РОЗДІЛ 1 Географічна карта та робота з нею

* Приклади з власного досвіду про використання географічних карт у повсякденному житті.

* Які труднощі виникають під час зображення кулястої форми Землі на площині?

Картографічні проекції. Як ви вже знаєте, коли переносити зображення кулястої форми Землі на площину карти, неодмінно виникають спотворення площ, кутів, форм і відстаней. Величина цих спотворень залежить від вибору картографічної проекції та розміру зображуваної території. Математичний спосіб перенесення кулястої земної поверхні на площину називають картографічною проекцією.

Одна й та сама територія, відображена в одному масштабі, проте виконана в різних картографічних проекціях, має різну конфігурацію і спотворення. Усі існуючі проекції умовно можна поділити за двома критеріями: за використанням допоміжних геометричних фігур і за характером спотворень.

Наукові основи картографії були закладені в Стародавній Греції. Найдавнішою є гномонічна проекція, яку застосував Фалес Мілетський до побудови карт зоряного неба. Після встановлення кулястості Землі картографічні проекції почали використовувати для складання географічних карт (Гіппарх, Птолемей). У XVI ст. створено ряд нових проекцій; одну з них, яку запропонував Г. Меркатор, використовують дотепер.

Картографічні проекції за використанням допоміжних геометричних фігур. Для перенесення зображення з кулі (еліпсоїда) на площину використовують спеціальні допоміжні геометричні фігури: циліндр, конус і площину. Залежно від обраної фігури розрізняють циліндричні, конічні та азимутальні проекції (мал. 4).

Циліндричні проекції отримують унаслідок перенесення зображення земної поверхні з кулі на циліндр. Ці проекції в картографії використовують найчастіше. Вони мають найменші спотворення на екваторі та середніх широтах, тому їх застосовують для створення карт світу, океанів, держав, розташованих в екваторіальних широтах.

Мал. 4. Типи проекцій: циліндрична (1), азимутальна (2), конічна (3)

Конічні проекції отримують під час перенесення зображення Землі на бічну поверхню конуса. Ці проекції мають найменші спотворення в помірних широтах, тому їх часто використовують для виготовлення карт окремих держав і територій, розташованих у середніх широтах (наприклад, загальногеографічні карти Європи, України).

Азимутальні проекції отримують завдяки перенесенню зображення земної поверхні з певної точки на площину. Ці проекції назвали так тому, що на таких картах не спотворюються азимути ліній, які виходять з точки дотику площини до кулі. Цю точку називають центральною точкою карти. Залежно від положення площини щодо земної кулі розрізняють полярні (нормальні) та екваторіальні (поперечні) азимутальні проекції. У шкільних географічних атласах ми бачимо такі проекції на картах Антарктиди чи Північного Льодовитого океану.

Для створення географічних карт використовують модель планети – земний еліпсоїд. Проте в різних країнах законодавчо закріплено різні моделі еліпсоїдів. Наприклад, у Росії затверджено еліпсоїд Красовського, у США – еліпсоїд Кларка, у країнах Європи – Хейфорда, у країнах Південної Азії – еліпсоїд Евереста тощо. А це створює певні труднощі під час зіставлення різних географічних карт.

Умовні проекції. Окрім циліндричних, конічних й азимутальних картографічних проекцій, існує велика група умовних проекцій. Їх створюють без застосування геометричних фігур, тобто використовуючи лише відповідні математичні формули. Співвідношення спотворень кутів і спотворень площ у межах такої карти змінюється. Щоб мінімізувати спотворення, такий тип проекцій здебільшого використовують для зображення великих за площею країн. До умовних проекцій належать псевдоциліндричні, псевдоконічні та псевдоазимутальні проекції. Усі вони розрізняються за виглядом градусної сітки (мал. 5).

Псевдоциліндричні проекції застосовують для складання карт дрібних масштабів. Наприклад, для карт частин світу, якщо прямолінійний меридіан зображується посередині карти. Також такі проекції використовують для складання карт океанів. У псевдоконічних проекціях паралелі – це дуги концентричних кіл, середній меридіан прямий, інші меридіани – криві, симетричні відносно середнього. Псевдоазимутальні – це видозмінені азимутальні проекції. Зазвичай їх застосовують для складання карт Атлантичного океану.

