У РФ зривають концерти відомої українки після “голої вечірки”

Відома співачка родом з України Анна Асті потрапила в “бан” після “голої вечірки”, яку влаштовувала скандальна блогерка Настя Івлєєва.

Як повідомляють росЗМІ, Асті повинна була виступити в Москві в новорічну ніч, проте її концерт скасували після участі у вечірці разом з іншими путіністами.

“Прямо зараз заклад шукає їй заміну. При цьому квитки на захід коштували від 8 до 360 тисяч рублів (від 3000 до 150 тисяч гривень). Після виконання своїх хітів на Болотній набережній співачка повинна була відправитися в Барвіху Luxury Village. Тепер під загрозою зриву і цей виступ”, – повідомляють росЗМІ.

Варто відзначити, що зрадниця Асті не єдина, чиї концерти скасовують після “голої вечірки”. Аналогічний бан “спіймала” і Лоліта. Вона також повинна була виступити на корпоративі в новорічну ніч, проте її концерт тепер не відбудеться.

“Гола вечірка” Івлєєвої – що відомо

Нещодавно Настя Івлєєва влаштувала в Москві “голу вечірку”, на яку покликала відомих путіністів – Миколу Баскова, Анну Асті, Діму Білана, Лоліту та інших.

Вони буквально влаштували шабаш в той час, як окупанти вбивають українців.

Варто відзначити, що карма вже почала наздоганяти росіян. Наприклад, Івлєєву можуть посадити за ґрати до п’яти років. Також відомо, що у неї в офісі вже пройшли обшуки. Після цього дівчина вирішила натиснути на жалість і показати свої крокодилячі сльози.

“Кажуть, Росія вміє прощати. Якщо це так, я б дуже хотіла попросити другий шанс у вас, у народу. А якщо ні, то прилюдну страту ніхто не скасовував. В принципі, що, напевно, зараз і відбувається. Я готова до будь-яких результатів”, – видала Івлєєва.

Крім того, після того, як скандал набрав обертів, російська знаменитість видалила всі антивоєнні пости.

Свої вибачення також принесли Філіп Кіркоров і Діма Білан. Ось тільки плачуть вони через те, що в РФ їх взяли за зябра, а не тому, що вже майже два роки підтримують повномасштабну війну в Україні і геноцид українського народу.

Вас також можуть зацікавити новини:

Названо ТОП-8 ферм в Україні, які варто відвідати

Українські ферми — це не лише про корів та свиней. Креативні господарі не йдуть простим шляхом, а відкривають екзотичні ферми та активно розвивають екотуризм. Ви можете відвідати крокодилів, подивитись на життя буйволів, сфотографуватися зі страусом та погодувати віслюків. І так, це все в Україні. Пропонуємо вам познайомитись ближче з унікальними українськими фермами, які вам точно варто відвідати. Про це повідомляє Шо там, пише agronews.ua.

1. Долина страусів під Києвом

Де: село Ясногородка, Київська область.

Якщо ви хочете екзотичного відпочинку, то не обов’язково їхати у спекотні країни. Неподалік від Києва знаходиться “Долина страусів”. Це найбільша в Україні страусина ферма, і єдина, на якій проживають всі види страусів. Маточне поголів’я страусів було завезено у квітні 2001 року і вже через місяць, в червні, з’явилися на світ перші київські страусенята. Зараз ферма налічує понад 100 страусів. Крім цього, на території є зоопарк, де проживає безліч інших тварин — павичі, віслюки, поні, свинки, козлики, качки, фазани, барани, верблюд.

Тут можна прогулятися з екскурсоводом та дізнатись багато цікавих фактів про тварин. Наприклад, що тривалість життя страусів може досягати до 70 років. Крім цього, тут ви можете покататись на африканському страусі, продегустувати авторське вино, спробувати ексклюзивні страви та просто чудово провести час з родиною в компанії екзотичних тварин.

2. Вінницькі крокодили

Де: м. Вінниця

Хтось розводить кіз, а подружжя з Вінниці — крокодилів. Світлана та Дмитро Бичковські ще 10 років тому почали займатись розведенням екзотичних тварин і купували їх у циркачів та приватних зоопарках. Зараз утримують до трьох десятків рептилій.

На фермі не продають м’ясо та не роблять з тварин модні аксесуари. Засновник переконує, що ферма створена для розширення та збереження всіх видів хижих рептилій. Подружжя навчилось вирощувати хижаків навіть з яєць. Але новонароджених крокодилів нікому не продають. Цікаво, що ферма є мандрівною, тому ви можете зустріти крокодилів і у власному місті.

3. Західний равлик

Де: с. Солонка Пустомитівського р-ну Львівської області.

Для більшості гурманів равлики вже давно не є делікатесом. А є й ті, хто створює цілі равликові господарства! Ірина та Іван Юськевичі ще у 2017 році відкрили власну ферму з розведення молюсків. Ферма спеціалізується на розведенні та реалізації равликів сімейства HELICIDAE роду Helix (Pomatia, Aspersa Maxima, Aspersa Muller). Види равликів відрізняються не лише походженням, а й розмірами. Їхнє м’ясо смачне та корисне.

Господарі ферми готові поділитися тонкощами розведення равликів з тими, хто хоче відкрити власний бізнес та з простими туристами. На фермі ви зможете відкрити для себе незвичайний світ життя равликів та спостерігати за процесами вирощування, відкладання ікри. А також тут можна скуштувати смаколики, позмагатись в равликових перегонах та чудово провести час.

4. Віслюкова ферма

Де: Вінницька область, Крижопільський район, село Заболотне

На цій фермі живе 42 віслюка і тут планують виробляти найдорожчий сир у світі. А все тому, що лише за літр молока ослиці за кордоном просять 58 євро, а за сир – 1760 євро. Віслюкова ферма знаходиться на території професійного училища в селі Заболотне, що на Вінниччині. Заснував її нинішній директор училища Василь Романцов. У 2012 році він перевіз сюди першу п’ятірку віслюків з Туреччини. За тваринами доглядають студенти училища і сам директор.

Окрім ослячої ферми, в училищі є лайки, ведмеді, борсуки і купа інших тварин. Але, звісно, найбільша увага відвідувачів зазвичай прикута до огородженої для 30 ослиць та 12 віслюків (не рахуючи малят) території. Окрім спілкування з тваринами, туристи мають можливість безкоштовно спробувати молоко ослиці. Директор переконаний, що воно має цілющі властивості.

5. Буйволина ферма

Де: Закарпатська область, Виноградівський район, село Олешник

У мальовничому куточку Закарпаття знаходиться дім карпатських буйволів. Єдина в Україні буйволина ферма “Карпатський буйвіл” відновлює популяцію цих дивовижних і дуже корисних тварин. Чому корисних? Бо ще кілька років тому ці тварини допомагали людям валити лічи та орати землю. А сьогодні карпатські буйволи знаходяться на межі зникнення. Утримувати й відновлювати популяцію таких тварин на фермі розпочали 9 років тому. Коли ж кількість стада побільшала, вирішили створити ферму, на якій нині близько 50 буйволів.

Під час екскурсії можна ближче познайомитися з цими тваринами, побачити, як вони ласують сіном. Тут також працює невеликий переробний цех, де з корисного молока готують екологічно чисті продукти. Буйволину продукцію куштують за таким порядком: молоко, сир “Панір”, домашній плавлений сир, моцарела, масло, сметана та сир. Сім позицій є постійними, а ось восьма змінюється залежно від наявності ресурсу: може бути бринза, або овечий чи ж буйволиний тверді сири.

6. Екоферма Климівка

Де: м. Благовіщенське, Кіровоградська область

Екоферма “Климівка” – це місце, де поєдналось фермерське життя з комфортним проживанням у зручних заміських будиночках.

“Я відвідав не один десяток ферм у Європі та Північній Америці, мені захотілося втілити тут, на український землі, те, що я побачив у світі. Уже сьогодні на екофермі Климівка ви можете ознайомитися з розмаїттям фермерського життя, скуштувати лише натуральні продукти, подихати свіжим повітрям, оздоровити тіло у бані та заспокоїти душу, просто перебуваючи на природі”, – каже засновник ферми Андрій Клименко.

На території ферми є екоферма баранчиків Романівської породи, сад та город, а також невеличка пасіка. Тут можна і подихати свіжим повітрям, і оздоровити тіло у бані, і відпочити на сіновалі, і в більярд чи теніс пограти. А для любителів риболовлі тут можна “полювати” на коропа, товстолоба чи окуня.

7. Центр реабілітації бурих ведмедів

Де: Закарпатська область, Міжгірський район, село Синевирська Поляна

Якщо ви ще досі не здивовані різноманітністю ферм і українських тварин, то пропонуємо відправитись до закарпатського реабілітаційного центру бурого ведмедя. Розташований він на території Національного природного парку “Синевир”. Клімат і ландшафт території ідентичний природному середовищу існування клишоногих. Місце для потерпілих ведмедів підібрали найкраще. На 12 гектарах змішаного лісу з гірськими річками та водоспадами. Спочатку ведмеді живуть у вольєрах, а після лікування їх відпускають в облаштоване природне середовище.

