16 коротких СКАЗОК ДЛЯ ВЗРОСЛЫХ от которых я вся горю! (18+)

Были у папаши Дюбуа три сына: старший Жак, средний Жюль и младший Жан-дурак.

Пришла им пора жениться. Вышли они на Елисейские поля и стали стрелять в разные стороны. Жак попал в депутата Национального собрания, но тот был уже женат.
Жюль попал в кюре, но тому жениться религия не разрешает.

А Жан-дурак попал в лягушку, да и в ту, на самом деле, не попал, а промазал. Пыталась ему лягушка объяснить русским языком, что она на самом деле царевна, а лягушкой обернулась, чтобы за визой в посольстве не стоять но Жан был француз и русского языка не понимал. Приготовил он лягушку по старинному рецепту и стал шеф-поваром в парижском ресторане.

Мораль: сидите, девки, в родном болоте и не квакайте. Нечего вам на Елисейских полях делать. А дураков у нас и дома хватает.

2. Сестрица Аленушка и братец Иванушка

Жили-были сестрица Аленушка и братец Иванушка. Аленушка была умная да работящая, а Иванушка был алкоголик. Сколько раз сестрица ему говорила: «Не пей, Иванушка, козленочком станешь!» Но Иванушка не слушал и пил. Вот как-то раз купил он в ларьке паленой водки, выпил и чувствует — не может больше на двух ногах стоять, пришлось на четыре точки опуститься. А тут как раз подходят к нему волки позорные и говорят: «Ну что, козел, допился?». И так надавали ему по рогам, что он отбросил копыта…

А сестрице Аленушке досталась его квартира, потому что добро всегда побеждает зло!

3. Арабская народная сказка «Ильич и Алладин»

В некотором султанате, в некотором эмирате жил-был Алладин. Нашел он как-то на свалке старую лампу и решил ее отчистить. Только начал тереть, как из лампы вылез джин, и давай желания исполнять. Ну, Алладин себе, понятное дело, дворец
заказал, на принцессе жениться, ковер-самолет шестисотый и все дела. Короче, с тех пор стали все проблемы Алладину до лампочки. Чуть что — потрет и джину условия диктует. И вот как-то раз умотал он в круиз, а жену дома оставил. А тут как идет по улице человек и кричит — «Меняю старые лампы на новые»!

Ну, жена обрадовалась и сменяла лампу Алладина на лампочку Ильича. И сколько потом Алладин эту лампочку не тер, Ильич оттуда не вылез и желания исполнять не стал. Вот так технический прогресс победил отсталые азиатские суеверия.

4. Про хвост

Украла как-то лиса у мужика целый воз рыбы. Сидит-объедается. А из лесу выходит голодный волк. «Лиса, дай рыбки!» «Пойди да сам налови», — отвечает лиса. «А как? У меня и удочки-то нет», — говорит волк. «У меня тоже нет, — сказала лиса, — а я хвост в прорубь закинула, вот на него и наловила.» «Вот спасибо за идею!» — обрадовался волк, оторвал лисе хвост и пошел на рыбалку.

5. Приморская народная сказка о Старике и Золотой рыбке

Жил старик со своею старухой у самого синего моря. Закинул старик в море невод, пришел невод, а там — щука. «Что за дела? — удивился старик. — Вроде золотая рыбка должна быть. Я же не Емеля, в конце концов.» «Все правильно, ответила щука. — Мы с золотой рыбкой долго работали на одном секторе рынка.

И вот недавно на совете директоров была достигнута договоренность о поглощении одного предприятия другим.» И щука сыто рыгнула.

6. Подмосковная народная сказка про неправильную кадровую политику

Жил-был поп — толоконный лоб. Было у него свое дело, своя клиентура, а помощник был только один, да и тот — балда. Но ничего, поп справлялся. Тем более что помощник долго работал буквально за так — ну балда, что скажешь. Однако даже
и у балды терпение кончилось. «Хозяин, — говорит, — когда платить-то будешь?»
А поп ему и отвечает: «Иди ты к черту!». Ну балда и пошел. И все коммерческие секреты попа черту продал. Черт потом у попа всех клиентов переманил, тот и разорился. И поделом ему. Потому что персоналу вовремя платить надо, а не ждать,
пока тебя по лбу щелкнут.