Картографічні проекції за характером спотворень. На географічних картах є чотири типи спотворень: довжини, кутів, форм і площ об’єктів. Тому за характером спотворень розрізняють такі картографічні проекції:

рівнокутні – зберігаються без спотворень кути і форми географічних об’єктів, проте спотворюються довжини та площі;

рівновеликі – зберігаються площі, але спотворюються форми об’єктів і кути;

рівнопроміжні – масштаб є сталим за одним із головних напрямків і дорівнює головному масштабу (найчастіше за меридіанами) при зрівноваженні спотворень площ і кутів;

довільні – проекції з будь-якими співвідношеннями спотворень форм, площ, кутів і відстаней. Зазвичай величина кожного зі спотворень є меншою, ніж в інших проекціях.

Способи картографічного зображення. Для зображення різних географічних об’єктів і явищ на картах використовують умовні знаки. За допомогою них карта розповідає про розміщення об’єктів і явищ, дає їхні кількісні та якісні характеристики. Усі умовні знаки бувають лінійні, площинні (масштабні) і точкові (позамасштабні).

Масштабні умовні знаки передають справжні розміри об’єктів і виражаються в масштабі карти, наприклад: озеро, фруктовий сад, ліс. Лінійні умовні знаки позначають об’єкти лінійного характеру: кордони, дороги, ріки, розломи. Кольором і товщиною ліній передають кількісні та якісні характеристики, наприклад теплі й холодні атмосферні фронти, типи автомобільних шляхів, тип берегової лінії.

Мал. 5. Вигляд сітки меридіанів і паралелей у різних картографічних проекціях:

1 – циліндрична; 2 – конічна; 3 – азимутальна; 4 – псевдоконічна; 5 – псевдоциліндрична; 6 – поліконічна; 7 – псевдоазимутальна

Площинні умовні знаки застосовують для зображення морів, озер, лісових масивів. За ними завжди можна визначити точну площу об’єкта.

Позамасштабні (точкові) умовні знаки застосовують тоді, коли не беруть до уваги площу й обриси об’єктів. Це можуть бути окремі промислові або сільськогосподарські підприємства, окремі дерева, колодязі, пам’ятники, джерела тощо. Зображувальними засобами для таких умовних позначень найчастіше є значкові графічні або буквені символи. Невеликими кружками позначають міста, а прямокутниками – підприємства. Деколи ці знаки можуть нагадувати обриси самого об’єкта, наприклад спрощений малюнок дерева, літака, млина, намету тощо.

Для передачі на географічній карті тематичного змісту існують різні способи картографічного зображення. Так, якісним фоном (кольором) відображають якісні відмінності різних явищ, що мають суцільне поширення (типи ґрунтів, ландшафти, природні зони тощо). Кількісний фон застосовують для відображення кількісних розбіжностей певних явищ (наприклад, запасів водних чи земельних ресурсів, рівня економічного розвитку, густоти населення).

Ареалами зображують на карті межі поширення природних чи соціально-економічних об’єктів (наприклад, певного виду рослин чи тварин, корисних копалин, населення певної національності).

Спосіб знаків руху використовують для відображення просторових переміщень об’єктів і явищ, як природних (рух циклонів, морські течії, перельоти птахів), так і соціально-економічних (передача електроенергії, перевезення вантажів, міграція населення). Часто знаки руху використовують, щоб уточнити зв’язки між об’єктами чи їхніми складовими: транспортні, економічні, торговельні, фінансові, культурні.

Способом картограм і картодіаграм відображають середню інтенсивність якого-небудь об’єкта в межах територіальних одиниць та абсолютні й відносні величини певного явища на території. Наприклад, запаси земельних ресурсів за районами або обсяги промислової продукції в містах, кількість лікарів на 1000 мешканців чи відсоток лесових площ у районі.

Поєднання всіх видів умовних знаків на географічній карті дає змогу передавати велику кількість інформації, значно зменшувати зображення, характеризувати різні об’єкти та явища природи й суспільства.

Класифікація карт. У зв’язку з існуванням великої кількості різноманітних карт виникла потреба їхньої класифікації. Її здійснюють з метою швидкого пошуку потрібної інформації, створення каталогів, списків карт. Класифікувати карти – означає розподілити їх на види за певною ознакою. Існують різні класифікації географічних карт. Наприклад, карти можна розподілити за змістом, масштабом, просторовим охопленням території, призначенням (мал. 6).

