Реорганізація юридичної особи

Реорганізація юридичної особи – припинення юридичної особи, яке тягне за собою виникнення відносин правонаступництва юридичних осіб, в результаті якого відбувається одночасне створення одного, або декількох нових, і / або припинення одного, або декількох колишніх юридичних осіб. Здійснюється у формі злиття, приєднання, поділу, виділення або перетворення.

Реорганізація може бути як добровільною, так і примусовою.

У першому випадку власники або засновники організацій самостійно приймають рішення, керуючись своїми мотивами.

У разі ж вимушеної або примусової реорганізації піти на такий захід змушують норми чинного законодавства.

У разі злиття утворюється абсолютно нову юридичну особу – правонаступник реорганізованих фірм, а ті організації, які беруть участь у злитті, припиняють свою діяльність з правонаступництвом, так як передають всі свої права і обов’язки нової організації.

При злитті юридичних осіб права та обов’язки кожного з них переходять до знову виник юридичній особі згідно з передавальним актом.

При злитті припиняють існування підлягають злиттю юридичні особи.

При злитті можлива зміна організаційно-правової форми компанії.

Приєднання – це форма реорганізації, коли одна чи декілька юридичних осіб приєднуються до іншого. При цьому нової юридичної особи не утворюється.

При приєднанні припиняють існування приєднуються юридичні особи.

Компанія, до якої приєднуються, на додаток до своїх прав і обов’язків набуває обов’язки приєднується особи (осіб).

Форму “приєднання” можуть вибрати тільки компанії, що мають однакову організаційно-правову форму.

При поділі замість однієї юридичної особи утворюється кілька нових юридичних осіб.

Реорганізоване особа припиняє свою діяльність, а всі його права і обов’язки розподіляються між новоствореними організаціями.

При виділенні замість однієї організації утворюється одна або кілька нових організацій.

Реорганізована організація не припиняє свою діяльність, а передає частину своїх прав і зобов’язань, що виділився з неї підприємствам.

При перетворенні відбувається зміна організаційно-правової форми організації.

В результаті перетворення стара організація свою діяльність припиняє, а замість неї створюється тільки одна нова організація, до якої переходять всі права і обов’язки реорганізованої організації.

Порядок дій при реорганізації

Реорганізація розпочинається з прийняття загальними зборами учасників (акціонерів) рішення про її проведення.

Далі протягом трьох робочих днів з дня прийняття згаданого рішення необхідно повідомити:

податковий орган за місцем знаходження організації. Отримавши інформацію про реорганізацію, податкові органи мають право призначити виїзну податкову перевірку, причому незалежно від того, коли була проведена попередня виїзна перевірка. Перевірка торкнеться періоду не більше ніж 3 календарні роки, що передують року реорганізації. Доплачувати до бюджету податки за результатами перевірки будуть наступники, створені в результаті реорганізації. Виняток становлять виділилися організації – до них борги попередника по податках не переходять;

позабюджетні фонди. Повідомлення можна подати в довільній формі. До повідомлення можна додати копію рішення про реорганізацію, щоб у фондів не виникало будь-яких питань;

кредиторів. Про реорганізацію повідомляються всі кредитори. При реорганізації засновники (учасники) юридичної особи або орган, що прийняли рішення про реорганізацію юридичної особи, зобов’язані письмово повідомити про це кредиторів реорганізованих юридичної особи, а ті, в свою чергу, має право вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язання, боржником за яким є це юридична особа , і відшкодування збитків.

Також реорганізованих компанія після внесення в ЕГРЮЛ запису про початок процедури реорганізації двічі, з періодичністю один раз на місяць, публікує в Віснику державної реєстрації повідомлення про реорганізацію.

Державна реєстрація реорганізованих організацій

Організація вважається реорганізованої з моменту державної реєстрації речових новопосталих юридичних осіб, за винятком випадків реорганізації у формі приєднання.

У разі реорганізації юридичної особи у формі приєднання до нього іншої юридичної особи перше з них вважається реорганізованим з моменту внесення до державного реєстру юридичних осіб запису про припинення діяльності приєднаного підприємства.

З дня, коли до Єдиного державного реєстру внесено зазначені записи, реорганізація вважається завершеною.

Надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців

Головний спеціаліст відділу законодавства
з питань підприємництва та приватизації
Департаменту цивільного законодавства та підприємництва
Міністерства юстиції України
Андрій Дмитренко
%d% Надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. %/d%

Відомості про юридичну особу – її найменування, організаційно-правова форма, місцезнаходження, види діяльності, а також ім’я фізичної особи – підприємця, її види діяльності, та багато іншої необхідної інформації містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – Єдиний державний реєстр), що є автоматизованою системою збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Відомості про юридичну особу – її найменування, організаційно-правова форма, місцезнаходження, види діяльності, а також ім’я фізичної особи – підприємця, її види діяльності, та багато іншої необхідної інформації містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – Єдиний державний реєстр), що є автоматизованою системою збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Єдиний державний реєстр, створений відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців“, забезпечує накопичення інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та ведеться Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, який є його розпорядником та адміністратором.

Відомості до Єдиного державного реєстру вносять державні реєстратори за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи – підприємця під час проведення державної реєстрації.

Законом встановлено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб – платників податків.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (стаття 18 згаданого Закону).

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді:

– виписки з Єдиного державного реєстру;

– довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується;

– витягу з Єдиного державного реєстру.

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – Порядок) встановлений наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 жовтня 2005 року № 97 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2005 року за № 1294/11574).

Приймання запиту про надання відомостей з Єдиного державного реєстру провадиться державними реєстраторами у виконавчих комітетах міських рад міст обласного значення або в районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях.

Для отримання виписки з Єдиного державного реєстру особа подає запит державному реєстратору за місцезнаходженням або місцем проживання.

Для отримання довідки або витягу з Єдиного державного реєстру особа має право звернутися із запитом до державного реєстратора незалежно від місцезнаходження або місця проживання запитувача.

Запит подається особисто засновниками (учасниками) юридичної особи, фізичною особою або уповноваженим ними органом чи особою. Державному реєстратору пред’являються паспорт та документ, що засвідчує повноваження.

Виписка з Єдиного державного реєстру (розділ 3 Порядку) – це документ, що містить відомості про юридичну особу або фізичну особу – підприємця, яка подала запит про її видачу.

Запит про видачу виписки з відомостями, що стосуються інших юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців, державним реєстратором до розгляду не приймається.

Виписка оформлюється на бланку суворої звітності, який має облікову серію та номер.

У виписці зазначаються такі відомості про запитувача:

– найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця;

– ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків;

– форма власності юридичної особи;

– місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи – підприємця;

– прізвища, імена, по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб – платників податків;

– наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи – підприємця;

– наявність даних про перебування юридичної особи в процесі припинення або перебування фізичної особи – підприємця у процесі припинення підприємницької діяльності;

– дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі;

– дата видачі виписки.

Виписка надається протягом двох робочих днів з дати надходження запиту безпосередньо фізичній особі – підприємцю або уповноваженому представнику юридичної особи за довіреністю та пред’явленим паспортом.

Довідка про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації (розділ 4 Порядку) – це документ, що містить відомості про наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі інформації про реєстраційні дії щодо юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців за критерієм пошуку, зазначеним у запиті.

Довідка оформлюється на бланку суворої звітності, який має облікову серію і номер.

У довідці про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації зазначаються такі відомості:

– ідентифікаційний код юридичної особи; найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця;

– дата проведення реєстраційної дії, номер запису або слова “запис відсутній”;

– місце проведення реєстраційної дії (найменування виконавчого комітету міської ради міста обласного значення або в районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації);

– прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, що внесла запис про реєстраційну дію.

Довідка надається протягом п’яти робочих днів з дати надходження запиту.

Витяг з Єдиного державного реєстру (розділ 5 Порядку) – це документ, що містить відомості про юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців за критерієм пошуку, зазначеним у запиті.

Витяг оформлюється на бланку суворої звітності, який має облікову серію і номер.