7. Петербургская народная сказка об умной старухе

Шел солдат со службы домой. Постучался он по дороге в один дом. «Пустите, — говорит, — переночевать, хозяева». А в доме жила жадная старуха. «Ночевать-ночуй, -сказала она, — только угостить мне тебя нечем.» «Это не беда, — ответил солдат, — ты мне дай только топор, а я из него кашу сварю.» «Ты что, солдат, — возмутилась старуха, — думаешь, я совсем глупая? Чем я потом дрова рубить-то буду?» Так и остался солдат не солоно хлебавши. А звали его, кстати, Родион Раскольников.

8. Мужик и медведь. Молдавская народная сказка.

Решил как-то мужик совместное предприятие с медведем организовать. «Что делать будем?» — спрашивает медведь. «В этом году — пшеницу выращивать», — отвечает мужик. «А делить как?» «Известно, как: мои вершки, твои корешки». «Идет», — согласился медведь. Вырастили они пшеницу, мужик все вершки себе забрал, продал, сидит-радуется, деньги считает… А тут пришел медведь и корешков своих привел…

9. Московская народная сказка про деньги и свист

Захотел как-то Соловей-разбойник злата-серебра раздобыть. Пошел он к Кощею Бессмертному охранные услуги предлагать. Разгневался Кощей, спустил на него силу нечистую — чуть жив Соловей ушел. Пошел он тогда к Змею Горынычу откуп
требовать. Осерчал Змей, полыхнул огнем — еле ноги Соловей унес. Идет он грустный, видит — навстречу Баба-Яга. Думал он хоть с нее денег добыть, да отходила его Яга костяной ногой так, что белый свет стал Соловью не мил. Заплакал он тогда
горько, и пожалела его Яга.

— Ступай, — сказала, — на проезжий тракт, да схоронись там во зеленых кустах. Как завидишь человека проезжего — свисти что есть мочи, он тебе денег и даст.
Послушал Соловей совета мудрого, да с тех пор нужды и не знал. Вот так и завелись на Руси гаишники.

10. Медицинская народная сказка про Кощея и здоровый образ жизни.

Женился Иван-царевич на дуре-лягушке… нет, не так. Женился Иван-дурак на царевне-лягушке, а она от него с Кощеем сбежала. Обиделся Иван и порешил Кощея извести. Долго ли, коротко ли шел Иван по свету — пришел он к Бабе- Яге.
— Куда путь держишь, добрый молодец? — спрашивает Яга.
— Что ж ты, бабка, не напоила — не накормила, а расспрашиваешь? — говорит Иван.
— Дурак ты, дурак, — отвечает Яга. -Как же тебя кормить, если ты руки не вымыл?
Вымыл Иван руки, поведал Яге про свою беду. И отвечала ему Яга:
— Смерть кощеева в игле, игла в яйце, яйцо в утке, а утка в больнице номер 8 под кроватью стоит.

Пошел Иван в больницу #8, нашел утку, разбил яйцо да и посадил Кощея на иглу. Тут-то Кощею и конец. Наркомания, она никого до добра не доводит.

11. Испанская народная сказка о спящей красавице.

Жили-были король с королевой, и родилась у них дочка. И устроили они бал, и пригласили туда всех, кроме самой вредной феи, потому что знали, что она и так придет. Самая вредная фея пришла и сказала: «Радуетесь? Ну-ну. А вот когда
принцессе исполнится 18 лет, она станет наркоманкой и вколет себе такую дозу, что уйдет в отключку и не очухается.» Исполнилось принцессе 18 лет, стала она наркоманкой, укололась и не очухалась. А король с королевой, придворные
и слуги с горя наглотались успокоительного и тоже отключились. И постепенно все дороги к замку заросли дремучим лесом. Сто лет спустя ехал мимо прекрасный принц и спросил, что это тут за заповедник. Рассказали ему добрые люди всю историю и добавили, что только тогда выйдет принцесса из отключки, когда поцелует ее прекрасный принц. Смело поехал принц через дремучий лес, вошел в замок, снял у короля с шеи ключ от сокровищницы, навьючил на своего коня все золото и брильянты и поехал обратно. А принцессу целовать не стал, нет. В самом деле, зачем ему наркоманка?

12. Женитьба-лягушка

В некотором царстве, в некотором государстве было у отца три сына — двое глупых, а третий вообще никакой. Решил отец их женить. Вывел во двор и велел стрелять, кто куда попадет. Первый сын выстрелил — попал в воздух. Второй выстрелил —
попал в милицию. Третий выстрелил — попал на бабки. Плюнул отец в сердцах, роздал каждому по лягушке и пошел спать. А какого лягушки пола, и не проверил… В общем, нехорошо получилось.