На загальногеографічних картах зображують географічні об’єкти, які формують насамперед зовнішній вигляд території (рельєф, ріки, озера, моря, населені пункти, кордони тощо). Проте жоден із цих об’єктів не виділяється особливо серед інших. Тематичні карти відображають з більшою детальністю один чи декілька визначених елементів, що залежить від теми карти. Тематичні карти поділяються на дві групи: фізико-географічні та соціально-економічні.

Великомасштабні карти ще називають топографічними, середньо- масштабні – оглядово-топографічними, а дрібномасштабні – оглядовими. Зображення земної поверхні, які мають масштаб 1:5000 і більше, називають планом місцевості.

За просторовим охопленням території є карти світу, півкуль, материків та їхніх частин, океанів і морів, держав, областей, республік, районів, населених пунктів тощо.

За призначенням географічні карти розрізняють залежно від того, з якою метою і в яких галузях людина їх використовує. Наприклад, науково- довідкові карти призначені для виконання за ними наукових досліджень, отримання максимально повної інформації; технічні – відображають об’єкти й умови, необхідні для вирішення певних технічних завдань; навчальні – використовують у навчальному процесі. Також виділяють карти туристичні (мал. 7), екскурсійні, спортивні, військові, навігаційні, медичні та інші.

Окремою групою можна розглядати карти, що створені за допомогою сучасних технологій. До них слід віднести цифрові, електронні, анімаційні, віртуальні.

Картографічна проекція – це математичний спосіб зображення кулястої Землі на площині. Розрізняють циліндричні, конічні та азимутальні проекції.

Умовні проекції створюють без застосування геометричних фігур, тобто використовуючи лише відповідні математичні формули.

За характером спотворень розрізняють рівнокутні, рівновеликі, рівнопроміжні й довільні картографічні проекції.

Усі географічні карти класифікують за змістом, масштабом, просторовим охопленням території, призначенням.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Чому під час створення географічних карт виникають спотворення?

2. Заповніть таблицю «Картографічні проекції»:

Допоміжна геометрична фігура

Приклади географічних карт

3. Якими способами зображують географічні об’єкти та явища на картах?

4. Наведіть приклади класифікації географічних карт.

Фруктовий сад: як його зробити, які фрукти, вибір ділянки та багато іншого!

Фруктовий сад має кілька переваг: незалежно від розміру, він здатен забезпечити тінь у спекотні дні, а також можливість мати у своєму розпорядженні свіжі фрукти – привілей, якого багато людей сьогодні не мають. Однак, перш ніж почати, вам потрібно знати кілька речей.

Перш за все, варто зазначити, що найкраще вирощувати улюблені фрукти сім’ї, які можна їсти в натуральному вигляді або робити з них соки, джеми та желе. Однак, варто зазначити, що під час вибору слід враховувати такі фактори, як температура, світло та вологість приміщення.

Отже, протягом статті ці та інші аспекти, пов’язані з доглядом за фруктовим садом, будуть прокоментовані більш детально. Таким чином, якщо ви хочете дізнатися про це більше, щоб вирощувати свої фрукти вдома, продовжуйте читати статтю.

Що таке фруктовий сад

Фруктовий сад – це простір, в якому вирощують фрукти. У ньому можуть рости рослини великих розмірів або навіть менші, оскільки головна мета – забезпечити свіжими фруктами сім’ю. Тому деякі моменти, що стосуються фруктових садів, будуть прокоментовані в наступному розділі. Продовжуйте читати статтю.

Значення фруктового саду

Фруктовий сад зосереджується на вирощуванні органічних фруктів і тому пропонує споживачеві більш здорові варіанти. Через наявність пестицидів у продуктах харчування сьогодні багато людей вважають за краще вирощувати власну їжу і бачать у садах альтернативу здоровому харчуванню, яке можна практикувати на власному подвір’ї.

Крім того, фруктовий сад можна вважати корисним для психічного здоров’я завдяки часу, присвяченому догляду за плодовими рослинами. Тому є кілька переваг у тому, щоб мати такий сад вдома.

Відмінності між садом, городом і садом?

У той час як фруктовий сад спрямований на вирощування фруктових рослин і має своєю основною метою постачання органічних фруктів, город зосереджений на вирощуванні овочів і коренеплодів, таких як картопля. Таким чином, хоча багато людей використовують ці терміни як синоніми, їх призначення різне.

Коли ми говоримо про сад, ці відмінності стають більш акцентованими. Метою цього є вирощування квітів та інших рослин, як правило, декоративних і орієнтованих на прикрасу навколишнього середовища, хоча деякі з них можуть пропонувати їстівні плоди.