Сюди потрапляють тварини, які пережили нелегке минуле. Є історія про ведмедя, якому мастили лапи вазеліном і кидали на розпечене залізо, щоб він навчився “танцювати”. Таке навчання не дало результатів і його віддали в центр. Спочатку ведмеді живуть у вольєрах, а після лікування їх відпускають в облаштоване природне середовище. Це місце вразить будь-якого туриста не залишить байдужим.

8. Cozy Farm – козяча ферма

Де: с. Когути, Львівська область

Сімейне господарство Cozy Farm – це мініферма, що налічує понад тридцять кіз. Її засновниками є молоде подружжя Андрій та Галина Маланчаки, яке покинули місто та переїхали в закинуте обійстя.

“Кози у нас дуже щасливі, адже харчуються вільним випасом (навіть зимою) і завжди перебувають на свіжому повітрі. Тому молочко таке смачне і корисне. Бо перш ніж потрапити в банку, кізоньки визбирують у лісі та полі, ті трав’яні смаколики, які вважають за потрібне”, – кажуть засновники ферми.

Подружжя активно розвиває екотуризм та запрошує до себе всіх охочих. Гості поринути у казкову і затишну атмосферу села, як у дитинстві, а також скуштувати натуральну молочну продукцію від Cozy Farm. А фішкою екоферми є екстремальні гойдалки, які власноруч створив власник господарства.

Нагадаємо, що на Чернігівщині популяризують гастротуризм.

Під Полтавою створили равликову ферму, яка стала місцевим центром гастротуризму: гості оцінили страви, що підкорили Францію та Іспанію

Три роки тому троє друзів-полтавців – Ігор Зорін, Олександр та Сергій Яхно – вирішили заснувати власну справу. Серед різних варіантів вирішили спробувати і створити равликову ферму. Зупинитися саме на цьому виді бізнесу їх спонукало кілька причин. По-перше, подорожуючи Європою – Францією, Іспанією – вони спробували страву під назвою “ескарг”о, яку готують із равликів. І вона надзвичайно сподобалася за смаком. По-друге, вже в Україні друзі відвідали кілька семінарів, під час яких розповідали про переваги ведення равликового бізнесу. Після цього іще пройшли навчання за кордоном: у Польщі, Франції, Ізраїлі.

Після навчання друзі закупили першу маточну партію і спробували виростити равликів. Все вийшло і вже на наступний сезон поголів ’ я равликів почали вирощувати на території близько одного гектару. Так у Терентіївці під Полтавою з ’ явилася ферма «Лісовий равлик».

Засновники ферми вступили до равликової асоціації України. І впродовж першого сезону спільно із іншими равликовими фермерами формували сумісну партію равликів для продажу за кордон. Справа у тому, що Францію чи Іспанію цікавлять лише крупні партії, які одна ферма просто не в змозі забезпечити самостійно.

Втім, минулого року у зв’язку із пандемією та локдауном ресторани у Європі не працювали і попит на равлика впав. Через це багато равликових ферм в Україні зачинилися. Але – не «Лісовий равлик».

Засновники ферми вчасно вирішили переорієнтуватися та зайнятися гастротуризмом. У “Лісовому равлику” почали проводити екскурсії, під час яких знайомити гостей із нестандартним видом бізнесу, а закінчувати їх дегустацією. Тому навіть у карантинний рік ферма змогла реалізувати вирощених равликів. Цього разу не за кордон, а у якості готових страв для відвідувачів. Такий спосіб реалізації продукції не лише зручніший, але і вигідніший. Адже кілограм сирого равлика на експорт приносив близько 2-2,2 євро, а на готових стравах цю цифру можна збільшити до 5 євро.

«Равликовий бізнес, насправді, складно назвати лінивим»

Екскурсію равликовою фермою мені проводить один зі співвласників – Ігор Зорін. Він розповідає, що після початку власної справи компаньйони одразу переконалися – усі розповіді про те, що равликовий бізнес можна назвати «лінивим» – не більше як міф.

Адже вирощення равликів потребує значного використання ручної роботи. Равликів вручну висаджують на поля під спеціальні щити та вручну збирають їх ікру тощо. Звісно, частину робіт вдається автоматизувати – як то організувати автоматичний полив для підтримки потрібної вологості, або налаштувати «електропастуха», який не дозволяє равликам розповзтися, коли вони перебувають у маточному стаді.