Критерій пошуку в Єдиному державному реєстрі формується особою, що звернулася за наданням витягу, з використанням таких показників:

– за певною територією України (область, район, місто (село), вулиця);

– за ідентифікаційним кодом юридичної особи;

– за організаційно-правовою формою та найменуванням юридичної особи;

– за прізвищем, ім’ям та по батькові фізичної особи – підприємця.

За вибором особи, що звернулася за наданням витягу з Єдиного державного реєстру до витягу можуть бути внесені, зокрема, такі відомості:

1) про юридичну особу:

– дані про постановку на облік (зняття з обліку);

– серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію;

– місце проведення державної реєстрації;

– форма власності юридичної особи;

– вищий орган управління;

– дата закінчення формування статутного або складеного капіталу юридичної особи;

– розмір внеску до статутного або складеного капіталу юридичної особи;

– керівник юридичної особи;

– засновники юридичної особи;

– відокремлені підрозділи юридичної особи;

– відомості про осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності;

– основні види діяльності;

– телефон для зв’язку;

2) для фізичної особи – підприємця:

– дані про постановку на облік (зняття з обліку);

– серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію;

– місце проведення державної реєстрації;

– відомості про осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені фізичної особи – підприємця без довіреності;

– основні види діяльності;

– телефон для зв’язку.

При зверненні для отримання витягу державний реєстратор опрацьовує протягом двох робочих днів запит у залежності від критеріїв запиту. Після надання документа, що підтверджує внесення плати за формування витягу з Єдиного державного реєстру, витяг надається протягом робочого дня.

Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців“, встановлено, що за одержання виписки, витягу та довідки з Єдиного державного реєстру справляється плата.

За одержання виписки з Єдиного державного реєстру справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (частина десята статті 21 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців“)

Розмір плати за одержання витягу та довідки з Єдиного державного реєстру визначається спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації – Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Так, за одержання витягу з Єдиного державного реєстру справляється плата в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За кожен аркуш інформації на бланку встановленого зразка справляється плата у розмірі 20 відсотків одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

За одержання довідки з Єдиного державного реєстру справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімум доходів громадян (пункт 1 Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 жовтня 2005 року № 99, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2006 року за № 165/12039).

Документом, що підтверджує внесення плати за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру, є копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку (частина сьома статті 20 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців“).

Таким чином, на сьогодні нормативно-правовими актами законодавства врегульовано надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців з метою забезпечення учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Головний спеціаліст відділу законодавства
з питань підприємництва та приватизації
Департаменту цивільного законодавства та підприємництва
Міністерства юстиції України
Андрій Дмитренко

Де подивитись відомості про реорганізацію юридичної особи

Реорганізація юридичної особи – це визначена законом процедура припинення її існування або зміни її правового статусу, наслідком якого повна або часткова передача та прийняття її майна, коштів, прав і обов’язків її правонаступниками. Способами реорганізації юридичної особи можуть бути її поділ, виділення, злиття, приєднання або перетворення її організаційно-правової форми. Зокрема: – поділ юридичної особи – це припинення існування однієї юридичної особи шляхом передачі належних їй майна, коштів, прав та обов’язків у відповідних частинах іншим юридичним особам, які створюються на її основі; – виділення – така реорганізація юридичної особи, за якої вона передає певну частину належного їй майна, коштів, прав та обов’язків іншій юридичній особі, яка створюється внаслідок такої реорганізації; – злиття означає таку реорганізацію, внаслідок якої припиняється існування двох або більше юридичних осіб, а їх майно, кошти, права та обов’язки передаються тій юридичній особі, яка створюється на їх основі; – приєднання означає припинення існування однієї юридичної особи як суб’єкта правовідносин та передачу належних їй майна, коштів, прав та обов’язків тій юридичній особі, до якої вона приєднується; – перетворення юридичної особи передбачає зміну її організаційно-правової форми.

• Радіоелектронний засіб
• Радіоелектронний засіб спеціального призначення
• Радіозавади
• Радіозв’язок
• Радіослужби
• Радіотехнологія
• Радіочастота
• Радіочастотний моніторинг
• Радіочастотний ресурс
• Радіочастотний спектр
• Разовий дозвіл чи висновок
• Районний бюджет

Отримайте юридичну консультацію протягом 24 годин: