові вголос не обов’язково.

Милостиня «аль-фітр» виплачують тим же, кому виплачують закят.

Той, хто володіє Нісаба і не дотримувався посту в місяць Рамадан, також повинен виплатити «аль-фітр».

Роздаючи милостиню «аль-фітр» в день свята, заможні мусульмани радують будинків. Виплата цієї милостині сприяє прийняттю поста віруючого і порятунку від болісної смерті і покарання в могилі.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ:

Схожі статті

Кто, когда и как выплачивает закяту-ль-фитр?

Вся хвала и благодарность Аллаху, мир и благословение Его Посланнику. Благодарим Вас за оказанное доверие. Мы взываем к Аллаху Всемогущему, чтобы Он осветил наши сердца для истины и даровал нам благословение в этом мире и в Судный День. Амин.

Закяту-ль-фитр – это милостыня, которая должна быть выплачена в течение Рамадана до начала молитвы в день Иду-ль-фитр (праздника). Выплата закяту-ль-фитр обязательна для каждого мусульманина, который обладает одним са (2,176 кг или 4,797 фунта) фиников или ячменя – достаточных для того, чтобы прокормить его семью или его самого в течение суток. Каждый мусульманин должен заплатить закяту-ли-фитр за себя, свою жену, детей и слуг, если таковые имеются.

Ибн Умар (да будет доволен им Аллах) говорил:

«Пророк (да благословит его Аллах и приветствует) поощрял выплату закяту-ль-фитр в размере одного са фиников или одного са ячменя каждым мусульманином, молодым и пожилым, мужчиной и женщиной, свободным и рабом» (Аль Бухари и Муслим).

Размер этой милостыни определил сам Пророк (да благословит его Аллах и приветствует). Он составляет около пяти фунтов пшеницы, муки, ячменя, фиников или изюма. В наше время количество и стоимость закяту-ли-фитр меняется из года в год из-за изменения цен на товары и т.п. Поэтому мы советуем Вам обратиться в исламский центр в Вашем городе, чтобы уточнить размер закяту-ль-фитр в этом году.

Закяту-ль-фитр выдают бедным и нуждающимся. Его можно отдать и благотворительным исламским организациям, которые занимаются его распределением. Но эти организации должны выдать эту милостыню до начала молитвы в день Ид-аль-фитр.

Всевышний Аллах знает лучше.

Кому следует отдавать милостыню разговения /закят аль-фитр/?

Отдается ли милостыня разговения кому-либо из восьми категорий людей, которые упомянуты в Коране, кроме бедняков и нуждающихся?

Текст ответа

По этому вопросу между учеными, да помилует его Аллах, существуют разногласия. Шафи‘иты считали, что милостыня разговения /закят аль-фитр/ можно расходовать на тех, на кого обычно расходуется очистительная ежегодная милостыня /закят/. См. Асна-ль-маталиб (Т. 1. С. 402).

Маликиты считали, что закят аль-фитр расходуется только на бедняков и нуждающихся. Этого же мнения придерживался Ибн Теймия, Ибн аль-Кайим, а из современников – шейх Ибн Баз, да помилует Аллах всех их.

В Хашия-д-Дасукы сказано: Милостыню разговения следует давать свободному бедному мусульманину, не являющемуся из рода хашимитов… (Ее) не дают ни сборщику закята, ни ради смягчения и примирения сердец, ни для освобождения раба, ни должнику, ни человеку на пути Аллаха, ни путнику, чтобы он доехал до родины, но только бедняку [1].

Шейх Ибн Теймия, да помилует его Аллах, сказал: Это мнение наиболее сильное по своим доказательствам [2].

Ибн аль-Кайим сказал: Пророк, да благословит вас Аллах и приветствует, раздавал эту милостыню нуждающимся, а не разделял ее между восемью категориями и не велел поступать таким образом. Из сподвижников также никто не поступал таким способом, и после них – то же. Одно из мнений у нас гласит, что милостыню разговения нельзя давать никому, кроме нуждающегося. Это мнение сильнее, чем мнение того, кто сказал об обязательном разделе этой милостыни на восемь категорий людей [3].

Шейх Ибн Баз, да помилует его Аллах, сказал: Она тратится на бедняков и нуждающихся. Как это приводится у Ибн ‘Аббаса, да будет доволен Аллах им и его отцом: „Посланник Аллаха, да благословит вас Аллах и приветствует, сделал обязательной милостыню разговения для очищения постящегося от пустых и дурных разговоров и для (помощи в) кормлении бедняка…“ [4].

[1] Ад-Дасукы. Хашия-д-Дасукы. Т. 1. С. 508.

[2] Ибн Теймия. Маджму‘ фатауа. Т. 25. С. 71.

[3] Ибн аль-Кайим. Заду-ль-ма‘ад. Т. 2. С. 22.