13. Датская народная сказка про русалочку

Жила-была где-то в глубинке русалочка. И захотела она стать поп-звездой. Отправилась она к ведьме.
— Это можно устроить, — говорит ведьма, — только ты отдашь мне свой голос.
— Без проблем, — отвечает русалочка, — зачем он мне нужен? Ты мне, главное, ноги подлинней сделай.
— Окей, — согласилась ведьма, — только учти, если не раскрутишься — станешь морской пеной.

И что вы думаете, стала она пеной? Как бы не так! Уже который месяц верхние строчки в хит-парадах держит. И это уже не сказка, а суровая правда жизни…

14. Административная народная сказка про лягушку-путешественницу

Жила-была лягушка. Жила она в своем болоте и ничего, кроме тины, не видела. А ее соседки-утки каждый год в загранку мотались. Ну, лягушке, конечно, тоже хотелось, вот и уговорила она уток, чтоб с собой ее взяли. Уцепилась она ртом
за прутик, а утки его клювами подхватили и полетели. А снизу цапля смотрит и удивляется: «Надо же, какие умные утки! Такой способ транспортировки придумали!»
«Это не утки, это я умная!» — закричала лягушка и упала обратно в болото. Тут-то ее цапля и съела. Мораль: у нас, конечно, свобода слова, но если хочешь высоко взлететь — держи рот на замке. А не то съедят.

15. Административная народная сказка «Винни-Пух и все-все-все»

Назначили как-то Винни-Пуха в лесу хозяйством руководить. Он себе в заместители взял Иа-Иа и Пятачка. А работать поставил Кролика, потому что тот самый умный.
Но как Кролик ни старался, а под руководстом Винни-Пуха все равно хозяйство развалилось. Стали искать виноватых. Сунулись к Винни- Пуху. Он говорит «А что я? Вы посмотрите, какие у меня заместители — один осел, другой свинья!»
Приходят к Иа и Пятачку. Они говорят «А что мы? Вы посмотрите, какой у нас начальник — у него вообще опилки в голове!» В общем, в итоге Кролику дали по ушам. А всем остальным дали по шапке. Из кроличьего меха. Про это еще
пьесу написали, «Горе от ума» называется.

16. Без названия

Жил король со своей королевой у самого синего моря. Жили они да поживали, вот только детей у них не было. И говорит король королеве:
— Испеки мне, королева, колобок!
— Совсем охренел, что ли? — отвечает королева. — Что я тебе, кухарка?
— Эх ты, — обижался король, — а я-то тебя простой Золушкой взял, обул-одел, в люди вывел…

А сказке конец вовсе не тут. Сказка-то у них на второй день после свадьбы кончилась…

Тільки для дорослих: відомі казки на еротичний лад (18+)

Контент тільки для дорослих! Не радимо перегляд особам зі слабкою психікою. Якщо ви не готові до приголомшливої інформації про своїх улюблених персонажів, то вам не варто читати далі. Ми попередили.

Вовк і семеро козенят

. гуляща мати-одиначка Коза збрехала сімом своїм невідь від кого нагуляним дитинчатам, що йде до лісу їсти шовкову травицю, пити холодну водицю. Сама ж подалася на пошук нових любовних пригод. Внаслідок цього нещасні козенята ледь не стали жертвами одного з її чисельних коханців. Дізнавшись, що Коза знову наставила йому роги, той розлютився і став ломитися в її дім, щоб помститися лярві.

Принцеса на горошині

. через свою фригідність і блюзнірське придворне виховання Принцеса не могла привернути до себе сексуального партнера і, на свій сором, до шістнадцяти років залишилася дівчиною. Тому їй спалося так самотньо і неспокійно, що відчувала навіть горошину під безліччю пухових перин.

Колобок

. носій СНІДу верткий Колобок протягом невеличкого часу мав справу з дідом, потім з бабою, потім із зайцем, потім із вовком, потім із ведмедем, й щоразу йому вдавалося втекти від своїх партнерів, аж поки не напав на лисичку – медичну сестричку.

Білосніжка

. юна секс-працівниця красунька Білосніжка співмешкала водночас із сімома гномами (Як відомо, гномами іменують швейцарських банкірів). Ті були маленькі на зріст, старі й потворні, зате розплачувалися з нею за любов конвертованою валютою.