Насправді, равлики – дуже вибагливі тварини, чутливі і до вологості, і до температури. Для їх росту потрібно імітувати зовнішнє середовище. Сезон вирощення равлика починається у лютому. Спеціальне маточне стадо відгодовують впродовж двох тижнів, а потім ставлять до них горщики із землею. У них равлики відкладають ікру. Її забирають, перекладають у спеціальні бокси і за три тижні звідти з ’ явлються маленькі равлики. Для їх росту потрібно підтримувати вологість у 100 відсотків та температуру близько 20 градусів.

Дорослих равликів відгодовують на полі. Там вони їдять спеціальну траву – гібрид рапсу та пекінської капусти, а також спеціальний комбікорм.

У полі равлики можуть загинути від шкідників, занадто високої чи низької температури. Можуть стати кормом для птахів, тому їх на фермі відлякують спеціальним опудалом.

Із поля равликів забирають до перших морозів. Викладають на спеціальні щити, миють зі шлангу. Потім пакують у сітки і переносять до холодильної камери, де при температурі від 5 до 7 градусів равлики впадають у анабіоз. Так вони можуть спати 7-8 місяців без прийому їжі. Сигналом до пробудження для них буде підняття температури та вологості.

– Як з ’ ясувалося, усе обладнання для догляду за равликами досить недешеве. Плюс до цього ми нічого не орендуємо – все купували або будували «з нуля». Тому поки що складно сказати про вихід на рівень прибутку – поки що ми, скоріше, досі вкладаємо у бізнес, – пояснює пан Ігор.

Загалом, справи у «Лісовому равлику» йдуть добре. Власники закінчують будівництво зали для дегустації, яка зможе працювати не лише влітку, а у будь-яку пору року.

Зростає кількість замовлень на доставку страв із равликів у Полтаву. Крім цього, підприємці надалі планують виходити на торгові мережі, щоб реалізовувати готову продукцію у магазинах.

Міфи і правда про равликів у косметології

Ще однією із перспектив розвитку ферми у майбутньому є використання равликів у косметології. Справа у тому, що равлик у своєму слизові виділяє таку речовину, як муцин. Вона допомагає йому заживлювати пошкодження на панцирі. Дослідники виявили, що муцин має омолоджувальний вплив на шкіру людини, розгладжує морщини та заживлює рубці. Втім, що збирати цей слиз з равликів потрібне додаткове спеціальне обладнання. Після збирання слиз іще потрібно оброблювати, очищати, осушувати і лише потім додавати у спеціальні креми.

– А от реклама салонів, де равликів саджають на обличчя і вони покращують шкіру – це лише маркетинговий хід. Равлик виділяє два типи слизу: муцин – коли йому загрожує якась небезпека та звичайний, тракінговий, слиз, яким просто зволожує собі шлях, щоб було легше повзти. Звичайно, останній не має ніякого косметологічного ефекту, – пояснює мій співрозмовник.

Що і як готують із равликів?

На фермі вирощують равликів двох видів. Helix Aspersa Maxima , походженням із Північної Африки – більший за розміром і росте до шести місяців. Helix Aspersa Muller має європейське походження. Він менший розміром, але більш популярний у Європі та має вищу ціну. Втім, українці, на відміну від європейців, віддають перевагу виду Maxima .

Процес приготування равликів досить тривалий і ділиться на кілька етапів. Перша варка триває близько десяти хвилин, щоб дістати равлика із ракушки. Його дістають, відрізають усе непотрібне, «ніжку» залишають. Потім м’ясо равлика варять впродовж 4-5 годин: спершу – у воді, потім – у спеціальному бульйоні. Ракушку окремо миють та пропікають у духовці. Після цього окремо готують спеціальний соус. На завершальному етапі ракушку фарширують м’ясом, заправляють соусом та відправляють до морозильної камери.

На фермі «Лісовий равлик» страви для гостей подають із п’ятьма популярними соусами. Приміром, соус «По-бургундськи» має в основі петрушку, зелень та приправи. У «Азіатському» – в основі лежать гострі соуси, соус «По лімузінськи» – із додаванням горіха та сиру дорблю. Також равликів маринують, а ще подають канапе та паштети із равликового м ’ яса.

Окремий делікатес – равликова ікра. За розміром вона не надто відрізняється від червоної ікри. У Європі її називають «білими перлами». Там равликову ікру дуже дорого цінують, один кілограм може коштувати за 2000 євро. Причина у тому, що ікра містить комплекс усіх речовин, які потрібні людині, зокрема, омега-жири, які у Європі віднесли до супер-їжі. У «Лісовому равлику» ікрою поки що не торгують, але збирають її спеціально для дегустації.