Які фрукти добре підходять для створення фруктового саду

Загалом, вибір фруктів, які будуть присутні в саду, залежить від уподобань садівника та його сім’ї, оскільки в домашньому просторі цей вид вирощування має єдиною метою споживання. Однак важливо звернути увагу на деякі екологічні питання, перш ніж визначитися з фруктами саду.

Кожна плодова рослина має свої переваги, і простір повинен бути адаптований до неї, щоб вирощування було ефективним.

Як створити фруктовий сад

Щоб створити фруктовий сад, необхідно враховувати простір для вирощування, а також потреби обраних рослин. Крім того, необхідно звернути увагу на матеріали для посадки та вирощування самих рослин. Тому ці та інші аспекти будуть розглянуті нижче. Перевірте це!

Матеріали

Матеріали, які використовуються для створення фруктового саду, залежать від способу, обраного садівником. Загалом, вони багато в чому збігаються, але тим, хто бажає висаджувати фрукти в горщиках, варто мати цей предмет в руках, враховуючи адекватність розміру дерев. Серед інших матеріалів, які використовуються для саду, можна виділити насіння або саджанці, а також лопати та інше приладдя для роботи з ґрунтом.

Крім того, люди, які починають свій сад з саджанців, повинні мати під рукою живці бамбука.

Фактори, які потрібні сайту

Перш за все, необхідно враховувати особливості земельної ділянки, на якій буде розбитий фруктовий сад. Це пов’язано з можливістю наявності будівель, стін та інших дерев, які можуть поставити під загрозу такі питання, як освітленість, вентиляція та температура. Після того, як земля буде вільною, необхідно визначити положення сонця за сторонами світу, щоб визначити площу здостатнє освітлення.

Щодо ґрунту, варто зазначити, що він має бути глибоким, добре дренованим і мати поблизу хороше джерело питної води.

Вирощування саду в горщиках відрізняється

Можна зробити фруктовий сад у горщиках, що дозволяє вирощувати фруктові рослини людям, які не мають присадибної ділянки. Однак потрібно буде вибирати дерева відповідно до їх розміру, віддаючи перевагу невеликим і середнім у випадках, коли простір є вирішальним фактором. Коли сценарій інший, можна також вибрати великі дерева, оскільки вони добре пристосовуються.

Отже, просто виберіть горщик потрібного розміру і дотримуйтесь тих же аспектів: освітленість, температура і питання води.

Захист фруктового саду

Існує кілька способів захисту фруктового саду, особливо від нападу птахів. У цьому сенсі можна використовувати мішки для фруктів. Крім того, ще однією важливою формою захисту є те, що під час росту рослини садівник повинен звертати увагу на необхідність усунення сухих або відмерлих гілок.

Нарешті, ще один спосіб захистити фруктовий сад – це запобігти появі шкідників шляхом обприскування, яке слід проводити раз на місяць олією німу або бордоською сумішшю, двома природними інсектицидами, які вважаються дуже ефективними.

Робіть ставки

Кілки слугують опорою для рослин, запобігаючи їхньому розгойдуванню під час сильного вітру, що запобігає пошкодженню саджанців. Це можна застосовувати навіть у випадку садів, вирощених у горщиках, за умови належного догляду.

Щоб здійснити цей процес, викопайте ямку в ґрунті навколо рослини, зробивши своєрідну яму. Вона повинна утворити не дуже глибоку борозну, в середньому 2 см, яка здатна утримувати воду від поливу. Коли процес здійснюється в горщиках, намагайтеся залишити 3 см між кілком і краєм горщика.

Фрукти для саду

Для гарного вирощування плодових рослин важливо дотримуватися умов місця посадки, особливо щодо світла, температури і вологості. Тому при виборі дерев слід враховувати загальні аспекти клімату. Більш детально про це буде прокоментовано нижче.

Кожен плід має ідеальний стан

Фрукти потребують різних умов через свої відмінні характеристики. Сьогодні їх поділяють на групи відповідно до кліматичних умов, які вони можуть витримати. Тому ці аспекти потрібно ретельно вивчати, оскільки деякі фруктові рослини не виживають у місцях з більш холодним або більш жарким кліматом.