Попелюшка

. лімітчиці Попелюшці через її спритність вдалося влаштуватися в столиці служницею в заможній родині. Після деяких пригод їй пощастило здійснити заповітну мрію кожної дівчини – пробратися до палацу й провести ніч із самим принцом. Проте у найпікантніший момент вона була вимушена так спішно відступити з королівських покоїв, що поспіхом залишила там деталь свого туалету.

Червона Шапочка

. запеклий статевий хижак Вовк настільки сексуально озвірився, що ладен був втамувати свою хіть з ким завгодно, не зважаючи на вік партнерки. Так, він одразу жив із малоліткою Червоною Шапочкою та її бабусею, за що був зарізаний їхніми попередніми коханцями – групою лісорубів-браконьєрів.

Троє поросят

. троє маленьких, але вкрай морально розбещених поросятка Ніф-Ніф, Наф-Наф і Нуф-Нуф мали зв’язок один з одним. Цей ганебний факт вони всіляко намагалися приховати від інспектора дитячої кімнати поліції Вовка, який прагне потрапити до їхньої хатинки й викрити юних збоченців.

Рукавичка

. гультяйська компанія звірят у складі мишки-шкряботушки, жабки-скрекотушки, зайчика-побігайчика, лисички-сестрички, вовчика-братика, кабана-іклана та ведмедя-наброди влаштували кубло під назвою “Рукавичка” де і вдень і вночі безсоромно займалися розпустою.

Казки для дорослих

Авторські казки для дорослих українською мовою – колись це було чиєюсь фантазією, але не для нас. Цікаві, унікальні казки для старшого покоління та оригінальні оповіді для дорослих українською мовою ви знайдете в цій категорії на сторінках нашого сайту.

Королівство слуги

Король і Слуга У замку над річкою була резиденція короля. Його влада не була безмежною. Якби правитель не зумів забезпечити порядку серед народу, міг позбутися трону. Незадоволений владою народ міг протестувати біля замку, і тоді свита короля могла вибрати собі нового правителя серед найкмітливіших слуг. Кожен слуга складав присягу вірності королю і народу. Члени королівської ради допомагали королеві в управлінні володіннями-департаментами. В одному крилі замку був департамент гномів. Щоб проживати там, гноми мали укласти писемне подання з поясненнями, чому заслуговують жити в королівстві. А ще мали мати позитивні відгуки від.

Казка-брехня з натяком

1. Оксанка прокинулася рано: тато й мама обіцяли сьогодні поїздку на лісове озеро. Одяглася, умилася, почистила зубки й побігла на кухню. Мама й тато вже готували сніданок. Дівчинка привітала батьків та сіла біля розкритого вікна. Запах свіжого повітря змішувався з ароматом маминих грінок на пательні. Травневий світанок обдаровував кухню співами горобців, які густо обсіли вишню, яка доцвітала прямо під вікном. Ось вони знялись у повітря: на дерево залізла кішка. Вона вибралася на найближчу до будиночка гілку й стрибонула на підвіконня. Оксанка погладила її й пригостила молоком з холодильника. Мама поставила.

ЗЕлена Небилиця

Я прокинувся, як і хотів, уранці, якраз опівночі. Сонце стояло майже над головою, сніг на дорозі блищав і було страшенно жарко. Двоє метеликів вили на гілці штахетнику гніздечко й цвірінчали. Кішка Бурка знову загнала мого улюбленого вовкодава Портоса на самісіньку верхівку зрубаного три роки тому дуба й він жалібно нявкав. Довелося мені летіти на верхівку. Верхівка дуба була укрита великими білими квітами, бо він якраз розцвів. Я узяв Портоса на руки й побачив, що по дорозі до моєї повітряної печери скачуть двоє ящірок, утрьох на одному вороному равликові. Він біг.

Таємниця Червоної Троянди

(за мотивами казки Антуана Де Сент-Екзюпері «Маленький принц») Червоні пелюстки робили її помітною навіть у темряві чи десь на загубленій планеті. Вигин стебла підкреслював її жіночність. Різкий, проте приємний запах робив її унікальною в цьому світі. А може, й не для всіх, унікальною для нього. Колючки на стеблі робили її недоторканною та примхливою. Та ніхто не знає, що за тими колючками криється ніжна, крихка душа. Якби не колючки, її швидко зламали б, затоптали. Колючки – це захист для неї та біль для інших. Цей біль я відчула раптово, коли подружка.

