Хелат марганцю для рослин для чогоХелат марганцю для рослин для чого

0 Comment

ЕКОЛАЙН Марганець (Хелат)

Еколайн Марганець Хелат – висококонцентроване марганцеве добриво для позакореневого підживлення розроблене для усунення прояву дефіциту марганцю, для позакореневого підживлення культур, особливо вимогливих до умов забезпечення марганцем.

Склад

Висококонцентроване хелатне марганцеве добриво для усунення прояву дефіциту марганцю, для позакореневого підживлення культур, особливо вимогливих до умов забезпечення марганцем.

Затверджено для використання в органічному сільському господарстві згідно зі Стандартом з органічного виробництва та переробки, що є еквівалентним до Постанов ЄС No 834/2007 та No 889/2008 (Сертифікат «Органік Стандарт» No 17-0529-02 від 13.09.2017).

Еколайн Марганець Хелат:

  • Містить марганець у формі 100% хелату ЕДТА у максимально можливій концентрації
  • Забезпечує регулювання живлення марганцем, особливо у жаркий період, коли його надходження з ґрунту в рослини гальмується
  • Збільшує продуктивність рослин
  • Покращує якість врожаю

ДОЗИ ТА ПЕРІОДИ ПІДЖИВЛЕННЯ КУЛЬТУР

КультуриПеріод підживленняДоза, л/га
Озимі (ярі) зерновіКущення восени та навесні0,5 – 1,5
Озимий ріпакНавесні – фаза стеблування0,5 – 1,5
Ярий ріпакФаза стеблування0,5 – 1,0
СояФаза бутонізації0,5 – 1,0
Цукрові бурякиЗмикання листків в рядках1,0 – 2,0
Кукурудза8 – 10 листків1,0 – 1,5
КартопляНа початку фази бутонізації1,0 – 2,0
ОвочевіПочаток плодоутворення1,5 – 2,0
ПлодовіПочаток плодоутворення1,5 – 2,0

Роль марганцю у мінеральному живленні рослин

Марганець бере участь у процесах фотосинтезу, синтезі та активації хлорофілу, білковому обміні, синтезі вітаміну С (аскорбінової кислоти), сприяє накопиченню цукру.

Надзвичайно важливою є роль марганцю у мінеральному живленні озимих кульур восени та рано навесні, коли рослини не можуть засвоювати амонійні форми азоту. Достатнє живлення рослин зернових культур марганцем у цей період убезпечує рослини від так званого «аміачного отруєння».

Більшість ґрунтів України містить достатню кількість засвоюваного марганцю, проте його нестача може проявлятися на легких (піщаних) ґрунтах, де він схильний до вимивання з верхніх шарів ґрунту. Чорноземні і дерново-карбонатні ґрунти з нейтральною або лужною реакцією часто страждають від нестачі марганцю. Нестача марганцю може також проявлятися після вапнування та під час посухи.

Ознаки дефіциту марганцю у рослин різні. У зернових на листках з’являються сіро-зелені плями та смуги. У картоплі поверхня листка стає нерівною – прожилки залишаються внизу, а міжжилковий простір піднімається. У огірка молоді листки набувають світло-зеленого забарвлення, а на краях – жовтуватого. Пізніше процес охоплює всю пластинку листка, а прожилки залишаються яскраво-зеленого кольору. У столового буряка листки стають темно-червоними. Найвищого ефекту від застосування марганцевих добрив досягають на посівах цукрових буряків, картоплі, на овочевих культурах, в садах.

Марганець (Mn) володіє здатністю рослини швидко засвоюватися і регулювати надходження інших елементів

Марганець (Mn) мікроелемент, який є необхідним для живлення рослин, після заліза, кількісний вміст у рослині складає – 0,001%, має здатність рослиною швидко засвоюватися, переміщуватися по органам та регулювати надходження інших елементів, впливає на ростові процеси, змінення мікро-біологічної активності, вмісту органічної речовини у сільськогосподарських культурах, збільшує стійкість до несприятливих факторів, покращує плодоношення. Марганець бере активну участь у процесах фотосинтезу (перенесення електронів – завдяки здатності зміни валентності, накопичення хлорофілу, утворення цукрі, вітамінів – аскорбінової кислоти); дихання (зниження транспірації та підвищення водорегулюючої здатності, переміщення фосфору з нижніх вегетативних органів на верхні репродуктивні органи); обміну речовин (обмін вуглеводів, біосинтез білків – амінокислот, поліпептидів, багатофракційних білків і ін.); в окислювально–відновлювальних реакціях, входить до складу 10 груп активних ферментів (аргінази, фосфотрансферази та ін.).

Дефіцит Марганцю: при недостатній кількості відбувається впив на формування пластид та проходження процесу фотосинтезу, рослини пошкоджуються сірою плямистістю при цьому листки стають світло-зеленого забарвлення, порушується співвідношення елементів при живленні, що призводити до хлорозів, некрозів (на листках виникають дрібні жовтуваті плями, які з часом призводять до відмирання їх частин), потемніння коренів, сприяє зниженню морозостійкості сільськогосподарських рослин. Найбільш чутливі до нестачі елементу: злакові культури (овес, ячмінь) пошкоджуються сірою плямистістю, овочеві (шпинат, буряк) спостерігається – плямиста жовтяниці, бобові (квасоля, горох) – насіння утворює чорні, коричневі плями та плодово-ягідні культури (яблуня, персик) – різні некротичні змини листкових пластинок, що в подальшому призводить до зменшення і взагалі відсутності плодоношення. В більшості випадків (для рослин, якщо марганцю менше ніж 10–25 мг/кг сухої маси) призводить до дефіциту і проявляється на ґрунтах після вапнування, при рН 6,0–6,5, при низьких температурах, недостатній інтенсивності освітлення, високому вмісту органічної речовини, зокрема фосфору та кальцію.

Надмірне живлення марганцем: призводить до дефіциту заліза у ґрунті. На рослинах спостерігаються хлорози (на старих листках), на листових пластинках – плями з різним забарвленням (бурі, некротичні) та через певний час скручуються і обпадають, у злаків призводить до «вигорання посівів». Перевищення вмісту марганцю у ґрунті необхідно контролювати, зокрема удобрювати рослини – кремнієм, а молібден усуває токсичну дію елементу.

Взаємовплив Марганцю з іншими елементами

Антагоністи (надлишок одного сприяє дефіциту іншого елементу)Синенгісти (покращують взаємні властивості один одного)Блокує взаємодію один одного (не рекомендовано поєднувати разом)
Fe (залізо), Zn (цинк)P (фосфор), Ca (кальцій)