Також варто зазначити, що деякі фрукти потрібно вирощувати роками, перш ніж вони будуть зібрані. Хоча це нетипова поведінка, можуть бути деякі випадки, і їх також потрібно враховувати садівникові, щоб уникнути неприємних сюрпризів у майбутньому.

Тропічні фрукти

У загальних рисах тропічні фрукти можна описати як такі, що ростуть у місцях, де температура протягом більшої частини року тримається в діапазоні від 22°C до 30°C без значних коливань. Вони також потребують великої кількості води. Якщо говорити про бразильські регіони, то зазвичай їх вирощують на півночі та північному сході країни.

Як ілюстрація, банани, джекфрут, ананас і манго – деякі приклади найпопулярніших тропічних фруктів, що вирощуються в садах.

Субтропічні фрукти

Субтропічні фрукти мають деякі спільні характеристики з тропічними, наприклад, потребу у великій кількості води в ґрунті протягом усього року. Однак вони не витримують таких високих температур, як тропічні фрукти, і їх ідеальний клімат коливається між 15°C і 22°C. Через це субтропічні фрукти частіше зустрічаються в південних, південно-східних і центрально-західних регіонах, алетакож можна побачити в деяких районах північного сходу.

Варто згадати, що прикладами субтропічних фруктів є хабутікаба, лічі, лимон, апельсин і хурма.

Плоди помірного клімату

Фрукти помірного клімату, як правило, найкраще адаптуються до південних і південно-східних регіонів Бразилії. Це пов’язано з температурними коливаннями, які вони можуть витримати, від 5°C до 15°C. У зимовий період у рослин часто спостерігається перерва у фотосинтезі. Потім процес відновлюється лише навесні, коли їхній розвиток покращується.

Фрукти помірного клімату – це яблука, виноград, малина і сливи.

Догляд за садом

Догляд за фруктовим садом вимагає певної турботи щодо поливу, боротьби з бур’янами та підживлення ґрунту. Крім того, деякі плодові рослини потребують більш регулярної обрізки, ніж інші. Тому ці питання будуть детально прокоментовані в наступному розділі статті. Щоб дізнатися більше про це, читайте далі.

Зрошення

Плодові рослини мають високу потребу у воді. Це особливо актуально, коли садівник вибирає для саду фрукти з тропічного і субтропічного клімату, які вимагають постійно вологих ґрунтів протягом усього року. Тому полив саду повинен відбуватися регулярно і в ідеалі без нього не повинно проходити більше тижня.

Варто, однак, зазначити, що слід подбати про те, щоб не замочити коріння рослин. Це може перешкодити їхньому розвитку, а в більш радикальних сценаріях спричинити загнивання.

Бур’яни

Бур’яни можна контролювати превентивно, уникаючи зараження. Таким чином, у цьому типі практики основною метою є контроль, а не знищення цих рослин. Для того, щоб зробити це ефективно, є кілька ключових моментів, таких як використання сертифікованого насіння та запобігання проходу тварин через заражені ділянки.

Крім того, заражене обладнання має бути належним чином очищене, а бур’яни повинні контролюватися в каналах, на берегах і на стежках, що ведуть до саду.

Обрізка

Обрізку слід проводити відповідно до типу рослини. Так, є фруктові дерева, які потребують щорічної обрізки для кращого розвитку, тоді як інші чутливі до неї і не повинні обрізатися ніколи. Тому важливо, щоб садівник звертав увагу на ці особливості.

Крім того, існують виткі рослини, які потребують структури для правильного поширення, і тому їх не слід обрізати. У будь-якому випадку, перед початком вирощування слід поглибити знання про обрані види, оскільки тільки тоді можна буде визначити, що робити.

Поживність ґрунту

Плодові рослини мають свої особливості, і тому поживність ґрунту в саду може стати проблемою для садівника. Це пов’язано з тим, що деякі рослини віддають перевагу нейтральним ґрунтам, а інші – кислим. Тому цьому моменту слід приділити особливу увагу.

Альтернативою цьому сценарію є використання органічних добрив, оскільки вони містять всі необхідні поживні речовини для розвитку плодових рослин, стимулюючи їх укорінення, а також формування гілок і виробництво здорових плодів і квітів.

Шкідники та хвороби

Найпоширенішими шкідниками та хворобами в садах є комахи, такі як мурахи, що харчуються листям. Однак на рослинах також можна знайти попелицю, борошнистого червця, кліщів і грибки. Тому необхідно придивитися уважніше, щоб гарантувати здоров’я рослин. Це можна зробити за допомогою використання природних інсектицидів, що дозволяє уникнути присутності агрохімікатів, що може бути ризиковано в умовахдомашній простір.