Колобок нашого часу

Комедійна драма з елементами горору для дітей надстаршого віку Вдома скінчився хліб. Тож мені довелося завантажити свою хлібопічку щоби спекти новий. Гарненький колобок, що крутився всередині чаші хлібопічки і розказав мені цю історію. Він засуджував дії головного героя, вважав його бунтарем, не гідним своєї хлібної родини. Себе ж вважав нормальним законослухняним Колобком, що мав гідно пройти свій традиційний життєвий шлях, сенсом і кінцевою метою якого було нагодувати Людину. Власне, так він своє життя і прожив – став смачним Хлібом, який ми з’їли зі всією повагою. So, the story… Одна жінка.

Червона шапочка

От люди ж, купують ковбаси і курячі стегенця і котлетки їдять, а я всього-на-всього з’їв бабусю! І що з того, я може їй допомогти хотів, вона ж старенька була і хвороблива. Пообідав і вмостився подрімати, точно так само як люди роблять. Чому переодягнувся в бабусю, після їжі? Та щоб дівчинці було легше сприйняти її втрату. Так би мовити, бабуся стала ще старішою, ще страшнішою, а отже помре невдовзі, не буде за ким сумувати. Та де там, ця дівчинка така настирна, як індик зі своїми запитаннями і червона, як його коралі.

Маленькі речі

Цю довгу неймовірну історію мені розповіла Маруся. Був похмурий листопадовий вечір, за вікном гудів вітер, сердито здіймаючи догори і жбурляючи на асфальт опале листя. Хмари затягли небо, і здавалося, що вечір розпочався просто зранку. Чудова нагода загорнутися у ковдру, пити чай і читати. Або ж переповідати один одному історії. Усе, що розповіла мені того вечора Маруся, видавалося і справді дивовижним. Але усе це — чистісінька правда, присягаюся! Бо ж Маруся, хоч і довірлива та балакуча, проте дуже щира. Крім того, такою неймовірною може бути тільки правда. Бо ж вигадати таке.

Світ, Світло і Вода

Ніч напередодні Щовечора перед сном, вимкнувши у кімнаті світло і забравшись у ліжко, я бавлюся своєю улюбленою іграшкою – глобусом. Без цього я просто не можу заснути. Особливо, коли на небі сяє повний місяць. Великий, як тарілка. Я вмикаю і вимикаю його, і знову вмикаю. Не місяць, звичайно, а глобус. Адже мій глобус – не проста пластикова куля з обрисами материків. Це – настільна лампа. Точніше – натумбочна. Натумбочна лампа Аладіна. І навіть краще. У Аладіна з лампи з’являвся джин, а у мене – цілий світ. Світ, повний чудес. Тумбочка.

Казка про королевича

Дороги — мої найвірніші друзі. Шляхи, доріжки, стежки, вулиці… Скількома я крокував, тепер і не пригадаю. Але я уже давно навчився розмовляти з дорогою. Власне, варто її просто слухати, і знатимеш, хто йшов нею до тебе, скільки було людей, кінні були чи піші, чи мали вантаж… Дорога завжди точно розповідала мені, що чекає попереду — відпочинок чи небезпека. Одне я знаю напевне — дорога ніколи не закінчується. Моя от тривала майже сім років, але тепер я не знаю, куди йти далі. Гаразд, час відрекомендуватися. Звіть мене… Королевич. Я справді нащадок.

Чого ти тут?

Гарячий літній день вже добігав кінця, коли я втомлена від звичної біганини по одному й тому ж колу – дім-сімя-робота-дім впала, знесилена, на диван і від безпорадності та відчаю заридала на всю душу, на все своє єство. Адже пів життя позаду, а результату ніякого. Діти здорові – це добре, чоловік є, але чи рідна душа, дім є, але хотілось би більшого. А сама я що? Для чого тут, навіщо? Для цієї біганини щодня? Мабуть це не закінчиться ніколи. А коли закінчиться, тоді я напевно помру. Але ж яке тоді воно.

Ми зосередились на авторських казках, не тільки колекціонуємо казки, а і пропагуємо авторів цих казок. Долучаємось до розвитку сучасної української літератури у вузькій ніші — казки.
Увага. Будь-який передрук в друкованих виданнях, комерційне використання опублікованих на нашому сайті казок, без попереднього погодження з авторами казок ЗАБОРОНЕНО. Передрук на вебресурсах дозволено лише у разі гіперпосилання на сторінку казки на нашому сайті та із зазначенням автора казки.

Підтримати КАЗКУ

Наші автори

Реклама

Цікаві казки

Казка українською мовою © 2024. All Rights Reserved.