Інсектициди, про які йдеться, – це бордоська затірка та олія німу, які слід застосовувати раз на місяць у вигляді спреїв.

Поради щодо посадки саду

Належне утримання простору між саджанцями, а також різноманітність видів дерев є важливими аспектами для вирощування фруктового саду. Крім того, місце, в якому він буде вирощуватися, також повинно враховувати такі питання, як наявність стін і перегородок. Ознайомтеся з наступними порадами щодо посадки фруктового саду!

Уникайте посадки біля стін і стель

Створення фруктового саду вимагає планування та вивчення простору, доступного для посадки дерев. Це пов’язано з тим, що навколишнє середовище повинно мати правильні характеристики, щоб рослини були здоровими, а також щоб садівник знав, чого слід уникати. У цьому сенсі варто згадати приклад стін і перегородок.

Слід уникати ділянок, на яких є будь-які бетонні конструкції, оскільки коріння дерев, особливо великих, можуть завдати значної шкоди, коли вони ростуть.

Варіюйте типи дерев

Намагайтеся вибрати хороший сорт дерев для саду. Завдяки цьому можна буде гарантувати ряд переваг, таких як економія, а також наявність органічних фруктів, що гарантує кращу якість життя для людей. Варто також згадати, що оскільки фрукти можуть не уживатися з певним регіоном або розвиватися не так, як очікувалося, наявність сорту працює в сенсіщоб полегшити розчарування.

Іншим важливим аспектом цього вибору є питання часу. Деякі фрукти дозрівають довше, і цей процес може тривати роками, тому ви не зможете споживати їх протягом тривалого часу.

Зберігайте достатній простір між деревами

Необхідно зберігати достатню кількість простору між деревами, щоб гарантувати їх хороший розвиток. Навіть якщо рослини одного виду, їм потрібна ця відстань, щоб правильно рости. Тому, коли ми говоримо про фруктовий сад, створений на великій ділянці, ідеальний інтервал – 5 метрів між кожним деревом.

Хоча це може здатися забагато, з часом, коли дерева виростуть, садівник зрозуміє, що це дуже розумно. Варто зазначити, що це не є жорстким правилом, оскільки відстані можуть збільшуватися або зменшуватися в залежності від структури.

Глибина ґрунту

Що стосується глибини, то можна сказати, що ями повинні мати розміри 80 см х 80 см х 80 см, тобто довжину, ширину і глибину відповідно. Що стосується діаметру, то слід дотримуватися тих же 80 см, а вимірювання глибини також продовжує застосовуватися до глибини.

Після того, як яма належним чином підготовлена, садівник повинен позначити її центр. Потім необхідно почекати 10 днів після процедури, щоб посадити фруктове дерево.

Створіть фруктовий сад у своєму регіоні!

Оскільки рослини залежать від клімату для хорошого розвитку, чудова порада для тих, хто хоче створити фруктовий сад – вибирати фрукти, які добре адаптовані до вашого регіону. Це гарантує, що теплові коливання будуть адекватними для їх розвитку.

У цьому сенсі можна стверджувати, що фрукти відносяться до субтропічного, тропічного і помірного клімату, будучи більш поширеними, відповідно, в північному і північно-східному, південному, південно-східному і центрально-західному і південному регіонах. Таким чином, розмежувати, які з них ідеально підходять для вашого саду, стає простіше.

Незалежно від регіону, поради, наведені в цій статті, є основою для створення власного саду та забезпечення здорової їжі для вашої сім’ї. Тож намагайтеся ретельно дотримуватися їх, особливо щодо ґрунтів, освітленості і, звичайно, кліматичних змін.

Подобається? Поділіться з друзями!

Miguel Moore

Мігель Мур – професійний екологічний блогер, який пише про навколишнє середовище вже понад 10 років. Він має ступінь бакалавра доктор наук про навколишнє середовище в Каліфорнійському університеті в Ірвайні та ступінь магістра з міського планування в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Мігель працював вченим-екологом у штаті Каліфорнія та міським планувальником у місті Лос-Анджелес. Наразі він є самозайнятим і розподіляє свій час між написанням свого блогу, консультаціями з містами з екологічних питань і дослідженням стратегій пом’якшення кліматичних змін.